Вплив фізичних навантажень тренувального процесу на стан імунних та метаболічних показників в спортсменів, які займаються паверліфтінгом
Вивчення енергетичного потенціалу, стану лактатдегідрогенази та її фракцій в еритроцитах периферійної крові. Характеристика впливу комплексу реабілітаційних заходів на імунні та метаболічні показники в спортсменів, які займаються паверліфтінгом.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.09.2014 |
| Размер файла | 42,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство охорони здоров'я України
Луганський державний медичний університет
Галій Сергій Миколайович
УДК 612/1-796.071.2:796.015
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
ВПЛИВ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА СТАН ІМУННИХ ТА МЕТАБОЛІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В СПОРТСМЕНІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПАВЕРЛІФТІНГОМ
14.03.04 - патологічна фізіологія
Луганськ-2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Луганському державному медичному університеті МОЗ України та Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля МОН України.
Науковий керівник:доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Гайдаш Ігор Славович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології.
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, професор Романенко Валерій Олександрович, Донецький національний університет МОН України, професор кафедри фізіології людини і тварин;
доктор медичних наук, професор Файфура Василь Васильович, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, професор кафедри патологічної фізіології.
Провідна установа: Кафедра загальної та клінічної патологічної фізіології ім. В.В. Підвисоцького, Одеський державний медичний університет МОЗ України, м. Одеса
Захист відбудеться “08” червня 2007 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 при Луганському державному медичному університеті (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного медичного університету (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).
Автореферат розісланий “03” травня 2007 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент Шанько В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Паверліфтинг є сучасним атлетичним видом спорту, пов'язаним із силовим підйомом ваг, який останнім часом став широко популярним за кордоном і в Україні (Дідик Т., 2004). Для досягнення високих результатів спортсмени-паверліфтери повинні піддаватися винятковим за обсягом та інтенсивністю тренувальним навантаженням, що істотно впливає на організм спортсменів (Бельский И.В., 2000). Високі фізичні і психоемоційні напруги викликають розвиток перевтоми організму і несприятливо впливають на систему імунітету, що ініціює підвищення захворюваності спортсменів, особливо в період відповідальних змагань (Галий С.Н. та ін., 2006). Нерідко інфекційні захворювання в спортсменів мають тяжкий перебіг і схильність до переходу в хронічні форми (Флегонтова В. та ін., 2005). Втрати тренувального часу в результаті захворювання негативно позначаються на загальній фізичній підготовці спортсменів і їх спортивних результатах.
Для характеристики змін імунітету істотне значення мають дані спостережень, проведених на самих спортсменах (Шубик В.М., Левин М.Я., 1985). Проте дотепер імунний статус спортсменів, які займаються паверліфтингом, вивчений недостатньо. Відсутні дані про дозозалежний вплив фізичних навантажень різних інтенсивностей на показники імунітету, не розроблені імунологічні критерії, які б дозволили своєчасно проводити адекватні реабілітаційні заходи в даного контингенту спортсменів.
Відомо, що пригнічувати імунну відповідь можуть не тільки надмірні фізичні навантаження, але і різні метаболіти, які накопичуються в організмі спортсменів протягом тренувального процесу. Значні за обсягом та інтенсивністю фізичні навантаження сполучені з великими енергетичними витратами організму, відновлення яких є обов'язковим не тільки для профілактики перевтоми спортсменів, але і для забезпечення м'язової сили (Ерёмина Е.Л., 1999; Казимирко Н.К., Ляпин В.П., 2003; Aguilo A. et al., 2003). Поряд із цим, фізіологічно взаємозалежне співвідношення ваги м'яза і його сили обумовлює достатнє надходження в організм спортсмена пластичного матеріалу, необхідного для нарощування м'язової маси. Покриття енергетичних і пластичних потреб організму спортсмена позитивно впливає як на його фізичне підготування, так і на стан імунної системи.
Усунення негативних наслідків під час дії тривалих і інтенсивних фізичних навантажень припускає використання комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на боротьбу зі стомленням, ендогенною інтоксикацією, розвитком імунодефіциту, та на відновлення енергетичних і пластичних витрат. Зазначеним вимогам задовольняють такі препарати без допінгового ефекту, як циклоферон - індуктор продукції ендогенного інтерферону, енергетично і пластично значущий комплекс амінокислот, вітамінів-мінералів, креатину моногідрату, інозину, а також ентеральні фітосорбенти з детоксикуючою дією.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом наукової роботи кафедри патофізіології Луганського державного медичного університету (ЛДМУ) “Імунний, метаболічний та мікробіологічний статус спортсменів” (номер державної реєстрації 0107U003013). Автор є виконавцем комплексної теми.
Мета роботи: Розробити спосіб реабілітації в спортсменів, які займаються паверліфтингом, на основі вивчення імунних і метаболічних показників в динаміці тренувального процесу.
Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:
У спортсменів, які займаються паверліфтингом, в динаміці тренувального процесу:
Дослідити фагоцитарну активність моноцитів і нейтрофілів, та спонтанну продукцію цитокінів моноцитами периферійної крові.
Вивчити стан Т- та В-клітинної ланок імунітету.
Дослідити стан перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), системи антиокислювального захисту (АОЗ) і системи ейкозаноїдів.
Вивчити енергетичний потенціал, стан лактатдегідрогенази (ЛДГ) та її фракцій в еритроцитах периферійної крові.
Вивчити вплив комплексу реабілітаційних заходів на імунні та метаболічні показники.
Об'єкт дослідження: спортсмени, які займаються паверліфтингом.
Предмет дослідження: фагоцитарна активність моноцитів і нейтрофілів, спонтанна продукція монокінів, стан Т- та В-клітинної ланок імунітету; стан ПОЛ, системи АОЗ і системи ейкозаноїдів сироватки крові; вміст фосфатів аденозину - АТФ, АДФ та АМФ, ЛДГ та її фракцій в еритроцитах периферійної крові; вплив комплексу реабілітаційних заходів на імунні та метаболічні показники в спортсменів-паверліфтерів в динаміці тренувального процесу.
Методи дослідження: імунологічні (вивчення фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофілів, продукції монокінів моноцитами, кількості і субпопуляційного складу Т-клітин, кількості В-лімфоцитів, продукції імуноглобулінів (Ig) основних класів, вмісту і фракційного складу циркулюючих імунних комплексів (ЦІК)), біохімічні (вивчення вмісту дієнових кон'югатів (ДК), малонового діальдегіду (МДА), каталази та ейкозаноїдів у сироватці крові, вмісту макроергічних сполук, лактатдегідрогенази (ЛДГ) та її фракцій в еритроцитах периферійної крові), мікробіологічні (виділення та видова ідентифікація збудників запальних процесів), статистичні (метод варіаційної статистики).
Наукова новизна отриманих результатів. Встановлено, що виразність імунних та метаболічних змін у паверліфтерів залежить від інтенсивності фізичних навантажень, випробовуваних протягом тренувального макроциклу. Збільшення фізичного навантаження викликає пригнічення фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофілів, зниження спонтанної продукції монокінів моноцитами, розвиток відносного гіперпригнічувального варіанта вторинного імунодефіциту, пригнічення синтезу Ig A, M та G, інтенсифікацію імунного комплексоутворення з накопиченням найбільше патогенних середніх і дрібних ЦІК. Встановлено, що з боку метаболічного статусу збільшення фізичних навантажень викликає активацію процесів ПОЛ, недостатність ферментів системи АОЗ, дисбаланс в системі простацикліну, тромбоксану (ТхВ2), простагландінів в сироватці крові, зниження енергетичного заряду (ЕЗ) еритроцитів і частки ізоферментів ЛДГ1+2 в еритроцитах спортсменів. Встановлено ефективність реабілітаційних заходів з імунокоригуючою дією, які включають використання в процесі тренувального макроциклу комбінації циклоферону, креатину моногідрату, інозину, комплексу амінокислот, мультивітамінів, мінералів і ентеральних фітосорбентів.
Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано спосіб реабілітації спортсменів, які займаються паверліфтингом, з ознаками імунодефіциту та ендогенної інтоксикації (деклараційний патент на корисну модель 9419 А Україна, A61K45/00; № 200503432; заявлений 12 квітня 2005 р.; надрукований 15 вересня 2005 р.): спортсменам призначають прийом усередину циклоферону по 450 мг 1 раз на 2 дні, 14 прийомів на курс, креатину моногідрат по 5-10 г на добу протягом 30 днів, інозин по 2 г на добу протягом 30 днів, амінокислоти по 14-28 тисяч мг на добу протягом 30 днів, комплекс вітамінів-мінералів 3 рази на день протягом 30 днів і ентеральні фітосорбенти по 50 г 3-4 рази на тиждень протягом 1 місяця.
Отримані дані використовуються в навчальному процесі кафедр патологічної фізіології і мікробіології ЛДМУ МОЗ України при викладанні теми “Набута патологія імунної реактивності організму”, в навчальному процесі кафедри фізичного виховання Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля МОН України, в тренувальному процесі Інституту фізичного виховання і спорту Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченко МОН України, що підтверджено відповідними актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Вибір теми наукового дослідження, постановка мети, задач і обговорення одержаних результатів, планування роботи були здійснені разом із науковим керівником професором І.С. Гайдашем. Автором самостійно проведений: патентно-інформаційний пошук за допомогою бази даних “Medline”, аналіз літератури за темою дисертації, виконана експериментальна частина роботи, вивчені та узагальнені результати проведених досліджень, обгрунтовані наукові висновки і рекомендації для практичного використання одержаних результатів, написані всі розділи дисертації та автореферат. Розроблено спосіб реабілітації спортсменів-паверліфтерів з ознаками імунодефіциту та ендогенної інтоксикації (Деклараційний патент на корисну модель 9419 А Україна, A61K45/00; № 200503432; заявлений 12 квітня 2005 р.; надрукований 15 вересня 2005 р.).
Апробація роботи. Основні наукові положення дисертації були викладені та обговорені на засіданнях: 9-ї Міжнародної наукової конференції “Молода спортивна наука України” (Львів, 2005); III регіональної науково-практичної конференції “Олімпізм і молода спортивна наука України” (Луганськ, 2005); Міжнародної науково-практичної конференції викладачів, лікарів, молодих вчених та студентів Медичного інституту Сумського державного університету “Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини” (Суми, 2007); XI Ювілейного міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених, присвяченого 50-річчю заснування Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (Тернопіль, 2007); ІІІ Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів “Молодь та поступ біології” біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2007); Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених “Актуальні питання в сучасній медицині” Харківського національного університету ім. В.М. Каразіна (Харків, 2007 р.); Міжміської конференції молодих вчених наукового товариства патофізіологів “Актуальні проблеми патофізіології” (Санкт-Петербург, 2007), 76-ї міжвузівської наукової конференції Івано-Франківського державного медичного університету “Працюємо, творимо, презентуємо” (Івано-Франківськ, 2007), V регіональної науково-практичної конференції, присвяченій 55-річчю участі спортсменів України у Олімпійських іграх сучасності “Олімпізм і молода спортивна наука України” (Луганськ, 2007), а також на засіданнях Луганського обласного товариства патофізіологів в 2001-2006 рр.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових статей в часописах та збірках, які відповідають вимогам ВАК України та надруковані згідно вимог, викладених в пункті 3 Постанови ВАК України від 15 січня 2003 р. за № 7-05/1, та 6 тез, отриманий деклараційний патент на корисну модель.
Обсяг і структура дисертації. Робота написана на 124 сторінках комп'ютерного набору (4,65 авторського аркуша) та складається з вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, аналізу одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури. Робота ілюстрована 16 таблицями, 7 рисунками (загальний обсяг - 0 сторінок). Список літератури включає 133 джерела вітчизняних та іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням протягом 2004-2006 рр. знаходилось 108 спортсменів-чоловіків, які займались паверліфтингом, у віці від 17 до 25 років. Всі спортсмени протягом року проходили тренувальні макроцикли тривалістю 4 місяця. Кожний макроцикл підрозділявся на 4 періоди. Інтенсивність фізичного навантаження в першому періоді макроциклу складала 800,0 кг, у другому - 1136,5 кг, у третьому - 1543,5 кг, у четвертому - 1650,0 кг на 1 кг маси тіла спортсмена протягом місяця. Робота виконувалась у відповідності до біоетичних норм з дотриманням відповідних принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції ради Європи про права людини і біомедицини та відповідних законів України відносно проведення досліджень.
Всі спортсмени були розділені на 2 групи - основну (55 осіб) і дослідну (53 особи). Спортсмени основної групи протягом тренувальних макроциклів щодня одержували збалансоване харчування, по суботах проходили сауну і масаж, що і складало базисні реабілітаційні заходи. Спортсмени дослідної групи додатково до базисної реабілітації одержували всередину: циклоферон (по 450 мг 1 раз у 2 дні, 14 прийомів на курс), креатину моногідрат (по 5-10 г на добу протягом 30 днів), інозин (по 2 г на добу протягом 30 днів), комплекс амінокислот (по 14000-28000 мг на добу протягом 30 днів), комплекс мультивітамінів-мінералів (3 рази на день протягом 30 днів) і ентеральних фитосорбентів (фітосорбент “Силард-П” по 50 г 3-4 рази на тиждень протягом 30 днів). Контрольну групу склали 47 практично здорових чоловіків у віці 17-25 років, які не займались спортом систематично.
Імунологічні та біохімічні дослідження проводили в кінці кожного періоду макроциклу в науковій лабораторії кафедри патофізіології Луганського державного медичного університету (зав. - проф. Н.К. Казімірко). Виділення лімфоцитів, моноцитів і нейтрофілів з периферійної крові здійснювали в градієнті щільності фікол-верографін. Визначення фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофілів периферійної крові проводили чашковим методом; визначення кількості тотальних Т-клітин, В-лімфоцитів, Т-хелперів/індукторів та Т-супресорів/цитотоксиків - методом непрямої імунної флуоресценції з використанням моноклональних антитіл CD3, CD22, CD4, CD8 виробництва науково-виробничого центру “Медбіоспектр” (Москва, РФ). У сироватці крові визначали вміст ЦІК за Digeon і ін. (1977) та концентрації Ig А, М та G за Mancini і ін. (1965).
Визначення інтерлейкіну-1в (ІЛ-1в) і фактора некрозу пухлини- (ФНП-б) проводили в супернатантах моноцитів імуноферментним методом з використанням комерційних тест-систем (Державний НДІ особливо чистих біопрепаратів, С.-Петербург, РФ). Визначення МДА проводили за Стальною І.Д., Гарішвілі Т.Г. (1977), ДК ненасичених вищих масних кислот - за Стальною І.Д. (1977). Активність каталази вивчали за Королюк М.А. і ін. (1988). Визначення тромбоксану (ТхВ2), простацикліну, ПГЕ2 та ПГF2б проводили радіоімунним методом з використанням комерційних тест-систем фірми Amersham (Велика Британія). Визначення АМФ, АДФ і АТФ в еритроцитах проводили за Conh, Carter C.E. (1950). Енергетичний заряд (ЕЗ) підраховували за формулою: ЕЗ=АТФ/(АДФ+АМФ). Вивчення загальної активності ЛДГ та її ізоферментного спектра (ЛДГ1-5) проводили за допомогою електрофорезу в гелі.
Мікробіологічне обстеження було проведено нами у 84 паверліфтерів з різними клінічними формами запальних захворювань мікробної етіології. Матеріалом для дослідження служили серозно-гнійний вміст кон'юнктивального мішка, вміст пустул та ерозій, локалізованих на шкірі, на слизових оболонках ротової порожнини та носа. Дослідження мікробного спектру проводили шляхом посіву матеріалу, взятого в першому періоді, залежно від його особливостей, на відповідні живильні середовища, у бактеріологічній лабораторії Луганської міської санітарно-епідеміологічної станції (зав. - Є.О. Душенко). Ідентифікацію бактерій проводили за допомогою комерційних діагностичних наборів виробництва АТ “Лахема” (Чехія), ідентифікацію грибів - за тінкторіальними властивостями. Встановлено, що етіологічна структура збудників запальних захворювань у паверліфтерів характеризувалась значною видовою розмаїтістю при домінуванні стафілококів. У значної частини спортсменів стафілококи були єдиними збудниками запальних процесів, що, очевидно, пов'язано з найбільшим спектром їх патогенних властивостей. У інших випадках стафілококи були обов'язковими асоціантами змішаних культур.
Характер виявлених змін був проаналізований з використанням варіаційної статистики на ЕОМ.
Результати дослідження та їх аналіз. Вплив тренувальних навантажень на фагоцитарну активність моноцитів і нейтрофілів, та спонтанну продукцію монокінів. В першому періоді показники ФІ та ФЧ нейтрофілів та моноцитів, спонтанної продукції монокінів знижувались, але вірогідних відмінностей з показниками контрольної групи не мали. В другому періоді ФІ та ФЧ нейтрофілів та моноцитів виявились нижчими показників контрольної групи (р0,05 в усіх випадках). Спонтанна секреція моноцитами ІЛ-1в та ФНП- вірогідно знизилась. В третьому періоді ФІ та ФЧ нейтрофілів, ФІ моноцитів виявились нижчими показників в осіб контрольної групи, першим та другим періодами (р0,05 в усіх випадках). Відмічене також значуще зниження показника ФЧ моноцитів. Спонтанна продукція моноцитами ІЛ-1в та ФНП- знизилась порівняно з контрольною групою (р0,05 в обох випадках). Абсолютні рівні секреції монокінів також були вірогідно нижчими таких в другому періоді.
В четвертому періоді ФІ та ФЧ нейтрофілів та моноцитів виявились нижчими показників в контрольній групі та в третьому періоді (р0,05 в усіх випадках). Здатність моноцитів продукувати ІЛ-1в та ФНП-, порівняно з клітинами осіб контрольної групи, знизилась (р0,05 в усіх випадках).
Вплив тренувальних навантажень на стан Т-клітинної ланки імунітету. В першому періоді вірогідні зміни Т-ланки імунітету в спортсменів були відсутні. В другому періоді відбувалось зниження кількості CD3+- та CD4+-лімфоцитів при збереженні балансу в системі CD4/CD8. В третьому періоді вміст CD3+- та CD4+-клітин вірогідно знизилась проти показників в контрольній групі. Індекс CD4/CD8 знижувався проти показника в контрольній групі.
В четвертому періоді мало місце зниження кількості CD3+- та CD4+-лімфоцитів проти показників контрольної групи. Індекс CD4/CD8 виявився нижчим показника контрольної групи.
Вплив тренувальних навантажень на стан В-клітинної ланки імунітету. В першому періоді вірогідних змін кількості CD22+-лімфоцитів і вмісту в сироватці крові Ig A, G та М не відбувалось, хоча реєстрували підвищення вмісту ЦІК за рахунок середніх і дрібних комплексів.
В другому періоді відмічені вірогідне зниження в крові рівня Ig А та тенденція до зниження CD22+-клітин, Ig G та М. Рівень загальних ЦІК збільшувався порівняно з показником в осіб контрольної групи (р0,05) і не мав вірогідних розходжень з показником першого періоду; питома вага великих ЦІК зменшувалась.
В третьому періоді відбувалось вірогідне зменшення кількості CD22+-клітин і вмісту Ig A, G та М порівняно з показниками осіб контрольної групи. Кількість великих ЦІК була нижчою, ніж в осіб контрольної групи (p>0,05), а вміст середніх і дрібних ЦІК - збільшувався (р<0,05).
В четвертому періоді рівень СD22+-клітин знижувався в 1,33 рази порівняно з показником в контрольній групі, рівень Ig A - в 1,54 рази, Ig G - в 1,22 рази, Ig M - в 1,64 рази. Середній рівень ЦІК перевищував показник в осіб контрольної групи у 1,95 рази, реєстрували збільшення середніх і дрібних комплексів.
Вплив тренувальних навантажень на стан ПОЛ та системи АОЗ. В першому та другому періодах в спортсменів рівні ДК, МДА та каталази виявились вірогідно вищими показників в осіб контрольної групи. В третьому періоді вміст ДК в спортсменів виявився вищим показника в осіб контрольної групи в 1,79 рази. Рівень МДА перевищив показник норми в 1,9 рази, активність каталази - в 1,48 рази (р0,05 в усіх випадках). В четвертому періоді рівні ДК та МДА перевищили показники в осіб контрольної групи (р0,05). В 1,72 рази збільшилась активність каталази.
Вплив тренувальних навантажень на стан системи ейкозаноїдів. В першому періоді коефіцієнт простациклін/ТхВ2 не відрізнявся від показника контрольної групи; коефіцієнт ПГЕ2/ПГF2 знижувався відносно показника в контрольній групі (р0,05). В другому періоді коефіцієнт простациклін/ТхВ2 знижувався проти контрольного показника (p>0,05). Коефіцієнт ПГЕ2/ПГF2 зменшився порівняно з показником в осіб контрольної групи (р0,05). В третьому періоді коефіцієнт простациклін/ТхВ2 знижувався проти показника в осіб контрольної групи і проти показника в спортсменів в другому періоді (р0,05 в обох випадках). В четвертому періоді коефіцієнт простациклін/ТхВ2 виявився в 1,8 рази нижчим, ніж в осіб контрольної групи, коефіцієнт ПГЕ2/ПГF2 - у 2,5 рази. Кратність перевищення відносно показників в першому періоді склала для ПГЕ2 1,65 рази, для ПГF2 - 2,8 рази (р0,05).
Вплив тренувальних навантажень на енергетичний потенціал еритроцитів. В першому періоді ЕЗ еритроцитів виявився зниженим в 1,35 рази (р0,05). В другому періоді вміст ЕЗ виявився в 1,3 рази нижчим порівняно з таким в спортсменів в першому періоді, і в 1,77 рази нижчим проти відповідного показника в осіб контрольної групи. В третьому періоді, відносно до першого періоду ЕЗ знизився в 1,89 рази. В четвертому періоді ЕЗ виявився нижчим показника в контрольній групі в 3,29 рази, і в 2,43 рази нижчим порівняно з показником в першому періоді.
Вплив тренувальних навантажень на стан ЛДГ та її фракцій в еритроцитах. В першому періоді вміст ЛДГ в еритроцитах спортсменів збільшувався порівняно з показником в осіб контрольної групи в 1,2 рази (р0,05). Спостерігали також вірогідне підвищення частки ЛДГ3. В другому періоді відбувалось збільшення кількості ЛДГ, зменшення частки ЛДГ1+2 при підвищенні питомої ваги ЛДГ3 та ЛДГ4+5 (р0,05 в усіх випадках). В третьому періоді кратність збільшення ЛДГ склала 1,48 рази відносно показника контрольної групи, відносно показника в другому періоді - 1,13 рази, відносно показника в першому періоді - 1,23 рази. Вміст ЛДГ1+2 знижувався, а вміст ЛДГ3 та ЛДГ4+5 підвищувався проти показників в контрольній групі. В четвертому періоді вміст ЛДГ перевищив показник контрольної групи в 1,75 рази, показники в третьому, другому та першому періодах - відповідно, у 1,19, 1,33 та в 1,45 рази (р0,05 в усіх випадках). Спостерігали вірогідне зниження вмісту ЛДГ1+2 та підвищення ЛДГ3 і ЛДГ4+5.
Вплив реабілітаційних заходів на фагоцитарну активність моноцитів і нейтрофілів, спонтанну продукцію монокінів. В першому періоді в дослідній групі ФІ та ФЧ нейтрофілів, ФІ моноцитів виявились вірогідно вищими показників спортсменів основної групи. Продукція моноцитами монокінів в дослідній групі виявилась вірогідно вищою, ніж в основній групі.
В другому періоді в дослідній групі ФІ нейтрофілів виявився вищим, ніж в основній групі, та не мав відмінностей від показника осіб контрольної групи. ФЧ нейтрофілів в дослідній групі виявився вищим, ніж в основній групі. ФІ та ФЧ моноцитів у спортсменів дослідної групи виявились вищими порівняно з показниками в спортсменів основної групи (р0,05 в обох випадках). Більш високу здатність продукувати монокіни демонстрували моноцити спортсменів дослідної групи (р0,05).
В третьому періоді в дослідній групі ФІ нейтрофілів був вищим, ніж в основній групі, в 1,24 рази, ФЧ нейтрофілів - в 1,34 рази. Подібна кратність переважання показників фагоцитозу відмічена і відносно моноцитів. Секреція ІЛ-1в виявилась вищою в 1,33 рази, а секреція ФНП- - в 1,45 рази порівняно з такою в основній групі.
В четвертому періоді показники ФІ та ФЧ нейтрофілів та моноцитів перевищили показники в основній групі (р0,05 в усіх випадках). Продукція моноцитами ІЛ-1в та ФНП- також була більш високою, однак вірогідно нижчою порівняно з показниками осіб контрольної групи.
Вплив реабілітаційних заходів на стан Т-клітинної ланки імунітету. В першому періоді рівень CD3+-лімфоцитів перевищував показник в спортсменів основної групи і був невірогідно вищим показника в контрольній групи. Індекс CD4/CD8 був вищим у 1,26 рази показника в основній групі (р0,05).
В другому періоді в дослідній групі кількість CD3+-клітин збільшувалась у 1,17 рази порівняно з показником в основній групі (р0,05) та доходила практично до рівня осіб контрольної групи (р>0,05). Індекс CD4/CD8 в дослідній групі перевищував показник в основній групі (р0,05).
В третьому періоді реабілітаційні заходи були менш ефективними, ніж в першому та другому періодах. Індекс CD4/CD8 зменшився порівняно з першим та другим періодами та відповідав показнику в осіб контрольної групи.
В четвертому періоді вміст CD3+-лімфоцитів в дослідній групі виявився нижчим, ніж показник осіб контрольної групи, але вищим показника спортсменів основної групи (р0,05 в обох випадках). Індекс CD4/CD8 збільшився в 1,45 рази проти показника в основній групі (р0,05).
Вплив реабілітаційних заходів на стан В-клітинної ланки імунітету. В першому періоді вміст В-лімфоцитів збільшився порівняно з показником в основній групі (р0,05). Концентрація Ig А у 1,17 рази перевищувала рівень в основній групі. Концентрація Ig М виявилась вищою порівняно з основною групою (р0,05), однак від показника в осіб контрольної групи не відрізнялась. Вміст загальних ЦІК знизився (р0,05) і вірогідно не відрізнявся від показника осіб контрольної групи. Вміст великих ЦІК не змінювався і вірогідно не відрізнявся від показників як в основній групі, так і в осіб контрольної групи.
В другому періоді рівень В-клітин перевищував показник в спортсменів основної групи (р0,05) та не відрізнявся від показника контрольної групи. Рівень Ig А не відрізнявся від показника в осіб контрольної групи і був вірогідно вищим, ніж в основній групі. Вміст загальних ЦІК знизився порівняно з показником в основній групі (р0,05) та залишався збільшеним порівняно з показником в осіб контрольної групи (р0,05). Вміст середніх та дрібних ЦІК був вірогідно нижчим показника в основній групі і вірогідно вищим показника в осіб контрольної групи.
В третьому періоді вміст В-лімфоцитів збільшився порівняно з показником в основній групі (р0,05). Рівень загальних ЦІК в дослідній групі виявися нижчим, ніж в основній групі, і вищим показника в осіб контрольної групи (р0,05 в обох випадках). Концентрації середніх та дрібних ЦІК виявились нижчими, ніж в основній групі спортсменів, та більшими, ніж в осіб контрольної групи (р0,05).
В четвертому періоді також спостерігали позитивний вплив реабілітаційних заходів на В-клітинну ланку імунітету, однак цей вплив був найменшим порівняно з таким в попередніх періодах.
Вплив реабілітаційних заходів на стан ПОЛ та системи АОЗ. Вміст ДК в першому періоді виявився нижчим показника в спортсменів основної групи (р0,05), а також не відрізнявся від показника в осіб контрольної групи. МДА знизився порівняно з показником в основній групі в (р0,05). Рівень каталази не мав вірогідних розбіжностей з показником в осіб контрольної групи, але був нижчим, ніж в спортсменів основної групи (р0,05).
В другому періоді рівень ДК виявився нижчим, ніж в основній групі, і вірогідно вищим, ніж в осіб контрольної групи. Аналогічні зміни спостерігали і відносно вмісту МДА. Активність каталази була нижчою, ніж в основній групі спортсменів (р0,05).
В третьому періоді рівні ДК та МДА виявились нижчими показників в основній групі (р0,05 в обох випадках), однак були вірогідно вищими, ніж показники осіб контрольної групи. Порівняно з основною групою, у спортсменів дослідної групи активність каталази була нижчою у 1,26 рази (р0,05).
В четвертому періоді вміст ДК був нижчим показника в основній групі спортсменів в 1,54 рази, тоді як вміст МДА - у 1,7 рази. Рівні ДК та МДА перевищували відповідні показники контрольної групи (р0,05 в обох випадках). Активність каталази була нижчою, ніж в основній групі (р0,05).
Вплив реабілітаційних заходів на стан системи ейкозаноїдів. У першому періоді коефіцієнт простациклін/ТхВ2 залишався у межах фізіологічної норми. Коефіцієнт ПГЕ/ПГF2 перевищив показник основної групи та залишався нижчим, ніж в осіб контрольної групи (р0,05 в обох випадках).
В другому періоді коефіцієнт ПГЕ/ПГF2 виявився у 1,55 рази вищим відповідного значення в спортсменів основної групи, і у 1,18 рази нижчим порівняно з показником контрольної групи.
В третьому періоді коефіцієнт простациклін/ТхВ2 перевищував показник в основній групі у 1,33 рази. В дослідній групі концентрації ПГЕ2 і ПГF2 оказались нижчими, ніж в основній, коефіцієнт ПГЕ/ПГF2 - вищим (р0,05 у всіх випадках).
В четвертому періоді, порівняно з основною групою спортсменів, коефіцієнти простациклін/ТхВ2 та ПГЕ/ПГF2 виявились вищими у 1,5 рази.
Вплив реабілітаційних заходів на енергетичний потенціал еритроцитів. В першому періоді у спортсменів дослідної групи ЕЗ еритроцитів був у 1,24 рази вищим, ніж в групі зіставлення. В другому періоді ЕЗ еритроцитів в дослідній групі перевищував показник осіб контрольної групи в 1,35 рази (а ЕЗ еритроцитів спортсменів основної групи - у 1,77 рази). В третьому періоді ЕЗ еритроцитів в дослідній групі був у 1,56 рази вищим, ніж в основній групі. В четвертому періоді. ЕЗ еритроцитів в спортсменів дослідної групи також був значуще вищим, ніж ЕЗ в основній групі, і нижчим, ніж показник контрольної групи.
Вплив реабілітаційних заходів на стан ЛДГ та її фракцій в еритроцитах. В першому періоді активність ЛДГ виявилась вірогідно нижчою порівняно з показником в паверліфтерів основної групи. Частка ЛДГ1+2 склала більш ніж 75 %, частка ЛДГ4+5 вірогідно від показників як основної, так і контрольної групи не відрізнялась. Частка ЛДГ3 в паверліфтерів дослідної групи була вірогідно нижчою, ніж у спортсменів основної групи. В другому періоді активність ЛДГ знизилась проти показника в основній групі (р0,05) і вірогідно перевищувала показник в контрольній групі. Питома вага ЛДГ1+2 не відрізнялась від такої в основній групі спортсменів, частки ЛДГ3 та ЛДГ4+5 були вірогідно нижчими. В третьому періоді активність ЛДГ виявилась нижчою порівняно з показником в спортсменів основної групи (р0,05). Питома вага ЛДГ1+2 перевищила таку у групі порівняння, а ЛДГ3 та ЛДГ4+5 виявились нижчими (р0,05 в усіх випадках). паверліфтінг метаболічний спортсмен лактатдегідрогеназа
В четвертому періоді активність ЛДГ виявилась у 1,14 рази нижчою порівняно з показником у паверліфтерів основної групи. В основній групі питома вага ЛДГ1+2 виявився вищим, ніж в дослідній групі, в 1,17 рази, ЛДГ3 та ЛДГ4+5 - у 1,35 і в 1,3 рази нижчим (р0,05 в усіх випадках порівняння). Всі вивчені показники в дослідній групі спортсменів були вірогідно змінені порівняно з такими для контрольної групи. Однак ці зсуви виявились менш значущими, ніж у спортсменів основної групи.
ВИСНОВКИ
У дисертації викладено теоретичне обґрунтування ролі тривалих та наростаючих фізичних навантажень у виникненні порушень імунного та метаболічного статусу в спортсменів, які займаються паверліфтингом, та запропонований спосіб реабілітації на основі вивчення імунних і метаболічних показників в динаміці тренувального процесу.
Тривалі і прогресивно зростаючі фізичні навантаження в спортсменів, які займаються паверліфтингом, викликають пригнічення фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофілів, а також секреторної функції моноцитів. Імуносупресивний ефект інтенсивних і тривалих фізичних навантажень виражається в зниженні ФІ, ФЧ і спонтанної продукції ІЛ-1в і ФНП-. Найбільше пригнічення фагоцитарної і секреторної функції моноцитів і нейтрофілів розвивається в четвертому періоді тренувального макроциклу.
Імунний статус паверліфтерів характеризується розвитком Т-лімфопенії, дисбалансу в системі Т-хелперів/індукторів і Т-супресорів/цитотоксиків за типом відносного гіперсупресорного варіанта вторинного імунодефіциту; зниженням абсолютної кількості В-лімфоцитів та пригніченням їх здатності продукувати Ig А, М та G, інтенсифікацією імунного комплексоутворення з накопиченням найбільше патогенних середніх і дрібних ЦІК. Порушення Т- та В-клітинної ланок імунітету незначні в першому і другому періодах тренувального макроциклу і зростають у третьому і четвертому періодах.
У спортсменів, які займаються паверліфтингом, має місце активація процесів ПОЛ, що супроводжується збільшенням вмісту в крові спортсменів концентрацій ДК та МДА; та вихід з клітин до крові ферменту системи АОЗ - каталази. Найбільш суттєві зсуви спостерігають в четвертому періоді тренувального макроциклу.
Метаболічний статус спортсменів, які займаються паверліфтингом, характеризується посиленням продукції простацикліну, ТхВ2, ПГЕ2 та F2, а також розвитком дисбалансу між ними. Найбільш значні зміни в системі ейкозаноїдів викликали фізичні навантаження в четвертому періоді тренувального макроциклу, найменші зсуви - фізичні навантаження в першому періоді.
Метаболічні порушення еритроцитів периферійної крові паверліфтерів характеризуються зменшенням внутрішньоклітинного вмісту АТФ, збільшенням вмісту АДФ, АМФ, абсолютного вмісту ЛДГ і збільшенням її часток 3 та 4+5; зниженням ЕЗ еритроцитів і частки ізоферментів ЛДГ1+2. Найбільш суттєві зміни зареєстровані в четвертому періоді, найменші - в першому періоді тренувального макроциклу.
Реабілітаційні заходи, які включають комбінацію циклоферону, креатину моногідрату, інозину, комплексу амінокислот, мультивітамінів та мінералів і ентеральних фітосорбентів, суттєво впливають на імунний і метаболічний статус спортсменів/паверліфтерів. Найбільший ефект реабілітаційних заходів розвивається в першому-третьому періодах тренувального макроциклу, помірний ефект - у четвертому періоді.
Практичні рекомендації
Корективи у тренувальний процес у ході оперативного педагогічного контролю слід вносити при зміні таких показників, незалежно від періоду тренувального макроциклу: при зниженні відносного показника ФІ нейтрофілів до 71,2 %, ФІ моноцитів - до 65,4 %, індексу CD4/CD8 до 1,40 у.о., рівня Ig A - до 1,9 г/л.
У процесі тренувального макроциклу з метою профілактики імунодефіциту та метаболічних порушень в спортсменів-паверліфтеров доцільно включати до комплексу реабілітаційних заходів прийом усередину: циклоферону (по 450 мг 1 раз у 2 дні, 14 прийомів на курс), креатину моногідрату (по 5-10 г на добу протягом 30 днів), інозину (по 2 г на добу протягом 30 днів), комплексу амінокислот (по 14000-28000 мг на добу протягом 30 днів), комплексу мультивітамінів-мінералів (3 рази на день протягом 30 днів) і ентеральних фитосорбентів (фітосорбент “Силард-П” по 50 г 3-4 рази на тиждень протягом 30 днів).
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Галий С.Н., Гайдаш И.С. Состояние Т- и В-клеточного звеньев иммунитета у спортсменов, занимающихся пауэрлифтингом // Збірник наукових праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Випуск 14. - К.-Луганськ, 2007. - С. 156-159. (Здобувач провів дослідження, узагальнив результати, написав текст статті).
Галій С.М. Вплив фізичних навантажень на стан перекисного окиснення ліпідів, системи антиокислювального захисту та системи ейкозаноїдів у спортсменів, які займаються паверліфтингом // Український медичний альманах. - 2007. - № 1. - С. 15-19.
Галий С.М. Вплив комплексу реабілітаційних заходів на стан перекисного окиснення ліпідів та системи антиокислювального захисту в спортсменів, які займаються пауерліфтингом // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: біологія. - 2007. - № 1. - С. 25-27.
Галий С.Н., Флегонтова В.В., Гайдаш И.С. Состояние клеточного иммунитета у спортсменов, занимающихся пауэрлифтингом, в зависимости от времени года // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Т. Шевченка. Біологічні науки. - 2006. - № 13. - С. 35-41. (Здобувач провів дослідження, опрацював отримані результати, написав текст статті).
Галій C.М., Казімірко Н.К., Шанько В.М., Деменко А.В. Стан Т- та В-ланок імунітету в спортсменів, які займаються паверліфтингом // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: біологія. - 2006. - № 3-4. - С. 69-71. (Здобувач провів дослідження, опрацював отримані результати, написав текст статті).
Галій С.М. Мікробіологічна діагностика гнійно-запальних захворювань в спортсменів, які займаються пауерліфтінгом // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2006. - № 2. - С. 27-30.
Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Галій С.М. Спосіб медичної реабілітації спортсменів, які займаються паверліфтінгом, з наявністю ознак імунодефіциту та ендогенної інтоксикації // Деклараційний патент на корисну модель 9419 А Україна, A61K45/00. - № 200503432. Заявл. 12.04.2005 р.; надрук. 15.09.2005 р. Пром. власність. Офіційний бюлетень № 9.
Флегонтова В., Галій С., Душенко Є. Етіологічна діагностика гнійно-запальних захворювань спортсменів, які займаються пауерліфтінгом // Збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту “Молода спортивна наука України”. - Львів, 2005. - С. 269-272.
Галій С.М., Шабельник О.І. Стан фагоцитарної і секреторної активності моноцитів і нейтрофілів крові спортсменів, які займаються паверліфтингом // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції викладачів, лікарів, молодих вчених та студентів Медичного інституту Сумського державного університету “Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини”. - Суми, 2007. - С. 44.
Галій С., Яковлєва К., Шабельник О. Вплив фізичних навантажень на енергетичний потенціал еритроцитів периферійної крові спортсменів, які займаються пауерліфтингом та греко-римською боротьбою // Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів “Молодь та поступ біології”. - Львів, 2007. - С. 5.
Галій С., Перфільєва М., Шабельник О. Вплив комплексу реабілітаційних заходів на імунний статус спортсменів, які займаються пауерліфтингом // Матеріали XI Ювілейного міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених, присвяченому 50-річчю заснування Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. - Тернопіль. - 2007. - С. 209.
Галий С.Н., Яковлева Е.В. Влияние комплекса реабилитационных мероприятий на энергетический потенциал эритроцитов периферической крови спортсменов, которые занимаются пауэрлифтингом // Материалы Межгородской конференции молодых учёных “Актуальные проблемы патофизиологии. - С.-Петербург, 2007. - С. 11.
Галий С.Н., Яковлева Е.В. Влияние комплекса реабилитационных мероприятий на энергетический заряд эритроцитов периферической крови спортсменов, которые занимаются пауэрлифтингом и греко-римской борьбой // Матеріали 76-ї міжвузівської наукової конференції Івано-Франківського державного медичного університету “Працюємо, творимо, презентуємо”. - Івано-Франківськ, 2007. - С. 20.
АНОТАЦІЯ
Галій С.М. Вплив фізичних навантажень тренувального процесу на стан імунних та метаболічних показників в спортсменів, які займаються паверліфтінгом. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Луганський державний медичний університет. - Луганськ, 2007.
Дисертація присвячена розробці способу реабілітації в спортсменів, які займаються паверліфтингом, на основі вивчення імунних і метаболічних показників в динаміці тренувального процесу. Встановлено, що виразність імунних та метаболічних змін залежить від інтенсивності фізичних навантажень протягом тренувального макроциклу. Збільшення фізичного навантаження викликає пригнічення фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофілів, зниження спонтанної продукції монокінів моноцитами, розвиток відносного гіперпригнічувального варіанта вторинного імунодефіциту, пригнічення синтезу імуноглобулінів, інтенсифікацію імунного комплексоутворення. Встановлено, що з боку метаболічного статусу збільшення фізичних навантажень викликає активацію процесів перекисного окиснення ліпідів, недостатність каталази, дисбаланс в системі простацикліну, тромбоксану, простагландінів в сироватці крові, зниження енергетичного заряду еритроцитів і частки ізоферментів лактатдегідрогенази в еритроцитах спортсменів. Встановлено ефективність реабілітаційних заходів, які включають використання в процесі тренувального макроциклу комбінації циклоферону, креатину моногідрату, інозину, комплексу амінокислот, мультивітамінів, мінералів і ентеральних фітосорбентів. Отримані дані впроваджені в навчальний процес трьох вузів України.
Ключові слова: фізичні навантаження, імунні та метаболічні показники, спортсмени, паверліфтинг.
АННОТАЦИЯ
Галий С.Н. Влияние физических нагрузок тренировочного процесса на состояние иммунных и метаболических показателей у спортсменов, которые занимаются пауэрлифтингом. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. - Луганский государственный медицинский университет. - Луганск, 2007.
Диссертация посвящена разработке способа реабилитации у спортсменов, которые занимаются пауэерлифтингом, на основании изучения иммунных и метаболических показателей в динамике тренировочного процесса. Пауэрлифтинг является современным атлетическим видом спорта, связанным с силовым подъемом тяжестей, который в последнее время стал широко популярным за границей и на Украине. Для достижения высоких результатов спортсмены должны испытывать исключительные по объёму и интенсивности тренировочные нагрузки, что существенно влияет на организм спортсменов. Высокие физические и психоэмоциональные напряжения вызывают развитие переутомления организма и неблагоприятно влияют на систему иммунитета, что инициирует повышение заболеваемости спортсменов, особенно в период ответственных соревнований. Нередко инфекционные заболевания у спортсменов имеют тяжёлое течение и склонность к переходу в хронические формы. Потери тренировочного времени в результате заболевания отрицательно сказываются на общей физической подготовке спортсменов и их спортивных результатах. Установлено, что выраженность иммунных и метаболических изменений зависит от интенсивности физических нагрузок в течение тренировочного макроцикла. Увеличение физических нагрузок вызывает угнетение фагоцитарной активности моноцитов и нейтрофилов, снижение спонтанной продукции монокинов моноцитами, развитие относительного гиперсупрессорного варианта вторичного иммунодефицита, угнетение синтеза иммуноглобулинов, интенсификацию иммунного комплексообразования. Установлено, что со стороны метаболического статуса увеличение физических нагрузок вызывает активацию процессов перекисного окисления липидов, недостаточность каталазы, дисбаланс в системе простациклина, тромбоксана, простагландинов в сыворотке крови, снижение энергетического заряда эритроцитов и изоферментов лактатдегидрогеназы в эритроцитах спортсменов. Установлена эффективность реабилитационных мероприятий, которые включают использование в процессе тренировочного макроцикла комбинации циклоферона, креатина моногидрат, инозин, комплекса аминокислот, мультивитаминов, минералов и энтеральных фитосорбентов. Полученные данные внедрены в учебный процесс трёх вузов Украины.
Ключевые слова: физические нагрузки, иммунные и метаболические показатели, спортсмены, пауэрлифтинг.
SUMMARY
Galiy S.N. Influence of training process physical exercises on the state of immune and metabolic parameters in sportsmen-powerlifters. - Manuscript.
The dissertation on obtaining of scientific degree of the candidate of medical sciences on specialty 14.03.04 - pathological physiology. - Lugansk State Medical University. - Lugansk, 2007.
The thesis is dedicated to the development of rehabilitation methods in sportsmen-powerlifters based on examination of immune and metabolic parameters in dynamics of training process. It is established, that expressiveness of immune and metabolic disorders depends on intensity of physical exercises during the training macrocycle. The increase in physical exercises causes inhibition of phagocytic activity of monocytes and neutrophils, decrease in spontaneous production of monokines by monocytes, development of relative hypersuppressory variant of secondary immunodeficiency, oppression of antibody synthesis, intensification of immune complex formation. It is established that the metabolic disorders at increased physical exercises are characterized by lipid peroxidation activation, catalase insufficiency, imbalance of prostacyclin, thromboxane, prostaglandins in blood serum, decrease in power charge of erythrocytes and lactate dehydrogenase isoenzymes in erythrocytes. Efficiency of rehabilitation which include use during the training macrocycle of cycloferon, creatine monohydrate, inosine, complex of amino acids, multivitamins, minerals and enteral phytosorbents is established. The obtained data are used in the educational process of three high schools of Ukraine.
Keywords: physical exercises, immune and metabolic parameters, sportsmen, powerlifting.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Особливості стану кардіо-респіраторної системи у підлітковому віці. Характеристика серцево-судинної системи: функції і будова серця, серцевий цикл та його регуляція. Дослідження впливу режиму дня підлітків та фізичних навантажень на стан серцевої системи.
творческая работа [44,6 K], добавлен 07.09.2014Біологічне значення стомлення, методи його дослідження. Вивчення біохімічних основ стомлення у підлітків та його діагностування доступними засобами. Виявлення зміни в активності слини учнів внаслідок стомлення під час фізичних та розумових навантажень.
курсовая работа [116,8 K], добавлен 21.01.2017Загальна характеристика гемоглобінової системи в крові риб та її роль в підтриманні гомеостазу організму. Стан системи гемоглобіну (крові) за дії екстремальних факторів довкілля, температури, кислотних дощів. Токсикологічна характеристика інсектицидів.
дипломная работа [358,7 K], добавлен 16.09.2010Фізіологічні та біологічні характеристики крові. Кількість крові у тварин. Значення депонованої крові, механізми перерозподілу крові між депонованої і циркулюючої. Еритроцити як дихальні пігменти, які здійснюють перенесення кисню і діоксиду вуглецю.
реферат [15,5 K], добавлен 12.11.2010Внутрішнє середовище та його особливості. Функції, кількість і склад крові, її ферментні елементи. Групи крові, резус-фактор, резус-конфлікт і групова несумісність. Переливання крові та використання крові з лікувальної метою, розвиток донорства.
реферат [33,5 K], добавлен 29.11.2009Потенціал дії клітин. Особливості фази швидкої деполяризації, реполяризации, слідових потенціалів. Дослідження впливу входу натрію на внутрішньоклітинну концентрацію. Безперервне та сальтаторне розповсюдження нервового імпульсу. Фіксація потенціалу.
реферат [452,1 K], добавлен 19.06.2010Зміст та головні етапи процесу формування ґрунту, визначення факторів, що на нього впливають. Зелені рослини як основне джерело органічних речовин, показники їх біологічної продуктивності. Вплив кореневої системи на структуроутворення ґрунтової маси.
реферат [20,8 K], добавлен 11.05.2014Вода - найважливіша складова середовища нашого існування. Розподіл води у тканинах організму людини. Вивчення впливу водних ресурсів на здоров’я. Дослідження основних показників якості питної води. Кількість добової норми рідини та правила її вживання.
реферат [20,9 K], добавлен 02.03.2013Дослідження мікрофлори повітря та води. Загальна характеристика родини Herpesviridae. Будова і властивості герпес-вірусів. Реплікація герпес-вірусів. Групи крові та інфекційні захворювання. Нова вакцина проти вірусу герпесу. Екологічні зони України.
научная работа [1,3 M], добавлен 03.11.2015Сутність та фізичні основи явища випромінювання. Влив різних видів випромінювання на прокаріотів. Ультразвукові хвилі та їх вплив на різні мікроорганізми. Природа осмотичного тиску, дія гідростатичного тиску, особливості впливу цього фактора на бактерії.
презентация [403,1 K], добавлен 16.05.2015
