Процес симбіотичної взаємодії з азотфіксуючими бактеріями розпочинається з часу проростання насіння, бульбочки кролатаріоїдного типу формуються при закладанні бічних коренів на головному корені. Кількість бульбочок кролатаріоїдного типу на головному корені в рослин досліджуваних видів максимальна у фазу цвітіння (див. табл. 2). Загалом, на кореневих системах рослин за період вегетації утворюється від 120 до 170 кореневих бульбочок на різній стадії формування.

ОСОБЛИВОСТІ ГЕНЕРАТИВНОГО РОЗВИТКУ У T. ALEXANDRINUM I T. APERTUM

Особливості формування генеративних органів. Настання фаз генеративного періоду у рослин Т. apertum спостерігається на місяць раніше, ніж у T. аlexandrinum. Голівки на пагонах різних порядків у рослин T. аlexandrinum зацвітають на 67-79 добу після масових сходів, у Т. apertum - на 80-115 добу від початку весняного відростання, що залежить від порядкового номера бічного пагона, на якому сформувалось суцвіття.

Суцвіття досліджуваних видів рослин відкрите ботриоїдно-моноподіальне, що має верхівковий ріст головної осі й зацвітання у висхідному порядку від периферії до центру. В середньому рослина T. аlexandrinum утворює 48,80,4, а Т. apertum - 50,60,4 голівок. Основна кількість суцвіть зосереджена на пагонах ІІ-го порядку: у рослин T. аlexandrinum - 67,2% , у Т. apertum - 51,5% (табл. 3).

Таблиця 3

Характеристика суцвіть рослин Т. alexandrinum та Т. apertum за порядками розташування на головному пагоні (2000-2001 рр.)

рослина кореневий суцвіття вегетація

Найбільше квіток формується у суцвіттях, що розташовані на головному пагоні рослин та бічних пагонах І-го порядку, відповідно і їх лінійні розміри більші (табл. 4).

Голівки рослин, що розташовані на пагонах різних порядків, відрізняються за розмірами. Найбільшими є суцвіття й супліддя на головних пагонах, найменшими - на бічних пагонах останніх порядків. Загалом, лінійні розміри голівок рослин Т. apertum перевищують T. аlexandrinum.

Таблиця 4

Розміри голівок рослин T. alexandrinum і Т. apertum залежно від розташування на генеративному пагоні, мм (2000-2002 рр.)

На головних і бічних пагонах І-го порядку формуються видовжені суцвіття й супліддя, на пагонах останніх порядків - більш округлі.

Виявлено залежність між кількістю і якістю насіння та місцем формування супліддя на пагоні. Встановлено, що голівки головних та бічних пагонів І-го порядку пагонів мають найбільшу кількість насінин, найвищий показник обсіменіння (табл. 5).

Найбільше насіння у рослин Т. alexandrinum формується в супліддях головного пагона, найменше - IІІ-го порядку, хоча останні на деяких рослинах можуть не утворюватись. Основна маса насіння формується в головних супліддях та супліддях І-го і ІІ-го порядків. Насіння в голівках бічних пагонів ІІІ-го порядку в період збирання знаходиться в молочно-восковій стиглості та має нехарактерне для якісного насіння жовто-зелене забарвлення. Насіннєва продуктивність однієї рослини становить 2,230,65 г.

Найвищий ступінь обсіменіння у рослин Т. apertum мають супліддя головних пагонів та супліддя І-го порядку, найнижчий - супліддя бічних пагонів ІУ-го порядку. Проте основну масу насіння дають супліддя ІІ-го та ІІІ-го порядків, оскільки супліддя головних пагонів на період збирання осипаються, а насіння IV-го порядку ще не дозріло. Насіннєва продуктивність однієї рослини досягає 6,230,18 г.

Таблиця 5

Насіннєва продуктивність голівок рослин T. alexandrinum і Т. apertum залежно від розташування на генеративному пагоні (2000-2001 рр.)

Найбільші лінійні розміри та масу має насіння, що сформувалось в супліддях головних пагонів рослин та бічних пагонів І-го порядку, найменші - у супліддях останніх порядків. Насіння Т. аlexandrinum має більші лінійні розміри, і, відповідно, масу 1000 штук. У рослин Т. аlexandrinum маса 1000 насінин на 0,18-0,54 г більша за масу насінин T. apertum і становить 2,5-3,0 г.

Насіння T. аlexandrinum характеризується високою енергією проростання. Частка твердого насіння залежно від місця формування на генеративному пагоні становить 20-48%. Насіння T. apertum має меншу частку твердого насіння (19,7-39,2%) та нижчу енергію проростання.

ПРОДУКТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТИВУВАННЯ T. ALEXANDRINUM I T. APERTUM

Формування надземної маси. Досліджувані види рослин формують найбільшу вегетативну масу у фазі цвітіння: T. аlexandrinum - 3200 г/м2, T. apertum - 4300 г/м2. Найвищий вміст сухої речовини у рослин T. аlexandrinum - у фазі плодоношення (1030 г/м2), у T. apertum - наприкінці цвітіння (1040 г/м2). Максимальний вміст азоту і протеїну характерний для ювенільного періоду (табл. 6). З переходом від фази стеблування до бутонізації і надалі до цвітіння в листках і стеблах відбувається зменшення частки азоту й протеїну та збільшення частки клітковини. У рослин T. apertum цей період припадає на першу декаду липня, у Т. аlexandrinum - на кінець липня-початок серпня.

Таблиця 6

Вміст азоту, протеїну та клітковини (% на абс. суху речовину) в вегетативних органах Т. alexandrinum і T. apertum залежно від фази вегетації (1996, 2001 рр.)

Рослини Т. аlexandrinum на всіх етапах онтогенезу містять більшу частку азоту та протеїну, меншу-клітковини, ніж рослини T. apertum.

Фотосинтетична продуктивність. Найбільший приріст листкової поверхні рослин Т. alexandrinum спостерігається у фазі початку цвітіння - цвітіння (перша-друга декада серпня). Чиста продуктивність фотосинтезу в цей період максимальна і становить 5,494 г/м2 на добу, що на 74,9% більше, ніж в період бутонізації-початку цвітіння. У другій половині липня темпи приросту листкової поверхні значно знижуються, відповідно й удвічі зменшується чиста продуктивність фотосинтезу.

Максимальний приріст листкової поверхні у рослини T. apertum спостерігається у фазі цвітіння (перша декада липня). Чиста продуктивність фотосинтезу в цей період становить 5,194 г/м2 на добу. Наприкінці другої декади липня приріст листкової поверхні зменшується, відповідно і чиста продуктивність фотосинтезу знижується. Отже, найбільша фотосинтетична продуктивність досліджуваних рослин роду Trifolium спостерігається у фазі цвітіння.

Накопичення органічних речовин в кореневій системі та біоекологічна роль інтродукованих однорічних видів. Абсолютні значення кількості сухої речовини в кореневій масі рослин Т. alexandrinum і T. apertum суттєво не відрізняються і становлять 40-48 г/м2 у фазі стеблування, 50-52 г/м2 - у фазі бутонізації, 80 г/м2 - у фазі цвітіння, 70 г/м2 - у фазі плодоношення. Частка азоту в кореневих системах рослин Т. alexandrinum і T. apertum зменшується з 1,8 % до 1,2 % у фазі стеблування (в перерахунку на абс. суху реч.) наприкінці плодоношення.

В агроценозах Т. alexandrinum і T. apertum виконують важливу біоекологічну роль. При культивуванні рослин відпадає необхідність інтенсивного використання азотних добрив, і як наслідок, не забруднюється нітратами й нітридами вода і рослинні продукти. Після використання надземної маси з органічними рештками, які відіграють протиерозійну роль, у ґрунті Т. alexandrinum залишає 74,9, T. аpertum-65,1 кг/га доступного для рослин азоту.

Особливості культивування. В результаті проведених інтродукційних досліджень та селекційної роботи створені високопродуктивні адаптовані до умов центральної частини Правобережного Лісостепу України сорти однорічних видів роду Trifolium: ґОріанаґ Т. alexandrinum і ґДіанаґ T. аpertum.

Визначено місце цих культур в агроекосистемах конкретної зони. Встановлено доцільність їх культивування в основних і проміжних посівах як кормових, сидеральних, фітомеліоративних, ґрунтозахисних рослин.

На основі розроблення сортової технології пропоновано у виробництво рекомендації з вирощування та використання рослин Т. alexandrinum і T. apertum.

В умовах культури необхідно враховувати, що Т. alexandrinum є рослиною ярого типу, T. apertum - озимого типу розвитку. Відповідно для успішної вегетації рослин сівбу слід проводити Т. alexandrinum - в третій декаді квітня - першій декаді травня, T. apertum - третій декаді серпня - першій декаді вересня. Рослини потребують достатньої вологозабезпеченості грунтів, особливо на ранніх етапах онтогенезу. Застосування органічних і мінеральних добрив доцільно пов'язувати з попереднім аналізом грунту. Фосфорні і калійні добрива в дозах Р30-60 К45-90 слід вносити одноразово під основний обробіток. Внесення азотних добрив не потребується завдяки симбіозу із місцевими штамами азотфіксуючих бактерій. Для нормального росту і розвитку рослин однорічних видів Trifolium оптимальна кислотність грунту (рН) становить 5-6.

При вирощуванні рослин Т. alexandrinum і T. apertum на насіння слід застосовувати широкорядний спосіб посіву з міжряддями 45-60 см, на зелену масу - звичайний рядковий спосіб з міжряддям 10-30 см. Виходячи з особливостей росту, розвитку та продуктивних показників, визначено оптимальну норму висіву, що становить 5-6 кг/га насіння при широкорядному способі сівби та 20-25 кг/га при звичайних рядкових посівах. Враховуючи якісні показники та особливості проростання насіння в грунті, оптимальною глибиною загортання є 1-2 см. Для забезпечення дружного проростання насіння важливим технологічним прийомом є ущільнення грунту до і після сівби.

Т. alexandrinum і T. apertum - перехреснозапильні ентомофільні культури, тому на час цвітіння для підвищення насіннєвої продуктивності доцільно використовувати медоносну бджолу. Отримані дані з біології росту, розвитку дозволили нам встановити оптимальні строки збору надземної маси та насіння. Збір високоякісної зеленої маси рослин досліджуваних видів слід проводити наприкінці фази стеблування, а насіння у рослин Т. аlexandrinum слід збирати в третій декаді вересня-першій декаді жовтня, у T. apertum - в третій декаді серпня-першій декаді вересня.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та результати комплексних досліджень морфобіологічних особливостей однорічних видів Trifolium alexandrinum L. та Trifolium apertum Bobr. в зв'язку з інтродукцією в центральній частині Правобережного Лісостепу України. Встановлено особливості генеративного розвитку, продуктивний потенціал рослин в процесі онтогенезу та на рівні районованих в Україні високоадаптивних сортів ґОріанаґ (T. alexandrinum) і ґДіанаґ (T. apertum) розроблено основні прийоми культивування.

1. Вперше в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу України з'ясовано, що T. alexandrinum і T. apertum є однорічними монокарпічними рослинами моноциклічного та дициклічного типу розвитку відповідно. Показано успішність інтродукції видів рослин, про що свідчить формування повноцінного насіння. При проведенні сівби рослин Т. alexandrinum в третій декаді квітня - першій декаді травня масові сходи відмічаються на 7-8 добу, тривалість вегетаційного періоду становить 125-135 діб. У T. apertum при сівбі в третій декаді серпня - першій декаді вересня протягом осіннього періоду вегетації рослини утворюють листкову розетку та формують розгалужену кореневу систему. Відростання рослин T. apertum розпочинається в другій декаді квітня, тривалість вегетаційного періоду становить 320-345 діб (120-125 діб після весняного відростання).

2. Встановлено, що ріст ортотропного пагона відбувається як за рахунок формування метамерів, так і за рахунок інтеркалярного росту з максимумом у фазах стеблування та бутонізації. На кінець вегетації довжина стебла рослин T. alexandrinum становить 84-126 см, T. apertum - 105-135 см, коефіцієнт полягання - 62% і 57% відповідно.

3. Виявлено, що для рослин T. alexandrinum за умов регіону характерне явище поліморфізму листків. Найбільші лінійні розміри листки рослин T. alexandrinum і T. apertum мають в першій половині ювенільного періоду. Максимальна кількість листків (80-90) у видів спостерігається у фазі цвітіння. Найбільшу площу листкової поверхні рослини мають у фази бутонізації, початку цвітіння: T. alexandrinum 95-107 см2, T. apertum - 110-
122 см2. Встановлено коефіцієнти листкової поверхні T. alexandrinum і T. apertum, які становлять відповідно 0,728 і 0,727.

4. Анатомічні дослідження листків показали, що кількість клітин нижнього епідермісу на одиницю площі у рослин T. alexandrinum становить 1549 ± 34,0, що в 1,4 рази більше, ніж у T. apertum. Нижній епідерміс листків T. alexandrinum містить 426,5 продихів, що в 1,6 рази більше ніж T. apertum.

5. Встановлено, що досліджувані види рослин на ранніх етапах онтогенезу вступають у симбіотичні зв'язки з азотфіксуючими бактеріями та за період вегетації на кореневих системах утворюють 120-170 кореневих бульбочок кроталаріоїдного типу на різній стадії формування.

6. Доведено, що рослини Т. alexandrinum формують голівки на головних пагонах та бічних пагонах І-ІІІ-го порядків, T. apertum - на головних пагонах та бічних пагонах І-ІУ-го порядків. Чим вищий порядковий номер суцвіття чи супліддя, тим менші його лінійні розміри. Обсіменіння суплідь рослин T. alexandrinum становить 47%, T. apertum - 60,2 %

7. Виявлено, що насіннєва продуктивність Т. alexandrinum становить 2,23+0,65 г, T. аpertum - 6,23+0,18 г на рослину. Насіння рослин Т. alexandrinum має більші лінійні розміри і масу, ніж насіння T. apertum. Основну кількість проростків у рослин Т. alexandrinum дає насіння суплідь головного пагона та І-ІІ-го порядків, а у супліддях ІІІ-го порядку міститься найбільша частка твердого насіння. У рослин T. apertum найбільше твердого насіння формується у супліддях головних пагонів та І-ІІ-го порядків. Насіння рослин Т. alexandrinum характеризується високою енергією проростання, T. apertum - нижчою.

8. Встановлено, що у фазі цвітіння рослини містять найбільше азоту, протеїну та мають максимальну чисту продуктивність фотосинтезу. Рослини Т. alexandrinum на всіх етапах онтогенезу містять більше азоту та протеїну. Максимальна кількість азоту спостерігається у листках Т. alexandrinum у фазі стеблування - 4,36% (в перерахунку на абс. сух. реч.).

9. В результаті проведених інтродукційних досліджень та селекційної роботи створені високопродуктивні адаптовані до умов центральної частини Правобережного Лісостепу України сорти однорічних видів роду Trifolium: ґОріанаґ Т. alexandrinum і ґДіанаґ T. аpertum та розроблені основні прийоми їх культивування. Встановлено строки сівби та норми висіву, оптимальну глибину загортання насіння, строки збирання високоякісної надземної маси та насіння.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Криклива С.Д. Особливості росту і розвитку Trifolium alexandrinum L. у зв'язку з інтродукцією в Правобережному Лісостепу України // Наукові записки. Серія біологія. - Тернопіль.- 2000. - №4 (11). - С. 11-13.

2. Криклива С.Д. Інродукція Trifolium apertum Bobr. в Правобережному Лісостепу України // Інтродукція рослин. - 2003. - №1-2. - С. 65-69.

3. Криклива С.Д. Характеристика генеративного періоду однорічних видів роду Trifolium L., інтродукованих в Правобережному Лісостепу України // Інтродукція рослин. - 2003. - №4. - С. 101-105.

4. Авторське свідоцтво на сорт рослин № 767 - Україна - конюшина відкритозіва ґДіанаґ // Криклива С.Д., Бугайов В.Д., Щербина Л.П, Бабич А.О., Штойко Л.М. (Україна), заявка №97052001 від 5 листопада 1997 року. Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1999 році.

5. Криклива С.Д., Бугайов В.Д. Особливості формування генеративних органів однорічних видів конюшин Trifolium apertum Bobr. і Trifolium alexandrinum L. // Корми і кормовиробництво. - 2001. - №47. - С. 90-97.

6. Криклива С.Д. Проблема нестачі азоту в грунтах Правобережного Лісостепу України та її вирішення шляхом введення в культуру однорічних видів роду Trifolium L. // Тез. доп. на міжн. конф. “Регіональні екологічні проблеми”, - К., 2002. - С.166-167.

7. Юрченко Х., Бугайов В., Прокопенко Л., Криклива С. Конюшина відкритозіва - перспективна культура // Тваринництво України. - 1996. - №3. - С. 28.

8. Криклива С.Д. Деякі біоморфологічні ознаки однорічних видів конюшин в зв'язку з введенням їх в культуру Поділля // Тез. доп. на міжн. конф. молодих вчених “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений”. - Харків, 2001. - С. 200-201.

9. Криклива С.Д. Результати інтродукції однорічних видів роду Trifolium L. за умов Правобережного Лісостепу України // Тез. доп. на ІІ Міжн. наук. конф. молодих дослідників “Теоретичні і прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. - Умань, 2002. - С. 187-188.

10. Криклива С.Д. Болоховська Т.О. Рослини роду Trifolium L. в природі і культурі Поділля // Тез. доп. на Міжн. наук.-практ. конф. “Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття”- Полтава, 2002. - С. 132-134.

11. Криклива С.Д. Морфологічні особливості листків деяких однорічних видів роду Trifolium L., інтродукованих за умов Правобережного Лісостепу України // Тез. доп. на Міжн. наук.-практ. конф. “Наука і освіта 2004” - Дніпропетровськ, 2004. - Серія “Біологічні науки”, т. 55. - С. 34-35.

Анотація

Криклива С.Д. Морфобіологічні особливості однорічних видів роду Trifolium L. в зв'язку з введенням у культуру в центральній частині Правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України. - Київ, 2004.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень біології розвитку та морфологічних особливостей однорічних видів конюшин - Trifolium alexandrinum L. і Trifolium apertum Bobr. в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу України. З'ясовано строки настання та тривалість фенологічних фаз. Розглянуто особливості формування пагона, кореневої системи, закономірності формування бульбочок, анатомо-морфологічні характеристики листків. Встановлено особливості цвітіння та плодоношення, біологічну нерівноцінність суцвіть, що сформувались на бічних пагонах різних порядків, визначено їх обсіменіння. З'ясовано продуктивний потенціал та динаміку накопичення органічних речовин в онтогенезі T. alexandrinum і T. apertum в умовах культури. Доведено необхідність впровадження у виробництво однорічних видів конюшин, які не мають аналогів в Україні та розроблено основні прийоми з культивування.

Ключові слова: Trifolium.alexandrinum L., Trifolium apertum Bobr., інтродукція, ріст і розвиток, морфогенез, фенологічні фази, пагони, бульбочки, генеративний розвиток, обсіменіння, продуктивність.

Аннотация

Крикливая С.Д. Морфобиологические особенности однолетних видов рода Trifolium L. в связи с введением в культуру в центральной части Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. - Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена исследованию морфобиологических особен-ностей однолетних видов Trifolium alexandrinum L. и Trifolium apertum Bobr.

T. alexandrinum, который известен в мире как культурный вид и T. аpertum, являющийся эндемиком Кавказа, в условиях центральной части Правобережной Лесостепи Украины показали себя как пластичные высокопродуктивные культуры.

T. alexandrinum и T. аpertum являются однолетними монокарпическими растениями моноциклического и дициклического типа развития соответственно с эпигеальным прорастанием семян. У растений T. alexandrinum посев осуществляется в третьей декаде апреля-первой декаде мая, массовые всходы появляются через 7-8 суток, фаза листовой розетки длится до начала июня, фаза стеблевания - на протяжении І-ой декады июня - ІІ-ой декады июля. Растения цветут на протяжении 22-25 суток (конец июля - средина августа), семена созревают во второй половине сентября. T. аpertum - однолетнее растение озимого типа развития, которое за осенний период вегетации образует листовую розетку и формирует разветвленную корневую систему. При проведении посева T. аpertum в конце августа - начале сентября, вегетация на втором году начинается с отрастания растений в конце марта - начале апреля, фаза стеблевания длится на протяжении мая, до средины июня, цветение продолжается 15-20 суток, семена созревают в начале августа. Продолжительность вегетационного периода у растений T. alexandrinum составляет 125-135 суток после массовых всходов, у T. аpertum - 320-345 суток (120-125 суток после весеннего отрастания).

Установлено, что наиболее интенсивный рост стеблей в длину у растений T. alexandrinum и T. apertum осуществляется в фазах стеблевания и бутонизации. В первой половине ювенильного периода растения формируют листья наибольших размеров. Максимальное количество листьев (80-90) у растений наблюдается в фазе цветения. Установлено коэффициенты листовой поверхности T. alexandrinum и T. apertum, которые соответственно составляют 0,728 и 0,727. Наибольшая площадь листовой поверхности наблюдается у видов в фазах бутонизации, цветения. Исследование листьев на анатомическом уровне показало, что клетки нижнего эпидермиса растений T. apertum имеют в 1,4 раза большую площадь, чем клетки T. alexandrinum. На нижнем эпидермисе растений T. alexandrinum находится в 1,6 раза больше устьиц, чем на эпидермисе T. apertum.

Исследуемые виды на ранних этапах онтогенеза вступают в симбиотическую связь с азотофиксирующими бактериями и за вегетационный период формируют 120-170 клубеньков различной степени зрелости.

Растения T. alexandrinum формируют головки на главных и боковых побегах І-ІІІ-го порядков, и T. apertum - на главных и боковых побегах І-ІV-го порядков. Установлена биологическая неравноценность головок в составе генеративного побега, которые имеют отличия в количестве цветков, а в последствии, в характере осеменённости, линейных размерах и массе семян.

Химический анализ надземной массы показал, что наибольшее количество азота и протеина у растений исследуемых видов наблюдается в фазе цветения. Следует отметить, что растения T. alexandrinum на всех этапах онтогенеза содержат больше азота и протеина, чем T. apertum.

На основании исследования биологии и морфогенеза растений T. alexandrinum и T. apertum в условиях культуры центральной части Правобережной Лесостепи Украины, установлено, что они являются интенсивнорастущими, формируют разветвлённую систему побегов, имеют хороший продуктивный потенциал и качество надземной массы. В соавторстве создано и внесено в Реестр сортов растений Украины новый высокопродуктивный сорт T. apertum ґДианаґ. Разработано основные приемы возделывания культур.

Ключевые слова: Trifolium.alexandrinum L., Trifolium apertum Bobr., интродукция, рост и развитие, морфогенез, фенологические фазы, побеги, клубеньки, генеративное развитие, осеменённость, продуктивность

Summary

Kryklyva S. D. Morphobiological Peculiarities of Annual Species of Trifolium L. Genus in Connection with their Cultivation in the Central Part of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. - Typescript.

The dissertation on reception of a biologic sciences scientific degree of a candidate on speciality 03.00.05 - Botany.- M.M. Grishko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine. - Kyiv, 2004.

The dissertation deals with the results of investigations of biology of development and morphological peculiarities of the annual Trifolium alexandrinum L. and Trifolium apertum Bobr. species of clover under the conditions of the central Right-bank Forest - steppe zone of Ukraine. The terms of beginning and duration of phenologic phases of the plants have been fixed.

Peculiarities of their shoot formation, root system, and formation order of tubercles anatomic and morphologic characteristics of the leaves were examined.

Peculiarities of their blossom and seed production, biological inequality of the inflorescences formed on the side shoots of different orders and their seed production were studied.

Productive potentiality of T. alexandrinum and T. apertum within the conditions of the cultivation area was stated.

Necessity of introduction of the annual Trifolium species into agricultural cultivation has been scientifically grounded and practical recommendations concerning advances in their technological productivity have been elaborated.

Key words: Trifolium.alexandrinum L., Trifolium apertum Bobr., introduction, growth and development, phenological phases, morphonesis, shoots, tubercles, generative development, seed production, productivity.

Размещено на Allbest.ru