Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії

УДК 632. 938 : 577.15 : 576.32/.36

03.00.11 - цитологія, клітинна біологія, гістологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Роль активних форм кисню в індукції

захисних реакцій в культурі клітин Allium cepa L.

Кравчук Жанна Миколаївна

Київ-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у лабораторії імунітету рослин Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Дмитрієв Олександр Петрович, завідувач лабораторії імунітету рослин Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук Кучук Микола Вікторович, заст. завідувача відділу генетичної інженерії Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України;

доктор біологічних наук Сарнацька Вереса Василівна, провідний науковий співробітник відділу фізіології росту та розвитку рослин Інституту фізіології рослин та генетики НАН України

Провідна установа: Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України

Захист відбудеться " 24 " квітня 2003 р. о " 12 " годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.202.01 при Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України за адресою: 03143, Київ-143, вул. акад. Заболотного, 148, актовий зал.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України за адресою: м. Київ, вул. акад. Заболотного, 148.

Автореферат розісланий "21" березня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.б.н. О.А. Кравець

Анотації

Кравчук Ж.М. Роль активних форм кисню в індукції захисних реакцій в культурі клітин Allium cepa L. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.11 - цитологія та гістологія. - Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню ролі активних форм кисню в індукції двох захисних реакцій в клітинах A. cepa - синтезу фітоалексинів (ФА) та накопичування калози.

У рамках проведення роботи серед метаболітів фітопатогенного гриба Botrytis cinerea знайдені та частково очищені три групи речовин різної молекулярної маси та хімічного складу, які ефективно індукують захисні реакції в клітинах цибулі.

Показано, що в оброблених біогенними еліситорами з B. cinerea клітинах A. cepa відбувається пролонговане збільшення концентрації супероксидного аніон-радикалу (О 2-.) та пероксиду водню (Н 2О 2) за рахунок їх ферментативного продукування.

Оксидаза з флавопротеїновою субодиницею (супероксидсинтаза) слугує джерелом генерації О 2-. в оброблених еліситором клітинах цибулі, який шляхом ферментативної дисмутації за участю супероксиддисмутази перетворюється в Н 2О 2. Встановлено, що регуляція супероксидсинтази в клітинах A. cepa здійснюється за участі аденілатциклазної та кальцієвої сигнальних систем.

Доведено, що в індукції синтезу ФА та накопичування калози приймає участь супероксидсинтазна сигнальна система. Запропоновано гіпотетичну схему трансдукції еліситорного сигналу при індукції захисних реакцій у клітинах A. cepa.

Ключові слова: захисні реакції, активні форми кисню, біогенні еліситори, трансдукція сигналу, Allium cepa.

Кравчук Ж.Н. Роль активных форм кислорода в индуцировании защитных реакций в культуре клеток Allium cepa L. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.11 - цитология и гистология. - Институт клеточной биологии и генетической инженерии НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию роли активных форм кислорода в индукции двух защитных реакций в клетках A. cepa - синтеза фитоалексинов (ФА) и накопления каллозы.

В ходе проведения работы среди метаболитов фитопатогенного гриба Botrytis cinerea найдены и частично очищены три группы веществ разной молекулярной массы и химического состава, которые эффективно индуцируют защитные реакции в клетках лука.

Результаты исследований показали, что в обработанных биогенными элиситорами из B. cinerea клетках A. cepa происходит увеличение концентрации супероксидного анион-радикала (О 2-.) и пероксида водорода (Н 2О 2) - так называемый "окислительный взрыв". Он состоял из двух фаз: первая - быстрая, небольшой интенсивности, которая достигала максимума через 15 мин после добавления элиситора, и вторая - продолжительная фаза, которая характеризовалась значительным формированием О 2-. и Н 2О 2. Интенсивность выделения АФК зависела от природы элиситора и его концентрации. Использование ингибиторов НАДФН-оксидазы (дифенилениодония), пероксидазы (азида натрия и цианида калия) и супероксиддисмутазы (СОД) (диэтилдитиокарбамата натрия) позволило установить, что источником генерирования О 2-. является оксидаза с флавопротеиновой субъединицей (супероксидсинтаза), а Н 2О 2 образуется путем дисмутации О 2-. с участием СОД. Регуляция супероксидсинтазы осуществляется при участии кальциевой и аденилатциклазной сигнальной системы.

Доказана сигнальная роль супероксидсинтазной системы в механизме индукции реакций синтеза ФА и накопления каллозы. Так, показана возможность экзогенных источников О 2-. (супероксида калия (КО 2)) и Н 2О 2 (раствора пероксида водорода) индуцировать исследуемые защитные реакции в клетках A. cepa. Вещества, которые модулируют концентрацию АФК как за счет ингибирования ферментативных источников образования, так и детоксикации, изменяют интенсивность синтеза ФА и накопления каллозы.

Результаты экспериментальных исследований позволили предложить гипотетическую схему трансдукции элиситорного сигнала при индукции защитных реакций в клетках A. cepa. Связывание элиситора с гипотетическим рецептором на плазмалемме приводит к активации в клетке аденилатциклазной и кальциевой сигнальных систем. Вследствие наличия ионов Са 2+ и последующей активации протеинкиназ происходит сборка комплекса НАДФН-оксидазы плазмалеммы. Этот комплекс генерирует супероксидные анион-радикалы, которые дисмутируют до Н 2О 2. Пероксид водорода может влиять на функционирование определенных сигнальных систем, в частности кальциевой, усиливая приток ионов кальция в клетку и таким образом активируя каллозосинтазу. Вследствие диффузии Н 2О 2 проникает в клетку и прямо или опосредовано активирует факторы регуляции транскрипции, которые включают експрессию защитных генов.

Ключевые слова: защитные реакции, активные формы кислорода, биогенные элиситоры, трансдукция сигнала, Allium cepa.

Kravchuk Z.N. The role of reactive oxygen species in induction the defense responses in cultured cells of Allium cepa L. - Manuscript.

Thesis for a PhD by speciality 03.00.11 - cytology and histology. - The Institute of Cell Biology and Genetic Engineering of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to investigation on the role of reactive oxygen species in elicitation of two defense reactions in Allium cepa cells - phytoalexin synthesis and callose deposition.

At last three groups substances with different molecular mass and composition which effectively induced defense reactions in onion cells were found and particular purified.

It was shown the apparent prolonged increasing of superoxide (O2-.) and hydrogen peroxide (H2O2) ratio occurs in A. cepa cells treated with biotic elicitors derived from B. cinerea. In elicitor-treated onion cells the oxidase with flavoprotein subunit (superoxide synthase) is the source of O2-.. The accumulation of H2O2 comes from superoxide dismutase-catalysed dismutation of O2-.. It was ascertained the adenylate cyclase- and calcium-dependent signal systems regulate the superoxide synthase in cells of A. cepa.

The signaling role of syperoxide synthase systems in phytoalexin synthesis and callose deposition was proved. It was proposed the hypotetical scheme on elicitor signal transduction upon the induction of defense responses in cells of A. cepa.

Key words: defense responses, reactive oxygen species, biotic elicitors, signal transduction, Allium cepa.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Широке використання пестицидів, котрі є токсичними і для організмів-не-мішеней, забруднює навколишнє середовище. Їх ефективність нерідко зменшується внаслідок виникнення нових вірулентних рас паразитів (Дмитрієв и др., 2002). Тому в багатьох лабораторіях світу ведуться інтенсивні пошуки альтернативних, екологічно безпечних засобів захисту рослин, що базуються на індукуванні хворобостійкості за рахунок активізації механізмів фітоімунітету. Ці пошуки набули зараз особливої актуальності, оскільки хімічний та інфекційний прес на рослини часто перевищують поріг можливостей їх адаптації до несприятливих екологічних умов (Озерецковская, 2002). Успіх таких пошуків багато в чому залежить від з'ясування молекулярних механізмів, які лежать в основі фітоімунітету. кисень водень супероксидсинтазний

Рослини здатні відповідати на інфікування індукцією ряду захисних реакцій (Boller, 1994), включаючи синтез низькомолекулярних антибіотичних речовин - фітоалексинів (ФА) (Hammerschmidt, 1999; Дмитриев, 1999), синтез патогензалежних або b-білків, (Hammond-Kosack, Jones, 1996), механічне зміцнення клітинної стінки за рахунок відкладання лігніну та калози (Bolwell, 2000) та ін. Розпізнавання патогена починається зі специфічного зв'язування біогенних еліситорів (метаболітів патогена, які індукують захисні реакції) з рецепторами рослинних клітин, розташованими в плазмалемі (Nurnberger, 1999). Проте яким чином розпізнавання еліситора трансдукується у внутрішньоклітинний сигнал і як цей сигнал вмикає каскад захисних реакцій у рослини практично невідомо.

Останнім часом з'явилися свідчення щодо участі активних форм кисню (АФК) (зокрема супероксидного аніон-радикалу (О 2-.) та пероксиду водню (Н 2О 2)) в індукції окремих захисних реакцій у рослин (Lamb, Dixon, 1997; McDowell, Dangl, 2000). Перевірка гіпотези про роль АФК при розпізнаванні патогена рослиною потребує дослідження шляхів утворення АФК в рослинах, динаміки їх накопичення та сигнальної ролі у запуску захисних реакцій.

Корисною модельною системою для проведення таких експериментів є суспензійна культура клітин цибулі (Allium cepa). Цибуля ріпчаста як об'єкт досліджень викликає інтерес щонайменше з двох причин. По-перше, вона належить до числа однодольних рослин, механізми стійкості яких вивчені значно менше, ніж дводольних. По-друге, відсутність у цибулі сортової моногенної стійкості дозволяє розглядати її як перспективний об'єкт для аналізу механізмів фітоімунітету, пов'язаних з полігенною стійкістю.

В лабораторії імунітету рослин ІКБГІ НАН України було встановлено, що в тканинах A. cepa у відповідь на інфікування синтезуються два ФА - цибуліни 1Д та 2Д (Dmitriev et al., 1990) та відбувається механічне зміцнення клітинної стінки за рахунок відкладання 1,3--глюкана - калози (Дячок, 1995). Використовуючи ці дві різні захисні реакції як маркери індукованої стійкості ми вирішили дослідити роль АФК в трансдукції еліситорного сигналу в клітинах A. cepa.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота виконувалася у рамках проекту Державного фонду фундаментальних досліжень України № 5.04/0436 "Молекулярні механізми специфічності розпізнавання сигналів в системі патоген-рослина", згідно цільової програми НАН України "Генетична і клітинна інженерія як основа нової "зеленої революції" в рослинництві" (реєстраційний номер 0102U00263) та пошукової теми ІКБГІ НАН України "Наукове обгрунтування та розробка біотехнологічних підходів для вирішення проблем збільшення продуктивності та адаптаційної здатності рослин" (реєстраційний номер 0101U004109).

Мета і задачі дослідження. Робота присвячена вивченню механізмів утворення АФК в клітинах A. cepa у відповідь на обробку біогенними еліситорами, а також з'ясуванню сигнальної ролі АФК в індукції двох захисних реакції - синтезу ФА та накопичування калози.

Згідно з поставленою метою до задач роботи входило:

1. Отримати культуру клітин A. cepa та з'ясувати умови індукції в ній синтезу ФА та калози.

2. Провести пошук біогенних еліситорів захисних реакцій серед метаболітів фітопатогенного гриба Botrytis cinerea та виділити найбільш активні.

3. Дослідити вплив еліситорів з B. cinerea на динаміку утворення АФК у клітинах A. cepa.

4. З'ясувати можливі джерела та регуляторні механізми утворення АФК при розпізнаванні еліситора клітинами цибулі.

5. Вивчити дію різних речовин - модуляторів "окиснювального вибуху" на індукцію двох захисних реакцій в культурі клітин цибулі.

Об'єкт дослідження - механізми індукції захисних реакцій у клітинах A. cepa.

Предмет дослідження - захисні реакції A. cepa у відповідь на індукування біогенними еліситорами.

Методи дослідження - культури клітин in vitro; цитологічні; біохімічні; біофізичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше ідентифіковано індуктори синтезу ФА серед метаболітів фітопатогенного гриба B. cinerea. Виявлені та частково очищені три групи індукторів, які відрізняються за складом, молекулярною масою та біологічною активністю. Встановлена стимуляція утворення АФК (О 2-. та Н 2О 2) у клітинах цибулі, оброблених біогенними еліситорами з B. cinerea. Показано, що при розпізнаванні еліситора джерелом утворення О 2-. у клітинах A. cepa є оксидаза з флавопротеїновою субодиницею, а Н 2О 2 формується внаслідок реакції дисмутації за участю супероксиддисмутази (СОД). Доведена сигнальна роль АФК в трансдукції еліситорного сигналу при активації двох захисних реакцій (синтезу ФА та накопичування калози) в клітинах A. cepa.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані препарати біогенних еліситорів, виділених з B. cinerea, можуть бути використані для підвищення хворобостійкості рослин A. cepa. Суспензійна культура клітин цибулі, оброблена біогенними еліситорами, дозволяє отримувати цінні антимікробні речовини - цибуліни 1Д та 2Д, що є перспективним шляхом їх одержання. Результати досліджень сигнальної ролі АФК в індукції захисних реакцій можуть бути використані для розробки альтернативних, екологічно безпечних методів захисту рослин.

Результати роботи і висновки використовуються при читанні курсу лекцій "Молекулярна фітопатологія" на кафедрі фізіології та екології рослин, спеціалізація "клітинна біологія та генетична інженерія" Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведені всі основні експерименти і досліди, їх обробка та інтерпретація, аналіз літератури, написання наукових статей. Спільно з науковим керівником проведено вибір об'єкту і напрямку досліджень, обговорення результатів наукової роботи та розробка структури дисертаційної роботи. Викладені у дисертації ідеї, наукові висновки та положення сформульовані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати наукової роботи доповідались на міжнародному симпозіумі "Intracellular Signaling in Plant and Animal Systems" (Київ, 2001), міжнародному симпозіумі "Plants under stress" (Москва, 2001), міжнародному симпозіумі "Signaling systems of plant cells" (Москва, 2001), 21 щорічному зібранні европейської спілки ESNA (Греція, 2001), на щорічному зібранні спілки експериментальних біологів SEB (Великобританія, 2001), міжнародній конференції молодих вчених "Биотехнология - возрождению сельского хозяйства России в ХХІ веке" (Санкт-Петербург, 2001), Міжнародному симпозіумі "Biotechnology approaches for exploitation and preservation of plant resources" (Україна, 2002), 8-му Українському біохімічному з'їзді (Чернівці, 2002), а також на наукових семінарах відділу біофізики та радіобіології ІКБГІ НАН України.

Публікації. Наукові результати опубліковані в 12 друкованих роботах, що включають 8 матеріалів конференцій та 4 статті, виданих у фахових реферованих журналах.

Структура дисертації. Дисертація включає в себе вступ, шість розділів (огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати досліджень та їх обговорення і заключну частину), висновки та список використаних джерел, що містить 304 бібліографічних посилання. Робота викладена на 159 сторінках, містить 2 таблиці і 33 рисунки.

Матеріали та методи досліджень

Отримання калюсної та суспензійної культури A. cepa проводили за стандартними методиками (Калинин, Сарнацкая, 1978).

Еліситори одержували з фітопатогенного гриба B. cinerea (штам №2307), отриманого з Інституту мікробіології та вірусології НАН України. З культурального фільтрату двотижневої культури одержували білкову фракцію шляхом осадження білків сульфатом амонію (10-80%) з наступним очищенням. Цитоплазматичний вміст міцелію гриба виділяли за методом Чалової (1977) у модифікації Перковської (1995). Препарат з клітинних стінок гриба одержували за методом Чалової та ін. (1976). Вміст білка у препаратах еліситорів визначали методом Лоурі (Скоупс, 1992), а вуглеводів - за реакцією з фенол-сірчаною кислотою (Dubois,1975).

В дослідах по індукції захисних реакцій клітини суспензійної культури A. cepa осаджували центрифугуванням (100 g, 5 хв), відмивали і ресуспендували у розчині, який містив 1 мМ СaCl2 (за винятком дослідів з участю ЕГТА, коли Са 2+ в середовищі був відсутній), 0,1 мМ KCl, 0,1 мМ MgCl2, 30 г/л сахарози, 1 мМ МЕS, рН 5,6.

Кількість О 2-. у клітинах реєстрували хемілюмінесцентним методом (Corbisier et al., 1987) з використанням люцигеніна. Вимірювання інтенсивності люцигенін-залежного хемілюмінесцентного сигналу (ЛЗХЛ) проводили на хемілюменометрі ХЛМ 1Ц - 01 (Україна).

Визначення кількості виділеного Н 2О 2 проводили двома методами: 1) спектрофлуориметричним методом з використанням піраніна (Apostol et al., 1989). Флуоресценцію піраніна в суспензії клітин вимірювали на спектрофлуориметрі СДЛ-2 (Ломо, Росія); довжина хвилі збудження - 405 нм, довжина хвилі вимірів - 512 нм, спектральна ширина щілини 5 нм. 2) спектрофотометричним методом згідно методики Ван Гестелена та ін. (van Gestelen, 1998).

Синтез ФА в суспензії клітин індукували додаванням біогенних еліситорів. Сумарний вміст ФА 1Д та 2Д визначали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на приладі НРС (Чехословаччина) з прямофазною аналітичною колонкою Sepharon SGX в системі гексан-діетиловий ефір (3:1) (Dmitriev et al., 1990). Сумарну кількість ФА 1Д та 2Д розраховували у відносних одиницях на одиницю ваги сирої маси клітин.

Синтез калози індукували додаванням хітозану. Вміст калози в екстракті клітин визначали за флуоресценцією анілінового блакитного (Kohle et al., 1987) і позначали як мкг-екв. пахіману/мг білка.

Вітальність клітин у суспензії визначали мікроскопічно з використанням барвника Еванса блакитного, а також оцінювали кількісно спектрофотометричним методом (Levine et al., 1994).

Статистичну обробку результатів проводили за допомогою комп'ютерної програми "Origin".

Результати та обговорення

1. Отримання культури клітин цибулі in vitro. Для отримання калюсної культури цибулі тестували різні модифікації чотирьох середовищ: Мурасіге і Скуга (MS), Дунстана і Шота (BDS), Гамборга (B5) та N6 (Chu, 1978). Оптимальним для ініціації та росту калюса виявилося середовище BDS з додаванням 3 мг/л 2,4-Д, 0,1 мг/л БАП, 0,5 мг/л НОК, вітамінної суміші згідно Адамсу та ін. (Adams et al., 1989) та 300 мг/л гідролізату казеїну. Калюс являв собою дуже пухку тканину жовтуватого кольору з м'якою консистенцією.

Оскільки дослідження проводили з використанням суспензійної культури клітин, отриманий калюс культивували протягом чотирьох тижнів у рідкому поживному середовищі BDS з додаванням 3 мг/л 2,4-Д та 0,6 мг/л кінетину.

2. Індукція та визначення фітоалексинів у суспензійній культурі клітин A. cepa. Виявилося, що в суспензійній культурі клітин цибулі конститутивно відбувається синтез ФА 1Д та 2Д. Кількість ФА становила 5,2 2,8 відн. од./г. Обробка суспензії клітин біогенними еліситорами стимулювала синтез ФА. Результати дослідження динаміки індукованого синтезу ФА показали, що протягом 14 год після обробки еліситором їх накопичування в культурі клітин не відбувалося. Максимальне формування ФА в суспензії клітин A. cepa, яке становило 46,4 2,5 відн. од./г у випадку використання культурального фільтрату B. сinerea у якості еліситора, спостерігали через 48 год після його додавання. Тому в подальшому кількість синтезованих ФА оцінювали через 48 год після індукції.

Висновки

Встановлена участь супероксидсинтазної сигнальної системи в індукції захисних реакцій, зокрема синтезу фітоалексинів та накопичування калози, в клітинах A. cepa.

Серед метаболітів фітопатогенного гриба B. cinerea знайдені та частково очищені три групи речовин, які індукують захисні реакції в клітинах цибулі.

Показано, що внаслідок розпізнавання еліситорного сигналу в клітинах A. cepa відбувається підвищення концентрації супероксидного аніон-радикалу (О 2-.) та пероксиду водню (Н 2О 2). Джерелом утворення О 2-. слугує оксидаза з флавопротеїновою субодиницею (супероксидсинтаза), а продукування Н 2О 2 відбувається за рахунок ферментативної дисмутації О 2-. за участю СОД.

Показано, що ряд речовин, які модифікують генерацію активних форм кисню (супероксидних аніон-радикалів та пероксиду водню), змінюють інтенсивність перебігу захисних реакцій в клітинах суспензійної культури A. cepa.

Встановлено, що регуляція системи генерації активних форм кисню в клітинах A. cepa здійснюється за участі аденілатциклазної та кальцієвої сигнальних систем.

На базі проведеної роботи запропоновано схему трансдукції сигналу при індукуванні захисних реакцій в клітинах A. cepa.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Кравчук Ж.М., Дмитрієв О.П., Гродзинський Д.М. Індукція "окиснювального вибуху" біотичним еліситором у суспензійній культурі клітин цибулі Allium cepa L. // Доповіді НАН України. - 2001. - №4. - С. 149-151.

Емельянов В.И., Кравчук Ж.Н. Сравнительная характеристика индукции калозообразования в суспензионных культурах клеток лука и томатов // Вiсник Днiпропетровського унiверситету. - 2001. - 9. - С. 235-241.

Перковская Г.Ю., Кравчук Ж.Н., Дмитриев А.П. Индукция активных форм кислорода биотическими элиситорами в культуре клеток томатов // Укр. біохім. журнал. - 2001. - Т. 73, №5. - С. 108-113.

Кравчук Ж.М., Дружина М.О., Гродзинський Д.М., Дмитрієв О.П. Трансдукція сигналу в клітинах Allium cepa при "окиснювальному вибусі" // Доповіді НАН України. - 2003. - № 1 - С. 167-171.

Kravchuk Z.N., Perkovskaya G.Y., Dmitriev A.P. Role of oxidative burst in elicitation of defense reactions in onion (Allium cepa) // Abstr. Annual Meeting Society for Experimental biology "Plant and Cell Biology". The University of Kent (Canterbury). - 2001. - P. 11.

Dmitriev A.P., Kravchuk Z.N., Dyachok J.V. Signal transduction in activation of plant defenses against microbial attack // Abstr. International Symp. "Intracellular Signaling in Plant and Animal Systems". - Kyiv (Ukraine). - 2001. - P. 34.

Dmitriev A.P., Kravchuk Z.N., Dyachok J.V. Signal transduction involved in elicitation of defense responses to biotic stress in Allium cepa L. cells // Abstr. International Symp. "Plant under enviromental stress". - Moscow (Russian).- 2001. - P. 52-53.

Dmitriev A.P., Dyachok J.V., Kravchuk Z.N. Signal transduction involved in elicitation of defense responses in Allium cepa L. cells // Abstr. International Symp."Signalling systems of plant cells". - Moscow (Russian). - 2001. - P. 15-16.

Кравчук Ж.Н., Дмитриев О.П. Роль активных форм кислорода в устойчивости растений к патогенам // Материалы Всероссийской научно-практической конференции молодых ученых "Биотехнология - возрождению сельского хозяйства России в ХХI веке". - Санкт-Петербург (Россия). - 2001. - С. 105-107.

Dmitriev A., Kravchuk Z. Elicitor-stimulated "oxidative burst" in onion (Allium cepa L.) // Abstr. XXI Annual Meeting ESNA. - Greece. - 2001.- P. 91.

Dmitriev A.P., Kravchuk Z.N., Dyachok J.V. Regulation of phytoalexin production in suspension cell culture of onion (Allium cepa) // Abstr. International Symp. "Biotechnology approaches for exploitation and preservation of plant resources". - Yalta (Ukraine). - 2002. - P. 49.

Kravchuk Z.N., Perkovskaya G.Y., Dmitriev A.P. The investigation of active oxygen spesies induction by biotic elicitors in Allium cepa L. suspension cultures // Матеріали VIII Українського біохімічного з'їзду. - Чернівці (Україна). - 2002. - С. 128.

Размещено на Allbest.ru