Морфо-біологічна характеристика стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області у зв’язку з оптимізацією промислу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК 597.556.331.1:639.215.4

03.00.10 - іхтіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

МОРФО-БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДА ЛЯЩА ДНІПРОВСЬКО-БУЗЬКОЇ ГИРЛОВОЇ ОБЛАСТІ У ЗВ'ЯЗКУ З ОПТИМІЗАЦІЄЮ ПРОМИСЛУ

Лобанов Ігор Анатолійович

Київ - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики і продовольства України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Пилипенко Юрій Володимирович, Херсонський державний аграрний університет, проректор з науково-педагогічної роботи, зав. кафедрою екології.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, доцент Федоненко Олена Вікторівна Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара, завідувач кафедри іхтіології тагідробіології;

кандидат біологічних наук, Рудик-Леуська Наталія Ярославівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, старший викладач кафедри гідробіології.

Захист відбудеться «6» липня 2011 року о 14оо годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.364.01 в Інституті рибного господарства НААН України за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рибного господарства НААН України за адресою: м. Київ, вул. Обухівська, 135.

Автореферат розісланий «3» червня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук С.Н. Кражан



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Неприпустимість необмеженого і безконтрольного використання природних ресурсів, що передбачає впровадження засад збалансованого природокористування, визнана світовою спільнотою як основа сталого розвитку суспільства. На думку провідних вчених (Дорогунцов та ін., 2006; Курикін, 2003; Підкамінний, 2002), на найближчу перспективу в Україні буде зберігатись тенденція щодо нарощування виробництва і надмірного споживання природних ресурсів, що призведе переексплуатацію окремих компонентів природного середовища, викличе деформацію відносин суспільства з природним оточенням.

У зв'язку з тенденціями розвитку рибного господарства М.В.Гринжевський (1998), І.І.Грициняк (2008), І.Ю.Бузевич, О.М.Третяк (2005), Л.О.Кудерський (1990), І.М.Шерман, Ю.В.Пилипенко (2008) підкреслюють, що в сучасних умовах господарювання слід як аксіому сприймати те, що виробничий і науково-технічний потенціал галузі, із залученням відповідних економічних і законодавчих інструментів, має спрямовуватись на раціональне споживання водних живих ресурсів і тільки за умов забезпечення їх відновлення. Отже, сучасна рибогосподарська політика повинна мати інтегрований характер, що означає необхідність природоохоронної складової в усіх сферах її діяльності.

На жаль, як констатують офіційні інформаційні джерела, в останні десятиріччя рибні ресурси України характеризуються негативною тенденцією до зменшення у 2 - 5 разів запасів основних промислових видів риб, що можна визнати за ознаку біологічної катастрофи.

Виправлення ситуації вимагає необхідності проведення об'єктивного аналізу сучасного стану запасів окремих компонентів рибних ресурсів, динаміки їх формування і розвитку, що дозволить визначити шляхи їх збереження, відновлення і раціональної промислової експлуатації.

Приймаючи до уваги особливий рибопромисловий статус ляща, який займає чільні перші позиції у промисловій статистиці, дослідження, спрямовані на визначення сучасного стану популяційних угруповань в межах окремих рибопромислових акваторій, є актуальними і конче необхідними у зв'язку із впровадженням засад збалансованого природокористування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт за темами «Наукові дослідження щодо визначення критеріїв ефективності використання сировинних рибних ресурсів внутрішніх водойм України» (держреєстрація за № 0108U007840) та «Наукова оцінка сучасного стану ресурсної бази промислу та розробка раціональної схеми рибогосподарського використання внутрішніх водойм України» (держреєстрація за № 0109U007545).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є визначення й оцінка сучасного стану стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області, розробка шляхів оптимізації промислового навантаження на стадо ляща.

Для досягнення поставленої мети досліджень програмою передбачалися вирішити такі завдання:

провести оцінювання головних морфологічних ознак стада ляща;

дослідити статево-віковий склад стада ляща;

проаналізувати особливості росту і живлення ляща в умовах естуарної гідроекосистеми;

провести аналіз репродуктивного потенціалу стада;

дослідити іхтіопатологічний стан стада ляща за гельмінтофауною;

дослідити рибопродукцію ляща і дати їй якісну оцінку (за вмістом у тканинах і органах важких металів та радіонуклідів);

виявити особливості і закономірності формування промислових запасів ляща в умовах естуарної гідроекосистеми;

запропонувати комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію промислового навантаження на стадо ляща естуарної гідроекосистеми.

Об'єкт дослідження - стан і особливості функціонування стада ляща в межах гідроекосистеми Дніпровсько-Бузької естуарної області під дією промислового тиску. іхтіопатологічний лящ естуарний гідроекосистема

Предмет досліджень - морфологічні, статево-вікові, ростові, трофічні, іхтіопатологічні, репродуктивні показники, які характеризують стадо ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області.

Методи досліджень - дослідження ґрунтуються на експедиційних і лабораторних методах (гідрологічних, гідрохімічних, гідробіологічних, іхтіологічних, іхтіопатологічних, токсикологічних, радіобіологічних), методах аналізу. Отримані результати оброблені за методами математичної статистики з використанням пакета програм Microsoft Excel. Для формування ГІС використано ліцензійне програмне забезпечення ArcGis 9.1.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексну порівняльну оцінку морфо-біологічних показників стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області в умовах зростаючого промислового навантаження. У процесі досліджень отримано нові дані щодо статево-вікового складу стада ляща, його репродуктивного та іхтіопатологічного стану, якості рибопродукції. Встановлено факт міжвидової (лящ х плоскирка) симпатричної гібридизації в межах естуарної гідроекосистеми.

Подальшого розвитку набули положення щодо оптимізації промислової експлуатації сировинних ресурсів естуарної гідроекосистеми за рахунок регулювання промислового навантаження, запровадження системи іхтіологічного моніторингу з використанням геоінформаційної системи, яку вперше створено для Дніпровсько-Бузької гирлової області.

Практичне значення. За матеріалами наукових досліджень і отриманими результатами запропоновано рекомендації щодо раціональної промислової експлуатації стада ляща в межах естуарної гідроекосистеми, за якими передбачається закріплення за користувачами на тривалий термін прибережних промислових ділянок, введення довгострокового квотування (до 10 років) у відсотковому співвідношенні до загальних допустимих уловів, забезпечення оптимального співвідношення потужностей рибодобувних суб'єктів, створення рибних бірж для централізації і контролю за збутом рибної продукції.

Результати досліджень знайшли відображення у «Концепції розвитку рибної галузі Херсонської області» (2010-2015 рр.). Впроваджено ГІС іхтіологічного моніторингу в межах акваторій Дніпровсько-Бузької естуарної гідроекосистеми. Отримано патент на корисну модель «Близнюковий частиковий невід», що дозволяє здійснювати більш ефективний промисел. Матеріали досліджень використовуються у навчальному процесі в нормативних курсах «Спеціальна іхтіологія», «Основи промислового рибальства», спецкурсі «Охорона і раціональне використання водних ресурсів» при підготовці фахівців зі спеціальностей «Водні біоресурси та аквакультура» у Херсонському ДАУ та Одеському ДЕКУ, Білгород-Дністровському МРПТ.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто розроблені методологія, схема і програма досліджень, проведено критичний аналіз спеціальної літератури. Фактичну основу дисертації становлять матеріали іхтіологічних досліджень, аналітичних розробок, виконаних автором самостійно та спільно зі співробітниками рибогосподарсько-екологічного факультету (В.О.Корнієнко, В.В.Оліфіренко, П.С.Кутіщев, Ю.Є.Вітюков) та навчально-наукового центру «ГІС-Агро» (С.Я.Плоткін) Херсонського ДАУ протягом 2004 - 2010 рр. Здобувач особисто проаналізував і надав оцінку результатам досліджень, сформулював висновки дисертації, запропонував науково-практичні рекомендації, забезпечив практичне впровадження розробок і написання наукових публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали та основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на вітчизняних і міжнародних наукових конференціях, семінарах, симпозіумах, у тому числі: «Актуальні проблеми аквакультури та раціонального використання водних біоресурсів» (Київ, 2005), II Міжнародній іхтіологічній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми теоретичної та прикладної іхтіології» (Севастополь, 2009), «Воспроизводство естественных популяций ценных видов рыб» (Санкт-Петербург, 2010), «Водные биоресурсы и аквакультура: современное состояние и перспективы научного обеспечения» (Киев, 2010), «Стан та перспективи використання водного басейну Поділля: промислові, екологічні, туристичні аспекти» (Кам'янець-Подільський, 2010), «Чистый город. Чистая река. Чистая планета» (Херсон, 2010); обласних науково-практичних конференціях (Херсон, 2008, 2009, 2010).

Публікації. За результатами досліджень, які увійшли до дисертаційної роботи, опубліковано 13 праць, із них 7 статей у фахових наукових виданнях (з них 1 одноосібна), отримано 1 патент.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 5 розділів, висновків, науково-практичних рекомендацій, списку використаної літератури (212 найменувань, із них 5 іноземних), додатків. Робота викладена на 183 сторінках друкованого тексту, включає 58 таблиць і 37 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Сучасний стан вивченості питання. На підставі ознайомлення зі спеціальною літературою та аналізу наведеної інформації встановлено, що рибопромислові акваторії перебувають під надмірним антропогенним тиском, втрачають біопродукційний потенціал і промислову рибопродукцію; відбувся перерозподіл складу іхтіофауни, знизилась чисельність популяцій цінних промислових видів риб, зросла щільність популяцій малоцінних коротко-циклічних видів риб.

Згідно з офіційною промисловою статистикою перші позиції у формуванні промислової рибопродукції займає лящ. Проте, на фоні відсутності достовірної інформації щодо фактичних обсягів промислового вилучення ляща, відмічається скорочення його промислових запасів та зниження об'ємів вилову.

Природні умови, об'єкт та методики досліджень Дніпровсько-Бузька гирлова область, до складу якої входять пониззя рік Дніпро і Південний Буг, а також Дніпровсько-Бузький лиман, становить єдину рибогосподарську водойму, загальна площа якої складає близько 1100 км2. Характерною її особливістю є належність до естуарного типу із вільним зв'язком із морем і постійним сильним впливом ріки, що зумовлює формування дуже мінливих і напружених фізичних умов. Згідно з фізико-географічним районуванням, Дніпровсько-Бузька гирлова область розташована в межах Північно-Степової зони, яка сформувалась під впливом недостатнього і нестійкого зволоження, з кількістю днів з температурою вище 150С у межах 136 - 150, з сумою активних температур води у межах 3560 - 38400С.

З метою розробки шляхів оптимізації промислового навантаження, досліджувались різновікові особини ляща, які належать до локального стада, що мешкає в межах акваторій Дніпровсько-Бузької естуарної області. Збір іхтіологічного матеріалу здійснювався протягом 2004 - 2010 рр. з контрольних і промислових ловів за постійними станціями на 7 рибопромислових ділянках (табл. 1).

Дослідження морфометричних ознак ляща здійснювалось за системою вимірів, запропонованих І.Ф. Правдіним (1966). Статеву приналежність особин визначали шляхом вскриття черевної порожнини. Абсолютна індивідуальна плодючість обраховувалась ваговим методом, відносна індивідуальна - як відношення абсолютної плодючості до маси тіла риби (без нутрощів) та довжини тіла. Віковий склад стада ляща визначався за лускою (Брюзгин, 1969; Чугунова, 1959), дослідження вмісту травного тракту проводили методом індивідуального аналізу (Боруцкий, 1974; Мельничук, 1982).

Спеціальні іхтіопатологічні дослідження щодо вивчення складу гельмінтофауни ляща проводили шляхом повного гельмінтологічного розтину за методикою Биховської-Павловської.

Оцінка якості рибопродукції ляща проводилась за токсикологічними та радіологічними показниками. Вміст важких металів у тканинах і органах ляща визначали способом атомно-абсорбційної спектрофотометрії (Інструкція…, 2002; Хавезов, Цалиев, 1983) за допомогою приладу СЕМІ-600 (Україна).

Таблиця 1 - Дослідні рибопромислові ділянки і характеристика знарядь лову у Дніпровсько-Бузькій естуарній області

№ і назва рибо-промислової ділянки	Станції	Види знарядь лову	Характеристика знарядь лову
I - Геройська	1 - 2	ставні сітки	а = 80 мм; l = 50 м; h = 3,2 м
		ятеря	а = 30-36-40 мм; 2-4-кательні; Ш = 2,1м
	3 - 4	ставні сітки	а = 80 мм; l = 50 м; h = 3,2 м
		ятеря	а = 30-36-40 мм; 2-4-кательні; Ш = 2,1 м
II - Cтаніславська	5 - 6	ставні сітки	а = 80 мм; l = 50 м; h = 3,2 м
		ятеря	а = 30-36-40 мм; 2-4-кательні; Ш = 2,1 м
	7 - 8	ставні сітки	а = 80 мм; l = 50 м; h = 3,2 м
		ятеря	а = 30-36-40 мм; 2-4-кательні; Ш = 2,1 м
III - Збур'ївська	9	обкидна частикова волокуша (тоня Збур'ївський Кут)	а = 30-36-40 мм; l = 350 м; h = 5 м
	10	ятеря	а = 30-36-40 мм; 2-кательні; Ш = 1,2 м
IV - Голопристанська	11	закидна частикова волокуша (тоня Чулаківська)	а = 30-36-40 мм; l = 380 м; h = 16 м
	12	закидна частикова волокуша (тоня Церковка)	а = 30-36-40 мм; l = 380 м; h = 16 м
V - Херсонська	13	закидний частиковий невід (тоня Слюсова)	а = 30-36-40 мм; l = 430 м; h = 17 м
	14	закидний частиковий невід (тоня Підмостна)	а = 30-36-40 мм; l = 430 м; h = 17 м
VI - Інгулецька	15	закидна частикова волокуша (тоня Бомбардири)	а = 30-36-40 мм; l = 310 м; h = 5,6 м
VII - Козачелагірська	16	закидний частиковий невід (тоня Бочка)	а = 30-36-40 мм; l = 420 м; h = 17 м
	17	закидний частиковий невід (тоня Токарівська)	а = 30-36-40 мм; l = 420 м; h = 17 м
	18	закидний частиковий невід (тоня Зваричка)	а = 30-36-40 мм; l = 420 м; h = 17 м

Активність 137Cs і 90Sr оцінювали за стандартизованими методиками (Методика, 1998; Сборник методик…, 1989) на універсальному спектро-фотометричному комплексі УСК “ГАММА - ПЛЮС”. Розрахунок вмісту 137Cs і 90Sr проводили на початкову сиру масу органів та тканин в бекерелях на кілограм (Бк/кг).

Об'єм зібраного й обробленого матеріалу на морфометричний аналіз становить 2480 екз. ляща, на статевий та віковий аналіз - 3658 екз., для визначення плодючості - 319 екз., живлення - 208 екз., на іхтіопатологічний аналіз - 450 екз., якість рибопродукції - 112 екз.

Математичну обробку результатів досліджень здійснювали на ПЕОМ за методиками математичної статистики, методами кореляційного та регресійного аналізів з використанням пакета прикладних програм Microsoft Excel.

З метою більш ефективного іхтіологічного моніторингу Дніпровсько-Бузької гирлової області впроваджено геоінформаційну систему, при формуванні якої використано ліцензійне програмне забезпечення ArcGis 9.1.

Рибогосподарсько-екологічна характеристика Дніпровсько-Бузької гирлової області

Гідрологічний режим Дніпровсько-Бузької гирлової області формується під впливом комплексу факторів, основними з яких є обсяги стоку Дніпра і Південного Бугу, розподіл стоку, швидкості плинів, коливання рівня, вітрові явища. В останнє десятиріччя збереглася подальша тенденція скорочення прісноводного дніпровського стоку, що призвело до зниження коефіцієнта водообміну в Дніпровсько-Бузькій гирловій області з 14,0 до 11,2, обумовило надходження надмірних об'ємів морської води.

Під дією численних факторів концентрація розчиненого у воді кисню змінюється в дуже широких межах - від 0,1 до 30,8 мг/дм3. За рівнем вмісту біогенних речовин у воді гідроекосистеми Дніпровсько-Бузької гирлової області можуть бути віднесені до високо-продуктивних. За сучасних режимів попуску прісної води на мінералізацію акваторій гирлової області підсилюється вплив солоної морської води, що особливо простежується у Дніпровсько-Бузькому лимані, де середня мінералізація води за останні п'ять десятиріч збільшилася з 1,96 до 3,710/00.

Біомаса зоопланктону на різних акваторіях гирловій області за сезонами року коливається в межах від 0,01 до 16,87 г/м3. Середні показники розвитку донних безхребетних, за провідної ролі молюсків (60,3 до 97,1% біомаси), досить високі і характеризують водойму як дуже високопродуктивну.

Чисельність та склад іхтіофауни Дніпровсько-Бузької гирлової області зазнали суттєвих змін під впливом різних антропогенних факторів. До зарегулювання стоку у Дніпрі мешкало до 70 - 74 видів риб, у Дніпровсько-Бузькому лимані зустрічалось 83 види риб (Амброз, 1956; Бугай, 1977; Жукинський та ін., 1989; Залумі, 1967, 1970, 1979; Замбриборщ, 1960; Павлов, 1964). Нашими дослідженнями виявлено 77 видів риб, що відносяться до 23 родин, з яких у водоймах Пониззя Дніпра та Південного Бугу відмічено 54 - 55 видів, у Дніпровсько-Бузькому лимані - 68 видів.

Морфо-біологічна характеристика стада ляща

Аналіз морфологічної мінливості однорозмірних самиць і самців ляща показав фактичну відсутність статевого диморфізму. Коефіцієнт диференціації рядів за рядом проаналізованих пластичних ознак не перевищував межі потрійної помилки, приймаючи значення від 0,29 до 2,88.

При цьому важливо визначити ступінь однорідності стада або, навпаки, наявність окремих локальних угруповань, які відрізняються певним набором морфологічних ознак, передусім тих пластичних ознак, які мають значення в оцінці селективної дії промислу. Проведений кластерний аналіз дозволив виділити в межах Дніпровсько-Бузької гирлової області кілька угруповань ляща, подібних за основними морфологічними ознаками, які мешкають у трьох локально окреслених акваторіях (рис.1): ділянка Дніпровського лиману (станції № 1-8), ділянка нижнього, прилиманного плину ріки (станції № 9 - 12) та пригребельна ділянка ріки, що знаходяться ближче до створу Каховської ГЕС (станції № 13 - 18).

Рис. 1 - Морфологічна спорідненість ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області

Проведений морфометричний аналіз показав поступові зміни у будові тіла ляща, які проявляються відповідно до локалізації того чи іншого угруповання. Найбільшою спорідненістю відрізнялися локальні угруповання лиману й ділянок прилиманного плину ріки, достовірна математична різниця між ними спостерігалася лише за трьома ознаками: довжиною хвостового стебла (Mdiff = 3,68), антевентральною відстанню (Mdiff = 4,12), висотою голови (Mdiff = 5,96).

Найбільша різниця була отримана від порівняння локальних угруповань, що займають ділянки лиману (станції № 1 - 8) та ділянки ріки, які знаходяться ближче до створу Каховської греблі (станції № 13 - 18). Достовірна математична різниця спостерігалася вже за дванадцятьма ознаками. При цьому гідрологічні та фізико-хімічні параметри середовища суттєво вплинули на будову тіла риб. Збільшення солоності води, а відповідно її щільності та зменшення швидкості течії призвели до того, що у особин, виловлених в лимані, спостерігалися порівняно із іншими локальними угрупованнями достовірно більші показники довжини тулубу (Mdiff = 4,30-5,31), найбільшої висоти тіла (Mdiff = 5,22-6,36), висоти голови (Mdiff = 3,36-9,46). Натомість у особин, виловлених у лимані, спостерігалося зменшення показників постдорсальної відстані (Mdiff = 3,69-4,05), довжини хвостового стебла (Mdiff = 6,51-9,53), антевентральної відстані (Mdiff = 6,10-10,06), довжини спинного та анального плавців (Mdiff = 6,17-7,27 та Mdiff = 3,69 відповідно), діаметра ока (Mdiff = 3,32-4,31), довжини голови (Mdiff = 3,45-7,79).

Морфометричний аналіз виявив наявні відмінності у виділених локальних групуваннях за основними пластичними ознаками. Зі зміною умов мешкання математично достовірно (0,99 достовірності) змінюється довжина хвостового стебла, довжина рила та найбільша висота тіла.

Порівняльний морфометричний аналіз отриманих даних з матеріалами інших авторів за минулі роки (Павлов, 1956, 1964; Смирнов,1983, Щербуха, 1965), показав наявність суттєвих змін у морфології об'єкту, які ймовірно обумовлені дивергенцією виду у часі і просторі.

У промислових уловах останніх років почали зустрічатися особини з набором пластичних ознак, що характерні як лящу, так і подібній до нього за будовою тіла плоскирці (рис.2).



Рис. 2 - Аналіз морфологічної спорідненості ляща, плоскирки та їх гібриду

Проведені морфологічний і кластерний аналізи показали високий рівень відмінності гібриду від обох батьківських видів, що вказують на наявність природної гібридизації. При цьому даний гібрид за морфологічними ознаками більш подібний до ляща. Достовірна різниця між гібридом і лящем не спостерігалася лише за найбільшою висотою тіла (Мdiff=2,48), антевентральною відстанню (Мdiff= 1,35), довжиною рила (Мdiff= 0,11), довжиною анального, грудних та черевних плавців (Мdiff= 1,18 - 2,69). У той же час достовірної різниці між гібридом та плоскиркою не спостерігалося лише за чотирма ознаками: пектровентральною відстанню (Мdiff= 2,37 ), довжиною черевних плавців (Мdiff= 0,42), довжиною рила (Мdiff= 0,94) та позаоковим простором (Мdiff= 0,83).

Під час вивчення основних біологічних показників стада ляща, локалізованого в межах Дніпровсько-Бузької гирлової області, було приділено увагу визначенню його структурного складу. Графічно динаміка вікової структури стада ляща за період спостережень представлена на рис.3.

Якщо у 2004 р. стадо ляща складалось із особин віком від 2 до 12 років, то у 2007-2009 рр. віковий діапазон скоротився до 2-10 років, припинили зустрічатися плідники віком 11-12 років. На фоні цього спостерігалося зміщення тиску промислу на молодшовікові групи, основу у вибірках на всіх станціях відбору проб складали плідники віком 4-5 років, відносна чисельність яких коливалася від 21,61 до 34,91% від загальної чисельності, а сумарна відносна кількість сягала 52 - 58% промислового стада.

Середньовиважений віковий показник стада ляща за період досліджень знизився з 5,74 (у 2004 р.) до 4,86 (у 2009 р.) років.

На фоні суттєвого погіршення вікової структури стада ляща за останні роки доцільно простежити динаміку її змін за більш тривалий проміжок часу. Спостереженнями визначене переважання у загальному об'ємі вибірки плідників першого-другого нересту, які є «запасом» популяції. Натомість протягом 80 - 90-х років минулого сторіччя у віковій структурі популяції ляща суттєву роль відігравали старшовікові риби (10- 14-річки), загальний об'єм яких коливався в межах 6,8 - 7,1%, проте у 2000 р. їх частка знизилася до 2,1%. На фоні цього середньовиважений віковий показник стада ляща за тридцятирічний період зменшився на 2,0 - 2,5 роки (рис. 4).

Рис. 3. Вікова структура стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області



Рис. 4. Середньовиважений вік стада ляща: * - власні дослідження

Висунуте припущення щодо погіршення загальної статевої структури стада не знайшла підтвердження при аналізі змін у співвідношенні статей за роки, що передували нашим дослідженням. У період 1980-1990 років кількість самців у стаді ляща була навіть більшою ніж у сучасності, співвідношення статей коливалося в межах від 1 : 1,12 до 1 : 1,15. У той же час у 2000 році кількість самців різко зменшилась і складала 49,36%. У подальшому, як показали власні дослідження, кількість самців почала зростати, що ймовірно є природним для нижньодніпровського стада ляща.

У зв'язку з оптимізацією промислового навантаження, приймаючи до уваги, що показник мінімальної промислової довжини визначає вік вступу у поповнення промислового стада, особливої уваги потребують результати порівняльного аналізу швидкості лінійно-масового росту ляща з досліджуваного стада з наявними в спеціальній літературі даними. Проведені дослідження виявили суттєві зміни в характері лінійного росту ляща за останні 70 років.

У 1938 році промисловий тиск на нижньодніпровське стадо ляща безперечно був мінімальним, що дозволяє визначити цей період як оптимальний. Проте, вже в 1964 році, через кілька років після зарегулювання Дніпра Каховською греблею, темп росту стада зменшився порівняно з попередніми роками на 3,4 - 11,5%.

У 90-ті роки ХХ століття, на фоні зростання біомас розвитку донних біоценозів і, як наслідок, покращення забезпеченості бентофагів природною їжею, посилений промисел призвів до зменшення щільності популяцій основних промислових видів риб, у тому числі й ляща, що в сукупності природно викликало зростання темпу лінійного росту. Швидкість росту за окремими віковими групами ляща в цей період порівняно з минулими роками зросла на 25 - 32%. Зростання темпу росту призвело те, що особини ляща віком 2 - 3 роки, ще до настання статевої зрілості, мали мінімальні промислові розміри та входили до складу поповнення промислового стада. Останнє, ймовірно, негативно відбилося на чисельності стада, але ліміти на вилов зменшені не були.

Протягом першого десятиріччя ХХI ст. збільшився промисловий тиск на стадо ляща, який став основним об'єктом промислу серед напівпрохідних риб Дніпровсько-Бузької гирлової області. При цьому, на фоні зростання офіційних об'ємів вилову, суттєво збільшився браконьєрський вилов ляща. Частка незаконного вилову риби в межах Дніпровсько-Бузького лиману оцінюється не менше ніж у 60% від офіційного, проте в реальності ця цифра набагато більша. Зростання промислового тиску зумовило зменшення темпу росту ляща, який за окремими віковими групами зменшився на 12,2 - 31,8%. Різке зменшення темпу росту, на нашу думку, вказує на пригнічений стан стада в сучасних умовах, що викликано надмірним промисловим навантаженням.

Проведений аналіз головних біологічних показників нижньо-дніпровського стада ляща показав погіршення його загальної структури. За останні 30 років суттєво скоротився віковий ряд ляща в уловах, на 2,0 - 2,5 роки зменшився середньовиважений вік стада, промислове навантаження зосередилося на чотирьох-п'ятирічних особинах (риби першого нересту), відбулося сповільнення швидкості лінійного росту. Безперечно така ситуація вказує на депресивний стан стада ляща Дніпровсько-Бузької естуарної гідроекосистеми, що викликано посиленням промислового тиску.

Дослідженням живлення ляща як однієї з найголовніших його біологічних характеристик встановлено, що його раціон має сезонну динаміку та залежить від складу кормової бази району мешкання. При цьому спектр живлення ляща, виловленого в районі лиману та прилиманної ділянки, був ширший, ніж у особин, виловлених на ділянках ріки поблизу створу Каховської греблі. Інтенсивність живлення ляща протягом періоду спостережень була досить високою, загальні індекси наповнення кишечників складали: навесні - 102,6 - 186,5о/ооо, влітку - 95,6 - 180,3о/ооо, восени - 124,5 - 206,2о/ооо. Високу забезпеченість статевозрілих особин ляща кормовими об'єктами в районах відбору проб засвідчує відповідна наповненість усіх відділів травного тракту, яка за шкалою Лебедєва складала 4 - 5 балів.

Одним із головних факторів, що визначають динаміку чисельності й величину поповнення промислового стада ляща, є його репродуктивні можливості в конкретних екологічних умовах. Проведеними дослідженнями визначено, що плодючість самиць ляща за спостерігаємий період змінювалася в незначних межах (табл. 2), проте репродуктивна здатність плідників мала суттєві відмінності залежно від лінійно-масових показників (табл. 3).

Таблиця 2 - Абсолютна індивідуальна плодючість самиць ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області

Роки	Вікові групи
	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2004	88,95	100,12	114,56	142,11	182,85	228,14	272,54	296,54	-
2005	90,15	92,39	110,45	140,60	180,16	224,92	264,18	292,35	322,63
2006	87,59	95,27	118,31	138,75	178,36	220,05	260,19	-	-
2007	86,70	91,85	109,75	136,18	174,45	219,10	256,70	-	-
2008	85,68	93,82	110,50	137,20	182,59	-	-	-	-
Середнє:	87,71	94,26	112,47	138,60	179,91	223,76	263,42	294,25	322,63



Таблиця 3 - Залежність плодючості самиць ляща від довжини та маси тіла

Вікова група	Довжина, мм	Маса, г	Абсолютна індивідуальна плодючість, тис. ікринок	Відносна індивідуальна плодючість
				ікринок/мм	ікринок/г
4	306,60	667,30	87,71	286,07	131,44
5	336,00	930,90	94,26	280,54	101,26
6	372,50	1202,30	112,47	301,93	93,55
7	408,10	1419,80	138,60	339,62	97,62
8	429,10	1562,00	179,91	419,27	115,18
9	448,40	1734,00	223,76	499,02	129,04
10	469,60	1839,80	263,42	560,95	143,18
11	487,00	2043,30	294,25	604,21	144,01
12	518,20	2261,80	322,63	622,59	142,64

Мінімальне значення абсолютної індивідуальної плодючості (87,71 тис. ікринок) спостерігалося в 4-річних самиць ляща з довжиною тіла 306,60 мм і масою 667,30 г, максимальне значення (322,63 тис. ікринок) - у 12-річних самиць при довжині тіла у 518,20 мм і масі тіла 2271,80 г. Відносно довжини тіла: плодючість із віком також поступово зростала від 286,07 ікринок/мм у 4-річних до 622,29 ікринок/мм у найстарших самиць ляща. Відносно маси тіла самиць: плодючість поступово зменшувалася з 131,44 ікринок/г у 4-річних самиць ляща до 93,55 ікринок/г у особин віком шести років. У подальшому відносна плодючість зростала до максимальних величин (142,64 - 144,01 ікринок/г) у старшовікових самиць.

За результатами регресійного аналізу отримано математичне рівняння уАІП = 0,21хm - 0,26хl, яке за методом найменших квадратів визначає залежність абсолютної індивідуальної плодючості (уАІП) від лінійних розмірів (хl) і маси тіла (хm), характеризує ступінь зв'язку між ними (R2 = 0,99).

Ретроспективний аналіз динаміки величини відносної індивідуальної плодючості самиць ляща (починаючи з 1965 року) додав впевненості ствердженню щодо пригніченого стану стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області. Встановлено, що величина абсолютної індивідуальної плодючості самиць ляща в сучасності зменшилася за різними віковими групами на 6,10 - 28,2%. При цьому значна різниця у величині плодючості спостерігалась як у молодшовікових, так і старшовікових самиць, що вказує на погіршення репродуктивних здібностей стада внаслідок посилення антропогенного тиску.

Проведеними сезонними іхтіопатологічними дослідженнями виявлено досить високий ступінь зараженості стада ляща Дніпровсько-Бузької естуарної області гельмінтопаразитами (до 95,7%). Найчастіше зустрічалися лящі, заражені дигенетичними трематодами (75,1%), моногенетичні присисні знайдені у 80,6% риб, стьожкові гельмінти - у 82%, нематоди - у 8,8% лящів.

Аналіз вмісту іонів важких металів у органах і тканинах ляща показав, що їх концентрації не перевищували рівнів ГДК. Найнижчі концентрації цих забруднювальних токсичних речовин мали м'язові тканини, більш вираженою їх акумуляцією характеризувалися покривні тканини (луска, шкіра) і зябра. У ході досліджень вмісту радіонуклідів у внутрішніх органах, м'язах, зябрах, шкірі, кістках ляща наявність 137Cs у зазначених вище органах та тканинах не було виявлено. Однак була зафіксована незначна питома активність 90Sr у кістковій тканині скелета та голови риби. Отримані дані дозволяють зробити висновок, що лящ, виловлений у Дніпровсько-Бузькій гирловій області, придатний для харчового споживання.

Шляхи оптимізації промислового навантаження на стадо ляща

До теперішнього часу в Дніпровсько-Бузькій гирловій області зберігається тенденція зниження уловів риби, що зумовлено негативним впливом низки чинників природного й антропогенного походження.

Аналіз промислової статистики демонструє негативну тенденцію відносно уловів ляща (рис. 5). Останніми роками промисел водних живих ресурсів у Дніпровсько-Бузькій естуарній області здійснюють 12 рибопромислових організацій, які задіяли в рибопромислових операціях 104 одиниці промислового флоту різної потужності та 297 рибалок.



Рис. 5 - Динаміка вилову ляща в межах Дніпровсько-Бузької естуарної області

Згідно з програмою досліджень, для більш детального аналізу з метою визначення шляхів оптимізації промислу ляща в межах Дніпровсько-Бузької

естуарної області було використано результати промислової діяльності підрозділів ТОВ РК «Сімон Петро». За роки спостережень його промисловими ланками було задіяно 11 одиниць флоту і 37 рибалок, що забезпечило вилов 64,2 т ляща, доля якого в уловах частикових риб коливалась за роками від 7,62 до 68,29%.

Аналізом результативності промислу при використанні різних знарядь лову (табл. 4) встановлено, що найбільшою промефективністю характеризувалися неводи частикові, середній річний вилов яких був у 2 - 6 разів більший, ніж вилов іншими знаряддями лову, і складав у середньому 6,1 т. Мінімальними показниками уловистості (у середньому 0,5 т) відрізнялись ятері.



Таблиця 4 - Ефективність промислового навантаження на стадо ляща ТОВ РК «Симон Петро» (у середньому за роками спостережень)

Промислові зусилля	Сітки а = 80 мм і більше	Волокуша частикова а = 30-36-40 мм	Невід частиковий а = 30-36-40 мм	Ятері а = 30 - 40 мм
Кількість промислових днів	151	376	425	126
Кількість знарядь лову, одиниць	42	3	2	24
Середній вилов за рік, т	0,837	2,858	6,109	0,508
Середній вилов за одну промдобу всіма ланками, т	0,006	0,008	0,015	0,004
Середній вилов на 1 знаряддя лову за весь період промислу, т	0 ,020	0,953	3,055	0,021
Середній вилов на 1 знаряддя лову за 1 промдобу, кг	0,132	2,535	7,188	0,167

Промисел частикових риб, у тому числі й ляща, у межах Дніпровсько-Бузької гирлової області здійснюється знаряддями лову, які переважно виготовлені з матеріалів (капрон, поліамід), що мають високу гігроскопічність, схильні до обростання водоростями, мають низький рівень стійкості до умов експлуатації. З метою впровадження нових матеріалів, які позбавлені відмічених недоліків, ТОВ РК «Симон Петро» розпочало застосування у побудові ятерів і частикових закидних різнокрилих неводів поліпропіленових і поліолефінових матеріалів. Незважаючи на підвищену вартість, серед усіх волокнистих матеріалів поліпропіленове волокно має найменшу щільність, що дозволило полегшити знаряддя лову приблизно на 20 - 25%, зменшити витрати часу на проведення промислових операцій (набор неводу, притоніння). Для оптимізації роботи неводів їх розкроювання і будівництво здійснювалося за теоретичними кресленнями з урахуванням батиметричних планів тоневих ділянок.

Від впровадження нових матеріалів більшу промефективність отримали ятері, які позбавились обростання водоростями, здобули підвищену штормостійкість, мали поодиноке обвічковування риби в сітному полотні (ятері з поліамідної делі мали обвічковування до 30% від улову). Це забезпечило більшу тривалість перебування пасток на промислі, суттєво зменшило час на їх обробіток.

Отримані результати дозволяють стверджувати, що застосування поліпропіленових делей для побудови знарядь лову є одним із напрямів оптимізації промислу, особливо з огляду на зменшення обвічковування риби.

Сучасне рибальство передбачає застосування засобів пошуку риби та механізації процесів лову. У зв'язку з цим дві риболовецькі бригади ТОВ РК «Симон Петро» були оснащені ехолотами Garmin GPSMAP 521s, які дозволяють виявити контури глибин, скупчення риби і підводні перешкоди. Їх установка на промислових човнах надала можливість проводити попередню ехолотну зйомку тоньових ділянок, що дозволило оптимізувати роботу рибопромисловиків. Додатково на промислових човнах були встановлені допоміжні бензинові двигуни і редуктори для забезпечення механізації неводного лову, що дозволило скоротити число рибалок у промсхемі з 14-16 до 8 осіб, зменшило витрати ручної праці, скоротило термін промислової операції.

Модернізація знарядь і засобів лову і механізація виробничих процесів ТОВ РК «Симон Петро» дозволили суттєво збільшити результативність лову ляща, що знайшло відображення у рівнях освоєння квот, які за досліджуваний період коливалися від 90,0 до 98,8%. У той же час для більшості користувачів, що здійснювали промисел ляща в межах Дніпровсько-Бузької гирлової області, рівень освоєння наданих квот переважно був у межах 46,3 - 79,3%.

Результативність промислу водних живих ресурсів значно залежить від екологічних особливостей промислових об'єктів, їх відношенню до абіотичних та біотичних факторів середовища в окремі періоди їх життя. Як показали наші спостереження, лящ упродовж доби демонструє певні етологічні реакції, які можуть бути використані у промислі,- розосередження у товщі води вдень і утворення різної щільності скупчень у приповерхневих шарах води вночі. Проведені відповідні дослідження показали безсумнівну перевагу нічного лову перед денним (табл. 5). За однакових вихідних показників середній вилов вночі був у десятки разів вищим, ніж удень, що забезпечило значно більший середній улов на одного рибалку (13,53 кг проти 0,51 кг).

Таблиця 5 - Ефективність закидного неводного лову ляща протягом доби у переднерестовий період

Показники	Денний лов	Нічний лов
Кількість рибалок, осіб	8	8
Кількість притонінь, разів	3	3
Середній вилов, кг/год	1,02	27,03
Середній вилов на одне притоніння, кг	4,09	108,22
Середній вилов на одного рибалку за притоніння, кг	0,51	13,53
Додатковий вилов на одного рибалку за притоніння, кг	-	13,02

За результатами проведених досліджень визначена технологічно виправдана схема оптимізації промислу ляща в межах Дніпровсько-Бузької гирлової області (табл. 6).

Одним із пріоритетних напрямів раціонального природокористування є вдосконалення існуючих і впровадження нових принципів і методів оцінки стану запасів водних живих об'єктів, екологічно виваженого нормування

Таблиця 6 - Технологічна схема оптимізації промислу ляща в Дніпровсько-Бузькій гирловій області

Показники	Промислове оснащення риболовецької бригади
	Традиційне	Технологічно виправдане
Знаряддя лову	закидний частиковий невід	закидний частиковий невід
Сіткоматеріали для побудови знарядь лову	капрон, поліамід	поліетілен, поліпропілен,
Параметри знарядь лову	а = 30-36-40 мм; l = 430 м; h = 17 м	а = 30-36-40 мм; l = 420 м; h = 17 м
Засоби механізації	не застосовуються	Встановлена механічна двохшвид-кісна турачка, використовується робоча нижня підбора
Рибопошукові прилади	не застосовуються	Використовується ехолотна зйомка тоні
Кількість рибалок, чол.	14	8
Середній вилов ляща за рік на одній тоні, т	0,9	1,2
Середня кількість притонень за рік	103	73
Середній вилов ляща за одне притонення, т	0,01	0,02
Середній вилов ляща на одного рибалку за рік, т	0,08	0,18

промислового навантаження на біоресурси. Дієвим кроком на цьому шляху є формування геоінформаційної системи іхтіологічного моніторингу водних об'єктів, що дасть змогу реалізувати комплексний підхід щодо їх охорони та раціональної експлуатації.

Проведені комплексні рибогосподарські дослідження дозволили отримати значний обсяг бази даних за гідрологічними, гідрохімічними і гідробіологічними характеристиками різних ділянок Дніпровсько-Бузької гирлової області, накопичити іхтіологічний матеріал, сконцентрувати рибопромислову інформацію. З метою забезпечення більш ефективного використання отриманої інформаційної бази у практику іхтіологічного моніторингу впроваджено геоінформаційну систему, яка є сучасним автоматизованим засобом обробки просторово-часових даних із географічною прив'язкою до досліджуваного об'єкту - Дніпровсько-Бузької гирлової області, що відкрило додаткові можливості оптимізації рибопромислової експлуатації водних живих ресурсів та здійснення оперативного рибоохоронного контролю.



ВИСНОВКИ

На підставі проведених комплексних досліджень за темою дисертаційної роботи, отриманих результатів та їх аналізу можна зробити такі висновки:

Вивчення основних морфо-біологічних характеристик стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області є підставою для розробки шляхів оптимізації промислового навантаження.

Аналіз морфологічної мінливості однорозмірних самиць і самців стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області показав фактичну відсутність статевого диморфізму. Коефіцієнт диференціації рядів за 22 проаналізованими пластичними ознаками не перевищував межі потрійної помилки.

3. За кластерним аналізом у стаді ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області за дванадцятьма ознаками виділено два угруповання, фенетично найбільш споріднених за своєю морфологією: I лиманна локальна група, особини якої нагулюються за підвищеної мінералізації води та невисоких швидкостей течій; II річкова локальна група, особини якої нагулюються на річних ділянках із високими швидкостями течій.

4. Відмічена наявність природної гібридизації між лящем і плоскиркою. Даний гібрид за морфологічними ознаками більш подібний до ляща, з яким достовірна різниця не спостерігалася за 6 ознаками - найбільшою висотою тіла (Мdiff=2,48), антевентральною відстанню (Мdiff= 1,35), довжиною рила (Мdiff= 0,11), довжиною анального, грудних і черевних плавців (Мdiff= 1,18 - 2,69).

5. Встановлено скорочення вікового ряду і погіршення вікової структури стада ляща, у складі якого натомість старшовікових (10-14-річних) риб у загальному об'ємі вибірки відмічено переважання плідників першого-другого нересту (4-6-річних), які є «запасом» популяції. За досліджуваний період середньовиважений вік стада зменшився з 5,74 (2004 р.) до 4,83 (2008 р.) років, порівняно з попередніми роками - на 2,0 - 2,5 роки.

6. Проведені дослідження розмірної структури стада ляща показали, що за досліджуваний період незалежно від місця промислу відбулось на 12,2 - 31,8% зниження лінійних розмірів особин в уловах та зменшення на 15,1 - 22,3% його середньої маси.

7. У раціонах статевозрілих особин ляща, які залежать від складу кормової бази й сезону, у весняний період переважають висококалорійні харчові організми, а саме: ракоподібні (мізиди - 31,2%, гаммаріди - 16,5% від загального вмісту харчової грудки), дрібні молюски (7,6%) і детрит (13,2%), надалі у літні та осінній періоди залучаються личинки комах (до 16,8%), поліхети (5,3%) та олігохети (1,5%). Спектр живлення ляща в районі лиману та прилиманної ділянки ріки дещо ширший, ніж на річкових ділянках. Інтенсивність живлення ляща протягом періоду спостережень була досить високою, загальні індекси наповнення кишечників складали навесні - 102,6 - 186,5о/ооо, влітку - 95,6 - 180,3о/ооо, восени - 124,5 - 206,2о/ооо.

8. Абсолютна індивідуальна плодючість самиць ляща залежно від віку коливалась у межах від 85,68 до 322,63 тис. ікринок, її мінімальне значення відмічено для 4-річних самиць за середньої довжини тіла 306,60 мм і маси 667,30 г, максимальне значення - для 12-річних самиць при довжині тіла 518,20 мм і масі 2271,80 г. Відносна плодючість відносно лінійних розмірів ляща з віком зростає від 286,07 (у 4-річок) до 622,29 ікринок/мм (у 12-річок), відносно маси тіла самиць - спочатку зменшується від 131,44 (у 4-річок) до 93,55 ікринок/г (у 6-річок), з подальшим зростанням до 144,01 (у 11-річок) і 142,64 ікринок/г (у 12-річок).

9. Стадо ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи характеризується високим ступенем ураженості (до 95,7 %) гельмінтофауною. Найчастіше лящі вражаються дигенетичними трематодами (до 75,1% стада), моногенетичними присисними (до 80,6%), стьожковими гельмінтами (до 82,0%).

10. Встановлено, що якість рибопродукції ляща за вмістом іонів важких металів і радіонуклідів відповідає медико-біологічним вимогам, що висуваються до продовольчої сировини і харчових продуктів.

11. Аналіз впливу промислу на біологічні показники популяції ляща показав, що промисел базується на особинах ляща 4 - 5-річного віку, які не характеризуються максимальними показниками нарощування іхтіомаси та величиною відносної плодючості. При промислі ляща зябровими сітками із кроком чарунку а=80 мм модальною лінійною групою виступали особини довжиною 35,1 - 36,5 см.

12. Встановлено наявність надмірного промислового тиску на стадо ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області, який посилюється активізацією браконьєрського промислу.

13. Найбільшу ефективність промнавантаження у Дніпровсько-Бузькій гирловій області демонструють закидні частикові неводи, виготовлені з полі- пропіленових і поліолефінових матеріалів, із застосування засобів пошуку риби та механізації процесу лову, який доцільно здійснювати вночі, що забезпечує значно більший середній улов на одного рибалку (13,53 кг проти 0,51 кг).

НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для оптимізації і раціонального промислового навантаження на запаси ляща та й інших цінних видів риб необхідно запровадити такі науково-практичні рекомендації:

закріпити на довгостроковий термін прибережні промислові дільниці за користувачами, що дозволить оптимізувати промислове навантаження і буде сприяти збереженню та відновленню промислових запасів живих ресурсів;

ввести довгострокове квотування (до 10 років) у відсотковому співвідношенні до загальних допустимих уловів, визначених науковими установами;

забезпечити оптимальне співвідношення потужностей рибодобувних суб'єктів (ліцензіатів, знарядь лову, плавзасобів, рибалок), з наданням пріоритету традиційним спеціалізованим потужним користувачам;

створити рибні біржі для централізації і контролю за збутом рибної продукції;

запровадити систему іхтіологічного моніторингу в межах Дніпровсько-Бузької естуарної гідроекосистеми з використанням ГІС-технологій;

проводити промисел ляща в межах Дніпровсько-Бузької гирлової області ставними сітками із кроком чарунку не більше 80 мм із одночасним збільшенням промислової міри на ляща до 35 см;

провести об'єктивний моніторинг торговельної мережі, в межах якої здійснюється реалізація водних біоресурсів, з метою забезпечення державного та суспільного контролю за якістю товарної рибопродукції.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шерман І.М. Екологічні передумови підвищення ефективності рибогосподарської експлуатації Дніпровсько-Бузької гирлової області / І.М. Шерман, Б.С. Артющик, Б.І. Правоторов, І.А. Лобанов // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2003. - Вип. 29. - С. 17-20.

2. Шерман І.М. Вивчення доцільної промислової міри для напівпрохідних риб Дніпровсько-Бузького лиману / І.М. Шерман, Ю.Є. Вітюков, І.А. Лобанов // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2006. - Вип. 43.- С. 204-210.

3. Кутіщев П.С. Фітопланктон Дніпровько-Бузького лиману у зв'язку з рибогосподарським використанням / П.С. Кутіщев, Ю.Є. Вітюков, І.А. Лобанов // Рибне господарство. - К., 2006. - Вип. 65. - С. 48-53.

4. Шерман І.М. Застосування ГІС для систематизації рибогосподарських досліджень Дніпровсько-Бузької естуарної екосистеми / І.М. Шерман, Ю.Є. Вітюков, П.С. Кутіщев, І.А. Лобанов // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2007. - Вип. 52. - С.298-299.

5. Кутіщев П.С. Розташування, чисельність та біомаса Pontogammarus maeoticus у зв`язку з рибогосподарським використанням Дніпровсько-Бузької естуарної екосистеми / П.С. Кутіщев, Ю.Є. Вітюков, І.А. Лобанов // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2007. - Вип.48. - С. 129-132.

6. Лобанов І.А. Лінійно-вагова характеристика ляща пониззя Південного Бугу та Бузького лиману / І.А. Лобанов // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2008. - Вип. 58. - С.340-345.

7. Лобанов І.А. Особливості живлення ляща у преднерестовий період у пониззі Південного Бугу і Бузькому лимані / І.А. Лобанов, ЮВ. Пилипенко, В.О. Корнієнко // Рибогосподарська наука України. - К., 2009. - № 1. - С. 80-83.

8. Пилипенко Ю.В. Проблемы рыбохозяйственного использования континентальных водоемов юга Украины / Ю.В. Пилипенко, И.М. Шерман, И.А. Лобанов, И.В. Герасимов // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К., 2005. - С.204-207.

9. Вітюков Ю.Е. Геоінформаційна система екологічного моніторингу Дніпровсько-Бузької естуарної екосистеми / Ю.Е. Вітюков, П.С. Кутіщев, І.А. Лобанов // Тези доповідей II міжнародної науково-методичної конференції (GISAU). - Херсон, 2007. - С. 49-50.

10. Лобанов І.А. Продуктивні властивості ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області / І.А. Лобанов // Материалы международной научно- педагогической конференции «Современное состояние рыбного хозяйства: проблемы и пути решения». - Херсон, 2008. - С. 87-88.

11. Лобанов І.А. Основні біологічні особливості ляща Дніпровсько- Бузького лиману / І.А. Лобанов // Матеріали ІІ Міжнародної іхтіологічної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології». - Севастополь, 2009. - С. 89-90.

12. Плоткин С.Я. Формирование геоинформационной базы данных для экомониторинга пойменных водоемов низовий Днепра / С.Я. Плоткин, Ю.В. Пилипенко, И.А. Лобанов, В.А. Корниенко, П.Г. Шевченко // Матеріали ІІ Міжнародного екологічного форуму «Чисте місто, чиста ріка, чиста планета». - Херсон, 2010. - С. 115-117.

13. Пилипенко Ю.В. Организация акваполигонов для восстановления популяций ценных, эндемичных и исчезающих видов гидробионтов. / Ю.В. Пилипенко, В.Г. Фалей, И.А Лобанов, В.А. Корниенко // Тезисы докладов Международной конференции «Воспроизводство естественных популяций ценных видов рыб». - СПб., 2010. - С. 164-165.



АНОТАЦІЯ

Лобанов І.А. Морфо-біологічна характеристика стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області у зв'язку з оптимізацією промислу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10. - іхтіологія. - Інститут рибного господарства НААНУ, Київ, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено оцінці сучасного стану стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області, розробці шляхів оптимізації промислового навантаження. Вивчені головні морфологічні ознаки ляща, статево-віковий склад і репродуктивний потенціал його стада, проаналізовані особливості росту і живлення ляща в умовах естуарної гідроекосистеми, досліджені іхтіопатологічний стан (за гельмінтофауною) і якість рибопродукції (за вмістом у тканинах і органах важких металів та радіонуклідів). Встановлено факт міжвидової (лящ х плоскирка) симпатричної гібридизації.

У ході проведених науково-дослідних робіт апробовані нові технологічні промислові схеми із застосуванням знарядь лову, виготовлених з поліпропіленових і поліолефінових матеріалів, із упровадженням засобів пошуку риби та механізації процесу лову, які забезпечують значно більший промисловий ефект.

Доведено, що довгострокові закріплення прибережних промислових ділянок за користувачами і квотування (до 10 років), оптимізація співвідношення потужностей рибодобувних суб'єктів, централізація і контроль за збутом рибної продукції, іхтіологічний моніторинг з використанням геоінформаційної системи забезпечать раціональну промислову експлуатацію водних біоресурсів.

Ключові слова: естуарна гідроекосистема, лящ, морфологічні ознаки, віковий і статевий склад, плодючість, знаряддя лову, промисел.