Ліпідний та жирнокислотний склад тканин курей, ембріонів і добових курчат за різного складу раціону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

інститут біології тварин УААН

УДК 636.5:577.115.3

ЛІПІДНИЙ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ТКАНИН

КУРЕЙ, ЕМБРІОНІВ І ДОБОВИХ КУРЧАТ ЗА РІЗНОГО

СКЛАДУ РАЦІОНУ

03.00.04 - біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Кирилів Богдан Ярославович

ЛЬВІВ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН Ратич Іриней Борисович, Інститут біології тварин УААН, головний науковий співробітник лабораторії фізіолого-біохімічних основ живлення птиці

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, ст.н.с. Стапай Петро Васильович, Інститут біології тварин УААН, завідувач лабораторії фізіолого-біохімічних основ вовноутворення;

доктор сільськогосподарських наук, професор Захарів Орест Ярославович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, завідувач кафедри мікробіології і вірусології

Провідна установа: Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок, лабораторія фармакологічних досліджень, Міністерства аграрної політики України, м. Львів

Захист відбудеться “2” червня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за адресою: вул. Стуса, 38, м. Львів, 79034.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці в Інституті біології тварин УААН за адресою: вул. Стуса, 38, м. Львів, 79034.

Автореферат розісланий “29” квітня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Віщур О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з основних джерел енергії для птахів є жирові компоненти кормів, проте їх вплив на обмінні процеси і продуктивність вивчені недостатньо. Численні експериментальні дослідження стосуються, в основному, впливу жирових добавок до раціонів (Decuypere E., Verstegen M.W., 1999; Седлик А.А., Янович В.Г., 2001; Стапай П.В., Макар І.А., Гавриляк В.В., 2002). Вони вказують на те, що додавання до раціонів птахів тваринних або рослинних жирів за певних умов, зокрема з урахуванням фізико-хімічних та біологічних властивостей джерел жиру, його дози, рівня обмінної енергії у раціоні, співвідношення в ньому жиру до інших джерел енергії та біологічно активних речовин, позитивно впливає на яєчну продуктивність, оплату корму, відтворювальну функцію, харчову і біологічну цінність одержуваної продукції (Maurice D.U., Lightseu S.F., Deng S., Williams W.P., 1993; Поляков А.Е., 1997). Відомо, що біологічна повноцінність комбікормів для тварин і птахів залежить від вмісту в них незамінних жирних кислот, зокрема лінолевої, ліноленової та арахідонової (Фисинин В.И., Журавлев И.В., Айдинян Т.Г., 1990; Захарів О.Я., 1996). Разом з тим, немає єдиної думки щодо потреби курей-несучок, у цих жирних кислотах, особливо лінолевої. За даними літератури, потреба курей у лінолевій кислоті коливається в широких межах - від 0,25 до 2,5% і у значній мірі залежить від їх фізіологічного стану (Долбенева Е.Ф., Лобин Н.В., 1974; March B.E., 1990). Слід підкреслити, що останнім часом у годівлі курей-несучок використовують як джерело енергії ячмінь замість кукурудзи, а кормові боби, як джерело протеїну замість частини соняшникової макухи і кормів тваринного походження (Cтояновська Г.М., Кирилів Я.І., Ратич І.Б. та ін., 2001; Притуленко О.В., Батюжевський Ю.Н., 2001). Використання цих компонентів при виробництві комбікормів для курей-несучок, зокрема в умовах західного регіону України, є обґрунтованим у зв'язку зі сприятливими умовами для їх вирощування та меншою їх вартістю, однак вимагає додаткових поглиблених досліджень, оскільки вказані корми порівняно з кукурудзою і соняшниковою макухою містять менше не тільки сирого жиру, але й поліненасичених жирних кислот.

Тому вивчення процесів ліпідного обміну у курей-несучок, їх продуктивних та репродуктивних показників при застосуванні у годівлі ізокалорійних та ізопротеїнових раціонів, відмінних за структурою, вмістом сирого жиру та поліненасичених жирних кислот, є актуальним і складає предмет новизни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт лабораторії фізіолого-біохімічних основ живлення птиці Інституту біології тварин УААН, у якій було поставлене таке завдання: “Вивчити роль субстратів у механізмі трансформації поживних речовин корму у птиці та розробити систему ефективного використання в її раціонах рослинної сировини” ( № держреєстрації 0101U003437), у яких автор досліджував ліпідний та жирнокислотний склад, вміст каротиноїдів і вітамінів А і Е у тканинах курей, ембріонів та курчат.

Мета і завдання дослідження. Вcтановити вплив структури раціонів, кількості та якості в них сирого жиру, що забезпечувався тільки за рахунок кормових інгредієнтів для курей-несучок, на ліпідний, жирнокислотний склад, вміст каротиноїдів і жиророзчинних вітамінів А і Е у тканинах курей, ембріонів і курчат, а також продуктивні та репродуктивні показники.

Для досягнення поставленої мети у завдання роботи входило дослідження:

- впливу ізокалорійних та ізопротеїнових раціонів для курей-несучок різних за структурою, кількістю і якістю сирого жиру на ліпідний і жирнокислотний склад ліпідів плазми крові, тканини печінки та жовтка яєць;

- змін ліпідного та жирнокислотного складу ооцитів у процесі їх росту та при згодовуванні курям-несучкам раціонів різних за кількістю і якістю в них сирого жиру;

- змін ліпідного і жирнокислотного складу жовтка яєць у процесі їх інкубації, а також у тканині печінки ембріонів та курчат за умов згодовування курям-несучкам раціонів різних за кількістю і якістю сирого жиру;

- впливу складу раціонів для племінних курей-несучок на вміст каротиноїдів та жиророзчинних вітамінів А і Е у жовтку інкубаційних яєць, залишковому жовтку і тканині печінки ембріонів та курчат;

- впливу структури раціону на продуктивність курей-несучок та інкубаційні якості яєць.

Об'єкт дослідження. Вплив рівня сирого жиру у раціоні на ліпідний та вітамінний обмін у тканинах курей, ембріонів і добових курчат.

Предмет дослідження. Визначення загальних ліпідів, співвідношення їх класів, жирнокислотного складу, каротиноїдів і вітамінів А і Е, продуктивних та репродуктивних показників.

Методи дослідження. Біохімічні - для визначення кількісного вмісту загальних ліпідів, їх класів, жирних кислот; каротиноїдів, вітамінів А і Е; зоотехнічні - для визначення несучості та інкубаційних якостей яєць; статистичні - для визначення вірогідності одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено системні дослідження впливу чинників живлення, зокрема структури ізокалорійних та ізопротеїнових раціонів, кількості і якості в них сирого жиру на показники ліпідного та вітамінного обмінів у тканинах курей, ембріонів і курчат.

Показано, що стосовні рівні сирого жиру у раціонах курей не проявляли суттєвого впливу на вміст загальних ліпідів в ооцитах, жовтку яєць і тканинах курей, ембріонів та добових курчат, однак викликали зміни у співвідношенні окремих класів ліпідів. Зокрема при згодовуванні ячмінно-бобового комбікорму, з нижчим вмістом сирого жиру, у порівнянні зі стандартним, зменшувалась кількість фосфоліпідів при зростанні триацилгліцеролів. Встановлено, що жирнокислотний склад тканин у значній мірі залежить від жирнокислотного складу ліпідів корму.

Вперше досліджено зміни ліпідного та жирнокислотного складу ооцитів на різних стадіях росту. Виявилось, що найсуттєвіші зміни співвідношення окремих класів ліпідів відбуваються на початкових стадіях оогенезу.

Показано, що вміст каротиноїдів та жиророзчинних вітамінів А і Е у жовтку яєць залежить від структури раціону, а згодовування племінним курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму зберігає їх фізіологічний рівень, який забезпечує нормальний ріст і розвиток ембріонів та виводимість курчат.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано рецепт ячмінно-бобового комбікорму для промислових та племінних несучих курей, котрий забезпечує такі ж продуктивні та репродуктивні показники, як при згодовуванні стандартного комбікорму, але знижує собівартість виробленої продукції.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто підготував обґрунтування теми дисертаційної роботи, провів підбір і опрацювання літератури за темою дисертаційної роботи, розробив методичні підходи до вирішення поставлених завдань, освоїв необхідні методи досліджень, виконав експериментальну частину роботи, провів аналіз отриманих результатів, підготовив до захисту дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на:

-міжнародній науково-практичній конференції “Біологічні основи підвищення продуктивності тварин”, присвяченій 40-річчю створення Інституту біології тварин УААН (м. Львів, 24-25 січня 2002);

-конференції молодих вчених і спеціалістів “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні” ( м. Київ, 2002);

-австрійсько-українському симпозіумі “Цsterreinisch-Ukrainische Landwirtschaft” (м. Гумпенштайн, 26-29 серпня 2002);

-конференції молодих учених Інституту біології тварин УААН (м. Львів, 10 грудня 2002).

-конференції молодих вчених і спеціалістів “Досягнення молодих вчених у вирішенні проблем тваринництва” (м. Львів, 8 грудня 2003).

Публікації результатів досліджень. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових робіт, серед них 5 статей у фахових виданнях і 1 тези.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів, власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури. Загальний обсяг дисертації -140 сторінок, у тому числі 25 таблиць, 6 рисунків (23 сторінки) та 3 додатків. Список використаних джерел літератури включає 308 публікацій, у тому числі 226 зарубіжних.

ліпідний жирнокислотний ембріон курча

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Складається з трьох підрозділів, в яких наведені дані літератури, що стосуються біологічної дії ліпідів, їх окремих класів і жирних кислот та вітамінів у тварин і птахів, впливу чинників живлення на метаболізм ліпідів і жирних кислот, ефективності використання комбікормів з різним вмістом жиру в годівлі птахів.

Загальна методика та основні методи досліджень. Для досягнення поставленої мети протягом 2001-2003 років проведено 2 досліди та виробничу перевірку.

Перший дослід був проведений у віварії Інституту з метою вивчення впливу ізопротеїнових та ізокалорійних раціонів, але відмінних за кількістю і якістю ліпідів корму на вміст загальних ліпідів, ліпідний та жирнокислотний склад деяких тканин, ооцитів і жовтка яєць курей та їх несучість.

Дослід проводили на двох групах 500-денних курей-несучок, підібраних за принципом аналогів кросу “Тетра SL” по 20 голів у кожній. Перша група - контрольна, друга - дослідна. Курей утримували в клітках з вільним доступом до корму і води. Температурний і світловий режими відповідали рекомендованим нормам. Перед виготовленням стандартного і дослідного комбікормів досліджували інгредієнти комбікорму на вміст у них загальних ліпідів, співвідношення окремих їх класів та жирнокислотний склад. За 30 днів до початку досліду курям обох груп згодовували стандартний комбікорм.

Під час основного періоду досліду птиці контрольної групи продовжували згодовувати стандартний комбікорм, що складався із 20% кукурудзи; 20% ячменю; 30% пшениці; 10% соняшникової макухи; 5% кормових дріжджів; 5% м'ясо-кісткового борошна; 5,7% крейди; 2% дикальційфосфату; 0,3% кухонної солі; 1% преміксу, і містив: 1,13 МДж обмінної енергії; 17,35% сирого протеїну; 4,4% сирої клітковини; 4,42% сирого жиру; 0,81% насичених жирних кислот; 1,22% мононенасичених жирних кислот; 2,98% поліненасичених жирних кислот, у тому числі: олеїнової-0,72%; лінолевої-2,12%; ліноленової-0,12%; арахідонової-0,06%. Птиці дослідної групи згодовували ячмінно-бобовий комбікорм, що складався із 40% ячменю; 20% екструдованих кормових бобів; 17% пшениці; 5% соняшникової макухи; 5% кормових дріжджів; 4% м'ясо-кісткового борошна; 6,7% крейди; 1% дикальційфосфату; 0,3% кухонної солі; 1% преміксу, добавки 100 г лізину та 30 г метіоніну на 1 т комбікорму, і містив: 1,13 МДж обмінної енергії; 17,51% сирого протеїну; 5,05% сирої клітковини; 2,84% сирого жиру; 0,62% насичених жирних кислот; 0,75% мононенасичених жирних кислот; 1,82% поліненасичених жирних кислот, у тому числі: олеїнової-0,52%; лінолевої-1,22%; ліноленової-0,09%; арахідонової-0,04%.

При цьому вклад сирого жиру у загальний рівень обмінної енергії у стандартному комбікормі складав 15,23%, а у ячмінно-бобовому комбікормі-9,78%, вклад протеїну корму, відповідно, 35,63% і 36%, а вуглеводів-49,13% і 54,21%.

Упродовж досліду вели щоденний облік яєчної продуктивності.

Після 60-денного згодовування дослідних комбікормів провели забій курей-несучок (по 5 голів з кожної групи) і взяття ооцитів на різних стадіях розвитку, крові, тканини печінки, яєць для визначення в них вмісту загальних ліпідів (Folch J., Lees M., Stoane-Stanley G.H., 1957), співвідношення окремих їх класів (Стефаник М.Б., Скороход В.И., Елисеева О.Г. и др., 1985) та жирнокислотного складу (Немировський В.І., Терещук Р.М., Гнатів В.І. та ін., 1984).

Другий етап досліджень проводився на племінній птиці з метою вивчення впливу ізопротеїнових та ізокалорійних раціонів з різним вмістом сирого жиру та жирних кислот на вміст загальних ліпідів, ліпідний і жирнокислотний склад жовтка, залишкового жовтка та печінки 19-добових ембріонів і добових курчат, а також на несучість та інкубаційні якості яєць. Дослід проводився на ВАТ “Птахофабрика Львівська” на двох групах курей кросу “Ломанн Браун” (по 30 курок і 3 півні у кожній), починаючи з 500 - денного віку. Умови утримання відповідали чинним вимогам. Птиці обох груп згодовували ізопротеїнові та ізокалорійні комбікорми, відмінні за складом інгредієнтів та вмістом сирого жиру.

Кури контрольної групи отримували стандартний комбікорм, аналогічний тому, що згодовувався у першому досліді.

Курям дослідної групи згодовували ячмінно-бобовий комбікорм, який отримували кури дослідної групи у першому досліді. Протягом досліду, що тривав 50 днів, проводили щоденний облік несучості. Для інкубації було закладено 138 яєць від курей, які споживали стандартний комбікорм (контрольна група), і 137 яєць від курей, які споживали ячмінно-бобовий комбікорм (дослідна група). Враховували заплідненість яєць, загибель ембріонів, вивід і виводимість курчат.

Матеріалом для досліджень служили жовток яєць, жовтковий мішок разом із залишковим жовтком і тканина печінки 19-добових ембріонів та добових курчат, у яких визначали вміст загальних ліпідів, співвідношення окремих їх класів та жирнокислотний склад, вміст каротиноїдів, вітамінів А і Е (Маслиева О.И., 1975; Скурихин В.И., 1991). Матеріал від курчат брали через 6-8 годин після виводу до споживання ними корму.

Ооцити на різних стадіях розвитку, жовток і залишковий жовток із жовточним мішком та тканину печінки після їх взяття заморожували і розтирали в рідкому азоті на порошок, який використовували в дослідженнях.

Біометричну обробку отриманих результатів проводили на ПК за допомогою програми Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

1. Вплив складу раціону на ліпідний та жирнокислотний склад ліпідів тканин курей-несучок. Результати досліджень показали, що при згодовуванні курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму, що містив нижчий рівень сирого жиру, поліненасичених жирних кислот, у тому числі і лінолевої кислоти, у порівнянні зі стандартним комбікормом, кількість загальних ліпідів у плазмі крові та тканині печінки не зазнавала суттєвих змін (табл. 1).

Таблиця 1. Вміст загальних ліпідів і співвідношення їх окремих класів у плазмі крові та печінці курей-несучок, % (M±m, n=5)

Показники	Групи
	Контрольна	Дослідна
Плазма крові
Загальні ліпіди, г%	1,38±0,13	1,57±0,23
Фосфоліпіди	17,14±0,91	17,05±0,39
Моно- і диацилгліцероли	10,65±1,00	12,55±0,70
Вільний холестерол	9,49±0,39	8,60±0,32
НЕЖК	11,40±0,90	12,55±0,40
Триацилгліцероли	25,91±0,64	29,02±1,08*
Ефірнозв'язаний холестерол	25,38±1,10	20,18±0,52**
Печінка
Загальні ліпіди, г%	8,52±0,56	8,21±0,68
Фосфоліпіди	35,22±0,75	28,76±1,29**
Моно- і диацилгліцероли	8,57±0,60	9,76±0,72
Вільний холестерол	10,35±0,21	10,75±0,96
НЕЖК	10,98±0,79	9,04±0,62
Триацилгліцероли	19,08±0,69	25,47±1,16***
Ефірнозв'язаний холестерол	15,95±0,68	16,16±0,75

Примітка тут і надалі: *-Р<0,05; **-Р<0,01; ***-Р<0,001

Поясненням цього можуть служити дані літератури, котрі вказують, що синтез ліпідів у курей відбувається в печінці, в основному, за рахунок метаболітів-вуглеводів корму за участю певної кількості ліпідів, а при згодовуванні ізокалорійних комбікормів додавання навіть високих доз ліпідів не проявляє помітного впливу на їх кількість у тканинах і жовтку яєць (Balnave D., 1970).

Якщо загальний вміст ліпідів у тканинах при згодовуванні стосовних раціонів не змінювався, то співвідношення окремих класів ліпідів зазнавало певних кількісних змін. Так, у плазмі крові нами відзначено зростання вмісту триацилгліцеролів та зменшення ефірнозв'язаного холестеролу, а в тканині печінки поряд із збільшенням триацилгліцеролів зменшилась кількість фосфоліпідів. Збільшення кількості триацилгліцеролів, можливо, зумовлене тим, що певна частина їх утворюється у процесі обміну глюкози через L-б-гліцерофосфат, а в слизовій оболонці кишечника вихідним матеріалом для їх синтезу можуть служити і всмоктані моноацилгліцероли. Синтезовані триацилгліцероли скеровуються печінкою та кишечником у кров і поступають у ростучі фолікули (Bensadoun A., Kompiang I.P., 1979).

Жирнокислотний склад, зокрема вміст полієнових жирних кислот, у плазмі крові та особливо у тканині печінки залежав від їх кількості у комбікормах, що згодовувались курям. Так, нижчий рівень поліненасичених жирних кислот у кормі (дослідна група) призводив до зменшення як сумарної кількості поліненасичених жирних кислот у ліпідах плазми крові на 17,31%, так і окремих незамінних жирних кислот (лінолевої на 26,78% Р<0,05 та ліноленової на 26% Р<0,05).

У тканині печінки курей, котрим згодовували ячмінно-бобовий комбікорм (дослідна група), у порівнянні з птахами, що отримували стандартний комбікорм (контрольна група) ліпіди містили нижчий рівень лінолевої (Р<0,05), а також деяких інших поліненасичених жирних кислот, зокрема арахідонової (Р<0,05), докозатетраєнової (Р<0,01) і докозапентаєнової (Р<0,01) кислот. Відзначено також зростання пальмітоолеїнової, міристинової та пальмітинової жирних кислот (Р<0,05).

Очевидно, зниження вмісту поліненасичених жирних кислот було причиною нижчого вмісту фосфоліпідів у цьому органі, тобто цієї фракції, що характеризується високим вмістом полієнових жирних кислот.

2. Зміни ліпідного і жирнокислотного складу ооцитів під час їх росту та при згодовуванні курям-несучкам комбікормів різного складу. Дослідження вмісту загальних ліпідів у процесі росту ооцитів показали, що після досягнення ооцитом маси понад 2 г кількість ліпідів різко зростає. Так, у період, коли маса ооцитів складала 0,168±0,002 г, вміст загальних ліпідів у них становив 8,31±0,06%. Надалі зі збільшенням маси ооцитів до 2,42±0,19 г кількість загальних ліпідів зросла до 34,16±2,02%. На наступних етапах росту ооцитів зміни вмісту загальних ліпідів носять хвилеподібний характер, а виявлені різниці у подальшому процесі формування ооцитів менш виражені.

Стосовно змін окремих класів ліпідів, то нами встановлено, що вони найбільш характерні для фосфоліпідів і триацилгліцеролів. Найвищий рівень фосфоліпідів (51,65±0,34%) виявлено у ооцитах масою 0,168±0,02 г. Потім у процесі росту ооцитів їх вміст дещо знижується, коливається в межах 37-42% і суттєво не змінюються до досягнення ооцитами маси 12,29±0,59 г. Різке зменшення кількості фосфоліпідів до 22,18±0,95% наступає у жовтку сформованого яйця. При цьому зменшення їх вмісту порівняно з попереднім етапом складає 80,34%.

Кількість триацилгліцеролів була найнижчою у молодому ооциті (8,69±0,32% при масі ооцита 0,168±0,002 г) і за дослідний період зросла більше, ніж у 2 рази (20,35±0,9% при масі ооцита 12,29±0,59 г) та досягла найвищого рівня у жовтку яйця (34,43±1,23%).

Отже, отримані нами результати свідчать про те, що на початкових стадіях оогенезу ооцити, в основному, містять структурні ліпіди, а вміст триацилгліцеролів збільшується на кінцевих етапах формування ооцитів. Це зумовлено неоднаковим значенням ліпідів цих класів на різних стадіях оогенезу, зокрема важливою роллю триацилгліцеролів як основного і найбільш доступного енергетичного матеріалу під час ембріогенезу.

Важливе значення для росту ембріона мають також інші ліпідні компоненти, зокрема стероли. Отримані дані вказують на те, що найнижчий рівень вільного холестеролу був у молодих ооцитах (5,87±0,61%) при масі ооцитів 0,168 г, різко зріс на початковій стадії великого росту (11,10±0,55%) при масі ооцитів 2,42 г і досяг найвищого рівня у жовтку яєць (12,01±0,62%).

Дослідження жирнокислотного складу ліпідів ооцитів показали, що вміст міристинової кислоти (С_14:0) поступово зростає з 0,334±0,018% при масі ооцитів 0,168 г до 0,513±0,022% при масі ооцитів 5,66±0,45 г, потім дещо знижується і в жовтку яєць становить 0,400±0,022%. Кількості інших насичених жирних кислот, зокрема пальмітинової, стеаринової, а також моноєнових жирних кислот, пальмітоолеїнової та олеїнової, мало змінюється упродовж оогенезу. Відносно стабільною у процесі оогенезу є кількість лінолевої кислоти. Вміст арахідонової кислоти під час росту ооцитів зменшувався до досягнення ними маси 5,66±0,45 г, а потім залишався майже однаковим.

Таким чином, отримані нами результати вказують на те, що у процесі оогенезу зміни вмісту жирних кислот в ооцитах менш виражені, ніж окремих класів ліпідів.

Згодовування курям-несучкам раціонів різних за складом кормових компонентів та вмістом сирого жиру не проявляло суттєвого впливу на вміст загальних ліпідів в ооцитах на різних стадіях їх росту. Водночас нами відзначено міжгрупові різниці вмісту окремих класів ліпідів в ооцитах, що залежали від рівня і якості сирого жиру у раціоні курей. Найпомітніші зміни стосуються моно- і диацилгліцеролів. На початковій стадії оогенезу їх кількість в ооцитах курей дослідної групи порівняно з контрольними була вищою на 15,25%. При досягненні маси ооцитів понад 5 г, їх вміст в ооцитах дослідних птахів порівняно з контрольними був нижчим.

При визначенні жирнокислотного складу ооцитів нами виявлено, що на всіх досліджуваних нами етапах росту ооцитів рівень лінолевої кислоти у курей, які споживали ячмінно-бобовий комбікорм, у порівнянні зі стандартним був нижчим.

3. Зміни ліпідного та жирнокислотного складу ліпідів жовтка яєць і тканини печінки під час ембріогенезу та при згодовуванні курям-несучкам комбікормів різного складу. Жовток пташиних яєць є біологічною системою, що забезпечує автономні умови живлення в період ембріонального розвитку зародка.

Досліджуючи зміни вмісту загальних ліпідів та їх окремих класів у жовтку яєць, нами встановлено (рис. 1), що за період інкубації яєць кількість загальних ліпідів у жовтку знизилась більше ніж, у два рази. Відзначено також, що під час інкубації зменшується рівень фосфоліпідів і триацилгліцеролів. Кількість моно - і диацилгліцеролів та вільного холестеролу зростала до 19-го дня інкубації, а потім знизилась. Вміст НЕЖК протягом ембріогенезу зростав.

Рис. 1. Вміст загальних ліпідів, співвідношення їх окремих класів у жовтку яєць, залишковому жовтку 19 добових ембріонів і добових курчат, % (Мm, n=5):

Загальні ліпіди, %

Фосфоліпіди, %

Моно-і диацилгліцероли, %

Вільний холестерол, %

5. НЕЖК, %

6. Триацилгліцероли, %

7. Ефірнозв'язаний холестерол, %

Ці дані можуть вказувати на інтенсивні процеси розпаду ліпідів жовтка яєць у процесі інкубації яєць до моно- і диацилгліцеролів та жирних кислот та їх подальше використання для синтезу окремих класів ліпідів тканин ембріону.

Однією з особливостей обміну ліпідів у ембріоні, як свідчать наші дослідження, є різке збільшення етерефікованого холестеролу.

У тканині печінки протягом останніх двох днів інкубації та перший день постнатального періоду відбуваються суттєві зміни співвідношення окремих класів ліпідів (рис 2).

При цьому кількість фосфоліпідів, НЕЖК і триацилгліцеролів знижувалась, а вільного та ефірнозв'язаного холестеролу зросла.

Вважають, що етерифікація холестеролу відбувається в мембрані жовткового мішка, а також у печінці і є важливим компонентом стабільності ліпопротеїдних комплексів. Ефіри холестеролу, що накопичуються в печінці, є залишками використаних тканинами ліпопротеїнів, котрі потім екстрагуються з жовчю і беруть участь в абсорбції ліпідів корму в постнатальному періоді (Noble R.C., Ogunyemi D., 1989).

Рис. 2. Вміст загальних ліпідів та співвідношення їх окремих класів у тканині печінки під час ембріогенезу, % (Мm, n=3)

1. Загальні ліпіди, %

2. Фосфоліпіди, %

3. Моно-і диацилгліцероли, %

4. Вільний холестерол, %

5. НЕЖК, %

6. Триацилгліцероли, %

7. Ефірнозв'язаний холестерол, %

Нами виявлено також зміни жирнокислотного складу, що відбуваються під час ембріонального розвитку у залишковому жовтку і тканині печінки. При цьому у процесі інкубації зменшується кількість полієнових жирних кислот С_18:3, С_20:3, С_20:4 і їх збільшення у тканині печінки.

Зміни окремих класів ліпідів у залишковому жовтку і тканині печінки ембріонів і курчат, що пов'язані з характером живлення, були не суттєвими. Відзначено, що рівень окремих жирних кислот, зокрема лінолевої кислоти був нижчим (Р<0,05) при згодовуванні курям ячмінно-бобового комбікорму порівняно зі стандартним.

4. Вплив складу раціону для племінних курей-несучок на вміст каротиноїдів та жиророзчинних вітамінів А і Е у жовтку інкубаційних яєць. Ми поставили собі за мету вивчити вплив раціонів різного складу при їх рівноцінному забезпеченні жиророзчинними вітамінами А і Е за рахунок гарантованих добавок у складі преміксу на їх вміст у жовтку інкубаційних яєць, прослідкувати за змінами їх кількості у процесі ембріогенезу, а також визначити їх вміст у печінці 19 добових ембріонів та добових курчат.

З наведених у таблиці 2 даних видно, що вміст каротиноїдів і вітаміну Е був нижчим у жовтках яєць, одержаних від курей дослідної групи, у порівнянні з контрольними, а кількість вітаміну А, навпаки, була вищою у жовтках яєць дослідної групи курей. Такі міжгрупові різниці, на нашу думку, пов'язані, першочергово із вмістом цих біологічно-активних речовин у кормах. Так, вищий рівень каротиноїдів у жовтках яєць курей контрольної групи зумовлений наявністю у складі комбікорму для птахів цієї групи кукурудзи, яка містить порівняно з іншими рослинними кормами, що входили до складу раціону, значно більше каротиноїдів, зокрема зеаксантину. Зазначимо, що у раціоні для курей дослідної групи кукурудза була відсутня.

Таблиця 2. Вміст каротиноїдів, вітаміну А і Е в жовтку, залишковому жовтку і печінці 19 добових ембріонів та добових курчат, мкг/г (Мm, n=5)

Показники	Групи
	Контрольна	Дослідна
Жовток яєць
Сума каротиноїдів	18,77±0,98	11,63±0,43***
Вітамін А	6,67±0,20	7,66±0,21**
Вітамін Е	91,20±1,76	77,84±1,68***
Залишковий жовток 19 добових ембріонів
Сума каротиноїдів	14,36±0,32	8,42±0,19***
Вітамін А	5,126±0,11	5,623±0,16*
Вітамін Е	52,43±3,01	46,26±1,90
Залишковий жовток добових курчат
Сума каротиноїдів	12,77±1,46	7,38±0,27**
Вітамін А	3,31±0,10	3,75±0,09**
Вітамін Е	48,07±0,53	43,06±0,84***
Тканина печінки 19 добових ембріонів
Вітамін А	20,48±0,35	22,48±0,60**
Вітамін Е	459,82±16,46	339,58±11,53***
Тканина печінки добових курчат
Вітамін А	21,08±0,34	22,60±0,17**
Вітамін Е	607,24±9,54	489,41±17,31***

Дослідження вмісту каротиноїдів у залишковому жовтку ембріонів і курчат показали, що сумарний вміст каротиноїдів у залишковому жовтку ембріонів та курчат дослідної групи був нижчим, ніж контрольної. Така ж закономірність виявлена щодо вітаміну Е у залишковому жовтку і тканині печінки 19 добових ембріонів та добових курчат.

Разом з тим слід відзначити, що за вмістом вітаміну Е у тканині печінки добових курчат, як контрольних, так і дослідних, їх можна віднести до першої категорії якості.

Щодо вітаміну А, то нами відзначено його вищий рівень у досліджуваних об'єктах ембріонів і курчат дослідної групи, порівняно з контрольною.

5. Вплив складу раціону на продуктивні та репродуктивні показники. З наведених у таблиці 3 даних видно, що при згодовуванні племінним курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму, у якому вміст сирого жиру, що забезпечувався тільки за рахунок кормових компонентів раціону і був у 1,56 разу меншим, сумарний вміст поліненасичених жирних кислот був нижчим на 38,93%, а лінолевої кислоти на 42,46%, порівняно зі стандартним комбікормом, який отримували кури контрольної групи, показники продуктивності та інкубації яєць були майже однаковими.

Таблиця 3. Показники несучості та інкубаційних якостей яєць

Показники	Групи
	Контрольна	Дослідна
Продуктивність, %	74,04	75,56
Закладено яєць для інкубації, шт.	138	137
Запліднених яєць, шт.	123	122
Заплідненість, %	89,13	89,05
Незапліднених яєць, шт.	15	15
Незапліднених яєць, %	10,87	10,95
Виведених курчат, шт.	109	106
Загиблих ембріонів, шт.	14	15
Загиблих ембріонів від запліднених яєць, %	11,38	12,29
Виводимість, %	88,61	86,88
Вивід, %	78,98	77,37

Отже, можна зробити висновок, що згодовування племінним курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму не проявляло негативного впливу на заплідненість яєць, розвиток ембріонів та виводимість курчат, а кількість лінолевої кислоти у раціоні, що особливо впливає на ці показники, була достатньою.

В результаті проведеної нами виробничої перевірки на 880 головах племінних курей-несучок, продуктивність курей, що отримували ячмінно-бобовий комбікорм складала 80,56%. Отже отримані нами дані підтвердили результати в експериментах.

ВИСНОВКИ

Відповідно до поставленої мети і завдань досліджень отримано нові дані стосовно чинників живлення, зокрема структури раціонів, кількості і якості в них сирого жиру для курей-несучок на ліпідний, жирнокислотний склад та вміст каротиноїдів, вітамінів А і Е у тканинах курей, ембріонів і курчат, продуктивні та репродуктивні показники курей, а також змін ліпідного і жирнокислотного складу ооцитів у процесі їх росту та жовтка яєць під час ембріогенезу.

1. Згодовування курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму, який містив 40% ячменю і 20% кормових бобів, з нижчим в 1,56 разу вмістом сирого жиру, 1,63 разу суми поліненасичених жирних кислот; в 1,73 разу лінолевої кислоти, у порівнянні із стандартним комбікормом, не впливало на вміст загальних ліпідів у жовтку яєць, плазмі крові і тканині печінки курей-несучок, однак викликало зміни співвідношення окремих класів ліпідів. При цьому у плазмі крові курей дослідної групи, у порівнянні з контрольними, збільшувалась кількість триацилгліцеролів на 10,72% (Р<0,05) та зменшувався рівень ефірнозв'язаного холестеролу на 25,76% (Р<0,01). У тканині печінки вміст фосфоліпідів зменшувався на 22,46% (Р<0,05), а триацилгліцеролів зростав на 25,09% (Р<0,01).

2. Вміст полієнових жирних кислот у плазмі крові і тканині печінки курей-несучок залежав від їх кількості у комбікормах. Так, у плазмі крові дослідних курей, у порівнянні з контрольними, зменшувалась кількість лінолевої та ліноленової жирних кислот при одночасному зростанні вмісту пальмітинової кислоти. У тканині печінки відзначено нижчий рівень лінолевої, арахідонової, ейкозатетраєнової та ейкозапентаєнової кислот і збільшення кількості пальмітинової та пальмітоолеїнової кислот.

3. Згодовування курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму, у порівнянні зі стандартним, не впливало на вміст загальних ліпідів в ооцитах під час їх росту, проте приводило до зменшення кількості фосфоліпідів та зростання моно- і диацилгліцеролів та триацилгліцеролів.

4. При згодовуванні племінним курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму, у порівнянні зі стандартним, у залишковому жовтку 19-добових ембріонів, зменшувався вміст моно- і диацилгліцеролів, НЕЖК, вільного та ефірнозв'язаного холестеролу та збільшувалась кількість фосфоліпідів і триацилгліцеролів. Жирнокислотний склад залишкового жовтка 19-добових ембріонів при цьому характеризувався нижчим рівнем лінолевої та ейкозатрієнової кислот, вищим вмістом міристинової, пальмітинової і пальмітоолеїнової жирних кислот. У тканині печінки цих ембріонів був нижчим вміст олеїнової кислоти.

5. Утримання курей-несучок на ячмінно-бобовому раціоні, у порівнянні зі стандартним, не зважаючи на введення до комбікорму однакової кількості вітамінів у складі преміксу, вміст каротиноїдів та вітаміну Е у жовтку яєць був нижчим, а вітаміну А вищим.

6. При застосуванні у годівлі курей ячмінно-бобового комбікорму продуктивні та репродуктивні показники були такими ж як і при використанні стандартного комбікорму, але собівартість одержуваної продукції була нижчою на 7,5%.

7. Дослідження ооцитів на різних стадіях росту показали, що найбільші кількісні зміни, щодо вмісту загальних ліпідів відбуваються до досягнення ними маси 2,42±0,19 г. Вміст загальних ліпідів в ооцитах масою 0,168±0,002 г складав 8,31±0,06%, а при досягненні маси 2,42±0,19 г - 34,16±2,02%. Найсуттєвіші зміни співвідношення ліпідних фракцій пов'язаних з оогенезом стосувалися фосфоліпідів та триацилгліцеролів. Кількість фосфоліпідів у процесі росту ооцитів знизилась з 51,65±0,34% до 22,18±0,95% у жовтку, а триацилгліцеролів навпаки зросла, відповідно, з 8,69±0,32% до 34,43±1,23%.

8. Встановлено, що у процесі інкубації яєць вміст загальних ліпідів у жовтку зменшився у 2,34 разу, фосфоліпідів в 1,34 разу, моно - і диацилгліцеролів в 1,93 разу, а кількість ефірнозв'язаного холестеролу зросла в 1,76 разу. Сумарний вміст каротиноїдів у жовтку за 19 діб інкубації зменшився на 23% (Р<0,001), а за останні 2 дні інкубації і перший день постнатального періоду на 11% (Р<0,001); вітаміну А, відповідно: на 23,24% та 35,36% (Р<0,001); вітаміну Е - на 42,52% (Р<0,001) і 8,32% (Р<0,01).

9. У тканині печінки ембріонів, у порівнянні до добових курчат кількість фосфоліпідів, НЕЖК і триацилгліцеролів знижувалась, а вільного та ефірнозв'язаного холестеролу зростала. Жирнокислотний склад ліпідів тканини печінки добових курчат, у порівнянні з 19-добовими ембріонами, характеризувався вищим вмістом лінолевої, ейкозатрієнової та арахідонової кислот.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою зменшення витрат на виробництво яєць рекомендується використовувати в годівлі курей-несучок яєчного напрямку продуктивності ячмінно-бобовий комбікорм такого складу: ячмінь - 40%, пшениця - 17%, кормові боби екструдовані - 20%, макуха соняшникова - 5%, м'ясо-кісткове борошно - 4%, дріжджі кормові - 5%, крейда - 6,7%, дикальційфосфат - 1%, сіль кухонна - 0,3%, премікс - 1%.

2. Одержані результати можуть використовуватися у курсі лекцій з біохімії та годівлі сільськогосподарських тварин для студентів аграрних вузів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кирилів Б.Я. Вплив вмісту сирого жиру в раціоні для племінних курей на ліпідний склад жовтка яєць, залишкового жовтка і тканини печінки ембріонів і курчат. // Наук. техн. бюл. Інстит. біол. тварин УААН. - 2002. -Вип. 4, №1.- С.69-75.

2. Кирилів Б.Я., Ратич І.Б. Вміст загальних ліпідів і співвідношення їх окремих класів у плазмі крові і тканині печінки курей-несучок за різної кількості та якості ліпідів раціону. // Наук. техн. бюл. Інстит. біол. тварин УААН. - 2001.-Вип.1-2.- С.21-26. (Дисертант особисто провів визначення ліпідного складу, статистично опрацював результати, проаналізував одержані дані).

3. Кирилів Б.Я., Ратич І.Б. Вплив складу раціону для племінних курей, на жирнокислотний склад жовтка, залишкового жовтка та печінки ембріонів і курчат. // Наук. вісн. Львів. нац. академ. ветер. медиц. ім. С.З. Гжицького.-2003.-Т.5, №4. -С.172-179. (Дисертант особисто провів визначення жирнокислотного складу тканин, статистично опрацював результати, проаналізував одержані дані).

4. Ратич І.Б., Кирилів Б.Я. Жирнокислотний склад ліпідів тканин і жовтка яєць курей-несучок за різної кількості і якості ліпідів корму. // Наук. вісн. Львів. держ. академ. ветер. медиц. ім. С.З. Гжицького.- 2001.-Т.3, №4.-С.88-94. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

5. Ратич І.Б., Кирилів Б.Я. Ліпідний склад ооцитів і жовтка яєць курей-несучок у зв'язку з оогенезом і ліпідним живленням. // Біологія тварин. - 2002. -Т.4. (1-2).- С. 56-61. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

6. Gersten und Bohnen in der Legehennenfutterung / B.Kyryliv, I.Karpa, H.Stojanowska,

I. Ratytsch // Symposium “Osterreinisch-Ukrainische Landwirtschaft”.- Gumpenstein, 2002. - P. 92-93. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів, оформленні статті).

АНОТАЦІЇ

Кирилів Б.Я. Ліпідний та жирнокислотний склад тканин у курей, ембріонів і добових курчат за різного складу раціону.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2004.

Робота присвячена вивченню впливу ізопротеїнових та ізокалорійних раціонів (стандартного і ячмінно-бобового) для курей-несучок, відмінних за складом кормових компонентів, кількістю і якістю сирого жиру на ліпідний і жирнокислотний склад плазми крові та тканини печінки курей, а також жовтка яєць, ооцитів на різних стадіях росту, залишкового жовтка, тканини печінки 19-добових ембріонів і добових курчат, заплідненість яєць та виводимість курчат.

Науково обґрунтовано доцільність використання в годівлі курей-несучок ячмінно-бобового комбікорму із вмістом 40% ячменю і 20% екструдованих кормових бобів та запропоновано способи підвищення ефективності використання з нього поживних речовин. Вперше досліджено зміни ліпідного та жирнокислотного складу ооцитів у процесі оогенезу.

Ключові слова: кури-несучки, ооцити, ембріони, курчата, ліпіди, жирні кислоти.

Кырылив Б.Я. Липидный и жирнокислотный состав тканей у кур, эмбрионов и суточных цыплят при разном составе рациона. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Институт биологии животных УААН, Львов, 2004.

Работа посвящена изучению влияния изопротеиновых и изокалорийных рационов (стандартного и ячменно-бобового) для кур-несушек, различных по составу кормовых компонентов, количеству и качеству сырого жира на липидный и жирнокислотный состав плазмы крови и ткани печени кур, а также желтка яиц, ооцитов на разных стадиях роста, остаточного желтка и ткани печени 19-суточних эмбрионов, суточных цыплят, оплодотворяемость яиц и выводимость цыплят.

Скармливание курам-несушкам ячменно-бобового комбикорма, который содержал 40% ячменя и 20% кормовых бобов, меньше в 1,56 раза сырого жира, 1,63 раза суммы полиненасищенных жирных кислот, 1,73 раза линолевой кислоты по сравнению со стандартным комбикормом, не влияло на содержание общих липидов в желтке яиц, плазме крови и ткани печени кур несушек, однако вызывало изменение соотношения отдельных класов липидов. При этом в плазме крови кур опытной группы по сравнению с контрольными, увеличивалось количество триацилглицеролов на 10,72% (Р<0,05), и уменьшался уровень эфирносвязанного холестеролу на 25,71% (Р<0,01). В ткани печени содержание фосфолипидов уменьшивалось на 22,46% (Р<0,05), а содержание триацилгицеролов, наоборот, увеличивалось на 25,09% (Р<0,01).

Содержание полиеновых жирных кислот в плазме крови и ткани печени кур зависело от их количества в комбикормах. В плазме крови опытных групп, по сравнению с контрольными, уменьшилось количество линолевой и линоленовой жирных кислот, при одновременном увеличении содержания пальмитиновой кислоты. В ткани печени отмечено низкий уровень линолевой, арахидоновой, эйкозатетраеновой, эйкозапентаеновой и увеличение количества пальмитиновой и пальмитоолеиновой кислот.

Скармливание курам-несушкам ячменно-бобового комбикорма по сравнению со стандартным, не влияло на содержание общих липидов в ооцитах во время их роста, однако приводило к уменьшению количества фосфолипидов и увеличению моно- и диацилглицеролов и триацилглицеролов.

Научно обоснованно целесообразность использования в кормлении кур-несушек ячменно-бобового комбикорма с содержанием 40% ячменя и 20% екструдированных кормовых бобов. Предложены способы повышения ефективности использования его питательных веществ. Впервые исследовано изменения липидного состава ооцитов в процессе оогенеза.

Ключевые слова: куры-несушки, ооциты, эмбрионы, цыплята, липиды, жирные кислоты.

Kyryliv B.Ya. Lipid and fat - acid content of tissues in hens, embrio and one-day chickens by the different content of ration. - Manuscript.

Thesis presented for the scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 03.00.04 - biochemistry. - Institute of Animal Biology UAAS, Lviv, 2004.

This work is dedicated to the influence of izoprotein and izocalorie rations for egg - lauing hens, but different from the content of fodder components, quantity and quality of raw fat and fat acids (standard and barley - bean fodder rations) on lipid and fat - acid content of eggs yolk, oocytes at different stage of growth, retained yolk, liver tissue of 19 - days embryo and one - day chickens in blood plasma, and also on fertilization of eggs and bearing of chickens.

It was scientifically motivated the reason of using in egg - laying hens feeding with barley - fodder bean combined feed with 40 per cent of barley and 20 per cent of extruded fodder bean and it was proposed the measures of increase the efficiency of using of nutrients. For the first time investigated the change of lipid and fat acid content of oocytes in the process of oogenese.

Key words: laying hens, oocytes, embryo, chickens, lipids, fat acidat acid.

Размещено на Allbest.ru