Урбанофлора Кіровограда

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

НІКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД - НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

УДК 582.988 (477. 65 - 21)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

УРБАНОФЛОРА КІРОВОГРАДА

АРКУШИНА Ганна Феліксівна

03.00.05 - ботаніка

Ялта - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова і Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В.К. Винниченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат біологічних наук, доцент,

Попова Олена Миколаївна,

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова МОН України,

доцент кафедри ботаніки.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор,

Попович Сергій Юрійович,

Національний аграрний університет Кабінету міністрів України, завідувач кафедри декоративного садівництва та фітодизайну;

кандидат біологічних наук, доцент,

Мойсієнко Іван Іванович,

Херсонський державний університет МОН України,

доцент кафедри ботаніки.

Захист відбудеться «01» листопада 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.369.01 в Нікітському ботанічному саду - Національному науковому центрі УААН за адресою: 98648, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр.

Факс: (0654) 33-65-50; E-mail: ssadogurskij@yandex.ru

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру УААН за адресою: 98648, Автономна республіка Крим, м. Ялта, Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр.

Автореферат розісланий «12» вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук Садогурський С.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом ХІХ-ХХ століть спостерігається стійка тенденція до переміщення населення в міста. Згідно з прогнозами (Кучерявий, 1999), до 2025 року в містах буде жити близько 84% населення планети, а площа урбанізованих територій може досягти 20% земної поверхні, придатної для життя.

В урбанізованих ландшафтах зміни флористичних комплексів відбуваються значно інтенсивніше, ніж в природних екосистемах. Вивчення сучасного стану флори міст дозволяє виявити основні тенденції динаміки рослинного покриву та визначити шляхи раціонального використання рослинних ресурсів.

Незважаючи на те, що флори міст мають спільні риси та принципи формування і генезису, їх склад має зонально-географічну і соціально-історичну специфіку (Горчаковский, 1979; Ильминских, 1993; Burda, 1997; Бутакова, 2003; Губарь, 2006), тому широкомасштабні дослідження необхідні для одержання детальної і порівняльної інформації.

Дослідження урбанофлори Кіровограда є особливо актуальним як певний етап інвентаризації рослинного покриву населених пунктів України та Європи, як складова вивчення всієї фіторізноманітності Центральної України, та частина сучасної урбанофлористики. Воно дозволяє виявити особливості урбанофлори Кіровограда порівняно із зональною природною флорою та визначити її місце в системі флор інших міст.

В процесі вивчення урбанофлори Кіровограда враховані всі основні тенденції і напрямки дослідження флор: традиційний для урбанофлори аналіз спонтанної природної та синантропної флори (Бурда, 1990; Васильева-Немерцалова, 1996; Левон, 1999; Мойсіенко, 1999; Мельник, 2001); вивчення дендрофлори міста, в складі якої розглядаються і спонтанні, і культивовані види (Кондратюк, 1968; Кондратюк, Остапко, 1990; Поляков, 1998); дослідження різноманіття культивованих трав'янистих декоративних видів та агрокомпоненту, тобто сільськогосподарських рослин (Декоративные травянистые… 1977; Рідкісні рослини…1982; Бондаренко, Попова, 2001).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає тематиці наукової роботи кафедри біології Кіровоградського державного педагогічного університету «Вивчення та раціональне використання флорофонду Кіровоградської області», тісно пов'язана з «Обласною програмою формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 рр.», затвердженою рішенням Кіровоградської обласної Ради №141 від 24 січня 2003 р., та Державним завданням «Вивчення біоценотичного різноманіття Центральної України і організація комплексного моніторингу за його станом» (номер Держреєстрації 0198U007563).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - встановити основні закономірності формування та розвитку урбанофлори Кіровограда на підставі дослідження та оцінки її сучасного стану. Для досягнення мети визначені такі завдання:

- провести інвентаризацію флори судинних рослин Кіровограда;

- виявити особливості урбанофлори Кіровограда порівняно з зональною природною флорою та урбанофлорами інших міст через фракційний, систематичний, біоморфологічний, екологічний та географічний аналіз;

- з'ясувати особливості індигенної, синантропної, адвентивної та культигенної фракцій флори;

- виявити особливості культигенної фракції в умовах лише стихійної практичної діяльності людини по озелененню міста (за відсутністю спеціальних наукових ботанічних установ та цілеспрямованої наукової діяльності в цьому напрямку);

- дослідити екотопологічну диференціацію урбанофлори;

- скласти перелік господарсько корисних рослин міста;

- виявити рідкісні рослини та можливості їх збереження в урбанізованому середовищі;

- виявити місце урбанофлори Кіровограда в системі урбанофлор України.

Об'єкт дослідження - флора міст Центральної України.

Предмет дослідження - порівняльна оцінка урбанофлори Кіровограда.

Методи дослідження. В дослідженні використано загальноприйняті методи маршрутного флористичного обстеження, морфолого-еколого-географічний метод, еколого-флорокомплексний підхід до вивчення флороекотопологічної диференціації міста, математичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше детально вивчено урбанофлору Кіровограда в найбільш повному обсязі, проведено її аналіз. Складено детальний конспект флори судинних рослин міста, який містить 1165 видів, що належать до 524 родів, 121 родини, 62 порядків та 4 відділів. Вперше для території міста наведені 170 видів. Обґрунтовано необхідність включення до складу урбанофлори не тільки спонтанних, але й культивованих видів рослин, роль культивованої фракції у формуванні, розвитку та оптимізації урбанізованого середовища. Наведена порівняльна характеристика спонтанної фракції урбанолофри Кіровограда із урбанофлорами інших міст та зональною природною флорою. Виявлені кількісні співвідношення спонтанної та культивованої фракцій, індигенофітів, синантропофітів, адвентофітів та культигенофітів, які свідчать про невисокий ступінь антропогенної трансформації урбанофлори Кіровограда та приналежність її до флор малих та середніх міст України.

Вперше проаналізовано дендрофлору міста, встановлено видовий склад трав'янистих культивованих рослин. Складено перелік рідкісних для міста рослин, що нараховує 63 види. Виявлені ядра біорізноманітності та рефугіуми природної флори в межах міста, проаналізовано їх вплив на розвиток урбанофлори.

Практичне значення одержаних результатів. Даними дослідженнями створена основа для моніторингу флори міста. На підставі поглиблених досліджень урбанофлори вивчено поширення та стан рідкісних видів та підготовлено наукові обґрунтування необхідності створення ботанічних заказників місцевого значення - «Новопавлівського» та урочища «Злодійська балка». Відповідні матеріали направлено до Держуправління Міністерства екології та природних ресурсів України в Кіровоградській області. На територіях запроектованих заказників розроблено екологічні стежки для проведення літніх польових практик студентів природничо-географічного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету та ботанічних екскурсій школярів. Акти впровадження результатів дисертаційного дослідження додаються.

Результати дисертаційного дослідження використані для складання Державного кадастру рослинного світу України (Кіровоградська область). Одержані дані внесені в курси «Охорона рослинного світу» (розділ «Охорона рослинного світу на урбанізованих територіях»), «Ботаніка. Систематика рослин», а також в програму літньої польової практики з ботаніки для студентів І та ІІ курсів Одеського національного університету та Кіровоградського державного педагогічного університету. Отримані здобувачем результати можуть бути використані при написанні конспектів флор та визначників.

Особистий внесок здобувача. Робота є самостійним дослідженням здобувача, яким проведені численні маршрутні обстеження на території міста. Зібрано 2,5 тис. гербарних зразків, складено 220 флористичних списків для різних видів аналізу флори, проведено камеральну обробку власного гербарного збору та матеріалів гербарних колекцій Одеського національного університету, створено конспект судинних рослин урбанофлори Кіровограда, класифікаційну схему урбанофлори, карти поширення рослин, які охороняються в природних ландшафтахдкісниснихитету та Кіровоградського державного педагогічного університету рослинмісцевої рної флори міста., зроблено поглиблений аналіз літератури.

Здійснено систематичний, географічний, біоморфологічний та екологічний аналіз урбанофлори та аналіз розподілу адвентивного елемента за вихідними ареалами, ступенем натуралізації, за часом та способом заносу. Встановлено флороекотопологічну диференціацію території міста, досліджено її флоросозологічні аспекти, виявлено характер трансформації зональної флори в результаті урбанізації, типові та характерні риси урбанофлори. Складено перелік рідкісних та зникаючих з території міста видів рослин, запропоноване доповнення обласного Червоного списку рослин, та заходи охорони. Результати виконаних досліджень відображено в публікаціях та дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи викладені та обговорені на засіданнях кафедри біології, науково-методичних семінарах, щорічних наукових конференціях Кіровоградського державного педагогічного університету (Кіровоград, 1999-2006).

Матеріали дисертації були представлені на: ХІ з'їзді Українського ботанічного товариства (Харків, 25-27 вересня 2001 р.), Всеукраїнській конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (19-22 листопада 2001 р.), науковій конференції молодих вчених «Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях» (Кривий Ріг, 13-16 травня 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття» (5-6 листопада 2002 р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта '2003», міжнародній конференції студентів та молодих вчених «Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення» (Львів, 11-13 квітня 2003 р.), Фальцфейнівських читаннях (Херсон, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Структурно-функціональна організація біогеоценозів України» (Дніпропетровськ, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції «Україна наукова - 2003» (Дніпропетровськ, 2003), II Міжнародній конференції «Динаміка наукових досліджень '2003» (Дніпропетровськ, 2003), Всеукраїнській конференції молодих вчених «Біорізноманіття як ключовий момент збалансованого розвитку: регіональний аспект» (Миколаїв, 2003), VII Міжнародній науково-практичної конференції «Наука і освіта -2004» (Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній конференції «Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка» (Херсон, 2004), І Міжнародній науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу '2004» (Дніпропетровськ, 2004), VIII Міжнародній конференції «Наука і освіта '2005» (Дніпропетровськ, 2005), міжнародної наукової конференції «Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманіття в умовах антропогенно зміненого середовища» (Кривий Ріг, 2005), науково-практичній конференції «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития», 1-15 октября 2005 г. (Одесса), І Регіональній науковій конференції «Сучасні екологічні проблеми Центральної України» 20-21 квітня 2006 року (Кіровоград, 2006), ХІІ з'їзді Українського ботанічного товариства (Одеса, 15-18 травня 2006 р.), Всеукраїнській студентської науково-практичної конференції «Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України» (Полтава, 2007).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 26 наукових робіт, зокрема 4 статті у виданнях, затверджених ВАК України як спеціалізовані для біологічних наук, 22 - у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 8 розділів, заключення, висновків, списку літератури (345 джерел, з них 55 іноземних). Загальний обсяг роботи складає 148 сторінок, вона ілюстрована 27 таблицями, 3 рисунками і супроводжується 3 додатками (Додаток А - «Конспект флори судинних рослин м. Кіровограда»; Додаток Б - «Флористична структура екоценофітонів та екофітонів урбанофлори», що містить 13 таблиць; Додаток В - акти впровадження результатів дисертаційного дослідження).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА КІРОВОГРАДА

Кіровоград - місто, обласний і районний центр. Площа - 105 км2, населення (станом на 2005 рік) - 262,8 тисяч чоловік. Територія міста розташована на південному заході Східно-Європейської рівнини, в межах Кіровоградського (Середньоінгульського) району Степової області південних відрогів Придніпровської височини, яка належить до Дністровсько-Дніпровської височинної провінції, що є складовою Степової зони, а остання, відповідно - Помірного поясу. На основі літературних джерел наведено фізико-географічну (географічне положення, геологічна будова, клімат, ґрунтовий покрив, гідрографія) і соціально-економічну (історія виникнення та розвитку міста, сучасний соціально-економічний стан) характеристики території міста, дані про трансформацію природних умов в результаті урбанізації.

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УРБАНОФЛОРИ КІРОВОГРАДА ЯК ЧАСТИНА СУЧАСНОЇ УРБАНОФЛОРОИСТИКИ

Найбільш ретельні дослідження флори Єлисаветграда та його околиць, а також Олександрійського та Єлисаветградського повітів, були проведені Е. Ліндеманном (1868-1875). Він описав рослинний світ Єлисаветграда, Олександрії, Новомиргорода, Крюкова та Куцівки, а також склав конспект 1012 видів рослин, який вважається першою спробою написання однієї з регіональних флор. Фрагментарні дані про флору міста містяться в роботах І. Гюльденштедта, І.Ф. Шмальгаузена, Й.К. Пачоського, А.М. Окснера та в гербарних зборах Ф.О. Гриня, К.К. Зерова, М.І. Котова, Н.К. Срединського, та деяких інших авторів.

Перший період історії вивчення урбанофлори Кіровограда обмежений 1791-1875 рр., і пов'язаний з роботами академіка І. Гюльденштедта та Е. Ліндеманна, які містять перші конкретні дані про флору міста. Цей період характеризується потужним розвитком міста, поповненням його флори за рахунок адвентивних рослин та культивування. Другий період (1886-1967 р.р.) характеризується публікацією фрагментарних даних та описів деяких рослин, хоча в цей період часу роботи по озелененню міста проводилися досить активно. З 1967 р. і до нашого часу дослідження флори міста відсутні. На момент досліджень цікава та своєрідна флора міста була недостатньо вивченою і вимагала всебічного дослідження, аналізу та порівняння із зональною природною флорою і урбанофлорами інших міст для з'ясування її місця в системі урбанофлор України.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

В основу роботи покладені матеріали польових досліджень, проведених автором на території міста Кіровограда протягом 1999-2005 рр. Використано загальноприйнятий метод маршрутного флористичного обстеження в адміністративних межах міста із збиранням та фіксуванням гербарного матеріалу та камеральною обробкою зборів, які також виконані за загальноприйнятими методиками. Конспект урубано-флори Кіровограда складено на основі власних гербарних зборів (1999-2005), та узагальнень флористичної інформації публікацій про рослинний покрив регіону. Аналіз видової різноманітності флори здійснено на основі загальноприйнятого морфолого-еколого-географічного методу, методів порівняльної флористики. Структура флори встановлена на основі еколого-флорокомплексного підходу та математичних методів, зокрема коефіцієнта флористичної дискримінації Стугрена-Радулеску. Для оцінки ступеня антропогенної трансформації флори розраховано індекси синантропізації, апофітизації флори, апофітизації спонтанофітів, антропофітизації, археофітизації, кенофітизації, модернізації, та індекс нестабільності флори, проведено порівняння з аналогічними для ряду європейських міст.

ФРАКЦІЙНА СТРУКТУРА УРБАНОФЛОРИ КІРОВОГРАДА ТА ОЦІНКА СТУПЕНЮ ЇЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Визначено схему фракційної структури урбанофлори Кіровограда та виділено дві основні фракції - спонтанну та культивовану. В складі спонтанної розрізняємо індигенофіти та синантропофіти. Останні містять аборигенний та адвентивний елемент, який класифіковано за часом і способом занесення та ступенем натуралізації. В складі культигенофітітв виділено аборигенну та адвентивну складові, які мають однаково важливе значення в урбанофлорі Кіровограда. За індексами, що оцінюють ступінь антропогенної трансформації (табл.1) визначено середню міру трансформованості. Синантропізація в більшій мірі зумовлена процесом апофітизації, ніж антропофітизації, порівняно невеликою інтенсивністю інвазії адвентивних рослин, особливо кенофітів, та середньою представленістю нестабільного елементу у флорі.

Таблиця 1. Індекси, що характеризують ступінь трансформації флори в результаті урбанізації

	IS	IAp	IAps	IAn	IArch	IKen	IM	IJ
Миколаїв	63,0	37,2	50,1	25,8	8,5	17,4	48,7	8,3
Херсон	64,4	36,0	50,3	28,4	9,0	19,4	68,2	11,0
Маріуполь	45,1	24,2	30,6	21,0	8,5	12,5	59,4	6,7
Познань	62,7	26,9	42,0	35,8	12,0	17,0	73,3	17,9
Берлін	-	-	-	39,9	9,5	27,9	70,0	11,0
Краків	56,5	28,7	39,8	27,7	9,6	18,1	65,3	13,5
Варшава	66,5	32,9	49,5	33,5	8,6	24,8	73,9	18,4
Ужгород	56,6	32,2	42,6	24,3	-	-	-	-
Кривий Ріг	58,7	29,0	41,3	29,7	9,5	20,2	68,2	14,2
Кіровоград	53,2	29,2	38,5	24,0	9,0	11,8	49,4	9,7

Примітка: IS - індекс синантропізації; IАp - апофітизації; IАps - апофітизації автохтонного елемен-ту; IАn - антропофітизації; IАrch - археофітизації; IKen - кенофітизації; IM - модернізації; IJ - нестабільності

СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ УРБАНОФЛОРИ

Флористичне багатство, різноманітність та систематична структура урбанофлори. Флора судинних рослин Кіровограда нараховує 1165 видів, які належать до 524 родів, 121 родин, 62 порядків та 4 відділів. Спонтанна флора складає 951 вид, 127 з яких зустрічаються також і в культурі. Лише в культурі зустрічається 214 видів. За кількістю видів вона може бути співставлена з флорами інших міст сусідніх адміністративних областей - Миколаєва (909 видів, Мельник, 2001), Херсона (964 види, Мойсієнко, 1999), Кривого Рогу (1009 видів, Шоль, 2005), Одеси (879 видів, Васильєва-Немерцалова, 1996), Маріуполя (915 видів, Бурда, 1997). За рівнем флористичного багатства флора міста не поступається природній флорі сусіднього Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу (937 видів, Мирза-Сіденко, 2003), займаючи при цьому значно меншу площу. Аномально високе флористичне багатство є характерною рисою урбанофлор, зокрема і дослідженої.

Основні пропорції урбанофлори в цілому, її спонтанної та культивованої фракцій становлять відповідно 1:4,3:8,7; 1:4,6:9,7; 1:2,2:3,8; родові коефіцієнти - 2,2; 2,1; 1,7. Основу флори Кіровограда складають покритонасінні, серед яких переважають представники класу Magnoliopsida. Співвідношення Liliopsida та Magnoliopsida в урбанофлорі в цілому складає 1:4,7, в спонтанній фракції - 1:4,3. Ці показники наближаються до таких інших урбанофлор (1:4,0-4,5), але є вищими за відповідний показник флори Середньої Європи (1:2,9-3,6). Характерною особливістю урбанофлори міста є повна відсутність в ній представників відділу Lycopodiophyta. Інші судинні спорові відіграють незначну роль. Трансформація систематичної структури в результаті урбанізації виявляється в концентрації великої кількості видів в небагатьох родинах: у перших трьох родинах урбанофлори - 26,9% видів, у десяти - 54,0%; у перших трьох родинах спонтанної фракції - 27,2%, у десяти - 57,9%; в культивованій фракції перші три родини містять 29,3% видів, а вісім провідних - 50,5%.

В дослідженій урбанофлорі провідні родини розподіляються таким чином: вся флора - Asteraceae (142 види), Rosaceae (93), Poaceae (78), Fabaceae (66), Brassicaceae (61), Lamiaceae (54), Caryophyllaceae (41), Ranunculaceae (32), Apiaceae (32), Cyperaceae (30); спонтанна фракція - Asteraceae (125), Poaceae (78), Rosaceae (57), Fabaceae (57), Brassicaceae (56), Lamiaceae (51), Caryophyllaceae (37), Ranunculaceae (31), Cyperaceae (30), Apiaceae (30); культивована фракція - Rosaceae (36), Asteraceae (17), Solanaceae (11), Salicaceae (10), Fabaceae (10), Iridaceae (10), Oleaceae (8), Pinaceae (7). Спектри провідних родин всієї урбанофлори та її спонтан-ної фракції наближаються до зональної флори, але мають також риси синантропних флор (високе положення родин Rosaceae, Brassicaceae, Ranunculaceae). Порівняно з іншими урбанофлорами, синантропізація виражена менше, зокрема синантропна родина Chenopodiaceae в десяток провідних не входить. Співіснування аридних родин з бореальними у родинному спектрі свідчить про її проміжний характер між флорами середземноморсько-євразіатського та бореального типів.

Спектр провідних родів для урбанофлори в цілому має такий вигляд: Carex (24 види), Rosa (20), Veronica (15), Galium (14), Centaurea (13), Dianthus (11), Potentilla (10), Trifolium (10), Vicia (100), Astragalus (10); для спонтанної фракції - Carex (24), Veronica (15), Galium (14), Rosa (15), Centaurea (11), Trifolium (10), Potentilla (10), Astragalus (100), Vicia (9); для культивованої - Rosa (7), Populus (7), Spiraea (6), Acer (5), Narcissus (5), Lupinus (5), Crocus (4), Iris (4), Crataegus (4), Ulmus (4). Характерною рисою всіх спектрів є їх гетерогенність, в них входять середземноморські, бореальні та синантропні роди.

Географічний аналіз флори. Для аналізу географічної структури урбанофлори Кіровограда використано окремі дані та підходи з робіт А.Л. Тахтаджяна (1978), Є.М. Лавренка (1991),Л.І. Крицької (1987), В.В. Новосада (1992), В.В. Протопопової (1991), Ю.Д. Клеопова (1990) І.І. Мойсеєнко (1999), Р.П. Мельник (2001) та В.М. Мирза-Сіденко (2003). Використано також схему ботаніко-географічного районування земної кулі, розроблену H. Meusel, E. Jager, E. Weinert (1965), W. Rothmaler (1976). На основі ареалогічних діагнозів видів складено спектри хорологічних груп, що відображають фітогеографічну структуру флори.

За регіональними типами провідну роль в спектрі типів ареалів як в урбанофлорі в цілому, так і в спонтанній фракції зокрема, займають види голарктичного типу ареалів. Вони складають основу досліджуваної флори - понад 50%. Найчисленнішим в складі цього типу є палеарктичний та голарктичний класи. Зональні риси підкреслює також досить численний для антропогенно трансформованої флори європейський клас. Значна доля полірегіонального типу в урбанофлорі Кіровограда пов'язана, головним чином, із синантропізацією флори та інвазією адвентивних видів, та, в меншій мірі, із збереженням в субурбанозоні міста індигенних ділянок, деяким видам яких також властиве глобальне поширення.

За зональними характеристиками характерне переважання широкоареальних типів. Значною є кількість видів з плюризональним, бореально-субмеридіональними, субмеридіональними, температно-меридіональними типами ареалів. Центр флористичного різноманіття припадає на температну, субтемператну та субмеридіональну зони. Таким чином, урбанофлора Кіровограда є температно-субмеридіональною.

За кліматичним типом значно переважають індиферентні види (близько половини в усій флорі та в спонтанній фракції, а в культивованій фракції - більше половини), та види, які належать до регіонів з підвищеним ступенем континентальності (до 40%). Серед них майже порівну евконтинентальних та евріконетинентальних. Кількість видів, ареали яких пов'язані з океанічністю клімату, значно менша.

Географічний спектр урбанофлори Кіровограда в цілому та її спонтанної фракції характеризує з одного боку зональні риси флори, а з другого показує її антропогенну трансформацію. Остання виявляється в збільшенні долі широкоареальних видів, зокрема полірегіонального та голарктичного типу, за рахунок культивованих рослин, та зменшенні кількості видів з відносно вузькими ареалами, а також у великій кількості індиферентних видів та видів з підвищеним ступенем континентальності.

Аналіз біоморфологічної структури урбанофлори. За основу біоморфологічної класифікації урбанофлори взята лінійна система життєвих форм (біоморф) В.М. Голубєва (1965, 1995), побудована на основних біоморфах і тривалості життєвого циклу, структурі надземних, підземних пагонів, кореневих систем та характері вегетації, і в якій окремі органи розглядаються незалежно один від одного.

У дослідженій флорі переважають трав'янисті рослини (82,4% видів урбанофлори в цілому, 90,3% - спонтанної фракції, 47,2% - культивованої фракції). Серед них домінують полікарпики (70,1%; 68,6%; 77,1% відповідно). Монокарпиків значно менше (29,9%; 31,4%; 22,9%), дерев та кущів і кущиків в цілій урбанофлорі порівну (по 8,7%), в спонтанній та культивованій фракціях відповідно 4,1% та 5,3%, 29,0% та 23,8%. Пануючою за типом вегетації в усіх фракціях є група літньозелених рослин (69,4%; 67,6%; 77,1%). За типом будови надземних пагонів в спонтанній та культивованій фракціях переважають безрозеткові види (51,2%, 77,6%), в спонтанній фракції безрозеткових та напіврозеткових видів майже порівну (45,3% та 45,4% відповідно). За типом підземних пагонів в усіх трьох фракціях переважають безкореневищні види (40,8%; 34,4%; 69,1%), але спостерігається значна роль каудексових рослин в урбанофлорі в цілому та спонтанній фракції (23,1%; 28,2%), короткокореневищних в усіх трьох фракціях (20,7%; 21,1%; 18,7%). Для всіх фракцій урбанофлори характерна значна кількість видів із стрижневою кореневою системою (60,5%; 58,3%; 70,1%). В цілому біоморфологічна структура всієї урбанофлори та її спонтанної фракції має спільні риси. В той же час культивована фракція має свої особливості. Тут переважають деревно-чагарникові види (113; 52,8%), а серед трав'янистих форм більшість складають полікарпіки. Аналіз біоморфологічної структури урбанофлори Кіровограда дозволяє виявити деякі закономірності: серед окремих біоморфологічних ознак домінують стрижневий тип кореневої системи, безрозеткові та напіврозеткові надземні пагони, літньозелений характер вегетації, безкореневищний тип підземних пагонів. Результатом урбанізації території є підвищення частки трав'янистих монокарпіків, підвищення ролі видів з стрижневим типом кореневої системи, безрозетковим типом надземних пагонів та безкореневищної структури.

Екологічний аналіз урбанофлори. Екологічна структура урбанофлори по відношенню до природних факторів. З метою екологічного аналізу складено спектри відносно таких факторів, як вологість, освітленість, температурний режим, кліматичні особливості. Встановлено, що для урбанофлори характерно домінування в усіх трьох фракціях мезофітів (31,9%; 25,1%; 62,1%) та ксеромезофітів (31,5%; 34,9%; 16,4%), геліофітів (59,9%; 58,5%; 58,5%), мегатермофітів (44,4% та 52,3%) в урбанофлорі в цілому та в культивованій фракції, а також мезотермофітів (45,4%) в спонтанній фракції. Серед клімаморф домінують гемікриптофіти в усій урбанофлорі та спонтанній фракції (32,8%; 37,5%), та фанерофіти в культивованій (52,8%). Таким чином, в екологічному спектрі урбанофлори Кіровограда спостерігається домінування гемікриптофітів, мезофітів та ксеромезофітів, мегатермофітів та мезотермофітів, а також геліофітів, що надає досліджуваній флорі своєрідності у порівнянні з іншими урбанофлорами. Ця своєрідність полягає у меншій антропогенній трансформації, що наближає її до зональної природної флори.

Екологічна структура флори за стійкістю до урбанізації. На основі загальноприйнятих класифікацій для урбанофлори Кіровограда виділено 5 екологіч-них груп: урбанофіли, геміурбанофіли, урбанонейтрали, геміурбанофоби, урбанофоби (Мамчур, Проць, 1996; Wittig, Diesing, Godde, 1985). Елементи виділені за поширенням рослин в місті. В урбанофлорі Кіровограда в цілому та в спонтанній фракції домінують урбанофобні (37,2%; 42,1%) та урбанофільні (34,2%; 27,6%) види, третє місце посідають урбанонейтральні (14,5%; 14,1%) види. Перші представлені в основному видами місцевої флори, їх велика кількість пояснюється природним екотонним ефектом, серед других переважають синантропні види, серед третіх багато видів, які цілеспрямовано культивуються людиною для різних потреб. Більшість культивованих рослин є урбанофілами (63,6%), що підтверджує значну роль культигенної фракції в оптимізації урбанізованого середовища. Урбанофобів та урбанонейтралів в цій фракції майже однакова кількість (15,4%; 16,3%).

ОСОБЛИВОСТІ АДВЕНТИВНОЇ ФРАКЦІЇ УРБАНОФЛОРИ КІРОВОГРАДА

Аналіз розподілу адвентивного елементу урбанофлори за первинними ареалами, часом та способом заносу. Адвентивний елемент урбанофлори Кіровограда налічує 237 види, що складає 20,3% від загальної кількості видів досліджуваної флори. Розподіл адвентивних мігроелементів урбанофлори Кіровограда свідчить про переважну роль видів давньосередземноморського походження (середземноморський, середземноморсько-ірано-туранський та ірано-туранський адвентивні мігроелементи) у формуванні її адвентивного елементу, що складає 51,1% від загального числа адвентивних видів досліджуваної флори. За числом видів в спектрі адвентивних мігрохроноелементів урбанофлори Кіровограда переважає кеномігрохроноелемент (117 видів, або 49,4%). Інші два - адвентивні археомігрохроноелемент та евкеномігрохроноелемент мають 89 (37,5%) та 31 (13,1%) видів відповідно. Це свідчить про те, що основне поповнення флори міста адвентивними видами відбувалося до початку ХХ сторіччя, що узгоджується з історичної роллю міста та його бурхливим розвитком в XVIII-XIX століттях. Згідно традиційної класифікації адвентивного елементу флори, за способом заносу на територію Кіровограда адвентивні види поділено на три групи: аколютофіти (44,7%), ергазіофігофіти (40,1%) та ксенофіти (15,2%). Розподіл адвентивних мігроелементів за часом заносу вказує на значне переважання процесу аридизації флори під впливом діяльності людини в минулому і про специфічність впливу сучасної урбанізації, яка, на відміну від інших форм господарської діяльності людини, має явні тенденції до мезофітизації флори у ХХ столітті.

Аналіз натуралізації видів адвентивних рослин. Аналіз процесу натуралізації адвентивних видів здійснено за загальноприйнятими методиками (Thellung 1915; Kornas, 1968; Trzcinska-Tasik, 1979; Протопопова, 1991; Мойсієнко, 1999). Найбільшою кількістю видів в урбанофлори Кіровограді представлені епекофіти (52,3%), які мають велике ценотичне значення як домінанти рослинного покриву на антропогенно змінених територіях. Характерною рисою дослідженої урбанофлори, як і інших урбанофлор, є значна кількість ергазіофітів (36,3%). Кількість агріоепекофітів, агріофітів та ефемерофітів невелика. В спектрі мігроелементів всіх груп за мірою натуралізації, за винятком агріофітів, переважають види давньосередземноморського походженння. В спектрі біоморф характерно переважання однорічних трав'янистих монокарпіків, окрім агріофітів, де домінують полікарпіки.

ФЛОРОЕКОТОПОЛОГІЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ м. КІРОВОГРАДА

Обов'язковим елементом сучасного флористичного дослідження є встановлення комплексної диференціації флори в межах території дослідження. В архітектурно-просторовій структурі міста традиційно виділяють екотопологічні частини: багатофункціональний центр, промислова зона, зона житлової забудови, зона приватної забудови, транспортна зона, зона озеленення. Для міста Кіровограда виділено 7 макрокомплексів, або екоценофітонів, та 17 більш дрібних комплексів - екофітонів. Важливим чинником флороекотопологічної структури є встановлення ступеня подібності та відмінності флорокомплексів. Ступінь подібності флористичних спектрів екофітонів урбанофлори Кіровограда визначено за допомогою коефіцієнта флористичної дискримінації Стугрена-Радулеску (рис. 1).



Рис. 1. Дендрит та кореляційні плеяди, які відображають ступінь подібності флористичних спектрів екофітонів урбанофлори Кіровограда

Евурбанофітон (Evurbanophyton - URB). Сукупність видів судинних рослин, яка утворюється на трансформованих внаслідок урбанізації територіях, розглядається в межах макрофлороекотопологічного комплексу - евурбанофітону. Він представлений 779 видами судинних рослин, що відносяться до 401 родів та 97 родин. Структурний аналіз екоценофітону показує, що саме він зумовлює синантропні риси урбанофлори. В його складі виділено 4 екофітони: Segetalophytum (Sgt) - 324 види, 219 родів, 48 родин; Selitebophytum (Slt) - 422 види, 269 родів, 75 родин; Transportatiophytum (Trn) - 406 видів, 247 родів, 61 родина; Viridificatiophytum (Vrd) - 472 види, 272 роди, 84 родини.

Антропогенофітон (Antropogenophyton - ANT). Під Antropogenophyton ми, услід за В.В. Новосадом (1992, 1998), розуміємо екоценофітон з порушеними людиною або за її участю місцями зростання. Як наслідок утворюються місцезростання з екологічними особливостями, що відрізняються від початкових. Екоценофітон містить 129 видів із 101 роду та 40 родин, що складає відповідно 11,7% видів, 19,3% родів та 33,1% родин всієї урбанофлори. Формується специфічний флористичний комплекс, в якому виділені 2 екофітони: Ruderalophytum (Rd) - 120 видів, 88 родів, 20 родин; Terroeffosofodiophytum (Tef) - 55 видів, 46 родів, 24 родини.

Степофітон (Steppophyton - ST). Флористичні комплекси, пов'язані із степовими ділянками, розглядаються в межах макрофлороекотопологічного комплексу - степофітону. Він приурочений переважно до субурбанозони, але окремі фрагменти проникають в урбанозону, переважно вздовж залізниць та автошляхів. Степофітон налічує 483 видів судинних рослин, які належать до 250 родів та 63 родин, і представлений в досліджуваній флорі 4 екофітонами: Petrosteppophytum (Pts) - 336 видів, 182 роди, 50 родин; Runcatiosteppophytum (Rst) - 221 вид, 153 роди, 43 родини; Eusteppophytum (Eust) - 203 види, 129 родів, 40 родин. Pratosteppophytum (Prt) - 165 видів, 110 родів, 37 родин.

Псамофітон (Psammophyton - PS). Сукупність видів рослин, флорогенезисно зближених та адаптивно пов'язаних між собою екологічними факторами та спільністю історичного розвитку на піщаних субстратах, розглядається як псамофітон. Він налічує 117 видів судинних рослин із 79 родів та 32 родин. В зв'язку із тим, що він зазнає значних антропогенних навантажень, нами виділено 2 екофітони: Runcatiopsammophytum (Rps) - 110 види, 77 родів, 30 родин; Fixalepsammophytum (Fps) - 86 видів, 62 роди, 29 родин.

Гігрофітон (Hygrophyton - HY). Під гігрофітоном розуміємо складну природну єдність взаємозв'язаних і взаємодіючих мікрофлорокомплексів, облігатно пов'язаних з умовами надмірного зволоження і тимчасовим затопленням видів. Він містить 208 видів, що належать до 123 родів та 48 родини. Завдяки гігрофітону, в структурі урбанофлори збільшується роль бореальних родин та родів, видів з голарктичним типом ареалу, з літньозеленим характером вегетації, з кореневищним типом надземних пагонів, з мичкуватим типом кореневої системи, гігрофітів та мезофітів, криптофітів, мезотермофітітв та сциофітів. У складі гігрофітону виділено 3 екофітони: Ripariophytum (Rpr) - 162 види судинних рослин, 95 родів, 41 родина; Runcatiohygrophytum (Rhy) - 163 види, 97 родів, 40 родин; Plavnephytum (Plv) - 72 види, 54 роди, 24 родини.

Гідрофітон (Hydrophyton - HYD). Сукупність видів, які облігатно пов'язані з водними місцезростаннями, розглядається нами як гідрофітон. В межах досліджуваної території він пов'язаний з акваторіями річок Інгул, Сугоклія та Біянка в адміністративних межах міста. У зв'язку із невеликою площею акваторії та значним антропогенним навантаженням, гідрофітон нечисленний. Він включає 20 видів судинних рослин, які належать до 11 родів та 10 родин.

Дрімофітон (Drymophyton - DR). Сукупність видів рослин та їх популяцій, облігатно пов'язаних з фітоценоекологічними нішами лісових угруповань, розглядається як дрімофітон. В урбанофлорі Кіровограда він виділений нами у зв'язку із своєрідною флорою урочища «Злодійська балка» площею понад 500 га, більшу частину якої займає діброва штучного походження (насадження Quercus robur). Екоценофітон нараховує 241 видів, які належать до 145 родів та 62 родин. Зважаючи на штучне походження та значне антропогенне навантаження (розташування поблизу дачних ділянок, залізниці та автошляхів), він має дуже трансформований вигляд, але не деградує завдяки догляду лісництва.

БОТАНІЧНА ЦІННІСТЬ УРБАНОФЛОРИ КІРОВОГРАДА

Пріоритетні завдання охорони флорогенофонду Кіровограда. В урбанофлорі Кіровограда нараховуємо 63 види, які охороняються (5,4%). У межах міста зареєстровані 2 види, занесені до Червоного списку міжнародного Союзу Охорони природи, 5 - до Європейського червоного списку, 27 - до Червоної книги України останнього видання, 31 вид занесений до обласного червоного списку.

Охорона фітогенофонду в містах має свої специфічні особливості. Збереження раритетних видів тут є більш складним завданням порівняно з неурбанізованим середовищем. Поглиблене созологічне вивчення території дослідження дозволило виявити ділянки природної рослинності в субурбанозоні, на яких можна створити рослинні резервати. На основі проведених досліджень розроблено наукові обґрунтування необхідності оголошення 2 заповідних об'єктів - ботанічних заказників місцевого значення «Новопавлівський» та урочище «Злодійська балка». Створення цих заповідних об'єктів дозволить взяти під охорону 46 рідкісних видів рослин.

Господарська оцінка урбанофлори. Проблема раціонального використання рослинних ресурсів є однією з найактуальніших і в урбанізованому середовищі. Для вирішення цієї проблеми необхідне всебічне дослідження флори, виявлення корисних рослин, оцінка можливостей їх використання або введення в культуру. Генофонд корисних рослин представлений різними групами. Це рослини декоративного (45,1%) та фітомеліоративного (1,7%) значення; лікарські та вітамінні (44,0%); медоноси (21,3%); технічного використання (21,2%); кормові (20,6%); рослини харчового використання (18,3 %); отруйні (7,0%); бур'яни (31,1%). Через вплив на рослини в антропогенному середовищі найрізноманітніших факторів, можливість їх використання без додаткових досліджень обмежена. Тому ми не даємо рекомендації щодо їх використання. Проте наведений нами розподіл може мати певне значення для збереження генофонду своєрідної міської флори.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Поглиблене вивчення флори міста дозволило виявити головні тенденції її розвитку в ХХ столітті. Порівняно із даними Е. Ліндеманна, який безпосередньо для сучасної території міста наводить 604 види рослин, протягом понад 120 років флора Кіровограда збільшилася на 65%. За іншими літературними джерелами для міста наведені 995 видів. В порівнянні із цим також спостерігається значне поповнення флори міста до початку ХХІ століття. Видів, наведених за літературою, але не виявлених під час наших досліджень, налічується 142. Вперше для території міста наводиться 170 видів.

У флорі Кіровограда, як і в інших урбанофлорах, спостерігається висока активність процесів вимирання та імміграції видів, підсилення імміграції порівняно із вимиранням. З цим явищем, а також з природним екотонним ефектом, ефектом рефугіуму та антропогенним впливом, пов'язані підвищені параметри видового багатства урбанофлори Кіровограда. Порівняно із зональною індигенною флорою структура урбанофлори Кіровограда спрощується, уніфікується, втрачає специфічні риси. Характерними особливостями розвитку урбанофлори Кіровограда є висока динамічність та гетерогенність видового складу, зростання видового багатства за рахунок апофітізації, адвентизації та культивування, високі темпи першої.

В процесі дослідження ми впевнилися, що включення культивованої фракції до складу урбанофлори Кіровограда є виправданим та правомірним. Культивована фракція доповнює уяву про все різноманіття урбанофлори, є складовою сучасного шляху перетворення флори, відображує процес діяльності людини по створенню та оптимізації урбанізованого середовища. Культивовану флору можна вважати каркасом фітосередовища міста, про що свідчить видовий склад міських парків, скверів, вуличних насаджень, в яких при відсутності чи послабленні догляду, відновлюється природна рослинність.

Урбанофлора Кіровограда виявляє риси, властиві флорам малих та середніх міст України, зокрема, її індигенна складова (461 вид) зберігає переважаюче положення порівняно із адвентивною (237 видів) та культигенною (214 видів). В умовах Кіровограда можлива відносна стабілізація видового складу флори, відновлення її аборигенної структури за рахунок рослин природної флори.

рослина урбанофлора рідкисний кіровоград

ВИСНОВКИ

1. Вперше досліджено видовий склад урбанофлори та виявлені її основні властивості. Флора нараховує 1165 видів рослин, які належать до 524 родів та 121 родини. До фракції спонтанофітів належить 951 вид, 127 з яких зустрічається також і в культурі. Фракція культигенофітів містить 214 видів. Вперше для території Кіровограда наведено 170 видів. Урбанофлора Кіровограда виявляє типові риси урбанофлор: підвищений рівень флористичного багатства, прояв екотонного ефекту, характерне для урбанізації зміщення систематичних, біоморфологічних, географічних, екологічних характеристик, синантропізація, уніфікація та адвентизації флори.

2. Встановлено, що за систематичною структурою досліджена урбанофлори подібна до зональної природної флори, але виявляє синантропні риси. Наслідком синантропізації є підвищене положення родин Fabaceae та Brassicaceae, концентрація значної кількості видів в небагатьох родинах та велика кількість родин та родів, представлених одним-трьома видами.

3. У відповідних спектрах урбанофлори в цілому та її фракцій виявлено домінування трав'янистих монокарпіків, видів із стрижневою кореневою системою, безрозетковим типом надземних пагонів та безкореневищною структурою підземних. Переважання мезофітних та ксеромезофітних, геліоморфних, мезо- та мегатермофітних екоморф, гемікриптофітів та терофітів свідчить про трансформацію урбанофлори Кіровограда внаслідок урбанізації.

4. В екологічному спектрі за відношенням до урбанізації відзначено переважання урбанофобних (37,2% від загальної кількості видів урбанофлори, та 42,1% спонтанної фракції), та урбанофільних видів (34,2% та 27,6% відповідно). Значна кількість перших пояснюється наявністю в межах міста значних за площею ділянок малотрансформованої природної флори, екотонним ефектом, ефектом рефугіуму. Серед других переважають синантропні та адвентивні рослини, а також ті, що цілеспрямовано завозяться для культивування.

5. В географічному спектрі виявлено переважання широкоареальних видів, зокрема з ареалами голарктичного та полірегіонального типу та значна доля європейсько-середземноморських видів. Розподіл видів за зональною структурою свідчить про те, що досліджена флора є температно-субмерідіональною. За кліматичними особливостями переважають індиферентні види та ті, ареали яких тяжіють до більш континентального клімату.

6. Результати фракційного аналізу свідчать про численність індигенної складової урбанофлори Кіровограда - 461 вид (39,6%). Синантропна фракція має переважну більшість видів - 525, (45,1%), з яких 237 видів (20,3%) є адвентивними. За часом заносу переважають кенофіти, що свідчить про найбільшу активність процесу інвазії адвентивних рослин до початку ХХ століття та узгоджується із історичною роллю міста. За мірою натуралізації переважають епекофіти, що пояснюється антропогенним навантаженням.

7. З'ясовано, що культигенна фракція відіграє суттєву роль в процесі формування урбанофлори Кіровограда та відображає вплив діяльності людини на видовий склад рослин не менше, ніж адвентивна фракція, особливо в умовах наявності лише стихійного культивування та відсутності цілеспрямованої наукової діяльності людини в цьому напрямку.

8. Флороекотопологічний аналіз виявив в дослідженій урбанофлорі 7 екоценофітонів та 17 екофітонів. Найбільш подібними є екофітони евурбанофітону. Спостерігаються тісні зв'язки синантропної плеяди із степофітоном, що є одним із проявів апофітізації флори Кіровограда та вказує на трансформованість першого. Hydrophyton та Drymophyton мають унікальні риси. Останній виявляє певну подібність до Viridificatiohytum, що пов'язане штучним походженням та підтримкою його людиною.

9. За характером практичного використання рослин виділено 8 основних груп корисних рослин: декоративні (525 видів; 45,1%), лікарські та вітамінні (513 видів; 44,0%), медоноси (248 видів; 21,3%), технічні (247 видів; 21,2%), кормові (240 видів; 20,6%), харчові (213 видів, 18,3%), бур'яни (362 види; 31,1%).

10. Складено загальний список з 63 видів судинних рослин, що перебувають під офіційною охороною. З них 2 види включено до Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи, 5 видів внесені до Європейського Червоного списку, 27 - до Червоної книги України, 31 є рідкісними для Кіровоградської області. 46 видів виявлено нами безпосередньо, решта наведена за літературними даними, 19 видів культивується в приватних садибах та міському озелененні. З метою збереження раритетних видів підготовлені обґрунтування для створення двох ботанічних заказників місцевого значення.

11. Особливостями урбанофлори Кіровограда є переважання індигенної складової (461 вид) над адвентивною (237 видів) та культигенною (214 видів); значна подібність до зональної природної флори; середній ступінь антропогенної трансформації; невелика інтенсивність інвазії адвентивних рослин; переважання апофітізації над антропофітизацією. Названі риси дозволяють визначити урбанофлору Кіровограда як флору середніх і малих міст України.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аркушина Г.Ф., Попова О.М. Раритетні судинні рослини в урбанофлорі Кірово-града // Вісник Одеського національного університету. Біологія. - 2002. - Т.7, вип. 1. - С. 27-31.

Здобувачкою зібраний матеріал, зроблено аналіз і опис одержаних даних; разом із співавтором сформульовано висновки.

2. Аркушина Г.Ф. Історія ботанічних досліджень на Кіровоградщині // Наукові запис-ки Тернопільського державного університету. Серія: біологія. - 2003. - №1 (20). - С. 102-108.

3. Аркушина Г.Ф. Історія дослідження урбанофлори Кіровограда // Наукові записки Тернопільського державного університету. Серія: біологія. - 2003. - №3-4 (22). - С. 114-119.

4. Аркушина Г.Ф., Попова О.М. Аналіз дендрофлори Кіровограда // Вісник Одеського національного університету. Біологія. - 2003. - Т. 8, вип. 6. - С. 36-42.

Здобувачка провела збір гербарного матеріалу, виконала камеральну обробку, аналіз і опис одержа-них даних; написала частину тексту щодо об'єкту власних досліджень, разом із співавтором сформулювала висновки.

5. Аркушина Г.Ф. Можливості використання флори заповідних територій та синан-тропної флори для польової практики з ботаніки // Матеріали ХІ з'їзду Українського ботанічного товариства. - Харків, 2001. - С. 11-12.

6. Аркушина Г.Ф. Флора гранітних відслонень р. Сугоклії в межах м. Кіровограда // Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України. Матеріали Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (19-22 листопада 2001 р.) - Ч.1. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 107-111.

7. Аркушина Г.Ф., Попова О.М. Про необхідність організації двох ботанічних заказ-ників в межах міста Кіровограда // Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях. Матеріали наукової конференції молодих вчених (Кривий Ріг, 13-16 травня 2002 р.). - Кривий Ріг, 2002. - С.12-14.

Здобувачкою проведено обстеження досліджених територій із збиранням та фіксуванням гербарного матеріалу, камеральною обробкою та аналізом, разом із співавтором сформульовано висновки.

8. Аркушина Г.Ф. Лікарські рослини в урбанофлорі Кіровограда // Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (5-6 листопада 2002 р.) - Полтава, 2002. - С.49-51.

9. Аркушина Г.Ф. Про рідкісні види рослин у флорі цвинтарів міста Кіровограда // Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта '2003». - Т.2. Біологія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 3-4.

10. Аркушина Г.Ф. Сучасні дані про раритетні судинні рослини урбанофлори Кіровограда // Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення. Матеріали Міжнародної конференції студентів та молодих вчених (Львів, 11-13 квітня 2003 р.). - Львів, СПОЛОМ, 2003. - С.8-10.

11. Аркушина Г.Ф. Синантропна флора цвинтарів міста Кіровограда // Збірник наукових праць. Фальцфейнівські читання. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С. 24-26.

12. Аркушина Г.Ф. Лісова рослинність урочища Злодійська балка (м. Кіровоград) // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Структурно-функціональна організація біогеоценозів України». - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 3.

13. Аркушина Г.Ф. Різноманіття деревно-чагарникових видів в озелененні міста Кіровограда // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Україна наукова - 2003». - Т. 13. Біологія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 3.

14. Аркушина Г.Ф. Рослини екстремальних місцезростань в урбанофлорі Кіровограду // Теорія і практика сучасного природознавства. Збірник наукових праць. - Херсон: Терра, 2003. - С. 11-13