Птахи Донбасу та їх охорона

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Птахи Донбасу та їх охорона

Зміст

птах донбас червона книга

Вступ

Забруднення атмосферного повітря

Забруднення водних ресурсів

Забруднення грунту

Червона Книга України

Висновки

Список використованної літератури

Вступ

Почнемо з того, хто ж є такі ці птахи.

Птахи (aves) - це теплокровні істоти, які дихають повітрям. Нині у світі є понад 9 тисяч видів птахів, що поділяються на 28 рядів, їхнє тіло покрито пір'ям, голова маленька, має дзьоб, кістки порожнисті, є додаткові повітряні мішки, що забезпечують їм так зване подвійне дихання; їхні передні кінцівки перетворилися на крила.

Крила у птахів прикріплені до жорсткої грудної клітки із добре розвиненими гребенями грудини. М'язи, які дозволяють птахам літати, становлять майже 15% від їхньої загальної ваги. Птахи є єдиними (крім кажанів) літаючими хребетними.

Усі птахи належать до класу яйцеродних. Первісні птахи, що жили близько 140 мільйонів років тому, вже мали оперення. Багато видів птахів з'явилися понад 70 мільйонів років тому. Більшість сучасних видів існують вже 40 мільйонів років.

Завдяки здібностям пристосовуватися до навколишнього середовища, яка склалася у птахів в процесі еволюції, на земній кулі вони живуть майже повсюди.

Охорона птахів.

Як уже зазначалося, птахи є для людини надзвичайно корисними хребетними. Проте з кожним роком все більше видів птахів зменшується за чисельністю, поширенням, багато які стають рідкісними або зовсім зникають на великих територіях (на сьогодні повністю зникло близько 200 видів). Для того, щоб запобігти зникненню птахів, їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону тварин або певних видів птахів - треба вивчати птахів, знати їхні потреби щодо навколишнього середовища.

В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких зане-сено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники (напр., Чорноморський заповідник, заповідник «Лебедині острови», Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині). Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя.

Почнемо з умов перебування птахів на теріторії Донбасу. Адже саме пригнічення флори веде й до зменшення кількості фауни.

Забруднення атмосферного повітря

Щільність викидів пилу і газів, яких в атмосферу складає близько 70 тонн на 1 кв. км, що в 6 разів більше, ніж у середньому по Україні. В даний час наш регіон є постачальником до 40% всіх викидів країни.

У структурі шкідливих викидів переважає оксид вуглецю, на частку якого припадає майже 28,8% всіх викидів, сірчистий ангідрид (діоксид сірки) - 21,3%, пил - 15% і легкі органічні сполуки - 13%.

Наднормативні викиди промислових підприємств і автотранспортних засобів завдають значної шкоди атмосфері великих індустріальних міст, таких як, Маріуполь, - обсяг викидів забруднюючих речовин в 1999 році склав 324,5 тис. т, Донецьк - 208,5 тис. т, і т.д.

Це зумовило перевищення гранично допустимих концентрацій діоксиду азоту (від 1,2 до 3,3 ГДК), пилу (до 1,3 ГДК), сірчистого ангідриду (до 2 ГДК), оксиду вуглецю (до 1,25 ГДК), аміаку (до 3 ГДК), фенолу (до 3,2 ГДК).

Однією з причин незадовільного стану повітряного басейну регіону - недостатнє оснащення джерел виділення забруднюючих речовин високоефективним газопилеулавлівающім обладнанням та низький рівень його експлуатації. Так, у Донбасі оснащені очисними установками лише близько 40% джерел викиду шкідливих речовин. Як і в попередні роки, причини незадовільного стану та недостатньої оснащеності джерел викидів газоочисним обладнанням залишаються колишніми - це відсутність або недолік обслуговуючого і ремонтного персоналу, запасних частин і матеріалів, проблеми фінансування запланованих ремонтних і будівельних робіт.

Забруднення водних ресурсів

Водні ресурси регіону формуються за рахунок транзитного притоку поверхневих вод, в основному по річці Сіверський Донець за рахунок Харківської області, місцевого річкового стоку, стічних, шахтних і кар'єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод (1067 тис. куб. М на добу).

Свіжу воду використовують підприємства металургійної, вугільної промисловості, енергетики, комунального та сільського господарства.

Основними забруднювачами водних об'єктів є підприємства гірничої та металургійної промисловості.

Техногенному впливу піддаються величезні території - від Дону до Дніпра, на яких розташовано більше сотні вугільних шахт. Щорічно вони скидають близько 500 млн. куб. м шахтних вод, забруднених мінеральними солями, завислими речовинами і бактеріальними домішками. У малі річки Донецькій і Луганській області щорічно надходить близько 1,5 млн. тонн солей, що призвело до обміління річок за останні роки на один метр.

До категорії основних підприємств - забруднювачів металургійної промисловості слід віднести наступні: металургійний комбінат ім. Ілліча і "Азовсталь" у Маріуполі, металургійний і коксохімічний заводи в Єнакієвому, Алчевський металургійний комбінат, Алчевський і Стахановський коксохімічні заводи.

Необхідно також відзначити, що з-за частих аварійних ситуацій на об'єктах каналізаційного господарства, їх санітарно-епідеміологічний стан залишається незадовільним.

Забруднення грунту

Аналіз та зіставлення даних по геохімічної спеціалізації встановлених природно-техногенних типів грунтів та основних видів мінеральної сировини, що витягується з надр і споживаного виробничими комплексами Донбасу (вугілля, залізних і марганцевих руд, вапняків доломітів та ін), а також утворюються промислових відходів показують, що змінені техногенними процесами грунту, як правило, успадкують геохімічну спеціалізацію від мінерального або вторинної сировини - через промислові відходи або минаючи їх. Таким чином, визначається причинно-наслідковий зв'язок в компонентній ланцюга: сировина - промислові відходи - довкілля.

Результати проведеної класифікації змінених техногенезом грунтів і дослідження успадкованість їх "геохімічної спеціалізації" дозволяють, наприклад, по м. Донецьку визначити основні техногенні процеси (причини), що призвели грунту та інші, тісно пов'язані з ними компоненти навколишнього середовища до їх сучасному екологічному стану. Вони об'єднані в наступні три групи:

1. Фізико-хімічні, механічні та біохімічні процеси, зумовлені вуглевидобутком, вуглезбагачення, углепераработкой, промисловим і побутовим спалюванням вугілля, іншими виробництвами, що споживають вугілля Донбасу, "геохимически спеціалізовані" на сірці, миш'яку, ртуті, германії, молібдені, літії. Головним чином, ці процеси призвели до найбільш великого (97 кв. Км) хімічного забруднення грунтів території м. Донецька вищепереліченими та ін хімічними елементами.

2. Техногенні процеси, зумовлені виробництвами Донецького металургійного заводу - доменним, сталеплавильним, прокатним, переробки промислових відходів та ін Переважна дія на навколишнє середовище даного найстарішого (діє з 1872 р.) металургійного заводу привело до забруднення грунтів та інших компонентів навколишнього середовища на площі 55 кв. км. Основними елементами - забруднювачами тут, поряд із залізом і марганцем, є хром, миш'як, ртуть,свинець, цинк та ін.

3. Техногенні процеси, зумовлені металургійним виробництвом по вторинній переробці кольорових металів.

З переважною роллю цього, порівняно молодого, металургійного виробництва пов'язане утворення локального, високого ступеня небезпеки вогнища забруднення грунтів на площі понад 7 кв. км. Тут відбулося накопичення великої групи кольорових і рідкісних металів - 18 елементів. [1,2]

Червона Книга України

Птахи, які внесені до Червоної Книги України на Донбасі. (Деякі з них)

Орлан-белохвост Haliaeetus albicilla (Linnaeus, 1758)

Таксономическая принадлежность: Класс - Птицы (Aves), ряд - Соколообразные (Falconiformes ), семья - Ястребиные (Accipitridae). Один из 8-ми видов рода, один из 2-х видов рода в фауне Украины.

Природоохранный статус вида: Редкий.

Ареал вида и его распространение в Украине: Охватывает значительную часть Евразии (преимущественно лесотундровая и лесная полосы). В Украине гнездится вдоль Днепра и его главных притоков, на р. Северский Донец, Дунай, а также вблизи крупных прудовых хозяйств в других р-нах. При кочевках встречается по всей Украине. На зимовке - преимущественно вдоль Днепра, в сев.-зап. Причерноморье, на Сиваше и спорадически в других р-нах.

Численность и причины ее изменения В Украине в XIX - первой половине ХХ в. численность катастрофически сокращалась. В 1960-70 гг гнездилось всего 20-30 пар. Восстановление численности началось со второй половины 1970 достигнув в 2009 г. 100-120 пар. Ежегодно зимует 260-370 ос. Главными факторами угрозы являются: лесохозяйственная деятельность, браконьерство, рекреационная нагрузка вблизи водоемов, обеднение кормовой базы, загрязнение окружающей среды.

Особенности биологии и научное значение: Оседлая птица, часть популяции в осенне-зимний период кочует. Держится поодиночке или парами, в местах концентрации добычи образует скопления. Моногамы. Заселяет пойменные или влажные широколиственные леса, боры. Гнездо устраивает на старых деревьях, может занимать его много лет. Откладывает 1-3 яйца, чаще всего с конца февраля до конца второй декады марта. Насиживает преимущественно самка, 35-40 суток. Оставляет гнездо обычно 1-2 птенцов, преимущественно в третьей декаде июня. Успешно гнездится 74% пар. Половозрелым становится в 4-6 лет. Питается в гнездовой период преимущественно рыбой, в зимний - коловодными птицами, рыбой и падалью.

Морфологические признаки: Масса тела: 3,1-5,8 кг, длина тела: 793-863 мм, размах крыльев: 2093-2232 мм. Взрослая птица бурая, темная сверху и светлая снизу, с белым хвостом; верх головы, шея и горло значительно светлее, чем спина и верхние покровные перья крыльев, иногда беловатые. Молодая птица темно-бурая, отмечается пятнистостью оперения. Хвост черновато-бурый, клюв черный. Окончательного взрослого наряда приобретает на шестой год жизни.

Режим сохранения популяций и мероприятия по охране: Внесен в Красную книгу (1994), Красного списка МСОП, Европейский красный список, конвенции CITES (Приложение I), Бернской (Приложение II) и Боннской (Приложение I и II) ковенций. В Украине на территориях природно-заповедного фонда во время гнездования охраняется лишь около 10% популяции, зимой 100-300 орланов. Для улучшения охраны необходимы: сбалансированное ведение лесного хозяйства, создание заказников радиусом 0,5 км вокруг гнезд, построение искусственных гнездовий, охрана мест массовой зимовки, усиление контроля за незаконным отстрелом, мониторинг загрязнения окружающей среды, широкомасштабная пропаганда.

Размножение и разведение в специально созданных условиях: Случаи размножения были в Харьковском зоопарке. В Зап. Европе размножается успешно.

Хозяйственное и коммерческое значение: Из-за низкой численности нет.

Скопа Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758)

Таксономическая принадлежность: Класс - Птицы (Aves), ряд - Соколообразные (Falconiformes), семья - Скопиные (Pandionidae). Вид монотипного рода и однотипной семьи.

Природоохранный статус вида: Исчезающий.

Ареал вида и его распространение в Украине: Почти все континенты, кроме Антарктики, Ю. Америки и большей части Африки. Вся территория Украины входит в гнездовой ареал вида. При миграции случается по всей территории страны.

Численность и причины ее изменения Современная численность в Украине составляет не более 1-2 пар. Уменьшение численности вида отмечается с начала ХХ в. В 1980-1990 годах было известно два жилых гнезда в пойме Десны (Черниговская, Сумская обл.) и одно на Корнинском водохранилище (Житомирская обл.). Также пребывания скопы предусматривалось в пойме р Тетерев (Житомирская обл.) и Ровенском ПЗ. Сейчас достоверно известны два жилых гнезда в Волынской обл., оба - на территориях ПЗФ общегосударственного значения: Черемской ПЗ (с 2006 г.) и НПП «Припять-Стоход» (с 2008 г.). Причины снижения численности: уничтожение гнезд при санитарных рубках леса; браконьерство; вырубка старых суховерхих деревьев, которые могут служить для устройства гнезд; загрязнение водоемов, ухудшение кормовой базы.

Особенности биологии и научное значение: Гнездовая перелетная птица. Первые птицы могут появляться в начале марта, основной пролет в третьей декаде марта - второй декаде апреля. Поселяется вблизи крупных водоемов, малопосещаемых человеком. Гнездо размещает на высоких деревьях на макушке, или толстых боковых ветвях кроны. В кладке 2-3 яйца (начало мая). Насиживает преимущественно самка, 33-35 суток. Птенцы покидают гнездо через два месяца после вылупления. Осенняя миграция с конца августа до начала ноября (в Крыму - до начала декабря). Питается преимущественно рыбой. При отсутствии основного корма может приобретать земноводных, птиц, мелких млекопитающих.

Морфологические признаки: Масса тела - 1,1-2 кг, длина тела - 55-70 см, размах крыльев - 145-170 см. Самка по размерам несколько больше от самца, по окраске не отличается. Хищная птица, больше средних размеров. Верх бурый с небольшой пятнистостью, низ белый. Крылья снизу серовато-белые с черными концами и темными полосами. Хвост светлый, короткий, с темными полосами. В полете издалека напоминает большого мартына. Режим сохранения популяций и мероприятия по охране Занесен в Красную книгу (1994), списков CITES (Приложение II), Бернской (Приложение II) и Боннской (Приложение II) конвенций. В Украине охраняется на объектах ПЗФ по всей территории.

Режим сохранения популяций и мероприятия по охране: Размножение птиц в неволе в Украине не проводилось. В С. Америке проведены успешные эксперименты по выращиванию птенцов скопы, которые были взяты из гнезда, с последующим выпуском в природу.

Шилоклювка Recurvirostra avosetta Linnaeus, 1758

Таксономическая принадлежность: Класс - Птицы (Aves), ряд - Ржанкообразные (Charadriiformes), семья - Шилоклювковые (Recurvirostridae). Один из 4-х видов рода, единственный монотипный вид в фауне Украины.

Природоохранный статус вида: Редкий. < br />

Ареал вида и его распространение в Украине: Охватывает Ю. и Центральную Европу, Ю. Азию, Африку. В Украине - от Дуная до Вост. Приазовья. Отмечено расселение на зап., Сев.-зап и вост. страны. Зимуют на вост. Средиземноморья.

Численность и причины ее изменения В Европе половина мировой популяции (38-57 тыс. пар). В Украине 5-7 тыс. пар, в основном - в дельте Дуная, на оз. Сасык Шаганы-Алибей, Бурнас, Малый Сасык, Акмонайских, Будацком, Куяльницком, Тилигульском, Молочном лиманах, Ягорницком, Тендривском, Джарылгачском, Каркинитском заливах, Сиваше, Александровской и Обиточной косах, в устье р Берды, на Бердянской и Кривой косах. С 1990-х гг численность уменьшилась из-за потери гнездовых биотопов.

Особенности биологии и научное значение: Гнездовая, перелетная, иногда зимующая. Прилет середина марта - начало апреля. Заселяет побережья морей, озер, рек, отстойники. Гнездится на о-вах и косах, солончаках и пастбищах. Поселяется колониями. Моногамы. Гнезда из остатков злаков, тростника, полыни, камней, ракушек, у воды. Кладка в середине апреля - начале мая. В кладке 4 яйца. Насиживают 23-25 дней. В возрасте 33-42 дней птенцы становятся на крылья. Миграция в сентябре, начинают ее молодые птицы. Питаются ракообразными, личинками насекомых, червями, моллюсками, изредка семенами растений.

Морфологические признаки: Размеры взрослой птицы (мм): длина тела - 420-460, размах крыльев - 770-800, масса тела - 219-435 г. У взрослого верх головы, задняя часть шеи, полосы на покровных перьях крыльев и внешние первостепенные маховые черные, остальное оперение белое. Клюв черный, длинный, на конце загнут вверх. Ноги длинные, синевато-серые. Молодая птица подобна к взрослой птице, но черный цвет в оперении заменен темно-бурым. Режим сохранения популяций и мероприятия по охране Защищенный Бернской (Приложение II) и Боннской (Приложение II) конвенциями, соглашением AEWA. Охраняется в Черноморском и Дунайском БЗ, Крымском ПЗ, РЛП «Меотида», на ИВА территориях. Необходимые менеджмент планы для поддержки гнездовых биотопов.

Режим сохранения популяций и мероприятия по охране: Сведений нет.

Хозяйственное и коммерческое значение: Сведений нет.

Таксономическая принадлежность: Класс - Птицы (Aves), ряд - Ржанкообразные (Charadriiformes), семья - Кулики-сороки (Haematopodidae). Один из 11-ти (по др.. Источниками, 4-х) видов рода в мировой фауне, единственный вид рода в фауне Украины, представлен подвидом H. o. longipes.

Природоохранный статус вида: Уязвимый.

Ареал вида и его распространение в Украине: Евразия, Австралия, океаническое побережье Америки и Юж. Африки. В Украине гнездится на Азово-Черноморском побережье, в долинах рр Днепр, Десна и Припять.

Численность и причины ее изменения Общая численность в Украине составляет около 650-800 пар. Плотность на АзовськоЧорноморському побережье составляет 0,01-0,06 особей на 1 га. В среднем течении Десны от 2 до 8,6 особей на 10 км береговой полосы. Причины снижения численности: деградация мест гнездования, сезонные нагонные явления на приморских водоемах (АзовоЧорноморський р-н), зарастание и размыв песчаных о-вов, колебания уровня воды в водохранилищах, браконьерство.

Особенности биологии и научное значение: Гнездовой перелетная птица. Прилетает в первой половине марта - середине апреля. Поселяется на низинных побережьях морей, рек, озер, водохранилищ, а также на солончаках. Гнездится отдельными парами. Откладывание яиц со второй половины апреля до начала мая. В кладке 4, реже 3 яйца. Насиживают кладку самка и самец, 26-27 дней. Первые птенцы в юж. р-нах появляются в конце мая. Улетает в конце июля - середине сентябре; может задерживаться до октября. На ю. иногда случается в зимний период (декабрь - январь). Зимует в Зап. Европе, Сев. Африке и Юж. Азии. Питается двустворчатыми моллюсками, разными наземными и водными насекомыми.

Морфологические признаки: Масса - 330-750 г, длина - 40-45 см, размах крыльев - 80-85 см. Кулик средних размеров. Окраска пестрая - верх и грудь черные, низ белый. Клюв, ноги и кольцо вокруг глаза красно-розовые. режим сохранения популяций и мероприятия по охране Внесен в Красную книгу (1994), находится под охраной Бернской конвенции (Приложение iii), соглашения AEWA. В Украине охраняется на многих объектах ПЗФ, где присутствуют большие водоемы (Дунайский БЗ, Черноморский БЗ, Каневский ПО, Днепровско-Орельский ПО ДеснянськоСтарогутський НПП, НПП «Припять-Стоход» и др.).[3]

Висновок

В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких занесено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники (напр., Чорноморський заповідник, заповідник "Лебедині острови", Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині). Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя (напр., так розводять деяких хижих птахів в Одеському зоопарку). Багато робиться і для збереження звичного середовища їхнього проживання (напр., ліси, озера, болота, степи). Людина допомагає птахам, розвішуючи штучні домівки, лаштуючи спеціальні платформи для пташиних гнізд. Важливо також підгодовувати пернатих у скрутні часи, як узимку.

Більшість птахів є перелітними. Тому важливо розвивати міжнародне співробітництво, щоб гніздових птахів України однаково добре охороняли в усіх країнах, де вони зимують і куди перелітають. Одним із найбільш поширених видів охорони, який використовується у багатьох країнах світу є - прийняття законодавчих актів по охороні птахів. Ці акти можуть передбачати повну охорону видів, або охорону птахів у певні їх періоди життя (наприкдад: міграції). Саме таким важливим законодавчим актом стала Боннська конвенція 1979 року "Про збереження мігруючих видів диких тварин", ратифікована Україною у 1998 році.

Іншим видом охорони тварин і зокрема птахів є складання у державі національної Червоної книги. 56 видів птахів занесені в Червону Книгу України.

Особливо цінним і практичним видом охорони птахів виступає робота по створенню заповідного фонду України, куди входять охоронні території різного рангу: заповідники, національні природні парки, заказники і пам'ятки природи.

Одним із таких об'єктів виступає орнітологічний заказник "Чолгинський", головною метою створення якого була охорона масових скупчень птахів у період міграції.

Саме тут за літньо-осінній період пролітають близько 55 - 75 тисяч птахів, які знаходять тут корм та місця придатні для ночівлі. Тому, починаючи з 1995 року на території заказника орнітологи Західного відділення Українського орнітологічного товариства, члени Українського товариства охорони птахів та інспектори Управління екологічної безпеки у Львівській області ведуть постійний нагляд за птахами та їх міграційними скупченнями, проводять дослідження пролітних шляхів та орієнтації птахів.

Список літератури

1. Зубков Р.M., Редько А. Л. Екологічні проблеми донецько-макіївської промислово-міської агломерації / / Вісник Донбаської державної академії будівництва та архітектури. Збірник наукових праць. Випуск 99-4 (18). Матеріали XXV студентської науково-технічної конференції студентів (27-28 квітня 1999 р.). с. 78.

2. Зубков Р.M., Матлак Е.С. Екологічна обстановка в донецькій області / / Одеський гідрометеорологічний інститут. Матеріали III Всеукраїнської наукової студентської конференції "Екологічні проблеми регіонів" (м. Одеса, 25-26 квітня 2001 р.). с. 30-32.

3. Червона Книга України.

Размещено на Allbest.ru