Іхтіофауна річки Іршави та стратегія її відновлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК 597 (282.243.742)

03.00.10 - іхтіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Іхтіофауна річки Іршави та стратегія її відновлення

Устич Василь Іванович

Київ-2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті рибного господарства НААН України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Щербак Володимир Іванович, провідний науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Козлов Володимир Іванович, Московський державний університет технологій і управління, професор кафедри біоекології і іхтіології.

кандидат біологічних наук Гоч Інна Вікторівна, Тернопіль держриб охорона, завідувач сектором використання і відтворення водних живих ресурсів

Захист дисертації відбудеться «05» липня 2011 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.364.01 в Інституті рибного господарства НААН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рибного господарства НААН України (03680, м. Київ, вул. Обухівська, 135).

Автореферат розісланий «03» червня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук С. А. Кражан



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливим складовим компонентом біосфери є риби (Pisces) - водні хребетні тварини, розміри яких коливаються в межах декількох порядків, і, як правило, це кінцева ланка трофічних чи енергетичних пірамід більшості різнотипних водних екосистем. Об'єктивною реальністю є інтенсивне використання соціумом іхтіофауни як природного біологічного ресурсу в забезпеченні харчових потреб, у першу чергу, високоякісним тваринним білком.

Розвиток іхтіологічних досліджень в Україні визначає споживчий підхід, вони поширені в основному на великих водних об'єктах, які мають перспективу інтенсивної промислової віддачі. Тому поза увагою залишаються малі річки, зокрема широко розгалужена мережа річок Карпатського регіону.

Актуальність роботи зумовлена тим, що Світовий Фонд Дикої Природи - World Wildlife Fund (WWF) визначив гірські ліси Карпат з їх водними об'єктами одними з 200 найважливіших природних регіонів планети. Фактично на сьогодення Карпати - це місце мешкання наземної, водної, навколоводної флори і фауни, які в найбільшій мірі відповідають антропогенно непорушеному первісному біорізноманіттю Європи.

Річки Карпат є унікальними лотичними екосистемами, де під впливом сприятливих природних чинників сформувався комплекс цінних стенобіонтних реофільних видів риб, основу якого складають лососеві риби родів Salmo, Hucho, Thymallus. У результаті господарської діяльності видове різноманіття і кількісні характеристики (чисельність і біомаса) іхтіофауни зазнали суттєвих змін. Вплив зовнішніх чинників призвів до скорочення щільності іхтіофауни, зміни видів-домінантів, погіршення популяційних та індивідуальних показників риб. За останні десятиліття не вживались направлені заходи щодо збереження та відтворення цінної аборигенної іхтіофауни. У результаті сучасний стан реофільного комплексу риб у річках Закарпатської області є критичним, а такі види як дунайський лосось, харіус та інші занесені до Червоної книги (Устич, Мрук, 2003; Червона книга, 1994).

Нагальною проблемою сьогодення є розробка наукових засад стратегії охорони, збереження та відновлення найбільш цінних видів риб, формуючих унікальні аборигенні іхтіоценози Карпатського регіону, що потребує системного науково-дослідницького підходу до вивчення різноманіття риб та основних абіотичних та біотичних чинників, які його визначають.

Р. Іршава - типова мала гірська річка, має рибогосподарську цінність, є природним середовищем існування, нерестилищами та місцями нагулу рідкісних, зникаючих та занесених до Червоної книги України видів риб (йоржа смугастого, чопа малого, чопа великого, марени звичайної, марени дунайсько-дністровської, струмкової форелі), а також видів, ендемічних для карпатського регіону (міноги угорської). Отже, р. Іршава є унікальною екосистемою і може слугувати модельним малим водотоком для комплексних наукових досліджень та практичного впровадження стратегії охорони, збереження аборигенної іхтіофауни Карпат і відновлення лососевих видів риб.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась упродовж 2003-2010 рр. і була складовою науково-дослідних тем Інституту рибного господарства НААН України: «Розробити наукові основи формування стад рідкісних і зникаючих представників осетрових і лососевих риб (стерлядь, дунайський лосось, харіус, струмкова форель)» (№ д. р. 0106U009039); «Наукові дослідження природних популяцій струмкової форелі в малих ріках західного регіону та науково-біологічне обґрунтування заходів та методичні рекомендації з її відтворення» (№ д. р. 0108U007838) та «Наукові дослідження особливостей поширення дунайського лосося, струмкової форелі, харіуса в річкових системах карпатського регіону та рибницько-біологічне обґрунтування щодо ефективного відтворення їх популяцій» (№ д. р. 0109U006292).

Мета роботи - характеризувати основні абіотичні чинники, природну кормову базу, різноманіття і просторово-часовий розподіл аборигенної іхтіофауни, розробити наукові засади стратегії охорони, збереження та відновлення цінних видів риб малих річок на прикладі р. Іршави як модельного малого водотоку Карпат.

Завдання роботи: аборигенний іхтіофауна риба річка

1) характеризувати основні абіотичні чинники (морфологічні, фізико-географічні, геологічні, кліматичні, гідрологічні та гідрохімічні), що визначають формування екомережі малих річок Карпат;

2) вивчити природну кормову базу за різноманіттям угруповань водоростей і безхребетних різних екологічних груп, їхній просторово-часовий розподіл, визначити потенційну рибопродуктивність;

3) оцінити ефективність різних знарядь лову при іхтіологічних дослідженнях малих гірських річок;

4) дослідити сучасний стан аборигенної річкової іхтіофауни, його якісне, кількісне і біотопічне різноманіття;

5) провести районування якості води, кормової бази та іхтіофауни р. Іршави, як модельного малого водотоку Карпат;

6) дослідити раритетний компонент річкової іхтіофауни і встановити можливі антропогенні та біологічні загрози її різноманіттю;

7) розробити наукові засади стратегії відновлення цінних видів риб та провести апробацію її практичного впровадження.

Об'єкт досліджень. Природна кормова база й іхтіофауна малої гірської лотичної екосистеми.

Предмет досліджень - абіотичні, антропогенні чинники, природна кормова база, іхтіофауна р. Іршави та розробка наукових засад стратегії охорони, збереження і відновлення цінних видів риб Карпат.

Методи досліджень - сучасні методи фізико-гідрологічних, гідрохімічних, альгологічних, зоологічних, іхтіологічних досліджень, розробка та апробація методології районування малого водотоку Карпатського регіону за абіотичними та біотичними чинниками, включаючи просторово-часовий розподіл іхтіофауни. Розробка наукових засад та практичного впровадження стратегії відновлення різноманіття цінних видів риб.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджена природна кормова база риб, яка представлена фітопланктоном зі 132 видів і внутрішньовидових таксонів (в. в. т.), водоростевими угрупованнями різних субстратів (124 в. в. т.), безхребетними водної товщі (30 видів) та донними безхребетними (63 роди).

Визначені найбільш ефективні знаряддя лову для малих гірських річок, що дозволили вперше дослідити іхтіофауну р. Іршави, яка налічує 38 видів риб і міног з 13 родин (62% видів і 81% родин іхтіофауни річок Закарпаття), з них 6 видів занесені до Червоної Книги України.

Районування р. Іршави за абіотичними компонентами, якістю води, різноманіттям водоростей, безхребетних та іхтіофауни дозволило виділити дві ділянки: гірську і рівнинну. За біотопічним розподілом іхтіофауна гірської ділянки річки представлена реофільними та епібіонтними видами риб, а рівнинної - реофільними, епібіонтними, еврібіонтними та лімнофільними. Встановлено, що основний потік енергії формується по типу: водоростізообентосриби. Потенційна рибопродуктивність змінюється в межах 9,4-16,4 кг/га (18,8-32,4 кг/км)рік і в середньому становить 12,1 кг/га (24,2 кг/км)рік. Рибопродуктивність гірської ділянки забезпечує макрозообентос (92%), а рівнинної - водорості (47%) та макрозообентос (42%).

Показано, що основні загрози іхтіофауні формуються антропогенними чинниками (екстремальні паводки, зумовлені нераціональною господарською діяльністю) та біологічними - інвазія чужорідних видів риб.

Вперше, на прикладі природної популяції струмкової форелі, розроблено та впроваджено стратегію охорони, збереження, відновлення і раціонального використання раритетних видів риб Карпат.

Практичне значення одержаних результатів. Вперше досліджено різноманіття іхтіофауни р. Іршави, виявлено раритетний компонент, який потребує охорони. Проведене районування р. Іршави за якістю води, кормовою базою та іхтіофауною є науковою основою охорони і збереження аборигенних видів риб, їх аматорського та промислового використання.

Розроблені наукові засади стратегії відновлення однієї з найбільш цінних видів риб карпатських річок - струмкової форелі, які впроваджені у форелевому господарстві «Фактор» у селищі Загаття, Іршавського району Закарпатської області.

Особистий внесок здобувача. Самостійно обґрунтував тему, мету, завдання досліджень, освоїв необхідні методи, зібрав та опрацював натурний матеріал. Самостійно проаналізував і узагальнив літературні та натурні дані, сформулював основні положення роботи та висновки. Особисто, або у співавторстві підготовив до друку наукові праці, в яких викладені основні положення дисертації.

Апробація роботи. Результати роботи оприлюднені на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Раціональне використання водних ресурсів - необхідний елемент стійкого розвитку“ (Ужгород, 2003); “Проблемы воспроизводства аборигенных видов рыб“ (Черкаси, 2005); “Наукові дослідження на об'єктах природно-заповідного фонду Карпат та збереження природних екосистем в контексті сталого розвитку“ (Яремче, 2005); “Актуальні проблеми аквакультури та раціонального використання водних біоресурсів“ (Київ, 2005); “International Workshop on the Restoration of fish Populations“ (Dusseldorf, 2009).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи представлені в 15 публікаціях, 9 з яких входять до переліку фахових наукових видань, що відповідають вимогам ВАК України зі спеціальності «Біологічні науки».

Структура та об'єм роботи. Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку літератури (148 найменувань) та додатків: Додаток А - Таксономічне різноманіття та просторовий розподіл водоростей р. Іршава. Додаток Б - Таксономічне різноманіття та просторовий розподіл безхребетних р. Іршава. Додаток В - Таксономічне різноманіття та просторовий розподіл іхтіофауни р. Іршава. Робота викладена на 130 сторінках, містить 34 таблиці та 23 рисунки, включаючи ті, що займають всю сторінку. Загальний об'єм рукопису 195 сторінок.

Основний зміст роботи

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ

Аналіз літературних даних (Владыков, 1926, Алтухов, 1967, Галасун, 1968, Фауна України, 1986, Koљиo et al., 1995, Harka et al., 2000, Gorуcrko, 2001, Геревич, 2003, Екологічні проблеми, 2003, Мовчан, 2006) показав, що річки Карпат є середовищем існування унікальних іхтіоценозів, які на сьогодення знаходяться на межі зникнення. Однак, комплексні дослідження іхтіофауни малих карпатських річок останнім часом майже не проводилися, також відсутній єдиний підхід до стратегії її охорони, збереження і відновлення.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення гідрохімічного режиму та природної кормової бази риб р. Іршави проводили відповідно до загальноприйнятих методів (Алекин, 1973; Методи гідроекологічних досліджень…, 2006, Комулайнен и др., 1989) Дисертант висловлює подяку за допомогу у визначенні таксономічної приналежності водоростей і безхребетних с. н. с., к. б. н. Майстровій Н.В., с. н. с., к. б. н. Пашковій О.В. (Інститут гідробіології НАН України) та с. н. с., к. б. н. Кружиліній С.В., к. б. н. Тарасовій О.М. (Інститут рибного господарства НААН України)..

Вперше в натурних умовах проведено порівняння різних знарядь лову риб і виявлено найбільш ефективні для дослідження іхтіофауни малих гірських водотоків Карпат (Діденко, Великопольський, Устич, 2010).

Польові іхтіологічні матеріали опрацьовували за загальноприйнятими методами (Правдин, 1966; Кузнецов, 1974, Пресноводные рыбы, 2001). Після проведення обліку та необхідних вимірів риб випускали в річку. Класифікацію риб надано згідно (Богуцкая, Насека, 2004, Kottelat, Freyhof, 2007).

Запропоновані методичні підходи до районування малого гірського водотоку базуються на результатах вивчення основних абіотичних складових екосистеми, якості води, різноманіття кормової бази та іхтіофауни.

Методологія визначення стратегії відновлення раритетних видів риб Карпат включала в себе штучне відтворення струмкової форелі (відбір статевих продуктів, інкубація ікри, підрощування молоді до життєстійких стадій) і її випуск у р. Іршаву, як модельний малий водотік Карпат.

Отримані дані статистично опрацьовували за допомогою прикладного програмного пакету Statistica 6.0.

ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ПРИРОДНИХ ТА АНТРОПОГЕННИХ ЧИННИКІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ ЛОТИЧНИЙ АКВАЛАНДШАФТ

Р. Іршава (права притока р. Боржави), довжиною 48 км та площею басейну 346 км2, бере початок на західних схилах гори Бужора Вулканічного хребта, і з притоками має загальну протяжність 143 км.

Показано, що екосистема р. Іршави включає дві ділянки (гірську і рівнинну), які відрізняються за морфологічними, фізико-географічними, геологічними характеристиками, гідрологічним, гідрохімічним режимом і ступенем антропогенного впливу, що визначає розвиток іхтіофауни.

ПРИРОДНА КОРМОВА БАЗА РИБ Р. ІРШАВИ

Висока специфічність абіотичних умов існування, зокрема динамічність водного потоку, зумовлює формування у гірських річках реофільних угруповань водяних рослин і тварин. Існуючі класичні поняття про екологічні групи, такі як планктон, бентос і перифітон, не відображають повною мірою екологічне різноманіття організмів гірських річок. Тому був застосований методичний підхід О. О. Протасова (2005), пропонується використовувати принцип безперервного градієнта, згідно з яким угруповання водоростей і безхребетних можуть розташовуватися від добре виражених бентосних до перифітонних ценозів із певними переходами.

Встановлено, що автотрофний компонент природної кормової бази риб р. Іршави формується водоростями різних екологічних груп, із яких планктон представлений 132 в. в. т., а водоростеві угруповання різних субстратів (фітомікроперифітон + фітомікробентос) - 124 в. в. т. відповідно.

Показано, що водоростевим угрупованням річки притаманне зростання таксономічного, кількісного різноманіття (чисельність, біомаса) і відповідно продуктивності автотрофної ланки від витоку до гирла річкової екосистеми.

Порівняльний аналіз фітопланктону і водоростей, які вегетують на різнотипних субстратах р. Іршави, вказує на значний ступінь подібності їхнього видового складу - коефіцієнт Серенсена становить 0,43. Це пояснюється високою динамічністю гідрологічного режиму річки, який формує із водоростей різних екологічних груп континуум автотрофної ланки, що є адаптивним механізмом річкової екосистеми до впливу абіотичних чинників.

Домінування у фітопланктоні, фітомікроперифітоні і фітомікробентосі як крупно-, так і дрібноклітинних водоростей визначає природний харчовий ресурс з високим рівнем селективності для різних видів планктонних і донних безхребетних, а це в свою чергу створює високопродуктивну кормову базу риб.

Отже, водоростеві угруповання річки характеризуються високим таксономічним і кількісним різноманіттям, і формують стійку до впливу екологічних чинників автотрофну ланку, яка є основою енергетичної і трофічної піраміди річкової екосистеми.

Таксономічне різноманіття безхребетних водної товщі р. Іршави та її двох приток (рр. Ближній Бистрий та Абранка) складало 24 види Rotatoria, 3 види Cladocera і 3 види Copepoda - всього 30 видів. Найбільшою кількістю видів (18) характеризувалось верхів'я річки, найменшою (8) - притока Ближній Бистрий. Максимальним видове різноманіття було влітку, мінімальним - навесні.

Найбільша біомаса зоопланктону (0,243 г/м3) була зареєстрована в лівій притоці, найменша - у пригирловій ділянці річки (0,141 г/м3). Угруповання характеризувалось як типовий потамопланктон з часткою Rotatoria в біомасі від 53 до 100%. У міжсезонному аспекті біомаса безхребетних змінювалась від 0,005 г/м3 (весна) до 0,326 г/м3 (осінь). Навесні та восени домінували коловертки (60 і 100% біомаси), влітку - коловертки (51%) і гіллястовусі (47%).

Різноманіття зообентосу в різні сезони року знаходилось на досить високому рівні - 60 родів. В літній період було зафіксовано 16 родів в осінній та весняний періоди - 28 та 27 відповідно.

Біомаса макрозообентосу різних ділянок р. Іршави та її приток значно коливалась у просторі і часі (від 0,63 до 37,90 г/м2). Її основу складали личинки комах, ракоподібні, а іноді - черви. На гірській ділянці макрозообентос був представлений літо-реофільним комплексом, а на рівнинній домінували безхребетні, характерні для рівнинних річок із замулено-піщаним біотопом.

Отже, угрупованням водоростей і безхребетних р. Іршави притаманне високе таксономічне і кількісне різноманіття, вони формують природну кормову базу з високим рівнем селективності для різних видів риб.

сучасний стан іхтіофауни р. іршавИ

Недостатність детальної характеристики сучасного різноманіття іхтіофауни малих гірських річок Карпат значною мірою зумовлена відсутністю в Україні стандартних методик збору іхтіологічних даних на цих специфічних водотоках.

Доведено (Діденко, Великопольський, Устич, 2010), що найбільш ефективним знаряддям лову на малих річках є зяброві сітки, за допомогою яких було виловлено 30 видів риб, а «драгою» та «павуком» було впіймано тільки 13 і 15 видів риб відповідно. Ці знаряддя виявилися ефективними для лову дрібних видів і молоді більш крупних риб, але великорозмірні риби до них не потрапляли. На обмежених ділянках річок, де є паралельні русла, використовували метод тотального облову з тимчасовим осушуванням русла. Проте даний метод не дозволяє проводити повну оцінку донних видів (бабці, слиж, мінога), які після сходу води можуть залишатися в калюжах під камінням і тому не враховуються. Отже, в малих гірських річках найбільш ефективними є зяброві сітки при їх використанні в якості плавних чи ставних знарядь лову риб.

Встановлено, що сучасна іхтіофауна р. Іршави налічує 38 видів риб і міног (у тому числі 6 занесених до Червоної Книги України) з 13 родин.

За даними Ю.А. Мовчана (2000), іхтіофауна басейну Тиси налічує 61 таксон видового та підвидового рангів із 16 родин. Отже, сучасна іхтіофауна р. Іршави включає 62% видів і 81% родин іхтіофауни річок Закарпаття.

За біотопічною приуроченістю риби р. Іршави належать до 4 груп: реофільні - струмкова форель, минь, марена звичайна, марена дунайсько-дністровська, підуст, бистрянка, головень, рибець, плітка, плоскирка, клепець, білизна звичайна, синець, гольян, судак, чоп великий, чоп малий, пічкур звичайний, сом; епібіонтні - мінога угорська, бабець звичайний, бабець барвистоплавцевий, слиж, щипавка звичайна; лімнофільні - карась сріблястий, краснопірка, гірчак, лящ, в'юн, щука; еврібіонтні - в'язь, верховодка, амурський чебачок, окунь, йорж звичайний, сонячний окунь, американський сомик, ротан головешка. Загалом в річці реофільні риби складали 50%, епібіонтні - 13%, лімнофільні - 16% та еврібіонтні - 21%.

Оскільки швидкість течії на гірській ділянці р. Іршави - 1,5-2,0 м/с, а глибини не перевищують 20-60 см, закономірно на ній мешкали рибоподібні та риби реофільного та епібіонтного комплексів (мінога, бабці, струмкова форель, бистрянка, гольян, марена дунайська та головень) - рис. 1а.

На рівнинній ділянці річки швидкість течії знижується до 0,3-0,6 м/с, і в іхтіофауні зменшується частка реофільних та епібіонтних видів риб і з'являються еврібіонтні та лімнофільні види - рис. 1б. Останні, ймовірно, потрапляють до р. Іршави під час нерестових і кормових міграцій.



Рис. 1. Біотопічний розподіл риб гірської (а) і рівнинної ділянки (б) р. Іршави.

Важливим популяційним показником іхтіофауни водотоку є частота трапляння риб у виловах. Відповідно за частотою трапляння видів у виловах були виділені наступні групи риб: поодинокі (частота трапляння до 2%), малочислені (від 2 до 5%) та численні (більше 5%).

Із 38 виловлених в р. Іршаві видів риб численними були тільки 7 видів: бистрянка, верховодка, гольян, головень, підуст, марена дунайсько-дністровська та бабець звичайний. До малочислених належало 6 видів риб: форель струмкова, марена звичайна, пічкур звичайний, окунь, сонячний окунь та бабець барвистоплавцевий. Найбільш різноманітно представлені поодинокі види (25 видів): мінога угорська, рибець, карась сріблястий, краснопірка, в'язь, білизна, клепець, плітка, гірчак, синець, плоскирка, амурський чебачок, лящ, судак, йорж, чоп великий, чоп малий, щука звичайна, сом звичайний, щипавка, в'юн, слиж, ротан головешка, минь, американський сомик.

Отже, іхтіофауна р. Іршави характеризується високим різноманіттям і налічує 38 видів круглоротих та риб з 13 родин (62% видового складу і 81% родин іхтіофауни річок Закарпаття). Це підтверджує унікальність екосистеми р. Іршави та можливість її використання як модельного гірського водотоку для розробки методології охорони, збереження та відтворення найбільш цінних видів риб водотоків Карпатського регіону. Відповідно, отримані результати, використані методичні підходи можуть бути рекомендовані для застосування на малих гірських річках не тільки України, а і Європи.

Наукові засади стратегії охорони і збереження різноманіття аборигенної іхтіофауни та відновлення найбільш цінних видів риб малих річок Закарпаття

Основною суттю стратегії формування сучасної іхтіофауни р. Іршави є поєднання двох діалектично різних напрямків: охорона і збереження аборигенних видів риб та відтворення рідкісних і зникаючих видів.

Пріоритетними в програмах охорони аборигенних видів є заходи щодо їх збереження у природному середовищі, оскільки лише в такому середовищі можливе повноцінне й довгострокове існування живих організмів та продовження їхньої природної еволюції.

Формування наукових основ охорони і збереження риб у природному середовищі р. Іршави не можливе без районування річки за абіотичними і біотичними складовими водної екосистеми. Районування р. Іршави було проведено за якістю води, різноманіттям водоростей, безхребетних та іхтіофауни і дозволило виділити в річковій екосистемі дві ділянки: гірську і рівнинну, які характеризувалися суттєвими відмінностями в абіотичних і біотичних компонентах.

Оцінка якості водного середовища за угрупованнями водоростей і безхребетних, показала, що в р. Іршаві домінують організми, характерні для --сапробної та -мезосапробної зони, які відповідають категоріям якості від «дуже чистої» до «задовільно чистої» води. При цьому чітко відмічена тенденція до погіршення якості води від гірської до рівнинної ділянки.

Встановлено, що рівнинній ділянці річки притаманне вище видове, кількісне різноманіття водоростей та їх продукційним можливостям. На відміну від автотрофних компонентів кормової бази, угруповання безхребетних відзначались більшими різноманіттям і продуктивністю на гірській ділянці.

За таксономічним складом, кількісними показниками та біотопічним різноманіттям в іхтіофауні р. Іршави виділяються два іхтіоценози: гірський та рівнинний.

На гірській ділянці за весь період досліджень виявлено 10 видів риб і міног. Практично всі види, які складають цей іхтіокомплекс є реофільними і оксифільними. Це свідчить про сприятливий екологічний стан та відповідний трофічний статус, що в значній мірі забезпечується наявністю у верхів'ї річки регіонального ландшафтного парку «Зачарована долина». Домінують струмкова форель (41%) і бабець звичайний - 36% загальної чисельності риб.

Іхтіоценоз рівнинної ділянки р. Іршави відзначається вищим видовим різноманіттям - 34 види риб, і його якісний склад значно відрізняється від гірської ділянки. Домінують коропові риби з переважанням верховодки (18%), підуста (17%), бистрянки (11%) та головня (9%).

Багаторічний моніторинг чисельності та іхтіомаси струмкової форелі свідчить про їх критично низький рівень, який постійно знижується. Так, упродовж 2003-2009 рр. чисельність риб зменшилась на 11-27%, що, в першу чергу, зумовлено хижацьким знищенням репродуктивного покоління риб.

Аналіз розподілу риб р. Іршави за типом живлення (Никольский, 1974) показав, що найбільша кількість видів є бентофагами.

Кореляційний аналіз залежності між біомасою досліджених компонентів кормової бази та іхтіофауни р. Іршави виявив достовірну пряму кореляцію між біомасою фітопланктону та фітомікробентосу (r = 0,70; p = 0,05). Це зумовлено тим, що завдяки цілій низці абіотичних складових, які формують ландшафт річкової долини, та високій турбулентності водних мас в гірських річках водорості різних екологічних груп формують континуум автотрофної ланки. Фітопланктон, фітомікроперифітон і фітомікробентос у гірських річках являють собою єдине угруповання, що підтверджується і високим рівнем подібності їх видового складу і домінуючого комплексу, що дозволяє формувати первинний потік енергії, який забезпечує високе різноманіття безхребетних водної товщі і тих, що розвиваються на різних субстратах. Зареєстровано достовірну зворотну кореляцію між біомасою водоростей і зообентосу (r = _0,72; p = 0,03), що пояснюється виїданням водоростей донними безхребетними. Достовірна зворотна кореляція між біомасою зообентосу і риб (r = _0,94; p = 0,05) свідчить про виїдання донних безхребетних рибами-бентофагами.

Отже, основний потік енергії у малих гірських річках Карпат формує наступний трофічний ланцюг: водорості різних екологічних групзообентосриби. У якості ілюстрації даної закономірності на рис. 2 представлено просторово-часову динаміку біомаси зообентосу і риб у р. Іршаві.

Рис. 2. Графічна залежність просторово-часової динаміки біомаси зообентосу і риб р. Іршави.

Встановлено, що потенційна рибопродуктивність р. Іршави з урахуванням усіх компонентів кормової бази (водорості, безхребетні водної товщі та різних типів субстратів) в середньому складає 12,1 кг/гарік. Провідну роль у її формуванні відіграє макрозообентос - 77% (9,37 кг/гарік), водорості різних субстратів забезпечують 17% (2,06 кг/гарік). Значення фіто - і зоопланктону не перевищує 2-4% (0,45 і 0,26 кг/гарік) - рис. 3.

Рис. 3. Потенційна рибопродуктивність р. Іршави і її структура.

По окремих ділянках річки потенційна рибопродуктивність змінюється від 9,4 до 16,4 кг/гарік. Максимальна рибопродуктивність характерна для гірської ділянки річки, а мінімальна - для рівнинної. Потенційну рибопродуктивність на гірській ділянці забезпечує макрозообентос (92%), а на рівнинній - водорості субстратів (47%) та макрозообентос (42%) (рис. 4).

Рис. 4. Роль компонентів кормової бази у формуванні рибопродуктивності різних ділянок р. Іршави:1 - фітопланктон, 2 - водорості різних субстратів, 3 - безхребетні водної товщі, 4 - безхребетні різних субстратів.



Порівнюючи продукційні можливості р. Іршави з іншими гірськими водотоками України (Кружиліна та ін., 2010), відмічаємо, що її рибопродуктивність за рахунок макрозообентосу знаходиться в межах, встановлених для річок Прикарпаття (табл. 1). За рівнем забезпеченості риб-бентофагів кормовою базою р. Іршаву можна віднести до середньокормних водойм (Филатов и др., 2007; Комулайнен и др., 2009).

Таблиця 1 - Порівняння продукційних можливостей р. Іршави з річками Прикарпаття (Чорний Черемош, Білий Черемош, Сірет, Прут, Бистриця та ін.)

Водні об'єкти	Потенційна рибопродуктивність (кг/гарік) за рахунок споживання
	фіто-планктону	водоростей субстратів	зоо-планктону	зообентосу
Р. Іршава з притоками	0,16-0,92 0,45	0,60-4,46 2,06	0,19-0,33 0,26	3,99-15,05 9,37
Річки басейну Дунаю, Дністра (Кружиліна та ін., 2010)	-	-	-	1,00-27,90 12,14

Примітка. Над рискою - коливання, під рискою - середнє значення;“-“ немає даних.

Ретроспективний аналіз літературних джерел показав, що раритетний компонент іхтіофауни малих та середніх річок Закарпаття досліджений лише частково та потребує подальшого вивчення (Протасов, 1948, Власова, 1958, Шнаревич, 1969, Мовчан, 1997).

Встановлено, що на 01.01.2011 р. в іхтіофауні р. Іршави зустрічаються 6 червонокнижних видів риб, які відносяться до наступних охоронних категорій: І (зникаючі) - 1 вид; ІІ (вразливі) - 3 види; ІІІ (рідкісні) - 2 види (табл. 2).



Таблиця 2 - Раритетна іхтіофауна р. Іршави

Види риб	% від загальної чисельності	Охоронний статус виду	Червона книга МСОП (IUCN Red List, 2004)	Європейський Червоний список (European Red List, 1991)	Червона книга України (2009)	Бернська конвенція (Конвенція…, 1998)
Мінога угорська	4,2	І	+	+	+	-
Марена звичайна	2,7	ІІ	+	+	+	-
Марена дунайсько-дністровська	5,2	ІІ	+	+	+	-
Минь	1,0	ІІ	-	-	+	-
Чоп великий	2,0	ІІІ	+	+	+	+
Чоп малий	0,2	ІІІ	+	+	+	+

Отже, у р. Іршаві, як складовій гідромережі Закарпаття, мешкають представники раритетної іхтіофауни, які потребують охорони і збереження.

Основу реофільного комплексу карпатських річок в минулому складала струмкова форель - Salmo trutta morfa fario Linne, останні відомості щодо зариблення нею карпатських річок датуються 80 рр. ХХ ст. Виходячи із запропонованих засад стратегії відновлення цінних видів риб, після тривалої перерви було розпочато відтворення струмкової форелі з метою поповнення природного ареалу р. Іршави. Її практичне відтворення у фермерському господарстві «Фактор» (с. Загаття, Іршавський р-н) включало наступні етапи:

1. Вилов плідників риб у верхів'ї річки під час ходу на нерест (листопад).

2. Утримання риб в басейні з проточною водою до дозрівання самиць.

3. Морфометрична оцінка плідників (табл. 3).

4. Відбір статевих продуктів та їх репродуктивна оцінка (табл. 3).

5. Інкубація ікри з 5 листопада до 12 квітня (t води 1-7С). Ембріональний період складав близько 388 градусоднів, вихід вільних ембріонів - 84%. Стадія спокою ембріонів тривала 24 дні (t води 5-12С).

6. Підрощування молоді до життєстійких стадій.

7. Перехід на змішане живлення - на 32 день після виходу ембріонів.

8. У листопаді наступного року молодь масою 1,5-4,2 г (в середньому 3 г) випускали в р. Іршаву.

Таблиця 3 - Морфометричні і репродуктивні показники плідників струмкової форелі

Показники	Самиці	Самці
Маса, г	157,2±65,9	135,13±77,62
Довжина за Смітом, см	24,3±2,7	23,0±4,46
Коефіцієнт вгодованості	1,05±0,01	1,01±0,01
Середня робоча плодючість, ікринок	429±359	-
Середня відносна плодючість, ікринок/кг	2478±1040	-
Діаметр ікринки, мм	4,3±0,12	-
Маса ікринки, мг	60,6±5,5	-
Об'єм еякуляту, мл	-	1,62±1,18
Рухливість сперміїв, с	-	26,1±4,5

Розрахунок відновлення природної популяції струмкової форелі, проведений за результатами досліджень кормової бази, та засади її раціонального використання в р. Іршаві дозволяють щорічно зарибляти підрощену молодь форелі в кількості 27 тис. екземплярів, що становить 1350 особин на 1 км гірської ділянки річки та її приток.

Встановлено оптимальні показники, які регламентують початок промислової експлуатації струмкової форелі. Розрахунок накопичення її іхтіомаси та обсягів можливого вилову показує, що для Карпатського регіону оптимальним віком, з якого слід починати експлуатацію сформованого іхтіозапасу, є п'ятилітки (рис. 5). Це зумовлено тим, що до четвертого року риба знаходиться у фазі логарифмічного росту і інтенсивно накопичує іхтіомасу, а з п'ятого року переходить у стаціонарний стан і може створювати конкуренцію для риб, які активно ростуть.



Рис. 5. Розрахунковий вилов струмкової форелі за різних варіантів вилучення:1 - трирічники,2 - п'ятилітки.

Виходячи з рівняння залежності довжини від віку для струмкової форелі карпатських річок (L=7,523Чt0,891, де L - довжина тіла за Смітом, см, t - вік риби, років), оптимальною довжиною риби для початку експлуатації є 29 см. Впровадження даної рекомендації вимагає внести доповнення до «Правил промислового рибальства у рибогосподарських водних об'єктах України», а саме: до п. 15 додати п. 15.1.9. «Струмкова форель у річках Закарпаття - 29».

Оцінка загроз іхтіофауні р. Іршави показала, що вони формуються антропогенними та біологічними чинниками. До антропогенних загроз належать екстремальні паводки, причинами виникнення яких є: порушення технології виконання лісотехнічних робіт; розорювання крутосхилів у гірських районах, де формуються паводки; тривале використання полонин під пасовища; інтенсивна лісоексплуатація; транспортування деревини із використанням застарілих технологій; видобування гравійно-піщаних матеріалів із річкового русла та в долинах; недотримання режиму у водоохоронних зонах та прибережних смугах; забудова, що перешкоджає гірським потокам.

До біологічних загроз належить інвазія чужорідних видів риб. Так, у гирлі р. Іршави були виявлені сонячний окунь, ротан головешка, амурський чебачок та американський сомик, сумарна частка яких від загальної кількості риб становила 5,7%, з них найбільш масовим був сонячний окунь (2,5%). Вважаємо, що інвазія даних риб в Іршаву є наслідком необґрунтованої рибогосподарської діяльності і відбулася з р. Боржави, куди вони проникли мережею каналів з рибницьких ставів під час сезонних скидів води. Види-iнтродуценти натуралiзувалися та утворили стійкі популяції. Наслідки інвазії ротана, сонячного окуня та американського сома можуть бути катастрофічними для місцевої іхтіофауни, хоча б тільки тому, що частка хижаків (з урахуванням туводних - щуки, миня та окуневих) зростає до 13% загальної чисельності риб.

Таким чином, розроблено наукові засади стратегії відновлення аборигенної іхтіофауни на прикладі струмкової форелі та проведено апробацію її практичного впровадження. Доведено, що за сучасних умов найбільш дієвим методом відновлення цінних видів риб є їх штучне відтворення і випуск у гірські водотоки.

Висновки

Встановлено основні закономірності формування природної кормової бази, сучасної іхтіофауни, їх просторово-часовий розподіл у малому гірському водотоці, оцінено вплив абіотичних, біотичних чинників на різноманіття риб, включаючи і раритетні види, проаналізовано основні загрози, розроблено наукові засади і практичні рекомендації з впровадження стратегії відновлення цінних видів риб малих рік Карпат.

Природна кормова база риб формується: фітопланктоном - 132 в. в. т., фітомікроперифітоном і фітомікробентосом - 124 в. в. т., пряма достовірна кореляція між їх біомасою (r = 0,70; p = 0,05) і подібність видового складу (KS = 0,43) показують, що водорості формують просторово-часовий континуум, який є адаптацією екосистеми гірської річки до дії різних екологічних чинників.

Безхребетні водної товщі представлені 30 типово потамопланктонними видами, із домінуванням Rotatoria; донні безхребетні налічують 63 роди, які на гірській ділянці формують літо-реофільний комплекс, а нижче - характерний для рівнинних річок.

Районування р. Іршави за морфологічними, фізико-геологічними, гідрологічними, гідрохімічними характеристиками, якістю води, різноманіттям водоростей і безхребетних дозволило виділити дві ділянки річки: гірську і рівнинну; доведена тенденція до погіршення якості води від -- («дуже чиста» - «чиста» вода) до -мезосапробної зони («задовільно чиста» вода) з верхів'я до гирла.

Використання найбільш ефективних знарядь лову риб для малих гірських річок показало, що іхтіофауна р. Іршави нараховує 38 видів риб і міног з 13 родин (62% видового складу і 81% родин іхтіофауни річок Закарпаття), з яких 6 видів (мінога угорська, марена дунайсько-дністровська, марена звичайна, минь, чоп великий, чоп малий) занесені до Червоної Книги України.

За біотопічним розподілом іхтіофауна гірської ділянки річки представлена реофільними та епібіонтними видами риб, а рівнинної - реофільними, епібіонтними, еврібіонтними та лімнофільними видами.

Встановлено, що в іхтіоценозі гірської ділянки домінують струмкова форель і бабець звичайний, а на рівнинній - види родини коропових (верховодка, підуст, бистрянка, головень), що відповідає біологічним особливостям аборигенних видів риб.

Зворотна достовірна кореляційна залежність між біомасою водоростей і зообентосу (r = -0,72; p = 0,03) та зообентосу і риб (r = -0,94; p = 0,05) свідчить, що основний потік енергії у малих гірських річках Карпат проходить через ланцюг: водоростізообентосриби.

Потенційна рибопродуктивність змінюється від 9,4 до 16,4 кг/га (18,8-32,4 кг/км)рік, у середньому складаючи 12,1 кг/га (24,2 кг/км)рік. Рибопродуктивність гірської ділянки забезпечує макрозообентос (92%), а рівнинної - водорості (47%) та макрозообентос (42%).

Загрози іхтіофауні формуються антропогенними чинниками та біологічними - інвазією чужорідних видів: сонячного окуня, ротана головешки, амурського чебачка та американського сомика, що натуралiзувалися в річці.

Вперше розроблено науково-практичні засади стратегії охорони, збереження аборигенної іхтіофауни, включаючи раритетні види, і практично доведено, що за сучасних умов найбільш дієвим методом відновлення цінних видів риб Карпат є їх штучне відтворення і випуск у гірські водотоки.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СТРАТЕГІЇ ВІДТВОРЕННЯ ЛОСОСЕВИХ РИБ

Сувора заборона видобутку гравію з річок, де мешкає струмкова форель, з 1 листопада до 1 квітня з метою збереження природних кладок ікри.

Заборона лову в переднерестовий, нерестовий період.

Заборона вилову маломірних особин форелі (менше 20 см).

Заборона: накидних сіток, глушіння риби, використання отруйних речовин тощо.

Стимулювання форелевих господарств до вирощування молоді для зариблення.

Проведення сумісно з органами “Держрибохорони“ заготівлі плідників струмкової форелі, облік риб та передача їх в господарства.

Заборонити аматорський вилов струмкової форелі упродовж трьох років в ріках, які будуть зариблені, розробити правила ліцензійного аматорського лову на спеціально відведених дільницях.

Зариблення річок цьоголітками або однорічками масою не нижче 10 г;

Випуск молоді проводити на ділянках річок, віддалених від населених пунктів.

Зобов'язати лісгоспи та органи місцевого самоврядування не допустити забруднення річок побутовими відходами.

Розроблення законодавчих механізмів передачі річок в орендне користування структурам, які займаються рекреаційним туризмом.



Список публікацій за темою дисертації

1. Устич В.І. Природна кормова база риб в р. Іршава гірського району Закарпаття / В.І. Устич // Рибне господарство. - 2004. - Вип. 63. - С. 273-240.

2. Устич В.І. Оцінка якості води р. Іршава як джерела водопостачання рибницьких ставів для вирощування лососевих риб у Закарпатті / В.І. Устич // Рибне господарство. - 2005. - Вип. 64. - С. 121-126.

3. Устич В.І. Фітопланктон і фітоперифітон річки Іршава в паводковий період / В.І. Устич // Рибне господарство. - 2006. - Вип. 65. - С. 144-152.

4. Устич В.І. Гідробіологічна характеристика ріки Іршави та її приток Закарпатського регіону / В.І. Устич // Рибогосподарська наука України. -

5. Мрук А.І. Відтворення дунайського лосося (Hucho hucho [L.]) / А.І. Мрук, В.І. Устич // Рибогосподарська наука України. - 2007. - №1. - С. 36-40. (проведення експериментальних досліджень, участь у написанні статті)

6. Мрук А.І. Склад іхтіофауни річки Іршава / А.І. Мрук, В.І. Устич, І.І. Маслянка // Рибогосподарська наука України. - 2009. - №1 (7). - С. 16-21. (аналіз літератури, участь у натурних дослідженнях, обробка даних)

7. Діденко О.В. Ефективність використання деяких знарядь лову для проведення іхтіологічної зйомки в річках Закарпаття / О.В. Діденко, І.Й. Великопольський, В.І. Устич // Рибогосподарська наука України. - 2010. - №2. - С. 40-45. (натурні дослідження, участь в узагальненні даних)

8. Щербак В.І. Районування річки Іршава за таксономічним різноманіттям іхтіофауни / [В.І. Щербак, В.І. Устич, І.Й. Великопольський, А.І. Мрук] // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - 2009. - №3 (40). - С. 25-30. (участь у польових дослідженнях, узагальнені даних і написанні статті)

9. Щербак В.І. Водоростеві угруповання р. Іршава як автотрофні компоненти кормової бази безхребетних і риб / В.І. Щербак, В.І. Устич, Н.Є. Семенюк // Рибогосподарська наука України. - 2010. - №1. - С. 66-78. (відбір і камеральне опрацювання проб, участь у написанні статті)

10. Mruk A. Artificial reproduction of the Danube salmon (Hucho hucho [L,1758]) in Ukraine / A. Mruk, V. Ustych // Annals of animal science. - Krakow, 2007. - №1. - P. 157-161 (участь у проведенні досліджень і написанні статті)

11. Устич В.І. Історичні аспекти та перспективи відродження лососівництва в Закарпатті / В.І. Устич, А.І. Мрук // Раціональне використання водних ресурсів-необхідний елемент стійкого розвитку: матеріали 3-ої робочої зустрічі Української річкової мережі с. Осій (Ужгород, 26-29 червня 2003 р.). - Ужгород: Ліра, 2003. - С. 42-45. (аналіз літературних джерел, участь у написанні статті)

12. Мрук А.І. Сучасний стан та перспективи відтворення цінних лососевих видів риб в Закарпатті / А.І. Мрук, В.І. Устич, І.І. Маслянка // Проблемы воспроизводства аборигенных видов рыб. - К.: Світ рибалки, 2005. - С. 196-200. (аналіз і узагальнення літературних даних, участь у написанні статті)

13. Мрук А.І. Дунайський лосось (Hucho hucho [L])) в екосистемах рік Закарпаття і пропозиції щодо його збереження та відтворення / А.І. Мрук, В.І. Устич, І.І. Маслянка // Наукові дослідження на об'єктах природно-заповідного фонду Карпат та збереження природних екосистем в контексті сталого розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 25-річчю Карпатського НПП (Яремче, 20 жовт. 2005 р.). - Яремче, 2005. - С. 141-144. (участь у проведенні досліджень і написанні статті)

14. Мрук А.І. Дунайський лосось (Hucho hucho [L]) в ріках Закарпаття / А.І. Мрук, В.І. Устич, І.І. Маслянка // Актуальні проблеми аквакультури та раціонального використання водних біоресурсів: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 75-річчю Інституту рибного господарства (Київ, 26-30 вер. 2005 р.) - К., 2005. - С. 176-179. (аналіз літературних даних, участь у виконанні досліджень і написанні статті)

15. Mruk A. First experience of artificial reproduction of the european grayling (Thymallus thymallus) in Ukraine / A. Mruk, V. Ustych // International Workshop on the Restoration of fish Populations (Dusseldorf, Germany, 1-5 Sept. 2009) - Dusseldorf, 2009. - P. 63. (участь у проведенні досліджень і написанні статті)

Анотації

Устич В.І. Іхтіофауна р. Іршави та стратегія її відновлення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.10 - іхтіологія. - Інститут рибного господарства НААН України, Київ, 2011.

Встановлено основні закономірності формування природної кормової бази, іхтіофауни та розроблено стратегію відновлення її різноманіття в малому гірському водотоці.

Іхтіофауна р. Іршави нараховує 38 видів риб і міног (у тому числі 6 занесених до Червоної Книги України) з 13 родин, що становить 62% видового складу і 81% родин іхтіофауни річок Закарпаття.

Проведено районування р. Іршави за морфологічними, фізико-геологічними, гідрологічними, гідрохімічними характеристиками, якістю води, різноманіттям водоростей, безхребетних та іхтіофауни на дві ділянки: гірську і рівнинну. Доведено, що рибопродуктивність р. Іршави становить 9,4-16,4 кг/гарік, і потік енергії у малих річках Карпат проходить через трофічний ланцюг: водоростібезхребетні різних субстратівриби. Проаналізовано основні загрози іхтіофауні р. Іршава, які формуються антропогенними та біологічними чинниками.

Вперше розроблено і впроваджено стратегію охорони і збереження раритетної іхтіофауни Карпат і доведено, що за сучасних умов найбільш дієвим методом її відновлення є штучне відтворення і випуск у гірські водотоки форелі струмкової.

Ключові слова: іхтіофауна, гірські водотоки, кормова база риб, рибопродуктивність, потоки енергії, районування, раритетні компоненти, інвазійні види, стратегія відновлення різноманіття риб.



Устич В.И. Ихтиофауна р. Иршавы и стратегия ее восстановления. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.10 - ихтиология. - Институт рыбного хозяйства НААН Украины, Киев, 2011.

Установлены основные закономерности формирования ихтиофауны малого горного водотока под влиянием различных экологических факторов, проанализированы основные угрозы, разработана научно-практическая стратегия восстановления наиболее ценных видов рыб Карпат.

Охарактеризованы основные абиотические факторы, влияющие на развитие ихтиофауны малого горного водотока.

Показано, что природная кормовая база рыб представлена фитопланктоном (132 в. в. т.), водорослевыми сообществами разных субстратов (124 в. в. т.), беспозвоночными водной толщи (30 видов) и донными беспозвоночными (63 рода). Достоверная прямая корреляция между фитопланктоном и фитомикробентосом показывает, что в малых горных реках водоросли разных экологических групп формируют континуум, являющийся адаптационным механизмом экосистемы к влиянию абиотических факторов.

Таксономическое разнообразие ихтиофауны р. Иршавы насчитывает 38 видов рыб и миног из 13 семейств (62% видового состава и 81% семейств ихтиофауны рек Закарпатья), из них 6 видов (минога венгерская, усач дунайско-днестровский, усач обыкновенный, налим, чоп большой, чоп малый) занесены в Красную Книгу Украины. По биотопической приуроченности ихтиофауна верховьев речки представлена реофильными и эпибионтными видами рыб, а устьевой области - реофильными, эпибионтными, эврибионтными и лимнофильными, последние попадают в р. Иршаву во время нерестовых и кормовых миграций.

Качество водной среды, оцененное по индикаторным видам водорослей и беспозвоночных, находится в пределах от --сапробной до -мезосапробной зоны, соответствующих категориям качества от «очень чистой» до «удовлетворительно чистой» воды. При этом отмечена тенденция к ухудшению качества воды от горного до равнинного участка.

Районирование р. Иршавы по основным абиотическим характеристикам, качеству воды, разнообразию водорослей, беспозвоночных и ихтиофауны позволило выделить два участка: горный и равнинный.

Установлено, что в ихтиоценозе горного участка доминирует ручьевая форель, а на равнинном - виды семейства карповых, что отвечает биологическим особенностям аборигенных видов рыб. Доказано, что поток энергии в малых горных реках проходит через трофическую цепь: водорослизообентосрыбы, о чем свидетельствует достоверная обратная корреляция между биомассой водорослей, зообентоса и рыб. Потенциальная рыбопродуктивность изменяется от 9,4 до 16,4 кг/гагод и в среднем для водотока составляет 12,1 кг/гагод. Рыбопродуктивность горного участка реки обеспечивает зообентос (92%), а равнинного - водоросли (47%) и зообентос (42%).

Проанализированы основные угрозы ихтиофауне р. Иршавы, формирующиеся антропогенными факторами (экстремальными паводками) и биологическими факторами - инвазией чужеродных видов (солнечного окуня, ротана головешки, амурского чебачка и американского сомика), которые натурализировались в речной экосистеме и образовали стойкие популяции.

Впервые разработана и внедрена стратегия охраны раритетной ихтиофауны Карпат и доказано, что в современных условиях наиболее эффективным методом восстановления ценных видов рыб является их искусственное воспроизводство и выпуск в горные водотоки ручьевой форели.

Ключевые слова: ихтиофауна, горные водотоки, кормовая база рыб, рыбопродуктивность, потоки энергии, районирование, раритетные компоненты, инвазивные виды, стратегия восстановления разнообразия рыб.

Ustych V.I. Ichthyofauna of the river Irshava and the strategy of its restoring. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Biological Sciences by specialty 03.00.10 - Ichthyology. - Institute of Fisheries, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

The paper considers general patterns of natural forage resources, ichthyofauna development and proposes a strategy of restoring its diversity in a small mountain stream.

The river Irshava ichthyofauna comprises 38 species of fishes and lampreys (including 6 species from the Red Book of Ukraine) from 13 families, which form 62% of species composition and 81% of families of the Transcarpathian rivers ichthyofauna.

According to morphological, physical and geological, hydrological and hydrochemical characteristics, water quality, diversity of algae, invertebrates and ichthyofauna the river Irshava has been zoned into two sections: a mountain section and a plain section. The fish productivity in the river Irshava has been proved to make up 9.4-16.4 kg/hectareyear, and the energy flow in the small Carpathian rivers passes via the trophic chain: algaeinvertebrates of different substratafish. The main hazards to the river Irshava ichthyofauna are caused by human impact and biological factors.

The strategy for protecting and conserving the rare Carpathian ichthyofauna has been worked out and implemented. An artificial reproduction of brook trout at farms with releasing them into mountain streams proved to be the most efficient method of ichthyofauna restoration under present conditions.

Key-words: ichthyofauna, mountain streams, forage resources, fish productivity, energy flow, zoning, rare component, invasive species, the strategy of fish diversity restoring.

Размещено на Allbest.ru