Лікарські рослини Лівобережного Полісся: стан ресурсів, перспективи використання та охорона

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім. М.М. ГРИШКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ:

СТАН РЕСУРСІВ, ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНА

03.00.05 - ботаніка

ТУРУБАРА ОКСАНА ВАЛЕРІЇВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Чорний Іван Борисович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри ботаніки

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Чопик Володимир Іванович Київський Національний університет імені Тараса Шевченка провідний науковий співробітник

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Ісайкіна Олександра Петрівна Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка НАН України

Захист відбудеться “05” березня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1).

Автореферат розісланий “_3_” лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат біологічних наук Н.І. Джуренко

АНОТАЦІЇ

Турубара О.В. Лікарські рослини Лівобережного Полісся: стан ресурсів, перспективи використання та охорона. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України, Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена вивченню лікарських рослин Лівобережного Полісся, їх ресурсів, перспективам використання та охороні. Встановлено, що у флорі Лівобережного Полісся лікарські рослини представлені 790 видами судинних рослин, що належать до 411 родів, 119 родин, 5 відділів. Розглянуті систематична, біоморфологічна та еколого-ценотична структури лікарських рослин флори Лівобережного Полісся. Проведено ресурсне обстеження 15 видів лікарських рослин офіційної медицини. Встановлено географічне поширення лікарських рослин Лівобережного Полісся. Проаналізовано сучасний стан і структуру ценопопуляцій двох видів лікарських рослин (Convallaria majalis L. та Helichrysum arenarium (L.) Moenсh.), що використовуються в офіційній медицині. Виявлено 10 нових місцезнаходжень п'яти рідкісних видів лікарських рослин (Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soу., Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt Summerhayes, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Lilium martagon L., Platanthera bifolia (L.) Rich.).

Розроблені рекомендації з раціонального використання, збереження та відновлення ресурсів лікарських рослин, наукові обґрунтування та рекомендації для організації приписних угідь і створення ботанічних заказників.

Ключові слова: лікарські рослини, Лівобережне Полісся, ресурси, місцезростання, поширення, запаси, рідкісні види, охорона.

Турубара О.В. Лекарственные растения Левобережного Полесья: состояние ресурсов, перспективы использования и охрана. - Рукопись.

Дисертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. - Национальный ботанический сад им. Н.Н.Гришко НАН Украины, Киев, 2010.

Дисертационная работа посвящена изучению ресурсов лекарственных растений Левобережного Полесья, перспектив их использования и охране. Определен видовой состав лекарственных растений, установлены особенности распространения, дана оценка существующих сырьевых запасов 15 видов лекарственных растений и составлены картосхемы их географического распространения, определены биологические, эксплуатационные запасы и объёмы возможных ежегодных заготовок. Проанализированы систематическая, биоморфологическая и эколого-ценотическая структуры лекарственных растений флоры Левобережного Полесья.

Установлено, что на исследуемой территории произрастает 790 видов лекарственных растений, относящихся к 411 родам, 119 семействам и 5 отделам. По количеству видов первое место занимает семейство Asteraceae (88 видов; 11,13 %).

Наибольшее количество видов лекарственных растений приурочены к лесным (236 видов; 29,87 %) и луговым (209 видов; 26,46 %) фитоценозам.

В результате ресурсного обследования 15 видов лекарственных растений установлено, что запасы четырех видов (Sambucus nigra, Chelidonium majus, Urtica dioica, Achillea submillefolium) значительны и полностью достаточны для обеспечения потребностей фармацевтической промышленности; запасы шести видов (Vaccinium myrtillus, Convallaria majalis, Hypericum perforatum, Helіchrysum arenarium, Frangula alnus, Tussilago farfara) достаточны для ведения промышленных заготовок; запасы двух видов (Origanum vulgare, Valeriana officinalis) в природных условиях необходимо лимитировать. Заготовку этих видов в природе можно ограничить за счёт культивирования в специализированных хозяйствах; запасы трёх видов (Acorus calamus, Thymus serpyllum, Vaccinium vitis-idaea) недостаточны и требуют лимитирования.

Проведены исследования ценопопуляций двух модельных видов лекарственных растений (Convallaria majalis L. и Helichrysum arenarium (L.) Moenсh.). В результате было установлено, что ценопопуляции Convallaria majalis имеют неполночленный спектр, что связано с интенсивным уничтожением населением генеративных побегов в период цветения. Ценопопуляции Helіchrysum arenarium имеют полночленный спектр и хорошо адаптируются к эколого-ценотическим условиям Левобережного Полесья.

Среди лекарственных растений флоры Левобережного Полесья 80 редких видов. Из них два внесены в Европейский Красный список, два вида - в Приложение І «Конвенции об охране дикой флоры и фауны естественных сред обитания в Европе», один вид - в Приложение ІІ «Конвенции о международной торговле видами дикой фауны и флоры, которые находятся на грани исчезновения». 31 вид внесен в Красную книгу Украины, 25 видов есть редкими для Черниговской области, 39 видов - для Сумской области. Редкие виды лекарственных растений охраняются на природно-заповедных территориях общей площадью 36551,3 га.

Разработаны рекомендации по рациональному использованию, охране и восстановлению ресурсов лекарственых растений, научные обоснования создания ботанических заказников и рекомендации для организации приписных угодий.

Ключевые слова: лекарственные растения, Левобережное Полесье, ресурсы, местопроизрастание, распространение, запасы, редкие виды, охрана.

Turubara O.V. Medicinal herbs of Leftbank Polissya: the state of resources, prospects of use and protection. - Manuscript.

Thesis for the candidate's degree in biological sciences by speciality 03.00.05 - botany. - N.N. Gryshko National Botanical Gardens of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

Thesis is devoted to studying medicinal herbs of Leftbank Polissya, their resources and prospects of use and protection. It is established that in the flora of Leftbank Polissya medicinal herbs are presented by 790 species of vascular plants, which refer to 411 genera, 119 families, 5 divisions. Systematic, biomorphological and ecological-cenosis structure of medicinal herbs of Leftbank Polissya's flora are considered. Resource examination of 15 species of official medicine's medicinal herbs is carried out. Geographical extension of medicinal herbs of Leftbank Polissya is determined.

The present state and the structure of population of two species of medicinal herbs (Convallaria majalis L. and Helichrysum arenrium (L.) Moench.), that are used in official medicine are analyzed.

Ten new locations of five rare medicinal herbs' species (Dactylorhiza fuchsia (Druce) Soo., Dactyloriza majalis (Rchb.) P.F.Hunt & Summerhayes, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Lilium martagon L., Platanthera bifolia (L.) Rich.) are revealed.

The recommendations from the most efficient use, preservation and renewal of medicinal herbs' resources, scientific substantiation and recommendations for organization of registered grounds and creation of botanical preserves are worked out.

Key words: medicinal herbs, Leftbank Polissya, resources, location, extension, raw material, rare species, protection.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема невиснажливого використання і охорони ресурсів дикорослих лікарських рослин набула особливої актуальності в Україні з середини минулого століття.

В Україні наявні значні природні ресурси цінних видів рослин, у тому числі й лікарських. Однак, ресурсний потенціал деяких цінних видів обмежений. Тому зараз особливо гостро постає питання виявлення сировинних резервів таких видів і збалансування використання та відтворення їх природного ресурсного потенціалу, розробки наукового обґрунтування основ їх раціонального використання. Необхідною умовою невиснажливого використання наявних фіторесурсів цінних видів рослин є вивчення видового складу, структури природних популяцій, запасів сировини та їх динаміки, можливостей заготівель, шляхів раціонального використання, відновлення і збагачення сировинних ресурсів у природних умовах зростання. Однією із важливих сировинних територій в Україні є Лівобережне Полісся.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі ботаніки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова у 1998-2008 рр. і пов'язана з планом науково-дослідної роботи кафедри за темою «Вивчення біологічних, біохімічних, цитостатичних та антибактеріальних властивостей лікарських рослин України» (РК 0198U001680) (1996-1999 рр.) та планом наукової роботи відділу вищих рослин за темою № 223 «Ведення державного кадастру рослинного світу. Сировинні види рослин України: хорологія, фенологія та ресурси» (2004) та темою № 309 «Наукові основи моніторингу ресурсів лікарських рослин України» (2004) (Інститут ботаніки НАН України імені М.Г.Холодного).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - встановити видовий склад та особливості географічного поширення лікарських рослин Лівобережного Полісся, з'ясувати сучасний стан та динаміку їх ресурсів і розробити наукові основи їх раціонального використання та збереження.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

· провести інвентаризацію видового складу лікарських рослин Лівобережного Полісся та встановити цінні за ресурсними показниками види рослин офіційної медицини;

· визначити ресурси сировини окремих видів лікарських рослин, що використовуються в офіційній медицині;

· проаналізувати стан та структуру ценопопуляцій окремих видів лікарських рослин, що використовуються в офіційній медицині;

· встановити географічне поширення лікарських рослин Лівобережного Полісся;

· провести систематичний, біоморфологічний та еколого-ценотичний аналізи лікарських рослин флори Лівобережного Полісся;

· з'ясувати стан охорони лікарських рослин флори Лівобережного Полісся;

· провести аналіз існуючих обсягів заготівлі лікарської сировини та розробити рекомендації щодо її оптимізації та раціонального використання, збереження та відновлення ресурсів лікарських рослин.

Предмет дослідження - ресурси видів лікарських рослин Лівобережного Полісся України, що використовуються в офіційній медицині.

Об'єкт дослідження - видовий склад, поширення, екологічні особливості, ресурси, стан природних популяцій лікарських рослин Лівобережного Полісся України.

Методи дослідження - польові (маршрутно-експедиційний та напівстаціонарний), камеральні методи флористики, фітоценології, популяційної екології та математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Доповнено новими відомостями та узагальнено дані про стан ресурсів лікарських рослин на території Лівобережного Полісся. Проаналізовано сучасний стан і структуру популяцій двох видів лікарських рослин (Convallaria majalis L. та Helichrysum arenarium (L.) Moenсh), що використовуються в офіційній медицині. Виявлено 10 нових місцезнаходжень п'яти рідкісних видів лікарських рослин (Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soу., Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt Summerhayes, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Lilium martagon L., Platanthera bifolia (L.) Rich.). Складені картосхеми географічного поширення лікарських рослин, перспективних для заготівлі сировини в межах Лівобережного Полісся, визначені біологічні та експлуатаційні запаси сировини і об'єми можливої щорічної заготівлі. Проведено детальний аналіз стану заготівель лікарської рослинної сировини основними заготівельними організаціями Чернігівської та Сумської областей.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені практичні рекомендації з оптимального використання сировини дикорослих лікарських рослин на території Лівобережного Полісся та їх охорони. Складені картосхеми поширення та запасів видів лікарських рослин, перспективних для заготівлі, розроблені науково обґрунтовані рекомендації для організації приписних угідь. Результати досліджень (у формі рекомендацій щодо їх використання) впроваджені у державні лісові господарства об'єднань «Чернігівліс» та «Сумиліс» та в державні управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській та Сумській областях, що підтверджується відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням здобувача. Дисертація узагальнює результати багаторічних (1998-2008 рр.) досліджень автора. Усі наукові результати одержані особисто автором. Автор самостійно проводив збір фактичного матеріалу під час польових досліджень та обробив його. Результати наукових досліджень, які виносяться на захист, отримані здобувачем самостійно.

На основі експедиційних досліджень подані практичні рекомендації щодо можливостей використання лікарської фітосировини на території регіону.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на засіданнях кафедри ботаніки НПУ імені М. П. Драгоманова (1999-2008 рр.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Природні ресурси, екологія та охорона здоров'я Полісся» (Луцьк, 2000), Міжнародній конференції «Екологічні проблеми: шляхи та перспективи їх вирішення в регіонах України» (Черкаси, 2001), конференції молодих вчених-ботаніків України “Актуальні проблеми ботаніки та екології” (Ніжин, 1999, Зноб-Новгородське, Національний природний парк “Деснянсько-Старогутський”, 2001), на Міжнародній практичній конференції “Геоекологічні та біоекологічні проблеми Північного Причорномор'я” (Тирасполь, 2001), перших Всеукраїнських наукових читаннях, присвячених пам'яті академіка М.М.Гришка “Роль ботанічних садів у формуванні наукового світогляду майбутніх біологів” (Полтава, 2001), науково-практичній конференції “Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення” (Полтава, 2002), XIV Міжнародній науковій конференції «Екологічні основи онтогенезу природних і культурних угруповань Євразії» (Херсон, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції “Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття”, присвяченій 90-річчю від дня народження Д.С.Івашина, ботаніка, флориста, еколога (Полтава, 2002), Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Роль навчальних та виробничих екскурсій в професійній підготовці майбутнього учителя природничих дисциплін” (Полтава, 2003), «Навашинських читаннях» (Київ, 2007), Фальцфейнівських читаннях (Херсон, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції „Інтродукція і селекція ароматичних і лікарських рослин” (Ялта, 2009).

Публікації. Основні матеріали дисертації викладені у 15 наукових працях, в тому числі 4 роботи опубліковано в спеціалізованих наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура і об'єм дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження викладено на 229 сторінках, з них 141 - основного тексту. Дисертація складається з вступу, 7 розділів, висновків, списку використаної літератури (196 найменувань, в тому числі - 8 іноземних). Робота включає 23 таблиці, 16 рисунків та 4 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. Історія вивчення ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН Лівобережного Полісся України

Ботанічні дослідження лікарських рослин на Лівобережному Поліссі України розпочалися в кінці XVIII століття. Серед дослідників цього періоду слід відзначити А. Анджійовського, Е.А. Ліндемана, О.С. Роговича, В. Монтрезора, І.Ф. Шмальгаузена, Й.К. Пачоського.

Вивчаючи флору України, ботаніки другої половини ХІХ століття звичайно приділяли увагу вивченню флори лікарських рослин, але систематично їх не проводили. Тільки у другій половині ХІХ століття розпочаті спеціальні дослідження дикорослих лікарських рослин.

Монтеверде Н.А. досліджував флору лікарських рослин Східної Європи, А.І. Барбарич - флору лікарських рослин Ніжинської округи (заготовляти без загрози знищення можна було 55 видів, серед них 35 лісових, 8 - лучних, 4 - болотних і 8 видів рослин засмічених місць). Про флору лікарських рослин колишнього Ніжинського повіту та Сумської області йдеться в працях С.О. Мулярчука «Дикорослі лікарські рослини Ніжинщини» та «Дикорослі лікарські рослини Сумської області».

Цілеспрямованим вивченням поширення, еколого-ценотичних особливостей та ресурсів лікарських рослин на території Лівобережного Полісся України займалися лише епізодично. Так, у 1965-1966 рр. ресурсознавчі дослідження лікарських рослин на Поліссі проводив Д.С. Івашин. У 1968-1972 рр. О.П. Ісайкіна вивчала фітоценотичну приуроченість цмину піскового на території Чернігівської, Сумської, Київської та інших областей. У 1979-1981 рр. А.С. Козьяков і О.Л. Ловеліус проводили експедиційні дослідження в поліських районах України, в тому числі і на території Лівобережного Полісся, по вивченню ресурсів Acorus calamus L., Crataegus L., Convallaria majalis L. та ресурсів основних дикорослих ягідних рослин лісів.

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНІ УМОВИ регіону дослідження

Територія Лівобережного Полісся знаходиться в межах північної частини Чернігівської (Новгород-Сіверський, Семенівський, Корюківський, Коропський, Сосницький, Щорський, Городнянський, Ріпкинський, Чернігівський, Куликівський, Козелецький райони, північна частина Бобровицького, Носівського, Ніжинського, Борзнянського та Бахмацького районів), Сумської (Середино-Будський, Шосткінський, Ямпільський райони, північна частина Кролевецького та Глухівського районів) та Київської (Броварський, Вишгородський райони) областей.

Площа регіону дослідження становить 28,9 тис. км².

Поверхня Лівобережного Полісся - переважно низовинна плоска, подекуди полого хвиляста (на північному сході - підвищена горбисто-хвиляста) рівнина, злегка похилена у південно-західному напрямі. Клімат помірно континентальний з достатньою кількістю опадів, великою відносною вологістю і слабкими вітрами, теплим літом і порівняно м'якою зимою. У геоботанічному відношенні Лівобережне Полісся знаходиться в межах Поліської геоботанічної підпровінції Східноєвропейської широколистяно-лісової провінції Європейської широколистяно-лісової області. Його територія охоплює Чернігівсько-Новгород-Сіверський (Східнополіський) округ дубово-соснових, соснових та дубових лісів (Г.І.Білик та ін., 1977).

РОЗДІЛ 3. ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

В основу роботи покладені матеріали польових досліджень, проведених протягом 1998-2008 рр. на території Лівобережного Полісся в межах Чернігівської, Київської і Сумської областей з використанням маршрутно-експедиційних та напівстаціонарних методів. За цей період було здійснено 9 експедиційних виїздів та 22 короткотривалих поїздок, з яких більшість проведені самостійно.

Об'єктом наших досліджень були такі види лікарських рослин: Acorus calamus L., Vaccinium vitis-idaea (L.) Avror., Vaccinium myrtillus L., Convallaria majalis L., Achillea submillefolium Klok. еt Krytzka, Hypericum perforatum L., Helіchrysum arenarium (L.) Moench, Frangula alnus Mill., Thymus serpyllum L., Tussilago farfara L., Origanum vulgare L., Sambucus nigra L., Valeriana officinalis L., Chelidonium majus L., Urtica dioica L.

Аналіз флори проводили за методиками О.І. Толмачова (1986) і Б.А. Юрцева (1991), біоморфологічний аналіз - за лінійною схемою життєвих форм В.М. Голубєва (1968) та класифікацією життєвих форм К. Раункієра (1934).

Поширення рідкісних видів рослин на території Лівобережного Полісся вивчали за літературними даними, результатами наших експедиційних досліджень, матеріалами гербарію Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України (KW), Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (KWHA) та за матеріалами, наданими державними управліннями охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській та Сумській областях.

Популяційні дослідження проводили за методиками, викладеними у працях Т.О. Работнова (1964) та О.О. Уранова (1975). Підрахунок рослин різних вікових груп в популяціях проводився на пробних ділянках, розміри яких, залежно від кількості та щільності особин в популяціях, становили від 1 до 10 м².

На основі власних польових досліджень, матеріалів наукових гербаріїв Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України (КW), Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (KWHA) та Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова складено список лікарських рослин Лівобережного Полісся. Номенклатура таксонів судинних рослин наведена за S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk (1999).

Обробку результатів досліджень проводили з використанням стандартного набору комп'ютерних програм.

Зібрано близько 500 аркушів гербарію, частину з яких передано до гербаріїв Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (KWHA), Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України (КW) та кафедри ботаніки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

Виконання робіт з обліку ресурсів дикорослих лікарських рослин проводили в кілька етапів, головним завданням кожного з яких було максимальний збір та оперативний аналіз інформації про досліджувані об'єкти. Ресурсні дослідження дикорослих лікарських рослин включали три основні послідовні етапи: підготовчий, експедиційний (польовий) та камеральний.

Урожайність розраховували перемножуванням середнього числа рослин з одиниці площі на середню масу модельного екземпляра. Біологічний запас визначали як добуток площі і щільності запасу. Показник величини біологічного запасу визначали в перерахунку на суху масу. Коефіцієнт переходу свіжозібраної сировини в суху для більшості сировинних видів визначений. Якщо така інформація була відсутня, ми проводили висушування сировини з облікових ділянок згідно з правилами сушіння сировини корисних рослин у кратності від 10 до 50 зразків. Висушену сировину повторно зважували і встановлювали коефіцієнт виходу сухої сировини зі свіжозібраної. Експлуатаційний запас сировини - обсяг використання, при якому забезпечується оптимальна здатність відновлення популяцій після збору сировини. Експлуатаційний запас для рослин, сировиною яких є репродуктивні органи (плоди, квітки, суцвіття) становить до 90% від біологічного; коли сировиною є надземні органи рослин, то цей запас становить для трав'янистих однорічників 50%, для дво- та багаторічників - 25-30%, для кущів, кущиків та напівкущиків - 25%, для дерев - 10-25%; для підземних органів, відповідно, для трав'янистих рослин - 25%, дерев, кущів, кущиків та напівкущиків - 10% від біологічного запасу сировини. Обсяг можливої щорічної заготівлі - обсяг використання, при якому максимально забезпечується відновлення популяцій. Це вид збалансованого використання, при якому враховується період (кількість років), необхідний для відновлення популяції виду, і забезпечується її нормальна життєздатність.

розділ 4. аналіз лікарських рослин флори ЛІВОБЕРЕЖНого полісся

До складу лікарських рослин флори Лівобережного Полісся входить 790 видів, які належать до 411 родів, 119 родин та 5 відділів: Magnoliophyta - 770 видів (97,4 %), незначну частину становлять Polypodiophyta - 8 видів (1,0 %), Equisetophyta - 6 видів (0,8 %), Lycopodiophyta - 4 види (0,5 %) та Pinophyta - 2 види (0,3 %) (табл.).

Спектр десяти провідних родин утворюють Asteraceae (88 видів; 11,13 %), Poaceae (52 види; 6,58 %), Brassicaceae (45 видів; 5,69 %), Lamiaceae (41 вид; 5,19 %), Scrophulariaceae (39 видів; 4,93 %), Fabaceae (34 види; 4,68 %), Caryophyllaceae (33 види; 4,18 %), Rosaceae (32 види; 4,05 %), Apiaceae (29 видів; 3,67 %), Ranunculaceae (28 видів; 3,54 %), які об'єднують більше половини родів (230; 55,96 %) і видів (424; 53,67 %).

Таблиця. Кількісний розподіл таксонів лікарських рослин флори Лівобережного Полісся

Відділ, Клас	Кількість
	Родини	Роди	Види
	абс.	%	абс.	%	абс.	%
Lycopodiophyta	2	1,8	3	0,7	4	0,5
Equisetophyta	1	0,9	1	0,2	6	0,8
Polypodiophyta	6	5,5	7	1,7	8	1,0
Pinophyta	2	1,8	2	0,5	2	0,3
Magnoliophyta:	98	90	398	96,9	770	97,4
Magnoliopsida	76	69,8	321	78,2	622	78,7
Liliopsida	22	20,2	77	18,7	148	18,7
Всього	109	100	411	100	790	100

лікарський рослина медицина ценопопуляція

На Лівобережному Поліссі налічується 411 родів лікарських рослин. З них 252 роди (61,31 %) містять по одному виду, 137 роди (33,33 %) - по 2-4 види, 105 родів (3,9 %) - по 5-9 видів, і лише 6 родів мають 10 і більше видів.

Найбільшим за чисельністю є рід Carex 17 видів (2,15 %), по 12 видів (1,51 %) нараховується в родах Salix та Veronica, по 10 видів (1,27 %) - Ranunculus, Viola, Rumex, по 8 видів (1,01) - Campanula, Euphorbia, Galium, Trifolium, по 7 видів (0,88 %) - Artemisia, Chenopodium, Juncus, Potamogeton, Verbascum, по 6 видів (0,76 %) - Equisetum, Geranium, Potentilla, по 5 видів (0,63 %) - Centaurea, Epilobium, Stellaria, Thalictrum.

У спектрі біоморф переважають трав'янисті рослини (710 видів, 89,88 %), дерева представлені 24 видами (3,04 %), кущі - 39 видами (4,93 %), кущики - 17 видами (2,15 %). За тривалістю життєвого циклу переважають полікарпіки (482 види, 61,02 %). Досить висока частка монокарпічних видів (228 видів, 28,86 %), з яких 87 видів (11,01 %) - дворічники і 141 вид (17,85 %) - однорічники.

Рис. Розподіл видів лікарських рослин за положенням бруньок відновлення відносно субстрату (за Раункієром)

За положенням бруньок відновлення у рослин відносно поверхні субстрату переважна більшість видів належить до гемікриптофітів (361 вид, 45,70 %). Досить висока частка терофітів (172 види, 21,77 %). Геофіти представлені 130 видами (16,46 %), гідрофіти - 45 видами (5,10%). Участь фанерофітів (57 видів, 7,22 %) і хамефітів (39 видів, 4,94 %) незначна (рис.).

За типом надземних пагонів переважають безрозеткові - 406 видів, які становлять трохи більше половини від загальної кількості видів - 51,39 %. Участь напіврозеткових також висока - 316 видів (40,00 %), а видів із розетковими пагонами дещо менша - 68 види (8,61 %).

Переважна більшість видів лікарських рослин (366 видів, 46,33 %) характеризується кореневищною структурою підземних пагонів, з них 178 (22,53 %) - короткокореневищні види, а 188 (23,80 %) - мають довгі кореневища. Значна кількість видів (250; 31,65 %) - без спеціалізованих підземних пагонів. Рослини з каудексами представлені 131 видом (16,58 %). Незначною кількістю видів представлені бульбові (26; 3,29 %) і цибулинні (17; 2,15 %) рослини.

Найбільшою різноманітністю характеризується лісова еколого-ценотична група лікарських рослин Лівобережного Полісся, яка включає 236 видів (29,87 %). Цій групі дещо поступається за кількістю видів лучна еколого-ценотична група - 209 видів (26,46 %). Третє місце посідає синантропна еколого-ценотична група - 167 видів (21,14 %).

Розділ 5. ЕКОЛОГО-РЕСУРСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ОФІЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Наводимо відомості про оптимальні умови зростання, площі, які придатні для заготівлі сировини, біологічний та експлуатаційний запаси, обсяги можливої щорічної заготівлі.

Оптимальними екологічними умовами для Acorus саlamus є заплави річок. Найбільш продуктивні ділянки знаходяться в Носівському та Ніжинському районах Чернігівської області в басейнах річок Остер та Смолянка, їх площа становить близько 130 га. Біологічний запас сировини - 58 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 14,5 т (повітряно-сухої ваги). Обсяг можливої щорічної заготівлі не повинен перевищувати 2 т. Це пов'язано з періодом відновлення популяцій Acorus саlamus після заготівель.

Оптимальними екологічними умовами для розвитку Vaccinium vitis-idaea є соснові ліси лишайникові та брусничні на свіжих і вологих підзолистих піщаних та супіщаних ґрунтах зі слаборозвинутим гумусовим горизонтом. Найбільш продуктивні ділянки знаходяться в Кролевецькому (Сумська обл.), Семенівському та Корюківському (Чернігівська обл.) районах, їх площа становить близько 140 га. Біологічний запас сировини - 14 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 3,7 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи період відновлення популяцій Vaccinium vitis-idaea після заготівель, обсяг можливої щорічної заготівлі регіону не повинен перевищувати 0,6-0,7 т.

Оптимальними для Vaccinium myrtillus є соснові ліси зеленомохові на дерново-слабкопідзолистих піщаних ґрунтах. Найбільш продуктивні ділянки знаходяться в Семенівському, Новгород-Сіверському та Корюківському районах Чернігівської області, їх площа становить близько 2900 га. Біологічний запас листків - 296 т (повітряно-суха ваги), плодів - 678 т, експлуатаційний запас листків - 74 т (повітряно-суха ваги), плодів - 169 т. Враховуючи період відновлення популяцій Vaccinium myrtillus після заготівель, обсяг можливої щорічної заготівлі листків не повинен перевищувати 18,5 т, обсяг можливої щорічної заготівлі плодів - 42 т.

Оптимальними умовами для Convallaria majalis є сосново-дубові та дубові ліси. Найбільш продуктивні ділянки виявлені в Носівському та Ніжинському районах, їх площа становить близько 200 га. Біологічний запас сировини Convallaria majalis становить 46 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 12 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи те, що для відновлення популяцій Convallaria majalis після заготівель потрібно 4-5 років, обсяг можливої щорічної заготівлі не повинен перевищувати 2 т.

Оптимальними для Achillea submillefolium є лучно-степові угруповання та парові поля. Найбільш продуктивні ділянки знаходяться в Носівському, Ніжинському та Бобровицькому районах Чернігівської області, їх площа становить понад 40 га. Біологічний запас сировини - 9 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 4,5 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи те, що популяції Achillea submillefolium відновлюються щорічно, обсяг можливої щорічної заготівлі становить понад 2 т.

Оптимальними для Hypericum perforatum є вирубки та молоді посадки лісокультур на місці соснових та сосново-дубових лісів, а також лучно-степові ценози. Найбільш продуктивні ділянки знаходяться в Семенівському, Ніжинському та Носівському районах Чернігівської області, їх площа становить понад 150 га. Біологічний запас сировини - 16,4 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 8,2 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи те, що для відновлення популяцій Hypericum perforatum після заготівель потрібно 3-4 роки, обсяг можливої щорічної заготівлі не повинен перевищувати 3 т.

Оптимальними для Helichrysum arenarium є молоді посадки сосни та злаково-різнотравні угруповання. Найбільш продуктивні ділянки зосереджені в Новгород-Сіверському, Семенівському та Корюківському районах Чернігівської області, їх площа становить близько 260 га. Біологічний запас сировини - 5,3 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 1,8 т. Враховуючи те, що для відновлення популяцій Helichrysum arenarium після заготівель потрібно 2-3 роки, обсяг можливої щорічної заготівлі не повинен перевищувати 1 т.

Оптимальними для Fragnula alnus є соснові та дубово-соснові ліси. Найбільш продуктивні ділянки зосереджені в Ніжинському, Носівському та Бобровицькому районах Чернігівської області, їх площа становить близько 1500 га. Біологічний запас сировини - 94 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 23,5 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи те, що для відновлення популяцій Fragnula alnus після заготівель потрібно 4-6 роки, обсяг можливої щорічної заготівлі не повинен перевищувати 4,7 т.

Оптимальними для Thymus serpyllum є чебрецево-злакові угруповання на дерново-слабкопідзолистих піщаних ґрунтах, а також на слабкозадернованих або частково порушених ділянках. Найбільш продуктивні ділянки зосереджені в Щорському, Новгород-Сіверському, Корюківському районах Чернігівської області, їх площа становить близько 70 га. Біологічний запас сировини - 7,2 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 1,8 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи те, що для відновлення популяцій Thymus serpyllum після заготівель потрібно 3-4 роки, обсяг можливої щорічної заготівлі не повинен перевищувати 0,6 т.

Оптимальними для Tussilago farfara є вологі та сирі луки на суглинкових та глинистих ґрунтах в долинах річок. Найбільш продуктивні ділянки зосереджені в Ніжинському та Носівському районах Чернігівської області, їх площа становить близько 70 га. Біологічний запас сировини - 28 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 7 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи те, що для відновлення популяцій Tussilago farfara після заготівель потрібно 2 роки, обсяг можливої щорічної заготівлі не повинен перевищувати 3,5 т.

Оптимальними для Origanum vulgare є узліссях та злаково-різнотравні угруповання розріджених соснових та мішаних лісів. Найбільш продуктивні ділянки зосереджені в Корюківському, Семенівському та Щорському районах Чернігівської області, їх площа становить близько 40 га. Біологічний запас сировини - 3,2 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 0,8 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи те, що для відновлення популяцій Origanum vulgare після заготівель потрібно 4-5 років, обсяг можливої щорічної заготівлі не повинен перевищувати 0,2 т.

Оптимальними для Sambucus nigra є соснові та сосново-дубові ліси на більш вологих та багатих ґрунтах. Найбільш продуктивні ділянки зосереджені в Носівському, Ніжинському та Бобровицькому районах Чернігівської області, їх площа становить близько 170 га. Біологічний запас сировини - 9 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 8,1 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи те, що популяції Sambucus nigra відновлюються щорічно, обсяг можливої щорічної заготівлі суцвіть не повинен перевищувати 4 т.

Оптимальними для Valeriana officinalis є сирі та вологі заплавні луки. Найбільш продуктивні ділянки зосереджені в Бобровицькому, Ніжинському та Носівському районах Чернігівської області, їх площа становить близько 50 га. Біологічний запас сировини - 36 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 9 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи те, що для відновлення популяцій Valeriana officinalis після заготівель потрібно 6 років, обсяг можливої щорічної заготівлі не повинен перевищувати 1,5 т.

Оптимальними для Chelidonium majus є мішані та соснові ліси. Найбільш продуктивні ділянки зосереджені в Ніжинському, Корюківському та Носівському районах Чернігівської області, їх площа становить близько 170 га. Біологічний запас сировини - 17 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 4,2 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи те, що для відновлення популяцій Chelidonium majus після заготівель потрібно 2 роки, обсяг можливої щорічної заготівлі становить 2 т.

Оптимальними для Urtica dioica є вільшняки та заплавні луки річок. Найбільш продуктивні ділянки зосереджені в Бобровицькому, Ніжинському та Носівському районах Чернігівської області, їх площа становить близько 2870 га. Біологічний запас сировини - 367 т (повітряно-сухої ваги), експлуатаційний - 91 т (повітряно-сухої ваги). Враховуючи те, що популяції Urtica dioica відновлюються щорічно, обсяг можливої щорічної заготівлі не повинен перевищувати 22 т.

• розділ 6. сучасний стан ЦЕНОпопуляцій лікарських рослин лівобережного полісся

Проаналізовано сучасний стан та структуру ценопопуляцій двох видів лікарських рослин флори Лівобережного Полісся: Convallaria majalis L. та Helichrysum arenarium (L.) Moenсh.

Ценопопуляції Convallaria majalis характеризуються неповночленними спектрами онтогенетичних станів. Це, очевидно, пов'язано з інтенсивним винищенням населенням генеративних рослин в період квітування пагонів конвалії, що негативно впливає на стан популяцій. В результаті, в популяціях припиняється поповнення новими генераціями особин.

Більшість ценопопуляцій Helichrysum arenarium відзначається повночленними спектрами онтогенетичних станів, що свідчить про добру адаптацію виду до еколого-ценотичних умов Лівобережного Полісся. На лісових галявинах, незадернованих ділянках луків та в злаково-різнотравних угрупованнях відбувається постійне поповнення ценопопуляцій новими генераціями особин насіннєвого походження.

При закладці лісових культур в екотопах Helichrysum arenarium на Лівобережному Поліссі затінення негативно впливає на стан рослин та репродуктивну здатність цього світлолюбивого виду. Внаслідок цього ценопопуляції втрачають здатність до поповнення молодими генераціями рослин.

• РОЗДІЛ 7. ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ТА ЇХ ОХОРОНА НА ТЕРИТОРІЇ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ
• З 80 рідкісних видів лікарських рослин флори Лівобережного Полісся 2 види (Rumex ucraіnicus, Crataegus ucrainica) внесені до Європейського Червоного списку, 2 види (Рulsatilla patens, Trapa natans) - до Додатку І “Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі”, 1 вид (Adonis vernalis) - до Додатку ІІ “Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення”, 31 вид внесений до Червоної книги України. 25 видів (Adonis vernalis, Pulsatilla patens, Ophioglossum vulgatum, Juniperus communis, Nymphaea candida, Anemone sylvestris, Anemone nemorosa, Corydalis marschalliana, Alnus incana, Andromeda polifolia, Arctostaphylos uva-ursi, Ledum palustre, Pyrola chlorantha, Oxycoccus palustris, Salix lapponum, Sedum purpureum, Potentilla alba, Inula helenium, Gentiana pneumonanthe, Polemonium caeruleum, Pulmonaria angustifolia, Gladiolus imbricatus, Iris sibirica, Carex montana, Lemna gibba) є рідкісними для Чернігівської області, 39 видів (Adonis vernalis, Lycopodium clavatum, Ophioglossum vulgatum, Matteuccia struthiopteris, Juniperus communis, Nymphaea alba, Nymphaea candida, Anemone sylvestris, Anemone nemorosa, Aquilegia vulgaris, Pulsatilla patens, Corydalis marschalliana, Gypsophila oligosperma, Drosera rotundifolia, Andromeda polifolia, Arctostaphylos uva-ursi, Pyrola chlorantha, Viola epipsila, Salix lapponum, Helianthemum nummularium, Сircaea alpine, Linum austriacum, Linum flavum, Parnassia palustris, Рeucedanum cervaria, Antennaria dioica, Inula helenium, Pyrethrum corymbosum, Scorzonera purpurea, Gentiana pneumonanthe, Polemonium caeruleum, Echium russicum, Digitalis grandiflora, Prunella grandiflora, Veratrum nigrum, Gladiolus imbricatus, Iris hungarica, Iris sibirica, Calla palustris) - для Сумської області.
• Загальна площа природно-заповідних територій, на яких охороняються рідкісні види лікарських рослин, становить 36551,3 га.

З метою оптимізації раціонального використання, відновлення та збагачення сировинної бази фітотерапійних дикорослих рослин ми пропонуємо такий комплекс заходів:

· інвентаризація (створення бази даних) видового складу лікарських рослин областей, визначення запасів сировини, створення бази даних основних масивів лікарських рослин та їх картування, вивчення динаміки ресурсів на моніторингових пробних площах;

· щорічне планування об'ємів, районів та масивів для заготівель лікарської рослинної сировини, в першу чергу для видів з недостатніми запасами та видів, запаси яких швидко зменшуються. Планування має базуватись на основі досліджень запасів сировини та картування місць зростання з урахуванням науково обґрунтованих рекомендацій почерговості заготівель сировини на одному і тому ж масиві для кожного виду рослин;

· створення спеціалізованих відділів при лісових господарствах, які поряд з лісозаготівельними роботами будуть здійснювати контроль за використанням недеревної продукції лісу (в т.ч. і лікарських рослин). Саме за рахунок використання недеревної продукції можна отримати набагато більший прибуток, ніж тільки від заготівлі деревини;

· організація заказників (або приписних угідь) з метою збереження масивів цінних видів лікарських рослин;

· раціональне проведення заготівель з дотриманням встановлених правил, способів, норм та строків збору. Збір сировини потрібно проводити тільки з участю фахівців;

· окультурення масивів цінних видів рослин шляхом покращення умов зростання (зміна режиму освітлення, видалення конкуруючих видів), підсіву та підсадки (материнка, звіробій, цмин та інші), в штучних насадженнях, парках, садах, на непридатних для сільськогосподарського виробництва землях, пришкільних та присадибних ділянках;

· роз'яснення серед населення цінності лікарських рослин, правил збору та необхідності їх охорони. З цією метою слід використати засоби масової інформації;

· пропонуємо місцевим органам влади, управлінню та об'єднанням лісових господарств проводити лісову таксацію спільно з науковцями та спеціалістами в галузі ресурсознавства для виявлення масивів лікарських рослин, визначення їх ресурсних показників та картування.

З метою збереження на Лівобережному Поліссі рідкісних видів лікарських рослин нами розроблені наукові обґрунтування та рекомендації, на основі яких проектується створення ботанічних заказників загальною площею 68 га, а саме: заказник „Хрещатинський” (12 га) (Сумська обл.) для охорони Epipactis helleborine, заказник „Бречиця” (га) (45 га) (Чернігівська обл.) для охорони Dactylorhiza majalis та Dactylorhiza fuchsii та заказник „Черепаха” (11 га) (Чернігівська обл.) для охорони Platanthera bifolia. Наукові обґрунтування подані в державні управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській та Сумській областях.

ВИСНОВКИ

Проведено комплексне дослідження по вивченню видового складу лікарських рослин Лівобережного Полісся, ресурсне обстеження 15 видів лікарських рослин офіційної медицини та складені картосхеми їх географічного поширення, визначені біологічні, експлуатаційні запаси і об'єми можливих щорічних заготівель. Розглянуті систематична, біоморфологічна та еколого-ценотична структури лікарських рослин флори Лівобережного Полісся. Розроблені рекомендації з раціонального використання, збереження та відновлення ресурсів лікарських рослин.

1. Лікарські рослини флори Лівобережного Полісся представлені 790 видами судинних рослин, що належать до 411 родів, 119 родин, 5 відділів. За кількістю видів переважають родини Asteraceae (88 видів; 11,13 %), Poaceae (52 види; 6,58 %), Brassicaceae (45 видів; 5,69 %), Lamiaceae (41 вид; 5,19 %), Scrophulariaceae (39 видів; 4,93 %), Fabaceae (34 види; 4,68 %), Caryophyllaceae (33 види; 4,18 %), Rosaceae (32 види; 4,05 %), Apiaceae (29 видів; 3,67 %), Ranunculaceae (28 видів; 3,54 %).

2. У біоморфологічному спектрі серед лікарських рослин Лівобережного Полісся переважають трав'янисті рослини (710 видів, 89,88 %), за тривалістю життєвого циклу переважають полікарпіки (482 види, 61,02 %), за типом надземних пагонів - безрозеткові (406 види, 51,39 %), за типом підземних пагонів - кореневищні рослини (366 види, 46,33 %). Згідно класифікації біологічних типів К. Раункієра переважна більшість видів належить до гемікриптофітів (361 вид, 45,70 %).

3. Найбільшою різноманітністю лікарських рослин на Лівобережному Поліссі характеризуються лісова (236 видів; 29,87 %) та лучна (209 видів; 26,46 %) еколого-ценотичні групи.

4. У результаті ресурсного обстеження 15 видів лікарських рослин офіційної медицини встановлено, що запаси чотирьох видів (Sambucus nigra, Chelidonium majus, Urtica dioica, Achillea submillefolium) значні та повністю достатні для задоволення потреб фармацевтичної промисловості; запаси шести видів (Vaccinium myrtillus, Convallaria majalis, Hypericum perforatum, Helіchrysum arenarium, Frangula alnus, Tussilago farfara) достатні для ведення промислових заготівель; запаси двох видів (Origanum vulgare, Valeriana officinalis) в природних умовах необхідно лімітувати. Заготівлю цих видів в природі можна обмежити, запровадивши їх культивування у спеціалізованих господарствах; запаси трьох видів (Acorus calamus, Thymus serpyllum, Vaccinium vitis-idaea) недостатні і потребують лімітування.

5. Аналіз ценопопуляцій двох модельних видів лікарських рослин Лівобережного Полісся показав, що ценопопуляції Convallaria majalis характеризуються неповночленними спектрами онтогенетичних станів, що пов'язано з інтенсивним винищенням населенням генеративних пагонів в період квітування конвалії, що призводять до припинення поповнення новими генераціями особин.

Ценопопуляції Helіchrysum arenarium відзначаються повночленними спектрами онтогенетичних станів, що свідчить про добру адаптацію виду до еколого-ценотичних умов Лівобережного Полісся. Інтенсивний антропогенний вплив на місцезростання виду шляхом створення лісових культур призводить до затінення екотопів. При цьому світлолюбний вид Helіchrysum arenarium втрачає репродуктивну здатність, що зумовлює відсутність молодих генерацій рослин. Припиняється формування ювенільних вікових станів і відбувається елімінація рослин сенільних вікових станів.

6. До складу лікарських рослин флори Лівобережного Полісся входить 80 рідкісних видів (10, 1 %), два з яких внесені до Європейського Червоного списку, два види - до Додатку І “Конвенції про охорону дикої флори і фауни природних середовищ існування в Європі”, один вид - до Додатку ІІ “Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення”, 31 вид внесений до Червоної книги України, 25 видів є рідкісними для Чернігівської області, 39 видів - для Сумської області.

7. Рідкісні види лікарських рослин охороняються на таких природно-заповідних територіях: Деснянсько-Старогутський національний природний парк, п'яти заказниках загальнодержавного значення, в т.ч. двох ботанічних, двох ландшафтних та одному лісовому, двадцяти дев'яти заказниках місцевого значення, в т.ч. двадцяти двох ботанічних, п'яти ландшафтних та двох лісових, одному регіональному ландшафтному парку, двох гідрологічних пам'ятках природи загальнодержавного значення, одній гідрологічній пам'ятці природи місцевого значення, шести заповідних урочищах.

8. Розроблено рекомендації з раціонального використання, збереження та відновлення ресурсів лікарських рослин, наукові обґрунтування створення ботанічних заказників, організації приписних угідь. Вони передані до управлінь охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській та Сумській областях і лісовим господарствам цих областей.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Турубара О.В. Вивчення флори Лівобережного Полісся України наприкінці XVIII та в XIX ст. / О.В. Турубара // Український фітоценологічний збірник. Серія А. Фітосоціологія. Київ №1-2 (12-13), 1999. - С.205-208.

Турубара О.В., Чорний І.Б. Рідкісні види лікарських рослин Лівобережного Полісся та сучасний стан їх охорони / / О.В. Турубара, І.Б.Чорний // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка “Інтродукція та збереження рослинного різноманіття”. Випуск 3. - К., 2000, №3. - С.19-20.

Турубара О.В. Інтродукція лікарських рослин в Україні в дореволюційний період / О.В. Турубара // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка “Інтродукція та збереження рослинного різноманіття”. Випуск 4. - К., 2001. - С.57-58.

Турубара О.В. Поширення та еколого-фітоценотичні особливості деяких лікарських рослин Лівобережного Полісся / О.В. Турубара // Вісник Полтавського педуніверситету. - Сер. Екологія. Біол. науки. - Вип. 4 (31). - Полтава, 2003. - С. 32-36.

Турубара О.В. До питання вивчення Лівобережного Полісся України в кінці XVIII та XIX століттях / О.В. Турубара: матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України [«Актуальні питання ботаніки та екології»], (14-17 вересня 1999). - Ніжин. - С. 61.

Турубара О.В. Еколого-ценотична характеристика деяких видів лікарських рослин соснових лісів Чернігівщини / О.В. Турубара: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Природні ресурси, екологія та охорона здоров'я Полісся»]. - Луцьк. - 2000. - С.151-155.

Турубара О.В. Основные этапы развития лекарственного растениеводства в Украине / О.В. Турубара: материалы международной научно-практической конференции [«Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья»] (Тирасполь, 28-30 марта 2001). - Тирасполь (Молдова). - С. 304-305.