Культивована дендрофлора Волині та перспективи її використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім.М.М.ГРИШКА

УДК 634.0.17:712.4(477.82)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

КУЛЬТИВОВАНА ДЕНДРОФЛОРА ВОЛИНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ

03.00.05-ботаніка

КОЦУН Лариса Олександрівна

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі ботаніки та мікробіології Волинського державного університету ім. Лесі Українки Міносвіти України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Кузнєцов Сергій Іванович Центральний ботанічний сад ім.М.М.Гришка, завідувач відділу

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Калініченко Олександр Анастасійович Національний аграрний університет, завідувач кафедри доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Собко Володимир Гаврилович Центральний ботанічний сад ім. М. М. Гришка, головний науковий співробітник

Провідна установа: Чернівецький державний університет ім.Ю.Федьковича, кафедра ботаніки Міносвіти України, м. Чернівці

Захист відбудеться " 29" жовтня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.215.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук при Центральному ботанічному саді ім. М.М.Гришка НАН України за адресою: 252014, Київ, вул.Тімірязєвська, І.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України (252014, Київ, вул. Тімірязєвська, 1).

Автореферат розісланий " 25 " вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук Музичук Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Випробування і введення в культуру нових перспективних видів деревних рослин, узагальнення наявного досвіду інтродукційної діяльності в специфічних умовах антропогенних ландшафтів має винятково важливе значення у вирішенні актуальних проблем сьогодення -оптимізації життєвого середовища населення, збагачення видової різноманітності та підвищення продуктивності дендрофлори регіону і разом з цим - її охорони.

Окремі аспекти вирішення даної проблеми в умовах західних областей України висвітлені в роботах В.К.Балабушки та ін. (1980), Р.В.Кармазіна (І970), М.А.Кохна (І983), М.А.Кохна, О.М. Курдюка (І994), В.В.Кудрик (І992), С.І.Кузнецова, В.В.Пушкаря (І988), О.М.Курдюка (І986), В.А.Кучерявого (І99І), В.Б.Логінова (І988), В.І.Мельника (І993,І996). Проте цілісне дослідження культивованої дендрофлори Волині до нашого часу не проводилось.

Зв'язок з державними програмами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі ботаніки та мікробіології Волинського державного університету ім. Лесі Українки у 1995-1999 рр. згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри із теми ”Природні ресурси України “ (номер державної реєстрації 2.33.1).

Мета дослідження полягає в аналізі процесу формування та сучасного стану основних осередків культивованої дендрофлори Волині, встановленні її таксономічного складу, біологічних та декоративних особливостей інтродуцентів для визначення оптимального асортименту, наукового обґрунтування перспектив їх використання, збереження та збагачення.

Задачі дослідження:

-підібрати об'єкти, розробити програму та методику їх дослідження;

- провести аналіз таксономічного складу культивованої дендрофлори Волині в історичному, систематичному та флористичному аспектах;

- здійснити аналіз перспективності інтродукції дерев та кущів;

- виявити біоекологічні особливості та провести оцінку декоративних властивостей найважливіших інтродуцентів в умовах культури на Волині;

- здійснити всебічний аналіз декоративних форм, виявлених на території регіону;

- вивчити особливості плодоношення та посівні якості насіння найважливіших інтродуцентів;

- підібрати основний та додатковий асортимент деревних рослин для поширення в культурі регіону;

- обґрунтувати перспективи використання, збереження та збагачення культивованої дендрофлори Волині.

Наукова новизна роботи. Вперше вивчено таксономічний склад культивованої дендрофлори Волині та здійснено її систематичний і флористичний аналіз, вивчено біоеколсгічні та декоративні особливості найбільш цінних інтродуцентів, формову різноманітність дерев та кущів. Досліджено історію формування найважливіших осередків культивованої дендрофлори Волині, розкрито їх ботанічну та культурну цінність. Науково обґрунтовано особливості використання запропонованого асортименту для зеленого будівництва. Розкрито перспективи подальшої інтродукційної роботи в регіоні.

Практичне значення. Запропоновано асортимент дерев та кущів із врахуванням місцевих грунтово-кліматичних умов та потреб зеленого будівництва регіону. Опрацьовано варіанти композиційних поєднань найбільш цінних видів та форм. Сформульовано рекомендації по збереженню та відновленню парків. Розкрито можливості використання окремих насаджень найцінніших інтродуцентів в якості маточників. Матеріали дослідження можуть бути використані при розробці проектів реконструкції існуючих та створенні нових парків.

Особистий внесок здобувача. В основі роботи лежать результати дослідження, отримані автором протягом 1995-1999 р. Всі матеріали досліджень зібрані й опрацьовані автором особисто. Права співавторів не порушені.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на ХLII науковій конференції професорсько-викладацького складу Волинського державного університету (Луцьк, І995), 2-у міжнародному симпозіумі "Старовинні парки і проблеми їх збереження" (Умань, І996), Х з'їзді Українського ботанічного товариства (Полтава, І997), 1-у міжнародному семінарі “Проблеми ландшафтної архітектури, урбоекології та озеленення населених місць” (Львів, І977), засіданнях відділу дендрології та паркознавства ЦБС НАН України (1996-1999).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 7 статтях, з яких 4- у наукових виданнях, та у 5-х тезах і матеріалах конференцій.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 302 сторінках і складається із вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел (275 найменувань) та додатків (128 сторінок). Робота містить 25 таблиць 23 рисунки.

ЗМІСТ РОБОТИ

культивований дендрофлора біологічний інтродуцент

Розвиток культивованої дендрофлори регіону в значній мірі визначається грунтово-кліматичвими умовами. Клімат Волині помірний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом, затяжною весною та осінню. Середня температура зими- -5, літа- +18,5С. Період активної вегетації рослин триває 150-160 днів. Із несприятливих кліматичних факторів періодично спостерігається сильний вітер, ранні осінні та пізні весняні заморозки, зрідка - засухи. Згідно з агрогрунтовим районуванням України, північна частина Волині належить до західної провінції зони мішаних лісів дерново-підзолистих та оглеєних грунтів Українського Полісся, а південна - до західної провінції лісостепової зони чорноземів типових та сірих опідзолених ґрунтів (Андрущенко, 1970).

Відповідно до геоботанічного районування України (Андрієнко та ін., І977), регіон дослідження належить до Східно-Європейської провінції Європейської широколистянолісової області Поліської підпровінції.

Дослідження проводилось протягом 1995-1999 рр.; його об'єктом була культивована дендрофлора Волині. В ході дослідження проведена інвентаризація зелених насаджень 8 старовинних та 7 сучасних парків, ботанічного саду Волинського державного університету, дендраріїв лісництв -Горохівського, Губинського, Звірівського, Луцького, Цуманського, Шацького лісового технікуму та природничого ліцею м.Луцька; міні-дендраріїв Затурцівської та Павловичівської шкіл, СШ №15 м.Луцька, колекції селекційно-насіннєвого центру асоціації "Волиньліс"; екзотів у лісових культурах і на присадибних ділянках садоводів-любителів. Вивчався таксономічний склад насаджень міст, 10 сільських населених пунктів (всього 69 об'єктів).

Історичні дані про становлення та розвиток садово-паркового мистецтва на Волині одержані з архівних матеріалів та літературних джерел. Окремі питання уточнювались у краєзнавців і старожилів. Використовувались матеріали лісництв та інспекції з охорони навколишнього середовища.

Інвентаризація насаджень здійснювалась під час маршрутних обстежень. При цьому визначались: вид, форма, гібрид; кількість екземплярів та їх місцезростання; вік, діаметр стовбура, висота; біологічні особливості: ріст, цвітіння, плодоношення; можливість використання в якості маточника; екологічна та декоративна характеристики.

Таксономічний склад визначався в польових умовах. Правильність визначення уточнювалась за наступними виданнями: ”Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР”(1,2т.,1985,1986). “Определитель высших растений Украины” (І987). У роботі прийнято номенклатуру таксонів та їх систематичне положення згідно С.К.Черепанова (І995). Флористичний аналіз здійснено відповідно з ботаніко-географічним поділом світу А.Л.Тахтаджяна (1978).

Вік рослин встановлювався за літературними даними, в разі їх відсутності - окомірно. Висота невеликих рослин вимірювалась рейкою, а високих - висотоміром. Оцінку успішності інтродукції деревних рослин в умовах культури проведено згідно "Метода интегральной числовой оценки жизнеспособности и перспективности интродукции деревьев и кустарников на основе визуальных наблюдений” (Лапин, Сиднева,1973). Фенологічні спостереження проводились за ”Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР” (І975).

Основою декоративного аналізу інтродуцентів були прийняті загальні підходи характеристики природних декоративних властивостей деревних рослин, розроблені 0.І.Колесниковим (І974). При формуванні рекомендованого асортименту деревних рослин використовувались праці М.А.Кохна, О.М .Курдюка (І994), С.І.Кузнєцова , Ю.0.Клименко, Г.О.Миронової та ін. (І994), довідник “Порайонний асортимент дерев та кущів України (І998).

Історія формування осередків культивованої дендрофлори Волині.

Формування осередків культивованої дендрофлори на території Волині має тривалу історію, що пояснюється географічною близькістю до країн Західної Європи, положенням на перехресті транспортних шляхів і культурних зв'язків слов'янської та західноєвропейської культур, складною історичною долею цього регіону України.

В ній можна виділити чотири періоди:

І період: середина ХVIII ст. - 1939 р. Осередки культивованої дендрофлори формуються навколо панських маєтків, палаців та замків вельмож. Для створення парків запрошувались відомі європейські фахівці, зокрема - Діонісій Міклер. Парки цього періоду будували переважно у пейзажному стилі на основі аборигенної флори. Як правило, вони поєднувались із природними або штучними водоймами, великими садами, а при деяких -були оранжереї і зоокуточки.

II період: 1939-1950рр. Відбувається деградація парків, викликана військовими діями, руйнуваннями, втратою господарів, відсутністю догляду, повоєнними труднощами, ставленням до парків як до елементів буржуазного минулого. Змінюється функціональне призначення вцілілих маєтків: в них розміщуються лікарні, сільради. За цей нетривалий період стихійно знищено багато дерев та кущів, повністю втрачено асортимент квітів.

III період: 1950-1990 рр. Спостерігається піднесення у створенні осередків культивованої дендрофлори: здійснюється озеленення населених пунктів, широко впроваджуються інтродуценти у лісове та зелене господарство, зростають масштаби стихійної інтродукції. У містах і багатьох селищах створюються парки культури та відпочинку населення, дендрарії. Закладено (1977 р.) ботанічний сад Луцького педагогічного інституту ( нині Волинського державного університету). Позитивною рисою є зміна ставлення до вцілілих старовинних парків: встановлюється певний догляд, розпочинається реконструкція, а окремі набувають статусу пам'яток садово-паркового мистецтва.

ІУ період: 1991-1999 рр. Кризові явища призвели до зменшення уваги адміністративних та господарських органів до збереження існуючих осередків культивованої дендрофлори, різко скоротилось зелене будівництво, припинилось створення нових парків та дендраріїв. У той же час значно збільшився попит на плодові та декоративні рослини з боку населення, зросли масштаби стихійної інтродукції, що пов'язано з озелененням власних присадибних ділянок.

Таксономічний склад

В складі культивованої дендрофлори Волині виявлено 299 видів, 16 гібридів, 1 різновид та 90 декоративних форм - всього 406 таксонів.

Поділ їх за життєвими формами представлено в таблиці 3.1. Розподіл за класами висоти наступний: клас дерев 1-ї величини включає 46, 2-ї-40, 3-ї - 69 таксонів; до класу високих кущів належить 37, середніх -68, низьких-27 видів та гібридів. 9 таксонів - молоді рослини.

Таблиця 1. Розподіл культивованої дендрофлори Волині за життєвими формами

Життєві форми	Кількість видів та гібридів	% від загальної кількості видів та гібридів
Вічнозелені дерева	24	7,6
Листопадні дерева	139	44,2
Вічнозелені кущі	18	5,7
Напіввічнозелені кущі	4	1,3
Листопадні кущі	111	35,2
Вічнозелені ліани	1	0,3
Листопадні ліани	13	4,1
Напівкущі	5	1,6
Всього:	315	100

Аналіз вікової структури свідчить, що абсолютну більшість (80%) становлять 20-45-річні насадження, закладені в період масового озеленення та впровадження інтродуцентів в культуру. Друга група (14%) представлена молодими (до 20 років) рослинами, переважно дендраріїв, насіннєво-селекційного центру, присадибних ділянок. Група вікових дерев збереглась у старовинних парках і становить значну наукову та естетичну цінність.

Для оцінки поширеності окремих представників у культурі аналізувалась частота їх зустрічності. Критерієм визначення було обрано кількість місць зростання таксону. Чітко спостерігається тенденція: чим вища градація частоти зустрічності, тим менша кількість таксонів до неї відноситься. Більше половини таксонів (І58) мають одиничне місце зростання, а загальна частка рослин із низькими показниками частоти місць зростання сягає 74,3%. Проведений аналіз дозволив зробити висновок: спектр ландшафтоутворюючих рослин в культурі на Волині залишається досить вузьким; оптимізація зелених насаджень пов'язана з широким впровадженням численних високодекоративних рослин, які довели свою перспективність в окремих місцях зростання.

Систематичний аналіз

315 видів і гібридів культивованої дендрофлори Волині відноситься до 139 родів та 56 родин. Співвідношення між Голонасінними і Покритонасінними наступне: відділ Голонасінні - 6 родин (10,7%) ,16 родів (11,5%), 40 видів (12,7%); відділ Покритонасінні -50 родин (89,3%),123 роди (88,5%), 275 видів (87,3%). Огляд чисельності родів і видів за родинами свідчить, що найбагатшими є 11 родин, які включають 203 таксони або 64,4% загальної їхньої кількості. Пріоритетне значення належить родині розових: 80 видів та гібридів (25,4%), що відносяться до 30 родів. Детальна характеристика провідних родин представлена в таб. 3.2.

Флористичний аналіз

Згідно флористичного поділу світу А.Л.Тахтаджяна (1978), представники культивованої дендрофлори Волині природно зростають на території трьох підцарств Голарктичного царства: Бореального, Древньо-середземноморського, Мадреанського; Індо-Малезійського підцарства Палеотропічного царства, а також 10 флористичних областей та 43 провінцій. Найбільш поширеними є представники 3 флористичних областей: Східно-Азіатської (71 вид або 23,8%) , Циркумбореальної (48 видів або 16,1%) та Атлантико-ІІівнічно-Американської (37 видів або 12,4%), які разом складають більшу частину загальної кількості видів. Із рослин, природні ареали яких охоплюють декілька флористичних областей, на Волині найбільше (27 видів або 9%) вихідців із Північної Америки, де вони зростають на території Скелястих гір, Атлантико-Північно-Американської і Мадреанської областей та Канадської провінції Циркумбореальної флористичної області (табл. 3.3.)

У структурі культивованої дендрофлори Волині виявлено 64 аборигенних та 230 інтродукованих видів дерев та кущів, або відповідно 21,4% та 76,9% її видового складу.

Таблиця 3.2. Провідні родини та роди культивованої дендрофлори Волині

Провідні родини	К-ть видів та гібридів	% від загальної к-ті	К-ть родів	Провідні роди	К-ть видів та гібридів	% від загальної к-ті
Rosaceae Juss. Pinaceae Lindl. Aceraceae Juss. Oleaceae Hoffmgg. & Link Salicaceae Mirb. Cupressaceae Rich. ex Bartl. Fabaceae Lindl. Caprifoliaceae Juss. Fagaceae Dumort. Hydrangeaceae Dumort. Juglandaceae A.Rich. ex Kunth Всього: 11	80 22 15 15 14 13 12 10 8 7 7 203	25,4 7,0 4,8 4,8 4,4 4,1 3,8 3,2 2,5 2,2 2,2 64,4	30 5 1 5 2 6 9 4 3 3 2 70	Cotoneaster Medik. Crataegus L. Spiraea L. Malus Hill Pinus L. Acer L. Syringa L. Populus L. Salix L. Juniperus L. Lonicera L. Quercus L. Juglans L. 13	10 9 7 6 11 15 6 7 7 7 6 6 6 103	3,2 2,9 2,2 1,9 3,5 4,8 1,9 2,2 2,2 2,2 1,9 1,9 1,9 32,7

Таблиця 3.3 Флористичний розподіл культивованої дендрофлори Волині

№	Флористична область	Кількість видів	% від загальної к-ті видів
1.	Циркумбореальна	48	16,1
2.	Східно-Азіатська	71	23,8
3.	Атлантико-Північно-Американська	37	12,4
4.	Скелястих гір	4	1,3
5.	Ірано-Туранська	10	3,3
6.	Мадреанська	1	0,3
7.	Ареали охоплюють кілька флористичних областей	123	41,1
	Разом:	294	98,3
8.	Походження невідоме	5	1,7
	Всього:	299	100

Оцінка перспективності інтродукції деревних рослин

У складі культивованої дендрофлори Волині виділено 5 груп інтродуцентів за ступенем їх перспективності для інтродукції в даних умовах зростання.

І група - цілком перспективні рослини. Нараховує 194 види та гібриди, або 78,9% загальної кількості інтродуцентів. З них 104- дерева, 80- кущі, 10-ліани. В культурі вони зберігають властиву їм форму росту, володіють високою пагоноутворюючою здатністю, дають повноцінне насіння, що дозволяє отримати посадковий матеріал місцевої репродукції. Абсолютно зимостійкими є 187 видів та гібридів, а у 7-и в екстремально холодні зими обмерзають кінці однорічних пагонів. Це -Chaenomeles japonica (Thunb.) Cerasus tomentosa (Thunb.) Wall., Cotoneaster horizontalis Decne,Cydonia oblonga Hill., Louiseania triloba (Lindl.) Pachom., Rhus aromatica Ait.,Weigela praecox (Lemoine)Bailey. Перспективність рослин першої групи очевидна, і вони рекомендовані для широкого впровадження в культуру.

II група - достатньо перспективні рослини. Включає 40 рослин, або 16,3% всіх інтродуцентів. З них: дерев- 13, кущів- 27 видів та гібридів. В цій групі багато вихідців із південних широт, тому показники їх зимостійкості такі: абсолютно зимостійких рослин- 7, пошкоджуються морозами- 33. Всі представники групи зберігають характерну форму росту, володіють високою пагоноутворюючою здатністю, дають щорічний приріст. 25 видів та гібридів плодоносять, що дозволяє отримати в перспективі особини, більш пристосовані до місцевих умов. 7 абсолютно зимостійких рослин не плодоносять внаслідок гібридності чи дводомності. Незважаючи на нижчі показники життездатності, представники цієї групи за відповідних умов культивування можуть бути використані в озелененні.

III група - менш перспективні рослини. Включає 10 видів, або 3,2% всіх інтродуцентів. З них - 3 - дерева, 6 - кущі, 1 - ліана. Зимостійка лише Yucca filamentosa L. , решта - постійно пошкоджуються морозами. Цвітуть 9 рослин, а плодоносять лише 3. Представники цієї групи мають низькі показники життездатності в наших умовах зростання і потребують подальшого вивчення.

ІУ група - мало перспективні рослини. Включає Acer carpinifolium Sieb.et Zucc., який характеризується неповним здерев'янінням пагонів, систематично підмерзає, не цвіте. Незважаючи на високі декоративні якості, вид не може бути рекомендований для озеленення.

У група - неперспективні рослини. Включає Hydrangea macrophylla (Thunb.) DC. Без укриття вимерзає наземна частина. Завдяки високій пагоноутворюючій здатності відновлює характерний природний габітус крони. Не плодоносить.

Біоекологічна характеристика інтродуцентів

Впродовж тривалої інтродукційної діяльності на Волині введено в культуру 230 видів екзотів. Нами узагальнено досвід культивування 50 найважливіших інтродуцентів; серед них хвойних - 19, листяних -3І вид. Стосовно кожного з них зібрано дані про поширення, показники росту, розвитку та стійкості в місцевих умовах.

Особливості плодоношення і якість насіння найважливіших інтродуцентів

Вивчення 246 видів та гібридів показало, що в умовах Волині плодоносить 208, цвітуть 20, не цвітуть 18 таксонів. Відсутність плодоношення викликана кількома причинами. Цвітуть, але не плодоносять внаслідок самостерильності гібридні рослини Weigela hybrida Jaeg, Forsythia intermedia Zab., Syringa chiпensis Willd., Spiraea arguta Zab. Не утворюють насіння дводомні рослини, що представлені в культурі особинами однієї статі: Ginkgo biloba L., Juniperus sargentii (А.Неnry) Takeda ex Koidz.

Показано зв'язок плодоношення та зимостійкості й географічного походження рослин. В умовах Волині найкраще піддаються інтродукції рослини з районів-аналогів. Не плодоносять, або не цвітуть більш термофільні рослини. Найнижчі репродуктивні можливості у вихідців з Центрального та Південного Китаю. Виявлено періодичність плодоношення ряду інтродуцентів, яка є похідною реакцією на коливання кліматичних умов, притаманних цьому регіону. Стосовно життєвих форм, нерегулярне плодоношення властиве переважно деревам. Негативно впливає на плодоношення та якість насіння кількісне обмеження інтродуцентів одного виду в культурі.

Нами вивчено посівні якості насіння 15 найбільш цінних інтродуцентів. Дослідження маси 1000 насінин засвідчило її стабільність для кожного виду. Одержано досить високі (53-97%) показники лабораторної схожості та доброякісності насіння, які у більшості таксонів перевищують 80%. Реальну поведінку насіння в природних умовах відображає його ґрунтова схожість, показники якої в середньому на 20% нижчі, але все ж досить високі: у 10 видів вони перевищують 50%. Це переконливо свідчить про значні можливості місцевої насіннєвої бази цих рослин.

Формова різноманітність культивованої дендрофлори Волині

Декоративні форми значно розширюють композиційні можливості озеленення. В садовопарковій культурі на Волині зростає 90 декоративних форм, або 22,1% загальної кількості дерев та кущів. Вони виявлені у 44 видів. Найбільша кількість форм відмічена у туї західної (15), клена гостролистого (4), ясена звичайного (4), кипарисовика горохоплодного, ялини колючої та звичайної, ялівцю козацького (по 3).Аналіз поширеності декоративних форм виявив, що чим вищий показник їх зустрічності, тим менша кількість форм до нього належить. Це свідчить про значні невикористані резерви. Найбільш поширеними є Thuja occidentalis 'Columna ', Acer pseudoplatanus 'Purpureum',Fraxinus excelsior ' Pendula', Sorbus aucuparia 'Pendula'.

Значна частина декоративних форм має знижену життєздатність: із 90 форм низька зимостійкість відмічена у 15, а відхилення генеративного розвитку (не цвітуть, не плодоносять) - у 45. В процесі дослідження в культурі регіону виявлені такі цінні декоративні форми: Chamaecyparis lawsoniana 'Allumi', Taxus baccata 'Fastigiata', Pseudotsuga menziesii 'Fastigiata',Crataegus monogyna 'Roseo-plena', Louiseania triloba 'Plena',Malus baccata 'Pendula', Quercus petraea 'Mespilifolia', Q.robur 'Horizontalis',Q.robur 'Pendula',Tilia platyphyllos 'Laciniata' та інші.

На території Волині є різні види паркових насаджень: старовинні садибні парки, парки культури та відпочинку населення, дендропарки, лісопарки. Значну наукову та культурну цінність становлять виявлені вікові дерева, зокрема: Larix decidua Mill., Pinus sibirica Du Tour, Aesculus hippocastanum L., Fagus sylvatica L., Platanus acerifolia Willd., Tilia americana L. та іншн. У розділі детально висвітлено історію створення та композиційну побудову, здійснено аналіз таксономічного складу насаджень найважливіших парків Волині та накреслено першочергові заходи їхньої охорони.

Декоративні якості інтродуцентів

Врахування декоративних якостей інтродуцентів дозволяє суттєво збагатити естетичний вигляд зелених насаджень. При їхньому аналізі у 176 екзотів Волині зверталась увага на декоративні характеристики крони, кори стовбура, цвітіння та плодоношення. Стосовно крони, найчастіше зустрічаються розлога, пірамідальна, овальна та яйцевидна, значно рідше сланка, куляста і особливо рідко - плакуча.

Аналіз цвітіння показав, що лише у 68 таксонів ця ознака не становить декоративної цінності. У календарі цвітіння максимум припадає на перші дві декади травня; значно менше весняно-літніх та літньо-квітучих видів. Бідно представлені ранньоквітучі та пізньоквітучі рослини. У кольоровому спектрі впродовж усього вегетаційного періоду домінує білий. Інші кольори за зменшенням кількості видів, яким вони властиві, розташовані в такій послідовності: жовтий-рожевий-червоний-фіолетовий-бузковий.

У 49 інтродуцентів естетичну цінність становлять плоди, які посилюють їх декоративність у літньо-осінній період. Кольоровий спектр плодів відмінний від квітів і кольори в ньому розміщені в іншій послідовності: червоний-чорний-синій-білий-рожевий. За відсутності листя проявляються декоративні якості кори, які найкраще виражені у 23 рослин. Переважають світло-сірі і зеленувато-сірі, значно рідше - червоні відтінки. Плямиста та сріблясто-сіра кора властива відповідно 2 і 1 таксону. Дослідження декоративних якостей екзотів дозволяє визначити шляхи подальшої інтродукційної діяльності стосовно потреб зеленого будівництва, спрямованої на виявлення і впровадження рослин із заданими декоративними якостями.

Використання культивованих деревних рослин у зеленому будівництві

Детальне вивчення культивованої дендрофлори Волині дозволило сформувати асортимент рослин, рекомендованих для озеленення. Він налічує 158 таксонів в основному і 50 - в додатковому складі. При його формуванні враховувались наступні критерії: стійкість до місцевих природних умов та до антропогенного впливу; довговічність; прояв у культурі декоративних якостей; відповідність санітарно-гігієнічним вимогам; наявність маточника. Сформований на їхній основі асортимент максимально адаптований до умов регіону і відповідає сучасному стану інтродукційної діяльності на Волині.

Внаслідок аналізу сучасного стану зеленого будівництва Волині визначено перспективи його подальшого вдосконалення; запропоновано варіанти підбору рослин, що забезпечують оптимальні умови їхнього зростання і максимальну демонстрацію декоративних якостей як окремих рослин, так і їхніх гармонійних поєднань.

Перспективи збагачення та збереження культивованої дендрофлори Волині

Всестороннє вивчення культивованої дендрофлори Волині дозволило виявити перспективи її збагачення. Виходячи із природних умов регіону дослідження, пошук нових видів інтродуцентів для впровадження у культуру необхідно зосередити на районах-аналогах, перш за все таких як Атлантичний регіон Північної Америки, Північна Японія та Корея, Північно-Східний Китай. Подальша інтродукційна діяльність має бути цілеспрямованою, забезпечуючи поповнення тих ланок наявного фонду культивованої дендрофлори, які в даний час представлені найбідніше.

Перспективним напрямком збагачення видової різноманітності культивованої дендрофлори Волині є також більш повне використання можливостей аборигенної флори. У її складі є значна кількість цінних дерев та чагарників, котрі ще не отримали належної оцінки та використання у культурних насадженнях. В умовах Волині це Euonymus nana Bieb., Hedera helix L., Calluna vulgaris (L.) Hull, Sarothamnus scoparius (L.) Koch, Sorbus torminalis (L.) Crantz, Rhododendron luteum Sweet, Daphne cneorum L., Vinca minor L.

Поряд з пошуком нових видів та форм не менше значення має широке впровадження в культуру тих видів, які вже довели свою стійкість і виявили декоративні ознаки або господарсько цінні властивості в умовах Волині при обмеженому чи навіть поодинокому, але порівняно тривалому зростанні. Цю роботу слід проводити з орієнтацією на потреби озеленення та лісового господарства. Резерви цього напрямку збагачення культивованої дендрофлори регіону величезні, оскільки із загалом великої частки інтродуцентів у таксономічному складі його дендрофлори значного поширення в насадженнях набули тільки 15 видів.

Збагачення дендрофлори регіону нерозривно пов'язане з її охороною, здійснюваною у пасивній та активній формах. Пасивна полягає в охороні найважливіших осередків культивованої дендрофлори та окремих цінних об'єктів у системі Державного природно-заповідного фонду. Її завдання - не допустити знищення цих об'єктів, щоб не втратити можливість їхнього подальшого вивчення та широкого впровадження в культуру. Активна охорона флори засобами інтродукції полягає у широкому впровадженні в озеленення рідкісних видів рослин. Це дозволяє суттєво поповнити фонд високодекоративного матеріалу для вирішення завдань ландшафтної архітектури та запобігти зникненню багатьох видів червонокнижних рослин. В умовах Волині ними можуть бути Larix polonica Racib., Platycladus orientalis (L.) Franco,Taxus baccata L., Betula obscura A.Kotula, B.humilis Schrank, Daphne cneorum L., Juglans ailantifolia Carr.

ВИСНОВКИ

1.В результаті інвентаризації об'єктів дослідження вперше встановлено таксономічний, систематичний та флористичний склад культивованої дендрофлори Волині. Вона представлена 406 таксонами, в т.ч. 315 видами та гібридами, 1 різновидом, 90 декоративними формами. Вони відносяться до 139 родів та 56 родин. Найбільш повно представлені родини розові, соснові, кленові, маслинові; роди - клен, сосна, кизильник, глід.

2. Представники культивованої дендрофлори Волині природно зростають на території 10 областей та 43 флористичних провінції. Найбільше в культурі регіону вихідців із Східно-Азіатської, Циркумбореальної та Атлантико-Північно-Американської флористичних областей. Вони складають відповідно 23,8%, 16,1%, 12,4% від загальної кількості видів. Частка інтродуцентів становить 76,9% всіх видів.

3.Оцінка перспективності деревних рослин при інтродукції дозволила виділити 5 груп перспективності. До цілком перспективних відносяться 78,9% загальної кількості інтродуцентів; до групи достатньо перспективних - 16,3%; до групи менш перспективних рослин - 3,2%; групи малоперспективних і неперспективних рослин включають по одному виду.

4. У 44 видів виявлено 90 декоративних форм, що становить 22,1% загального складу культивованої дендрофлори Волині. Найбільшою формовою різноманітністю відзначаються туя західна, клен гостролистий, ясен звичайний, кипарисовик горохоплодний, яловець козацький, ялини колюча і звичайна. Деяким формам притаманна знижена життєздатність, яка виявляється у меншій зимостійкості і відхиленнях генеративного розвитку. У поширенні декоративних форм є значні невикористані резерви.

5. В умовах Волині з 246 видів та гібридів плодоносять 208, цвітуть 20, не цвітуть 18 рослин інорайонного та гібридного походження. Регіон дослідження має значні потенційні можливості власної насіннєвої бази інтродуцентів. Кількісне обмеження інтродуцентів одного виду в насадженнях негативно впливає на плодоношення та якість їхнього насіння .

6. У культурі регіону виявлено місцезростання багатьох цінних деревних інтродуцентів, в тому числі: Larix polonica Racib., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, Fagus sylvatica L., Platanus acerifolia Willd., Sophora japonica L., Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng., Castanea sativa Mill. та ін. Вони заслуговують індивідуальної охорони як вихідний генофонд для подальшої інтродукційної діяльності.

7. На основі дослідження біоекологічних особливостей і декоративних якостей представників культивованої дендрофлори Волині та аналізу літературних джерел запропоновано асортимент рослин, рекомендований для озеленення. Він налічує 158 таксонів в основному і 50 в додатковому складі.

8. Різні види паркових насаджень Волині становлять значну історико-культурну і наукову цінність. Найбільша кількість інтродуцентів зосереджена в дендропарках, дендраріях, лісопарках, ботанічному саду, звідки почалось їхнє широке впровадження в культуру. Старовинні садибні парки дозволяють оцінити результати тривалої інтродукційної діяльності в регіоні, в них зосереджена переважна більшість рослин місцевого та інорайонного походження.

9. Перспективи збагачення і охорони культивованої дендрофлори Волині полягають у:

- цілеспрямованому пошуку нових видів інтродуцентів у районах-аналогах для поповнення тих декоративних ніш в наявному фонді культивованої дендрофлори, які представлені найбідніше;

- поширенні в культурі цінних видів та форм аборигенної дендрофлори: Juniperus communis L. ' Suecica', Euonymus nana Bieb., Hedera helix L., Calluna vulgaris (L.) Hull, Crataegus monogyna Jacq. ' Roseo-plena', Quercus robur L. 'Pendula', Rhododendroп luteum Sweet, Sarothamnus scoparius (L.) Koch, Sorbus torminalis (L.) Crantz, Vinca minor L.;

- широкому впровадженні в насадження видів і форм, які довели свою стійкість, виявили декоративні ознаки чи господарськоцінні якості в умовах Волині при обмеженому чи навіть поодинокому, але достатньо тривалому зростанні;

- поповненні Державного природно-заповідного фонду області шляхом надання Олицькому парку статусу пам'ятки садово-паркового мистецтва, а дендрарію Горохівського лісництва - пам'ятки природи місцевого значення;

- широкому впровадженні в культуру рідкісних видів рослин: Larix polonica Racib., Platycladus orientalis (L.) Franco, Taxus baccata L., Betula obscura A.Kotula, B.humilis Schrank, Daphne cneorum L., Juglans ailantifolia Carr.

Із теми дисертації опубліковано 12 робіт

І.Коцун Л.0. Композиційна побудова та видовий склад паркових насаджень Волині // Наук.вісник ВДУ.-1997.-№І.-С .35-37.

2.Коцун Л.О. Хвойні рослини в насадженнях Луцька // Наук.вісник ВДУ.-1998.-№4.-С.77-79.

3.Коцун Л.О. Оцінка плодоношення інтродуцентів на Волині // Наук. вісник Чернівецького ун-ту.-1999.-Вип.39.-С.54-59.

4.Коцун Л.О., Пилипчук В.Ф. Перспективність інтродукції деревних рослин на Волині // Наук.зап..-1999.-Сер.: Біологія.-№ 2(5).-С.12-15.

5.Коцун Л.А. О старинных парках Волыни // Старовинні парки і проблеми їх збереження: Тез.доп. 2-го міжн. симпозіуму.-Умань, 1996.-С.90.

6.Коцун Б.Б., Коцун Л.О. Вічнозелені насадження м.Луцька як об'єкт природознавчих екскурсій // Педагогічний пошук.-1997.-Вип.2(14).-С.66-70.

7.Коцун Л.О. Молодіє парк древнього Луцька // Міське господарство України.-1997.-№1.-С.34-36.

8.Коцун Л.О. Видовий склад і композиційна побудова дендропарку “Байрак” //Молодіжний наук. вісник ВДУ.-1997.-Сер.: Біологічні науки.-№2.-С. 20-25.

9.Кудрик В.В., Коцун Л.О. Видовий склад та структура зелених насаджень м.Луцька //: Матер. Х з'їзду Укр.бот. товариства.-1997.-С.35-36.

10.Коцун Л.О. Стан і перспективи реконструкції “Садиби Липинського” // : Матер. Перш. міжн.семінару.- Львів,1997.-С.36-39.

11.Коцун Л.О. Декоративні форми хвойних в насадженнях Волині // Проблеми ландшафтної архітектури, урбоекології та озеленення населених місць: Матер. Перш. міжн. семінару.- Львів, 1998.-С.98-100.

12.Коцун Л.О. Таксономічний склад культивованої дендрофлори Волині // Інтродукція і акліматизація рослин на Волино-Поділлі: Матер. всеукр. наук. конференції. - Тернопіль, 1999. - С.71-73

АНОТАЦІЇ

Коцун Л.О. Культивована дендрофлора Волині та перспективи її використання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. Центральний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України. -Київ, 1999.

В роботі представлені результати аналізу процесу формування та сучасного стану основних осередків культивованої дендрофлори Волині. Вперше виявлено таксономічний склад культивованої дендрофлори регіону, здійснено її систематичний і флористичний аналіз, показано формову різноманітність дерев і кущів, вивчено біоекологічні та декоративні особливості найбільш цінних інтродуцентів. Запропоновано асортимент деревних рослин та обґрунтовано його використання у зеленому будівництві. Вивчення посівних якостей насіння найважливіших інтродуцентів переконливо засвідчило про значні можливості місцевої насіннєвої бази цих рослин.

В роботі показано значення різних видів паркових насаджень як пам"яток садово-паркового мистецтва та осередків інтродукційної діяльності. Всестороннє вивчення культивованої дендрофлори регіону дозволило визначити основні напрямки її використання, збагачення та охорони.

Ключові слова: культивована дендрофлора, інтродуцент, таксономічний склад, розмноження, декоративна форма, парк, асортимент.

Коцун Л.А. Культивированная дендрофлора Волыни и перспективы её использования.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05. - ботаника. Центральний ботанический сад им. М.М.Гришко НАН Украины. - Киев, 1999.

В работе представлены результаты анализа процесса формирования и современного состояния основных очагов культивированной дендрофлоры Волыни. Впервые выявлен таксономический состав культивированной дендрофлоры региона, осуществлен её систематический и флористический анализ, показано формовое разнообразие деревьев и кустарников. Изучены биоэкологические и декоративные особенности наиболее ценных интродуцентов. Выявлены вековые деревья, отмечена их научная и культурная ценность.

Анализ почвенно-климатических условий региона исследования выявил их характерные особенности. Отмечены факторы, оказывающие отрицательное влияние на развитие растений.

Культивированная дендрофлора региона представлена 406 таксонами, в т. ч 315 видами и гибридами, одной разновидностью, 90 декоративными формами. Они относятся к 139 родам и 56 семействам.

Представители культивируемой дендрофлоры Волыни естественно произрастают на территории 10 областей и 43 флористических провинций. Преобладают представители Восточно-Азиатской, Циркумбореальной и Атлантико-Северо-Американской флористических областей. Интродуценты составляют 76,9% всех видов. Значительное количество флористических областей и широкая их география свидетельствуют о сравнительно высоких интродукционных возможностях региона исследования.

Изучение биоэкологических особенностей культивируемой дендрофлоры Волыни позволило выделить 5 групп перспективности древесных растений при интродукции в данном регионе. Установлено, что он обладает значительными потенциальными возможностями собственной семенной базы. Для культивированной дендрофлоры Волыни характерно значительное формовое разнообразие растений. В то же время спектр декоративных форм, характеризующихся широким распространением, остаётся довольно узким (18 форм). На основании исследования биоэкологических особенностей декоративных свойств представителей культивируемой дендрофлоры Волыни и анализа литературных источников предложен оптимальный ассортимент растений для озеленения региона. Показаны способы использования основных групп растений из рекомендованного ассортимента в зелёном строительстве, приведены примеры подбора деревьев и кустарников для создания ландшафтных композиций.

В работе раскрыто значение различных видов парковых насаждений как памятников садово-паркового искусства и очагов интродукционной деятельности. Всестороннее изучение культивируемой денрофлоры региона позволило определить основные направления её использования, обогащения и охраны.

Приложение диссертации включает таксономический состав культивированной дендрофлоры Волыни, распределение её по происхождению и жизненным формам, результаты оценки перспективности интродукции древесных растений в регионе, характеристику декоративных свойств интродуцентов,рекомендованый ассортимент растений для зелёного строительства.

Ключевые слова: культивированная дендрофлора, интродуцент, таксономический состав, размножение, декоративная форма, парк, ассортимент.

Kotsun L.O. Cultivated dendroflora of Volyn and perspectives of its usage. - Manuscript.

Dissertation submitted for candidate degree in biological sciences. Speciality 03.00.05 - botany. Central botanical garden after M.M. Grishco, National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 1999.

The results of the analysis of the formation process and present state of the main centres of cultivated dendroflora of Volyn are presented in this paper. For the first time the taxonomical composition of the cultivated dendroflora of the region is revealed, the systematic and flora analysis is realized, the form variety of trees and bushes is displayed, bioecological and decorative peculiarities of the most precious introducers are disposed.The assortment of thee plants and the usage of it in green construction is grounded are suggested. The research of sowing properties of seeds of the most important introducers convincingly proves the considerable possibilities of the local seeding bases of these plants.

The significance of various kinds of park vegetation as monuments of garden-park arts and the centres of introduction activities is shown. Detailed learning of cultivated dendroflora of the region gave possibility to determine the main ways of their usage, enrichment and protection.

Key words: cultivated dendroflora, introducer, taxonomical consistency, reproduction, decorative form, park, assortment.

Размещено на Allbest.ru