Система органів дихання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система органів дихання

Органи дихання птахів здійснюють газообмін між організмом і зовнішнім середовищем, забезпечують їх організм киснем, з участю якого здійснюються окисні процеси, виводять з організму вуглекислий газ, як кінцевий продукт обміну речовин.

До органів дихання належать носова порожнина, верхня гортань, трахея, нижня гортань, легені і повітроносні мішки.

Носова порожнина в птахів коротка, розміщена у верхній частині дзьоба і перегородкою розділена на дві частини. У кожній половині є три носові раковини. Вхід у носову порожнину відкривається ніздрями, а вихід - хоанними отворами, крізь які повітря надходить у ротоглотку, потім у верхню гортань. Верхня гортань складається з кільцеподібного і двох черпакуватих хрящів. Щитоподібного і надгортанного хрящів немає. Роль над гортанника виконує поперечна складка слизової оболонки

Трахея складається з великої кількості замкнених хрящових кілець, з'єднаних між собою еластичними зв'язками. Слизова оболонка трахеї складається з миготливого епітелію та в товщі містить багато слизових залоз. У кінці трахеї, у місці її галуження на головні бронхи, розміщена нижня, або співоча, гортань.

Нижня гортань - це орган утворення звуків. Являє собою розширення - бара банну порожнину з двома голосовими щілинами, що відкриваються в обидва головні бронхи. У голосових щілинах знаходяться голосові перетинки, які коливаються під час проходження повітря з легень, в результаті чого утворюється звук.

Легені птахів відносно малі і являють собою губчасту масу яскраво-рожевого кольору з дуже великою площею повітряних капілярів. Лежать вони між хребетними кінцями ребер. У кожну легеню входить один головний бронх першого порядку, він проходить через усю легеню і впадає у великий черевний повітроносний мішок. Від головного бронха відходять до поверхні легенів дрібніші бронхи другого порядку, частина з них також відкривається в повітроносні мішки. Від бронхів другого порядку радіальне розходяться бронхіоли, що переходять у повітроносні капіляри (альвеоли), де й відбувається газообмін.

Повітроносні мішки мають досить тонку стінку і утворюються в результаті випинання слизової оболонки бронхів. Зовні вони вкриті серозною оболонкою, під якою знаходить ся слизова оболонка з рідкою сіткою кровоносних судин. Розрізняють чотири парні (ший ні, краніальні і каудальні грудні, черевні) і один непарний (міжключичний) повітроносні мішки. У газообміні повітроносні мішки участі не беруть. Вони відіграють роль запасних резервуарів повітря і полегшують політ і плавання птахів. З їх допомогою охолоджуються тіло і внутрішні органи, своїм тиском вони полегшують дефекацію. птах дихання трахея дзьоб

Схема легень і повітроносних мішків птахів:

1 - міжключичний мішок;

2 - пахвинні дивертикули;

3 - хід у плечову кістку;

4 - шийні мішки;

5 - передні грудні мішки;

6 - задні грудні мішки;

7 - черевні мішки;

8 - легені;

а - медіальні краї легень;

б-- присінок головного бронха з отворами у вторинні бронхи;

в - ектобронх у черевні мішки;

г - мішковий бронх черевних мішків;

д - мішковий бронх каудальних грудних мішків

Особливості дихання у птахів

Дихання птахів відрізняється від дихання ссавців, зумовлено особливостями будови їх органів дихання. На відміну від ссавців, легені птахів прирослі до ребер і мало-еластичні. Бронхи проходять через легені і закінчуються в черевних повітряних мішках. Бронхіоли закінчуються не альвеолами, як у ссавців, а повітроносними капілярами. Газообмін відбувається між повітроносними капілярами і кровоносними судинами. У птахів дуже розвинена грудна клітка, яка бере участь в акті вдиху. При цьому повітря про никає не тільки в легені й повітроносні капіляри, а й у повітроносні мішки грудної та черевної порожнин. Під час видиху стискається грудна порожнина і повітроносні мішки (під дією грудних і черевних м'язів) і повітря з них про ходить через легені в зворотному напрямку (рис. 116). Отже, повітря проходить через легені двічі - під час вдиху і під час видиху. За один акт вдиху й видиху птах двічі бере кисень з повітря й двічі виділяє вуглекислий газ. Роль повітроносних мішків у газообміні не значна у зв'язку з тим, що в їх стінках мало капілярів. Повітроносні мішки мають велике значення в процесі терморегуляції, сприяють охолодженню тіла і внутрішніх органів. Під час польоту грудна клітка нерухома, і повітря засмоктується повітроносними мішками при змахах крил.

Регуляція дихання у птахів здійснюється так само, як і у ссавців, однак птахи дуже чутливі до нестачі кисню. Наприклад, у качок сильна задуха виникає при зниженні його вмісту в повітрі на 1--2%.

Частота дихання у різних видів птахів неоднакова:

у курей - 20-40; у качок - 50-75; у гусей - 15-25; у

індиків - 12--14; у голубів - 40--60 рухів за хвилину.

Голос тварин

Кожному виду ті птахів притаманні свої, характерні для нього звуки голосу. Звуки, які видають птахи, ---- являють собою гаму різних тембрів і частот певної висоти й сили. Формують ся звуки в голосовому апараті у птахів - у нижній (співочій) гортані.

Голос тварин - складна, багатоланцюгова рефлекторна реакція. Під час утворення звуків голосові зв'язки, що містять еластичні і м'язові волокна, звужуються і при проходженні повітря коливаються (вібрують). Просвіт голосової щілини безперервно змінюється, і під час проходження крізь неї видихуваного повітря утворюються звукові хвилі. Відтінки голосу птахів значною мірою змінюються залежно від їх поведінки, а також з віком і статтю.

Література

1. Вракин В.Ф., Сидорова М.В. Анатомия и гистология домашней птицы.-М.: Колос, 1984.

2. Иоцюс Г.П., Старчиков Н.И. Птицеводство.- М.: ВО Агропромиздат, 1989.-352 с.

3. Мелехин Г.П., Гридин Н.Я. Физиология сельскохозяйственной птицы.-М.: Колос.-1977.-288 с.

4. Острівний І.М., Батюжевський Ю.Н., Шелюг Л.К. Птахівництво.-М.: Вища школа, 1981.-310 с.

5. Селянский В.М. Анатомия и физиология сельскохозяйственной птицы.- М.: Колос, 1980.-280 с.

6. Сметнев С.И. Птицеводство.- М.: Колос, 1978.-304 с.

7. Черкащенко М.І. Орнітологія. Ч.1.Морфологія.-Львів, 1990.-85 с.

Размещено на Allbest.ru