Дендрофлора парків Полтавщини: сучасний стан, шляхи збереження та розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім. М.М. ГРИШКА

УДК 58: 635.054 / 055 (477.53)

ДЕНДРОФЛОРА ПАРКІВ ПОЛТАВЩИНИ: СУЧАСНИЙ СТАН, ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ

03.00.05 - ботаніка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ПАНАСЕНКО ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка

Науковий керівникдоктор біологічних наук, професор Байрак Олена Миколаївна, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, провідний науковий співробітник відділу ландшафтного будівництва

Офіційні опоненти:доктор біологічних наук, професор Кохно Микола Арсенійович, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, провідний науковий співробітник відділу дендрології та паркобудівництва

кандидат біологічних наук, доцент Кушнір Анатолій Іванович, завідувач кафедри ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва Національного аграрного університету

Провідна установаДонецький ботанічний сад НАН України, м. Донецьк

Захист відбудеться “ 25 ” травня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 при Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України за адресою: 01014, Київ, вул. Тімірязєвська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України за адресою: 01014, Київ, вул. Тімірязєвська, 1

Автореферат розісланий “ 24 ” квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Н.І. Джуренко

дендрофлора культивований парк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Штучні насадження, зокрема парки, відіграють важливу роль у формуванні сучасного рослинного покриву Полтавщини, оскільки залісненість території області найменша у Лісостепу України - 8,6%. Вивчення та узагальнення досвіду інтродукції деревних рослин у парках регіону досліджень, створених протягом XVIII-XX cт., є актуальним у зв'язку із необхідністю покращення стану і функціонування зелених зон населених місць, насамперед навколо великих промислових центрів. Більшість парків Полтавщини є цінними науковими об'єктами збереження і відтворення генофонду інтродукованих видів дендрофлори, прикладами садово-паркової архітектури, відіграють вагому освітньо-виховну, естетичну, історико-культурну роль, водночас є осередками для регульованої рекреації та туризму. Протягом XX ст. у парках області проводились дослідження за різними аспектами (історичними, флористичними, інтродукційними, природоохоронними, освітньо-виховними), які мали фрагментарний характер. Тому для розвитку існуючих і новостворених парків на сучасному етапі необхідно здійснити інвентаризацію і комплексний аналіз видового складу насаджень, виявити нові перспективні види дерев і кущів для введення в культуру, розробити рекомендації з метою покращення ефективності охорони парків.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі екології та охорони довкілля Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка в 2003-2006 рр. згідно з планом науково-дослідних робіт у межах теми „Розробка проекту екологічної мережі Лівобережного Придніпров'я” (номер держреєстрації 0104U000151. 0404) та науково-дослідною темою секції „Природно-заповідні території” Полтавського відділення Українського товариства охорони природи - „Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку парків, які охороняються в заповідній мережі Полтавської області” (номер держреєстрації КФК 240604) (2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - дослідити сучасний стан дендрофлори парків Полтавщини для з'ясування ефективних шляхів збереження, відновлення та розвитку, проаналізувати екологічні, біоморфологічні особливості деревних рослин різного географічного походження.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

· Розглянути формування та вивчення осередків культивованої дендрофлори Полтавщини в історичному аспекті.

· Провести інвентаризацію насаджень парків Полтавщини.

· Виконати систематичний, біоморфологічний, географічний і екологічний аналізи дендрофлори.

· Оцінити сучасний стан і декоративні особливості дендрофлори парків Полтавщини.

· Визначити перспективність інтродукції деревних рослин.

· З'ясувати стан охорони парків у природно-заповідній мережі Полтавської області, виявити перспективні для заповідання парки, виділити вікові рослини, рідкісні та найцінніші види дендрофлори парків.

· Проаналізувати показники успішності інтродукції дерев і кущів, культивованих на території розсадника нового дендропарку „Зоряний”.

· Розробити практичні рекомендації щодо збереження та відновлення парків Полтавщини.

Об'єкт дослідження - дендрофлора парків Полтавщини.

Предмет дослідження - таксономічний склад, екологічні, біоморфологічні, декоративні особливості культивованої дендрофлори парків Полтавщини.

Методи дослідження - польові (маршрутний і стаціонарний), біоморфологічні, математично-статистичні, порівняльно-розрахункові, візуальні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексні дослідження дендрофлори парків на території Полтавської області. Узагальнено історичні дані з формування і вивчення парків. Вивчено видову та внутрішньовидову різноманітність дерев, кущів, ліан і напівкущів парків. Уперше складено конспект дендрофлори парків Полтавщини, який нараховує 647 видів, культиварів і гібридів. Досліджено біоморфологічні, екологічні особливості деревних рослин різного географічного походження, вивчено стан рідкісних, вікових і цінних високодекоративних дерев і кущів. Визначено перспективність інтродукції деревних рослин. Досліджено сучасний стан дендрофлори парків і обґрунтовано основні перспективи їх відновлення та збереження. Обґрунтовано доцільність створення нових об'єктів природно-заповідного фонду та зміни в статусі охорони двох парків. Запропоновано принципи створення нового дендропарку „Зоряний” і реалізовано перші етапи.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати є науковою основою для створення нового дендропарку „Зоряний” (Полтавська обл.). Розроблено та передано в розпорядження керівництва парків практичні рекомендації щодо проведення їх реконструкції, які прийнято до впровадження. За нашими рекомендаціями запропоновано створення нових об'єктів природно-заповідного фонду (1 - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва та 2 - ботанічні пам'ятки природи). Складено характеристики видового складу та біологічних особливостей дендрофлори парків, які охороняються в природно-заповідній мережі Полтавщини та пропонованих до охорони, які передано до Управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області. Запропоновано асортимент дерев і кущів для широкого використання в культурі. Результати досліджень використовуються у навчальному процесі при викладанні лекційних і лабораторно-практичних курсів, польових практик із ботаніки та екології, у заходах із природоохоронної пропаганди. Результати дисертаційної роботи використано при написанні монографії „Парки Полтавщини”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням дисертанта. Автором обстежено парки Полтавської області, проведено ботанічну інвентаризацію насаджень 42 парків Полтавщини, самостійно проведено збір фактичного матеріалу, його обробку та порівняльний аналіз сучасного стану дендрофлори парків. Здійснено спостереження за ростом і розвитком культивованих дерев і кущів на території розсадника нового дендропарку „Зоряний”.

Права співавторів у спільних публікаціях не порушено.

Апробація результатів. Результати та основні положення дисертаційної роботи оприлюднено на Сесіях Ради ботанічних садів України (Львів, 2004; Харків, 2004; Київ, 2005); на конференції молодих учених ботаніків України „Актуальні проблеми ботаніки та екології” (Канів, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку” (Полтава, 2004); Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції „Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України” (Полтава, 2004); XI Каришинських читаннях (Полтава, 2004); науково-практичному семінарі „Шляхи інтеграції природоохоронної та освітньо-виховної діяльності” (Лучки, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Наукова спадщина академіка М.М. Гришка” (Глухів, 2005); V Всеукраїнській науково-практичній конференції „Біосферно-ноосферні ідеї В.І. Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіонів” (Кременчук, 2005); VI науково-практичній конференції „Соціально-економічний розвиток України на початку XXI століття” (Полтава, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Соціально-економічні проблеми розвитку в умовах трансформаційного суспільства” (Полтава, 2006); науково-практичній конференції „Природоохоронний рух на Полтавщині” (Полтава, 2006); V Міжнародній науковій конференції „Цветоводство без границ” (Харків, 2006); Міжнародній науковій конференції „Старовинні парки і ботанічні сади - наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини” (Умань, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 22 наукові праці, у тому числі 4 статті у фахових виданнях і 7 статей у збірниках наукових праць, 11 тез доповідей у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел із 306 найменувань, додатків. Дисертація викладена на 305 сторінках машинописного тексту, з них 152 сторінки основного тексту. Робота містить 25 рисунків, 9 таблиць та 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ТА ВИВЧЕННЯ ОСЕРЕДКІВ КУЛЬТИВОВАНОЇ ДЕНДРОФЛОРИ ПОЛТАВЩИНИ

У розділі наведено відомості про історію створення парків регіону і короткий аналіз праць про культивовану дендрофлору Полтавщини.

В історії формування осередків культивованої дендрофлори Полтавщини виділено три періоди:

І-й - середина XVIII ст. - перша половина XIX ст. Було створено перші парки і сади (Кременчуцький міський сад, Полтавський міський сад, парки Березоворудський, Корпусний, Хомутецький, Стефановича та ін.).

ІІ-й - друга половина XIX ст. - перша половина ХХ ст. Засновано Устимівський дендропарк, Петровський, Ковпаківський парки та ін.

ІІІ-й - друга половина ХХ ст. - початок ХХІ ст. Створено більшість сучасних парків, зокрема: Полтавський міський, Криворудський, Огуївський, Куликівський парки та ін.

У результаті аналізу праць з історії вивчення дендрофлори парків Полтавщини виділено такі напрямки:

· Вивчення історії створення та сучасного стану старовинних парків Полтавщини (Міняйло, 1981; Жук, 1990; Лушакова, 1980, 2004; Клименко, Клименко, 2001; Клименко, 2006; Кучеренко, 2001, 2003; Діденко, 2005 та ін.).

· Дослідження видового складу та досвіду інтродукції в окремих парках (Павловський, 1914, 1915; Білик, 1927; Берглезов, 1928; Іллічевський, 1927, 1928, 1942; Липа, 1939, 1946, 1952, 1969; Плетеньов, 1955; Голда, 1962; Чепінога, 1970; Кохно, Чуприна, Дорошенко, 1973, 1975; Кохно та ін., 1980; Кохно, 1983, 1990, 1991; Самородов, 1990, 1996; Мединець, Самородов, 1992, 2001; Сіора, 1998, 1999; Некрасенко, 2001, 2002 та ін.).

· Визначення цінності та соціально-екологічної ролі парків Полтавщини (Давиденко, 1989; Байрак, Яценко, Халимон, 2002; Кушнір, Кушнір, Яценко, 1999; Байрак, Проскурня, Стецюк, 2003; Кигим, 2005 та ін.).

ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Наведено характеристику геоморфологічних умов, рельєфу, клімату, гідрологічної мережі, ґрунтів, рослинного покриву тощо.

Згідно з кліматичним районуванням, Полтавщина розташована в межах Атлантико-континентальної помірновологої помірнотеплої області. Клімат помірно континентальний. Особливістю клімату регіону є поступове зменшення в напрямку на схід і південь кількості опадів (із 600 до 490 мм) і підвищення в літній період температур. Тривала посуха та суховії характерні для південної і південно-східної частини області, що обумовлено їх межуванням із континентальною степовою областю. Середньорічна температура повітря в межах регіону змінюється від +6,5?С на північному сході до +8,3?С на південному заході. Сніговий покрив дуже рідко тримається протягом усієї зими. Середня кількість днів із відлигами становить 30-35.

Полтавська область належить до рівнинних східноєвропейських ландшафтів, які репрезентує лісостеповий тип, за винятком південно-східної частини, де трапляються фрагменти північно-степових ландшафтів. Лісовий фонд Полтавщини складає 273,9 тис. га.

ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Програмою досліджень передбачалось визначення сучасного стану дендрофлори парків Полтавщини: Устимівського дендропарку, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного (4) і місцевого (14) значення, ботанічних (8) і комплексних (1) пам'яток природи, парків у складі Диканського регіонального ландшафтного парку (3), міських парків відпочинку та культури (11), разом - 42 об'єкта (рис. 1). Номери парків на картосхемі позначено відповідно таблиці 2.

Інвентаризацію насаджень парків Полтавщини проводили методом маршрутних обстежень. При цьому визначали такі показники: вид, культивар, гібрид, кількість особин, їх місцезростання, вік, діаметр стовбура, висота, біологічні особливості: ріст, цвітіння, генеративний розвиток, екологічна та декоративна характеристика.

Номенклатуру таксонів прийнято згідно з С.К. Черепановим (1981), із урахуванням довідників „Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі” (2001, 2002, 2005). Латинські назви дерев і кущів природної флори України наведено за „Определителем высших растений Украины” (1987), інтродукованих - за А. Редером (Rehder, 1949), українські - за „Російсько-українським словником ботанічної термінології і номенклатури” (1962). Географічний аналіз здійснено з використанням ботаніко-географічного поділу світу А.Л. Тахтаджяна (1978).

Зимостійкість рослин оцінювали за шкалою С.Я. Соколова (1951), посухостійкість - за шкалою С.С. П'ятницького (1961). Декоративність рослин визначали посезонно за методикою Н.В. Котелової та О.Н. Виноградової (1974), а також було прийнято загальні підходи характеристики природних декоративних властивостей деревних рослин, розроблені О.І. Колесниковим (1974). Для визначення ландшафтно-естетичної цінності парків використовували шкалу естетичної оцінки фітоценозів В.О. Кучерявого (1981). Оцінку перспективності інтродукції деревних рослин культивованої дендрофлори проводили за методикою П.І. Лапина та С.В. Сидневої (1973). При доборі рекомендованого асортименту деревних рослин для сучасного зеленого будівництва та для формування нового дендропарку „Зоряний” використовували довідник „Порайонний асортимент дерев та кущів України” (1998), наукові праці: М.А. Кохно, О.М. Курдюк (1994); С.І. Кузнецов, Г.А. Миронова, В.В. Пушкар (1986); С.І. Кузнецов, Ю.А. Клименко, Г.А. Миронова (1994); Л.І. Рубцов (1965, 1977) та інших, а також оригінальні дослідження.

При визначенні успішності акліматизації інтродукованих деревних рослин у розсаднику нового дендропарку “Зоряний” використано методичні підходи М.А. Кохна й О.М. Курдюка (1994).

АНАЛІЗ КУЛЬТИВОВАНОЇ ДЕНДРОФЛОРИ ПОЛТАВЩИНИ

Систематична структура та внутрішньовидова різноманітність. За оригінальними та літературними даними встановлено, що дендрофлора парків Полтавщини нараховує 489 видів, 127 культиварів, 30 гібридів, 1 різновид, які належать до 144 родів, 60 родин двох відділів. Співвідношення між Magnoliophyta і Pinophyta наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 Співвідношення між Pinophyta і Magnoliophyta у дендрофлорі парків Полтавщини

Найчисленнішими родинами за кількістю видів, культиварів і гібридів є Rosaceae Juss.- 146 (22,5%), Pinaceae Lindl. - 52 (8,0%), Oleaceae Lindl. - 38 (5,9%), Fabaceae Lindl. - 28 (4,3%) та ін. За видовим складом найбагатшими родами є Spiraea L. - 28 (4,3%), Crataegus L. - 25 (3,9%), Acer L. - 23 (3,6%), Quercus L. - 20 (3,1%) та ін. У 63 видів деревних рослин парків Полтавщини виявлено культивари. Найчисленнішу внутрішньовидову різноманітність виявлено у Thuja occidentalis L. (14 культиварів), Quercus robur L. (7), Picea abies (L.) Karst. (6), P. pungens Engelm. (4), а в інших видів - 1-3 культивари.

Для з'ясування частоти зустрічності нами було взято за основу кількість місць зростання видів, культиварів і гібридів. Дендрофлору парків розподілено на чотири групи за частотою зустрічності (рис. 2).

Біоморфологічна характеристика. Серед життєвих форм домінуючою групою є дерева - 335 видів, культиварів і гібридів; кущі характеризуються також значним видовим різноманіттям - 279; найменша кількість ліан - 24 і напівкущів - 9.

Основу дендрофлори парків становлять листопадні дерева, кущі і ліани - 541 вид, культивар і гібрид (рис. 3); вічнозелені - 105, здебільшого хвойні, представлені в усіх парках у різній кількості.

Важливою особливістю деревних рослин, яку широко використовують при формуванні паркових ландшафтів є їх розміри. Аналіз розподілу дерев і кущів за класами їх висоти свідчить, що переважають дерева четвертої величини (5(7) -15 м) - 175 видів, культиварів і гібридів (Juniperus virginiana L., J. communis L., Malus niedzwetzkyana Dieck та ін.). Друге місце посідають дерева другої величини (20-25 м) - 65 видів, культиварів і гібридів (Pterocarya pterocarpa (Michx.) Kunth, Quercus macrocarpa Michx., Abies alba Mill. та ін.). Наступною за чисельністю є група дерев першої величини - 48 видів (Fraxinus excelsior L., Juglans cinerea L., Quercus robur та ін.). Це переважно рослини, які зростають в старовинних парках або ті, що вирізняються своєю швидкорослістю. Дерев третьої величини (15-20 м) виявлено 47 видів, культиварів і гібридів (Sorbus torminalis (L.) Crantz., Carya cordiformis (Wandh.) K. Koch, Aesculus oсtandra Marsh та ін.). Серед кущів домінуючою є група середніх за розмірами (1-2,5 м), що нараховує 132 види, культивари і гібриди (Colutea buhsei (Boiss.) Shap., Cotoneaster integerrimus Medicus, Deutzia scabra Thunb. та ін.). Інші розподілено між групами: високі (88) і низькі (59) кущі.

Географічний аналіз. У дендрофлорі парків Полтавщини переважають інтродуковані види - 438 (89,5%), які природно зростають на території трьох підцарств Голарктичного царства: Бореального, Давньосередземноморського та Мадреанського, а також 7 флористичних областях і 41 провінції. Значним числом у насадженнях парків представлені види з Східноазійської - 155, Атлантико-Північноамериканської - 105, Циркумбореальної флористичних областей - 74 види. У складі окремих парків виявлено види й із інших флористичних областей (рис. 4). У дендрофлорі нараховано 51 (10,5%) аборигенний вид дерев і кущів (Acer platanoides L., Populus tremula L., Caragana frutex (L.) C. Koch, Corylus avellana L. та ін.).

Екологічні особливості. Основним показником успішної інтродукції рослин у нових умовах є зимостійкість і морозостійкість. За зимостійкістю досліджувані дерева, кущі, ліани і напівкущі розподілено на 4 групи. Переважають цілком зимостійкі рослини (0-І бали) - 518 видів, культиварів і гібридів (Abies balsamea (L.) Mill., Juniperus communis, Larix decidua Mill. та ін.). З інших груп представлені достатньо зимостійкі рослини (ІІ (ІІІ) бали) - 104 (Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc., Buxus sempervirens L. та ін.), задовільно зимостійкі (ІV (V) бали) - 16 (Deutzia carnea (Lemoine) Rehd., Tamarix tetrandra Pall. еx Bieb. та ін.) та недостатньо зимостійкі (VІ (VІІ) балів) - 9 видів і культиварів (Colutea arborescens L., Lespedeza bicolor Turcz. та ін.). За морозостійкістю переважають морозостійкі види - 499. До групи відносно морозостійких рослин віднесено 148 видів, культиварів і гібридів.

У дендрофлорі парків провідну групу складають рослини з високими показниками посухостійкості (5 балів), які виявляють стійкість проти нетривалих посух - 525 видів, культиварів і гібридів. Відносно посухостійкі (4 бали) витримують повітряну посуху з різною вибагливістю до ґрунтової вологи - 122 види, культивари і гібриди. За вибагливістю до вологості ґрунтів дерева, кущі, ліани парків розподілено на три групи. Найчисленнішою є група мезофітів - 354 види, культивари і гібриди (Acer pseudoplatanus L., Cerasus tomentosa (Thunb.) Wall. та ін.). Друге місце посідають ксерофіти - 222 види, культивари і гібриди (Pinus sylvestris L., Securinega suffruticosa (Pall.) Rehd. та ін.). Група гігрофітів включає 71 вид, культивар і гібрид (Alnus glutinosa (L.) Gaertn., Buddleja davidii Franch., Calycanthus occidentalis Hook. еt Arn. та ін.). За вибагливістю рослин до родючості ґрунту у дендрофлорі переважають оліготрофи - 327 видів, культиварів і гібридів (Pinus mugo Turra, Picea pungens та ін.). Мегатрофи представлені 181, а мезотрофи - 139 видами, культиварами і гібридами.

За світловибагливістю деревні рослини парків розподілено на світловибагливі - 349 і тіньовитривалі - 298 видів, культиварів і гібридів.

ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ШЛЯХІВ ВИКОРИСТАННЯ ДЕНДРОФЛОРИ

Декоративні ознаки інтродуцентів. Важливим показником складу дендрофлори парків є оцінка декоративних ознак дерев і кущів: форми крони, розмірів і кольору листків, плодів, особливостей цвітіння, кольору кори та ін.

У 355 видів, культиварів і гібридів декоративну цінність підвищує характер цвітіння. За кольором квіток деревних рослин виділено 10 груп. Для більшості рослин (196 видів і культиварів) притаманний білий колір квіток із різними його відтінками. Група рослин із рожевим, червоним і пурпуровим забарвленням складає 80 видів і культиварів, жовтим і оранжевим кольором квіток - 65 видів і культиварів, ліловий, фіолетовий чи блакитний - 14 видів і культиварів. Декоративність насаджень підвищує участь культиварів із махровими, повними квітками. За тривалістю цвітіння переважають рослини, цвітіння яких припадає на весняний період (перші дві декади травня) - 160 видів, культиварів і гібридів. Весняно-літнє цвітіння притаманне 100 видам, культиварам і гібридам; літньо-квітуючих рослин виявлено 95 видів, культиварів і гібридів.

У 202 видів, культиварів і гібридів відділу Magnoliophyta декоративність підсилюються кольором плодів (Sorbus aucuparia L., Symphoricarpus albus (L.) Blake. та ін.), а в 46 - розмірами, формою плодів (Gleditsia triacanthos L., Clematis paniculata Thunb. та ін). У дерев і кущів відділу Pinophyta естетично-декоративного вигляду, поряд із формою крони та забарвленням хвої, надають різні за розмірами дозрілі шишки та шишкоягоди (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko, Taxus baccata L., Juniperus scopulorum Sarg. та ін.).

Декоративні ознаки кори виявляються здебільшого за відсутності листків і є характерними для 130 видів, культиварів і гібридів (Betula pendula Roth., Platanus occidentalis L., P. orientalis L. та ін.).

Значна участь у створенні високохудожніх композицій у парках Полтавщини належить культиварам, які розподіленні на групи за формою крони, забарвленням хвої, забарвленням та формою листків і квіток.

Порівняльний аналіз дендрофлори парків. Для з'ясування сучасного стану дендрофлори парків здійснено порівняльний аналіз за різними показниками: видова та внутрішньовидова різноманітність дендрофлори, співвідношення аборигенних та інтродукованих видів у парках, декоративність і вікові особливості насаджень, напрямки антропогенних змін. Сучасний стан дендрофлори парків у цілому зумовлений типом паркового ландшафту. Найвищі показники видової та внутрішньовидової різноманітності (489 видів, культиварів, гібридів), декоративності деревних рослин, кількості вікових дерев, переважання інтродукованих видів характерні для Устимівського дендропарку (табл. 2), на території якого впродовж 100 років підтримується парковий ландшафт. Багатство культивованої високодекоративної дендрофлори Огуївського дендрарію є результатом наукового експерименту, проведеного у 60-х роках XX ст. з вирощування саджанців переважно з насіння (271 вид, культивар і гібрид). Особливість дендрофлори Полтавського міського парку (230 видів, культиварів і гібридів) визначає поєднання паркового ландшафту (переважно інтродуковані види) з лісовим (типові види широколистяних лісів). На його території впродовж останніх 10 років спостерігаються деградаційні зміни внаслідок неврегульованої рекреації. Прикладами садово-паркового мистецтва другої половини ХХ ст. є 10 парків (Криворудський, Лубенського лісового коледжу, Аграрної академії, агробіостанції Полтавського педуніверситету та ін.), які характеризуються середніми показниками видової та внутрішньовидової різноманітності (100-150 видів, культиварів і гібридів), переважанням інтродукованих видів при певній участі аборигенних. Невисокі показники видового складу деревних рослин (25-90 видів, культиварів і гібридів) відмічено у деяких старовинних (зокрема Хомутецький, Березоворудський та ін.) та сучасних парках населених місць (Бесідівщинський, парк відпочинку Нових Санжар та ін.), що зумовлено переважанням лісового ландшафту над іншими. Основу деревостану їх насаджень складають здебільшого аборигенні види (Acer campestre L., A. platanoides, Quercus robur, Tilia cordata Mill., Fraxinus excelsior).

Результати порівняльного аналізу дендрофлори парків підтверджують дані, отримані за шкалою естетичної оцінки фітоценозів (В.О. Кучерявий, 1984), яка враховує ботанічні (підріст, ярусність та ін.) та естетично-декоративні (колорит насаджень, декоративність видів та ін.) показники. До І класу емоційно-естетичної цінності належать 17 парків, серед яких виділяються найвищим балом Устимівський, Огуївський, Полтавський міський, Криворудський парки. Естетичність насаджень більшості парків підвищує участь хвойних видів, наявність високодекоративних культиварів дерев і кущів у ландшафтних групах. Середня естетичність (ІІ клас) властива 13 паркам (“Перемога”, обласної лікарні м. Полтави, Придніпровському та ін.). До ІІІ класу належать парки (12), які характеризуються одноманітністю деревостану, здебільшого із аборигенних видів, незначною участю декоративних рослин, зокрема хвойних, заростанням окремих ділянок внаслідок самосіву.

Невисокі декоративно-естетичні показники багатьох пейзажних груп окремих парків Полтавщини із оцінками ІІ і ІІІ бали пояснюються рядом причин: не було враховано специфіку навколишнього ландшафту; не використано екологічний принцип, оскільки відмічено невдалий підбір порід без детального врахування їх еколого-біологічних властивостей; не достатньо врахований фітоценотичний принцип та ін.

Аналіз перспективності інтродукції деревних рослин. Територія Полтавщини належить до зони з широкими інтродукційними можливостями. Різноманітні природно-кліматичні умови є цілком сприятливими для інтродукції деревних рослин різного географічного походження. За оцінкою успішності та прогнозування інтродукції деревних рослин (П.І. Лапин, С.В. Сиднева, 1973) виділено три групи інтродуцентів:

· Цілком перспективні рослини (537 видів, культиварів і гібридів) характеризуються достатньою зимостійкістю, зберігають властиву їм у природі форму росту, мають високу пагоноутворюючу здатність і щорічний приріст пагонів, дають повноцінне насіння, можуть розмножуватися в культурі насінням місцевої репродукції (Thuja occidentalis, Gleditsia triacanthos, Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch, Phellodendron amurense Rupr. та ін.).

· Достатньо перспективні види (87) мають нижчі показники зимостійкості, оскільки види поширені в регіонах із м'якішими кліматичними умовами порівняно з районами Полтавщини. Знижена зимостійкість деревних рослин ІІ групи обумовлена визріванням пагонів на 75% довжини, але після відмерзання спостерігається швидке відновлення втрачених частин крони деревних рослин. Неповне визрівання пагонів і менша зимостійкість характерна для Kerria japonica (L.) DC., Hibiscus syriacus L., Buxus sempervirens та ін. Цвітуть і плодоносять 80,4% видів, культиварів і гібридів. Не утворюють насіння Taxus cuspidatа Sieb. et Zucc. ex Endl., Ephedra equisetina Bunge, Deutzia scabra Thunb. `Plena' та ін.

· Менш перспективні види (23) характеризуються дещо нижчими показниками життєздатності, зокрема різними показниками зимостійкості. Після пошкодження зимовими температурами вони швидко відновлюють форму росту. Це обумовлено високою і середньою пагоноутворюючою здатністю та переважанням за життєвими формами кущів (14). У 10 видів і культиварів не утворюються генеративні органи (Picea glauca (Moench.) Voss. `Conica', Eucommia ulmoides Oliv., Viburnum opulus L. `Nanum' та ін.). У одного виду Paulownia tomentosa (Thunb.) Stend. цвітіння гальмується на стадії бутонізації.

З метою покращення стану зелених насаджень регіону запропоновано асортимент малопоширених дерев і кущів (91 вид і культивар), які характеризуються стійкістю в культурі та мають цінні високодекоративні і господарські властивості.

Соціально-екологічна роль парків населених місць. Серед парків Полтавщини є об'єкти наукового значення (Устимівський дендропарк, Огуївський дендрарій та ін.), навчально-освітнього (парки Полтавської аграрної академії, агробіостації Полтавського педуніверситету, Лубенського лісового коледжу та ін.), рекреаційного (парки Корпусний, “Перемога”, Полтавський міський, Придніпровський та ін.), санітарно-оздоровчого (Миргородський санаторний парк), мають історико-культурну цінність (Березоворудський, Хомутецький, Міський сад та ін.). За кількістю паркових насаджень провідні місця в області займають Полтавський, Лубенський, Кременчуцький райони. У більшості районів Полтавщини відмічено по одному парку. Найбільша кількість парків сконцентрована в обласному центрі - м. Полтаві та великих містах області - Кременчуці, Комсомольську, Лубнах, Миргороді.

ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ, ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПАРКІВ ПОЛТАВЩИНИ

Характеристика парків - об'єктів природно-заповідної мережі регіону. З метою збереження різноманітності деревних рослин, вікових, рідкісних і цінних екзотичних видів більшість осередків культивованої дендрофлори Полтавської області включено до природно-заповідної мережі (табл. 2). Всі вони репрезентують цінні паркові насадження.

Таблиця 2 Загальна характеристика основних осередків культивованої дендрофлори Полтавщини, які мають охоронний статус

До „колекційного блоку” належать Устимівський дендропарк, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (18), ботанічні і комплексні пам'ятки природи (9), парки (3) у складі Диканського регіонального ландшафтного парку. За результатами проведених досліджень визначено об'єкти, які є перспективними для включення до природно-заповідної мережі або потребують зміни охоронного статусу. Одному парку із високими показниками різноманітності дендрофлори (на території Полтавської державної аграрної академії) доцільно надати статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва, двом (Калачевського і Стефановича), які мають історико-культурну цінність - ботанічних пам'яток природи. Криворудський парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва за багатьма показниками доцільно рекомендувати на статус загальнодержавного значення. Ковпаківський парк, який набув вигляду лісового масиву і є частиною Котелевського природного ядра Ворсклянського регіонального екокоридору, доцільно зарахувати до складу перспективного ландшафтного заказника або регіонального ландшафтного парку.

Для збереження та відновлення насаджень парків запропоновано загальні практичні рекомендації з їх реконструкції: провести санітарну рубку з видаленням сухостою та хворих дерев, які втратили свій естетичний вигляд унаслідок механічного чи біологічного пошкодження крони; поповнити вікові алеї насадженнями дерев цих же порід на місці загиблих; урізноманітнити асортимент дерев і кущів на окремих ділянках парків; відновити шляхом розчищення та окультурення берегової лінії каскаду ставків, що є одним із компонентів деяких парків; здійснити лікування дерев-довгожителів у алеях і групах; відновити доріжно-алейну систему на території парків та ін.

Вікові рослини, рідкісні та цінні декоративні види дендрофлори. У дендрофлорі парків Полтавщини виявлено вікові дерева, рідкісні (регіональний, національний, світовий статус охорони) та цінні за декоративними ознаками дерева і кущі. В старовинних парках зростає 67 особин Quercus robur віком 150-400 років. Наукову цінність складають листопадні вікові дерева (Corylus сolurna L., Styphnolobium japonica L., Cladrastis lutea (Michx.) C. Koch, Juglans nigra L. та ін.). До вікових хвойних дерев належать Pinus pallasiana D. Don, Picea pungens, P. abies `Viminalis', Larix decidua та ін., які зосереджені здебільшого в Устимівському дендропарку.

Серед інтродуцентів парків Полтавщини 5 видів занесено до Червоної книги України (Quercus cerris L., Syringa josikaea Jacq. f., Euonymus nana Bieb., Staphylea pinnata L., Taxus baccata), останній із них є найпоширенішим у парках області. У складі раритетів парків виявлено 6 видів кущів, які занесені до регіонального списку (Amygdalus nana L., Spirea hypericifolia L., Cerasus fruticosa Pall. et Woron. та ін.). Crataegus ucrainica Pojark. занесений до Світового, Європейського Червоних списків і регіонального, культивується лише в Устимівському дендропарку.

Унікальність дендрофлори парків визначає наявність реліктових видів (Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng, Ginkgo biloba L., Parthenocissus tricuspidata (Sieb. еt Zucc.) Planch. та ін.) і цінних високодекоративних (Abies lowiana Murr., Paulownia tomentosa, Magnolia kobus DC., M. soulangeana Soul.-Bod., Liriodendron tulipifera L. та ін.).

Науково-організаційні засади створення нового дендропарку “Зоряний”. У 2003 р. за нашою участю розроблено проект організації дендропарку „Зоряний” на території біостаціонару Полтавського педагогічного університету (Полтавська обл., Кобеляцький р-н) з метою посилення його наукового, освітньо-виховного, рекреаційного потенціалу та визначені етапи його реалізації. Протягом 2003-2006 рр. закладено розсадник, у якому висаджено 73 види, 32 культивари, 5 гібридів, завезених із різних ботанічних садів і парків України (Київ, Львів, Харків, Житомир, Одеса, Полтавська обл.). Уперше на території Полтавщини культивується 5 видів (Buddleja alternifolia Maxim., Lonicera periclymenum L., Ephedra procera Fisch. et Mey. та ін.), 16 культиварів (Thuja plicata D. Don `Aureo-variegata', Berberis thunbergii DC. `Aurea', Syringa vulgaris L. `Michel Buchner' та ін.), 2 гібриди (Berberis ottawensis Schneid., Deutzia lemoinei Lemoine). Визначено акліматизаційне число для культивованих рослин, за значенням якого вони розподілені на групи із задовільною (60 балів - 2 види), доброю (65-80 балів - 68 видів і культиварів), повною (83-95 балів - 35 видів і культиварів) акліматизацією. Значний приріст пагонів і рясне цвітіння відмічено для таких кущів: Physocarpus opulifolia (L.) Maxim., Spiraea media Franz. Schmidt, Tamarix gracilis Willd. та ін. Повторне цвітіння в кінці серпня - на початку вересня спостерігалося у 3 видів: Weigela florida (Bge.) A. DC., W. praecox (Lemoine) Bailey, Kerria japonica `Pleniflora', що зумовлене сприятливими кліматичними умовами. Відмічено, що друге цвітіння вказаних видів за тривалістю коротше від першого та дещо слабкіше за рясністю

ВИСНОВКИ

Вперше проведено комплексні дослідження дендрофлори парків Полтавщини, вивчено екологічні, біоморфологічні, декоративні особливості видів різного географічного походження, вивчено стан рідкісних, вікових і цінних високодекоративних дерев і кущів, запропоновано створити нові об'єкти природно-заповідного фонду.

1. Аналіз літературних даних про історію створення та вивчення парків Полтавщини свідчить, що в регіоні досліджень є старовинні парки (Хомутецький, Березоворудський та ін.), які характеризуються високими показниками історико-культурної цінності; більшість парків, створених у другій половині XX ст., є зразками садово-паркового мистецтва (Полтавський, Куликівський, Придніпровський та ін.), і лише окремі серед них (Устимівський, Огуївський, Криворудський, парк Аграрної академії) є цінними науковими осередками збереження та відтворення генофонду інтродукованої дендрофлори.

2. За оригінальними та літературними даними встановлено, що дендрофлора парків Полтавщини нараховує 647 видів, культиварів і гібридів, які належать до 144 родів, 60 родин двох відділів - Pinophyta та Magnoliophyta. Найчисленнішими за кількістю видів, культиварів і гібридів є роди Spiraea - 28, Picea - 21, Quercus - 20 та ін. У парках виявлено 127 культиварів, які належать до 63 видів. Найбільшу кількість культиварів (14) виявлено у Thuja occidentalis. Аналіз частоти зустрічності видів засвідчив, що масово в парках зустрічаються лише 15 з них, більшість (372) представлені поодинокими місцями зростання.

3. Виявлено, що серед життєвих форм переважає група дерев (335 видів, культиварів і гібридів). Кущі представлені 279 видами, культиварами і гібридами. Основу дендрофлори парків складають листопадні рослини (541). Переважання дерев четвертої величини (175 видів, культиварів і гібридів) обумовлено створенням більшості парків у другій половині ХХ ст. Серед кущів переважає група середніх за розмірами (132 види, культивари і гібриди).

4. Переважання у дендрофлорі парків інтродукованих видів (89,5%), зокрема видів із Східноазійської (155 видів), Атлантико-Північноамериканської (105), Циркумбореальної (74) флористичних областей свідчить про культивування деревних рослин із регіонів з більш-менш подібними кліматичними умовами. Проте високий показник інтродуцентів не є свідченням значного поширення їх у парках Полтавщини. Частка аборигенних видів невисока (10,5%).

5. Значна видова і внутрішньовидова різноманітність дендрофлори парків Полтавщини свідчить про високу адаптивну здатність більшості деревних рослин до кліматичних умов регіону, яка виявляється у переважанні цілком зимостійких видів (518), високій участі морозостійких рослин (499), достатній посухостійкості видів (525). За вибагливістю до вологості грунту переважає група мезофітів (354 види, культивари і гібриди). Досить високою є участь оліготрофних видів, культиварів і гібридів (327). У дендрофлорі парків здебільшого представлені світловибагливі рослини (349 видів, культиварів і гібридів).

6. Дендрофлора парків Полтавщини характеризується значною участю високодекоративних видів, зокрема покритонасінних, які вирізняються особливостями вегетативних органів (розміри листків, колір кори), цвітіння, зокрема в кольорі квіток (355 видів), плодоносіння, зокрема у варіабельності кольору, форм і розмірів плодів (248), а у голонасінних - формою крони, забарвленням хвої.

7. Характерними показниками сучасного стану дендрофлори парків є видова та внутрішньовидова різноманітність, співвідношення аборигенних і інтродукованих видів у парках, декоративність та вікові особливості насаджень. Прикладами садово-паркового будівництва на Полтавщині є Устимівський дендропарк, Огуївський дендрарій, Полтавський міський, Криворудський парки, в яких досить висока участь різноманітних за походженням інтродукованих рослин. Для більшості парків у деревостанах характерна участь як інтродукованих, так і аборигенних видів. Окрему групу складають парки, насадження яких сформовані здебільшого аборигенними видами. Результати порівняльного аналізу дендрофлори парків за вказаними показниками підтверджують дані емоційно-естетичної оцінки, за якою парки розподілено на три класи.

8. На основі екологічних і ботанічних характеристик деревні рослини парків за перспективністю інтродукції розподілено на три групи, із яких переважають види групи цілком перспективних рослин (537 видів, культиварів і гібридів), до групи достатньо перспективних віднесено 87 видів, культиварів і гібридів, група менш перспективних представлена 23 видами і культиварами.

9. Стан збереження дендрофлори більшості парків є задовільним, оскільки її охорона забезпечена на території 31 парку, які входять до складу природно-заповідної мережі області за такими категоріями: дендропарк загальнодержавного рівня (Устимівський), 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та 14 місцевого, 8 ботанічних та 1 комплексна пам'ятки природи, 3 парки у складі регіонального ландшафтного парку „Диканський”. Обґрунтовано необхідність збереження дендрофлори трьох парків (Стефановича, Калачевського, Полтавської державної аграрної академії) і доцільність змін статусу охорони двох парків (Криворудського, Ковпаківського).

10. У парках Полтавщини виявлено вікові дерева, які належать до 27 видів, здебільшого інтродукованих (Larix decidua, Corylus сolurna, Styphnolobium japonica та ін.). До Червоної книги України занесено 5 видів, Європейського Червоного списку - 2, регіонального - 6, реліктів - 7, цінних високодекоративних видів і культиварів - 24. Усі вікові, рідкісні та цінні декоративні дерева і кущі охороняються на території заповідних парків. Осередком культивування найбільшої кількості раритетів є Устимівський дендропарк (37 видів і культиварів), в інших парках (Криворудський, Огуївський, Полтавський міський, Аграрної академії та ін.) вони представлені 2-13 рідкісними видами і культиварами.

11. На території розсадника нового дендропарку „Зоряний” (Полтавська обл., Кобеляцький р-н) протягом 2003-2006 рр. зібрано 73 види, 32 культивари, 5 гібридів, із яких вперше у парках Полтавщини культивовано 23. Аналіз біометричних показників приросту саджанців та їх екологічних параметрів свідчить, що більшість видів і культиварів характеризуються високим значенням акліматизаційного числа (75-95 балів).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Панасенко Т.В. Екологічні та географічні особливості інтродукованих хвойних видів м. Полтава та її зеленої зони // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. - Випуск 4 (37). - Серія „Екологія. Біологічні науки” - Полтава, 2004. - С. 62-69.

2. Панасенко Т.В. Історія формування осередків культивованої дендрофлори Полтавщини // Інтродукція рослин. - Київ, 2005. - № 4. - С. 71-76.

3. Панасенко Т.В. Екологічна характеристика дендрофлори голонасінних Полтавської області // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. - Випуск 4 (43). - Серія „Екологія. Біологічні науки” - Полтава, 2005. - С. 144-151.

4. Байрак О.М., Панасенко Т.В. Наукові та організаційні засади створення дендропарку „Зоряний” (Полтавська обл.) // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. - Випуск 5 (52). - Серія „Екологія. Біологічні науки” - Полтава, 2006. - С. 88-95.

5. Байрак О.М., Панасенко Т.В. Соціально-екологічна роль зелених зон Кременчуцького Придніпров'я // Збірник наукових праць. Захист довкілля від антропогенного навантаження. - Випуск 11 (13). - Харків-Кременчук, 2005. - С. 21-26.

6. Байрак О.М., Панасенко Т.В. Стан охорони інтродукованої дендрофлори у Полтавській області // Біорізноманітність флори: проблеми збереження і раціонального використання: Матеріали Міжнародної наукової конференції - Львів, 2004. - С. 84-87.

7. Байрак О.М., Панасенко Т.В. Проблеми збереження парків Полтавщини // Інтродукція рослин на початку ХХІ століття: досягнення і перспективи розвитку досліджень: Матеріали Міжнародної наукової конференції - Київ, 2005. - С. 59-61.

8. Байрак О.М., Панасенко Т.В. Етапи створення дендропарку “Зоряний” на території проектованого природного національного парку “Нижньоворсклянський” // Матеріали Міжнародної наукової конференції - Харків, 2004. - С.10-13.

9. Панасенко Т.В. Дендрофлора деяких міст Полтавської області // Актуальні проблеми ботаніки та екології: Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків. - Канів, 2004. - С. 66-68.

10. Панасенко Т.В. Сучасний видовий склад дендрофлори Криворудського дендропарку (Семенівський р-н) // Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції - Полтава, 2004. - С. 68-69.

11. Панасенко Т.В., Крамаренко Н.В. Сучасний стан дендрофлори Ковпаківського лісопарку // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції - Полтава, 2004. - С. 293-294.

12. Панасенко Т.В., Ворцепньова М.С. Сучасний стан озеленення міста Полтава // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції - Полтава, 2004. - С. 295-296.

13. Панасенко Т.В. Використання дендрологічних колекцій м. Полтави в навчальному процесі // Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції - Полтава, 2004. - С.431-432.

14. Ворцепньова М.С., Панасенко Т.В. Освітньо-виховна роль парків міста Полтава // Шляхи інтеграції природоохоронної та освітньо-виховної діяльності: Матеріали науково-практичного семінару. - Лучки, 2004. - С. 118-122.

15. Панасенко Т.В. Культивування природних степових видів дендрофлори Полтавщини в штучні фітоценози // Наукова спадщина академіка М.М. Гришка: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції - Глухів, 2005. - С. 109-110.