Примітка: * - р<0,05, ** - р?0,001 достовірність відмінностей в порівнянні з фоном (за критерієм Вілкоксона)

Оскільки у нейронів молюсків вхідний струм забезпечується іонами натрію і кальцію, а вихідний - іонами калію (Магура І.С., 1981. 2002; Kostyuk P.G. 1980, 1981), то одержані дані вказують на пригнічення похідними амінокислот натрієвих, кальцієвих і калієвих іонних струмів більшості досліджених нейронів, проте, спрямованість ефектів є неоднаковою. Так, ДАГУ-Ала, ДАГУ-Глу -ала, D,L-Глу і дипептид Глі-глі інгибують переважно вихідні калієві, а ДАГУ-Глі - вхідні натрієвий і кальцієвий іонні струми. Не можна виключити і впливи даних сполук на струми іонів хлору, які залежно від його внутрішньоклітинної концентрації можуть робити певний внесок як у вхідні, так і у вихідні трансмембранні іонні струми, викликаючи тим самим відповідно гіпер- або деполяризацію мембрани (Герасимов В.Д., 1982; Kato M., Oomura У., Marohashi J., Shimizu N., 1983; Кертис Д.Р. 1989).

Необхідно відзначити, що ДАГУ надає пригноблюючу дію на всі трансмембранні струми в рівній мірі, в-ала і D,L-Глу надають більш виражену, а дипептид Глі-глі - менш виражену дію, ніж їх N-уроноілпохідні (див. Табл.). Таким чином, ацилювання амінокислот в-аланіну і D,L-глутамінової кислоти знижує їх активність, а ацилювання дипептида гліцил-гліцину модифікує його біологічний ефект.

На висхідній фазі першої похідної фонових ПД деяких нейронів ППа1 і неідентифікованих нейронів (ВГ) нерідко виявляється виїмка, яка відповідає закінченню пасивної деполяризації мембрани соми струмом, який росповсюджується від тригерной зони аксона. Ця виїмка названа А-потенциалом або препотенціалом (Магура І.С., 1981; Eccles J.C., 1957; Екклс Дж., 1966), а також відображає розвиток збуджуючого постсинаптичного потенціалу (ЗПСП). Представляється цікавим прослідити, як змінюються параметри даної виїмки при дії тестованих сполук, оскільки це дозволить судити про вплив похідних на транссинаптичну передачу між нейронами. Так, при аплікації ДАГУ-Ала і в-ала в концентраціях 10-4 і 10-3 М параметри струмів ЗПСП істотно не змінюються, а в концентрації 10-2 М трохи знижуються. Аплікація ДАГУ-Глу в концентраціях 10-4 і 10-3 М приводить до незначного збільшення амплітуди вхідних трансмембранних іонних струмів, обумовлюючих ЗПСП, а при 10-2 М їх швидкість зростання під час перших 30 с експозиції сполуки зменшується на 50-60 % (р?0,05), проте потім збільшується, і до 50 с експозиції швидкість зростання А-потенциала перевищує швидкість зростання висхідної фази ПД. При дії D,L-Глу швидкість зростання А-потенциала не змінюється, проте спостерігається збільшення його тривалості, або відбувається сумація чи синхронізація струмів, що зумовлюють ЗПСП. Аплікація ДАГУ-Глі в концентраціях 10-3 і 10-2 М приводила до зниження даних струмів на 60 - 80 % (р?0,05), а Глі-глі - вже в концентрації 10-4 М зменшує ці параметри на 40 % (р?0,05), а в концентраціях 10-3 і 10-2 М - на 60-100 % (р?0,001). При дії ДАГУ в концентраціях 10-4, 10-3 і 10-2 М параметри А-потенціалу вірогідно не змінюються.

Таким чином, аналіз характеру зміни А-потенціала показав, що сполуки ДАГУ, ДАГУ-Ала і в-ала не надають істотного впливу на іонні струми ЗПСП. Сполуки ДАГУ-Глу і D,L-Глу збільшують швидкість іонних струмів ЗПСП, що свідчить про їх здатність полегшувати транссинаптичну провідність, а ДАГУ-Глі і Глі-глі пригничують іонні струми ЗПСП, і відповідно, синаптичну провідність.

Резюмуючи результати електрофізіологічної частини дослідження дії тестованих сполук можна зробити висновок, що механізми нейротропного ефекту похідних амінокислот полягають в зниженні (пригніченні) трансмембранних іонних струмів, що призводить до зміни рівня МП, ЧГИ і амплітуди ПД, синаптичних потенціалів і міжклітинних зв'язків. У свою чергу такі зміни функціонального стану нейронів ведуть до зміни збудливості ЦНС, слідством чого є модифікація поведінкової активності тварин. У зв'язку з цим, виникла необхідність з'ясувати наявність і спрямованість психотропних властивостей сполук при їх системному введенні.

Дослідження поведінкової активності щурів при системному введені N-уроноілпохідних амінокислот.

В результаті проведених досліджень було з'ясовано, що на фоні системного введення тестованих похідних у щурів виявляються виражені зміни поведінкових реакцій на стрес.

Встановлено, що при слабкому стресі (тест “відкрите поле”) введення ДАГУ-Глі призводить до достовірного (р?0,05) пригнічення локомоторної, дослідницької активності і дефекації, а грумінг - навпаки, збільшується. ДАГУ-Глу також, пригнічує горизонтальну та вертикальну рухову активність (р?0,05), але при цьому збільшуються дослідницька активність, грумінг та дефекація (р?0,05). В цілому, ефекти, що спостерігаються при введені ДАГУ-Глі і ДАГУ-Глу свідчать про зниження стресованості тварин. При ін'єкції ДАГУ-Ала навпаки, достовірно (р?0,05) підвищуються показники локомоції, дослідницької активності і дефекації. Таким чином, сполуки ДАГУ-Глу і ДАГУ-Глі проявляють виражені антистресові ефекти, а сполука ДАГУ-Ала надає психостимулюючу дію. При порівнянні ефектів, викликаних тестованими похідними з ефектами пірацетама і амітріптіліна, виявлено, що ефекти ДАГУ-Глі є аналогічні ефектам антидересанта амітріптіліна.

При помірному стресі (“чорно-біла камера”) тільки ДАГУ-Глі незначно підвищує частоту виглядань (з 4,10,8 до 4,21,2 у.о.) і виходів (з 0,90,3 до 10,5 у.о.), а також тривалість виходів (від 10,55,7 до 14,37,5 с (р=0,05)) щурів у світлий відсік камери, тобто ця сполука знижує рівень тривожності тварин. Показники (%) активності тварин відносно контролю. Як видно з рисунка, дія ДАГУ-Глі на дослідницьку активність щурів перевершує по силі пірацетам і амітріптілін. Можна припустити, що дана сполука має анксіолітичний профіль. Дія решти тестованих сполук в даному тесті виражається в зниженні всіх поведінкових параметрів.

В моделях сильного стресу, тільки ДАГУ-Глу збільшує тривалість активного плавання тварин в тесті Порсолта (від 142,211,6 до 159,30,5 с, р0,05), і зменшує латентний період пасивного зависання щурів в тесті “підвішування за хвіст” (від 13,73,3 до 11,70,8 с р0,05). Необхідно відзначити, що при введенні інших сполук тривалість активного плавання знижується, а пасивного зависання, навпаки - збільшується. Таким чином, з ряду тестованих сполук тільки ДАГУ-Глу здатна надавати антидепресантну дію, причому, як видно з рис. 6, А, даний ефект перевершує дію антидепресанта амітріптіліна.

В моделі стресового ульцерогенезу, викликаного тривалим плаванням, у тварин в шлунку виявляються епітеліальні і субепітеліальні крововиливи, загальна площа яких при введенні ДАГУ-Ала незначно (до 7,32,4 мм2) знижується, а при введенні ДАГУ і ДАГУ-Глу, навпаки, незначно збільшується (до 13,23,9 мм2 і 111,2 мм2 відповідно) в порівнянні з контролем (10,22,1 мм2). Тільки при введенні сполуки ДАГУ-Глі у тварин вірогідно (р<0,05) в порівнянні з контролем зменшується (до 2,50,5 мм2) загальна площа поразки слизової оболонки шлунку, тобто дана сполука здатна активувати антистресові гастропротекторні механізми. Даний антиульцерогенний ефект може пояснюватися декількома причинами. По-перше, ДАГУ-Глі може знижувати базальну шлункову секрецію за рахунок інгибіювання H+, K+-АТФази (протонної помпи) парієтальних клітин слизової оболонки шлунку і блокувати, таким чином, кінцеву стадію утворення соляної кислоти (Зверков І.В., Ісаков В.А., Аруін А.І., 1996). Можливо, що дана сполука пригноблює струми іонів натрію, калію і кальцію не тільки в нервових клітинах, але і в секреторних клітинах шлунку, зменшуючи тим самим секрецію шлункового соку. По-друге, можливо, що дана сполука пригноблює і вегетативну нервову систему, під контролем якої знаходиться робота секреторних клітин шлунку (Комаров Ф. І., Гребенев А.Л., Шептулін А.А. та ін., 1995). По-третє, якщо виходити з того, що першопричиною ульцерогенезу є стрес (Ніжевіч А.А., Єнікеєв Д.А., Єнікеєва С.А., 1995), то сполуки, що мають стреспротекторні властивості, повинні надавати і ульцеропротекторну дію, що і спостерігається в наших експериментах. Резюмуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що ДАГУ-Глі надає антиульцерогенний ефект, що поєднується з його стреспротекторною дією.

В цілому, дані дослідження ефектів дії похідних амінокислот на поведінку і ульцерогенез щурів в серії експериментальних моделей стресу свідчать, що тестовані сполуки мають психотропну активність, вираженість і спрямованість якої залежить як від хімічної структури сполук, так і ступеня стресорності експериментальної моделі. Так, системне введення ДАГУ-Глі і ДАГУ-Глу в цілому знижує рівень тривожності тварин, а введення ДАГУ-Ала навпаки, підвищує тривожність. Дані ефекти сполук можуть бути пов'язані зі змінами збудливості ЦНС, яка визначається співвідношенням нейромедіаторів, у тому числі і нейромедіаторних амінокислот, в різних відділах головного мозку. Ймовірно, що ДАГУ-Ала є активатором метаболізму в нервових клітинах, через що виявляється її збудливий ефект як на окремі нервові клітини (деполяризація мембрани нейронів), так і на поведінку щурів (тест “відкрите поле”), що свідчить про психостимулюючі властивості сполуки ДАГУ-Ала. Дія ДАГУ-Глі і ДАГУ-Глу ймовірно пов'язана із збільшенням концентрації гальмівних медіаторів - ГАМК і гліцина, в біосинтезі яких беруть участь гліцин і глутамінова кислота. Іншими можливими нейромедіаторними системами, задіяними в реалізації психотропного ефекту, можуть бути серотонін- і дофамінергічні системи, оскільки саме вони домінують над іншими медіаторними системами у щурів з середньою руховою активністю, що використовувались в наших експериментах (Кругліков Р.І., Орлова Н.В, 1991; Кругліков Р.І., Герцова В.М., 1995; Кратін Ю.Г., 1997; Sershen Н., 2000) Виходячи з вищевикладеного, можна припустити, що використані нами в експериментах похідні амінокислот можуть модифікувати реакцію щурів на стрес, змінюючи нейрону активність і співвідношення концентрацій відповідних медіаторів в різних відділах головного мозку.

Таким чином, проведені дослідження електрофізіологічних показників діяльності нервових клітин равликів, а також поведінки щурів в різних моделях стресу дозволяють зробити деякі узагальнення про механізми впливу як на окремі нейрони, так і про можливі шляхи зміни стану всієї нервової системи при дії тестованих сполук.

Висновки

1. В дисертаційній роботі з'ясовано, що N-уроноілпохідні амінокислот надають нейротропну дію, змінюючи електричну активність нейронів виноградного равлика, і психотропну дію, що виявляється в змінах поведінкової реакції щурів в експериментальних моделях стресу.

2. Визначено, що поріг для прояву нейротропного ефекту сполук 1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопіранозилуронової кислоти і N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцину у нейронів ППа2 складає 10-6 М, а для решти типів нейронів порогові концентрації всіх тестованих сполук - 10-5 М.

3. Показано, що N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцин інгибує переважно вхідні натрієві і кальцієві струми, а N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)--аланин і N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-D,L-глутамінова кислота - вихідні калієві іонні струми.

4. Встановлено, що N-(1,2:3,4-ди-0-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-D,L-глутамінова кислота збільшує іонні струми, що обумовлюють збудливі постсинаптичні потенціалі і таким чином здатна полегшувати транссинаптичну провідність, а N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцин, навпаки, інгибує ці процеси.

5. З'ясовано, що ацилювання амінокислот -аланіну і D,L-глутамінової кислоти знижує їх нейротоксичну дію, оскільки вільні амінокислоти надають більш виражену інгибуючу дію на трансмембранні іонні струми ніж їх похідні. Ацилювання гліцил-гліцину модифікує його нейротропну дію.

6. Показано, що досліджені сполуки при їх системному введенні надають антистресову дію на поведінку щурів, а вираженість ефектів залежить від ступеня стресорності експериментальної моделі. При слабкому стресі (тест “відкрите поле”) найбільш виражені позитивні стреспротекторні ефекти відзначені для N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцину і N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-D,L-глутамінової кислоти, при помірному стресі (“чорно-біла камера”) N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопіирануроноіл)-гліцил-гліцин надає анксіолітичний ефект, якій перевершує по силі пірацетам і амітріптілін, а в моделях сильного стресу (“підвішування за хвіст” і тест Порсолта) найефективнішим антидепресантом є N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-D,L-глутамінова кислота, яка перевершує ефекти амітріптіліна.

7. З'ясовано, що в моделі стресового ульцерогенезу, викликаного тривалим плаванням, під впливом N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцину активуються антистресові гастропротективні механізми.

8. Результати комплексного дослідження ефектів N-уроноілпохідних глікопептидів на нервові клітини, трансмембранні іонні струми і поведінку щурів в серії експериментальних моделей стресу переконливо показують перспективність їх подальшого дослідження в експериментальній фармакології для створення відповідних нейротропних лікарських засобів.

Список опублікованих робіт з теми дисертації

Статті

1. Раваева М.Ю., Коренюк И.И., Гамма Т.В., Курьянов В.О., Чупахина Т.А. Эффекты воздействия некоторых производных гликопептидов на электрическую активность нейронов моллюска Helix albescens Rossm. // Ученые записки ТНУ, серия “Биология”. - 2003. - Т. 16, №2. - С. 115-123.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичній обробці даних, сумісно зі співавторами узагальненні результатів та висновків.

2. Раваева М.Ю., Коренюк И.И. Характеристика электрической активности нейронов молюска при действии N-(N-(1,2:3,4-ди-0-изопропилиден-a-D-галактопирануроноил)]--аланина // Ученые записки ТНУ, серия “Биология”.- 2004. - Т. 17, №1. - С. 143-150.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичній обробці даних. Підготовка публікації була виконана разом з науковим керівником.

3. Раваева М.Ю., Коренюк И.И., Курьянов О.В., Чупахина Т.А. Изучение психотропной активности N-[N-(1,2:3,4-ди-o-изопропилиден-a-D-галактопирануроноил))-глицил-глицина // Ученые записки ТНУ. Серия “Биология, химия”.- 2005. - Т. 18 (57), №1. - С. 167 - 173.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичній обробці даних, узагальнені результатів та підготовці публікації.

4. Раваева М.Ю., Коренюк И.И. Модуляция в-aланином и N-(1,2:3,4-ди-0-изопропилиден-a-D-галактопирануроноил)--аланином поведения крыс в тесте “открытое поле” // Ученые записки ТНУ. Серия “Биология, химия”. - 2005. - Т. 18 (57), №2. - С. 121- 125.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, а також статистичній обробці даних, підготовці публікації та теоретичному обговоренні отриманих результатів.

Тези

1. Раваева М.Ю., Коренюк И.И., Курьянов О.В., Чупахина Т.А. Эффекты воздействия некоторых производных гликопептидов на электрофизиологические показатели идентифицированных нейронов // Материалы Международной конференции посвященной памяти И.В. Шостаковской, Львов, 2002. - С. 101.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає в узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичній обробці даних підготовці публікації та теоретичному обговоренні отриманих результатів.

2. Раваева М.Ю., Коренюк И.И. Характеристика электрической активности нейронов моллюска при действии некоторых гликопептидов // Материалы III конференции Украинского общества нейронаук. - Донецк, 2005 // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти, 2005. - Т.1, №1. - С. 100.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, а також статистичній обробці даних, підготовці публікації.

3. Раваева М.Ю., Коренюк И.И., Сенько Ю.О. Исследование биологической активности гликопептидов // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми вікової фізіології”. Луцьк - Шацькі озера, 2005. - С. 165-166.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини та підготовці публікації.

Анотація

Раваєва М.Ю. Електрофізіологічні показники нейронів виноградного равлика і поведінка щурів при дії деяких N-уроноілпохідних амінокислот. - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин - Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Сімферополь, 2006.

В роботі досліджено вплив N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-в-аланіну (ДАГУ-Ала), N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-D,L-глутамінової кислоти (ДАГУ-Глу), N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцину (ДАГУ-Глі), 1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопіранозілуронової кислоти (ДАГУ), -аланіну, D,L-глутамінової кислоти и гліцил-гліцину на нейрони виноградного равлика та поведінку щурів. За допомогою методу внутрішньоклітинного відведення біопотенціалів і аналізу кривої першої похідної потенціалів дії нейронів ППа1, ППа2, ППа7 і неідентифікованих нейронів вісцерального ганглію Helix albescens Rоssm. з'ясовано, що поріг для прояву нейротропного ефекту ДАГУ і ДАГУ-Глі у нейронів ППа2 складає 10-6 М, а для решти типів нейронів порогові концентрації всіх тестованих сполук - 10-5 М. Встановлено, що всі сполуки пропорційно концентрації, в цілому, пригнічують як вхідні натрієві і кальцієві, так і вихідні калієві трансмембранні іонні струми. При цьому сполука ДАГУ пригноблює вхідні і вихідні струми в рівному ступені, сполука ДАГУ-Ала, ДАГУ-Глу, -аланін, D,L-глутамінова кислота и гліцил-гліцин надає інгибуючу дію переважно на вихідний калієвий, а ДАГУ-Глі - більшою мірою на вхідні натрієвий і кальцієвий іонні струми.

При проведенні етологічних експериментів встановлено, що при слабкому стресі (тест “відкрите поле”) найбільш виражені антистресові ефекти відзначені для сполук ДАГУ-Глу і ДАГУ-Глі, які полягають у пригнобленні локомоції і збільшенні дослідницької активності, а сполука ДАГУ-Ала - підвищує локомоцію, дослідницьку активність і дефекацію, тобто надає психостимулюючу дію. При помірному стресі (“чорно-біла камера”) тільки сполука ДАГУ-Глі незначно підвищує частоту виглядань і виходів, а також тривалість виходів тварин у світлий відсік камери і надає анксіолітичний ефект, що перевершує по силі ефект пірацетаму. В моделях сильного стресу найефективнішим антидепресантом виявилася сполука ДАГУ-Глу, яка збільшує час активного плавання тварин у тесті Порсолта, і зменшує латентний період пасивного зависання щурів в тесті “підвішування за хвіст”. Антідепрессантна дія ДАГУ-Глу перевершує дію амітріптіліну.

В моделі стресового ульцерогенезу, викликаного тривалим плаванням, тільки при введенні сполуки ДАГУ-Глі у тварин вірогідно зменшується загальна площа поразки слизової оболонки шлунку (в 4 рази), тобто дана сполука здатна активувати антистресові гастропротекторні механізми.

Результати роботи переконливо показують можливість їх подальшого дослідження в експериментальній фармакології для створення на їх основі відповідних нейротропних лікарських засобів.

Ключові слова: N-уроноілпохідні амінокислот, електрична активність, нейрони равлика, поведінка щурів.

Аннотация

Раваева М.Ю. Электрофизиологические показатели нейронов виноградной улитки и поведение крыс при действии некоторых N-уроноилпроизводных аминокислот. - рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных - Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, Симферополь, 2006.

В работе исследовалось влияние N-(1,2:3,4-ди-О-изопропилиден-a-D-галактопирануроноил)-в-аланина (ДАГУ-Ала), N-(1,2:3,4-ди-О-изопропилиден-a-D-галактопирануроноил)-глицил-D,L-глутаминовой кислоты (ДАГУ-Глу), N-(1,2:3,4-ди-О-изопропилиден-a-D-галактопирануроноил)-глицил-глицина (ДАГУ-Гли), 1,2:3,4-ди-О-изопропилиден-a-D-галактопиранозилуроновой кислоты (ДАГУ), -аланина, D,L-глутаминовой кислоты и глицил-глицина на нейроны виноградной улитки и поведение крыс. С использованием метода внутриклеточного отведения биопотенциалов и анализа первой производной потенциалов действия нейронов ППа1, ППа2, ППа7 и неидентифицированных нейронов висцерального ганглия Helix albescens Rоssm. установлено, что порог для проявления нейротропного эффекта соединений ДАГУ и ДАГУ-Гли у нейронов ППа2 составляет 10-6 М, а для остальных типов нейронов пороговые концентрации всех тестируемых соединений - 10-5 М. Анализ кривой первой производной ПД показал, что все соединения пропорционально концентрации, в целом, подавляют как входящие натриевые и кальциевые, так и выходящие калиевые трансмембранные ионные токи. При этом, соединения ДАГУ-Ала, ДАГУ-Глу, -аланин, D,L-глутаминовая кислота и глицил-глицин оказывают ингибирующее действие преимущественно на выходящий калиевый, а ДАГУ-Гли - в большей степени на входящие натриевый и кальциевый ионные токи. -аланин, D,L-глутаминовая кислота оказывают более выраженный эффект, чем содержащие их коньюгаты, а ДАГУ угнетает входящие и выходящие токи в равной степени.

Обнаружено, что при слабом стрессе (тест “открытое поле”) наиболее выраженные антистрессорные эффекты отмечены для соединений ДАГУ-Глу и ДАГУ-Гли, которые заключаются в угнетении локомоций и увеличении исследовательской активности, а соединение ДАГУ-Ала - повышает локомоцию, исследовательскую активность и дефекацию, то есть оказывает психостимулирующее действие. При умеренном стрессе (“черно-белая камера”) только соединение ДАГУ-Гли незначительно повышает частоту выглядываний и выходов, а также продолжительность выходов животных в светлый отсек камеры и оказывает анксиолитический эффект, превосходящий по силе эффект пирацетама. В моделях сильного стресса наиболее эффективным антидепрессантом оказалось соединение ДАГУ-Глу, которое увеличивает время активного плавания животных в тесте Порсолта и уменьшает латентный период пассивного зависания крыс в тесте “подвешивание за хвост”. Антидепрессантное действие ДАГУ-Глу превосходит действие амитриптилина. В модели стрессорного язвообразования в желудке вызванного длительным плаванием только при введении соединения ДАГУ-Гли у животных достоверно уменьшается общая площадь поражения слизистой оболочки желудка (в 4 раза), то есть данное соединение способно активировать антистрессорные гастропротекторные механизмы.

Результаты данной работы убедительно показывают необходимость дальнейшего исследования тестированных производных в экспериментальной фармакологии для создания на их основе соответствующих нейротропных лекарственных средств.

Ключевые слова: N-уроноилпроизводные аминокислот, электрическая активность, нейроны улитки, поведение крыс.

Resume

Ravaeva M.Yu. Electrophysiological indices of snail neurons and rat behavior induced by some N-uronoyl-derivative amino acids. - Manuscript.

Thesis for candidate's degree of biological sciences in speciality 03.00.13 - physiology of man and animals - V.I. Vernadsky's Taurida National University, Simferopol, 2006.

The dissertation studies effects of some N-uronoil-derivative amino acids N-(1,2:3,4-di-O-іzopropiliden-a-D-gаlаktоpiranuronoyl)-в-alanin (DAGU-Ala), N-(1,2:3,4-di-O-іzopropiliden-a-D-gаlаktоpiranuronoyl)-glycil-D,L-glutamin acid (DAGU-Glu) і N-(1,2:3,4-di-O-іzopropiliden-a-D-gаlаktоpiranuronoyl)-glycil-glycin (DAGU-Gly) on electrical activity of Helix albescens Rossm. neurons and rat behavior in different stress-tests. Such compounds as DAGU-Ala and DAGU-Glu occurred to inhibit mostly the output potassium current, whereas DAGU-Gly - mostly the input sodium and calcium ionic currents. Systematic injection of DAGU-Gly rendered anxiolitic effect, stronger than that of pyracetam, while DAGU-Glu rendered antidepressant effect, stronger than that of amitriptyline.

The collected results bring out clearly the possibility of further research of N-uronoil derivatives in experimental pharmacology to help produce the corresponding neurotropic medicines on their basis.

Key words: N-uronoil-derivative amino acids, electrical activity, snail neurons, rat behavior.

Размещено на Allbest.ru