Невеликий, близько 20 мм завдовжки з жовто-зеленими, злегка блискучми грудьми і коричнево-жовтими надкрилками жук (див. додаток Д). Це вузькоспеціалізований шкідник, який завдає шкоди лише хлібним культурам (житу, пшениці, ячменю).

За нашими спостереженнями, кількість жуків у різні роки коливається від 100 до 400 особин на 1 га площі хлібних культур. Шкідник виїдає достигаючі зерна молочно-воскової стиглості. При цьому пошкоджується близько 50% зерен у колоскові пшениці. Яйця відкладає в грунт, де з них розвиваються личинки, схожі на личинок хруща, тільки в 3 рази менші. Живляться залишками рослин у грунті та під'їдають корені зернових культур.

Отже комаха шкодить рослинам на різних стадіях свого розвитку. Заходи боротьби з жуком-кузькою найрізноманітніші.

Найбільш ефективним є використання інсектицидів шляхом розпилювання над полями. Але цей метод має суттєвий недолік - забруднення рослин та середовища, накопичення пестицидів у рослинах і грунті.

Також є ефективними засобами є агротехнічні заходи, які полягають у правильному обробітку грунту восени та весною. При цьому знищуються личинки жука та яйця.

Можна також застосовувати механічний метод, суть якого полягає у збиванні жуків за допомогою довгого шнура з колосків на землю. Ті жуки, які впали на землю, внаслідок великої густоти рослин, не можуть злетіти вгору і частина їх гине.

Для боротьби з шкідником можна використовувати птахів, приваблюючи їх на поля та лісосмуги штучними гніздівлями та пристроями для спостереження.

2.4 Колорадський картопляний жук

Це невеликий жук (довжина тіла 1 см), округлої форми, дуже вигнутої зверху (див. додаток Ж). Має характерний зовнішній вигляд: він жовтий з темними плямами на голові та грудному відділі, на крилах по п'ять повздовжніх темних смуг. Такого забарвлення не мають жодні наші жуки. Воно є застережним і захищає комаху від поїдання комахами. Окрім цього, при доторканні до жука або личинки, виділяється краплина жовто-червоної отруйної рідини.

На Україні останнім часом поширена на території більшості областей (див. додаток Ж). Цей шкідник дає два покоління: весняне та осіннє. Зимує злакова муха в грунті в стадії личинки. Мухи весняного покоління при ранній весні з'являються у другій половині квітня, при пізній - у третій. Інтенсивний літ та кладка яєць спостерігаються в перші 20 днів. Найбільш активні мухи в ранкові та вечірні години, а в хмарну погоду і вдень. Відкладають яйця, концентруючимь на краях посівів пшениці і жита. Самка відкладає до 30 яєць, розміщуючи їх виключно за плівку паростків. Личинка, відродившись, рухається по спіралі до вузла кущування, де й живиться. Якщо пошкодження спричинене до кущування чи у фазі кущування, стебло жовтіє, а потім засихає центральний листок і рослина гине. У більш розвиненої рослини нтжня частина набуває маслянисто-коричневого кольору. Вона не гине, продовжує рости і дає врожай за рахунок непошкоджених стебел, продуктивність яких все-таки знижується. Озиму пшеницю злакова муха пошкоджує навесні та восени. Особливо небезпечне для врожаю є осіннє покоління. Весняне пошкодження небезпечне для рослин, які погано розкущувалися осінню. Шкода,завдана комахою, посилюється за сухої погоди, коли затримується кущування.

Найефективнішими методами боротьби є своєчасний і високоянісний передпосівний обробіток грунту, внесення добрив та підживлень, ранній посів ярих зернових, своєчасний збір зернових колосових культур без втрат, попередження появи та знищення падалиці, посів озимої пшениці в оптимальні строки.

РОЗДІЛ 3. БОРОТЬБА З КОМАХАМИ-ШКІДНИКАМИ

Комахи-шкідники завдають великої шкоди сільському господарству, знищуючи врожаї. Боротьба з ними є першочерговим завданням. Правильно і широко проведена боротьба допомагає зберегти тисячі тонн врожаю. Цілком зрозуміло, що вона може бути правильно організована тільки тоді, коли ми знаємо як слід біологію шкідника. В Україні вивчено комах-шкідників та організації методів боротьби з ними приділяється велика увага.

Останнім часом проти шкідників сільськогосподарських рослин використовують інтегровану систему боротьби з використанням комплексу агротехнічних, хімічних, біологічних і фізичних методів.

Основним напрямом інтегрованих систем захисту рослин є зменшення кількості хімічних обробок, обмеження застосування хімічних засобів і раціональне використання їх в поєднанні з біологічним, агротехнічним та іншими методами.

Хімічний, фізичний та значною мірою біологічний методи спрямовані на безпосереднє знищення шкідників. Це так звані винищувальні методи. Агротехнічний метод - запобіжний, профілактичний і лише в деяких випадках безпосередньо впливає на чисельність шкідників.

Агротехнічний метод полягає в застосуванні тих чи інших агротехнічних заходів вирощування сільськогосподарських культур, при яких розмноження шкідників обмежується,ю а стійкість рослин проти ураження підвищується.

Впровадження високої агротехніки поліпшує умови росту та розвитку рослин, підвищує їх стійкість проти шкідників, перешкоджає їх масовому розвитку. При застосуванні багатьох агротехнічних заходів можна запобігти появі шкідливих комах або ж позбутися їх раніше, ніж вони завдадуть шкоду рослинам.

Сівозміна. Впровадженням сівозміни з відповідним чергуванням культур запобігає масовому розмноженню на полях комах-шкідників.

Треба уникати суміжного розміщення посівів культур, які пошкоджуються однаковими шкідниками.

Строки сівби. Своєчасні сівба та садіння овочевих культур та картоплі підвищують їх стійкість проти шкідників. При ранніх строках садіння в грунт капусту менше пошкоджують капустяна муха, хрестоцвіті блішки, жуки-бариди, цибулю - цибулева муха, бо рослини до появи шкідників встигають укорінитися й зміцніти. Картопля літнього садіння майже не уражається стебловою нематодом. Помідори при безрозсадному способі вирощування значно менше хворіють на стовбур і стрик.

Якість садивного та насінного матеріалу часто має вирішальне значення для зменшення пошкодження городніх культур шкідниками. Наприклад, основним заходом боротьби з стебловим нематодом картоплі, цибулі та часнику є добір здорового садивного матеріалу. Добір здорових насінників капусти значно зменшує ураження посівів фузаріозним в'яненням, судинним бактеріозом та іншими хворобами.

Удобрення та підживлення. Добрива не тільки підвищують стійкість рослин проти шкідників і хвороб, але й іноді безпосередньо діють на останніх. Внесення калійних добрив збільшує стійкість картоплі й помідорів проти вірусних хвороб, азотні добрива зменшують кількість дротяників у грунті. При зараженні овочевих культур галовим нематодом в теплицях значно підвищує життєздатність рослин і стійкість їх проти цього шкідника застосування аміачної селітри. Вапнування кислих грунтів сприяє зниженню зараженості їх дротяниками, а також є одним з найголовнішим заходом боротьби з килою капусти. В результаті внесення суперфосфату значно зменшується кількість слимаків на городніх культурах. Останнім часом в овочівництві широко застосовують аміачну воду і не тільки як ефективне добриво, але й для знищення мишовидних гризунів, дротяників, гусениць озимої совки та інших грунтових шкідників.

Знищення бур'янів. Багато шкідників переходять на культурні рослини з бур'янів. Тому, знищуючи бур'яни, можна запобігати поширенню шкідників на польові, городні, сільськогосподарські культурні рослини. Боротьбу з бур'янами треба проводити не тільки на полях, але й на межах, на узбіччях доріг, пустирях,біля парників, теплиць тощо. Чимало шкідників зимують на рослинних рештках, а навесні та влітку переходять на посіви. Тому видалення з поля та знищення післязбиральних решток є одним із заходів, спрямованих на зменшення кількості шкідників.

Обробіток грунту у боротьбі з комахами-шкідниками має велике значення. Адже при цьому механічно зменшується частина шкідників, що деякою мірою знижує їх чисельність. Своєчасний обробіток грунту сприяє швидкому загортанню і розкладанню післяжнивних решток і бур'янів разом із яйцями та личинками шкідників, що залишаються зимувати на них.

Глибока зяблева оранка та весняний обробіток грунту значно зменшують кількість дротяників, личинок хрущів, озимої та капустяної совки, жуків-баридів, капустяної попелиці, велика кількість яких при цьому знищується механічно або гине внаслідок порушення умов життя.

Розпушення грунту під час відкладання яєць метеликами чи капустянкою та заляльковування в грунті гусениць капустяної та озимої совок, личинок коваликів, степового капустяного довгоносика теж призводить до значної їх загибелі.

Добір стійких сортів. Різні сорти городніх культур неоднаково пошкоджуються шкідниками.Це пояснюється неоднаковою їхньою стійкістю.

Біологічний метод боротьби полягає у використанні проти шкідливих організмів їх природніх ворогів - ентомофагів(паразитичні хижі комахи). До складу заходів біологічної боротьби з шкідниками входять такі основні групи: охорона і нагромадження чисельності природних популяцій ентомофагів; спеціальні способи практичного застосування ентомофагів і акарифагів для боротьби з шкідниками; використання хвороботворних мікроорганізмів.

Порівняно з іншими методами боротьби біологічний має ряд переваг: більша тривалість дії, безпечність для людей і теплокровних тварин, а також для бджіл та інших корисних комах. Особливо широко застосовують трихограму проти капустяної та озимої совок на посівах капусти, буряків і парах. При своєчасному й правильному використанні трихограма може знищувати 70-90% яєць капустяної та озимої совки.

На Україні значного поширення набув їздець-афідія - паразит капустяної попелиці. Також у знищенні капустяної попелиці важливу роль відіграють жуки-сонечка та їх личинки, личинки золоточки та мухи-дзюрчалки. Заходи, що сприяють розмноженню ентомофагів: підсів нектароносів, зменшення кількості хімічних обробок, застосування інсектицидів вибіркової дії, уникання суцільних хімічних обробок посівів, застосування профілактичних хімічних обробок тощо.

Дуже корисні у боротьбі з комахами-шкідниками й хижі тварини - степові тхори, їжаки, ласки, сліпці, а також комахоїдні птахи - сови, граки, шпаки, ластівки, синиці та інші.

Хімічний метод боротьби з шкідниками сільськогосподарських культурних рослин полягає в застосуванні отруйних речовин, які здатні викликати загибель цих видів комах. Більшість препаратів, які використовуються проти шкідливих комах, кліщів отруйні як при дії через шкірний покрив так і через кишковий тракт. Хімічні засоби боротьби знищують шкідників через короткий час після їх застосування, а часто відразу ж. У цьому полягає значна перевага хімічних методів перед іншими. Проте в овочівництві застосування отрутохімікатів іноді приходиться обмежувати, бо більшістю з них не можна обробляти овочі, які споживаються свіжими. Особливо небезпечні для людини хлорорганічні сполуки, більшість з яких тривалий час зберігаються в рослинах.: обприскування, використання аерозолів, фумігація, використання отруйних принад, внесення в рядки та розсівання по поверхні грунту гранульованих препаратів, передпосівна обробка насіння та інші.

Біохімічні та біофізичні методи. Останнім часом розроблено нові методи захисту рослин, що ґрунтуються на фізичній або хімічній статевій стерилізації самців комах з наступним випусканням їх у природу.

При проведенні хімічних засобів боротьби зі шкідниками необхідно враховувати можливість тривалого забруднення грунту стійкими отрутохімікатами. Тому застосування хімічних засобів боротьби в сільському господарстві повинно бути суворо регламентовано з додержанням відповідних строків використання препаратів, норм їх витрати, способів використання. При цьому треба суворо дотримуватися існуючих інструкцій і правил застосування пестицидів. Існують різні способи застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами

Застосовуються різні методи боротьби:

Агротехнічний метод є профілактичним, він запобігає поширенню і посиленому розмноженню шкідників. Це, насамперед, боротьба з бур'янами, які часто є для шкідників своєрідним трампліном для переселення на культурні росини. Надзвичайно велику роль відіграє агротехнічний обробіток ґрунту. Це надзвичайно важливо, тому що багато шкідників зимує в ґрунті (лялечки озимої совки, личинки і лялечки хруща та ін.). Крім того, істотну користь дає зміна строків сівби, оскільки цикл розвитку шкідників пристосований до загальноприйнятих термінів.

Важливим завданням є створення стійких сортів культурних рослин щодо шкідників.

Механічний метод - найбільш поширений у боротьбі з шкідниками, полягає він у збиранні й знищенні комах. Крім простого збирання руками, існують різні прийоми для знищення великої кількості шкідників. Найчастіше його застосовують для знищення кладок яєць, гусені, лялечок та дорослих особин. Для цього використовують різні пристосування: сачки, совочки, віники, ловчі пояси. Практикують струшування жуків і гусені на особливі щити, підстилки з тканини. Для боротьби з буряковим довгоносиком по периметру поля копають канавки, щоб обмежити поширення шкідника (це ефективно для нелітаючих комах).

В більшості випадків механічні методи дуже трудомісткі та малоефективні, тому мало використовуються у великих господарствах. Їх з успіхом можна застосовувати на приватних ділянках, садах, виноградниках, пришкільних ділянках. Тут їх ефективність значно більша.

Хімічний метод боротьби з шкідниками є найбільш ефективними. Він полягає в застосуванні різних хімічних речовин, які отруюють комах на різних стадіях розвитку. Такі речовини називаються інсектицидами.

Розрізняють дві групи отрутохімікатів - зовнішньої та внутрішньої дії. Отрути зовнішньої дії застосовуються в газоподібному, рідкому та порошкоподібному стані. Вони проникають в тіло комахи через покриви, органи дихання. Поширюють ці речовини з допомогою різноманітних ручних і механічних пристроїв, об лаштованих на різноманітних транспортних засобах та навіть літаках.

Основним недоліком цього методу є забруднення оточуючого середовища, накопичення хімікатів у ґрунті, воді, рослинах . також негативним є те, що поряд зі шкідниками знищуються і корисні види комах. Потерпають також комахоїдні птахи та деякі види ссавців. При цьому відбувається порушення екологічної рівноваги в природних та агроекосистемах. Відчутної шкоди зазнає і людина, бо вона споживає забруднені продукти харчування, які виготовляються із сільськогосподарської сировини.

Біологічний метод полягає у використанні природних ворогів комах-шкідників. До цієї категорії відносяться птахи, комахоїдні ссавці, плазуни, земноводні та хижі комахи.

Їх охороняють, а в ряді випадків штучно розводять і випускають на уражені шкідниками ділянки. Зараз в ряді регіонів України створено підприємства по розведенню комах із групи їздців, сонечок, які знищують шкідників на різних стадіях розвитку.

Безперечно, за цим методом велике майбутнє, адже основною перевагою є те, що не відбувається забруднення території, а також сільськогосподарських рослин.

Інтегрований метод - останнім часом набуває поширення комплексна боротьба зі шкідниками культурних рослин, яка одержала назву інтегрованого методу. Суть його полягає в одночасному поєднанні найбільш ефективних елементів різних методів боротьби для одержання найбільш вагомих результатів.

ВИСНОВКИ

Комахи - найчисленніший клас тварин, їх відомо понад мільйон видів. Підрахунки, зроблені вченими, показали, що на Землі одночасно живе 100 000 000 000 000 000 екземплярів комах. Завдяки своїй численності, комахи відіграють дуже важливу роль у природі та житті людини. Вони завоювали всі середовища життя на нашій планеті. Їх не буває лише в морях і океанах. Відповідно до поширення комах, різноманітне і їхнє значення.

Життя багатьох комах пов'язане з рослинами, тваринами та людиною. Величезна армія цих членистоногих живиться листям, корінням та іншими частинами рослин. Вони здатні частково пошкодити або навіть повністю знищити рослини на великих територіях. Проте, комахи відіграють і важливу позитивну роль у житті рослин, деякі групи сприяють ґрунтоутворенню, здійснюють перехресне запилення квіткових рослин. Чимале значення вони відіграють в колообігу речовин у природі, бо самі є важливою ланкою в ланцюгах живлення різних екосистем.

У своєму повсякденному житті і практичній діяльності людина постійно стикається з різними комахами. Тому людині доводиться враховувати значення комах. Корисних вона оберігає і розводить, а з шкідливими веде боротьбу.

В своїй науковій роботі ми частково доторкнулися до питання взаємовідносин людини та її діяльності з деякими видами комах, що є найпоширенішими в нашій місцевості. Показали особливості біології тата вплив цих видів на культурні види рослин, культивованих людиною. Охарактеризували методи боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур. Спробували зробити деякі узагальнення та висновки на основі проведених досліджень. В результаті проведеної роботи стало зрозуміло, що для регуляції чисельності шкідників та збереження врожаю необхідно проводити різноманітні заходи: починаючи від профілактичних і до прямого знищення комах.

Ми пропонуємо:

1. Розробити план здійснення заходів по боротьбі з шкідниками сільськогосподарських культур, як на рівні району, так і в кожному сільськогосподарському підприємстві.

2. Регулярно проводити моніторинг чисельності шкідливих видів комах з метою боротьби з ними.