Міксоміцети Кримського природного заповідника

6. Найвища видова різноманітність кортикофільних міксоміцетів характерна для деревних рослин, кора яких має специфічну структуру (наявність на поверхні тріщин, щілин, зморшок). На корі таких дерев у заповіднику виявлено 28 видів міксоміцетів, серед яких найчастіше траплялися Cribraria violacea, Perichaena chrysosperma P. vermicularis, Macbrideola cornea, Physarum decipiens тощо. Найменшу кількість міксоміцетів відзначено на видах дерев, поверхня кори яких гладенька або смолиста з незначними тріщинами. На корі цих видів дерев виявлено відповідно 8 та 5 видів міксоміцетів.

7. Найбільшу кількість підстилкових міксоміцетів (24 види) відзначено на листі, що перезимувало лише один рік. На цьому субстраті найчастіше відмічали Arcyria cinerea, Craterium leucocephalum, C. minutum, Didymium squamulosum, Physarum bivalve, Ph. leucopus. Значно менше підстилкових міксоміцетів виявлено на листі, що перезимувало кілька років (7 видів). Встановлено, що видова різноманітність підстилкових міксоміцетів залежить від стану деструкції та потужності лісової підстилки.

8. За допомогою методу вологої камери на різних рослинних субстратах та екскрементах травоїдних тварин виявлено 63 види міксоміцетів. Найбільшу кількість міксоміцетів (36 видів) і найкоротший період розвитку їх спорофорів виявлено на корі живих дерев (від 2 до 15 днів). На екскрементах травоїдних тварин виявлено найменшу кількість міксоміцетів (6 видів), які характеризувалися найтривалішим періодом розвитку спорофорів (від 2 до 3 місяців). З'ясовано, що в умовах вологої камери одні й ті самі види міксоміцетів (Echinostelium minutum, Macbrideola cornea, Arcyria cinerea, Licea minima, Perichaena chrysosperma, P. vermicularis, Cribraria violacea) на різних субстратах (мертва деревина, кора живих дерев, мохоподібні, опале листя, екскременти травоїдних тварин) відзначаються різним часом появи спорофорів.

9. Низькоінтенсивне лазерне світло в червоній частині спектра (л=632,8 нм) по-різному впливає на ріст та швидкість утворення спорофорів досліджених видів міксоміцетів на корі Cornus mas та Acer campestre в умовах вологої камери. Процес розвитку та збільшення кількості спорофорів Cribraria violacea, Licea parasitica та Macbrideola cornea активізується під дією опромінення лазерним світлом, тоді як розвиток і збільшення кількості спорофорів інших видів міксоміцетів (Arcyria cinerea та Perichaena vermicularis) під дією даного типу опромінення незначне або взагалі не відбувається.

10. В Кримському заповіднику 12 видів міксоміцетів утворюють асоціації з 9 видами листостеблових мохів та 3 видами печіночників. Symphytocarpus impexus та Echinostelium arboreum виявлені виключно на поверхні листостеблових мохів, інші 10 видів міксоміцетів в заповіднику були відмічені також на мертвій деревині та корі живих дерев. Міксоміцети, розвиваючись на поверхні мохоподібних, використовують останні як сприятливий для свого розвитку біотоп. Мохоподібні в таких асоціаціях продовжують нормально рости та розмножуватися. Взаємовідносини між цими організмами мають позитивний характер і можуть розглядатися як коменсалізм, тобто однобічне використання одного виду іншим, без нанесення йому шкоди.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Романенко К.О. Нові для Криму та України види міксоміцетів з букових лісів Кримського природного заповідника // Укр. ботан. журн. 2001. Т.58, № 5. С. 557-564.

2. Романенко К.О. Кортикулоїдні та ксилотрофні міксоміцети Кримського природного заповідника // Ученые записки Таврического национального ун-та им. В.И. Вернадского. Серия „Биология”. 2001. Т. 14, № 1. С. 184-188.

3. Романенко К.О. Видове різноманіття міксоміцетів Кримського природного заповідника // Заповідна справа в Україні. 2001 Т. 7, вип. 1. С. 26-32.

4. Романенко Е.А. Видовое разнообразие подстилочных миксомицетов Крымского природного заповедника (Украина, Крым) // Микол. и фитопатол. 2002. Т. 36, вып. 5. С. 51-58.

5. Романенко К.О. Міксоміцети основних рослинних угруповань Кримського природного заповідника // Укр. ботан. журн. 2002. Т.59, № 6. С. 730-736.

6. Романенко К.О. Видове різноманіття міксоміцетів соснових лісів Кримського природного заповідника // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України „Актуальні проблеми ботаніки та екології” (20-23 серпня 2001р., смт. Зноб-Новгородське) Ніжин, 2001. С. 23-24.

7. Романенко К.О. Підстилкові міксоміцети Кримського природного заповідника // Мат. XI з'їзду Українського ботанічного товариства (25-27 вересня 2001р., м. Харків) Харків, 2001. С. 326-327.

8. Романенко Е.А. Видовое разнообразие ксилофильных миксомицетов Крымского природного заповедника // Мат. II научной конференции „Заповедники Крыма. Биоразнообразие на приоритетных территориях: 5 лет после Гурзуфа” (Симферополь, 25-26 апреля 2002 г.) Симферополь, 2002. С. 201-203.

9. Романенко К.О. Особливості видового складу кортикулоїдних міксоміцетів Кримського природного заповідника // Мат. наукової конф. „Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях” (13-16 травня, 2002 р., м. Кривий Ріг) Кривий Ріг, 2002. С. 335-337.

10. Романенко К.О. Екологічні групи слизовиків (клас Myxomycetes) Кримського природного заповідника // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України „Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття” (Львів, Івано-Франково, 6-10 серпня 2002 р.). Львів, 2002. С. 43-44.

11. Романенко Е.А., Ныпорко С.А. Миксомицеты, обнаруженные на мохообразных методом влажной камеры // Биология наука XXI века: 6-я Пущинская школа-конференция молодых ученых (Пущино, 20-24 мая, 2002 г.): Сборник тезисов. Том 2. Тула: Изд-во Тул. гос. пед. ун-та им. Л.Н. Толстого, 2002. С. 153-154.

12. Романенко Е.А. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на образование спорофоров миксомицетов в условиях влажной камеры // Грибы в природных и антропогенных екосистемах. Тр. междунар. конф., посвященной 100-летию начала работы профессора А.С. Бондарева в Ботаническом институте им. В.Л. Комарова РАН (Санки-Петербург, 24-28 апреля 2005 г.). Том 2. СПб., 2005. С. 148-152.

13. Романенко Е.А. Малоизвестные для Украины виды миксомицетов из Крымского природного заповедника // Мат. III научной конф. „Заповедники Крыма: заповедное дело, биоразнообразие, экообразование” (Симферополь, 22 апреля 2005). - Ч. I. География. Заповедное дело. Ботаника. Лесоведение. Симферополь: КРА „Экология и мир”, 2005. С. 246-252.

14. Dudka I.O., Romanenko E.A. Heterotypic reactions of the myxomycetes with the other organisms in space-trophic econiche // Мат. междунар. конф., посвященной 75-летию Биологического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова (Москва, 31 января - 3 февраля 2006). М.: Макс-пресс, 2006. С. 53-54.

Анотація

Романенко К.О. Міксоміцети Кримського природного заповідника. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21 - мікологія. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2006.

Проведене спеціальне вивчення видового складу міксоміцетів Кримського заповідника. Виявлено 105 видів міксоміцетів з 32 родів, 11 родин, 6 порядків та 2 класів. Вперше для заповідника наводяться 100 видів, з них 58 є новими для Криму, 15 - для України. Виявлені основні риси таксономічної структури міксоміцетів заповідника. Встановлений рівень спорідненості біоти міксоміцетів Гірського Криму з такою країн Середземномор'я. Проаналізовано розподіл міксоміцетів за фітоценозами заповідника. Встановлено, що найрізномітнішими є видові склади міксоміцетів букових та скельнодубових лісів. Вивчено екологічні групи міксоміцетів, особливу увагу приділено аналізу екологічних особливостей кортикофільних та підстилкових міксоміцетів. Досліджено особливості розвитку міксоміцетів на різних типах субстратів, а також вплив низькоінтенсивного лазерного опромінення на ріст та розвиток міксоміцетів на корі живих дерев в умовах вологої камери. Встановлено, що вплив лазерного світла є фактором, що неоднаково впливає на ріст та швидкість утворення спорофорів різних видів міксоміцетів на корі дерев в умовах вологої камери. Виявлено асоціації міксоміцетів з мохоподібними. З'ясовано, що біотичні взаємовідносини між цими організмами є проявом позитивних взаємодій, а саме, коменсалізму.

Ключові слова: міксоміцети, видовий склад, таксономічна структура, фітоценози, екологічні групи, розвиток у вологій камері, асоціації, Гірський Крим, Середземномор'я.

Аннотация

Романенко Е.А. Миксомицеты Крымского природного заповедника. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.21. - микология. - Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, Киев, 2006.

Проведено специальное изучение видового состава миксомицетов Крымского заповедника. Обнаружено 105 видов миксомицетов из 32 родов, 11 семейств, 6 порядков и 2 классов. 100 видов оказались новыми для заповедника, 58 - для Крыма, 15 - для Украины. Новым для Украины является род Dianema. Выявлены основные черты таксономической структуры миксомицетов заповедника. Наибольшим видовым разнообразием характеризуются порядки Trichiales (31 вид), Physarales (26), Liceales (21), Stemonitales (20), среди семейств - Stemonitaceae и Trichiaceae (по 20), Physaraceae (16), Didymiaceae (10), среди родов - Physarum (10 видов), Arcyria, Trichia, Cribraria (по 9), Licea (7), Stemonitis, Perichaena та Echinostelium (по 6), Didymium (5), Hemitrichia та Diderma (по 4), Comatricha (3). С применением методов сравнительной флористики установлено, что биота миксомицетов Горного Крыма, как на низком (у=50%), так и высоком уровне связи (у=95%) наиболее сходна с биотой миксомицетов Испании. В то же время, увеличение роли семейства Trichiaceae в Горном Крыму отражает специфику природных условий этой территории как самого северного региона Средиземноморской флористической области и региона, пограничного с Европейской широколиственной областью. Исследованы особенности распределения миксомицетов в различных фитоценозах заповедника. Выяснено, что наибольшим видовым богатством миксомицетов отличаются буковые (63 вида) и скальнодубовые леса (50) заповедника, меньше всего миксомицетов зарегистрировано в горно-луговых степных фитоценозах (17). Сравнение видовых составов миксомицетов исследованных фитоценозов с использованием коэффициента Стугрена-Радулеску показало, что наиболее близкими являются видовые спектры миксомицетов грабовых, скальнодубовых и ольховых лесов. Достаточно высокий уровень сходства имеют видовые составы миксомицетов буковых и буково-грабовых лесов; миксомицеты сосновых лесов, образованные Pinus pallasiana и P. sylvestris между собой также близки. Видовые составы миксомицетов дубово-кленовых и горно-луговых степей оказались наиболее специфичными и самобытными. Анализ распределения миксомицетов по типам субстратов (мертвая древесина, кора живых деревьев, листовой опад, экскременты растительноядных животных) показал, что обнаруженные в заповеднике миксомицеты принадлежат к 4 экологическим группам: лигнофильным (60 видов), кортикофильным (36), подстилочным (31) и копрофильным (6). Особое внимание уделено анализу экологических особенностей кортикофильных и подстилочных миксомицетов. Установлено, что в заповеднике наибольшим видовым разнообразием кортикофильных миксомицетов (28 видов) характеризуются древесные растения, кора которых имеет на своей поверхности борозды, глубокие трещины и углубления (Sorbus torminalis, Acer campestre, Cornus mas, Pyrus communis, Crataegus sp., Quercus petraea, Q. robur, Fraxinus excelsior, Tilia cordata, Alnus glutinosa). Наименьшее количество миксомицетов отмечено на деревьях, кора которых отличается гладкой (Juniperus oxycedrus, Taxus baccata) или смолистой поверхностью с незначным числом трещин (Picea abies). На коре таких видов деревьев обнаружено соответственно 8 и 5 видов. Отмечено, что стадии распада лесной подстилки определяют видовое разнообразие подстилочных миксомицетов. Наибольшее количество видов таких миксомицетов развивается на опавших листьях, которые перезимовали один год (24 вида), наименьшее - на листьях, которые перезимовали несколько лет (7). Проведено изучение особенностей развития миксомицетов на различных типах субстратов (мертвая древесина, кора живых деревьев, листовой опад, хвоя, остатки травянистых растений, экскременты растительноядных животных, мохообразные) в условиях влажной камеры. Установлено, что каждый вид миксомицета характеризуется различным временем появления и дальнейшего развития спорофоров во влажной камере. В условиях влажной камеры одни и те же виды миксомицетов (Echinostelium minutum, Macbrideola cornea, Arcyria cinerea, Licea minima, Perichaena chrysosperma, P. vermicularis, Cribraria violacea) на различных органических субстратах развивают свои спорофоры в различные временные периоды. Проведено исследование влияния низкоинтенсивного лазерного облучения (гелий-неоновый лазер) в красной части спектра (л=632,8 нм) на рост и развитие миксомицетов на коре живых деревьев в условиях влажной камеры. Обнаружено, что низкоинтенсивный лазерный свет по-разному влияет на рост и скорость развития спорофоров миксомицетов Cribraria violacea, Licea parasitica, Macbrideola cornea, Arcyria cinerea, Perichaena vermicularis на коре деревьев Cornus mas и Acer campestre в условиях влажной камеры. Процесс развития и увеличения количества спорофоров C. violacea, L. parasitica и M. cornea активизируется при облучении лазерным светом, тогда как у A. cinerea и P. vermicularis образование и увеличение числа спорофоров под действием данного вида облучения незначительное или вообще не происходит.

Исследованы ассоциации миксомицетов с мохообразными. 12 видов миксомицетов образуют ассоциации с 9 видами листостебельных мхов и 3 видами печеночников. Symphytocarpus impexus и Echinostelium arboreum отмечены исключительно на поверхности листостебельных мхов, тогда как остальные 10 видов миксомицетов в заповеднике найдены также на отмершей древесине и коре живых деревьев. Отмечено, что данный тип проявления биотических отношений этих организмов следует рассматривать как комменсализм.

Ключевые слова: миксомицеты, видовой состав, таксономическая структура, фитоценозы, экологические группы, развитие во влажной камере, ассоциации, Горный Крым, Средиземноморье.

Annotation

Romanenko K.O. Myxomycetes of the Crimean Nature Reserve. - Manuscript.

Thesis for degree of Doctor of Philosophy (Ph.D.) by speciality 03.00.21. - mycology. - M.G. Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2006.

The results of special study on species diversity of Myxomycetes in the Crimean Nature Reserve (CNR) are presented. 105 species of Myxomycetes of 32 genera 6 families 5 orders 2 classes were recorded in the CNR. Among them 100 species are new for the territory of CNR, 58 - for the Crimea, 15 - for Ukraine as a whole. The main features of taxonomic structure of Myxomycetes in the CNR were established. The relations of biota of Myxomycetes in Mountain Crimea and biota of Myxomycetes in Mediterranean were found out. Distribution of Myxomycetes in phytocoenoses of the reserve were analyzed. The highest level of Myxomycetes biodiversity were indicated for the beech and durmast forests. The ecological groups of Myxomycetes were studied. Special attention was paid to studying the corticolous and litter-inhabiting myxomycetes. The research concerning the development of Myxomycetes on different substrata in the moist chambers was carried out. The effect of low-intensive laser radiation on myxomycetes sporocarps formation on the bark of living trees in moist chamber culture was studied for the first time. It was shown that the laser radiation in a red part of a spectrum (л=632,8 нм) differently influences on number and rate of myxomycetes sporocarps development. The associations of myxomycetes with mosses were revealed.

Key words: Myxomycetes, species composition, taxonomic structure, phytocoenoses, ecological groups, development in a moist chamber, associations, Mountain Crimea, Mediterranean.

Размещено на Allbest.ru