Удосконалення системи мікробіологічного моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями у новонароджених

Розробка програми моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями у новонароджених. Критерії комп'ютерної програми моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями у новонароджених. Для перспективного планування профілактичних і протиепідемічних заходів щодо ВЛІ у новонароджених, а також з метою оцінки факторів ризику розвитку ГСІ та діагностики цих захворювань розроблено систему моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями. Ця система базується на даних мікробіологічних, епідеміологічних та клінічних досліджень. В її основу покладено достовірну діагностику і реєстрацію як локальних, так і генералізованих форм ГСІ у новонароджених, породіль і медичного персоналу, моніторинг за домінуючими видами, а також їх біологічними властивостями, перш за все, антибіотикорезистентністю мікроорганізмів, які виділяються від пацієнтів, персоналу та об'єктів довкілля стаціонару. На підставі отриманих даних передбачено проведення оперативного і ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз здійснюється за первинними діагнозами з урахуванням даних обстеження навколишнього середовища стаціонару. Такий аналіз дозволяє своєчасно зробити висновок щодо появи ГСІ, групових захворювань, визначити джерела і фактори розповсюдження інфекції.

Ретроспективний аналіз передбачає: щомісячний та річний облік рівня захворюваності на ГСІ, визначення питомої ваги групових захворювань щомісячно та за рік, інтенсивності групової захворюваності, частоти окремих нозологічних форм інфекції, розподіл захворюваності за клінічними формами, визначення питомої ваги сполучених форм у структурі ГСІ, показника співвідношення частки локальних клінічних форм інфекції і генералізованих, встановлення показника захворюваності на сепсис, визначення питомої ваги сепсису в структурі ГСІ, летальності, встановлення етіологічної структури за кожною клінічною формою з урахуванням виду збудника і його біологічних властивостей, показників колонізації новонароджених умовно патогенними мікроорганізмами, результатів мікробіологічного обстеження персоналу, породіль та роділь, об'єктів довкілля, визначення факторів ризику розвитку ГСІ.

Оперативний та ретроспективний аналізи передбачають встановлення критеріїв епідемічної небезпеки: поява одночасно двох і більше локальних форм ГСІ у новонароджених чи породіль, що знаходяться в одній палаті, ідентичних за етіологією, або одного випадку сепсису, або виникнення ГСІ у персоналу пологового будинку; перевищення звичайного для стаціонару рівня захворюваності на ГСІ у новонароджених та породіль, а також при первинному патронажі після виписки; виявлення порушень санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів стаціонару; збільшення питомої ваги штамів, ідентичних за видом та біологічними властивостями; достовірне збільшення гентаміцинрезистентних штамів грамнегативних УПБ; статистично значуще збільшення метицилінрезистентних стафілококів; зростання рівня виділення стрептококів групи В; поява хоча б одного штаму ванкоміцинрезистентних ентерококів.

Розробка комп'ютерної програми моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями у новонароджених. Визначені критерії стали алгоритмами для створення комп'ютерної програми, яка розроблена спільно із співробітниками УЦІТ та НР МОЗ України. При її розробці враховували обмеженість ресурсів системи охорони здоров'я та прагнення до мінімізації витрат на впровадження програми в окремих стаціонарах та в країні в цілому. Концептуальна модель моніторингу за ВЛІ передбачає широке використання комп'ютерної техніки на усіх етапах, які включають збір та реєстрацію інформації, її обробку, оцінку та аналіз, а також виконання багатоваріантних розрахунків. Як алгоритми обробки даних оперативного і ретроспективного плану використано логічні рівняння, які враховують пре-, інтра- та постнатальні фактори ризику і відображують ризик виникнення ВЛІ.

У процесі функціонування програми створюється і підтримується база даних моніторингу щодо клінічних, мікробіологічних обстежень конкретної роділлі, породіллі, новонародженого, а також медичного персоналу; мікробіологічного дослідження об'єктів довкілля стаціонару. Крім того, комп'ютерне програмне забезпечення передбачає розгалужену систему аналізу за визначеними користувачем показниками, які відображують епідситуацію у конкретному стаціонарі. На основі отриманих в результаті аналізу даних можна швидко та якісно розробити або відкоригувати профілактичні заходи, спрямовані на зниження рівня ВЛІ і попередження виникнення спалахів інфекції і, у підсумку - знизити рівень захворюваності і смертності новонароджених.

Розробка нового лікувального засобу. Обгрунтування вибору структур активних речовин з потенційною антимікробною активністю для первинного скринінгу. Відбір нових біологічно активних речовин (БАР) для первинного скринінгу антимікробної активності здійснено на основі принципу подібності дескрипторних фрагментів та електронних характеристик, притаманних активним речовинам відомих лікувальних засобів (ЛЗ) з антимікробними властивостями та нових БАР. В результаті для первинного скринінгу з 124 нових хімічних сполук, синтезованих у відділі синтезу фізіологічно активних речовин Інституту фармакології та токсикології АМН України, було відібрано 73, які могли мати прогностичні властивості. Виявилося, що серед дослідженого ряду речовин кремнійвмісні сполуки, що входять до складу водозолю, за індексами реакційної здатності (енергія щілини, жорсткості, електронегативності, вищої зайнятої та нижньої вільної орбіталей тощо) були найближчими до аналогічних характеристик препаратів вибору, а саме тербінафіну, нафтифіну, сульфадоксину, піриметаміну, хлорхінальдолу, хлорохіну, клотримазолу. Отримані дані дозволили припустити, що водозоль може мати унікальні антимікробні властивості, які забезпечать новому ЛЗ ефективність, новизну і охороноздатність.

Первинний скринінг антимікробної активності нових хімічних сполук. В результаті вивчення антимікробної активності нових хімічних сполук виявлено, що тільки деякі з них проявляють антимікробну активність. Так, похідні піримідинів - Та-1, Та-2, Та-3 затримували ріст E. coli АТСС 25922 в концентраціях 125 мкг/мл. Мінімальна інгібуюча концентрація сполуки того ж ряду Та-5 по відношенню до E. coli складала 500 мкг/мл, тоді як ріст тест-культури S. aures АТСС 25923 ця сполука затримувала при концентрації 50 мкг/мл. З похідних піримідинів найбільш активною виявилася сполука Та-8. Вона пригнічувала ріст E. coli в концентрації 50 мкг/мл, а S.aures в концентраціях, нижчих за 1,25 мкг/мл, що свідчить про розширення спектра антибактеріальної активності за рахунок триметоксибензольної групи. Похідні сульфонів - ОВ-165, ОВ-159, ОВ-174, хіназоліну - Та-7 і піридину - АГП-255 і СВС-22 проявляли свою активність тільки по відношенню до S. aures АТСС 25923. Серед них найбільшу антистафілококову активність мала сполука СВС-22, МІК якої по відношенню до музейного штаму S. aures складала 12,5 мкг/мл. Інші затримували ріст тест-штаму при концентраціях 50 мкг/мл (Та-7, ОВ-174), 100 мкг/мл (ОВ-159, ОВ-165) і 125 мкг/мл (АГП-255). Серед похідних сульфокислот сполуки К-5 і К-6 були активні у відношенні тільки до E. coli АТСС 25922 (МІК - 250 мкг/мл), а сполука СВ-9 - тільки по відношенню до S. aures АТСС 25923 (МІК - 100 мкг/мл). Сполука БОВ-57, яка містить метокси- та бензольну групи, бром, а також імідазольний гетероцикл імідазолвмісних сполук, як і передбачалося, мала протигрибкову активність і затримувала ріст C. albicans 663/885 у концентрації 62,5 мкг/мл.

Кремнійвмісна сполука - водозоль проявляла найвищу антимікробну активність, яка поширювалася на грампозитивні і грамнегативні бактерії, а також дріжджоподібні гриби роду Candida. Ця сполука в розведені 1:6 пригнічувала ріст E. coli ATCC 25922, P. aeruginosa ATCC 27853, E. faecalis ATCC 29212, а в розведенні 1:10 - S. aureus ATCC 25923, C. albicans 663/885.

Інші сполуки не затримували росту тест-мікроорганізмів навіть у концентраціях, що дорівнювали 500 мкг/мл і більше. Це свідчить про те, що зміни в їхніх структурах не впливали на протимікробну активність, а встановлені дескрипторні фрагменти їхніх молекул не є фармакоформними.

Вивчення гострої токсичності, протизапальної дії та антимікробної активності лікувального засобу восурель. До складу нового ЛЗ восурель увійшли: водозоль, сполука Та-8, яка за квантово-хімічними характеристиками була найближчою до сульфадиметоксину, а також сполука Ф-555, яка має інтерфероногенну активність. При вивченні рівня токсичності восурелю встановлено, що його ЛД₅₀ при введенні в шлунок тварин складала до 182,2±5,5 мг/кг, при нашкірній аплікації - 2500 мг/кг. Середня доза восурелю у повітрі, яка викликала загибель 50% тварин, була більшою за 50000 мг/кг, при введенні внутрішньоочеревинно - 165,0±3,4 мг/кг для щурів і 230,0±5,5 мг/кг для мишей. Крім того, ЛД₅₀^h336 при вагінальному введенні щурам майже вдвічі перевищувала таку при внутрішньочеревному введенні. Таким чином, показники ЛД₅₀ ^h336 восурелю, незалежно від шляху аплікації, відповідають БАР, помірно небезпечним і помірно токсичним. Крім того, восурель у дозі 0,01 ЛД₅₀ має статистично доведені протизапальні властивості.

Восурель проявляв активність у відношенні до всіх тест-мікроорганізмів. Так, у розведенні 1:6 він пригнічував ріст тест-культур E. coli АТСС 25922, P. aeruginosa АТСС 27853 і E. faecalis АТСС 2312, а в розведенні 1:10 - S. aureus АТСС 25923, C. albicans 663/885 і C. utilis ЛИА-01. Причому його МБК не відрізнялася від МІК, що свідчить про бактерицидний тип дії восурелю.

При дослідженні антимікробної активності за методом луночок встановлено, що при розведенні 1:6, яке пригнічувало ріст тест-мікроорганізмів E. coli, P. aeruginosa і E. faecalis, діаметр зон затримки росту навколо луночок з відповідним вмістом восурелю складав 23, 24 і 22 мм відповідно, а при розведенні 1:10, яке відповідало МІК восурелю для S. aureus, C. albicans і C. utilis, - 16, 22 і 25 мм відповідно. Таким чином, чутливим до восурелю штамам мікроорганізмів повинні відповідати саме такі діаметри зон затримки росту.

Восурель у розведенні 1:8 пригнічував також ріст усіх без винятку госпітальних штамів Staphylococcus spp. і Enterococcus spp. з множинною стійкістю до антибіотиків. Він проявляв активність і на штами Enterobacter spp. і K. pneumoniae, які були стійкими одночасно до 6-8 антибіотиків (в розведенні 1:6, діаметр зон затримки росту 22 мм і більше). Слід відзначити, що однакові діаметри зон затримки росту були притаманні музейним штамам мікроорганізмів, а також дослідженим клінічним ізолятам, що вказує про відсутність у них природної стійкості до восурелю. Крім того, МІК восурелю не змінювалася протягом 25-30 пасажів клінічних ізолятів як грампозитивних, так і грамнегативних бактерій у середовищах з відповідними концентраціями ЛЗ. Отримані дані свідчать про перспективність подальших досліджень восурелю та розробки на його основі нового вітчизняного препарату для лікування та профілактики ГЗЗ.

Висновки

В роботі вирішено актуальну наукову проблему - розроблено сучасну систему мікробіологічного моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями у новонароджених, яка включає: активне стеження за колонізуючими мікроорганізмами, збудниками гнійно-запальних захворювань, мікроорганізмами, що контамінують епідемічно значущі об'єкти довкілля, їхньою антибіотикорезистентністю, урахування впливу екзогенних факторів ризику на розвиток гнійно-септичних інфекцій, програму моніторингу. Впровадження положень системи дозволить своєчасно встановити передумови і передвісники епіднеблагополуччя, розробити адекватні профілактичні заходи і, насамкінець - знизити рівень захворюваності і смертності новонароджених.

Встановлено особливості колонізації умовно патогенними мікроорганізмами новонароджених в акушерських стаціонарах. Показано, що у 32,7% новонароджених відбувається патологічна колонізація умовно патогенними мікроорганізмами. Кількісні та якісні показники умовно патогенних мікроорганізмів кишечника новонароджених віддзеркалюють видовий склад мікроорганізмів, які обумовлюють патологічну колонізацію дітей.

Визначено особливості постнатальної бактеріальної колонізації новонароджених з високим перинатальним ризиком у спеціалізованих неонатологічних відділеннях. У 100% новонароджених, які знаходилися понад 7 діб на лікуванні у спеціалізованих неонатологічних відділеннях, відбувалася патологічна гастроінтестинальна колонізація факультативними умовно патогенними мікроорганізмами, які виділялися в кількості (8-9)lg КУО/г і більше на фоні зниження кількості облігатної мікрофлори.

Виявлено тенденцію зміни домінуючих видів умовно патогенних мікроорганізмів, якими колонізуються новонароджені в акушерських стаціонарах та спеціалізованих неонатологічних відділеннях. В сучасний період домінуючими колонізуючими агентами є бактерії роду Enterobacter і коагулазонегативні види Staphylococcus spp. Визначено тенденцію щодо зростання ролі Enterococcus spp. серед мікроорганізмів, якими колонізувалися 66,4% новонароджених з високим перинатальним ризиком.

Доведено, що етіологічна структура сепсису віддзеркалює видовий склад умовно патогенних мікроорганізмів, якими колонізуються новонароджені. Серед збудників сепсису у новонароджених переважають грампозитивні бактерії, а саме, S. epidermidis (54,3%), а також бактерії роду Enterobacter, доля яких серед виділених грамнегативних мікроорганізмів складає 41,5%.

Доведено зв'язок між методами інвазивного втручання та розвитком внутрішньолікарняних інфекцій. Найвираженішим є зв'язок між штучною вентиляцією легень та розвитком пневмоній у новонароджених (р<0,00000001, ХИ² = 80,6), а також між катетеризацією пупкової вени та розвитком некротичного ентероколіту (р = 0,00000003, ХИ² = 26,3). Катетеризація пупкової вени в 1,98 рази посилює ризик виникнення остеомієліту у новонароджених (р = 0,1, ХИ² = 2,6).

Встановлено, що зміна рівнів стійкості мікроорганізмів до антибіотиків відображує широту застосування препаратів у медичній практиці. Протягом 1995-2000 рр. стійкість ентеробактерій до цефтазидиму зросла з 3 до 48% , ципрофлоксацину - з 0 до 13%, гентаміцину - з 57,9 до 65,5%. Стійкість стафілококів і стрептококів до макролідних антибіотиків у зазначений період зросла від 4 до 12% і від 5 до 19% відповідно. Навпаки, до ампіциліну зареєстровано збільшення чутливості у ентеробактерій з 0 до 13%, а до пеніциліну - у стафілококів з 2 до 15%.

Визначено відмінності рівнів та профілів антибіотикорезистентності штамів умовно патогенних мікроорганізмів, які виділені в стаціонарах різного профілю, а також від негоспіталізованих хворих з гнійно-запальними захворюваннями. Штами, виділені в неонатологічних стаціонарах, мали достовірно вищий рівень стійкості до усіх антибіотиків, ніж штами, ізольовані в пологових будинках і від негоспіталізованих хворих з опортуністичними інфекціями (р<0,05). У 89,6% з них встановлена стійкість одночасно до 6-12 антибіотиків.

Обгрунтовано необхідність проведення аналізу профілів антибіотикорезистентності для встановлення госпітального походження штамів, які циркулюють у стаціонарах. Госпітальні варіанти мають однакові профілі антибіотикорезистентності і виділяються постійно протягом певного проміжку часу.

Вперше визначено наявність та розповсюдження серед новонароджених толерантних до ванкоміцину штамів Enterococcus spp. Обгрунтовано необхідність раціонального застосування ванкоміцину при встановленій етіології захворювання. Мінімальні бактерицидні концентрації ванкоміцину для 9,8±4,2% штамів перевищували мінімальні бактеріостатичні в 16-32 рази. In vitro стійкість ентерококів до ванкоміцину розвивається вже після 5-го пасажу у середовищах із зростаючими концентраціями антибіотика.

Доведено необхідність систематичного бактеріологічного дослідження лише епідемічно значущих об'єктів довкілля стаціонарів. Встановлено достовірно однаковий (р>0,05) рівень антибіотикорезистентності штамів умовно патогенних ентеробактерій, виділених з епідемічно значущих об'єктів довкілля стаціонару і біологічного матеріалу від новонароджених.

Розроблено новий лікувальний засіб восурель та експериментально визначено його високу антимікробну активність. Восурель має бактерицидний тип дії і широкий спектр антимікробної активності, пригнічує ріст музейних штамів і клінічних ізолятів умовно патогенних мікроорганізмів з множинною стійкістю до антибіотиків, має протизапальні властивості і низьку токсичність. Чутливість клінічних ізолятів до восурелю зберігалася після 25-30 пасажів у середовищах із зростаючими концентраціями засобу.

Практичні рекомендації

1. Впровадити в акушерських і неонатологічних стаціонарах систему активного мікробіологічного моніторингу, який включає: контроль за виділенням умовно патогенних мікроорганізмів від новонароджених та з епідемічно значущих об'єктів довкілля, за рівнями та профілями антибіотикорезистентності штамів, які циркулюють у стаціонарах, урахування ендо- і екзогенних факторів ризику.

2. Впровадити комп'ютерну програму моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями у новонароджених для уніфікації збору та аналізу даних, а також для створення єдиної системи звітності щодо внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених.

3. Використовувати дані постійного моніторингу за колонізуючими мікроорганізмами, збудниками ГСІ, а також їхньою антибіотикорезистентністю для добору антимікробних препаратів, призначених для емпіричної антибіотикотерапії гнійно-запальних захворювань.

4. Визначати не лише мінімальні інгібуючі, але й мінімальні бактерицидні концентрації ванкоміцину при визначенні in vitro чутливості ентерококів до цього препарату.

5. Використовувати аналіз профілів антибіотикорезистентності для оцінки госпітального походження штамів мікроорганізмів.

6. Застосувати лікувальний засіб восурель для розробки нового вітчизняного препарату з широким спектром антимікробної дії, призначеного для профілактики і лікування гнійно-септичних інфекцій.

Список основних робіт, опублікованих за темою дисертації

Монографія

Pseudomonas aeruginosa, механизмах формирования лекарственной устойчивости и новых подходах к разработке эффективных мер предупреждения внутрибольничных инфекций и их терапии / Журило А.А., Кременчуцкий Г.Н., Чаплинский В.Я., Авдеева Л.В., Косульников С.О. - Киев: Здоров'я, 1997. - 95 с. (Здобувачем зібрано, проаналізовано та описано матеріал щодо механізмів формування стійкості бактерій роду Pseudomonas до антимікробних препаратів, ролі цих мікроорганізмів у розвитку внутрішньолікарняних інфекцій).

Періодичні фахові видання, затверджені ВАК України

1. Сельникова О.П., Шунько Е.Е., Катонина С.П., Полищук Е.И., Авдеева Л.В., Гацко И.И. Анализ клинико-микробиологического наблюдения в специализированных неонатологических отделениях // Мікробіол. журн. - 1996. - Т. 58, №6. - С. 50-55. (Здобувач брав участь у заборі і бактеріологічному дослідженні біологічного матеріалу від новонароджених, обробці та аналізі результатів дослідження, оформленні статті).

2. Авдєєва Л.В. Динаміка чутливості збудників гнійно-септичних інфекцій до антибіотиків // Актуальные проблемы медицины и биологии. - Київ. - 1997. - С. 221-225.

3. Авдєєва Л.В. Сучасний стан проблеми внутрішньолікарняних інфекцій // Актуальные проблемы медицины и биологии. - Київ. - 1996. - С. 215-220.

4. Авдєєва Л.В. Проблема резистентності мікроорганізмів до антибіотиків. Можливості програми WHONET у моніторингу за чутливістю клінічних штамів до антибактеріальних препаратів // Лабораторна діагностика. - 1998. - №3'(5). - С. 36-38.

5. Авдєєва Л.В. Досвід використання комп'ютерної програми WHONET для аналізу чутливості мікроорганізмів до антибіотиків // Укр. хіміотерапевт. журн. - 1999. - №1. - С. 54-58.

6. Авдєєва Л.В., Поліщук О.І., Лукач І.Г. Поширення стійких до гентаміцину бактерій родини Enterobacteriaceae, виділених в родопомічних установах Києва // Укр. хіміотерапевт. журн. - 1999. - №2. - С. 58-61. (Здобувачем проведено дослідження антибіотикорезистентності виділених штамів, аналіз результатів та оформлення статті).

7. Шапиро А.В., Авдеева Л.В. Роль микробиологической лаборатории в изучении оппортунистических инфекций и формирования устойчивости к антибиотикам // Клиническая антибиотикотерапия. - 1999. - №1. - С. 20-23. (Здобувачем зібрано, проаналізовано та описано матеріал досліджень).

8. Авдєєва Л.В., Поліщук О.І., Шунько Є.Є., Лукач І.Г., Шви-
дак Л.Б. Активність цефалоспоринових антибіотиків по відношенню до бактерій родини Enterobacteriaceae // Укр. хіміотерапевт. журн. - 1999. - №3. - С. 39-42. (Здобувачем проведено дослідження з визначення антибіотикорезистентності мікроорганізмів, аналіз результатів та оформлення статті).

9. Авдєєва Л.В. Чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених від новонароджених // Мікробіол. журн. - 2000. - Т. 62, №3. - С. 43-48.

10. Поліщук О.І., Авдєєва Л.В., Колтукова Н.В., Лукач І.Г., Чернявська Л.М. Антибіотикорезистентність і фактори персистенції ентеробактерій, виділених від новонароджених // Укр. хіміотерапевт. журн. - 2000. - №1. - С. 30-33. (Здобувачем проведено дослідження, проаналізовано та описано матеріал щодо антибіотикорезистентності ентеробактерій, виділених від новонароджених в неонатологічних стаціонарах).

11. Авдєєва Л.В., Шапіро А.В., Рибалко С.Л. Нагляд і контроль за резистентністю до антибіотиків у мікроорганізмів, ізольованих у імунокомпромісних хворих // Лабораторна діагностика. - 2000. - №1. - С. 25-30. (Здобувачем проаналізовано та описано матеріал щодо антибіотикорезистентності мікроорганізмів, виділених від хворих на опортуністичні інфекції).

12. Сельнікова О.П., Поліщук О.І., Авдєєва Л.В., Шунько Є.Є. Основні принципи моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями в акушерських і неонатологічних стаціонарах // Перинатологія і педіатрія. - 2000. - №1. - С. 14-16. (Здобувач брав участь у розробці принципів моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями в акушерських і неонатологічних стаціонарах та оформив статтю).

13. Сельнікова О.П., Поліщук О.І., Авдєєва Л.В., Шунько Є.Є. Сучасний підхід до профілактики внутрішньолікарняних інфекцій // Сучасні інфекції. - 2000. - №2. - С. 113-115. (Здобувач брав участь у розробці принципів моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями у новонароджених та оформив статтю).

14. Сельнікова О.П., Поліщук О.І., Авдєєва Л.В., Чернявська Л.М. Колонізація умовно патогенними мікроорганізмами новонароджених в умовах акушерських стаціонарів // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. - Київ. - 2000. - Вип. 9, книга 2. - С. 751-754. (Здобувач приймав участь у заборі біологічного матеріалу, проводив аналіз і узагальнення результатів виділення умовно патогенних мікроорганізмів від новонароджених в акушерських стаціонарах та оформив статтю).

15. Авдєєва Л.В., Поліщук О.І., Шунько Є.Є., Орлова Т.О. Динаміка зміни домінуючих видів умовно патогенних мікроорганізмів, виділених від новонароджених в неонатологічних стаціонарах // Бюл. Ін-ту с.-г. мікробіології. - 2000. - №7. - С. 64. (Здобувач зібрав, проаналізував і узагальнив результати довгострокового спостереження за виділенням умовно патогенних мікроорганізмів від новонароджених, які знаходилися у спеціалізованих неонатологічних відділеннях та оформив статтю).

16. Авдєєва Л.В., Овруцький В.М., Шумейко В.М., Бобкова Л.С., Макушенко О.С. Скринінг антимікробної активності нових хімічних сполук // Актуальные проблемы медицины и биологии. - Київ. - 2000. - №2. - С. 298-302. (Здобувачем проведено первинний скринінг антимікробної активності нових хімічних сполук, аналіз і узагальнення результатів та оформлення статті).

17. Поліщук О.І., Авдєєва Л.В., Ткачова Т.М. Мікробіологічна характеристика кишкових мікробіоценозів немовлят в залежності від умов перебування в акушерському стаціонарі // Укр. міжвідомча збірка “Дитячі інфекції”. - Київ: Знання України. - 2000. - Вип. 27. - С. 72-77. (Здобувачем проведено дослідження, аналіз та узагальнення результатів антибіотикорезистентності умовно патогенних мікроорганізмів, виділених від новонароджених).

18. Авдєєва Л.В. Роль екзогенних факторів в процесі колонізації новонароджених умовно патогенними мікроорганізмами // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 2001. - Вип. 10, книга 2. - С. 11-16.

19. Авдєєва Л.В. Сучасні підходи до стеження за антибіотикорезистентністю мікроорганізмів // Експериментальна і клінічна медицина. - 2001. - №2. - С. 106-107.

20. Авдєєва Л.В., Поліщук О.І., Шунько Є.Є. Особливості постнатальної бактеріальної колонізації новонароджених з високим перинатальним ризиком // Укр. міжвідомча збірка “Дитячі інфекції”. - Київ: Знання України. - 2001. - Вип. 28. - С. 219-223. (Здобувач брав участь у заборі біологічного матеріалу, дослідженні видового та кількісного складу колонізуючих агентів, проаналізував та узагальнив результати досліджень постнатальної бактеріальної колонізації новонароджених з високим перинатальним ризиком, оформив статтю).

21. Авдєєва Л.В., Поліщук О.І., Макушенко О.С., Каніболоцька М.Б. Антибіотикорезистентність штамів ентерококів, виділених від новонароджених з перинатальною патологією // Укр. хіміотерапевт. журн. - 2001. - №3. - С. 37-40. (Здобувачем проведені дослідження антибіотикорезистентності ентерококів, аналіз і узагальнення результатів досліджень та оформлена стаття).

22. Авдєєва Л.В., Поліщук О.І., Шунько Є.Є., Каніболоцька М.Б. Вплив екзогенних факторів ризику на розвиток гнійно-септичних інфекцій у новонароджених з перинатальною патологією // Укр. міжвід. збірка “Дитячі інфекції”. - Київ: Знання України. - 2002. - Вип. 29. - С. 233-237. (Здобувачем проведено аналіз і узагальнення результатів досліджень щодо зв'язків між розвитком інфекцій і методами інтенсивної терапії та оформлена стаття).

23. Авдєєва Л.В., Шунько Є.Є., Каніболоцька М.Б. Порівняльна характеристика видового складу та частоти виділення умовно патогенних мікроорганізмів з кишечника новонароджених з некротичним ентероколітом та іншою перинатальною патологією // Актуальные проблемы медицины и биологии. - Київ. - 2002. - №1. - С. 129-133. (Здобувачем проведено дослідження видового складу та частоти виділення умовно патогенних мікроорганізмів з кишечника новонароджених з некротичним ентероколітом та іншою перинатальною патологією, аналіз і узагальнення результатів досліджень та оформлена стаття).

24. Шунько Є.Є., Авдєєва Л.В., Краснова Ю.Ю. Проблема нозокоміальних інфекцій у відділеннях інтенсивної терапії // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. - №1(13). - С. 114-117. (Здобувач приймав участь в зборі, аналізі та узагальнені матеріалів, в тому числі особистих досліджень, щодо проблеми внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених, оформлені статті).

25. Авдєєва Л.В., Шумейко В.М., Бобкова Л.С. Антимікробна активність нового лікарського засобу восурель // Укр. хіміотерапевт. журн. - 2003. - №1. - С. 39-42. (Здобувачем проведено дослідження антимікробної активності нового лікарського засобу восурель, проведений аналіз і узагальнення результатів досліджень, оформлена стаття).

26. Пат. України №54287, МПК A61K31/661, С07В275/00. Лікувальний засіб “Восурель”: Пат. України №54287, МПК A61K31/661, С07В275/00 / Шумейко В.М. (Україна), Голубов М.І. (Україна), Литвин В.П. (Україна), Авдєєва Л.В. (Україна), Вишневський О.В. (Україна), Даниленко В.П. (Україна), Татьянченко І.С. (Україна), Колядич О.П. (Україна), Овруцький В.М. (Україна), Дипрова Т.М. (Україна). - №20020075736; Заявл. 11.07.2002; Опубл. 17.02.2003; Промислова власність. - 2003. - №2. - 5 с. (Здобувачем особисто вивчено антимікробні властивості восурелю, проаналізовано та описано результати досліджень).

27. Шунько Е.Е., Сельникова О.П., Полищук Е.И., Авдеева Л.В. Внутрибольничные инфекции в специализированных отделениях для недоношенных детей // Материалы научно-практической конф. “Актуальные вопросы микробиологии, эпидемиологии и иммунологии инфекционных болезней”. - Харьков, 1993. - С. 391.

28. Авдеева Л.В., Полищук Е.И., Лукач И.Г., Сельникова О.П., Бурьяновский Л.Н. Чувствительность к антибиотикам грамотрицательных бактерий, выделенных в родовспомогательных учреждениях // Тез. докл. конф. “Актуальные проблемы инфекционной патологии”. - Днепропетровск, 1993. - С. 49-50.

29. Панасюк Л.А., Сельникова О.П., Авдеева Л.В., Полищук Е.И., Чернявская Л.Н. Риск развития инфекционно-воспалительных заболеваний у новорожденных с диабетической фетопатией // Матеріали наук.-практ. конф. винахідників і підприємців “Наука и производство - здравоохранению”. - Київ, 1993. - Т. 1. - С. 48-49.

30. Сельникова О.П., Полищук Е.И., Авдеева Л.В., Чернявская Л.Н., Комар С.В. Экология грамотрицательных бактерий в родовспомогательных учреждениях // Мікробіол. журн. - 1994. - Т. 56, №4. - С. 83.

31. Шунько Є.Є., Катоніна С.П., Сельнікова О.П., Авдєєва Л.В., Поліщук О.І. Основи національної програми боротьби з госпітальними інфекціями у новонароджених // Матеріали VI конгр. українських товариств неонатологів. - Одеса, 1996. - С. 89.

32. Polischuk O., Selnikova O., Avdeeva L., Shunko Y. Nosocomial infections in neonatal intensive care unit: a nine-year survey // 5-th Int. Congr. of the Prevention of Infection. - Nice, 1998. - P. 180.

33. Avdeeva L., Polischuk O., Lukach I. The dynamics of antibiotic sensitivity of microorganisms isolated from newborns // 5-th Int. Congr. of the Prevention of Infection. - Nice, 1998. - P. 148.

34. Avdeeva L., Polischuk O., Lukach I. The study of ampicillin and carbenicillin resistance of gram-negative bacteria isolated from newborns in Kiev // J. Antimicrob. Chemother. - 1999. - Suppl. A. - P. 83-84.

35. Гацко І.І., Поліщук О.І., Авдєєва Л.В. Профілактика нозокоміальних інфекцій у передчасно народжених дітей // Матеріали конф. “Перинатальні інфекції - сучасний погляд на проблему”. - Київ, 1999. - С. 84-85.

36. Сельнікова О.П., Поліщук О.І., Авдєєва Л.В., Шунько Є.Є. Сучасний підхід до профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологовопомічних закладах // Матеріали конф. “Перинатальні інфекції - сучасний погляд на проблему”. - Київ, 1999. - С. 102-103.

37. Овруцький В.М., Шумейко В.М., Вишневський О.В., Бобко-
ва Л.С., Авдєєва Л.В. Синтез потенційних біологічно активних амонієвих солей n,n-діамінодифенілсульфону з азометиновим фрагментом // Тези доп. ХІХ Укр. конф. з органічної хімії. - Львів, 2001. - С. 268.

38. Сельнікова О.П., Поліщук О.І., Авдєєва Л.В. Внутрішньолікарняні інфекції - актуальна проблема сучасної епідеміології // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб”, присвяченої пом'яті академіка Л.В. Громашевського. - Київ, 2002. - С. 129-132.

39. Авдеева Л.В. Антибиотикорезистентность штаммов энтерококков, выделенных от новорожденных с перинатальной патологией // Материалы Х конгр. “Человек и Лекарство”. - Москва, 2003. - С. 472.

40. Авдеева Л.В. Возможный механизм сохранения энтерококков, в процессе антибиотикотерапии ванкомицином // Материалы Х конгресса “Человек и Лекарство”. - Москва, 2003. - С. 473.

41. Полищук Е.И., Авдеева Л.В. Микробиологическое сопровождение лечебно-профилактических мероприятий при гнойно-септических инфекциях новорожденных // Клінічні лекції та матеріали 1-ї наук.-практ. школи-семінару “Актуальні питання неонатології”. - Київ, 2003. - С. 104-111.

42. Поліщук О.І., Авдєєва Л.В., Краснова Ю.Ю. Моніторинг внутрішньолікарняних інфекцій в неонатологічних стаціонарах // Матеріали наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим”. - Київ, 2003. - С. 70.

Анотація

Авдєєва Л.В. Удосконалення системи мікробіологічного моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями у новонароджених. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 03.00.07 - мікробіологія. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003.

На основі даних, отриманих у результаті тривалого спостереження за колонізацією новонароджених умовно патогенними мікроорганізмами, збудниками гнійно-септичних захворювань, рівнями та профілями антибіотикорезистентності виділених мікроорганізмів, мікробною контамінацією об'єктів довкілля профільних стаціонарів, впливом екзогенних факторів ризику на виникнення внутрішньолікарняних інфекцій розроблено програму активного мікробіологічного моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями у новонароджених, а також її комп'ютерну версію. Доведено необхідність впровадження програми для попередження виникнення внутрішньолікарняних інфекцій.

Розроблено новий лікувальний засіб восурель з високою антимікробною активністю, який може бути основою для створення різних лікарських форм, призначених для профілактики і лікування опортуністичних, в тому числі внутрішньолікарняних, інфекцій.

Аннотация

Авдеева Л.В. Усовершенствование системы микробиологического мониторинга за внутрибольничными инфекциями у новорожденных. - Рукопись.

В диссертации разработана программа микробиологического мониторинга за внутрибольничными инфекциями у новорожденных, включающая активное слежение за этиологической структурой гнойно-воспалительных заболеваний, видовым составом условно патогенных микроорганизмов (УПМ), колонизирующих новорожденных, чувствительностью к антибиотикам микроорганизмов, которые выделяются от новорожденных и объектов окружающей среды стационаров, влиянием методов инвазивного вмешательства на развитие внутрибольничных инфекций (ВБИ). Обосновано необходимость включения всех этих компонентов микробиологического мониторинга в общую структуру наблюдения за внутрибольничными инфекциями, создана компьютерная программа мониторинга.

Установлены особенности колонизации новорожденных УПМ в акушерских и неонатологических стационарах. Показано, что у 32,7% новорожденных, находящихся в акушерских стационарах, и у всех детей после 7 дней пребывания в специализированных неонатологических отделениях происходит патологическая колонизация УПМ. Отмечена динамика смены доминирующих колонизирующих агентов. Среди них в современный период превалируют коагулазоотрицательные стафилококки и бактерии рода Enterobacter. Выявлена тенденция возрастания роли Enterococcus spp. в колонизации новорожденных с высоким перинатальным риском. Доказано, что этиологическая структура сепсиса отражает видовой состав микроорганизмов, которыми колонизируются новорожденные. Установлено, что среди возбудителей перинатального сепсиса доминируют коагулазоотрицательные стафилококки и бактерии рода Enterobacter.

Определено, что среди экзогенных факторов риска ведущую роль в колонизации новорожденных играют эпидемически значимые объекты окружающей среды профильных стационаров, к которым относятся средства интенсивной терапии и ухода за новорожденными, а также руки медперсонала. Выделенные от новорожденных и эпидемически значимых объектов окружающей среды штаммы микроорганизмов имели достоверно одинаковый уровень и множественный характер устойчивости к антибиотикам, в связи с чем было предложено проводить систематический бактериологический контроль только эпидемически значимых объектов окружающей среды.

Показано, что в экзогенном инфицировании наибольшее значение имеют: в развитии внутрибольничной пневмонии у новорожденных - искусственная вентиляция легких, некротического энтероколита - катетеризация пупочной вены, которая также повышает возможность возникновения остеомиелита. Такую взаимосвязь между развитием конкретной нозологической формы ВБИ с определенными методами инвазивного вмешательства необходимо учитывать для принятия мер по предупреждению развития внутрибольничных инфекций.

Выявлено, что штаммы УПМ, выделенные в неонатологических стационарах, имели достоверно более высокий уровень устойчивости к антибиотикам, чем штаммы, выделенные в акушерских стационарах или от негоспитализированных больных. Кроме того, эти штаммы в 96,8% случаев имели маркеры устойчивости одновременно к 6-12 антибиотикам, что указывает на их госпитальное происхождение. Множественная устойчивость к антибиотикам микроорганизмов, выделяемых от больных и здоровых детей, а также циркуляция в конкретном отделении штаммов с однотипными профилями антибиотикорезистентности, обосновывает необходимость определения данного показателя для выявления госпитальных эковаров. Впервые установлено распространение среди новорожденных толерантных к ванкомицину штаммов Enterococcus spp., для которых соотношение МБК/МИК были равны 16-32, что указывает на необходимость определения не только МИК, но и МБК ванкомицина при постановке теста чувствительности энтерококков к данному антибиотику. Кроме того, іn vitro установлена возможность развития устойчивости энтерококков к ванкомицину уже после 5-го пассажа в среды с нарастающими концентрациями антибиотика, что является обоснованием необходимости применения ванкомицина только при установленной этиологии гнойно-септической инфекции. Определено, что изменение уровней антибиотикорезистентности микроорганизмов, выделенных от новорожденных, зависит от уровня использования конкретных препаратов в медицинской практике. На протяжении 1995-2000 гг. устойчивость энтеробактерий возросла к цефтазидиму, ципрофлоксацину, гентамицину. Стафилококков и стрептококков - к макролидам. Тогда как к ампициллину зарегистрировано увеличение чувствительности у энтеробактерий, а к пенициллину - у стафилококков. Представленные данные свидетельствует о необходимости постоянного слежения за уровнем чувствительности и профилями антибиотикорезистентности микроорганизмов.

Вышеперечисленные данные стали основой при разработке алгоритмов компьютерной программы мониторинга за ВБИ у новорожденных, использование которой позволит унифицировать подходы к сбору информации, сократить время на анализ и обобщение результатов мониторинга, унифицировать формы отчетности, а также проводить активное наблюдение за ВБИ. Для профилактики и лечения ГСИ предложено новое лекарственное средство восурель, обладающее бактерицидным типом действия и широким спектром антимикробной активности. Восурель угнетает рост музейных и клинических изолятов условно патогенных микроорганизмов, ему присущи противовоспалительные свойства и низкая токсичность.

Summary

Avdyeyeva L.V. Improvement of the system of microbiologycal monitoring for the nosocomial infection from newborn. - The manuscript.

The dissertation for a doctor's degree in medicine, speciality 03.00.07 - microbiology. - Bogomolets National medical university, Kyiv, 2003.

The modern system of active microbiologycal monitoring for nosocomial infections from newborns and its computers version was developed. Its basis of data of over a long-time period of observation for facultative microorganisms colonization of newborns, for the opportunic, including nosocomial, infection agents, for the levels and profiles of the dedicated microorganisms antibioticresistance, for the microbial view of profile's hospitals, have to impact on infection development of exogenic factors. The barest necessity of application of system for prevention of nosocomial infections development was demonstrated.

It was study antimicrobial activity, toxical and antiphlosistic characteristics of new drug name by Vosurel, that may be as basic for new national drug with antimicrobial activity for prophylactic and treatment opportunity and nosocomial infections.

Размещено на Allbest.ru