Продуктивність тритикале ярого залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Західного Полісся України

Примітка: 1^* - сорт тритикале яре Аїст харківський; 2^* - сорт тритикале яре Арсенал

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що являється у з'ясуванні ефективності вирощування тритикале ярого в структурі ярого зернового клину, впливу технологічних факторів на формування врожаю з високими показниками якості, та розробленні технології його вирощування в умовах Західного Полісся, що вирішена шляхом поєднання системи удобрення та норм висіву з метою збільшення виробництва якісного зерна.

1. Насіння сортів тритикале ярого має досить високу польову схожість, яка в усі роки досліджень складала 90,0% - 93,7%. За вегетаційний період в посівах виживає від 59,0 до 82,5 % рослин. Зі зростанням норми висіву насіння від 4 до 6 млн. штук/га виживання рослин знижується. За створення оптимальних умов живлення і щільності посівів, що забезпечується за внесення N₄₅P₉₀K₉₀+N_45 ІV + N_30 VІІІ та норми висіву 4 та 5 млн. штук/га, рівень виживання рослин суттєво підвищується.

2. Вилягання посівів тритикале ярого є однією з технологічних проблем вирощування, яка вирішується як селекційним шляхом так і оптимізацією елементів технології вирощування. Рослини сорту Арсенал мають довжину стебел до 94,6 см і є стійкими до вилягання, навіть за вирощування в загущених посівах і на високому фоні живлення. Рослини сорту Аїст харківський мають більшу довжину стебел - до 104,3 см і при вирощуванні на високих фонах живлення і за диференційного внесення азоту стійкість до вилягання знижується до 3-4 балів.

3. Реалізація біологічного потенціалу сортів тритикале ярого лімітується фітопатогенними організмами, які залежно від погодних умов, рівня живлення, щільності посівів та резистентності рослин мають різний шкодочинний ефект. Оптимізація умов живлення, зокрема і за рахунок позакореневого живлення комплексними рідкими мінеральними добривами “Нутрівант Плюс” зерновий, підвищує стійкість рослин до ураження хворобами.

4. В умовах Західного Полісся України найбільше поширення в посівах тритикале ярого має септоріоз - 31,1-61,2% для сорту Аїст харківський та 20,0-40,4% для сорту Арсенал, за розвитку хвороб 12,7-24,9% та 8,1-16,5% відповідно. Значне поширення в посівах сорту Аїст харківський має також бура листова іржа - 28,5-45,6% та 40,-50,7% в посівах сорту Арсеналу, за розвитку відповідно 6,9-12,0% та 9,5 - 14,4%. Посіви тритикале ярого уражуються також кореневими гнилями та борошнистою росою, проте на значно нижчому рівні.

5. Сорти тритикале ярого мають різну, генетично обумовлену реакцію, на біотичні та абіотичні чинники, які обумовлюють процес формування урожайності. Урожайність сорту Арсенал більше залежить від погодних чинників - 51,2%, ніж сорту Аїст харківський - 36,7%. Частка участі фактору «система удобрення» у формуванні урожайності є високою для обох сортів - 49,2% для Аїст харківський та 39,2% для Арсеналу. Фактор «норма висіву насіння» на 10,0-11,9% визначає рівень урожайності сортів.

6. Тритикале яре в умовах Західного Полісся України реалізує біологічний потенціал на високому рівні: від 2,3 до 4,8 т/га. Найвищий рівень врожайності формується при вирощуванні на фоні N₃₀P₆₀K₆₀+ N_{30 ІV} + “Нутрівант Плюс” зерновий 4 кг/га _ІV +N_{30 VІІІ} та N₄₅P₉₀K₉₀+ N_{45 ІV} +N_{30 VІІІ} та нормах висіву 5,0 - 6,0 млн. схожих зерен на гектар - 4,2 - 4,7 т/га у сорту Аїст харківський та 4,3 - 4,8 т/га у сорту Арсенал.

7. Структурні складові урожайності тритикале ярого обумовлюються оптимальним інтегрованим застосуванням норм та видів добрив, способів їх внесення та норм висіву насіння. Диференційне застосування азотних добрив та підживлення рідкими комплексними добривами сприяє зниженню редукції закладених на ранніх етапах органогенезу генеративних органів.

8. Якість зерна тритикале ярого за кращих варіантів технологій вирощування визначається високим вмістом білку - до 15,7% у сорту Арсенал та 14,6% у сорту Аїст харківський. Вміст білку суттєво зростає за збільшення доз добрив до N₄₅P₉₀K₉₀+N_{45 ІV} +N_{30 VІІІ} та зниження норм висіву. Вміст сирої клейковини в зерні сорту Арсенал склав 18,4-26,5% та 17,4-27,0% в зерні сорту Аїст харківський. Фізичні показники якості зерна тритикале ярого - маса 1000 зерен, натура зерна значно змінюються залежно від системи удобрення та норми висіву.

9. Економічна ефективність технологій вирощування тритикале ярого є високою. Найвищий прибуток отримано за сівби сорту тритикале ярого Аїст харківський за норми висіву 5,0 млн.штук/га та внесені N₃₀P₆₀K₆₀+ N_{30 ІV}+N_{30 VІІІ} - 1240 гривень/ га та собівартості 797,5 грн/т. У сорту Арсенал найвищий прибуток було отримано за норми висіву 5,0 млн. схожих зерен на гектар та застосувані N₃₀P₆₀K₆₀+N_30(ІV)+ “Нутрівант Плюс” зерновий 4 кг/га _ІV +N_{30 VІІІ} - 1444 грн / га при собівартості 779,2 грн/т.

10. Застосування добрив та оптимальної норми висіву насіння в технологіях вирощування тритикале ярого сприяє збільшенню виходу енергії з урожаєм, зменшенню енерговитрат на виробництво зерна, підвищенню коефіцієнта енергетичної ефективності технологій та основних економічних показників технологій вирощування.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

· В умовах Західного Полісся для отримання врожайності тритикале ярого сортів Аїст харківський та Арсенал на рівні 4,5 - 4,8 т/га з високими показниками якості зерна рекомендується вносити N₄₅P₉₀K₉₀+N_45 ІV+N_{30 VІІІ} за норми висіву 5,0 млн. штук/га після попередника картопля.

· В фінансово нестабільних господарствах, для отримання стабільних врожаїв тритикале ярого економічно ефективним є внесення під посів N₃₀P₆₀K₆₀+N_30 ІV+ N_30VІІІ + Нутрівант Плюс зерновий 4 кг/га_IV.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Каленська С.М. Вплив норм висіву, мінеральних та водорозчинних добрив на ріст і розвиток тритикале ярого / С. М. Каленська, В. М. Плакса // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2009. - № 141. - С. 123-129.

2. Плакса В.М. Якість зерна тритикале ярого залежно від елементів технології вирощування / В. М. Плакса // Збірник наукових праць ННЦ “Інституту землеробства УААН”. - 2009. - Вип. 3.- С. 88-92.

3. Каленська С.М. Продуктивність та фітосанітарний стан тритикале ярого залежно від мінерального живлення та норм висіву / С. М. Каленська, В. М. Плакса, Г. Я. Корнелюк // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2009. - №149. - С. 245-253.

4. Плакса В. М. Технологічні та економічні аспекти вирощування тритикале ярого в Західному Поліссі України / В. М. Плакса // Вісник Харківського національного аграрного університету. - 2010. - № 7. - С. 66-73.

5. Плакса В. М. Історія виникнення та становлення культури тритикале / В. М. Плакса // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Біологічні науки. - 2008. - № 3. - С. 236-239.

6. Плакса В. М. Ефективність добрив при вирощуванні тритикале ярого в умовах Західного Полісся / В. М. Плакса // Роль біологічного землеробства у виробництві конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції: матеріали наук.-практ. конф. молодих учених і спеціалістів (ННЦ “Інституту землеробства УААН” 8-9 груд. 2008 р.). - Чабани, 2008. - С. 43-45.

7. Плакса В. М. Вплив норм висіву на продуктивність ярого тритикале / В. М. Плакса // Розробка та впровадження енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур: матеріали наук.-практ. конф. молодих учених і спеціалістів (ННЦ “Інституту землеробства УААН” 25-27 листоп. 2009 р.). - Чабани, 2009. - С. 47-48.

8. Плакса В. М. Технологічні особливості вирощування тритикале ярого в Західному Поліссі України / В. М. Плакса // Агротехнологічні основи підвищення ефективності виробництва зерна тритикале у різних зонах України: Матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. (Волинський інститут АПВ 16-17 червня 2010 р.). - Рокині, 2010. - С. 69-73.

Размещено на Allbest.ru