Наукова новизна. Робота є першим комплексним дослідженням фауни, закономірностей ландшафтного та стаціального розподілу, фенологічних особливостей і зоогеографічної структури вогнівок північного сходу України на основі аналізу великого фактичного матеріалу. На території поліської та лісостепової зон Лівобережної України виявлено 177 видів вогнівок, з яких 33 види вперше вказані для району досліджень, а 10 видів (Pyralis lienigialis; Phycita meliella, Acrobasis sodalella, Exophora florella, Homoeosoma inustella, Phycitodes inquinatella, Cadra figulilella, C. cautella, Catoptria permiacus, C. margaritella) - для території України в цілому. 10 видів вперше знайдено на території Лісостепової зони України: Isauria dilucidella, Nyctegretis triangulella, Phycitodes lacteella, P. albatella, Euchromius ocellea, Chilo christophi, Calamotropha aureliella, Agriphila straminella, Sclerocona acutellus, Ostrinia scapulalis); 8 видів (Gymnancyla canella, Nyctegretis triangulella, Phycitodes lacteella, Phycitodes albatella, Euchromius ocellea, Chilo christophi, Agriphila straminella, Ostrinia scapulalis) вперше вказані для Полісся; 8 видів (Cryptoblabes bistriga, Clasperopsis fumella, Dioryctria schuetzeella, Scoparia basistrigalis, Eudonia murana, Crambus ericella, C. hamella, Panstegia aerealis) раніш були відомі лише в межах західних областей України.

Вперше для вогнівок регіону:

встановлені фенологічні групи та складені схеми життєвих циклів;

проаналізовані особливості трофічної спеціалізації гусені, зокрема живлення різними частинами та органами рослин, та її приналежність до екосистем певних флористичних угруповань;

виділено 23 типи ареалів видів, за якими вогнівок регіону віднесено 10 зоогеографічних комплексів, що дозволило висвітлити зоогеографічну структуру регіональної фауни.

Практичне значення одержаних результатів. Робота виконана на основі аналізу великого фактичного матеріалу, що становить цінність для подальших наукових розробок. Отримані дані можуть бути використані при розробці засобів боротьби зі шкідливими видами, прогнозування масових розмножень останніх та при плануванні комплексів природоохоронних заходів.

Особистий внесок здобувача. Самостійно проведено аналіз, узагальнення та статистичну обробку матеріалів, формування висновків, підготовку матеріалів до друку, апробацію результатів. Дисертант зібрав більшу частину фактичного матеріалу (близько 20 тис. особин) та опрацював понад 1000 екземплярів із колекційних фондів Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Інституту зоології НАН України ім. І.І. Шмальгаузена. З метою визначення видового складу виготовано понад 1200 препаратів геніталій. Пошукачем здійснені збір та узагальнення даних про фенологічні особливості та трофічні зв'язки вогнівок регіону досліджень; встановлені особливості стаціального розподілу цих комах; здійснено зоогеографічний аналіз.

Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертаційної роботи були представлені на конференції молодих вчених “Сучасні питання і проблеми зоологічної науки” (Київ, Україна, 2002); всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологічні дослідження річкових басейнів Лівобережної України” (Суми, Україна, 2002); всеукраїнській конференції молодих вчених “Актуальні питання сучасного природознавства-2003” (Сімферополь, Україна, 2003); всеукраїнській науково-практичній конференції “Академік В.І. Вернадський і світ у третьому тисячолітті” (Полтава, Україна, 2003); науково-практичній конференції “Проблеми збереження ландшафтного, ценотичного та видового різноманіття басейну Дніпра” присвяченої 75-річчу заповідника “Михайлівська цілина” (Суми, Україна, 2003); міжнародній науково-практичній конференції “Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття” (Канів, Україна, 2003); науково-практичній конференції “Природничі науки на межі століть” (до 70-річчя природничо-географічного факультету НДПУ) (Ніжин, Україна, 2004); всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України” (Полтава, Україна, 2004); науковій конференції молодих учених “Наукові основи збереження біотичної різноманітності” (Львів, Україна, 2004); наукових читаннях, присвячених 170-річчю кафедри зоології та 100-річчю від дня народження професора О.Б. Кістяківського (Київ-Канів, Україна, 2004); матеріали роботи представлені для занесення до літопису природи НПП “Деснянсько-Старогутський”.

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено в 13 друкованих працях, з яких 4 - статті у фахових виданнях, 9 - публікації у матеріалах і тезах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 162 сторінках машинописного тексту, містить вступ, шість розділів основної частини, висновки, список використаних джерел (208 джерел) та три додатки (16 сторінок).

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Фауна вогнівок північно-східних областей України довгий час залишалась майже не вивченою. В роботах переважно прикладного характеру є дані лише про декілька десятків видів. Більш ґрунтовні роботи - це списки 70 видів з півночі Київщини [Совинський, 1926] та 87 - з околиць Києва [Жихарев, 1928]. В цілому в цих двох працях для Київської області вказано 106 видів піралід; незабаром це число зростає до 162 [Совинський, 1935]. В останній роботі наведені фенологічні характеристики та інші екологічні особливості багатьох видів. Доповнює список робіт по місту Київу стаття про фауну Голосіївського лісу (89 видів) [Лебедев, 1936]. Загалом для Київської області відомо 168 видів, однак за останні 70 років жодних нових даних про вогнівок Київщини не опубліковано.

Дані про вогнівок інших областей центральної та північно-східної України дуже фрагментарні. Так, для Полтавщини відомо 15 видів [Круликовский, 1901, 1904], Чернігівщини - 2 [Совинський, 1935], Черкащини (район Канівського заповідника) - 23 [Кришталь, 1947], Сумщини - 24 [Бідзіля, 1998; Медведев, 1963], Харківщини - 19 [Ярошевский, 1879; Alberti, Soffner, 1962].

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Фауністичні збори та екологічні спостереження проводили в 1999-2004 рр. в 55 пунктах на території Полісся та лісостепу Лівобережної України.

Стаціонарні дослідження були здійснені в м. Ніжин (1999 - 2004 рр.), с. Ядути (1999 - 2004 рр.) - Чернігівська область; с. Вакалівщина (1999 - 2004 рр.), с. Стара Гута (Національний природний парк “Деснянсько-Старогутський” 2002, 2004 рр.) - Сумська область; Канівському природному заповіднику та його околицях (2002 - 2004 рр.) - Черкаська область.

Фауністичний матеріал та відомості про екологічні особливості зібрано з використанням добре апробованих методів: збір імаго на світло; збір імаго на приманки; ручний збір метеликів; збір гусені та лялечок вогнівок.

Крім опрацювання власного матеріалу, який в цілому налічує понад 20 тис. екземплярів, нами опрацьовані збори дрібних лускокрилих, здійснені студентами Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Ніжинського педагогічного університету ім. М. Гоголя, Сумського педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. Вивчені музейні фонди вогнівок зоомузею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Інституту зоології НАНУ ім. І. І. Шмальгаузена. Визначення імаго проводили за опублікованими керівництвами, а також шляхом порівняння із визначеним фахівцями колекційним матеріалом.

ФІЗИКО ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Подано коротку характеристику кліматичних умов, різноманітності ландшафтів та ботанічних угруповань, наведено фізико-георафічне районування регіону досліджень.

ТАКСОНОМІЧНА СТРУКТУРА ВОГНІВОК РЕГІОНУ

Фауна вогнівок поліської та лісостепової зон Лівобережної частини України з урахуванням результатів наших досліджень налічує 206 видів з 119 родів що належать до 10 підродин.

На території регіону вперше знайдено 33 види: Synaphe punctalis F.; Cryptoblabes bistriga Haw.; Pempeliella dilutella D. & S.; Clasperopsis fumella Ev.; Psorosa dahliella Tr.; Dioryctria schuetzeella Fuchs; Conobathra tumidana D. & S.; Trachycera legatella Haw.; Glyptoteles leucacrinella Z.; Isauria dilucidella Dup.; Gymnancyla canella D. & S.; Eccopisa effractella Z.; Nyctegretis triangulella Rag.; Phycitodes lacteella Rothschild; P. albatella Rag.; Cadra furcatella H.-S.; Scoparia basistrigalis Knaggs; S. ingratella Z.; Eudonia murana Curt.; Euchromius ocellea Haw.; Chilo phragmitella Hb.; C. christophi Blesz.; Calamotropha aureliella F. R.; Crambus ericella Hb.; C. hamella Thnbg.; Agriphila straminella D. & S.; Platytes cerussella D. & S.; Evergestis politalis D. & S.; Udea olivalis D. & S.; Panstegia aerealis Hb.; Nascia cilialis Hb.; Sclerocona acutellus Ev.; Anania verbascalis D. & S..

Зі 177 виявлених нами видів 113 (71% від загальної кількості) були присутні у зборах в межах обох природних зон: Aphomia sociella L.; Pyralis regalis D. & S.; Pyralis farinalis L.; Aglossa pinguinalis L.; Hypsopygia costalis F.; Orthopygia glaucinalis L.; Endotricha flammealis D. & S.; Ortholepis betulae Gz.; Pyla fysca Haw.; Pempeliella dilutella D. & S.; Clasperopsis fumella Ev.; Sciota rhenella Znk.; Sciota hostilis Stph.; Paranephopterix adelphella F. R.; Selagia argyrella D. & S.; Etiella zinckenella Tr.; Oncocera semirubella Sc.; Laodamia faecella Z.; Myrlaea marmorata Alph.; Pempelia formosa Haw.; Dioryctria silvestrella Rtzb.; Dioryctria simplicella Hein.; Dioryctria abietella D. & S.; Nephopterix angustella Hb.; Trachycera advenella Znk.; Acrobasis consociella Hb.; Acrobasis obtusella Hb.; Glyptoteles leucacrinella Z.; Myelois circumvoluta Gf.; Assara terebrella Znk.; Euzophera cinerosella Z.; Cymbalorissa fuliginosella Hein.; Nyctegretis lineana Sc.; Nyctegretis triangulella Rag.; Homoeosoma sinuella F.; Homoeosoma nebulella D. & S.; Phycitodes binaevella Hb.; Phycitodes albatella Rag.; Anagasta kuehniella Z.; Cadra furcatella H.-S.; Anerastia lotella Hb.; Scoparia subfusca Haw.; Scoparia basistrigalis Knaggs; Scoparia ambigualis Tr.; Scoparia pyralella D. & S.; Scoparia ingratella Z.; Dipleurina lacustrata Panzer; Eudonia truncicolella Stt.; Euchromius ocellea Haw.; Chilo phragmitella Hb.; Chilo christophi Blesz.; Calamotropha paludella Hb.; Chrysoteuchia culmella L.; Crambus pascuella L.; Crambus pratella L.; Crambus lathoniella Znk.; Crambus perlella Sc.; Agriphila tristella D. & S.; Agriphila inquinatella D. & S.; Agriphila selasella Hb.; Agriphila straminella D. & S.; Agriphila poliellus Tr.; Catoptria pinella L.; Catoptria falsella D. & S.; Catoptria verella Znk.; Thisanotia chrysonuchella Sc.; Pediasia luteella D. & S.; Pediasia contaminella Hb.; Platytes cerussella D. & S.; Platytes alpinella Hb.; Donacaula forficella Thnbg.; Donacaula mucronella D. & S.; Elophila nymphaeata L.; Acentria ephemerella D. & S.; Cataclysta lemnata L.; Parapoynx stratiotatum L.; Nymphula stagnata Don.; Eurrhypis pollinalis D. & S.; Evergestis frumentalis L.; Evergestis forficalis L.; Evergestis extimalis Sc.; Evergestis limbata L.; Evergestis pallidata Hufn.; Udea fulvalis Hb.; Udea prunalis D. & S.; Opsibotys fuscalis D. & S.; Loxostege turbidalis Tr.; Margaritia sticticalis L.; Ecpyrrhorrhoe rubiginalis Hb.; Haematia despicata Sc.; Pyrausta aurata Sc.; Pyrausta purpuralis L.; Pyrausta ostrinalis Hb.; Nascia cilialis Hb.; Sitochroa palealis D. & S.; Sitochroa verticalis L.; Perinephela lancealis D. & S.; Phlyctaenia coronata Hufn.; Mutuuraia terrealis Tr.; Psammotis pulveralis Hb.; Ostrinia palustralis Hb.; Ostrinia nubilalis Hb.; Ostrinia scapulalis Walk.; Anania verbascalis D. & S.; Eurrhypara hortulata L.; Paratalanta hyalinalis Hb.; Pleuroptya ruralis Sc.; Mecyna flavalis D. & S.; Agrotera nemoralis Sc.; Diasemia reticularis L.; Nomophila noctuella D. & S..

51 вид (21% від загальної кількості) знайдено лише в лісостеповій зоні: Lamoria anella D. & S.; Synaphe punctalis F.; Pyralis lienigialis Z.; Cryptoblabes bistriga Haw.; Trachnitis cristella D. & S.; Salebriopsis albicilla H.-S.; Elegia similella Znk.; Selagia spadicella Hb.; Psorosa dahliella Tr.; Dioryctria schuetzeella Fuchs, 1899; Phycita meliella Mann; Phycita roborella D. & S.; Conobathra tumidana D. & S.; Trachycera legatella Haw.; Acrobasis sodalella Z.; Eurhodope rosella Sc.; Exophora florella Mann; Isauria dilucidella Dup.; Spermatophthora hornigi Ld.; Zophodia grossulariella Hb.; Eccopisa effractella Zeller, 1848; Euzophera pinguis Haw.; Homoeosoma inustella Rag.; Phycitodes lacteella Rothschild; Phycitodes inquinatella Rag.; Plodia interpunctella Hb.; Ephestia elutella Hb.; Cadra figulilella Gregson; Cadra cautella Walk.; Eudonia murana Curt.; Eudonia mercurella L.; Calamotropha aureliella F. R.; Catoptria lythargyrella Hb.; Pediasia fascelinella Hb.; Pediasia aridella Thnbg.; Talis quercella D. & S.; Schoenobius gigantella D. & S.; Scirpophaga praelata Sc.; Cynaeda dentalis D. & S.; Evergestis politalis D. & S.; Udea olivalis D. & S.; Paracorsia repandalis D. & S.; Loxostege virescalis Gn.; Haematia cingulataL.; Haematia sanguinalis L.; Pyrausta porphyralis D. & S.; Uresiphita gilvata F.; Rhlyctaenia stachydalis Gm.; Algedonia luctualis Hb.; Sclerocona acutellus Ev.; Paratalanta pandalis Hb.

ЕКОЛОГО-ФАУНІСТИЧНАХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНІВОК РЕГІОНУ

Розподіл по біотопах

Нами були вивчені вогнівки основних типів лісових, лучних та водно-болотяних біотопів; а також в антропічних стаціях (орні землі, рудеральні та синантропні місця мешкання та ін.).

Двохвимірний аналіз фаун біотопів (рис. 1) на основі розрахункових індекcів подібності фаун [Песенко, 1982] виявив, що за видовим складом найбільш подібні біотопи листяних лісів та вологих лук, до яких досить близькі рудеральні біотопи. Високий ступінь подібності виявлено між агроценозами та біотопами аридних луків. Найбільш специфічними виявились видові комплекси вогнівок помешкань та водно-болотяних біотопів.

1. Біотопи хвойних лісів; 2. Біотопи листяних лісів; 3. Біотопи вологих луків; 4. Біотопи аридних луків; 5. Водно-болотяні біотопи; 6. Агроценози; 7. Рудеральні біотопи; 8. Житлові та господарські приміщення.

За ступенем відносної притаманності [Песенко, 1982], вогнівки дослідженої території неалежать до 7 типів екологічних комплексів (табл. 1).

Еврибіонтний комплекс утворюють 19 видів, які мешкають в більшості біотопів обох зон району досліджень.

Лісовий комплекс складається із 49 видів. В ньому виділені такі групи залежно від преферентності певних типів лісів: загальнолісова (5 видів), хвойних лісів (8 видів), листяних лісів (33 види).

Лісостеповий комплекс налічує 5 мезофільних видів.

Лучний комплекс домінує за видовим різноманіттям: до його складу входить 70 видів. Це є наслідком просторового переважання різноманітних лучних та польових формацій на території досліджень. За особливостями стадіального розподілу в межах комплексу виділені групи загальнолучних, вологолучних та ариднолучних видів. До загальнолучної групи належить 5 видів, які мешкають на більшості відкритих ландшафтів (луки, поля, випаси, перелоги і т.п.). Вони зустрічаються також в рідколіссях, чагарниках, на лісових галявинах, в садах, рудеральних біотопах. До вологолучної групи належать 30 мезофільних видів, які мешкають на заплавних луках, пасовищах, лісових полянах, вирубках тощо. Вони також знайдені у вологих листяних та мішаних лісах (вологі сугрудки), в садах, рідше - серед скупчень рудеральної рослинності. Ариднолучна (степова) група нараховує 20 видів, які мешкають на відкритих просторах в зонах із недостатнім зволоженням, однак інколи зустрічаються також і в біотопах із достатнім або навіть надмірним зволоженням.

Таблиця 1

Співвідношення видів в екологічних комплексах Поліської та Лісостепової зон Лівобережної України

Водно-болотяний комплекс налічує 12 видів, гусінь яких трофічно звязана із водною рослинністю.

вогнівка гусінь фенологічний трофічний

Комплекс сільськогосподарських угідь становить собою специфічне угруповання із 18 видів, становлення якого пов'язане із сільськогосподарською діяльністю людини.