Яблуневий квіткоїд та яблунева плодожерка у східному лісостепу України (фенологія, шкодочинність, прогноз)

Особливості фенології яблуневого квіткоїда в роки досліджень. В 1996-1998 рр. яблуневий квіткоїд развивався в такі строки. Вихід жуків з місць зимівлі розпочався у фенофазу набухання плодових бруньок у яблуні сорту Білий налив, масовий вихід - через три дні після його початку. Відкладання яєць розпочалося у фенофазу оголення суцвіть, відродження перших личинок - у фенофазу рожевого бутону, перетворення в лялечку - наприкінці цвітіння, вихід жуків нової генерації - через 11-12 днів після закінчення цвітіння, під час першої хвилі опадання надмірної зав'язі.

Шкодочинність яблуневого квіткоїда в роки досліджень. В 1996-1998 рр. яблуневий квіткоїд зустрічався в масовій кількості і значно пошкоджував бутони яблуні. Облік пошкодженості проводили на літніх (Білій налив, Мелба, Мантет), осінніх (Слава переможцям, Мекинтош) і зимових (Спартан) сортах яблуні окремо на периферії та в центральній частині крони (табл.1). За периферійну частину крони було прийнято 50 см від кінця гілок і далі в середину крони, а решту - за центральну частину.

В середньому по шести сортах в 1996 р. частка пошкоджених бутонів в периферійній частині крони склала 60,8 % від загальної кількості пошкоджених бутонів, в центрі - 39,2 %, в 1997 р. - відповідно 53,9 і 46,1 %, в 1998 р. - 60,7 і 39,3 %.

Як видно з таблиці, найбільш висока пошкодженість бутонів була відмічена в 1997 р., найменша - в 1996 р.

Незважаючи на коливання ступеня пошкодженості по сортах і по роках, більш високий процент пошкоджених бутонів був відмічений в периферійній частині крони в порівнянні з центральною. Значно менша різниця у пошкодженості бутонів між периферійною і центральною частинами крони пояснюється формою крони (табл. 2).

Таблиця 1. Пошкодженість бутонів різних сортів яблуні яблуневим квіткоїдом на периферії та в центрі крони (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва)

Таблиця 2. Пошкодження бутонів яблуні яблуневим квіткоїдом в залежності від форми крони (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва)

На сортах Білий налив, Спартан, Мелба з розрідженою кроною частка пошкоджених бутонів в периферійній і центральній частинах крони становила в 1996 р. відповідно 56,0 і 44,0 % від загальної кількості пошкоджених бутонів, в 1997 р. - 53,8 і 46,2 %, в 1998 р. - 58,9 і 41,1 %.

На сортах Мантет, Слава, переможцям, Мекинтош із загущеною кроною це співвідношення було таким: 1996 р. - 65,8 і 34,2 %, 1997 р. - 54,2 і 45,8 %, 1998 р. - 63,1 і 36,9 %.

Як показали підрахунки, число пошкоджених бутонів в периферійній частині крони перевищувало їх число в центральній частині. Проте в центрі розрідженої крони пошкоджених бутонів було більше, ніж в центрі загущеної крони.

Лабораторні досліди Н.Н. Третьякова (1982) показали, що найбільша плодючість яблуневого квіткоїда (в середньому 40,5 яєць на одну самку) відмічена в межах температур +10-15 ⁰С. При температурі вище +15 ⁰С кількість відкладених яєць зменшується.

У Східному Лісостепу України самки в найбільш сприятливі за температурним режимом години інтенсивно відкладають яйця в бутони на периферії крони і тільки з настанням тепла, яке перевищує оптимум для квіткоїда (+20-25 ⁰С), жуки мігрують в середину крони, проте їх активність і здатність до відкладання яєць при цьому значно знижуються.

Якщо жуки у весняний період зосереджуються в основному на периферії крони, пошкоджуючи бутони, то жуки нового покоління в літній період (в найбільшу спеку - у червні-липні) знаходяться в центральній частині крони, значно пошкоджуючи листя (табл.3).

Таблиця 3. Пошкодження листя яблуні сорту Білий налив яблуневим квіткоїдом (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва, 1998 р.)

Так, на п'яти яблунях літнього сорту Білий налив в центрі крони виявилося 33,3 % пошкодженого листя, на периферії - тільки 18,3 %.

Актуальним є питання про зміну біохімічного складу в листі, пошкодженому яблуневим квіткоїдом (табл. 4).

В листі, пошкодженому жуками яблуневого квіткоїда, вміст хлорофілу А зменшується на 9,5 %, хлорофілуВ - на 33,3; каталази - на 3,0; пероксидази - на 17,6; поліфенолоксидази - на 6,0 %. Маса абсолютно сухої речовини знижується на 4,3 % в порівнянні з непошкодженим листям.

Таблиця 4. Біохімічний аналіз листя сорту Білий налив (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва)

Пошкоджене листя в значній мірі втрачає можливість нормального фотосинтезу, нагромадження пластичних речовин. А це, безумовно, позначається на кількості й якості урожаю. Цей висновок підтверджується даними В.Н. Корчагіна (1987): при втраті 10 % листя яблуні дерева втрачають майже 5 % урожаю, а при втраті 75 % листя урожай втрачається повністю.

Ми проводили абсолютні підрахунки на шести деревах літнього сорту Мелба семи-восьмирічного віку з метою визначення впливу пошкодженості бутонів квіткоїдом на урожай. Три дерева були оброблені фастаком (3-5 л робочого розчину на дерево) у фенофазу оголення суцвіть, три дерева не оброблялися інсектицидом (табл. 5). Обробки інсектицидами більше не проводилися, аж до збирання вражаю.

Таблиця 5. Вплив пошкодження бутонів яблуневим квіткоїдом в середньому на одно семи-восьмирічне дерево сорту Мелба на урожай (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва)

Бутони, пошкоджені яблуневим квіткоїдом, були зібрані під час цвітіння: вони визначалися по ковпачках. Опалі бутони, квітки та плоди не враховувалися. Урожай був знятий 28 липня. На контрольних деревах виявилося в середньому 296 плодів, на оброблених - 545. В зв'язку з цим ми припускаємо існування у самок яблуневого квіткоїда вибірності при відкладанні яєць. Очевидно, віддаєтьсяперевага більш продуктивним бутонам з периферійної частини крони, де розвиваються в основному найміцніші бутони та найякісніші плоди. Проведені нами біохімічні аналізи показали, що плоди з центральної частини крони поступаються за масою, вмістом цукру, мікро- та макроелементів плодам з периферії крони.

ЯБЛУНЕВА ПЛОДОЖЕРКА

В = 28,11 + 0,144 W + 0,012 СЕТ + 0,004 СО

(В - прогнозна шкодочинність яблуневої плодожерки в наступному році;

W - сонячна активність (СА) в поточному році;

СЕТ - сума ефективних температур за вегетаційний період;

СО - сума опадів за вегетаційний період).

Застосування рівняння регресії дало нам можливість зробити розрахунки для прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки в 1997-1999 рр.

На 1997 р.:В= 28,11 + 0,144 х 8,6 + 0,012 х 1341,1 + 0,004 х 297,8 = 46,7 %;

на 1998 р.:В= 28,11 + 0,144 х 21,5 + 0,012 х 1135,8 + 0,004 х 404 = 46,4 %;

на 1999 р.:В= 28,11 + 0,144 х 74,9 + 0,012 х 1311,9 + 0,004 х 218,1 = 55,5 %.

Вірогідність прогнозу виявилася високою для 1998 р. (46,4 %, фактично - 54,8 %). Прогноз на 1997 р. не виправдався (46,7 %, фактично - 20,9 %). Це ми пояснюємо тим, що розроблена нами модель прогнозування шкодочинності яблуневої плодожерки не розрахована на аномальні явища природи (тривалі похолодання нижче порогу розвитку шкідника в період масового льоту метеликів та відкладання яєць першої генерації).

Наведене рівняння служить математичною моделлю кількісного прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки на наступний рік або сезон.

Такий підхід до розробки річного прогнозу повністю виправданий і був свого часу використаний Є.М. Білецьким (1992) для складання річного прогнозу появи шкідливої черепашки в Харківській області.

Бутони на периферії крони яблуні в значно більшій мірі пошкоджуються яблуневим квіткоїдом, ніж в її центральній частині. В середньому по шести сортах в 1996-1998 рр. було пошкоджено 53,9-60,8 % бутонів (від загальної кількості пошкоджених бутонів) на периферії крони і 39,2-46,1 % в центрі крони.

Визначено ступінь пошкодженості бутонів яблуні яблуневим квіткоїдом залежно від форми крони: при загущеній кроні пошкоджувалося на периферії 54,2-65,8 % бутонів і 34,2-45,8 % в центрі крони, при розрідженій кроні - на периферії 53,8-58,9 % і в центрі 41,1-46,2 % (від загальної кількості пошкоджених бутонів).

Жуки яблуневого квіткоїда нового покоління в більшій мірі пошкоджували листя в центральній частині крони - 33,3 %, на периферії-18,3 %, що пов'язано з міграцією шкідника.

Біохімічні аналізи непошкодженого листя та пошкодженого жуками яблуневого квіткоїда нової генерації показали, що в пошкодженому листі вміст хлорофілу "А"знижується на 9,5 %; хлорофілу "В" - на 33,3; каталази - на 3,0; пероксидази - на 17,6; поліфенолоксидази - на 6,0 %, що призводить до порушення метаболізму та втрати врожаю.

Абсолютні підрахунки на семи-восьмирічних не оброблених інсектицидом деревах показали, що при пошкодженні 69,3 % бутонів урожай плодів знижується майже на 50 % в порівнянні з обробленими деревами.

При вивченні фенології яблуневої плодожерки в 1997 р. вперше було виявлено значну загибель метеликів яблуневої плодожерки першої генерації в період їх масового льоту та відкладених яєць через тривале пониження температури повітря (нижче порогової) з 25 травня по 7 червня. Наслідком цього стала незначна пошкодженість плодів (біля 4 %). Аналогічне явище було в регіоні в 1969, 1980 та 1990 рр.

Яблунева плодожерка в значно більшій мірі пошкоджує плоди на периферії крони, ніж в центральній, незалежно від їх стиглості. На літньому сорті Білий налив частка пошкоджених плодів в 1996-1998 рр. на периферії становила 62,0-68,5 %, в центрі - 31,5-36,5 % від загальної кількості пошкоджених плодів, на осінньому сорті Слава переможцям - відповідно 69,3-71,6 і 28,4-30,7 %.

Встановлено, що і пошкоджені, і не пошкоджені яблуневою плодожеркою плоди, взяті для аналізу з центральної частини крони, в значній мірі поступаються плодам з периферійної частини крони за вмістом цукру, мікро- та макроелементів і за масою. Роздільні обліки пошкодженості плодів як на периферії, так і в центрі крони дозволяють визначити не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди.

Яблунева плодожерка в більшій мірі пошкоджує плоди із східного боку крони дерева: в 1996-1998 рр. було пошкоджено 36,1-59,7 % плодів від загальної кількості пошкоджених; з південного боку - 23,9-32,7; із західного - 10,2-19,3; з північного - 6,2-17,3 %.

Вперше розроблено математичну модель прогнозу шкодочинності яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України з урахування космічних і геофізичних факторів. Згідно з нашим прогнозом, в 1999 р. очікувана пошкодженість плодів яблуні яблуневою плодожеркою може перевищити 50 %.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Наші трирічні дослідження показали доцільність розріджування крон (обрізання), яке забезпечує більше проникнення світла та тепла в центральну частину крони. Це обумовлює більш рівномірне розосередження яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки в кроні дерев і зменшення пошкодженості бутонів та плодів на периферії крон, яка дає більш якісні плоди.

За результатами наших досліджень рекомендується в роки масового розмноження яблуневого квіткоїда провести обприскування дерев не у фенофазу зеленого конусу або рожевого бутона, а у фенофазу оголення суцвіть, що співпадає з початком відкладання яєць самками шкідника. Обробка в цю фенофазу дає можливість збільшити урожай майже на 50 % в порівнянні з урожаєм на необроблених деревах.

В роки тривалого пониження температури повітря нижче порогової (подібно до 1997 р.) під час масового льоту та відкладання яєць метеликами яблуневої плодожерки першої генерації (похолодання призводить до значної загибелі шкідника) рекомендується звести до мінімуму кількість хімічних обробок проти указаного покоління або повністю виключити їх.

Службі сигналізації та прогнозів пропонується використовувати розроблений нами річний прогноз шкодочинності яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України. Розрахунки проводити за таким рівнянням регресії:

В = 28,11 + 0,144 W + 0,012 СЕТ + 0,004 СО

(В - прогнозна шкідливість яблуневої плодожерки в наступному році;

W - сонячна активність (СА) в поточному році;

СЕТ - сума ефективних температур за вегетаційний період;

СО - сума опадів за вегетаційний період).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Василиу В.А. О некоторых особенностьях развития яблонной плодожорки первого поколения в 1997 году // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. - 1997. - Т. 5. - Вып. 2. - С. 159-160.

2. Василиу В.А. Фенология и вредоносность яблонного цветоеда (Anthonomus pomorum L.) в Восточной Лесостепи Украины // Вестник зоологии (праці V з^,їзду Українського ентомологічного товариства, 7-11 вересня 1998 р.). - 1998. - № 9. - С. 34-38.

3. Василиу В.А., Лукьянченко А.П. Изменения биохимического состава плодов яблони и груши в зависимости от освещенности и поврежденности плодожорками // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. - 1998. - Т. 6. - Вып.1. - С. 137-139. (Особистий внесок здобувача 50 %. Отримано експериментальні дані та проведено їх узагальнення).

4. Василиу Василис Андреа. Вредоносность яблонной плодожорки в Восточной Лесостепи Украины // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. - 1999. - Т. 7. - Вып. 1. - С. 154-157.

5. Василиу В.А. Некоторые особенности поведения и вредоносности яблонного цветоеда // V з`їзд Українського ентомологічного товариства: Тези доп. - Київ, 1998. - С. 30-31.