Нейроактивні амінокислоти у генезі судомної активності головного мозку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. КАРАЗІНА

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

НЕЙРОАКТИВНІ АМІНОКИСЛОТИ У ГЕНЕЗІ

03.00.04 - біохімія

ЯКИМЕНКО ТЕТЯНА ІГОРІВНА

Харків - 2000

Анотація

Якименко Т.І. Нейроактивні амінокислоти у генезі судомної активності головного мозку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04. - біохімія, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2000.

Дисертацію присвячено виявленню ролі медіаторних амінокислот (глутамінової та аспарагінової кислот, гліцину та таурину), циклічних нуклеотидів (цАМФ, цГМФ) у розвитку судомної активності, вивченню їх вмісту та порогів виникнення судомної реакції у лімбічних структурах головного мозку щурів з низьким та високим рівнем аудіогенної збудливості.

Аналіз одержаних даних свідчить про наявність взаємозв'язку між особливостями співвідношення збудливих та гальмівних амінокислот та порогом виникнення судомної активності структур головного мозку високозбудливих щурів. Встановлено взаємозв'язок між концентрацією глутамінової кислоти і цГМФ, гліцину і цАМФ. Це може свідчити про те, що гліцин опосереднює свою дію через активацію цАМФ, а збуджуючі амінокислоти - через цГМФ. Зроблено висновок, що підвищений вміст збудливих амінокислот та недостатній - гальмівних, є однією із патологічних ланок формування судомної готовності головного мозку.

Ключові слова: аудіогенна збудливість, судомна активність, головний мозок, медіаторні амінокислоти, циклічні нуклеотиди.

Якименко Т.Н. Нейроактивные аминокислоты в генезе судорожной активности головного мозга. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.04. - биохимия, Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2000.

Работа посвящена выяснению конкретных механизмов и общих закономерностей возникновения и развития судорожной активности, роли в ней медиаторных аминокислот и их соотношений с вторичными посредниками -циклическими нуклеотидами (цАМФ и цГМФ).

Показано, что отличия в содержании нейроактивных аминокислот в структурах головного мозга крыс с различной степенью аудиогенной возбудимости обуславливают особые качественные физиологически-метаболические уровни мозга с высокой и низкой степенью возбудимости. Эти уровни возбудимости тесно связаны с участием в их обеспечении вторичными посредниками.

Наличие одновременного дефицита тормозных аминокислот и повышенное содержание возбуждающей глутаминовой кислоты в большинстве изученных структур головного мозга высоковозбудимых животных, является одним из факторов формирования судорожной активности головного мозга.

В работе обнаружен повышенный уровень судорожной готовности во всех исследованных структурах лимбической системы (за исключением дорзального гиппокампа) в условиях исходно низкого содержания тормозных медиаторных аминокислот. Установлено, что пороги возникновения судорожных реакций у высоковоозбудимых крыс как в лимбических структурах, так и в структурах ствола головного мозга связаны с высоким уровнем содержания глутаминовой кислоты в этих образованиях. Некомпенсированное увеличение концентрации глутаминовой кислоты - один из факторов формирования повышенной возбудимости головного мозга.

Обнаружено дифференцированное содержание циклических нуклеотидов (цАМФ, цГМФ) в исследуемых структурах головного мозга крыс с низкой и высокой степенью аудиогенной возбудимости. Однонаправленность и значительная степень различия в содержании цГМФ в большинстве изученных структур головного мозга крыс обеих групп может свидетельствовать о непосредственном участии этого нуклеотида в генезе судорожной готовности.

Отмечены значительные различия в величине коэффициента цАМФ/цГМФ в основных норадреналин-, серотонинсодержащих структурах мозга -голубоватом пятне, черной субстанции и ядрах шва, оказывающих диффузные восходящие и нисходящие влияния.

При сравнительном анализе содержания циклических нуклеотидов и медиаторных аминокислот выявлена тенденция к однонаправленному изменению концентрации глутаминовой кислоты и цГМФ, а также глицина и цАМФ.

Проведенные исследования свидетельствуют о том, что мозг высоковозбудимых животных характеризуется повышенным содержанием глутаминовой кислоты и цГМФ, и пониженным - глицина, таурина и цАМФ. Постулируется положение, что глицин опосредует свое действие через активацию цАМФ, а глутаминовая кислота - через цГМФ.

Полученные данные могут свидетельствовать о том, что значительное снижение уровня циклических нуклеотидов у животных с более высоким уровнем возбудимости головного мозга может быть связано с интенсивным воздействием (изменением концентрации) медиаторов, в том числе изучаемых аминокислот, реализующих свои эффекты через систему цАМФ и цГМФ изменением конформации или повышением сродства рецептора, взаимодействующего с этими медиаторами.

Сделано заключение, что повышенное содержание возбуждающих аминокислот и недостаточное - тормозных, является одним из патологических звеньев формирования судорожной активности головного мозга.

Ключевые слова: аудиогенная возбудимость, судорожная активность, головной мозг, медиаторные аминокислоты, циклические нуклеотиды.

Summary

Yakymenko T I Neuroactive ammo acids in genesis of seizury susceptibility of brain - Manuscript thesis for a candidate's degree by speciality 03 00 04- biochemistry, Kharkov National University by V N Karazyn, Kharkov, 2000

The present research is dedicated to the establishment of role of neurotransmitter ammo acids ( glutamic and aspartic acids, glycine and taurine), cyclic nucleotides (cAMP.cGMP) in the development of seizury susceptibility and to the investigation of neurotransmitter ammo acid contents, cyclic nucleotides concentration and seizure thresholds in limbic brain structures of rats having low and high levels of audiogenic susceptibility

The analisys of obtained data tells about occurrence of interconnection between particularities of interrelation of exciting and inhibiting ammo acids and seizure threshold of brain regions of highly excitable rats

The interconnections between glutamic acid contents and cGMP concentration, glycine contents and cAMP concentration were found It can suggest that glycine mediates its action via cAMP activation, but exciting ammo acids - via cGMP It has concluded that increaced contents of exciting ammo acids and decreased one of inhibitings is one of pathologic links of seizury susceptibility formation of brain

Key worlds: androgenic excitability, seizure susceptibility, brain, neurotransmitter ammo acids, cyclic nucleotides

1. Загальна характеристика роботи

Іванов-Смоленський А.Г„ 1962; Синицкий В.Н., 1976; Ведяєв Ф.П., Воробйова Т.М., 1983; Сергієнко М.Г., 1983, Крьіжановский Г.Н., Шандра А.А., Годлевский Л.С., 1992; Меркулов В.С., 1995]. В ситуації довговпливаючих стресорних факторів ці судомні реакції переходять у судомні стани - хворобу. Тому дослідження механізмів судомної активності головного мозку; яка формується під дією багатьох функціональних, метаболічних та структурних особливостей організму, являється важливою проблемою сучасної нейробіології.

Згідно з класичними уявленнями, в основі складної функціональної організації ЦНС лежить тонка взаємодія між двома основними процесами нервової діяльності - збудженням та гальмуванням. Їх сумісна дія і визначає крайні прояви збудження. Як збудження, так і гальмування в ЦНС забезпечуються хімічними нейропередавачами (медіаторами), які здатні взаємодіяти з відповідними рецепторними утвореннями нейрональних мембран. Стан медіаторних процесів, постійна взаємодія між ними має принципове значення для нормального функціонування головного мозку [Сергиенко Н.Г., 1995; Богданова И.В., 1998; КагаЬап І., Gагкауепко V., 1998; Тараненко В.Д. с соавт, 1999; Шандра О. А, 1999].

Серед нейронередавачів важливе місце належить деяким амінокислотам, одні з яких умовно називають збуджуючими ( глутамінова, аспарагінова кислоти), інші - гальмівними ( гліцин, таурин) медіаторами центральної нервової системи.

Порушення медіаторних механізмів можуть призвести до змін рівноважною стану між збудженням та гальмуванням, внаслідок чого може виникнути неконтрольоване розповсюдження одного чи другого процесу, Такі порушення можуть виникнути при деяких нервово-психічних захворюваннях.

Значна кількість даних літератури, вказує на можливу роль порушень медіаторної функції амінокислот у прояві крайніх форм збудження, таких як судомні реакції та судомні стани, а також у походженні таких патологічних станів, як епілепсія [Поздсев К.В., 1983; Moshe, 1993; Копт, 1994; Шандра О.А., Вастьянов Р.С., 1998 ]. Існують теорії відносно причин формування осередку патологічного збудження, які зумовлені порушеннями медіаторних механізмів [Раевский К.С., Георгиев В.П., 1986]. Вони дозволяють допустити, що медіаторні амінокислоти та циклічні нуклеотиди, визначаючи поріг судомної активності різних структур головного мозку, можливо, мають певне значення для процесу формування осередку епілептогенної активності. Враховуючи все вищесказане, ми вважали за необхідне більш детально вивчити взаємозв'язок концентрації медіаторних амінокислот, їх другорядних посередників (циклічних пуклеотидів) з функціональним станом структур мозку, так званих епілептогенних", які мають низькі пороги виникнення судомної реакції при подразненні електричним струмом у щурів з низьким та високим рівнем аудіогенної збудливості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася згідно з затвердженими МОЗ України держбюджет ними темами:

"Виявити роль лігандо-рецепторних взаємодій нейромедіаторів та нейромодуляторів у механізмі формування потенційної судомної готовності головного мозку" (№ 01950023464 державного реєстру) та "Нейрологічні аспекти епілепсії (діагностика, прогнозування, повторна профілактика, медикаментозна та немедикаментозна терапія)" (ОК.91.73).

Мета дослідження - виявлення ролі нейроактивних амінокислот та їх функціональної взаємодії в процесі формування судомної готовності головного мозку.

Завдання дослідження:

Встановлено, що зниження порогів виникнення судомних реакцій у високозбудливих тварин як у лімбічних, так і у структурах стовбуру головного мозку пов'язане з підвищеною концентрацією збуджуючих і зниженою - гальмівних амінокислот.

Вперше з застосуванням комплексного підходу вивчена роль окремих амінокислот, які приймають участь у системі детермінації рівня збудливості головного мозку. Зроблено висновок, що функціональний стан системи медіаторних амінокислот може бути ланкою у загальному ланцюгу факторів, які визначають формування підвищеної судомної готовності головного мозку.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені у результаті дослідження порушення синергізму дії збудливих та гальмівних амінокислот у структурах головного мозку щурів з різним ступенем судомної готовності можуть бути використані для подальших експериментальних та клінічних досліджень з метою розробки адекватних, патогенетично зумовлених методів лікування хвороб головного мозку, зокрема, епілепсії.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури по даній проблемі. Дисертант самостійно виконав увесь обсяг експериментальної роботи; статистичну обробку та аналіз результатів дослідження. Частина досліджень, які стосуються вивчення циклічних нуклеотидів, проведена разом з М'ясоєдовим В.В., що відображено у спільній публікації. Інтерпретація результатів проведена за участю наукового керівника. Написання дисертації самостійне.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження та основні положення дисертації доповідались і обговорювались на науковій сесії молодих вчених ХМІ (Харків, 1991); на симпозиумі "Біохімія стресу та шляхи підвищення ефективності лікування хвороб стресорної природи" (Запоріжжя, 1992); на конференції, присвяченій 190-річниці заснування Харківського державного медичного університету (Харків, 1995); на УІІ Українському біохімічному з'їзді (Київ, 1997).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових робіт ( 6 статей, в тому числі 4 - в фахових виданнях, та 5 тез доповідей).

2. Матеріали та методи дослідження

Для проведення біохімічних досліджень на льоду згідно з атласом головного мозку щура [De Groot J., 1959] вилучали такі структури; 1) неокортекс (Neocort.); 2) мигдалевидний комплекс (Am); 3) гіпокамп дорзальний (HD); 4) гіпокамп вентральний (HV); 5) латеральний гіпоталамус (AHL); 6) вентро-медіальний гіпоталамус (HVM); 7) область прозорої перетинки (Sept.); 8) область чорної субстанції (SN); 9) область блакитнуватої плями (LC); 10) область ядер шва (МК.); 11) область мезенцефалічної ретикулярної формації (MRF); 12) мозочок (Cerbel.).

Концентрацію медіаторних амінокислот ( глутамінової та аспарагінової кислот, гліцину та таурину) визначали в структурах головного мозку методом рідинної хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот типу ААА-339 (Чехословаччина).

Концентрацію циклічних нуклеотидів (цАМФ, цГМФ) визначали в структурах головного мозку досліджуваних груп щурів загальноприйнятим методом конкурентного радіоізотопного зв'язування, використовуючи стандартні набори фірми "Amersham", Англія.

Пороги виникнення судомних реакцій вивчали шляхом електричного подразнення структур головного мозку у тварин з низьким та високим ступенем аудіогенної збудливості. Вживляння електродів виконували з використанням стандартного стереотаксичного методу [Буреш., 1962].

Математичну обробку отриманих результатів виконували з використанням загальновідомих в медико-біологічних дослідженнях методів математичної статистики [ Славін М.Б., 1989]. Порівняння одержаних результатів проведено непараметричними методами, виходячи з малих об'ємів вибірки з використанням критерію Манна-Уітні (випадок незалежних вибірок). З метою оцінки взаємозв'язків між контрольованими біохімічними параметрами був застосований метод кореляційного аналізу [Іванов Ю.І., Погорелюк 0.1. ,1990].

3. Результати власних досліджень та їх обговорення

Найбільш високі пороги появи судомних реакцій у тварин обох груп виявлені в ядрах шва та блакитнуватій плямі; найнижчі - в мигдалевидному комплексі та чорній субстанції (табл.1). Виявлено зниження порогів виникнення судомних реакцій в лімбічних структурах головного мозку високозбудливих тварин, крім вентрального гшокампу, де він був підвищений на 6%. В структурах стовбуру головного мозку високозбудливих щурів пороги появи судомних реакцій були нижчими на 15-22% відносно групи низькозбудливих тварин.

Таблиця 1 Пороги появи судомних реакцій в структурах головного мозку щурів з низьким (гр."Н") та високим (гр."В") рівнем аудіогенної збудливості (М±m, x10-4а)

Таблиця 2 Вміст гальмівних амінокислот (мкмоль/г) в структурах головного мозку щурів з низьким (гр."Н") та високим (гр."В") рівнем аудіогенної збудливості (М±m, п=10)

Примітка: * - достовірність різниці між групами "П" і "В" при Р<0,05.

Разом з тим, рівень вмісту гліцину в структурах стовбура високозбудливих тварин нижчий на 22-42%, ніж у низькозбудливих. Враховуючи літературні дані про інгібіторну роль гліцину в таких структурах як блакитнувата пляма та ядра шва, а також, що саме в цих структурах локалізована більша частина гліцинових рецепторів та виявлений його високоафінний захват [ Johnston J., Iversen L., 1971], можна припустити, що зниження рівня вмісту гліцину сприяє розвитку процесу збудливості в головному мозку цих тварин. Таким чином, гліцин приймає безпосередню участь в генезі судомної готовності головного мозку.

У високозбудливих тварин при аналізі рівня вмісту таурину (табл.2) в структурах лімбічної системи був нижчим на 15-60%, ніж у відповідних структурах низькозбудливих щурів. Та ж тенденція виявлена і в структурах стовбура головного мозку. Відомо, що таурин, інгібуючи накопичення та приплив іонів кальцію, стабілізує збудливість клітинної мембрани [Литвинов В.Б., 1992], тому зниження рівня вмісту таурину може викликати підвищення спонтанної фізіологічної активності. Можливо, у зв'язку з тим, що таурин сприяє процесу перетворення глутамату у глутамін, він тим самим знижує рівень вмісту збуджуючого медіатору.

Враховуючи вищесказане, можна прийти висновку, що зниження рівня вмісту таурину може привести до переважання процесу збудження над гальмуванням в ЦНС і сприяти розвитку судомних процесів у головному мозку,

При вивченні вмісту аспарагінової кислоти в структурах головного мозку щурів обох груп, ми одержали дані (табл. 3), які свідчать про те, що мозок високозбудливих тварин відрізняється від мозку низькозбудливих нижчим рівнем вмісту аспарагінової кислоти, за винятком вентро-медіального гіпоталамуса та мозочка. Це явище у високозбудливих тварин можна пояснити порушенням процесів метаболізму в розвитку гіперзбудливості головного мозку.

Можливо, що ця амінокислота може використовуватись або на підтримку підвищених енергетичних витрат, характерних для процесів збудження, або в процесах обміну білків.

Таблиця 3 Вміст збуджуючих амінокислот (мкмоль/г) в структурах головного мозку щурів з низьким (гр."Н") та високим (гр."В") рівнем аудіогенпої збудливості (М±m, п=10)

Рівень вмісту глутамінової кислоти в більшості вивчаємих структур головного мозку (табл.З) вищий в групі високозбудливих щурів, ніж у групі низькозбудливих. Враховуючи те, що глутаматні рецептори знижують поріг появи судомної активності, одержані нами результати дозволяють припустити, що глутамінова кислота відіграє суттєву роль в процесі формування судомної готовності.

При аналізі співвідношень збуджуючих та гальмівних амінокислот в структурах головного мозку щурів обох груп встановлено, що у високозбудливих тварин в неокортексі, мигдалевидному комплексі, вентро-медіальному гіпоталамусі, мозочку, чорній субстанції і ядрах шва коефіцієнт співвідношення збуджуючих амінокислот до гальмівних вищий, ніж у низькозбудливих.

Для виявлення більш поглиблених співвідношень медіаторних амінокислот у процесі розвитку судомної активності нами був проведений кореляційний аналіз. За його допомогою виявлено, що в лімбічних структурах головного мозку високозбудливих щурів аспарагінова та глутамінова кислоти, таурин та гліцин перебувають у прямій кореляційній залежності між собою в усіх структурах, крім вентрального гіпокампу. В мигдалевидному комплексі слід відзначити високі позитивні коефіцієнти кореляції між глутаміновою та аспарагіновою кислотою, а також між глутаміновою кислотою і гальмівними амінокислотами. При цьому виявлений негативний кореляційний зв'язок між аспартатом та гальмівними амінокислотами.

Таким чином, як показали одержані нами дані, збуджуюча дія аспарагінової кислоти не компенсується гальмівною дією таурину та гліцину, що може бути однією з причин зниження порогу виникнення судомної активності мигдалевидного комплексу.

В той же час, в структурах стовбура головного мозку виявлена така ситуація, коли недостатність гальмівних амінокислот може призвести до зниження порогів виникнення судомної активності головного мозку у високозбудливих тварин. Було цікаво вивчити роль циклічних нуклеотидів (цАМФ і цГМФ) як "другорядних посередників" вивчаємих медіаторів.

Як показали результати наших досліджень (табл.4). рівні вмісту цГМФ були вищими у високозбудливих щурів, відносно низькозбудливих. Так, вміст цГМФ у блакитнуватій плямі та чорній субстанції був підвищений на 253% та 243% відповідно, в прозорій перетинці - на 172%, у дорзальному гіпокампі - на 83%.

Співвідношення концентрацій цАМФ та цГМФ в значній мірі зумовлює функціональний стан систем регуляції в організмі. Найбільша різниця значень коефіцієнту співвідношення цАМФ/цГМФ між двома групами щурів виявлена в структурах, які в значній мірі відповідають за розвиток реакцій, які сприяють формуванню осередку підвищеної збудливості головного мозку - у гіпокампі, мигдалевидному комплексі та вентро-медіальному гіпоталамусі. Виявлена значна різниця у значеннях коефіцієнту цАМФ/цГМФ у головних норадреналінта серотонінергічних структурах мозку - блакитнуватій плямі, чорній субстанції та ядрах шва.

Таблиця 4 Вміст циклічних пуклеотидів (цАМФ, цГМФ) в структурах мозку щурів з низьким (гр.'H") та високим (гр."В") рівнем аудіогенної збудливості ( М±m, нмоль/г тканини, n=6)

В результаті проведеного порівняльного аналізу концентрації медіаторних амінокислот і циклічних нуклеотидів виявлена однонаправленість зміни концентрації глутамінової кислоти і цГМФ, та гліцину і цАМФ. Так, мозок високозбудливих тварин характеризується вищим вмістом глутамінової кислоти і цГМФ в неокортексі, дорзальному гіпокампі, гіпоталамусі та ядрах шва, і одночасно - нижчим рівнем вмісту гліцину і цАМФ у гіпокампі, вентро-медіальному гіпоталамусі та структурах стовбура головного мозку.

Було цікаво розглянути можливі співвідношення порогів появи судомної активності і рівнів вмісту медіаторних амінокислот у відповідних структурах головного мозку щурів з низьким та високим рівнем аудіогенної збудливості. Виявлено, що в дорзальному гіпокампі, латеральному та вентро-медіальному гіпоталамусі та ядрах шва зниження порогів появи судомної активності пов'язане із підвищенням рівня вмісту глутамінової кислоти. Це свідчить про те, що пороги виникнення судомних реакцій у високозбудливих тварин як в лімбічних структурах, так і в структурах стовбура головного мозку пропорційно залежать від підвищення або зниження рівня вмісту глутамінової кислоти в цих структурах. В інших структурах стовбура головного мозку високозбудливих тварин як пороги появи судомної активності, так і рівні вмісту медіаторних амінокислот мають тенденцію до зниження в порівнянні з низькозбудливими щурами.

Таким чином, стає очевидним, що підвищений рівень вмісту збуджуючих амінокислот та одночасно недостатній - гальмівних є однією з причин формування судомної готовності головного мозку.

гліцин нуклеотид судомний мозок

Список праць, що відображають основні положення дисертації

1. Якименко Т.И. Соотношение возбуждающих и тормозных аминокислот в структурах головного мозга крыс с различной степенью аудиогенной возбудимости // Український вісник психоневрології. - Харків. -1998. -Т.6 .-Вип. 3(18).-С. 75-76.

2. Якименко Т.И. Медиаторные аминокислоты и пороги возникновения судорожних реакций у крыс с различной степенью аудиогенной возбудимости // Експериментальна і клінічна медицина. - 1999. - Т.2. - №1. - С. 75-78.

3. Якименко Т.И., Мясоедов В.В. Нейроактивные аминокислоты й циклические нуклеотидн в генезе потенциальной судорожной готовности у крыс //' Вестник проблем биологии и медицины. -1999. - №6. -С. 47-50.

4. Якименко Т.И. Взаимосвязь содержания медиаторных аминокислот в структурах мозга с уровнем судорожной готовности у крыс //Нейрофизиология. -1999. -Т.31.-№6.-С. 425-428.

5. Якименко Т.И., Сергиенко Н.Г. Содержание глицина в структурах головного мозга крыс с различным уровнем аудиогенной возбудимости // Профилактическая токсикология ксенобиотиков: Сб. науч. тр. /ХМИ/ -Харьков, 1992. -С.56-57.

6. Сергиенко Н.Г., Якименко Т.И. Содержание нейроактивных аминокислот в структурах головного мозга крыс с различной степенью аудиогенной возбудимости //Биологически активные вещества и регуляция функций организма: Сб. научн. тр. ХМИ - Харьков, 1992. - С. 18-22.

7. Якименко Т.И. Содержание нейроактивных аминокислот в структурах ствола головного мозга крыс с различным уровнем аудиогенной возбудимости // Актуальные проблемы совр. медицинн. Тез. докл. научной сессии ХМИ 12-14.УІ.1991. -Харьков. 1992. -С.123.

8. Сергиенко Н.Г., Якименко Т.И. Содержание нейроактивных аминокислот и электрографически тестируемая судорожная готовность структур головного мозга крыс с различными уровнями аудиогенной возбудимости // Тез. науч. симп. - "Биохимия стресса и пути повышения эффективности лечения заболеваний стрессорной природи." -Запорожье. -1993. -

9. Якименко Т.І. Роль таурину у формуванні процесу підвищеної збудливості головного мозку // 36. Актуальні проблеми сучасної медицини. Тез. доповідей конференції, присвяченої 190-річчю заснування ХДМУ. -Харків. -1995.-С. 51-52.

10. Якименко Т.І. Нейроактивні амінокислоти у структурах головного мозку тварин з різним рівнем аудіогенної збудливості //Праці УЇІ Укр. біохім. з'їзду. - Ч.Ш. - Київ. -1997. - С. 102.

11. Сергієнко М.Г., Якименко Т.І. Гліцин, таурин та пороги судомної готовності структур головного мозку щурів // Праці VII Укр. біохім. з'їзду. -Ч.ІІІ. - Київ. - 1997. - С. 73-74.