Еколoго-біохімічні особливості взаємодії прудкої ящірки (Lacerta agilis L.) з техногенним середовищем в умовах степового Придніпров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет

03.00.16 - екологія

УДК 591.5+598.112

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Еколoго-біохімічні особливості взаємодії прудкої ящірки (Lacerta agilis L.) з техногенним середовищем в умовах степового Придніпров`я

Гассо Віктор Якович

Дніпропетровськ - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі зоології та екології біолого-медичного інституту Дніпропетровського державного університету

Науковий керівник Кандидат біологічних наук, доцент Булахов Валентин Леонтійович, кафедра зоології та екології Дніпропетровського державного університету.

Офіційні опоненти:

Доктор біологічних наук, професор, Цвєткова Ніна Миколаївна, Дніпропетровський державний університет.

Кандидат біологічних наук, Котенко Тетяна Іванівна, Інститут зоології НАН України (м. Київ), старший науковий співробітник.

Провідна установа

Харківський державний університет Міністерства освіти України, кафедра зоології та екології тварин.

Захист відбудеться "25" грудня 1998 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.04, Дніпропетровський державний університет Міністерства освіти України, 320625, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13, корп. 17, ауд. 611.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного університету, 320625, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13.

Автореферат розісланий "25" листопада 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к. б. н. Дубина А.О.

ящірка біогеоценоз промисловий кадмій

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У зв'язку з бурхливим розвитком промисловості та інтенсивного сільського господарства глобальне техногенне забруднення навколишнього середовища викликає значний ріст патологій, які витісняють природні форми хвороб живих істот. Зростаючий вплив на хімічну гетерогенність біосфери має вже не природний біогеохімічний кругообіг, а діяльність людини (Connell, Miller, 1984; Moore, Ramamoorthy, 1984; Ramade, 1987, Соколов та ін., 1988; Глуховський та ін., 1997).

Вивчення впливу різноманітних форм забруднення навколишнього середовища на стан популяцій тварин, а також процесів їх адаптації має не тільки теоретичне, а й велике практичне значення. Тому в екології з кожним роком все більша увага приділяється вивченню адаптивного пристосування біома та його окремих компонентів до антропогенного впливу, визначенню стратегічних груп організмів, здатних створювати антипресингові буферні зони в екосистемах, а також різноманітних методів біологічної індикації навколишнього середовища, (Биоиндикация, 1988; Степанов, 1988; Криволуцкий, 1991). Таким чином, стає можливим оцінити як стан самих тваринних організмів, так і їх середовища проживання.

Важкі метали - одні з найнебезпечніших екотоксикантів. Враховуючи, що вони входять до складу ферментів, гормонів, пігментів, вітамінів, впливають на зв'язки РНК та ДНК з білками, на синтез протеїнів, передачу спадкової інформації та інші процеси, зміна їх нормального складу в організмі тварин веде до значних патологій (Карнаухов, Безнис, 1992; Некоторые вопросы токсичности, 1993).

На сьогодні Україна займає одне з перших місць в Європі за кількістю вироблених відходів, 100 млн. тон з яких токсичні (Бiлявський та ін., 1995; Васильченко, 1997). Придніпровський регіон один з найрозвиненіших у промисловому відношенні (Агаркова та ін., 1996), де значне забруднення довкілля викликає неадекватні реакції флори та фауни.

Дослідження екологічних та фізіолого-біохімічних параметрів представляє інтерес до розуміння процесів, які полягають в основі адаптації тварин до антропогенних змін умов середовища, та надає можливість прогнозувати стан їх популяцій в умовах техногенного стресу. Крім того, ці параметри, як найбільш залежні від рівня техногенного навантаження, можуть служити біоіндикаторами трансформації екосистем.

Прудка ящірка, Lacerta agilis L., є фоновим видом плазунів центрального степового Придніпров'я та України, входить до складу багатьох біоценозів. Останні охоплюють велику кількість різноманітних організмів, зв'язки з якими у прудкої ящірки складні і форми їх різноманітні. У деяких біоценозах, де чисельність прудкої ящірки дуже велика, значення її як консумента може перевищувати аналогічне значення птахів та ссавців (Прыткая ящерица, 1976).

Дана робота розвиває уявлення про механізми адаптації ектотермних тварин до комплексного хімічного забруднення в умовах промислового регіону. Необхідність проведення дослідів визначається важливістю біоіндикаційних дослідів для збереження в Україні як екосистем в цілому, так і окремих видів, що неможливо без ранньої діагностики трансформації екосистем та популяцій.

Зв'язок з науковими програмами. Матеріали дисертації складають частину дослідів за грантами Мiнiстерства Освiти Украiни (№ держреєстрації 0190.0059450 "Вивчити структурно-функціональні особливості біоти природних та трансформованих екосистем, разробити принципи екологічного нормування техногенних навантажень в цілях оптимізації середовища проживання живого"; №0296.V006370 "Розробка зооекологічних основ охорони, оптимізації та відновлення природних екосистем в умовах посиленого техногенного пресу"; №0197.V000680 "Дослідження розвитку структурно-функціональних особливостей зооценозу як елемента систем і розробка шляхів підвищення гомеостазу біологічних функціональних комплексів та навколишнього середовища в експериментальних умовах промислового степового Придніпров'я") та за грантами ДКНТ України (№6.2/43 "Розробка комплексної еколого-бiохiмiчної оцiнки стану тварин в умовах впливу техногенних факторiв на територiї Пiвденно-Схiдної України"; №6.3/274 "Нестабiльний стан балансу важких металiв у тварин в умовах техногенного тиску: бiодоступнiсть, процеси поглинання, мiжтканинний трансфер, акумуляцiя та виведення").

Мета та завдання досліджень. Головною метою даної роботи є з'ясування сучасного стану популяцій прудкої ящірки з різноманітних за ступенем техногенної трансформації екосистем, вивчення особливостей адаптації виду до антропогенних факторів та визначення можливості використання цього виду як модельного об'єкта для порівняльного моніторингу популяцій, біотестування стану зооценозу та біоіндикації біогеоценозів різного стану забруднення.

Дана робота передбачає екологічну оцінку прудкої ящірки як об'єкта екотоксикологічних та зооіндикаційних досліджень в умовах України, яка відзначається великим різноманіттям як біогеохімічних умов, так і екосистем різного ступеню техногенного впливу.

Виходячи з цього нами були сформульовані наступні завдання:

1. Вивчити еколого-популяційні характеристики прудкої ящірки з різноманітних за ступенем техногенної трансформації біогеоценозів.

2. Проаналізувати особливості біоакумуляції важких металів в організмі прудкої ящірки в умовах комплексного промислового забруднення середовища їх проживання.

3. Вивчити деякі фізіолого-біохімічні реакції даного виду плазунів на стресорний вплив техногенного забруднення.

4. Визначити особливості впливу кадмію як пріоритетного забруднювача на біохімічні показники даного виду в модельних умовах експерименту.

5. Оцінити можливість використання еколого-біохімічних показників стану популяцій прудкої ящірки для біоіндикаційних досліджень та в системі біомоніторингу для визначення стану як зооценозу, так і наземних екосистем взагалі.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчені біохімічні показники прудкої ящірки в природних умовах проживання. Визначена реакція прудкої ящірки на техногенну трансформацію екосистем як на популяційному, так і на організменному рівні. Проаналізовано зміни, які відбуваються на рівні деяких біохімічних показників у даного виду в умовах хімічного забруднення, а саме, в складі загального білка, ліпідів та їх фракцій, нуклеїнових кислот и монооксігеназ із змішаною функцією - цитохромів Р-450 та b5.

Отримані дані про біоакумуляцію важких металів в різних органах та тканинах прудкої ящірки в умовах трансформації екосистем вугледобувною промисловістю і комплексного забруднення середовища проживання викидами хімічних та металургійних підприємств.

Експериментально доведено, що при хронічній інтоксикації кадмієм, як одним з пріоритетних забруднювачів, відбуваються значні зміни в обміні білків та нуклеїнових кислот. При цьому вражаються системи детоксикації печінки, про що свідчить зміна кількості мікросомальних ферментів.

Практичне значення отриманих результатів. Результати даної роботи можуть бути використані в біоіндикаційних дослідженнях забруднення екосистем важкими металами не тільки степового Придніпров'я, а і України в цілому, в системі регіонального біомоніторингу, при проведенні екологічної оцінки наслідків техногенних забруднень екосистем різного ступеню антропогенної трансформації, для біотестування та оцінки сучасного стану популяцій плазунів в різних екосистемах та його прогнозування.

Дані про стан популяцій прудкої ящірки використані у системі біомоніторінгу Дніпровсько-Орільського природного заповідника. Матеріали, отримані при виконанні даної роботи, увійшли до програм загальних та спеціальних курсів, які викладаються у Дніпропетровському державному університеті.

Особистий внесок здобувача. Польовий відбір матеріалу та його обробка, проведення лабораторного експерименту, хімічні аналізи та математична обробка результатів зроблено особисто дисертантом.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертації були представлені на: 2-й Європейській конференції з екотоксикології (Амстердам, 1992), Центрально-Східноєвропейських конференціях SECOTOX (Порабка-Кожубник, Польша, 1993 і Юрмала, 1997), 2-му та 3-му Всесвітніх герпетологічних конгресах (Аделаіда, 1994 та Прага, 1997), Європейському симпозіумі EERO з оцінки хімічного ризику (Москва, 1994), 3-й Міжнародній конференції з біогеохімії мікроелементів (Париж, 1995), 6-му Міжнародному симпозіумі з сполук металів у навколишньому середовищі та житті (Юліх, Німеччина, 1995), EERO-USAID симпозіумі з екологічної хімії (Кишинів, 1995), 4 Європейській конференції SECOTOX (Метц, 1996), 9-й конференції Європейського Герпетологічного Товариства (Ле Бурже, Франція, 1998), 8-му Міжнародному конгресі з токсикології (Париж, 1998). 1-й, 2-й та 3-й Міжнародних конференціях з стійкого розвитку (Дніпропетровськ, 1995, Севастополь, 1996, Запоріжжя, 1998), 1-му Міжнародному симпозіумі "Зооіндикація і екотоксикологія тварин в умовах техногенного ландшафту" (Дніпропетровськ, 1993), 4-й Міжнародній конференції "Франція та Україна" (Днiпропетровськ, 1996), Міжнародній конференції, присвяченій 100-річчю заповідання асканійского степу (Асканія-Нова, 1998), Міжнародній конференції "Питання бiоiндикацii i екологii" (Запорiжжя, 1998), 7-й Всесоюзній герпетологічній конференції (Київ, 1989), Всесоюзній конференції "Екологічні проблеми охорони живої природи" (Москва, 1990), Всесоюзній школі "Проблеми стійкості біологічних систем" (Севастополь, 1990), 6-й конференції "Вид та його продуктивність в ареалі" (Санкт-Петербург, 1993), конференції "Урбанізація як фактор змін біогеоценотичного покриву" (Львiв, 1994), конференції "Екологія та інженерія" (Днiпродзержинськ, 1996), II Всеукраїнській конференції "Проблеми фундаментальної екології" (Кривий Ріг, 1997).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 36 праць, 17 з яких самостійні. Дані та висновки, які стосуються прудкої ящірки та наведені у роботах опублікованих зі співавторами, належать особисто дисертанту.

Структура дисертації. Дисертацію викладено на 150 сторінках машинописного тексту; вона складається з вступу, 8 розділів, висновків та рекомендацій і вміщує 24 таблиці та 12 малюнків. До списку літератури включено 257 назв, з яких 94 на іноземних мовах.

2. Зміст роботи

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми, обґрунтовує актуальність, мету та завдання досліджень.

Вплив забруднення довкілля на тварин (огляд літератури)

В розділі приводиться огляд літературних даних з екологічних особливостей прудкої ящірки. Показано, що цей вид широко розповсюджений в Україні, він є фоновим видом багатьох біогеоценозів (Щербак, 1966, Котенко, 1987, 1993). Представлені матеріали з біологічної ролі важких металів в організмі тварин та їх екотоксикологічної небезпеки при техногенному забрудненні середовища. Наводяться дані з впливу забруднення довкілля на герпетофауну. Показано, що значна кількість дослідів виконана на амфібіях. Аналіз літератури свідчить про те, що плазуни в цьому відношенні майже не вивчені. Більшість опублікованих праць присвячено впливу екотоксикантів органічного походження на черепах та крокодилів. Кількість робіт з впливу забруднення на ящірок недостатня (Шарыгин, 1983, 1986, 1988, Avery et al., 1983). В розділі аналізуються особливості метаболічних процесів (обміну білків, ліпідів та нуклеїнових кислот) в нормі та при патології, показано фізіологічне значення мембранно-зв'язаної монооксигеназної системи цитохрому Р-450 у тварин. Залишаються не з'ясованими питання еколого-популяційних та фізіолого-біохімічних реакцій плазунів на техногенну трансформацію біогеоценозів та їх використання для біоіндикації забруднення екосистем.

Фізико-географічна характеристика району досліджень

Район досліджень розташований на території Дніпропетровської області і входить до природно-територіального комплексу, який прилягає до ріки Дніпро і відноситься до північної підзони зони справжнього степу. В розділі описані клімат, геологія, геоморфологія, рельєф, ґрунтовий покрив, рослинність та тваринне населення району досліджень. Наведено характеристику ділянок, де проводились дослідження: на Присамарському міжнародному біосферному стаціонарі і Дніпровсько-Орільському природному заповіднику, які розглядаються, як малотрансформовані біогеоценози, та на території прилеглій до шахт Західного Донбасу та в зоні комплексного промислового забруднення відходами хімічних та металургійних підприємств м. Дніпродзержинська.

Матеріал і методи дослідження

Матеріал представлений в даній роботі зібрано в період з 1989 по 1998 р. у складі комплексних експедицій Дніпропетровського держуніверситету та НДІ біології ДДУ. Облік чисельності тварин проведено на трансектах за методом Дінесмана, Калецької (1952). Аналіз морфофізіологічних індикаторів проводився за стандартною методикою (Шварц та ін., 1968). Для оцінки стану метаболізму прудкої ящірки з різних за ступенем техногенної трансформації біогеоценозів досліджено вміст в різних органах та тканинах білку, ліпідів та їх фракцій, нуклеїнових кислот та цитохромів Р-450 і b5. Визначення проводилось за стандартними методиками. Кількість білку визначалась спектрофотометрично, з використанням біуретового реактиву (Практикум, 1989). Вміст ліпідів визначався за методом Кабара (Кучеренко, Васильева, 1985). Розподіл ліпідної витяжки по фракціях поведено за допомогою тонкошарової хроматографії (Сидоров та ін., 1981) на стандартних пластинах "Silufor" фірми "Kavalier". Аналіз плям проводився за допомогою денситометру ДО-1М. Екстракція та спектрофометричне визначення нуклеїнових кислот проводилися за стандартними методиками (Бердышев, Безрукова, 1981). Визначення вмісту важких металів виконано методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на AAS-30 (Carl Zeiss) (Хавезов, Цалев, 1983). Кількість цитохромів Р-450 та b5 визначалась в мікросомальній фракції печінки прудкої ящірки за діференційним спектром поглинання в ультрафіолетовій області (Современные методы, 1977). Статистична обробка проводилась за стандартними методиками (Лакин, 1990) на компьютері IBM PC/AT 486 в пакеті програм "Statistica 4.3 for Windows" (Statsoft Inc., 1993).

Екологічна характеристика популяцій прудкої ящірки з біогеоценозів різного ступеня техногенної трансформації

Вивчення чисельності виду є ключовим моментом як для визначення його біомаси, так і для визначення місця виду в біогеоценозах, прямо пов'язано з пізнанням мікроеволюційних процесів усередині виду. Однак, визначення чисельності окремих популяцій, перш за все, виявляється пов'язаним з встановленням меж популяцій. В зв'язку з цим, у даному досліджені використовується характеристика "відносна щільність популяції" (Семенов, Шенброт, 1992)

За даними, отриманими на прикінці червня - початку липня, популяції прудкої ящірки, які займають аренні біогеоценози Самарського лісу та Дніпровсько-Орільського заповідника, на досліджуваних ділянках характеризуються середньою відносною щільністю поселення 16-20 екз/тис.м2. В зоні промислового забруднення (м. Дніпродзержинськ) щільність поселення прудкої ящірки досягає лише 3-5 екз/тис.м2. Популяції, які населяють техногенні екосистеми в зоні шахтних відвалів Західного Донбасу, налічують 2-3 екз/тис.м2. Особливо слід відзначити, що на ділянці лісової рекультивації щільність популяції досягає 11-13 екз/тис.м2.

Аналіз річної динаміки щільності поселення прудкої ящірки в досліджуваних місцях перебування показав, що, якщо в біогеоценозах Присамар'я та Дніпровсько-Орільського заповідника кожні 4-5 років спостерігається значне підвищення чисельності тварин, з послідуючим закономірним її зниженням, то в антропогенно трансформованих біогеоценозах зони промислового забруднення та ділянок Західного Донбасу такого підвищення чисельності не відбувається.

Вивчення розмірно-вагової характеристики показало, що найбільші розмірно-вагові показники мають тварини з Самарського лісу (6,9-9,3 см, 7,7-20,3 г), а найменші - ящірки, які займають біотопи зони промислового забруднення (5,5-8,5 см, 5,3-12,9 г). Визначено, що в зоні промислового забруднення відбувається значне зсування статевої структури популяції в бік переваги самок. За даними багаторічних обліків самки в цій популяції складають 61,3%, а плодючість підвищена на 10% порівняно з популяціями Присамар'я та заповідника, що може бути одним з адаптивних механізмів на популяційному рівні, який проявляється в умовах інтенсивного хімічного забруднення. В популяціях малотрансформованих біогеоценозів співвідношення статей близько 1:1.

Аналіз поповнення молоддю даних популяцій свідчить, що найбільшою щільністю поселення цьоголіток (кінець серпня - початок вересня) характеризуються аренні біогеоценози Присамар'я (110 екз/тис.м2) та Дніпровсько-Орільського заповідника (до 96 екз/тис.м2), а найменшою - зона промислового забруднення м. Дніпродзержинська (29 екз/тис.м2). На шахтних відвалах Західного Донбасу цьоголітки не зустрічаються, в той час як на ділянці лісової рекультівації їх щільність досягає 51 екз/тис.м2. Розмірно-вагові показники цьоголіток виявились найнижчими в зоні промислового забруднення.

Вміст важких металів в організмі прудкої ящірки з різних місць перебування

Нами була зроблена спроба прослідити долю важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Cd), які потрапили до травного тракту разом з їжею. Про інтенсивність їх всисання можна судити, порівнюючи склад даних елементів у вмісті різних ділянок травного тракту: шлунку та кишечника.

Одержані дані свідчать про розбіжності в кількості важких металів у вмісті шлунку та кишечника між статями в популяціях. Так, в популяції Дніпровсько-Орільського заповідника у вмісті шлунку у самців свинцю та кадмію в 1,2 разів більше, а цинку та міді менше, ніж у вмісті шлунку у самок. Кількість металів у вмісті кишечника має менше статевих розбіжностей. Однак, слід відзначити, що вміст кадмію в 1,4 разів більше у самок.

В популяції, яка мешкає в зоні промислового забруднення, було виявлено, що вміст всіх досліджуваних металів, окрім кадмію, був вище в травній грудочці шлунку самок (свинцю, міді та заліза в 1,4 разів, цинку - в 1,5 рази та марганцю в 1,2 рази). Така ж закономірність спостерігається і при аналізі вмісту кишечника. Вірогідних розбіжностей у вмісті кадмію, як у шлунку, так і в кишечнику між статями в цій популяції не спостерігається. Порівняльний аналіз між популяціями показав, що майже всі досліджені метали в більшій кількості присутні у вмісті шлунку (окрім міді) та кишечнику тварин з зони промислового забруднення. Особливо яскраво ці розбіжності проявляються у вмісті кадмію та свинцю. Так, в шлунках ящірок з зони забруднення кадмію більше в 3,8-3,9 рази, а свинцю в 3,5-5,9 рази.

Здобуті дані свідчать про інтенсивність процесів всисання важких металів в кишечнику. В екскрементах металів в 1,2-4,5 разів менше, ніж у вмісті кишечника, до того ж токсичні кадмій та свинець всисаються інтенсивніше біогенних елементів.

Відзначено, що в екскрементах ящірок з зони промислового забруднення всі метали, за виключенням міді, містяться в більшій кількості, ніж в екскрементах тварин з заповідника. Так кадмію в них більше в 3,7-5,9 разів, а свинцю в 2,1-2,4 рази.

Нами проаналізовано накопичення важких металів в нирках, печінці, м'язах, шкірі та кістках прудкої ящірки з різних за ступенем трансформації екосистем. Знайдено, що цинк, свинець та кадмій, а в умовах хімічного забруднення ще і марганець в найбільшій кількості накопичуються в нирках тварин.

Було виявлено, що в печінці у ящірок з біогеоценозів зони забруднення мікроелементи накопичуються в значній мірі. В печінці самців з промислової зони свинцю в 6,7, кадмію в 5,7, цинку в 1,2 та міді в 2,7 разів більше, ніж у самців з заповідника. У самок ця залежність виражається в 4,7-, 6-, 1,2- , 4,9-кратному підвищенні, відповідно.

Вміст токсичних кадмію та свинцю у ящірок з промислових регіонів Західного Донбасу вище, ніж у біотопах Присамар'я (в 1,4-6,3 рази).

В гонадах самців ящірок з зони промислового забруднення вміст марганцю в 3,8, міді 5,7, а свинцю та кадмію в 1,9 разів більше, ніж у самців з Дніпровсько-Орільського заповідника. Для самок це співвідношення склало 1,4, 6,8, 1,8 та 2,0 рази, відповідно. Таке підвищення кількості металів в статевих залозах може вплинути на якість та кількість гамет, які утворюються, що вплине на процеси відтворення популяції.

Можна передбачити, що метали, пов'язані в сполучній тканині жирових тілець, виключені з обміну сполук. Жирові тільця в цьому випадку виступають своєрідними "нирками накопичення" і, можливо, являють собою один з адаптаційних механізмів, специфічних для плазунів в умовах забруднення середовища проживання металами. В підтвердження, в жирових тільцях ящірок з забрудненої ділянки значно зростає вміст важких металів: заліза в 3,8-10,1, марганцю в 10,3-15,6, міді в 7,4-29,7, цинку в 15,8-25,6, свинцю в 7,3-7,5, та кадмію в 12,7-17,2 разів в залежності від статі тварин.

Порівняльний аналіз вмісту металів, які досліджувались, в яйцях прудкої ящірки показав, що їх кількість значно нижча за вміст в гонадах та жирових тільцях. Однак, існують розбіжності в накопиченні важких металів в яйцях ящірок з біогеоценозів заповідника та з імпактної зони, яка прилягає до хімічного та металургійного комплексів. Так, свинцю в яйцях ящірок з зони забруднення більше в 10,2 рази.

Характеристика деяких морфофізіологічних та біохімічних показників прудкої ящірки

Отримані дані свідчать про те, що у тварин в зоні промислового забруднення підвищується індекс печінки та селезінки (до 1,7 разів). Змінюється сезонна динаміка індексу жирових тілець, гонад та нирок. Запасні речовини, які сконцентровані в жирових тільцях з розвитком гонад у ящірок повністю витрачаються, що і спостерігається у тварин з заповідника (1,10,3%, n=27). Однак, у ящірок з забруднених місць перебування цей показник значно вищий (у самок в 3,9 рази). Це може свідчити про значну потребу запасних речовин для розвитку більшої кількості яєць. Підвищений в 4,7 разів індекс гонад у самок з зони забруднення порівняно з самками з заповідника може відбивати зростання кількості яєць, які формуються у самок в умовах загострення потреби в відтворюванні популяції.

Вивчення розмірної динаміки морфофізіологічних показників показало, що у ящірок з заповідника індекс печінки по досягненню максимальних розмірів знижується в порівнянні з тваринами менших розмірів. В умовах впливу інтенсивного забруднення відносна вага печінки з підвищенням розмірів тварини зростає і перевищує в результаті цей показник у ящірок з заповідника в 1,5 рази, що обумовлено зростаючими потребами в детоксикації ксенобіотиків.

Аналіз вмісту білка та загальних ліпідів у прудкої ящірки з різних місць перебування показав, що в печінці тварин з популяції зони промислового забруднення вміст білку був трохи вищий лише у самців у порівнянні з популяціями заповідника та Присамар'я.

У прудкої ящірки з зони забруднення знайдено вірогідне підвищення вмісту білків в шкірі в 1,5-2,3 рази в порівнянні з ящірками з "умовно чистих" біогеоценозів. Крім того, відзначене більш ніж двократне зниження кількості білку в нирках може бути свідченням дистрофії останніх. В цьому разі такі екотоксиканти, як важкі метали, не виводяться в достатній мірі з розчинними білковими комплексами через нирки та можуть зв'язуватись в нерозчинні комплекси в шкірі, що зумовлює підвищення кількості білку в цій тканині. Вміст білку в м'язах та гонадах у ящірок з забрудненної зони нижчий в 1,2-5,3 рази. В зоні забруднення підвищується вміст ліпідів в печінці, м'язах і у самців в гонадах. Таким чином, в організмі тварин в умовах промислового забруднення відбуваються визначені адаптаційні процеси. Слід відзначити високу реагентність ліпідів на фактори промислового забруднення, метаболічний зсув в бік енергетичного обміну, найбільшу стабільність цих показників у самців ящірок.

Під впливом промислового забруднення відбувається зміна фракційного складу ліпідів тварин. Кількість фосфоліпідів знижується в печінці, шкірі, легенях в 1,2-1,9 рази, тобто в органах, які межують з навколишнім середовищем (шкіра та легені) та здійснюють процес детоксикації (печінка), що може бути відображенням порушення енергетичного балансу. Кількість холестерину підвищується в печінці, шкірі, легенях та нирках ящірок з зони забруднення у порівнянні з тваринами з заповідника. Оскільки холестерин, як і фосфоліпіди, входить до складу клітинних мембран та також визначає їх проникливість, трапляється зміна властивостей плазматичних мембран клітин як реакція на дію ксенобіотиків.

Кількість тригліцеридів та ефірів холестерину, які є джерелом енергії в клітинах, знижена в різноманітних органах та тканинах у ящірок з зони забруднення в 1,8-20,9 разів у порівнянні з ящірками з заповідника. Певно, це відображає високі енергетичні витрати тварин в умовах забруднення.

Посилення діяльності органів може призводити до активації синтезу нуклеїнових кислот та білків (Меерсон, 1981). Згідно з отриманими даними можна відзначити тенденцію до зростання кількості РНК в 1,2-2,6 разів у деяких органах та тканинах прудкої ящірки з зони промислового забруднення в порівняні з тваринами з біотопів "умовно чистої" зони. У самок ящірок це особливо яскраво виявляється в печінці, а у самців - в шкірі та м'язах. Особливим специфічним показником є співвідношення РНК/ДНК в органах та тканинах тварин, яке може в значній мірі свідчити про транскрипційну активність генома. Співвідношення РНК/ДНК зростає в печінці у тварин з забруднених біогеоценозів у порівнянні з ящірками заповідника. У самок з зони забруднення транскрипційна активність в 1,9 рази більша, ніж у самок з заповідника. Співвідношення РНК/ДНК у м'язах ящірок з зони промислового забруднення також більше, ніж у ящірок з заповідника: у самок - в 1,2 рази, а у самців - в 2,3 рази.

Оскільки у відповідь на вимоги середовища зростає функція систем, відповідальних за адаптацію, то повинна розвиватися активація синтезу нуклеїнових кислот та білків. Але високі енергетичні витрати не дозволяють підтримувати гомеостаз і адаптуватися окремим організмам в умовах промислового забруднення. Про це свідчать зниження кількості білку, мембранних ліпідів (фосфоліпіди) та запасних ліпідів (тригліцериди) в органах та тканинах тварин. Система цитохромів Р-450 та b5 з одного боку відповідає за детоксикацію ксенобіотиків, а з другого вона зазнає впливу токсичного стресу. Здобуті дані свідчать про різке зниження кількості цих ферментів у тварин, які мешкають в зоні промислового забруднення, табл. 1.

Таблиця 1 Кількість цитохромів Р-450 и b5 в печінці прудкої ящірки, нмоль/мг мікросомального білку

Цитохром	Дніпровсько-Орільський заповідник	Зона промислового забруднення
	n	M±m	lim	n	M±m	lim
Р-450	11	0,43±0,06	0,32-0,56	7	0,15±0,03	0,11-0,22
b5	11	0,34±0,02	0,31-0,37	7	0,26±0,03	0,23-0,30

Монооксигенази зі змішаною функцією (Р-450 та b5) реагують на екотоксиканти органічного походження зростанням своєї кількості. Однак, значні стреси можуть призводити до вірогідного зниження їх кількості (Никоноров, 1990). Зниження вмісту цитохромів в печінці ящірок може свідчити про враження систем, які приймають участь як в детоксикації органічних ксенобіотиків, так і в підтримці гомеостазу в цілому.

Зміни біохімічних показників прудкої ящірки в модельних умовах при хронічній інтоксикації кадмієм

Для вивчення впливу хронічної інтоксикації кадмієм на деякі біохімічні показники прудкої ящірки були проведені модельні дослідження. Відловлені з контрольної ділянки (Присамар'я, сухуватий бір) тварини були розподілені на три групи. Крім однакового корму (комахи, в основному твердокрилі та прямокрилі), перша група (I) здобула 0,5 мг хлориду кадмію на добу, друга (II) - 1,0 мг, а третя (III) - 3,0 мг. Введення хлориду кадмію здійснювалось у вигляді розчину внутрішньошлунковим уприскуванням за допомогою катетера. Відбір проб здійснювався на 5-у, 10-у та 15-у добу експерименту.

При зростанні добової дози надходження кадмію в організм відбувається підвищення його накопичення в шкірі. Напевне, висока концентрація кадмію в шкірі (141,818,3 мг/кг с.в., n=5) може непрямо свідчити про адаптивне пристосування, котре виражається у виведенні токсиканта під час линяння (Шарыгин, 1981).

Встановлено, що при тривалому навантаженні високими концентраціями кадмію, останній в кістках та м'язах не відкладається, а витискається цинком. В той же час, в шкірі тварин його кількість значно підвищується, мал. 1.

Мал.1. Динаміка вмісту кадмію в шкірі прудкої ящірки в модельних умовах

Для аналізу можливостей використання хвостів, які рефлекторно відкидаються ящірками, з метою прижиттєвої біоіндикації забруднення середовища важкими металами була досліджена інтенсивність накопичення в них кадмію в умовах експерименту. Отримані дані свідчать про те, що при надходженні в організм кадмію в кількостях, які використані в експерименті, спостерігається підвищення вмісту даного елементу в хвостах в порівнянні з контролем. Так, у ящірок, які отримували за добу 1 мг хлориду кадмію, вміст кадмію через 15 діб зростає у відкинутих хвостах до 16 мг/кг сухої ваги.

В печінці спостерігається загальна тенденція до зниження кількості РНК при хронічній дії кадмію. Слід однак відзначити, що у тварин, які отримували максимальну дозу кадмію, після 10 діб експерименту кількість РНК в печінці виросла в 1,2 рази, але потім, на 15-й день значно знизилась (в 1,7 рази), що склало найменше значення серед усіх груп тварин. Для ДНК в печінці піддослідних тварин було характерним підтримання її кількості на відносно постійному рівні. Однак, у тварин ІІІ групи на кінець 15-ої доби експеримента рівень ДНК в печінці знизився. Певно, при відносно високій кількості кадмію адаптаційні механізми не вправляються та токсичний ефект виявляється значно сильнішим.

Динаміка співвідношення РНК/ДНК у тварин з I групи фактично не потерпіла змін. У тварин II та ІІІ групи відбувалось зниження співвідношення РНК/ДНК наприкінці експерименту. Таким чином, при щодобової дозі кадмію 0,5 мг транскрипційна активність генома відновлюється. При більш високих дозах синтетична активність знижується тим скоріше, чим вища токсична доза.

У м'язах синтетична активність генома знижується у тварин з підвищеним токсичним навантаженням. В той же час ящірки, які одержали мінімальну дозу, продемонстрували можливість росту синтетичної активності (отже посилення адаптаційних процесів) на 10-у добу експерименту. Однак при продовженні хронічної інтоксикації ця активність падала.

В печінці ящірок I групи спостерігався ріст кількості білку через 10 та 15 днів від початку експерименту в середньому на 10%. У II групі первинний ріст рівня білку (в 1,2 рази) змінюється різким зниженням (в 1,7 рази) на 15 добу експерименту. В той же час у ящірок ІІІ групи вміст білку в печінці спочатку знизився в 1,6 рази, але через 15 днів він був уже вище, ніж у тварин всіх груп. Таким чином, добова доза кадмію 3,0 мг виявилась надзвичайно високою, і на формування адаптаційного процесу був потрібний деякий час. Слід відзначити, що у тварин, які одержали максимальну дозу через 15 днів експерименту спостерігались дрібні некротичні плями, які проявлялись у 30% випадків.

В нирках в перші 5 днів навантаження кадмієм у тварин всіх трьох груп спостерігається значне зниження кількості білку в 1,6-2,0 рази. Однак, якщо у тварин І групи спостерігається стабільне підвищення кількості білку через 10 та 15 днів від початку експерименту, то у тварин II та III груп збільшення рівня білку через 10 днів змінюється його повторним зниженням через 15. В гонадах тварин І та II груп вміст білку зростав наприкінці експерименту. У ящірок з III групи кількість білку в гонадах знижується, що може відображати порушення їх розвитку. В м'язах тварин усіх груп кількість білку наприкінці експерименту знижується, що може свідчити про зростання енергетичних витрат тварин при зниженій транскрипційної активності.

Прудка ящірка як тест-об'єкт для біоіндикації техногенного забруднення середовища проживання

Даний вид плазунів є фоновим та масовим видом більшої частини території України та Європи. Він задовольняє усім вимогам, які пред'являються виду-біоіндикатору (Степанов, 1988, Lower, Kendall, 1990).

Дані, що отримані при вивченні популяцій в Присамар'ї, Дніпровсько-Орільському заповіднику, на території прилеглій до шахт Західного Донбасу та в зоні промислового забруднення відходами хімічних та металургійних підприємств свідчать про значне накопичення важких металів в нирках, печінці та кістках тварин в умовах забруднення. Для нирок коефіцієнти акумуляції (співвідношення орган/грунт) для кадмію досягають 6,3-7,9, а для свинцю 4,6-7,7, що дозволяє рекомендувати їх використання в системі біоіндикації в біогеоценозах з високою чисельністю лацертид.

Як показники, що дуже помітно змінюються в умовах забруднення, фракційний склад ліпідів та система цитохромів P-450 і b5 являються дуже корисними що до їх використання в біоіндикації, оцінці та прогнозуванні стану як популяцій, так і біогеоценозів в цілому. В більшості випадків біохімічні методи індикації засновані на умертвінні тварин. Ми вивчали можливість використання хвостів, які рефлекторно відкидаються ящірками, з метою прижиттєвої біоіндикації забруднення середовища важкими металами. Здобуті дані свідчать про те, що кількості цинку та кадмію в хвостах ящірок Західного Донбасу в 3,2 та 6,0 рази більші, ніж у ящірок з Присамар'я, хоча коефіцієнти акумуляції складають лише 1,6.

Висновки та рекомендації

Проведені дослідження свідчать про сприятливі біогеохімічні умови існування тварин в біогеоценозах Присамар'я та Дніпровсько-Орільському заповіднику. Деяка різниця може визначатися з одного боку особливостями мікрокліматичних, геохімічних та біотопічних умов, а з другого - слабкою трансформованістю біогеоценозів заповідника внаслідок близькості техногенних територий. В екосистемах зони промислового забруднення (м. Дніпродзержинськ) та вугледобування (Західний Донбас) популяції прудкої ящірки знаходяться в несприятливих умовах існування, що може привести до їх зникнення. Лісова рекультивація сприяє відновленню популяції.

Техногенне забруднення екосистем викликає насамперед значні зміни в кількісному складі популяцій прудкої ящірки. У порівнянні з нетрансформованими екосистемами їх чисельність знижується в 3,2-6,7 рази. Процес відновлення екосистем за допомогою лісової рекультивації супроводжується зростанням чисельності популяції (в 2,2-6,5 рази).

Зменшення чисельності популяції прудкої ящірки в трансформованих екосистемах відбувається на фоні перебудови параметрів популяційної структури та репродуктивного циклу, що може бути розглянуто як адаптаційний процес, який компенсує значні втрати популяції. Це визначається зміною статевої структури популяції, в якої зростає відсоткова кількість самок (в 1,2 рази) та підвищенням популяційної плодючості (на 10%). Значні втрати відбуваються в складі прибулої популяції.

Вплив промислового забруднення викликає зміни морфофізіологічних показників. Значно збільшуються індекси печінки, селезінки та нирок. Збільшення відносної ваги цих органів свідчить про інтенсифікацію метаболічних процесів в умовах забруднення.

Накопичення важких металів відбувається в усіх органах та тканинах, але найбільший рівень біоакумуляції спостерігається в нирках, печінці та шкірі. Найінтенсивніше накопичуються кадмій та свинець.

Зростання рівня важких металів (на прикладі кадмію) в умовах експерименту в шкірі та хвості прудкої ящірки свідчить про наявність адаптації організму щодо виділення токсикантів зі структурами, які втрачає організм в процесі линяння або аутотомії.

Реакції біохімічних показників виявляються у ящірок з сильно трансформованих біогеоценозів як збільшення вмісту білка в шкірі і ліпідів в печінці та м'язовій тканині, що обумовлено як адаптаційним процесом на організменному рівні, так і перебудовою мембранних структур у клітинах під впливом токсикантів. Це супроводжується зміною фракційного складу ліпідів печінки, шкіри та легенів у бік зниження рівня фосфоліпідів і тригліцеридів, що свідчить про значні енергетичні витрати організму тварин при дії токсикантів.

Збільшення вмісту нуклеїнових кислот та висока транскрипційна активність (відношення РНК/ДНК) у шкірі прудкої ящірки з забруднених біотопів веде до збільшення в ній вмісту білку та сприяє підвищенню стійкості до токсикантів.

Рівень ферментів мікросомальної фракції печінки Р-450 та b5, які відповідають за детоксикацію ксенобіотиків, знижується у тварин з біогеоценозів зони забруднення, що свідчить про зниження стійкості організму в умовах дії стресових факторів і неможливість повної адаптації до них.

Одержані дані свідчать про можливість використання прудкої ящірки як тест-об'єкта для біоіндикації забруднення важкими металами як окремих популяцій, так і біогеоценозу в цілому. В ранзі найбільш інформативних показників слід рекомендувати чисельність молоді, статеву структуру популяцій, зміну кількості ліпідів та їх фракцій, рівень транскрипційної активності нуклеїнових кислот та кількість ферментів (Р-450 та b5) мікросомальної фракції печінки. Для оцінки ступеню забруднення організму тварин важкими металами слід рекомендувати показники їх накопичення у хвостах, що дозволить проводити дослідження без умертвіння тварин.

Список опублікованих праць

Гассо В.Я. Особенности обмена белка и липидов в организме прыткой ящерицы (Lacerta agilis) в условиях антропогенной трансформации биогеоценозов // Вопросы степного лесоведения и лесной рекультивации земель. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1997. - С. 180-184.

Мисюра А.Н., Жуков А.В., Полоз О.В., Суханова В.Н., Гассо В.Я., Рева А.А., Кульбачко Ю.Л. Разработка метода комплексной эколого-биохимической оценки состояния популяций животных в техногенных экосистемах Приднепровья // Вестник Днепропетровского университета. Биология, экология. Вып.2. - Днепропетровск: ДГУ. - 1996. - C. 177-184.

Мисюра А.Н., Гассо В.Я., Полоз О.В., Суханова В.Н., Жуков А.В., Кульбачко Ю.Л., Рузина Е.Н. Сравнительная характеристика содержания некоторых микроэлементов в организмах беспозвоночных, земноводных и пресмыкающихся в условиях техногенного влияния // Вестник Днепропетровского госуниверситета. Биология и экология. Вып.3. - Днепропетровск: ДГУ. - 1997. - С.133-143.

Булахов В.Л., Губкин А.А., Пахомов А.Е., Бобылев Ю.П., Рева А.А., Гассо В.Я., Михеев А.В., Пономаренко А.Л., Компаниец А.Г. Функциональная роль высших гетеротрофов в выработке экологической устойчивости лесных биогеоценозов в условиях антропогенного пресса в степной зоне украины // Вестник Днепропетровского госуниверситета. Биология и экология. Вып.3. - Днепропетровск: ДГУ. - 1997. - С.113-119.

Misyura A.N., Gasso V.Y., Sukhanova V.N. Comparative ecology and biochemistry of amphibians and reptiles in polluted habitats // Advances in Amphibian Research in the Former Soviet Union. - Sofia-Moscow: PENSOFT Publ. - 1996. - Vol. 1. - P. 191-200.

Gasso V.Y. Some physiological indices of the sand lizard from the ecosystems of different transformation rate // Proc. VI Meeting "Species and its productivity in the distribution area" UNESCO programme "Man and Biosphere". - St.Petersburg. - 1993. - P. 164-165.

Гассо В.Я. Использование массовых видов пресмыкающихся для биомониторинга состояния окружающей среды в заповедниках // Матер. Міжнар. конф. присвяч. 100-річчю заповідання асканійского степу. "Актуальні питання збереження та відновлення степових екосистем". - Асканія-Нова. - 1998. - С. 255-257.

Місюра О.М., Булахов В.Л., Полоз О.В., Гассо В.Я., Суханова В.Н. Стан герпетофауни урбанізованих і рекреаційних територій у заплавах техногенних регіонів // Матер. конф. "Урбанізація як фактор змін біогеоценотичного покриву". - Львів: Академічний Експрес. - 1994. - C. 43-45.

Мисюра А.Н., Смирнов Ю.Б., Гассо В.Я., Марченковская А.А. Биотестирование как метод оценки природной среды // Матер. II Всеукр. конфер. "Проблеми фундаментальної екології". - Кривий Ріг. - 1997. - С. 42-43.

Гассо В.Я. Сравнительная характеристика микроэлементного состава различных видов пресмыкающихся степного Приднепровья // Вопросы герпетологии. - К.: Наукова думка. - 1989. - C. 55-56.

Мисюра А.Н., Сыпало Т.И., Гассо В.Я. Некоторые механизмы устойчивости популяций рвзличных видов амфибий и рептилий к влиянию антропогенных факторов // Тез. докл. Всес. школы. "Проблемы устойчивости биологических систем". - Харьков. - 1990. - C. 173-174.

Гассо В.Я., Мисюра А.Н., Булахов В.Л. Эколого-биохимические показатели прыткой ящерицы как показатель состояния наземной герпетофауны в техногенных регионах // Тез. Всес. конф. "Экологические проблемы охраны живой природы". - Часть 2. - Москва. - 1990. - C. 97.

Gasso V.Y. Some effects of environmental pollution and of benzene alone on protein and lipid bioconcentration in the sand lizard Lacerta agilis L. // Abstracts 2nd Europ. Conf. on Ecotoxicology. - Amsterdam. - 1992. - P 2-88.

Гассо В.Я., Суханова В.Н. Пресмыкающиеся Днепровско-Орельского заповедника и их использование в системе экологического мониторинга // Екологічні основи оптимізації режиму охорони і використання природно-заповідного фонду. - Рахів. - 1993. - C. 243-244.

Gasso V.Y. Heavy metals, protein and lipid bioconcentration in the sand lizard blood under pollution impact // Absrtracts 7th Ordinary General Meeting SEH. - Barcelona. - 1993. - P. 69.

Gasso V.Y. Lipid composition of some lizard organs under industrial pollution // Environmental Toxicology: Pollutants in the Environment and their Toxic Effects. Central Eastern Europ. Regional Meeting of SECOTOX. - Porabka-Kozubnik, Poland. - 1993. - P. 96.

Gasso V.Y., Sukhanova V.N. Heavy metals body burden of the sand lizard (Lacerta agilis L.) in the Samara-river region (Ukraine) // Вестник Днепропетровского Университета. Биология и экология. Вып. 1. - Днепропетровск: ДГУ. - 1993. - C. 114-115.

Gasso V.Y., Bulakhov V.L. Lizards reproductive adaptation under strong indusrial pollution // Abstracts 2nd World Congress of Herpetology. - Adelaide. - 1994. - P. 95.

Gasso V.Y., Doroshenko T.B. Chemical risk assessment for reptiles under environmental pollution // Abstracts EERO Symp. "Chemical Risk Assessment". - Moscow. - 1994. - P. 26.

Gasso V.Y. Aspects of reptiles response to heavy metals contamination: species diversity, bioaccumulation and biochemical alterations // 3rd Int. Confer. on the Biogeochemistry of Trace Elements. Theme B: Impacts and Pathways of Exposure. - Paris. - 1995, B1. - No page numbers.

Misyura A.N., Gasso V.Y., Sukhanova V.N., Poloz O.V. Determination of the degree of heavy metal environmental pollution using amphibians and reptiles as bioindicators in biomonitoring system // Abstracts 6th Internat. Hans Wolfgang Nurnberg Memorial Symp. on Metal Compounds in Environment and Life. - Julich, Germany. - 1995. - P. 152.

Misyura A.N., Gasso V.Y., Poloz O.V., Sukhanova V.N.. Using animals biochemical parameters for risk assessment under toxicants impact // EERO-USAID Symp. on Ecological Chemistry. - Chisinau, Moldova, 1995. - P. 152.

Gasso V.Y., Astakhov O.V., Goloskok T.A. Possible using reptiles for bioindication of heavy metals pollution // Abstracts 1st Practical сonf. "Sustainable development: environmental pollution and ecological safety". - Vol. 2. - Dnepropetrovsk: DSU. - 1995. - P. 51-52.

Gasso V.Y. Ecotoxicological effects on DNA and RNA levels in lizards // Abstracts 4th Europ. Conf. SECOTOX. "Ecotoxicology and Environmental Safety". - Metz, France. - 1996. - P. C22.

Gasso V.Y. Toxicological aspects of lizards metabolism under industrial pollution // Abstracts 2nd Practical Conf. "Sustainable development: system analysis in ecology". - Sevastopol. - 1996. - P. 137-138.

Гассо В.Я., Голоскок Т.А. Стан плазунів в різних за ступенем антропогенної трансформації угрупованнях // Проблеми фундаментальної екології. - Кривий Ріг. - 1996. - С. 35.

Гассо В.Я., Кульбачко Ю.Л., Мисюра А.Н. Изменение некоторых биохимических показателей позвоночных и беспозвоночных животных в услоиях промышленного загрязнения среды обитания // Тези конф. "Екологія та інженерія. Стан, наслідки, шляхи утворення екологічно чистих технологій". - Дніпродзержинськ. - 1996. - С. 41-42.

Гассо В.Я. Екологiчнi особливостi прудкої ящiрки в умовах промислового забруднення // Тези IV Мiжнар. конф. "Франція та Україна, науково-практичний досвiд у контекстi дiалогу нацiональних культур". - Том 2. - Частина 2. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1996. - С.23.

Gasso V.Y. Industrial pollution influence on biochemical indices of the sand lizard Lacerta agilis L. // Herpetology'97. 3rd World Congress Herpetology, Abstracts. - Prague. - 1997. - P. 74.

Gasso V.Y. Indices of reptiles protein and lipid metabolism as bioindicators of pollution impact // Central Eastern Europ. Conf. Ecotoxicology and Environmental Safety. - Jurmala. - 1997. - P. 44.

Misyura A.N., Vinnichenko A.N., Gasso V.Y. Using different animal species as environmental bioindicators in South Eastern Ukraine // 9th Internat. Symp. on Bioindication. - Serdang, Malaysia. - 1997. - P. 44.

Gasso. V.Y. Different levels of reptile homeostasis under conditions of environmental stress // Toxicology Letters. Suppl. 1/95, 1998. - P. 238.

Gasso, V.Y. Peculiarities of lipid metabolism in lizards under industrial pollution // 9th SEH Ordinary General Meeting. Programme and Abstract. - Le Bourget du Lac, France. - 1998. - No page numbers.

Misyura A.N.. Gasso V.Y.. Marchenkovskaya A.A. Influence of technogenic landscape changing on amphibian and reptile populations // Program and Abstract Internat. Conf. "Present and historical nature-culture interactions in landscapes". - Prague. - 1998. - No page numbers.

Гассо В.Я. Популяционно-биологический анализ сеголеток ящериц как метод оценки состояния экосистем при их антропогенной трансформации // Тез. докл. Третьей Междунар. конф. по устойчивому развитию. "Проблемы индустриальных регионов: менеджмент и экология". - Запорожье, 1998. - С. 59-60.

Гассо В.Я. Возможное использование рефлекторно отбрасываемого ящерицами хвоста в целях прижизненной биоиндикации загрязнения среды тяжелыми металлами // Тези Міжнар. конф. "Питання біоіндикації і екології". - Запоріжжя. - 1998. - С. 46.

Анотація

Гассо В.Я. Еколoго-біохімічні особливості взаємодії прудкої ящірки (Lacerta agilis L.) з техногенним середовищем в умовах степового Придніпров`я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Дніпропетровський держуніверситет, 1998.

Дисертацію присвячено питанням вивчення стану популяцій прудкої ящірки в умовах центрального степового Придніпров'я. Встановлені деякі екологічні (щільність популяцій, статева структура, поповнення молоддю) та біохімічні (вміст важких металів, білку, ліпідів та їх фракцій, ДНК, РНК, цитохромів Р-450 та b5) показники прудкої ящірки. Виявлено реакцію цього виду на техногенну трансформацію біогеоценозів. Визначено найбільш інформативні показники, які можуть бути використані для біоіндикації забруднення наземних екосистем.

Ключові слова: прудка ящірка, екологія, важкі метали, білок, ліпіди, ДНК, РНК, цитохроми Р-450 та b5, забруднення, біоіндикація.

Аннотация

Гассо В.Я. Эколoго-биохимические особенности взаимодействия прыткой ящерицы (Lacerta agilis L.) с техногенной средой в условиях степного Приднепровья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. - Днепропетровский госуниверситет, 1998.

Диссертация посвящена изучению состояния популяций прыткой ящерицы в условиях центрального степного Приднепровья. Установлены некоторые экологические (плотность популяций, половая структура, пополнение молодью) и биохимические (содержание тяжелых металлов, белка, липидов и их фракций, ДНК, РНК, цитохромов Р-450 и b5) показатели прыткой ящерицы. Выявлена реакция данного вида на техногенную трансформацию биогеоценозов. Определены наиболее информативные показатели, которые могут быть использованы для биоиндикации загрязнения наземных экосистем.

Ключевые слова: прыткая ящерица, экология, тяжелые металлы, белок, липиды, ДНК, РНК, цитохромы Р-450 и b5, загрязнение, биоиндикация.

Summary

Gasso V.Y. Ecology-biochemical peculiarities of interaction of sand lizard (Lacerta agilis L.) with technogenic environment under conditions of steppe Dnieper region. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree by speciality 03.00.16 - ecology. - Dnipropetrovsk State University, Dnipropetrovsk, 1998.

The dissertation is devoted to the state of sand lizard populations in central steppe Dnieper region. Some ecological (populations' density, sex ratio, replenishment by young animals) and biochemical (the content of heavy metals, protein, lipids and its fractions, DNA, RNA in organs and tissues, cytochromes P-450 and b5 in microsomes of liver) indices of the sand lizard is determined. The responce of this species to technogenic transformaton of biogeocenoses has been revealed. The most informative indices which may be used for bioindication of terrestrial ecosystems pollution have been established.