Роль біологічно активних речовин у процесі життєдіяльності організму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Вітаміни

Гормони

Ферменти

Фактори росту

Висновок

Література

Вступ

Біологічно активні речовини є особливою групою органічних сполук. Вони регулюють процеси обміну речовин, росту і розвитку організмів, слугують для захисту чи впливу на особин свого чи інших видів. Одна з груп біологічно активних речовин - це вітаміни.

Для підтримання нормальної життєдіяльності організму крім білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і води потрібні вітаміни. Вони мають сильний і певною мірою специфічний вплив на процеси обміну, причому в дуже невеликих кількостях.

Гормони служать гуморальними (переносяться з кров'ю) регуляторами певних процесів в різних органах і системах. Гормони використовуються в організмі для підтримки гомеостазу і для регуляції багатьох функцій, таких як зростання, розвиток, обмін речовин, реакцію на зміни умов навколишнього середовища. Гормони не тільки керують усіма процесами, які відбуваються в нашому організмі, вони відповідають навіть за нашу поведінку. Крім цього, наші почуття, такі як любов, бажання близькості, прихильність, альтруїзм, самопожертва, романтика, також повністю залежать від гормонів. вітамін біологічний організм гормон

Тільки в людському організмі щомиті відбуваються тисячі ферментативних реакцій. Ферменти грають найважливішу роль переважають у всіх процесах життєдіяльності, скеровуючи й регулюючи обмін речовин організму. Недарма великий російський фізіолог, нобелівський лауреат І.П. Павлов назвав ферменти носіями життя.

Вітаміни

Вітаміни (лат. vita - життя і "амін" - азотиста речовина, що містить NH2) - органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів.

У 1912 році для позначення додаткових харчових факторів, що у малих кількостях ефективні для лікування ряду захворювань, Функ ввів термін вітамін. Тоді виділяли лише 2 вітаміни - А (жиророзчинний), В (водорозчинний), сьогодні їх кількість сягає 30.

Існування і значення вітамінів відкрив російський лікар М.Лунін у 1880 році. Польський хімік К. Функ назвав біологічно активну речовину вітаміном, бо вона містила у своїй молекулі аміногрупу. Вітаміни, група незамінних для організму людини і тваринних органічних сполук, що володіє дуже високою біологічною активністю, присутніх у в нікчемних кількостях в продуктах живлення, але що мають величезне значення для нормального обміну речовин і життєдіяльності.

За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом.

До забезпечення здоров'я людини причетне біля 20 вітамінів. Людина і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею. Їх нестача приводить до порушення обміну речовин. Джерелом вітамінів найчастіше є рослини.

Вітаміни поділяються на:

водорозчинні	жиророзчинні
В1 - тіамін	А - етиноїди
В2 - риболавін	D - ергокальциферол, колекальциферол
В3 - ніацин, ніацинова кислота, нікотинамід	E - токофероли,токотрієноли
В5 - пантотенова кислота	K - нафтохінони
В6 - піридоксин, піридоксаль, піридоксамін
В7 - біотин
В9 - фолієва кислота
В12 - кобаламіни
С - аскорбінова кислота

За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом. Однак узимку і навесні відчувається нестача вітамінів, що спричиняє гіповітамінози- порушення відповідності між витрачанням і надходженням вітамінів.

Надлишок вітамінiв - гіпервітаміноз, що буває дуже рідко.

Одноманітне харчування, бідне на натуральні рослинні продукти, призводить до виникнення авітамінозу - тривалого недостатнього забезпечення одним (моноавітамінози) або кількома (поліавітамінози) вітамінами.

Вітамін А (ретинол) - C20H30O

Його кристали жовтого кольору.

Функції: регулює обмінні процеси в шкірі, слизових оболонках очей, дихальних та сечових шляхів, травного каналу. Він значно підвищує опірність організму до інфекційних хвороб. Вітамін спричиняє значний вплив на стан клітинних мембран, тканинне дихання, функціонування ендокринних залоз.

Міститься в: тваринних жирах, печінці, яйцях, рослин і плоди, забарвлені у оранжево-червоний або зелений колір. Багато цієї речовини в моркві, червоному перці, помідорах, кропиві, шпинаті, салаті, гарбузі, зеленій цибулі, петрушці, щавлі, персиках, абрикосах, плодах обліпихи і шипшини.

Захворювання: при нестачі вітаміну А в організмі, у людини починає розвиватися так звана «куряча сліпота» - зниження чіткості зору при смерковому освітленні.

Добова потреба людини у вітаміні А складає 1-1,5 міліграма на добу. Третина цієї кількості поступає при харчуванні звичайною змішаною їжею, а дві третини повинні покриватися за рахунок каротину.

Вітамін А і каротин мають чудову властивість накопичуватися в організмі і їх надлишки можуть зберігатися більше року, тому достатньо наситити себе в літньо-осінній період відповідними продуктами, щоб потім цілу зиму використовувати ці елементи з "власних" запасів. Резерв вітаміну А може витрачатися впродовж 2-3 років.

Звичайна теплова обробка майже не впливає на вміст у продуктах ретинолу. Засвоєння організмом каротину (в продуктах рослинного походження) і перетворенням його в ретинол покращується, якщо овочеві страви готувати з жиром.

Вітамін D (кальцифероли) - С17Н44О

Вітамін D має кілька форм. Їх називають кальцифероли і представлені вони переважно у вигляді двох речовин: ергокальциферолу (вітаміну D2), що надходить із дріжджів, та холекальциферолу (вітаміну D3), який отримано із тканин тварин.

Це білосніжний порошок.

Функції: забезпечує нормальний ріст і розвиток кісткової тканини в організмі, регулює мінеральний обмін, сприяє засвоєнню кальцію організмом.

Вітамін D є унікальним - це єдиний вітамін, який діє як вітамін та як гормон. Як гормон він стимулює засвоєння кальцію з відкладанням його у кістках.

Міститься в: печінці риб, сирому яєчному жовтку, кисломолочних продуктах, авокадо.

Може утворюватись під дією сонячних променів у шкірі. Його утворення залежить від концентрації в шкірі пігменту меланіну (визначає колір шкіри). Чим світліша шкіра, тим менше людині потрібно перебувати на сонці, щоб утворити потрібну кількість вітаміну D.

Захворювання: рахіт - дитяче захворювання, при якому в зв'язку з недостатністю вітаміну D порушений фосфорно-кальцієвий обмін, розлад правильного формування скелета і функцій внутрішніх органів і систем. Остеопороз - системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням маси кістки в одиниці об'єму, підвищення крихкості кісток та високого ризику їх переломів. Існує гіпервітаміноз D. Його природа різноманітна. Зустрічаються малосимптомні форми і важкі прояви інтоксикації.

Добова норма: 8 - 2,2мкг.

Вітамін Е (токофероли) - C31H52O3

Відомо чотири форми токоферола - альфа, бета, гамма і дельта. Всі ці близькоспоріднені з'єднання схожі за хімічною структурою з хлорофілом - зеленим пігментом рослин.

Функції: діє як антиоксидант, сприятливо діє на функцію статевих залоз, стимулює діяльність м'язової системи, сприяє засвоєнню ретинолу, підвищує захисні властивості клітинних мембран.

Джерела: Соняшникова олія, пальмова олія, соєва олія, арахісова олія, оливкова олія, бавовняна олія, кукурудзяна олія, насіння яблук, насіння соняшника, кукурудза, ківі, мигдаль, арахіс, зелені листяні овочі, злаки, квасоля, яєчний жовток, печінка, молоко, вівсяна крупа, соя, пшениця та пророщена пшениця, люцерна, кульбаба, кропива, листя малини, шипшина, салат, капуста та інші.

Захворювання: гіповітаміноз вітаміну Е може спостерігатися у новонароджених дітей, оскільки токофероли погано проникають через плаценту. У новонароджених дітей через Е-вітамінну недостатність може розвинутися раптова смерть.

Добова норма: 12 - 15мкг.

Вітамін K - C11H9NaO5S

Під загальною назвою вітамін K поєднується більша група близьких за своїм хімічним складом і дією на організм речовин (від вітаміну K1 до K7).Із цієї групи найбільший інтерес представляють дві головні форми вітаміну K, що існують у природі: вітамін K1 і вітамін K2. Вітамін K1 - речовина, яка синтезується в рослинах і знаходиться в листі. Вітамін K2 - речовина, яка переважно синтезується в організмі людини мікроорганізмами (сапрофітними бактеріями) у тонкому відділі кишечнику, а також клітинами печінки тварин. Вітамін K можна виявити у всіх тканинах тварин.

Функції: необхідний для вироблення у печінці протромбіну та інших речовин, що беруть участь у зсіданні крові, сприяє зміцненню капілярів.

Джерела: капуста, гарбузи, м'ясо, молочні продукти, печінка, яйця, бобові рослини, шпинат, капуста, листя кропиви, томати, плоди шипшини, хвоя, вівсо, жито, пшениця, люцерна.

Захворювання: гіповітаміноз К може розвинутися після хірургічного видалення частини кишечнику, при гепатитах, цирозі печінки, пухлинах підшлункової залози, жовчнокам'яній хворобі, а також при тривалому прийомі антибіотиків, що пригнічують мікрофлору кишечника.

Добова норма: 5 - 55мкг.

Вітамін В1 - C12H17N4OS

Функції: втручається в обмін речовин і в нервово-рефлекторну регуляцію, впливають на проведення нервових імпульсів в мозок.

Джерела: дріжджі, зародки і оболонки пшениці, крупи, борошно грубого помелу, бобові, свинина. Він руйнується в лужному середовищі: при додаванні до тіста соди, надто швидкому варінні квасолі та гороху тощо.

Захворювання: гіповітаміноз В1 - хвороба бері-бері - хвороба, яка вражає нервову систему людини, що приводить до слабкості, втрати апетиту, підвищеної збудливості і паралічу з вельми високою вірогідністю смертельного результату.

Добова норма: 2-3мг на добу.

Вітамін В2 (рибофлавін)- С17H20N4O6

Фунції: бере участь в процесі росту; регуляторно впливає на стан центральної нервової системи, процеси в рогівці, кришталику ока, забезпечує світловий і кольоровий зір; входить до складу ферментів, які регулюють важливі етапи обміну речовин.

Джерела: дріжджі, листові зелені овочі, молочні продукти, яйця, м'ясо, риба, бобові.

Захворювання: гіповітаміноз В2 (синонім арибофлавіноз) - зниження апетиту, падіння маси тіла, слабкість, головний біль, почуття печіння шкіри, різь в очах, порушення сутінкового зору, хворобливість у кутах рота й на нижній губі

Добова норма: 1.5 - 3мг.

Вітамін В3(РР) - C6H5NО2

Функції: бере участь більш ніж в півсотні реакцій, в ході яких запаси вуглеводів, жирів і білків перетворюються в енергію; знешкодження шляхом окиснення природних та чужорідних речовин; нормалізує вміст холестерину в крові; бере участь в утворенні гемоглобіну.

Джерела: зернові, гречка, квасоля, м'ясо, печінка, нирки, горіхи, гриби.

Захворювання: нестача цього вітаміну призводить до дерматизму, деменції, діареї, а також спричинює таке захворювання як пелагра (шершава шкіра).

Добова норма: 5-13мг.

Вітамін В5 - С9H17NO5

Функції: допомагають людині боротися з будь-якими запальними процесами, включати захисну реакцію організму у відповідь на впровадження чужорідних мікроорганізмів, участь у клітинному процесі виробництва енергії.

Джерела: дріжджі, печінка, курячі яйця, молоко, м'ясо, стручкові.

Захворювання: гіповітаміноз В5 спостерігається порушення обміну речовин, розвивається дерматит, депігментація та втрата волосяного покриву, шерсті чи пір'я; припиняється ріст, спостерігаються зміни у роботі нервової системи, розлади у координації рухів, порушення функціонування серця, нирок, шлунку, кишечнику.

Добова норма: 5-10мг.

Вітамін В6 - C8H11NO3

Функції: необхідний для засвоєння білків та жирів, сприяє утворенню червоних кров'яних тілець, регулює стан нервової системи, попереджує запалення шкіри, підтримує здоров'я зубів та ясен. Бере участь в обміні холестерину і утворенні гемоглобіну, регулює жировий обмін в печінці.

Джерела: м'ясо тварин, птахів, оселедець, риба палтус, гречана крупа, пшоно, хліб із борошна грубого помелу, перлова і ячмінна крупа, кукурудза.

Захворювання: гіповітаміноз В6 - порушення кровообігу і функцій нервової системи, підвищена стомлюваність, подразливість, депресивний стан, безсоння, артрит, анемія, випадіння волосся, тріщини в куточках рота, зниження апетиту, захворювання шкіри.

Добова норма: 0.6-3мг.

Вітамін В7 - С10Н16О3N2S

Його можна назвати вітаміном краси для шкіри, волосся і нігтів.

Функції: містить сірку і доставляє її волоссю, нігтям і шкірі, сірка бере участь у синтезі білка - колагену, що визначає структуру шкіри, має здатність захищати шкіру від забруднень навколишнього середовища, уповільнює процеси старіння, робить шкіру голови менш маслянистої, і тому може покращувати загальну структуру і зовнішній вигляд волосся.

Джерела: дріжджі, печінка, шоколад, яєчний жовток, соєве борошно волоські горіхи, арахіс, сардини, мигдаль, гриби, цвітна капуста, горох.

Захворювання: гіповітаміноз В7 - стомлюваність, нервозність, дратівливість, занадто суха або жирна шкіра, випадіння волосся, лупа, пригніченість, млявість, сонливість, анемія,втрата апетиту, мязові болі. Добова норма: 10-50мкг.

Вітамін В9 - C19H19N7O6

Функції: стимулює утворення еритроцитів та лейкоцитів, знижує вміст холестерину у крові, сприяє росту, відновленню і оновленню клітин всього організму, відповідає за хороший апетит.

Джерела: листові овочі, спаржа, дріжджі, печінка, картопля, яблука, абрикоси, волоські горіхи, яйця. У перестиглих плодах його рівень вищий.

Захворювання: гіповітаміноз В9 - депресія, головний біль, безсоння, зниження пам'яті та уваги, слабке травлення, передчасне посивіння волосся, розлад роботи кишечника, зниження ваги, спричиняє анемію.

Добова норма: 200-300 мкг

Вітамін В12 - С63Н90N14PCo

Функції: необхідний для нормального кровотворення, відіграє важливу роль у використанні організмом амінокислот та фолацину(В9), в утворенні холіну(В4) та нуклеїнових кислот, нормалізації жирового обміну в печінці, бере участь у синтезі ДНК, деяких амінокислот, регулює обмін жирів і вуглеводів, бере безпосередню участь в утилізації та виведенні з організму кінцевих продуктів обміну ряду сполук.

Джерела: печінка, м'ясо, морські продукти (краби, лососеві, сардини), молоко, яйця, відсутній в рослинній їжі.

Захворювання: гіповітаміноз В12 - анемія, вражаються задні і бічні стовбури спинного мозку, дегенеративні зміни відмічаються також у периферичній нервовій системі і головному мозку. Неврологічна симптоматика зводиться до відчуття оніміння кісток і стоп, нестійкості ходи, ослабленню пам'яті аж до сплутаності свідомості.

Добова норма: 3-4мкг.

Вітамін С - C6H8O6

Функції: забезпечення імунного захисту і стабілізації психіки, бере участь у синтезі колагену та проколагену, обміні фолієвої кислоти та заліза, а також синтезі стероїдних гормонів, антиоксидант, регулює згортання крові, нормалізує проникність капілярів, необхідна для кровотворення, справляє протизапальну та протиалергічну дію, виводити з організму токсичні мідь, оливо (свинець) та ртуть.

Джерела: цитрусові, листові зелені овочі, диня, капуста, чорна смородина, болгарський перець, суниці, помідори, яблука, абрикоси, персики, хурма, обліпиха, шипшина, горобина, печінка, люцерна, хміль, хвощ, ламінарія, м'ята перцева, кропива, овес, червоний перець, петрушка, листя малини.

Захворювання: авітаміноз C - цинга - порушення в центральній нервовій системі (неврастенія) та зміни на шкірі і слизових оболонках, кровоточивість ясен, випадіння зубів, на шкірі з'являється дрібнокрапковий висип, виникають анемія та крововиливи у м'язи, порушуються функції кишково-шлункового тракту, серцево-судинної системи, знижується тиск крові.

Добова норма: 60-200мг.

Гормони

Гормони - це біологічно-активні хімічні речовини, що виділяються ендокринними залозами безпосередньо у кров і впливають на організм в цілому, або на певні органи і тканини-мішені. Гормони служать гуморальними (ті що переносяться з кров'ю) регуляторами певних процесів у певних органах і системах.

Гормони були відкриті у 1905 році Старлінгом і Бейлісом.

Використовуються в організмі для підтримки його гомеостазу, а також для регуляції багатьох функцій (росту, розвитку, обміну речовин, реакції на зміни умов середовища).

Всі гормони реалізують свою дію на організм або на окремі органи і системи за допомогою спеціальних рецепторів цих гормонів. Рецептори гормонів діляться на 3 основні класи:

рецептори, пов'язані з іонними каналами в клітині (іонотропні рецептори)

рецептори, що є ферментами, або пов'язані з білками-передавачами сигналу з ферментативною функцією (метаботропні рецептори)

рецептори ретиноївої кислоти, стероїдних і тиреоїдних гормонів, які зв'язуються з ДНК і регулюють роботу генів.

Механізм дії. Коли гормон, що знаходиться в крові, досягає клітини-мішені, він вступає у взаємодію із специфічними рецепторами; рецептори «прочитують послання» організму, і в клітині починають відбуватися певні зміни. Кожному конкретному гормону відповідають виключно «свої» рецептори, що знаходяться в конкретних органах і тканинах, - тільки при взаємодії гормону з ними утворюється гормон-рецепторний комплекс.

За швидкістю дії вони поступаються нервовій системі, але їх дія триваліша.

За біологічними функціями гормони ділять на такі групи:

1. Гормони, що регулюють обмін вуглеводів, жирів, амінокислот.

2. Гормони, що регулюють водно-сольовий обмін.

3. Гормони, що регулюють обмін кальцію і фосфатів.

4. Гормони, що відповідають за репродуктивну функцію організму.

5. Гормони, що регулюють функції периферичних ендокринних залоз.

Природа та дія гормонів

Ефекторні гормони - діють безпосередньо на органи;

Регуляторні - впливають на діяльність залоз внутрішньої секреції;

Нейрогормони - регулюють утворення регуляторних гормонів.

За хімічною природою розрізняють:

Стероїдні (жироподібні);

Похідні амінокислот;

Білкові.

Функції гормонів:

відповідають за поділ клітини;

зумовлюють зріст та інші показники фізичного розвитку;

регулюють обмін речовин;

відповідають за різні захисні реакції організму;

впливають на розумовий розвиток, емоційний стан.

Найважливіші гормони для життя людини

Органи ендокринної системи	Гормони, які виробляє
Гіпофіз	Гормон росту (соматотропін), меланотропін (синтез меланіну), вазопресин(підвищує артеріальний тиск), окситоцин (скорочення матки при пологах, лактація)
Епіфіз	Мелатонін (пригнічує утворення темного пігменту шкіри і викликає її посвітління)
Щитоподібна залоза	Тироксин (активізує всі види обміну речовин у всіх органах і системах)
Паращитоподібні залози	Паратгормон(регулює вміст Са і Р)
Підшлункова залоза	Інсулін (зниження рівня глюкози в крові) глюкагон (підвищення рівня глюкози)
Надниркові залози	Мінералокортикоїди (регулюють водно-сольовий обмін), глюкокортикоїди (впливають на обмін білків, жирі і вуглеводів),статеві гормони (роль у розвитку статевої системи дітей), адреналін і норадреналін (забезпечують термінову мобілізацію ресурсів організму та підвищення м'язової працездатності організму в умовах стресу).
Статеві залози	Тестостерон (чоловічий), естроген(жіночий)
Тимус (вилочкова залоза)	Тимозин (під його впливом формуються лімфоцити у дітей)

Кожна залоза виділяє свої гормони. Гормон - із грецької hormao - збуджую. Тобто гормони - це активатори, збудники різноманітних процесів у нашому організмі - і в результаті цієї тонкої біохімії організм наш змінює свою поведінку - як на фізичному, так і на психічному рівнях. У нас немає процесів в організмі, які торкалися б тільки фізіології - без того, щоб не задіяти і психіку. Так і навпаки: психологічні процеси впливають на фізіологію: ми допускаємо негативні емоції - і тіло реагує на це або підвищенням частоти пульсу, або підвищенням тиску, або якось інакше.

Роботу залоз внутрішньої секреції порівнюють із грою хорошого струнного оркестру - кожна залоза впевнено та тонко веде свою партію, а роль диригента виконує головна залоза внутрішньої секреції - гіпофіз, що підпорядкована відділу центральної нервової системи - гіпоталамусу. І якщо кожна залоза - це інструмент, то струни - це гормони. В мелодії ми чуємо саме їх звучання.

Людина завжди прагне до комфортного стану: якщо їй холодно - вона вкривається, якщо спекотно - роздягається, якщо хочеться пити - п'є, якщо невесело - намагається розвеселити себе. Тобто вприснути в себе деяку дозу гормону задоволення, яка приведе її до комфортного стану. Центр задоволення в мозку один, а гормонів задоволення багато.

Ацетилхолін - гормон творчості, просвітлення розуму

Згадайте, що ви відчували, коли вам вдавалося вирішити якесь досить складне завдання, чи пригадати щось незвичайне або розгадати блискуче кросворд, або додуматись до геніальної ідеї. Справжнє щастя, гордість за себе, задоволення! Це і є викид ацетилхоліну - щастя від своєї розумної голови.

А керує цей гормон концентрацією уваги, допомагає в пошуках вирішення задач, відповідає за розумові ресурси. На фізичному рівні - впливає на напруження та тонус м'язів, а також органів, відповідає за емоційну рівновагу, не дає впадати в крайнощі, спонукає до «просвітлення» розуму. Найкраще для стимуляції вироблення цього гормону підходить йога. Також і розумові вправи: кросворди, загадки, будь-які інтелектуальні ігри стимулюють вироблення цього гормону. В результаті отримуємо спритне енергійне тіло та розвинений меткий розум. І яке щастя володіти тим та іншим!

Вазопресин - це гормон власної привабливості

Коли організм виділяє вазопресин, ми у захваті від власного тіла, шкіри, волосся. Всі прекрасно знають відчуття, які супроводжують викид вазопресину: хочеш підняти настрій - вимий голову. Всім знайомо полегшення, радість, задоволення від чистої голови та від доглянутої чистої шкіри. Вазопресин регулює в організмі водно-сольовий баланс. Тому, милуючись собою, ви одночасно вирівнюєте цей баланс, покращуючи свій зовнішній вигляд! Ось чому не потрібно себе критикувати, сварити, краще себе любити, нахвалювати своє тіло!

Допамін - гормон польоту

Саме він забезпечує нам прекрасну роботу всіх м'язів, летку ходу, відчуття власної легкості та стрімкості. За нестачі його нас ніби притягує, хилить до землі, ноги стають важкими, тіло неповоротким. Допамін контролює роботу переднього відділу мозку, стимулює мислення, він знижує больові відчуття та надає відчуття блаженства та польоту. А для виробки допаміну потрібно всього лиш танцювати, хто як вміє задля свого задоволення. Можна ще практикувати біг на місці, чи гру на музичних інструментах.

Норадреналін - гормон щастя та полегшення

Щастя, коли ви говорите: «Ух, пронесло!» та радісно смієтеся. Норадреналін нейтралізує адреналін - гормон страху.

Відбувається все таким чином: ви відкриваєте вхідні двері та бачите перед собою величезного собаку Баскервілі, злющого, з мордою, яка вкрита кров'ю. В вашу кров викидається адреналін: тіло стискається як пружина, пульс прискорюється, підвищується тиск, звужуються судини - бойова готовність номер один! Або тікати, або вступати до бою - тіло готове до всього, воно як зведений курок.

Але ми помічаємо: домашні капці на ногах страшнючого пса та ще й знайома кофтина виглядає з-під грізної морди: це наш приятель Сашко натягнув стару шкіру та карнавальну маску! Саме в цей момент і йде викид норадреналіну: ми розслаблюємось, сміємось та для розрядки б'ємо по лобі цього дурника Сашка, який так нас налякав! Тиск повертається до норми, судини розширюються, ми відчуваємо прилив тепла та навіть задоволення від такої витівки!

Тобто цей гормон керує розрядкою, розслабленням, нормалізацією процесів після стресу. Викидається цей гормон від звуків лісу, шуму прибою, спостереження моря, степу, далеких гір. Зараз немало випущено дуже популярних дисків із розслаблюючою музикою в поєднанні з прибоєм або шумом лісу. Прослуховування такої музики в спокійному стані, уявляння себе на хвилях лежачим на спині, бездумне слідкування за хмарами - все це спонукає викиду норадреналіну.

Окситоцин - гормон задоволення від спілкування

За нестачі окситоцину людина починає уникати всіляких контактів (як це роблять багато з нас, шукаючи різні причини), людина стає злобною, роздратованою. Якщо цей гормон виробляється в малій кількості, не отримаєте також і чуттєвих відносин - неможливою стає ніжність. Саме окситоцин відповідає за виробку материнського молока та саме тому в період лактації матері відчувають припливи надзвичайної ніжності до діточок. Гладимо, масажуємо та розминаємо - будь-які шкірні контакти посилюють вироблення окситоцину, тому якщо ви хочете підняти рівень цього гормону, то самомасаж чи послуги масажиста вам просто необхідні.

Соматотропин - гормон пропорцій та росту

Виробляється цей гормон під час сну, ось чому такий важливий правильний сон підростаючому дитячому організму. Ніколи не відмовляйте собі в задоволенні поспати досхочу: це застава не тільки душевного здоров'я, але й краси. Навіть якщо рости ви вже більше не збираєтесь, достатній сон виліпить ваше тіло (прибере зайве, додасть недостатнє), розрівняє шкіру, розправить м'язові блоки.

Соматотропин виробляється тільки у фазі глибокого сну, тому дуже важливо, щоб місце для сну було затишне, комфортне, задовольняло ваші потреби.

Серотонін - гормон щастя

Шоколад, банани, тістечка! Гормон створює гарний настрій, позитивне світосприйняття, знімає напругу, дарує задоволення. «Гормон слабкої волі» - саме він кидає нам у рот тістечка та шоколад, навіть тоді коли свідомість кричить «ні» і показує нам на тріснуті від нашої товщини по швам брюки та сукні, в які ми поклялися залізти «не пізніше, ніж у четвер».

Як отримати серотонін без тістечок: фізичні навантаження без сильної втоми дуже допомагають. Це вам любителі бігу підтюпцем підтвердять, і ті, хто на повну відчувають задоволення від прогулянок - інтенсивна ходьба з підспівуванням собі під ніс. Рівень серотоніну підвищується, іноді навіть дуже різко - в цей момент щастя прямо через край, здається, що зараз розчинишся в морі задоволення! Бажання підстрибнути до неба або крик радості на весь світ! Парфуми, теплі ароматні ванни - це теж підвищує рівень серотоніну.

Тироксин - гормон енергії

Надзвичайно впливає на самопочуття людини: гарний настрій чи смуток - це якраз і є показник рівня тироксину. Печінка, нирки, жовчний міхур - їх роботу контролює саме тироксин. Тобто, в нашому житті він чи не найважливіший. А виробляється він у нас двома способами: можна підвищити настрій, піднявши рівень енергії будь-якими способами - гімнастикою дихання, медитацією, або ж з'їсти морську рибку, інші морепродукти. Спробуйте ввести до вашого раціону креветки та морську капусту і ваш організм наповниться таким гормоном, як тироксин.

Ендорфін - ваш внутрішній наркотик

Виробляється гіпофізом. Головне завдання ендорфіну - контроль за діяльністю всіх залоз. Від його концентрації в крові залежить тиск. Робота імунної системи - теж справа рук цього гормону. Ендорфін різко викидається в кров при травмах, щоб знизити рівень болю, не дати розпочатися больовому шоку.

Викид гормону відбувається за будь-якого переживання: за приємного сюрпризу, закоханості, виграшу чи перемоги, оргазму. Нервова система, можна сказати, тримається на ендорфіні.

Як ми виробляємо ендорфін? Стимулювати вироблення ендорфінів натуральними методами допомагає смачна їжа, шоколад, фізичне навантаження та інші приємні для людини види діяльності. Емоційно це виявляється в поліпшенні настрою, підвищенні тонусу і психічної активності. Комусь потрібно покомандувати, хтось бажає гострих відчуттів. Оскільки це гормон-наркотик, то на нього й підсідають як на наркотик. Тому любителям гострих відчуттів хліба не давай, дай стрибнути з парашутом чи по вертикальній стіні піднятися без страховки.

Краще, якщо у вас багато шляхів для отримання ендорфіну - і сюрпризи, і перемоги, і смакота, і кохання до безтями - все це є. Тоді залежності від яких-небудь певних дій не виникає та життя плине гармонічно.

Проте існує і зворотний бік медалі - при недоліку «гормонів щастя» людину чекає весь набір негативних емоцій і переживань. Медики-наркологи вважають ендорфінний голод головним механізмом, що зумовлює розвиток алкоголізму і наркоманії. При недостатньому виробленні «гормонів щастя» гіпофізом деякі люди починають вживати алкоголь і наркотики, що можуть тимчасово вгамувати ендорфінний голод. Проте такий шлях тупиковий і приводить до подальшої атрофії гіпофізу.

Вчені-хіміки постійно прагнуть синтезувати ендорфін в його натуральному вигляді. Проте спроби такого роду, швидше за все, виявляться малоефективними. Синтезованому ендорфіну, як і всякому наркотику, буде супроводити звикання і залежність. Окрім цього, також як і у випадках відторгнення пересаджених органів, чужі хімічні речовини не надаватимуть такого ефекту, як власні гормони людини, що мають унікальні межі та властивості.

Естроген - гормон «багаторукого Будди»

Жіночий гормон, рівень якого зовнішньо виявляється як витонченість, жіночність, м'якість, ніжність, а внутрішньо - як здатність робити чимало справ відразу: читати пошту, розмовляючи по телефону, одночасно поглядаючи, як там вариться борщ і роздумуючи, якими квіточками прикрасити клумбу перед вікнами, враховуючи місцевий фен-шуй. Водночас обов'язково поглядаючи за улюбленим серіалом у телевізорі.

Для чоловіків більш характерно зосереджуватись на одному занятті.

Недолік естрогену позначається на деякій чоловікоподібності, нежіночності.

У їжі ми стимулюємо вироблення статевих гормонів різноманітними афродизіаками - любовними стравами та напоями.

Ферменти

Ферменти або ензими - органічні каталізатори білкової або РНК природи. Ферменти каталізують більшість хімічних реакцій, які відбуваються у живих організмах. Вони можуть мати від одного до кількох поліпептидних ланцюгів - субодиниць. Кожен із ферментів має один або більше активних центрів, які визначають специфічність хімічної реакції, що каталізується даним ферментом.

Ферменти РНК-природи називаються рибозимами і вважаються первісною формою ферментів, які були замінені білковими ферментами в процесі еволюції.

Терміни «фермент» і «ензим» можна використовувати як синоніми. Але наука про ферменти називається ензимологією, а не ферментологією (ймовірно щоб не змішувати коріння слів латинської і грецької мов).

Функції ферментів:

каталізація - ферменти присутні у всіх живих клітинах і сприяють перетворенню одних речовин (субстратів) на інші (продукти);

скеровує і регулює обмін речовин організму;

знижує енергію активації процесу.

Каталітичну активність ферменту зумовлює не вся його молекула, а лише її невелика ділянка - так званий активний центр. В одній молекулі ферменту може бути кілька активних центрів.

Ферменти прискорюють перебіг біохімічних процесів у 100 - 1 000 разів.Завдяки ферментам енергія, необхідна для перебігу реакції, менша, ніж без їхньої участі.

Прості і складні ферменти

Залежно від хімічного складу ферменти прийнято поділяти на прості та складні. Прості ферменти- прості білки, побудовані лише із залишків амінокислот. Складні ферменти - білки, молекула яких має небілкову частину, зокрема, кофермент. Кофермент з'єднується з білковою частиною - апоферментом слабким або міцним нековалентним зв'язком. Природний комплекс апоферменту з коферментом називається холоферментом. Залежно від типу хімічної реакції, яку вони каталізують, розрізняють 6 класів ферментів:

Оксидоредуктази - ферменти, що каталізують окислення або відновлення.

Трансферази - ферменти, що каталізують перенесення хімічних груп з однієї молекули субстрата на іншу.

Гідролази - ферменти, що каталізують гідроліз хімічних зв'язків.

Ліази - ферменти, що каталізують розрив хімічних зв'язків без гідролізу з утворенням подвійного зв'язку в одному з продуктів.

Ізомерази - ферменти, що каталізують структурні або геометричні зміни в молекулі субстрата.

Лігази - ферменти, що каталізують утворення хімічних зв'язків між субстратами за рахунок гідролізу АТФ.

Для ферментів характерна абсолютна (до неї належать стереоізомерна) та відносна специфічність. У першому випадку фермент діє на один субстрат або групу субстратів з однаковим типом будови (групова абсолютна специфічність), у другому - фермент перетворює групу близьких за структурою речовин з однаковим типом зв'язку. Прикладом ферментів з абсолютною специфічністю є уреаза, аргіназа, а з відносною - протеолітичні ферменти, які розщеплюють білки, жири, вуглеводи; кожен з них діє на групу субстратів однакової природи.

Швидкість ферментативних реакцій залежить від:

а) концентрації фермента;

б) концентрації субстрату (залежність швидкості ферментативного процесу від концентрації субстрату характеризується константою Міхаеліса);

в) концентрації водневих іонів (рН) середовища (існують оптимальні значення рН для активної дії кожного фермента);

г) температури середовища;

д) наявності активаторів і інгібіторів.

Сировиною для експериментального та промислового одержання ферментів є, головним чином, біологічний матеріал - мікроорганізми, тканини рослин і тварин. Їх застосовують у сироварінні, виноробстві, пивоварінні;протеолітичні ферменти широко використовують для обробки шкіри та м'ясних продуктів.

Фактори росту

Фактори росту - клас невеликих природних пептидів та білків, що беруть участь в сигнальних системах організму еукаріотів, зв'язуючись із рецепторами на поверхні клітин із головною метою стимулювання росту їх та росту та диференціації. Крім того, фактори росту важливі для регулювання різноманітності клітинних процесів.

Термін «фактори росту» часто використовується рівноцінно із термінами «цитокіни» (клас пептидів) та «гормони». Проте, на відміну від гормонів, фактори росту секретуються локально та мають обмежену область дії, тоді як гормони переносіться кровтоком і мають ефект на дуже віддаленні тканини організму. Крім того, гормони не обов'язково мають пептидну природу.

Зараз термін «фактор росту» зберігає значення факторів, що мають ефект на ріст та диференціацію (процес, у якому клітини отримують певний тип).

Висновок

Отже, для профілактики захворювань, пов'язаних з дефіцитом вітамінів, потрібна правильна організація харчування і способу життя загалом. Слід пам'ятати, що надлишок вітамінів, їхніх препаратів також негативно позначається на здоров'ї.

Іншою групою біологічно активних речовин, які відіграють важливу роль у забезпеченні нормальної життєдіяльності організмів людини і тварин, є гормони.

Гормони мають сильний вплив на регуляцію обміну речовин, росту, статевого розвитку, функцій окремих органів. Одні гормони здатні підсилювати функцію, інші - послаблювати. Отже, завдяки гормонам, що виробляються в залозах внутрішньої секреції, здійснюється регуляція життєдіяльності організму.

Ферменти грають найважливішу роль у всіх процесах життєдіяльності, скеровуючи та регулюючи обмін речовин організму.

Література

1. http://dds.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=93&Itemid=2.

2. http://www.epochtimes.com.ua/health/health/golovnyj-mozok-i-gormony-shhastja-67967.html.

3. http://vitaminz.su/.

4. http://tort.com.ua/index.php?id=425.

5. http://uk.wikipedia.org.

6. http://slive.hmarka.net/bio/b4.htm.

Размещено на Allbest.ru