Види роду Rosa L. природної флори України

Узагальнення відомостей щодо еколого-ценотичних особливостей та географічного поширення дикорослих видів шипшин флори України з метою їх інтродукції. Дослідження особливостей початкових етапів онтоморфогенезу представників окремих видів роду Rosa.

Рубрика Биология и естествознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 12.07.2015
Размер файла 47,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім. М.М. ГРИШКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ВИДИ РОДУ ROSA L. ПРИРОДНОЇ ФЛОРИ УКРАЇНИ

(СИСТЕМА, ПОШИРЕННЯ, БІОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ)

03.00.05 - ботаніка

КЛЮЄНКО Оксана Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано

у Національному ботанічному саду ім.М.М.Гришка НАН України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

СОБКО Володимир Гаврилович,

Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка НАН України,

головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

КУЗНЕЦОВ Сергій Іванович,

Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка НАН України,

завідувач відділу дендрології та паркознавства

кандидат біологічних наук, доцент

ІВЧЕНКО Ігор Сергійович,

Національний педагогічний  університет ім. М.П. Драгоманова

Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри ботаніки

Захист дисертації відбудеться « 5 » березня 2010 року о 10єє годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 при Національному ботанічному саду ім.М.М.Гришка НАН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного ботанічного саду ім.М.М. Гришка НАН України (01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1).

Автореферат розіслано « 4 » лютого 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Н.І.Джуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Представники роду Rosa L. здавна відомі своїми декоративними якостями та лікувальними властивостями. У світовій флорі налічують понад 500 видів шипшин, на території України, за даними різних дослідників (Хржановский, 1958; Дубовик, 1989; Федорончук, 2001-2003; Бузунова, 2001) трапляється від 54 до 77 дикорослих видів. Однак, видовий склад шипшин, що використовуються в озелененні, є дуже бідним.

Введення в первинну культуру видів роду Rosa, зокрема, природної флори України, відкриває широкі можливості щодо збагачення видового різноманіття рослин, що використовуються для озеленення, збереження шипшин ex situ та охорони in situ, особливо шляхом репатріації, що сьогодні в умовах зростаючого техногенного тиску, є актуальним, оскільки майже половина дикорослих видів шипшин України є ендеміками та субендеміками.

Сьогодні назріла необхідність узагальнення та систематизації даних щодо видового різноманіття, поширення, еколого-ценотичних та біологічних особливостей видів роду Rosa природної флори України, введення у первинну культуру та проведення детального комплексного дослідження цих видів, з метою ширшого використання та збереження їх видового різноманіття. шипшина інтродукція онтоморфогенез дикорослий

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відділі ландшафтного будівництва Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (далі НБС) у 2001-2009 роках. Дисертаційна робота виконувалась у межах науково-дослідних тем відділу ландшафтного будівництва Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка (2002-2006 рр.) «Розробка наукових основ та практичних рекомендацій з оптимізації структури й таксономічного складу колекційно-експозиційних ділянок НБС ім. М.М. Гришка НАН України в зв'язку з їх реконструкцією» (№ держреєстрації 0102U000405) та (2007-2010 рр.) «Біолого-екологічні основи культивування та практичні заходи з впровадження декоративних рослин у ландшафтному будівництві урбанізованих територій» (№ держреєстрації 0107U000934).

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було узагальнити відомості щодо систематики роду Rosa L., видового складу, географічного поширення, еколого-ценотичних особливостей шипшин, представлених у природній флорі України; дослідити біоморфологічні особливості рослин окремих видів; виявити серед дикорослих шипшин України види, що потребують охорони, а також відібрати види перспективні для первинної культури.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

узагальнити дані щодо видового різноманіття шипшин природної флори України та їх таксономії;

узагальнити відомості щодо еколого-ценотичних особливостей та географічного поширення дикорослих видів шипшин флори України та проаналізувати їх з метою інтродукції;

дослідити особливості початкових етапів онтоморфогенезу представників окремих видів роду Rosa;

поповнити колекцію шипшин НБС ім. М.М. Гришка за рахунок дикорослих представників роду, що зростають у різних ботаніко-географічних районах України, оцінити їх декоративність та успішність інтродукції в умовах НБС;

відібрати види, перспективні для озеленення в умовах Правобережного Лісостепу України;

провести фітосозологічний аналіз видів роду Rosa природної флори України.

Об'єкт досліджень - еколого-ценотичні, морфолого-біологічні особливості, поширення, охорона, інтродукція видів роду Rosa.

Предмет досліджень - види роду Rosa L. природної флори України.

Методи досліджень: біологічні, фізіологічні, біометричні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Узагальнено відомості з таксономії, географії та фітоценології шипшин флори України. Вперше в Україні проведено порівняльне вивчення початкових етапів онтоморфогенезу 10 видів шипшин, що належать до 2 підродів та 4 секцій. Доповнено та уточнено відомості про морфологічні особливості особин окремих вікових груп шипшин. Вперше досліджено динаміку кількісного складу окремих компонентів фітогормонального комплексу в горішках двох видів шипшин (R. canina L. та R. multiflora Thunb.) в ході дозрівання плодів, в зв'язку з тривалістю спокою їх насіння. Оцінено успішність інтродукції та декоративність шипшин природної флори України, представлених у колекції НБС ім. М.М. Гришка НАН України.

Практичне значення одержаних результатів. Для всіх видів шипшин, представлених у природній флорі України, складено детальні характеристики (синоніміка, місце видів у системі, типи та місця їх зберігання, морфологічні характеристики, ареали, еколого-ценотичні особливості, поширення в Україні, охоронний статус). Для видів, що охороняються, а також для вузьколокальних ендеміків, що потребують охорони, складені картосхеми поширення. Підготовлено перелік декоративних видів шипшин, перспективних для озеленення в умовах Правобережного Лісостепу України. Розроблено рекомендації щодо використання представників роду Rosa в ландшафтному будівництві. Колекцію шипшин НБС ім. М.М. Гришка поповнено 19 видами дикорослих шипшин, які поширені на території України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором і є самостійним завершеним дослідженням. Здобувачем опрацьовано літературні джерела, виконано польові та лабораторні дослідження. Проведено обробку та аналіз отриманих експериментальних даних, сформульовано висновки. Результати досліджень відображено в дисертації та наукових працях, де права співавторів не порушено.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень були представлені на наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції, присвяченій 135-річчю Ботанічного саду ОНУ ім. І.І. Мечникова "Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон" (Одеса, 2002); ІІ та ІV міжнародних наукових конференціях молодих дослідників "Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва" (Умань, 2002; Тростянець, 2004); XIII міжнародній науковій конференції молодих вчених-ботаніків "Актуальные вопросы ботаники и экологии" (Одеса, 2003); Конференції молодих вчених: "Екологія Українських Карпат. Наукові основи збереження біотичної різноманітності" (Львів, 2003); XV міжнародній науковій конференції молодих вчених-ботаніків "Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття" (Умань, 2005); ІІ міжнародній науковій конференції "Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти" (Львів, 2004); I (IX) міжнародній науковій конференції молодих ботаніків (Санкт-Петербург, 2006); Міжнародній науковій конференції "Будівництво та реконструкція ботанічних садів і дендропарків в Україні" (Сімферополь, 2006); Міжнародній конференції, присвяченій 170-річчю Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Ботанічні сади - осередки збереження різноманіття світової флори" (Київ, 2009).

Результати досліджень доповідалися на засіданнях відділу ландшафтного будівництва НБС ім. М.М. Гришка.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 наукових праць, в тому числі 6 статей у фахових наукових виданнях та 9 тез у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, 6 додатків та списку використаних джерел. Основний текст роботи викладено на 167 сторінках. У дисертації міститься 18 таблиць, 32 рисунка. Список використаних джерел включає 270 назв, у тому числі 39 робіт іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Місце та умови проведення досліджень. Стаціонарні дослідження проводили в умовах первинної культури на науково-дослідних ділянках "Рідкісні рослини флори України" та "Шипшини" у НБС ім. М.М. Гришка НАН України (м. Київ), в зв'язку з чим наведена коротка фізико-географічна характеристика його території. Лабораторні дослідження проводили на базі насіннєвої лабораторії відділу природної флори НБС ім. М.М. Гришка та відділу фітогормонологіїї Інституту ботаніки М.Г. Холодного НАН України. Гербарні матеріали вивчали в гербаріях Інституту ботаніки М.Г. Холодного в м. Києві (KW), НБС ім. М.М. Гришка в м. Києві (KWHA), Львівського державного університету ім. І.Я. Франка (LW), Державного природничого музею НАН України в м. Львові (LWS), Інституту екології Карпат НАН України в м. Львові (LWKS), Державного Нікітського ботанічного саду (JALT), Одеського державного університету (MSUD), Донецького ботанічного саду НАН України (DNZ), Ботанічного інституту РАН у м. Санкт-Петербург, Росія (LE).

Методи проведення досліджень. Для визначення рослин використовували "Визначник рослин Українських Карпат" (1977), "Определитель высших растений Украины" (1987), роботи В.Г. Хржановського (1958) та І.О. Бузунової (2001). Назви видів подано за номенклатурним списком С.Л. Мосякіна, М.М. Федорончука (1999), з урахуванням сучасних робіт (Федорончук, 2001-2003, Бузунова, 2001). Положення роду Rosa у системі вищих рослин наводимо за А.Л. Тахтаджяном (1987) та за сучасною системою APG II (2003). Поширення видів роду Rosa в Україні вивчали за літературними даними та гербарними зразками дев'яти гербаріїв. Географічний аналіз здійснено з урахуванням робіт А.Л. Тахтаджяна (1978), Б.В. Заверухи (1985), Є.М. Лавренка (1940), О.М. Дубовик (1964) та В.М. Остапка (1986). При екологічному аналізі спиралися на роботи Б.А. Бикова (1978), О.П. Шеннікова (1964), Т.К. Горишиної (1979), І.М. Культіасова (1982), Н.М. Чернової та О.М. Билової (1988), В.І. Чопика (1976). При аналізі флороценотипічної належності видів використовували класифікацію флороценотипів, наведену в роботах В.М. Остапка (1986, 2005), що базується на роботах О.М. Дубовик (1964), М.В. Клокова (1960) та А.М. Краснової (1973). Початкові етапи онтогенезу шипшин вивчали згідно з "Рекомендациями по изучению онтогенеза интродуцированных растений в ботанических садах СССР" (1990), розробками Г.П. Семенової (1989). При виділенні вікових станів застосовували принципи Т.О. Работнова (1964) та О.О. Уранова (1967, 1973, 1975). Морфологічні описи рослин досліджених вікових груп шипшин складали згідно з розробками З.Т. Артюшенко, О.О. Федорова, М.Є. Кірпічникова (1956, 1962, 1986, 1990), а також С.М. Зиман, С.Л. Мосякіна та ін. (2004). Насінну продуктивність вивчали за методикою Т.О. Работнова (1960) з доповненнями І.В. Вайнагія (1974). Фенологічні спостереження проводили згідно з "Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР" (1975). Гідрометеорологічні дані по м. Києву отримані з Центральної геофізичної обсерваторії. Масу насінин визначали згідно з ГОСТ 13056.4-67 (1967). Динаміку фітогормонів в горішках вивчали у двох видів шипшин з різною глибиною спокою насіння (R. canina та R. multiflora), за методикою Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (1988). Результати інтродукції оцінювали за модифікованою методикою М.А. Кохна й О.М. Курдюка (1994). Декоративність рослин визначали за модифікованою методикою Н.В. Котелової (1974). Ступінь рідкісності видів визначали відповідно до шкали категорій рідкісних видів, прийнятої Комісією з питань охорони рідкісних та зникаючих видів і затвердженої у "Положенні про Червону книгу України" (1996). Збір та обробку гербарію проводили за методикою О.К. Скворцова (1977). Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методикою Г.М. Зайцева (1984) та з використанням комп'ютерної програми "Microsoft Excel 8.0". Графічну обробку експериментального матеріалу виконано з використанням програми "Microsoft Excel 8.0", рисунки відредаговані за допомогою "Adobe Photoshop CS2".

ВИДОВИЙ СКЛАД ТА ТАКСОНОМІЯ РОДУ ROSA L. ПРИРОДНОЇ ФЛОРИ УКРАЇНИ

Історія вивчення видового різноманіття шипшин природної флори України. Історія досліджень роду Rosa у флорі Україні налічує понад 200 років. Аналіз літературних джерел показав, що основну роль у розвитку знань про рід Rosa у природній флорі України відіграли роботи В. Бессера (1816, 1822), М. Біберштейна (1808, 1809), І.Ф. Шмальгаузена (1892, 1895), Б. Блоцького (1889), С.В. Юзепчука (1941), М.Г. Попова (1949), Є.Ф. Вульфа (1960) та інших. Найбільш глибоке дослідження роду Rosa у флорі України було здійснено В.Г. Хржановським (1949, 1954, 1958, 1960). Протягом останніх 40 років з'явилася низка робіт, зокрема, О.М. Дубовик (1964, 1965, 1966, 1977, 1987, 1989), М.М. Федорончука (1999, 2001-2003), І.О. Бузунової (1991, 1996, 2001), в яких наводяться важливі дані щодо систематики, хорології та біології шипшин.

За останні 200 років дослідниками для території України було наведено 141 вид дикорослих шипшин, 92 з яких описано саме з України. Однак видова самостійність 33 з описаних видів при подальших дослідженнях не була підтверджена (Хржановский, 1954, 1958, 1960; Дубовик, 1987, 1889; Бузунова, 1991, 1996, 2001), а стосовно решти видів у дослідників немає одностайної думки (Дубовик, 1987, 1889; Бузунова, 1991, 1996, 2001; Мосякін, Федорончук, 1999; Федорончук, 2001, 2002, 2003).

Видовий склад шипшин природної флори України. У главі наведений критичний огляд робіт С.В. Юзепчука (1941), В.Г. Хржановського (1954, 1958), І. Клаштерського (1968), О.М. Дубовик (1987, 1889), С.К. Черепанова (1995), М.М. Федорончука (1999, 2001-2003) та І.О. Бузунової (2001). За даними цих дослідників на території України зростає від 19 до 77 дикорослих видів шипшин.

Узагальнивши дані, наведені у вищезгаданих роботах, та врахувавши матеріали по роду Rosa у вищезгаданих гербаріях, вважаємо, що на території України зростає 75 дикорослих видів шипшин.

Таксономія роду Rosa природної флори України. Найбільш обґрунтованою вважаємо систему роду Rosa, запропоновану В.Г. Хржановським (1958), яку і було використано нами у роботі, з урахуванням змін, здійснених І.О. Бузуновою (2001), на основі нових даних щодо видового різноманіття, таксономічного статусу та місця окремих представників роду у системі, які базуються на результатах анатомічних, біохімічних та генетичних досліджень останніх десятиліть.

Згідно з даними згаданих дослідників, шипшини природної флори України належать до 3 секцій: sectio Caninae Crep. [subsectio Caninae Christ. (28 видів), subsectio Rubiginosae Crep. (series Eglanteriae Chrshan. - 5 видів, series Agresticae Chrshan. - 4 види, series Balsamicae Chrshan. - 8 видів), subsectio Vestitae Christ. (7 видів), subsectio Rubrifoliae Crep. (1 вид), subsectio Jundzilliae Crep. (1 вид)]; sectio Cinnamomeae DC. (6 видів); sectio Gallicanae DC. (subsectio Rosa (5 видів) та subsectio Pygmaeae Buzunova (8 видів)), що входять до складу підроду Cynorhodon Dumort., та секції Pimpinellifoliae DC. (2 види) з підроду Chamaerhodon Dumort.

ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИДІВ РОДУ ROSA ПРИРОДНОЇ ФЛОРИ УКРАЇНИ

Сучасне поширення видів роду Rosa природної флори України. Види роду Rosa поширені в помірній та субтропічній зонах Північної півкулі. Центром видового різноманіття шипшин є Центральна та Південно-Східна Азія, до складу природної флори якої входять представники 11 секцій. В Європі та Передній Азії поширені переважно представники секцій Caninae та Gallicanae і тільки частково Cinnamomeae та Pimpinellifoliae (Хржановский, 1958).

Більшість дикорослих видів шипшин флори України поширені у Східноєвропейській провінції Циркумбореальної області Голарктичного царства. На основі аналізу сучасних ареалів видів роду Rosa, представлених у природній флорі України, виділено 5 регіональних типів ареалів та 15 геоелементів.

На території України зростає 35 ендемічних та субендемічних видів шипшин, й майже 69% з них - це власне причорноморські ендеми.

Види роду Rosa по території України поширені нерівномірно. Найбільше різноманіття дикорослих шипшин України спостерігається в лісах Закарпаття, Карпат, Прикарпаття, в Західному Лісостепу, а також в Донецькому Лісостепу та Лівобережному злаково-лучному степу.

Еколого-ценотична характеристика шипшин природної флори України. На основі аналізу даних про місцезростання представників роду, отриманих з літературних джерел та при опрацюванні матеріалів вищезгаданих гербаріїв, встановлено, що шипшини природної флори України належать до неморальнолісового (58,7% від загального числа видів), степового (20%), петрофітного (18,7%), псаммофітного (1,3%) та синантропного (1,3%) флороценотипів.

За відношенням до факторів середовища дикорослі шипшини України є геліофітами (37,3%) та сціогеліофітами (62,7%), мезофітами (38,7%) та ксерофітами (61,3%), переважно мезотрофами (72%), іноді кальцефілами (14,7%).

ОНТОМОРФОГЕНЕЗ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОДУ ROSA

Одним з важливих питань при введенні виду у первинну культуру є вивчення особливостей його розвитку. Наші дослідження стосувалися початкових етапів онтоморфогенезу 10 видів роду Rosa, представлених у природній флорі України, що належать до 4 секцій (sect. Caninae (subsect. Caninae (R. canina, R. lupulina); subsect. Rubiginosae (ser. Eglanteriae (R. rubiginosa); ser. Agresticae (R. agrestis)); subsect. Vestitae (R. tomentosa, R. villosa); subsect. Rubrifoliae (R. glauca)); sect. Cinnamomeae (R. majalis); sect. Gallicanae (subsect. Rosa (R. gallica)); sect. Pimpinellifoliae (R. pimpinellifolia)) з двох підродів (subgen. Cynorhodon, subgen. Chamaerhodon). Великий життєвий цикл шипшин складається з 4 періодів та 10 вікових станів (Надоховская, 1989; Васильева, 1995). Для досліджених видів описано 3 періоди та 8 вікових станів.

Період первинного спокою (латентний). Насіння (se).

Для шипшин характерний однонасінний нерозкривний плід - горішок. Насіння представників роду Rosa складається з крупного диференційованого зародку, сильно редукованого ендосперму та насіннєвої шкірочки і знаходиться у стані глибокого комбінованого спокою. Без передпосівної підготовки воно проростає переважно на 2-3-й рік. Холодна стратифікація сприяє порушенню комбінованого спокою. Строк стратифікації - від 6 до 18 місяців, в залежності від видової належності та стану насіння (Николаева, 1981).

Досліджені види шипшин відрізняються за формою, розмірами горішків та насіння, товщиною ендокарпу (Озолс, 1981), а також скульптурою поверхні горішків. На основі даних, отриманих в ході дослідження, складено морфологічні описи, які включають морфометричні показники насіння і плодів.

Прегенеративний період онтоморфогенезу окремих представників роду Rosa. Встановлено, що прегенеративний період при культивуванні дикорослих шипшин флори України в НБС триває 2-3 роки. В результаті вивчення особливостей даного періоду досліджених видів шипшин описані послідовні морфологічні зміни для чотирьох вікових станів, складені детальні морфологічні описи особин окремих вікових груп.

Проростки (p). Перші сходи з'являються в лабораторних умовах в кінці грудня, масові - у другій половині січня, поодинокі сходи спостерігаються до початку квітня, у відкритому ґрунті сходи спостерігаються в останній декаді квітня, масове проростання - у першій декаді травня, поодинокі сходи з'являються до кінця травня. Лабораторна схожість насіння шипшин досягала 30%, ґрунтова схожість була у межах 17-24%. Проростання у представників роду Rosa, як і у більшості дводольних рослин, епігеальне. Для проростків шипшин характерні широкоеліптичні, по краю залозисті сім'ядолі, вкритий залозками гіпокотиль та первинний корінець, довжина якого досягає 10-20 мм.

Серед сіянців досліджених видів добре вирізняються проростки R. glauca - характерним червоно-фіолетовим забарвленням, R. majalis - дрібними вузькими, а R. gallica - широкими крупними сім'ядолями, R. rubiginosa та R. agrestis - пахучими залозками.

У стані проростків сіянці шипшин перебувають 10-12 діб. За 1-2 доби після розгортання сім'ядольних листків, з початком розгортання першого справжнього листка, уповільнюється ріст сім'ядолей та гіпокотиля. Сіянці переходять до ювенільного стану.

Ювенільний стан (j). Ювенільний стан у досліджених представників роду Rosa в НБС ім. М.М. Гришка триває близько 60 діб. Для рослин властивий ріст пагона в довжину та активний розвиток кореневої системи за рахунок збільшення кількості бічних коренів та їх порядків. Надземні пагони ювенільних особин наростають моноподіально, при цьому довжина міжвузлів поступово збільшується. Найбільших змін зазнають листки. За відносно короткий період (30-50 діб) у рослин формується 5-6 справжніх листків, для яких властивій поступовий перехід від простих, з різним ступенем розчленування пластинки, листків без прилистків до складних трійчастих листків з прилистками, ускладнення форми та збільшення розмірів листкових пластинок.

На даному етапі розвитку, як і на попередньому, добре вирізняються рослини R. agrestis та R. rubiginosa, при цьому для R. rubiginosa характерні широкоеліптичні, майже округлі або широкояйцеподібні листочки з тупою, часто закругленою основою та верхівкою. За формою листкової пластинки вирізняються і ювенільні особини R. pimpinellifolia. Листки та міжвузля рослин R. glauca мають червоно-фіолетове забарвлення. Для ювенільних особин R. gallica характерні крупні широкі сім'ядолі та щільні блискучі листочки, а для R. majalis - дрібні вузькі сім'ядолі та тонкі, тьмяні, вузькоеліптичні листочки з червонувато-фіолетовою облямівкою.

Спільною рисою рослин усіх досліджених видів шипшин є повна відсутність у ювенільних особин шипів та опушення міжвузлів і листків первинного пагона.

З відмиранням сім'ядолей, яке відбувається переважно після появи 6-7 листка, рослини переходять до імматурного вікового стану.

Імматурний стан (im). У рослин формуються складні листки з 5-7 листочків, які мають властиву для виду форму пластинки; на рахісі перших імматурних листків більшості досліджених видів з'являються поодинокі тонкі щетинки, які у наступних листків замінюються на голчасті шипики. У імматурних особин шипшин спостерігається базитонне галуження первинного пагона та потовщення кореневої шийки. На другий рік розвитку в умовах культури у рослин з'являються перші пагони кущіння й особини переходять до віргінільного стану, який триває один - два роки.

Віргінільний стан (v). Віргінільні особини шипшин характеризуються початком формування властивої для кожного виду системи пагонів в результаті появи та збільшення кількості пагонів кущіння, акро- та мезотонного їх галуження та утворення ксилоподіїв; зміною типу наростання первинного пагона з моноподіального на симподіальний, поступовим відмиранням первинного пагона; активним розвитком кореневої системи.

Завдяки формуванню у віргінільних особин листків, що за всіма ознаками близькі до листків дорослих особин, з'являється можливість ідентифікації особин таких видів як R. canina, R. lupulina, R. tomentosa та R. villosa.

Генеративний період онтоморфогенезу окремих представників роду Rosa.

Перше цвітіння у досліджених видів шипшин спостерігалось на 3-4 рік розвитку.

Молоді генеративні особини (g1) Для g1 особин характерним є розвиток у верхній третині пагонів кущіння коротких генеративних пагонів, що закінчуються суцвіттями; утворення нових пагонів кущіння, їх акро- і мезотонне галуження, а також розвиток та галуження підземних пагонів.

Генеративні особини середнього віку (g2). Рослини набувають усіх характерних видових ознак. У особин g2 повністю відмирає первинний пагін, збільшується кількість пагонів кущіння, утворюється кореневище, формуються дочірні кущі.

Згідно з класифікацією О.Ю. Васильєвої (2002), для досліджених видів характерні "чагарниковий", "парціально-кущовий" та "рихлокущовий" типи структури куща. Вважаємо за необхідне виділення "вегетативно рухливого типу", який властивий для представників секції Gallicanae. Для них характерно утворення ксилоризом завдовжки 1-3 м, невелика кількість пагонів кущіння 30-80 см заввишки з нечисельними бічними пагонами.

Особини досліджених видів шипшин відрізняються за розмірами, формою, забарвленням, кількістю квіток і плодів, строками настання та тривалістю фенофаз. Зокрема, початок масового цвітіння в НБС ім. М.М. Гришка, у рослин палеарктичних видів (R. pimpinellifolia, R. majalis) спостерігався відповідно на 12-14 та 8-10 діб раніше, ніж у західнопалеарктичного (R. canina), євро-середземноморських (R. rubiginosa, R. agrestis, R. tomentosa, R. villosa, R. glauca), європейського (R. gallica) та східнопричорноморського (R. lupulina) видів. Найменша тривалість цвітіння зафіксована у рослин R. tomentosa (17±1,7 діб) та R. villosa (16±2,7діб), а найбільша у R. majalis (24±1,5 доби) та у R. pimpinellifolia (21±1доба) і R. canina (21±2 доба). Відрізняються шипшини і за кількістю сформованого насіння у плодах. Реальна насінна продуктивність цинародіїв знаходиться залежно від виду в межах 20-80%. Максимум плодоношення спостерігається на 4-5 рік розвитку. Після першого плодоношення починається відмирання надземних пагонів. Тривалість життя пагонів кущіння, за даними низки дослідників (Серебряков, 1952; Надоховская, 1989; Васильева, 1995), складає 5-12 років.

Старі генеративні особини (g3) характеризуються зниженням рясності цвітіння та плодоношення, всиханням надземних пагонів різних порядків, відмиранням середньої частини куща, наявністю товстих кореневищ, активним утворенням ксилоризом та дочірніх кущів (Васильева, 1995).

Тривалість життя парціальних кущів, в залежності від виду та умов зростання, становить в середньому близько 60 років. Тривалість великого життєвого циклу шипшин найчастіше не може бути визначена, оскільки особини багаторазово вегетативно омолоджуються (Надоховская, 1989).

Таким чином, дослідження онтоморфогенезу показало, що рослини видів шипшин, які належать до різних секцій, розвиваються за близькою схемою, а окремі видові ознаки у рослин з'являються вже на перших етапах розвитку.

При культивуванні в НБС ім. М.М. Гришка всі досліджені види цвітуть та плодоносять.

Динаміка вмісту індивідуальних компонентів фітогормонального комплексу в горішках R. canina та R. multiflora в ході дозрівання цинародіїв в зв'язку з тривалістю спокою їх насіння. Була досліджена динаміка вмісту індивідуальних компонентів фітогормонального комплексу, вільних та зв'язаних форм, в горішках двох видів шипшин (R. canina та R. multiflora) з різною глибиною спокою насіння при дозріванні їх цинародіїв. Паралельно визначалася ґрунтова схожість насіння зазначених видів шипшин.

Отримані нами результати показали, що в горішках обох досліджених видів шипшин при дозріванні цинародіїв спостерігається зниження загального рівня вмісту вільних і зв'язаних форм гібереліноподібних речовин (ГПР), а також зміна їх співвідношення на останніх етапах дозрівання на користь зв'язаних форм ГПР. Зафіксована чітка тенденція до зниження рівня вмісту як зеатинрибозиду (Znr), так і зеатину (Zn), значне збільшення вмісту абсцизової кислоти (АБК), зокрема, вільних її форм, а також підвищення сумарного вмісту індоліл-3-оцтової кислоти (ІОК), при деякому зниженні рівня вільних форм та суттєвому зростанні зв'язаних ІОК.

Ці зміни свідчать про початок процесів, що ведуть до зниження метаболічної активності та переходу насіння у стан спокою (Николаева, 1982; Khan, 1982).

Хоча у зразках досліджених видів спостерігаються подібні зміни вмісту фітогормонів, вони різняться за кількісним вмістом та співвідношенням індивідуальних компонентів фітогормонального комплексу.

Дослідження показали, що в перший рік після посіву схожість насіння II збору (бурі гіпантії) у обох видів була вищою, ніж насіння III збору (червоні тверді гіпантії). Однак, схожість зразків R. canina була значно нижчою (II збір - 9-12%, III збір - 1%), ніж зразків R. multiflora (II збір - 23-28%, III збір - 19-21%). При цьому в зразках R. canina III збору, порівняно зі зразками II збору, спостерігалося подальше зниження рівня ГПР та цитокінінів, перехід їх частини у зв'язану форму, зростання вмісту інгібіторів, втрата майже 50% вологи та значне потовщення ендокарпу. Тим часом зразки R. multiflora II-III зборів характеризувалися незначною зміною рівня вологи та ГПР, відносно високим рівнем цитокінінів, при невисоких, порівняно зі зразками R. canina, абсолютних кількостях АБК та ІОК і тонким ендокарпом, що, ймовірно, зумовило їх порівняно високу схожість.

ОЦІНКА УСПІШНОСТІ ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ РОДУ ROSA ПРИРОДНОЇ ФЛОРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ НБС ім. М.М. ГРИШКА

Для 19 видів, представлених в колекції НБС ім. М.М. Гришка, які перейшли до генеративного стану, визначено адаптаційне число, на основі якого було визначено ступінь адаптації (Кохно, Курдюк, 1994).

Аналіз отриманих даних показав, що адаптаційні числа досліджених видів шипшин перевищують 80 балів, що свідчить про повну адаптацію цих видів в НБС. Однак, слід відмітити дещо нижчі показники у євро-середземноморського виду R. agrestis та центральноєвропейсько-середземноморського виду R. pendulina, а також західнопричорноморського ендеміка R. diacantha та середземноморського виду R. tschatyrdagi. Перші два види в умовах Києва мають дещо нижчу посухостійкість та зимостійкість, а R. diacantha та R. tschatyrdagi - нижчу зимостійкість, що зумовлює зниження показників генеративного розвитку та росту.

Отримані результати дозволяють зробити висновок про перспективність культивування досліджених видів шипшин в умовах Лісостепу України.

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ВИДІВ РОДУ ROSA ПРИРОДНОЇ ФЛОРИ УКРАЇНИ, СПОСОБИ ЇХ ОХОРОНИ

Господарське значення шипшин. Шипшини широко застосовуються в різних галузях народного господарства, зокрема, в медицині та декоративному садівництві (Игнатьев, 1946; Пайбердин, 1963; Хржановский, 1958; Колесников, 1974; Krьsssmann, 1978; Петрова, 1987; Хессайон, 2004).

Однак кількість видів дикорослих шипшин, що використовуються при озелененні, зокрема, великих міст України, сьогодні обмежена.

З метою оцінки перспективності використання видів роду Rosa природної флори України, представлених в колекції НБС ім. М.М. Гришка в декоративному садівництві та ландшафтному будівництві, була здійснена оцінка їх декоративності. Встановлено, що 10 видів колекції мають високу, 7 видів - достатньо високу, а R. pygmaea та R. tschatyrdagi - посередню декоративність. Слід відмітити, що цінність останніх двох видів полягає в тому, що вони можуть поповнити асортимент рослин, які використовуються при оформленні кам'янистих гірок.

Таким чином, отримані результати дозволяють зробити висновок про перспективність використання всіх досліджених видів в озелененні в умовах Правобережного Лісостепу України.

В результаті аналізу літературних джерел та результатів власних досліджень складено перелік видів декоративних шипшин, перспективних для створення зелених насаджень в міських екотопах різних типів в умовах Правобережного Лісостепу, розглянуті можливості їх застосування.

Заходи з охорони шипшин. На сьогодні 1 вид шипшин (R. donetzica) занесений до "Червоної книги України" (1996) та "Європейського червоного списку" (1991), ще 14 видів шипшин охороняються в заповідних зонах.

Однак шипшини зростають часто спорадично, що значно утруднює їх охорону за рахунок створення заповідних зон. Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми є охорона рідкісних видів шипшин ex situ (Собко, Гапоненко, 1996).

З метою збереження видового різноманіття та вивчення біологічних особливостей шипшин, що зростають на території України, з 2001 року в НБС ім. М.М. Гришка проводиться робота по створенню їх видової колекції. На сьогодні ця колекція налічує 25 видів шипшин природної флори України, з них 5 ендеміків, у тому числі R. donetzica.

Зважаючи на те, що більше половини дикорослих видів шипшин України є ендеміками та субендеміками, проаналізовано гербарні матеріали дев'яти гербаріїв, а також наявні літературні дані щодо кількості відомих місцезростань цих видів. В результаті запропоновано занести до нового видання "Червоної книги України" 4 ендемічні види: R. krynkensis Ostapko, R. livescens Besser, R. parviuscula Chrshan., R. pohrebniakii Chrshan. et Lasebn., а до регіональних "Червоних списків" - ще 18 ендемічних і рідкісних видів шипшин.

ВИСНОВКИ

Виконано узагальнення відомостей з таксономії шипшин природної флори України. Проведено еколого-географічний аналіз роду Rosa природної флори України з метою прогнозування успішності інтродукції його видів. Досліджено онтоморфогенез 10 видів шипшин, що належать до двох підродів та чотирьох секцій. Визначено ступінь адаптації 19 видів шипшин природної флори України, представлених в колекції Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, оцінено їх декоративність. Запропоновані способи збереження та охорони рідкісних та зникаючих видів. В результаті проведених досліджень можна зробити такі висновки:

Рід Rosa флори України налічує 75 видів дикорослих шипшин, які належать до двох підродів та чотирьох секцій (з 12 відомих). Понад 70% видів шипшин природної флори України належать до секції Caninae.

Дикорослі види шипшин, поширені на території України, мають переважно причорноморський та європейський типи ареалів, що свідчить про вагомий їх адаптаційний потенціал для помірних широт. Для них властивий високий ступінь ендемізму - 46,7% з них є ендеміками і субендеміками.

Шипшини природної флори України є геліо- або сціогеліофітами, мезо- та ксерофітами, переважно мезотрофами, іноді кальцепетрофітами. Вони належать переважно до неморальнолісового та степового флороценотипів.

В умовах первинної культури, як і в природі, шипшини проходять повний життєвий цикл, рясно цвітуть і плодоносять. Великий життєвий цикл складається з 4 періодів та 10 вікових станів.

Лабораторна схожість насіння шипшин становить близько 30%, а ґрунтова схожість - 17-24%. Проростання у всіх видів шипшин епігеальне. Прегенеративний період у досліджених видів в умовах культури триває три, рідше два роки. Надземні пагони ювенільних особин наростають моноподіально, довжина міжвузлів поступово збільшується. Протягом ювенільного періоду у рослин формується 5-6 справжніх листків, для яких властивий перехід від простого листка без прилистків до складного трійчастого листка з прилистками.

Надземні пагони імматурних особин характеризуються переходом від моноподіального до симподіального наростання, базитонним галуженням, збільшенням кількості та розмірів листкових пластинок і формування на рахісі складних листків щетинок та голчастих шипиків. Характерними ознаками віргінільного стану шипшин є поява базального ксилоподію, що має посилений ріст, та листків, які за всіма ознаками близькі до листків дорослих особин, а також наявність емергенцій. У віргінільному стані сіянці шипшин перебувають 1-2 роки.

До молодого генеративного стану шипшини переходять на 3-4 рік життя. Для молодих генеративних особин характерним є розвиток у верхній третині надземних пагонів генеративних пагонів, що закінчуються суцвіттями, формування нових пагонів кущіння, їх акро- та мезотонне галуження, розвиток та галуження підземних пагонів. Реальна насінна продуктивність цинародіїв становить 20-80%.

Встановлено, що в горішках R. canina та R. multiflora при дозріванні цинародіїв відбуваються подібні зміни фітогормонального балансу, однак горішки R. canina та R. multiflora різняться за кількісним вмістом та співвідношенням між індивідуальними компонентами фітогормонального комплексу. Зниження рівня ГПР та цитокінінів, перехід їх частини у зв'язану форму, зростання вмісту АБК та ІОК в горішках досліджених видів наприкінці дозрівання їх цинародіїв свідчать про перехід насіння цих видів у стан глибокого спокою.

В результаті наших досліджень колекцію шипшин природної флори України НБС ім. М.М. Гришка поповнено 19 видами. Колекція налічує 25 видів шипшин, з яких 19 видів вступили до генеративного стану, адаптувалися до умов Києва, мають високий ступінь декоративності і є перспективними для озеленення. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу успішно інтродуковано ендемічний вид Rosa donetzica Dubovik, занесений до "Червоної книги України" (1996).

Пропонуємо занести до нового видання "Червоної книги України" чотири ендемічні для України види: R. krynkensis Ostapko, R. livescens Besser, R. parviuscula Chrshan,. R. pohrebniakii Chrshan. et Lasebn., а до регіональних "Червоних списків" - ще 18 ендемічних і рідкісних види шипшин.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При насінному розмноженні видів шипшин природної флори України рекомендуємо проводити збір плодів R. majalis та R. pimpinellifolia через 45 діб, а плодів R. canina, R. lupulina, R. rubiginosa, R. agrestis, R. tomentosa, R. villosa, R. glauca та R. gallica - через 60 діб після початку масового цвітіння.

Необхідно закладати на стратифікацію свіжозібране насіння, не допускаючи його підсихання, оскільки останнє призводить до поглиблення стану спокою насіння. Перед стратифікацією рекомендуємо проводити попереднє замочування протягом 3 діб з 3-разовою заміною води або промивання посівного матеріалу у проточній воді (3-4 години), що сприяє частковому видаленню з насіння інгібіторів проростання.

Висівати насіння в умовах Лісостепу України рекомендуємо проводити восени (1-2 декада листопада) та рано навесні (кінець березня - початок квітня), що дозволяє запобігти пересиханню насіння та поглибленню його спокою.

Пікіровку сіянців необхідно проводити у фазі 2-3 листочків, до початку всихання сім'ядолей, оскільки ювенільні особини шипшин, за нашими даними, краще витримують пересадку, ніж імматурні.

В умовах Лісостепу України у травні - липні сіянці потребують додаткового поливу; недостатнє зволоження та висока температура повітря, які характерні для цих місяців в останні роки, призводять до затримки росту сіянців, а нерідко й до їх загибелі.

Для озеленення у Правобережному Лісостепу України рекомендуємо 19 видів шипшин природної флори України з колекції НБС ім. М.М. Гришка, та 13 видів - інтродуцентів, які здавна успішно культивуються у вітчизняних ботанічних садах та дендропарках (в тому числі розташованих у лісостеповій зоні України), однак досить рідко використовуються в озелененні міст. Кількість видів шипшин, перспективних для використання в ландшафтному будівництві в умовах Лісостепу України, становить 32 види.

Для озеленення міст в умовах Лісостепу України рекомендуємо:

- для поодиноких та групових посадок, обсадки водойм - R. agrestis, R. alba, R. canina, R. centifolia, R. corymbifera, R. gallica, R. glauca, R. foetida, R. multiflora, R. pendulina, R. turbinata, R. villosa;

- для оформлення альпійських гірок - R. agrestis, R. crenatula, R. diacantha, R. glauca, R. pendulina, R. pygmaea, R. tschatyrdagi;

- для вертикального озеленення - R. arvensis, R. multiflora;

- для створення живоплотів - R. acicularis, R. beggeriana, R. canina, R. lupulina, R. majalis, R. multiflora, R. pimpinellifolia, R. rubiginosa, R. rugosa, R. tomentosa;

- для укріплення схилів - R. acicularis, R. beggeriana, R. diacantha, R. donetzica, R. gorinkensis, R. majalis, R. rugosa, R. pimpinellifolia;

- створення захисних лісосмуг - R. acicularis, R. majalis, R. pendulina, R. pimpinellifolia.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Собко В.Г. Екзотичні та ендогенні види шипшин (Rosa L.) як джерело збагачення асортименту троянд України / В.Г. Собко, О.В. Деркач // Інтродукція рослин. - 2002. - № 2. - С. 9-13.

Рідкісні види флори України у Європейському Червоному списку / В.Г. Собко, В.В. Гриценко, А.М. Гнатюк, О.В. Деркач, Ю.В. Мініна // Інтродукція рослин. - 2002. - № 3/4. - С. 4-13.

Собко В.Г. Аналіз системи роду Rosa L. (Rosaceae) флори України / В.Г. Собко, О.В. Деркач // Інтродукція рослин. - 2004. - № 2. - С. 41-47.

Собко В.Г. Рід Rosa L. (Rosaceae) у флорі Тернопільського плато / В.Г. Собко, О.В. Клюєнко, Р.Л. Яворівський // Інтродукція рослин. - 2004. - № 4. - С. 10-13.

Клюенко О.В. План-проект экспозиционно-коллекционного участка "Шиповники" / О.В. Клюенко, А.В. Клименко // Інтродукція рослин. - 2005. - № 3. - С. 122-124.

Колекційно-експозиційні ділянки як об'єкти садово-паркового ландшафту / М.І. Шумик, О.Л. Рубцова, В.Ф. Пилипчук, ... О.В. Клюєнко // Інтродукція рослин. - 2005. - № 3. - С. 52-60.

Рідкісні і зникаючі рослини Українського Полісся / [В.Т. Харчишин, В.Г. Собко, В.І Мельник, С.П. Сіренький, Г.А. Лисак, Р.В. Журавський, О.В. Деркач]. - К.: Укр. фітосоціолог. центр, 2003. - 248 с.

Деркач О. В. Рід Шипшина. Троянда - Rosa L. / В.Г. Собко, Л. П. Мордатенко, О.В. Деркач // Визначник рослин Київ. обл. - К.: Укр. фітосоціоцентр, 2004. - С. 180-183.

Деркач О.В. Родофлора Українських Карпат: географічний аналіз, перспективи використання / О.В. Деркач // Наук. основи збереження біотич. різноманітності: темат. зб. - 2005. - Вип. 5. - С. 35-38.

Собко В.Г. Рід Rosa L. - шипшина / В.Г. Собко, О.В. Клюєнко // Дендрофлора України. Дикорослі й культивов. дерева і кущі. Покритонасінні: довідник / [Кохно М.А., Трофименко Н.М., Пархоменко Л.І. та ін.]; за ред.: М.А. Кохна, Н. М. Трофименко. - К.: Укр. фітосоціоцентр, 2005. - Ч. 2. - С. 239-271.

Каталог перспективного асортименту дерев і кущів для озеленення Києва та приміської зони / [Колісниченко О.М., Смілянець Н.М., ... Клюєнко О.В. та ін.]. - Полтава: Верстка, 2007. - 52 с.

Деркач О.В. Родофлора України. Перспективи використання в декоративному садівництві / О.В. Деркач // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: матеріали II Міжнар. наук. конф. молодих дослідників, (Умань, 17-21 черв. 2002 р.) / Нац. дендролог. парк "Софіївка" НАН України - К.: Укр. фітосоціоцентр, 2002. - С. 53-55.

Репатріація фітораритетів як активний засіб відновлення популяцій і покращення біологічного стану довкілля / В.Г.Собко, А.Н. Гнатюк, О.В. Деркач, Ю.В. Мініна, М.Б. Гапоненко, О.В. Решетюк // Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон: матеріали Міжнар. конф., присвяч. 135-річчю Ботаніч. саду ОНУ ім. І.І. Мечнікова - О., 2002. - Ч. 2. - С. 138-141.

Деркач О.В. Рід Rosa L. у природній флорі України / О.В. Деркач // Актуальні питання ботаніки та екології: матеріали XIII конф. молодих учених-дослідників, (О., 26-29 верес. 2003 р.). - К.: Укр. фітосоціоцентр, 2003. - С. 57-58.

Клюєнко О.В. План-проект експозиційно-колекційної ділянки "Шипшини" / О.В. Клюєнко // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: матеріали IV Міжнар. наук. конф. молодих дослідників, присвяч. до 170-річчя дендропарка "Тростянець", (Тростянець, 20-23 трав. 2004 р.) / Дендролог. парк "Тростянець", Нац. ботан. сад ім. М.М. Гришка НАН України. - К.: Укр. фітосоціоцентр, 2004. - С. 130-132.

Клюєнко О.В. Еколого-географічна структура видів роду Шипшина (Rosa L., Rosaceae) флори України / О.В. Клюєнко // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіто різноманіття: матеріали конф. молодих учених-ботаніків, (Умань, 6-9 верес. 2005 р.) / Нац. дендролог. парк "Софіївка" НАН України. - К.: Укр. фітосоціоцентр, 2005. - С. 57-58.

Клюенко О.В. План-проект экспозиционно-коллекционного участка "Шиповники" / О.В. Клюенко, А.В. Клименко // Ботанические сады как центры сохранения биоразнообразия и рационального использования растительных ресурсов: материалы Междунар. конф., посвящ. 60-летию Глав. ботан. сада им. Н.В.Цицина РАН, (М., 5-7 июля 2005 г.). - М.: Объед. науч.-техн. изд-во Пушкин. науч. центра РАН, 2005. - С. 224-225.

Клюенко О.В. Динамика гиббереллиноподобных веществ в семенах R. canina L. и R. multiflora Thunb. при созревании плодов. Влияние на продолжительность покоя семян / О.В. Клюенко // Материалы I (IX) Междунар. конф. молодых ботаников, (СПб., 21-26 мая 2006 г.) - СПб.: Изд-во СПбГЭТУ "ЛЭТИ", 2006. - С. 156.

Клюенко О.В. План-проект коллекционной части участка "Шиповники" / О.В. Клюенко // Будівництво та реконструкція ботанічних садів та дендропарків в Україні: матеріали наук. конф., (Сімф., 23-26 трав. 2006 р.) / Тавр. нац. ун-т. - Сімф.: Вид-во "ДиАйПи", 2006. - С. 57-58.

Клюєнко О.В. Закономірності протікання початкових етапів онтогенезу окремих видів шипшин в умовах культури // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер.: Інтродукція та збереження рослин. різноманіття. - 2009. - Вип. 19/21. - С. 120-122.

АНОТАЦІЯ

Клюєнко О.В. Види роду Rosa L. природної флори України (система, поширення, біоморфологічні особливості). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2010. Дисертацію присвячено дослідженню біоморфологічних особливостей представників роду Rosa природної флори України в умовах первинної культури. В роботі узагальнено існуючі дані щодо видового різноманіття та таксономії шипшин природної флори України. Здійснено еколого-географічний аналіз роду Rosa природної флори України з метою прогнозування успішності інтродукції його видів. Досліджено початкові етапи онтоморфогенезу 10 видів роду Rosa, що належать до 4 секцій та 2 підродів. Описано 3 періоди та 8 вікових станів, для яких розглянуто морфологічні зміни та складено детальні морфологічні описи рослин досліджених вікових груп. Визначено ступінь адаптації 19 видів шипшин природної флори України, представлених в колекції Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, оцінено їх декоративність. Доповнено перелік декоративних видів шипшин, перспективних для озеленення в умовах Правобережного Лісостепу України. Розроблено рекомендації щодо використання представників роду Rosa в ландшафтному будівництві. Для всіх видів шипшин, наявних у природній флорі України, складено детальні характеристики (синоніміка, місце виду у системі, вказані типи та місця їх зберігання, діагнози видів, ареали, еколого-ценотичні особливості, поширення в Україні, охоронний статус). Для вузьколокальних ендеміків, що потребують охорони, складені картосхеми поширення. Запропоновані способи збереження та охорони рідкісних видів шипшин.


Подобные документы

  • Вивчення систематичної структури флори медоносних рослин та їх еколого-ценотичних особливостей. Ботанічна характеристика флори лучних угідь України - родин Мальвових (Алтея лікарська), Зонтичних (борщівник сибірський) , Айстрових, Бобових та Розових.

    курсовая работа [12,8 M], добавлен 21.09.2010

  • Загальна характеристика та особливості природної флори ксерофітів. Відмінні властивості та розмноження штучно створеної ксенофітної флори. Опис найбільш поширених видів штучної ксерофітної флори, визначення факторів, що впливають на її розвиток.

    курсовая работа [27,3 K], добавлен 21.09.2010

  • Таксономічний склад і хорологічна характеристика роду Centaurea L. Характеристика особливості рельєфу, кліматичних умов, флори та фауни Чернівецької області. Повний аналіз еколого-ценотичного роду. Цілюща дія та застосування у народній медицині волошки.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 29.03.2015

  • Вивчення фіторізноманіття властивостей лікарських видів рослин, що зростають у Харківській області. Еколого-біологічна характеристика та біохімічний склад рослин, які використовуються в косметології. Фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори.

    дипломная работа [138,2 K], добавлен 15.05.2014

  • Iсторiя iнтродукцiї калини в Українi. Використання калини в народному господарствi. Репродуктивна здатнiсть калини та морфологiчна характиристика культури. Оцінка успішності інтродукції видів роду Viburnum L. в умовах Правобережного Лісостепу України.

    курсовая работа [36,3 K], добавлен 19.04.2011

  • Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010

  • Розташування грибів роду та ознаки, покладені в основу систематики. Морфологічні особливості вегетативних та репродуктивних стадій. Біологічні особливості основних видів роду. Джерела інфекції та шляхи їх розповсюдження. Механізми мінливості патогенів.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 16.03.2014

  • Вплив лікарських рослин на діяльність систем організму людини. Дослідження лікарської флори на території агробіостанції Херсонського державного університету. Аналіз та характеристика життєвих форм родин та видів культивованих та дикорослих рослин.

    курсовая работа [33,0 K], добавлен 27.08.2014

  • Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010

  • Поняття та характеристика типів водних макрофітів, їх властивості та біологічні особливості. Макрофіти як індикатори екологічного стану водойми, значення гідроекологічної флори в самоочищенні водойм. Опис окремих рідкісних та типових видів макрофітів.

    курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.