Порівняльний аналіз фізіологічних особливостей підлітків різних соціальних груп

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Особливе значення серед цінностей людини має здоров'я, як важливий біологічний, соціальний та економічний чинник. Соціальні фактори безпосередньо і безперечно впливають на формування психічного та фізичного здоров'я людини. Соціально занедбані діти та підлітки - явище космополітичне. За даними ЮНЕСКО їх кількість зростає кожного року. 20% цього контингенту на України знаходиться в школах-інтернатах для дітей сиріт. Серед вихованців шкіл-інтернатів майже відсутні здорові діти та підлітки з нормальним розвитком та рівнем функціонування організму. За даними літератури затримка фізичного розвитку відмічається у 36% підлітків 10-16 років. Біля 90% вихованців інтернатів мають розлади психоневрологічної сфери. У підлітків спостерігається патохарактерологічне формування особистості. 89% соціально депривованих страждають на туберкульозну інфекцію. Туберкульоз завжди відносився до категорії соціальних хвороб. Майже у всіх підлітків цієї групи спостергіються супутні захворювання; однаково часто зустрічалися хронічний тонзіліт (20,4%), неспецифічна алергія (25,4%), ентеробіоз (24,7%), у 5% діагностований гострий бронхіт, у 29% хронічна форма бронхіту, у 15,6% поєднувалися супутні захворювання. Крім зазначених вище у 30,5% вихованців інтернатів діагностовані серцево-судинні порушення різного патогенезу. Соціально-депривовані підлітки є невід'ємною і досить значною складовою частиною майбутнього генофонду нації. Але до цього часу вихованці шкіл-інтернатів вивчались переважно в соціально-педагогічних та психологічних аспектах, в сучасній вітчизняній та закордонній літературі їх відносять до “групи ризику” з девіантною та деліквентною формами поведінки. Зустрічаються поодинокі дослідження фізіологічних показників стану здоров'я цих підлітків, але переважно вони стосуються рівня фізичного розвитку (Пріхожан А.Н., 1992). Тому дуже актуальним питанням є визначення стану фізичного та психічного здоров'я, а також показників психофізіологічних особливостей підлітків із різним ступенем соціальної дезадаптації.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи були дослідження фізіологічних характеристик функціональних систем організму підлітків різних соціальних груп, а також їх можливе використання в розробці медико-біологічних і психолого-педагогічних корекційних програм, срямованих на оптимізацію стану їх здоров'я.

Для досягнення мети дослідження нами були сформульовані наступні задачі:

1. Розробити методичні підходи до оцінювання нормального розвитку підлітків у різних соціальних групах.

2. Провести кількісний та якісний аналіз фізіологічних особливостей розвитку фізичного та психічного здоров'я підлітків шкіл-інтернатів та загальноосвітніх шкіл.

3. Вивчити фізіологічні та психофізіологічні особливості підлітків в умовах депривації та підлітків, що виховуються в нормальному психосоціальному середовищі.

4. Вивчити характер та напрямок впливів соціальної дезадаптації на розвиток фізіологічних характеристик та відхилень нормального розвитку дітей пубертатного періоду онтогенезу.

5. Обґрунтувати оціночні критерії для створення медико-біологічних і психолого-педагогічних програм, спрямованих на пом'якшення соціальної дезадаптації дітей пубертатного періоду онтогенезу, та розробити підходи для створення стратегії корекції негативного впливу соціальної дезадаптації підлітків.

1. Матеріали та методи досліджень

В дослідженні взяли участь 210 осіб двох соціальних груп віком 13-16 років, серед яких 110 учнів старших класів шкіл-інтернатів із статевим розподілом на хлопців (n=56) та дівчат (n=54). Контрольну групу склали 100 підлітків загальноосвітніх шкіл I-III ступеня, з них хлопців (n=53) і дівчат (n=47).

В роботі використані наступні методики, вибір яких обумовлений поставленими завданнями, а саме детально з'ясувати параметри психічного і фізичного здоров'я підлітків різних соціальних груп. Для цього необхідно отримати найбільш достовірні кількісні характеристики, для встановлення механізмів зворотного зв'язку та застосування їх при розробці програм корекції, спрямованих на пом'якшення впливу соціальної депривації на параметри здоров'я підлітків.

Обрані нами методики використовуються при діагностиці характеристик імунного, гуморального статусу та емоційно-вольової сфери, як основних регуляторних систем організму підлітків. Крім того ми вивчили функціональний стан серцево-судинної системи (ФС ССС) учнів різних соціальних груп, який в першу чергу характеризує параметри фізичного здоров'я. Ці дані можуть використовуватись при створенні медико-біологічних програм корекції. Основні психофізіологічні характеристики пам'яті та уваги найбільш детально показують вплив соціальної депривації на психічне та фізичне здоров'я підлітків і є основою для створення психолого-педагогічних програм корекції.

Для вивчення імунного статусу підлітків застосовано стандартний метод ауторозеток, проведений на базі клінічних лабораторій Херсонського обласного діагностичного центру. За допомогою цього методу встановлені наступні параметри імунної системи підлітків: кількість Т-, В-, О-лімфоцитів, Т-хелперів та Т-супрессорів, а також їх співвідношення, кількість ауторозеток, Т-активних лімфоцитів, природних антитіл, лейкоцитів та лімфоцитів, фагоцитарний індекс, фагоцитарне число, індекс завершення фагоцитозу (всього 14 параметрів). Рівень секреції гормонів в сироватці крові підлітків вивчався імуноферментним методом, на базі клінічних лабораторій Медичного Центру “Торнадо”, в результаті чього був встановлений рівень секреції основних тиреоїдних гормонів (тиреотропного гормону, тироксину та трийодтироніну), а також основних гормонів кори наднирків (кортизолу та дегідроепіандростерон-сульфату). Функціональний стан серцево-судинної системи розглядався за допомогою велоергометрії, при Херсонському обласному кардіологічному диспансері. Ці дослідження дали ряд наступних параметрів, індексів та коефіцієнтів: максимальне споживання кисню (МСК), рівень фізичного розвитку, коефіцієнт витривалості ССС, вплив вегетативної нервової системи, коефіцієнт економічності кровообігу (КЕК), адаптаційний потенціал системи кровообігу, толерантність до навантаження, реакція гемодинаміки на навантаження, період реституції, артеріальний тиск (АТ), частота серцевих скорочень (ЧСС).

Для вивчення основних характеристик уваги та пам'яті застосовано коректурні літерні таблиці Анфімова, методика визначення обсягу уваги, методика “Пам'ять на числа, слова, геометричні фігури, образи”, “Числові рядки Векслера”. За допомогою цих методик встановлені обсяг, стійкість, продуктивність та переключення уваги, точність виконання роботи, а також обсяг короткочасної та довгочасної зорової та слухової пам'яті на образи, геометричні фігури, числа, слова у підлітків різних соціальних груп. Емоційно-вольова сфера досліджувалась за допомогою проективної методики “Неіснуюча тварина”, “Патохарактерологічний діагностичний опитувач”(А.Є. Лічко), “Шкала самооцінки” (Спілберга, Ханіна), “Метод екпрес діагностики неврозів”(Хеса, Хека). Завдяки цим методикам виявлені наступні параметри емоційно-вольової сфери підлітків: рівень особистісної та реактивної тривожності, вирогідність неврозу, рівень агресії, комунікативні здібності, почуття захисту свого “Я”, почуття страху та типи акцентуації характеру.

2. Результати досліджень та їх обговорення

Перш за все ми провели статистичну обробку за крітерієм Ст'юдента отриманих експериментальних даних, розраховано середньостатистичні значення фізіологічних показників учнів загальноосвітніх шкіл (N = 100) із їх статевим розподілом на групи хлопчиків (n = 53) і дівчат (n = 47), та аналогічних параметрів у підлітків шкіл-інтернатів (N = 110) з них дівчат (n = 54), хлопців (n = 56). Результати розрахунків порівнювались із параметрами норми, а також був проведений порівняльний аналіз середньостатистичних значень фізіологічних показників між підгрупами хлопців та дівчат різних соціальних груп. Крім того ми порівняли результати в двох загальних групах (більшість різниць статистично достовірні), а також при розподілі на групи хлопців і дівчат окремо в школах-інтернатах та в загальноосвітніх школах. Цей вид аналізу показав, що різниці середньостатистичних значень фізіологічних показників між хлопцями та дівчатами однієї соціальної групи незначні і вірогідних розбіжностей при статевому розподілі зовсім не багато. В той же час, різниці середньостатистичних значень досліджуваних нами характеристик між підгрупами дівчат та підгрупами хлопців різних соціальних груп, майже по кожному параметру вірогідно відрізняються.

Аналізуючи результати статистичної обробки основних фізіологічних показників імунного статусу підлітків різних соціальних груп, ми прийшли до висновку, що у вихованців шкіл-інтернатів 11 з 14 досліджуваних ланок імунної системи мають відхилення від норми, в той час як у учнів загальноосвітніх шкіл майже всі показники імунітету в межах норми. Ці факти свідчать про незадовільний стан імунної системи підлітків в умовах соціальної дезадаптації, а значить даний вид депривації є чинником, який негативно впливає на стан імунної системи підлітків. Тому різниці середньостатистичних значень між підгрупами хлопців та дівчат різних соціальних груп майже скрізь є статистично достовірними.

Показано, що середньостатистичний рівень секреції гормонів щитовидної залози та наднирків майже скрізь відповідає нормі в усіх групах досліджуваних. Але такі усереднення не відображають дійсного стану цієї проблеми і потребують більш диференційованого, якісного підходу, перш за все в силу того, що середні узагальнення згладжують індивідуальні відхилення. Такий аналіз зроблено далі.

Більшість показників функціонального стану ССС у підлітків із соціальною депривацією мають відхилення від норми, а саме рівень фізичного розвитку переважно нижче середнього, коефіціент витримки вказує на послаблену діяльність ССС, за індексом Кердо частіше зустрічається симпатотонія, коефіціент економічності кровообігу свідчить про втомлення системи, переважає незадовільний адаптаційний потенціал системи кровообігу, знижена толерантність до навантаження, неадекватна реакція гемодинаміки на навантаження, подовжений період реституції, спостерігаються порушення ЧСС та артеріального тиску. Ми вважаємо, що це пов'язано, в першу чергу, з дією негативних психо-соціальних аспектів життя цього контингенту.

За всіма показниками уваги та пам'яті в школах-інтернатах спостерігається середній чи задовільний рівень, крім об'єму короткочасної зорової та слухової пам'яті на слова. В цій же групі об'єм короткочасної слухової пам'яті на слова та об'єм короткочасної зорової пам'яті на слова мають добрий рівень на відміну від аналогічних у контрольній групі. Цей факт можна пояснити дією компенсаторних механізмів, тому що за даними літератури (Ковальов В.В., 1979; Чвіквішвілі Ц.Ш., 1984) соціально депривованих дітей та підлітків відносять до групи з дефіцитом інформації, можливо саме тому вони краще запам'ятовують слова, але в довгочасну пам'ять словесні стимули переходять гірше ніж у підлітків, що навчаються в загальноосвітніх школах, оскільки можливо їх пам'ять більш тренована.

За результатами обстеження емоційно-вольової сфери, видно, що підлітки з соціальною депривацією мають більш високий рівень тривожності, високу невротизацію організму, схильні до аутоагресії, переважає захист свого “Я” проти дорослих, у них чітко виражене почуття страху. У цього контингенту частіше зустрічається астеноневротичний, психоастенічний та сенситивний (у хлопців) типи акцентуації характеру. У підлітків загальноосвітніх шкіл найчастіше зустрічаються істероїдно-демонстративні манери поведінки.

Ми розрахували парні кореляції усіх досліджуваних нами шестидесяти фізіологічних та психофізіологічних параметрів за коефіціентом кореляції Спірмена. Нами виявлений ряд параметрів з найбільшою кількістю вірогідних зв'язків. Ми вважаємо, що саме вони можуть бути адекватними крітеріями при оцінці стану фізичного та психічного здоров'я підлітків різних соціальних груп. У підлітків загальноосвітніх шкіл кількість вірогідних кореляційних зв'язків між усіма досліджуваними нами параметрами значно вища ніж у вихованців шкіл-інтернатів. Ми пояснюємо це тим, що більшість досліджуваних нами параметрів знаходиться в межах норми в учнів загальноосвітніх шкіл, в той час, як у підлітків шкіл-інтернатів більшість вивчених показників відхиляється від норми.

Це призводить до порушення нормальності та цілісності зв'язків між усіма регуляторними функціями організму (нервовими, гуморальними, імунологічними) та, як наслідок, впливає на роботу ССС підлітків, що знаходяться в умовах соціальної дезадаптації. Незадовільний функціональний стан основних фізіологічних систем негативно впливає на психофізіологічні параметри (пам'ять, увага). Всі перераховані вище чинники призводять до зменшення кількості достовірних кореляційних зв'язків між досліджуваними фізіологічними та психофізіологічними показниками в групі соціально депривованих підлітків.

За результатами порівняльного аналізу середньостатистичних значень фізіологічних показників загальних груп підлітків загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів, стає очевидним, що основна більшість різниць між цими параметрами є статистично достовірною. Переважна більшість цих характеристик мають відхилення від норми у вихованців шкіл-інтернатів на відміну від учнів загальноосвітніх шкіл, фізіологічні показники яких майже скрізь в межах норми. В той час, як різниці цих показників за статевим розподілом на хлопців і дівчат в обох групах в більшості випадків не є статистично достовірними. Це свідчить про відсутність значного впливу статевого фактору на зміни параметрів імунної, ендокринної систем, але тільки по тих гормонах, що ми дослідили, серцевосудинної системи, а також показників пам'яті, уваги та емоційно-вольової сфери в певній групі підлітків. Статева диференціація суттєво не впливає на різницю досліджуваних характеристик. Враховуючи це, а також те, що досліджувані нами підлітки були однієї вікової групи, ми можемо впевнено зробити висновок, що знайдені нами вірогідні різниці між параметрами підлітків різних соціальних груп обумовлені саме впливом соціальної депривації. Отже незадовільні соціальні умови є основним чинником, який негативно впливає на стан фізичного та психічного здоров'я підлітків шкіл-інтернатів. Застосовані нами параметри можуть добре описувати комплексний стан здоров'я підлітків різних соціальних груп без значного впливу статевої диференціації.

Крім того, отримана велика кількість оціночних крітеріїв фізичного, психічного та соціального компонентів здоров'я підлітків шкіл-інтернатів та загальноосвітніх шкіл, дозволяє застосувати ці критерії як зворотній зв'язок при оцінці достатності та ефективності впливу медико-біологічних та психолого-педагогічних засобів корекції для нормалізації функціональних станів підлітків.

Кількісний статистичний аналіз експериментальних даних згладжує індивідуальні відхилення багатьох даних та не відтворює повної картини стану фізичного та психічного здоров'я підлітків різних соціальних груп, тому нами у главі 4 був проведений якісний аналіз одержаних результатів.

Було виявлено, що у підлітків із зниженими показниками тиреоїдних гормонів та кортизолу страждає як клітинний, так і гуморальний імунітет. Відсоток таких підлітків в інтернаті значно більший (29%), ніж у загальноосвітній школі (8%). Це підтверджує суттєвий негативний вплив соціальної депривації на рівень глюкокортикоїдів та тиреоїдних гормонів і на імунний статус людини. У 92% соціально депривованих підлітків знижені норми Т-лімфоцитів (відносні цифри) в той час, як цей показник менше норми лише у 23% контрольної групи. В-лімфоцити знижені, відповідно норми, у 46% підлітків інтернату та у 14% учнів загальноосвітньої школи. О-лімфоцити вище норми у 53% підлітків шкіл-інтернатів та у 21% підлітків у контрольній групі. Це вказує на порушення дозрівання Т-лімфоцитів (клітинний імунодефіцит). Т-хелпери (Тх) знижені у 34% - інтернат та 11% - контрольна група. Функція Т-супресорів (Тс) знижена у 31% - інтернат та 24% - контрольна група. Відомо, що підвищення коефіцієнту Тх/Тс вказує на те, що функція Т-хелперів підвищена і це пов'язано із відповіддю організму на інфекцію. Цей показник підвищений у 26% - учнів інтернату та 13% - контрольної групи, тому можна вважати, що ступінь інфікованості у соціально депривованих підлітків більший, ніж в учнів загальноосвітніх шкіл.

Схильність до алергізації була підвищена у 18% підлітків - інтернат та 9% - контроль. Індекс завершеності фагоцитозу знижений у 64% - підлітків з соціальною депривацією та у 21% - учнів загальноосвітньої школи. Цей показник, як відомо вказує на існування персистируючої інфекції. Підвищений титр природних антитіл (52% - інтернат; 24% - контроль), свідчить про підвищення гуморальної відповіді - цей факт вказує на відповідь організму на інфекцію, або можливо про перенесення хвороби у найближчий місяць.

Визначення рівню тиреотропного гормону (ТТГ) показало, що у 15% підлітків інтернатів секреція ТТГ підвищена ( 5 мк IY/мл), серед учнів загальноосвітніх шкіл цей відсоток значно менший (6%). Гіпотиреоз спостерігається у 3% соціально депривованих і зовсім не відмічається у дітей, що виховуються в сім'ях. Нормальна секреція даного гормону діагностована у 94% контрольної групи і тільки у 82% учнів шкіл-інтернатів. Трийодтиронін в сироватці крові має низькі показники у 34% учнів інтернатів та 21% підлітків загальноосвітніх шкіл. Нижня межа норми спостерігається у 17% вихованців шкіл-інтернатів та лише у 4% контрольної групи. Гіперфункція трийодтироніну зафіксована у 9% соціально депривованих та 2% підлітків, що виховуються в сім'ях. Нормальний рівень секреції Т3 діагностований у 73% учнів загальноосвітніх шкіл та лише у 40% соціально занедбаних підлітків.

Тироксин має низькі показники у 24% соціально занедбаних, в той час як у підлітків загальноосвітніх шкіл це порушення зустрічається достовірно значно рідше (10%). Гіпертиреоз спостерігається у 8% підлітків інтернатів та у 2% контрольної групи. Знижений рівень секреції кортизолу спостерігається у 32% соціально депривованих підлітків та майже втричі рідкіше серед учнів загальноосвітніх шкіл (11%). Нормальний рівень секреції кортизолу в крові мають 82% підлітків, що виховуються в сім'ях та лише 50% учнів шкіл-інтернатів. Незадовільний стан цього параметру вказує на те, що соціальна депривація негативно впливає на гуморальний статус підлітка. Крім кортизолу ми також прослідили динаміку іншого гормону кори наднирок - дегідроепіандростерон-сульфат (ДГЕАС-С). Нами виявлено, що підлітки з затримкою статевого дозрівання та дизгармонійним розвитком по інфантильному типу мають низький рівень ДГЕАС-С в крові - 24% серед вихованців інтернатів та 9% серед учнів загальноосвітніх шкіл. Високі рівні секреції ДГЕАС-С спостерігалися в випадках передчасного статевого дозрівання у 4% підлітків інтернатів та 5% контрольної групи. Крім цього, у двох учнів інтернату діагностовано гіперплазію наднирок, це захворювання також супроводжувалося високим рівнем ДГЕАС-С.

Рівень секреції гормонів щитовидної залози та наднирків в крові підлітків є наочним показником негативного впливу соціальної депривації на стан фізичного здоров'я підлітків. Порушення концентрації цих гормонів в сироватці крові учнів шкіл-інтернатів та загальноосвітніх шкіл неминуче веде до порушень в імунній та серцево-судинній системах. Нами з'ясовано, що відхилень від норми в гормональному статусі значно більше у соціально депривованих підлітків. Це пов'язано з виснаженням гіпоталамо-гіпофізарної системи внаслідок хронічного психоемоційного стресу, незадовільними умовами життя та харчування, а також можливо із важкою спадковістю цього контингенту. Використані нами параметри є адекватними для оцінки гуморального статусу підлітків. Ці показники мають численні кореляційні зв'язки з іншими, використаними нами фізіологічними та психофізіологічними характеристиками.

За результатами дослідження функціонального стану ССС, одержані наступні якісні характеристики. Підлітки інтернату мають значно гірший рівень фізичного розвитку ніж підлітки, що виховуються в сім'ях. Старшокласники інтернатів (51%) мають цей рівень низьким та нижче середнього, тоді, як такий рівень фізичного розвитку мають лише 17% учнів загальноосвітніх шкіл. Між показниками середнього рівня розвитку також існує значна різниця (17% - інтернат, 39% - загальноосвітня школа). Високий рівень має майже однакова кількість соціально депривованих та підлітків контрольної групи, відповідно (8% та 12%). За індексом Кваса значно більший відсоток підлітків інтернату має послаблену діяльність серцево-судинної системи. Цікаво, що переважну більшість цієї групи складають дівчата. Цей факт можна пояснити їх більш високою невротизацією. За індексом Кердо переважаючий вплив симпатичної нервової системи спостерігаються у 47% підлітків інтернату та у 25% контрольної групи. Перевага парасимпатичного тонусу виявлена у 31% соціально занедбаних і у 16% контрольної групи. Тобто переважає вплив симпатичної нервової системи. Саме вона здійснює зв'язок між емоціями та регуляцією артеріального тиску.

Підвищене нервово-психічне напруження підлітків інтернату обумовлює більш високий відсоток симпато-невротиків серед цього контингенту. Результати розрахунків коефіцієнту економічності кровообігу показали, що 53% - учнів інтернату та 48% контрольної групи мають показники вище 2600, що вказує на підвищену втомлюваність серцево-судинної системи. Незадовільний адаптаційний потенціал системи кровообігу мають 21% підлітків інтернату та лише 10% учнів загальноосвітніх шкіл, в той час як задовільний рівень механізмів адаптації мають 23% соціально депривованих та 52% підлітків загальноосвітніх шкіл. За результатами проведеного нами обстеження підлітків обох груп за допомогою велоергометрії, були виявленні наступні порушення серцево-судинної системи підлітків на навантаження: толерантність до навантаження знижена у 19% підлітків інтернату та у 5% контрольної групи. Період реституції подовжений у 21% соціально занедбаних та у 8% контрольної групи. Реакція гемодинаміки на навантаження неадекватна (підвищується діастолічний тиск) - у 14% соціально депривованих та 6% учнів загальноосвітніх шкіл. Порушення артеріального тиску, як артеріальна гіпотензія так і артеріальна гіпертензія, значно частіше зустрічаються у підлітків інтернату, ніж у контрольної групи. Первинна артеріальна гіпертензія діагостована у 27% вихованців шкіл-інтернатів та лише у 6% учнів загальноосвітніх шкіл. Нейроциркуляторна дистонія по гіпотонічному типу зафіксована у 24% соціально депривованих підлітків та у 7% дітей, що виховуються в сім'ях. Нормальний артеріальний тиск зустрічається у 49% підлітків шкіл-інтернатів та у 87% учнів контрольної групи. У 23% соціально депривованих підлітків та у 3,4% учнів загальноосвітніх шкіл виявлено синусову брадікардію. Синусова тахікардія зустрічається у 22,6% підлітків інтернату та у 6% підлітків, що виховуються в сім'ях. У 18% соціально депривованих та у 2% підлітків контрольної групи діагностовано синусову аритмію.

Таким чином, з отриманих результатів простежується ряд порушень робрти серцево-судинної системи соціально депривованих підлітків. Їх діапазон значно більший, ніж в учнів старших класів загальноосвітніх шкіл. У цього контингенту значно частішими є низький та нижче середнього рівні фізичного розвитку, послаблена діяльність ССС. Переважають впливи симпатичної НС, незадовільний адаптаційний потенціал та напруження механізмів адаптації. Часто зустрічається знижена толерантність до навантаження, неадекватна реакція гемодинамики на навантаження, подовжений період реституції. Це пояснюється незадовільними соціальними умовами життя, важкою спадковістю соціально занедбаних, великим відсотком психоневрологічних захворювань, патологічним розвитком особистості, їжею з недостатньою кількістю вітамінів та білків, дуже необхідних у пубертатному віці. Більшість з них страждає на соматичні захворювання, відхилення імунної та ендокринної системи, 89% підлітків інтернатів мають туберкульозну інфекцію, тощо. Всі ці фактори, безперечно, негативно впливають на функціональний стан серцево-судинної системи.

За результатами дослідження емоційно-вольової сфери підлітків різних соціальних груп виявлено, що підлітки інтернату мають більш високі показники особистісної та реактивної тривожності, що пояснюється постійною психотравмуючою ситуацією, в якій вони знаходяться. За методикою експрес-діагностики неврозу К.Хека і Х.Хесса отримані наступні результати: у учнів інтернатів спостерігається висока вірогідність неврозу (87%) в той час як у старшокласників загальноосвітніх шкіл цей відсоток значно менший (39%). Висока невротизація в умовах соціальної депривації пояснюється як когнітивними так і не когнітивними причинами. Має місце також вплив мікросоціальної педагогічної занедбаності на психічне здоров'я підлітків. Показники аутоагресії дуже високі у підлітків шкіл-інтернатів (47%). Це можна пояснити більшою відлюдкуватістю та замкненістю учнів цієї групи. Показники аутоагресії та агресії спрямованої назовні у старшокласників загальноосвітніх шкіл майже однакові і відрізняються незначно (24% та 19%). Зовсім не відчувають агресії 57% підлітків, що виховуються в сім'ях та лише 20% соціально депривованих. Показники товариськості у старшокласників інтернату 31%, а в учнів загальноосвітніх шкіл 43%. Тобто соціально депривовані більш товариські. У них добре розвинено почуття взаємодопомоги. Показники відлюдкуватості домінують у соціально депривованих (39%) порівняльно з контрольною групою (18%). Почуття страху у підлітків інтернату зустрічаються набагато частіше ніж у учнів загальноосвітніх шкіл, відповідно 36% та 19%. Істероїдно-демонстративні манери поведінки частіше зустрічаються у учнів загальноосвітніх шкіл (23%) ніж у підлітків інтернату (14%). У підлітків обох соціальних груп переважає тип захисту свого “Я” проти дорослих, але якщо в загальноосвітніх школах це лише 18%, то в школах-інтернатах цей відсоток значно більший (43%). Захист проти невизнання та глузування також вдвічі частіше зустрічається у соціально депривованих ніж в контрольній групі (23% та 12%). Спираючись на отримані нами за методикою “Патохарактерологічний діагностичний опитувач” дані ми встановили, що загальна кількість акцентуйованих підлітків в школах-інтернатах складає 92% в той час як у учнів, що навчаються в загальноосвітніх школах, акцентуації характеру зустрічаються вдвічі рідкіше (46%). Це обумовлено соціальною депривацією. Найчастіше у підлітків інтернату зустрічається астеноневротичний (24%) тип акцентуації, який характеризується підвищеною втомлюваністю, роздратованістю, схильністю до іпохондрії - підвищеній увазі до стану свого здоров'я, високим рівнем тривожності, побоюванням ситуації змагання та іспитів. Мають місце часті афективні спалахи. У 14% соціально депривованих зустрічається психоастенічний тип акцентуації характеру якому притаманні нерішучість, схильність до поглибленого самоаналізу, виникнення нав'язливих станів, вони не здатні відповідати за свої вчинки, відчувають підвищений страх за своє майбутнє.

За результатами усіх отриманих даних стає очевидним, що психоемоційна сфера підлітків в умовах соціальної депривації знаходиться у дуже незадовільному стані. Результатом цього є підвищена агресивність, тривожність, почуття страху, відлюдкуватість, невміння відповідати за свої вчинки, невротичність тощо. Психічне здоров'я цих підлітків страждає і, як наслідок, емоційно-вольова сфера через систему кора-гіпоталамус-ендокринна система, може негативно впливати на стан фізичного здоров'я соціально депривованих підлітків.

Враховуючи те, що вихованці шкіл-інтернатів мають, за результатами нашого дослідження, велику кількість відхилень від норми в більшості основних фізіологічних показників імунної, ендокринної та серцево-судинної систем, а також високий рівень тривожності, агресивності та невротизації організму на відміну від учнів загальноосвітніх шкіл, ми дослідили психофізіологічні параметри пам'яті та уваги, як безпосередньо пов'язані із фізичними та психічними функціями організму підлітка. Основні характеристики уваги підлітків різних соціальних груп, свідчать про те, що низький та дуже низький рівень об'єму уваги мають 34% підлітків шкіл-інтернатів та лише 12% учнів загальноосвітніх шкіл. Дуже високий рівень об'єму уваги спостерігається у 5% підлітків контрольної групи і зовсім не зустрічається у вихованців інтернатів. Низький та дуже низький рівень стійкості уваги має 21% підлітків шкіл-інтернатів та 10% учнів загальноосвітніх шкіл. Низький та дуже низький рівень переключення уваги у 26% соціально депривованих і майже вдвічі менше у підлітків контрольної групи (14%). Низький та дуже низький рівень продуктивності уваги мають 22% підлітків шкіл-інтернатів і 12% учнів загальноосвітніх шкіл. Високий рівень точності виконання роботи у 31% соціально депривованих та у 54% підлітків, що виховуються в сім'ях.

Основні характеристики короткочасної та довгочасної зорової пам'яті, а також довгочасної слухової пам'яті підлітків різних соціальних груп свідчать про те, що задовільний і поганий рівень об'єму короткочасної зорової пам'яті на образи мають 17% учнів шкіл-інтернатів та 29% підлітків контрольної групи. Хороший та відмінний рівень об'єму короткочасної зорової пам'яті на образи спостерігається у 83% соціально депривованих та у 71% учнів загальноосвітніх шкіл. Відмінний та хороший рівень об'єму короткочасної зорової пам'яті на геометричні фігури мають 72% вихованців інтернатів та 91% підлітків контрольної групи. Відмінний та хороший рівень об'єму короткочасної зорової пам'яті на числа у 74% соціально занедбаних та у 86% підлітків, що виховуються в сім'ях. Відмінний та хороший рівень об'єму короткочасної зорової пам'яті на слова мають 65% вихованців шкіл-інтернатів і 66% учнів контрольної групи. Відмінний та хороший рівень об'єму короткочасної слухової пам'яті на слова кращий у підлітків шкіл-інтернатів ніж у контрольній групі, відповідно 79% та 63%. Хороший рівень об'єму довгочасної зорової пам'яті на слова гірший у соціально депривованих (53%) ніж у підлітків, що виховуються в сім'ях. Хороший рівень об'єму довгочасної слухової пам'яті на слова дорівнює 41% у підлітків шкіл-інтернатів і 58% в учнів контрольної групи. Отже усі характеристики короткочасної та довгочасної слухової та зорової пам'яті кращі у дітей пубертатного віку, що виховуються в сім'ях, крім об'єму короткочасної зорової пам'яті на образи та короткочасної слухової пам'яті на слова. Як ми вказували вище, пояснюється це тим, що соціально депривованих підлітків в літературі відносяться до групи з дефіцитом інформації. Саме тому вони краще та швидше запам'ятовують образні та слухові словесні стимули, це є компенсаторним механізмом нестачі інформації. Але словесний матеріал не переходить до довгочасного сховища пам'яті і рівень довгочасної зорової та слухової пам'яті у цих підлітків гірший ніж у контрольній групі.

Психофізіологічні показники пам'яті та уваги мають числені кореляційні зв'язки з іншими, використаними нами, параметрами, і в першу чергу з характеристиками ФС ССС та імунної системи, а також емоційно-вольової сфери. Ми вважаємо, що ці показники треба використовувати для нового визначення параметрів та меж норми підлітків цієї вікової групи із різним ступенем соціальної дезадаптації.

За результатами дисертаційного дослідження нами був проведений факторний аналіз, який допоміг виявити ряд загальних факторів, впливаючи на які, можна покращити стан фізіологічних та психофізіологічних параметрів, які достовірно корелюють із цими загальними факторами.

Отже, проведений нами, факторний аналіз допоміг створити ієрархію системоутворюючих факторів у підлітків різних соціальних груп. Він підтвердив наше припущення про існування різних керуючих механізмів, та їх різну вагу для організму підлітків в залежності від соціального компоненту здоров'я. Розроблена нами система загальних факторів є добрим субстратом для створення програм корекції, спрямованих на поліпшення стану фізичного, психічного та соціального здоров'я підлітків, що виховуються в різних соціальних умовах.

соціальний дезадаптація пубертатний

Висновки

1. У вихованців шкіл-інтернатів досліджувані фізіологічні показники у більшості випадків мають значні негативні відхилення від аналогічних показників учнів загальноосвітніх шкіл, які розвиваються в повних сім'ях, тому саме соціальна депривація є основним чинником, що негативно впливає на стан фізичного та психічного здоров'я підлітків.

2. Соціально депривовані підлітки мають суттєві відхилення від норми основних фізіологічних параметрів імунного та гуморального статусу, а також, функціонального стану серцево-судинної системи, на відміну від учнів загальноосвітніх шкіл, відповідні показники яких переважно знаходяться в межах норми.

3. Характеристики пам'яті, уваги та емоційно-вольової сфери значно гірші у вихованців шкіл-інтернатів ніж в учнів загальноосвітніх шкіл, ці показники мають значну кількість достовірних кореляційних зв'язків із фізіологічними параметрами імунної, ендокринної та серцево-судинної системи, що вказує на їх тісну взаємодію.

4. При статевій диференціації в обох соціальних групах підлітків виявлено мало вірогідних розбіжностей серед більшості вивчених нами фізіологічних показників. У той же час порівняння аналогічних параметрів у хлопців та дівчат різних соціальних груп вказує на негативний вплив соціальної депривації майже на всі досліджувані нами показники здоров'я.

5. Велика кількість достовірних кореляційних зв'язків між досліджуваними фізіологічними параметрами у підлітків загальноосвітніх шкіл і мала у вихованців інтернатів вказує на порушення нормальності роботи та цілісності основних взаємозв'язків між регулюючими системами організму у соціально депривованих підлітків.

6. Отримані нами результати вказують на існування різних фізіологічних та психофізіологічних механізмів корекції та нормалізації функціональних станів організму підлітків у різних соціальних умовах.

7. Виявлено ряд основних факторів здоров'я підлітків різних соціальних груп, впливаючи на які, за допомогою психолого-педагогічних та медико-біологічних методів, можлива корекція відхилень від норми чи порушень функціонального стану організму у соціально депривованих підлітків.

8. Ми пропонуємо вважати ряд фізіологічних показників із значною кількістю достовірних кореляційних зв'язків адекватними для оцінки стану фізичного та психічного здоров'я підлітків різних соціальних груп. Серед них виділяються наступні параметри: кількість Т-, В-, О-лімфоцитів, Т-хелперів та кіллерів, а також їх співвідношення; рівень секреції гормонів щитовидної залози та наднирків в крові; рівень фізичного розвитку, індекс Кердо, коефіцієнт економічності кровообігу, адаптаційний потенціал системи кровообігу, толерантність до навантаження, показники артеріального тиску та ЧСС; основні характеристики уваги та пам'яті, а також рівень тривожності, агресивності, комунікативності та невротизації організму.

Література

1. Стратюк О.А. Стан серцево-судинної системи соціально депривованих підлітків // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Біологія. Екологія. - Випуск 9, том 1.- Дніпропетровськ, 2001.- С. 71-77.

2. Стратюк О.А. Вплив соціальної депривації на фізіологічне та психічне здоров'я підлітків // Біологія та валеологія. Збірник наукових праць. - Випуск 4.- Харків: Харківський держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди, 2001.- С. 228-237.

3. Стратюк О.А Функціональний стан серцево-судинної системи соціально занедбаних підлітків // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - №1 (12).- Тернопіль, 2001.- С. 84-89.

4. Стратюк О.А. Вплив соціальної депривації на психічне здоров'я підлітків // Культура здоров'я як предмет освіти. Збірник наукових праць. -Херсон: Олди, 2000.- С. 184-189.

5. Стратюк О.А. Показники функціонального стану серцево-судинної системи соціально занедбаних підлітків // Збірник матеріалів. Аспірантський колоквіум.- Херсон: Олди-плюс, 2001.- С. 117-129.

6. Дмитриєнко О., Стратюк О.А. Психофізіологічні показники пам'яті та уваги у соціально занедбаних старшокласників // Збірник матеріалів. Аспірантський колоквіум. - Херсон: Олди-плюс, 2001.- С. 41-45.

Размещено на Allbest.ru