Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

НІКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД - НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ПУГАЧОВА АЛІНА ЮРІЇВНА

УДК 581.522.4:635.9(477.62)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

БІОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ LILIUM HYBRIDUM HORT. ПРИ ІНТРОДУКЦІЇ НА ПІВДЕННИЙ СХІД УКРАЇНИ

03.00.05 - ботаніка

Ялта - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі дендрології та квітникарства Донецького ботанічного саду НАН України.

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор

Глухов Олександр Захарович,

Донецький ботанічний сад НАН України,

директор.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук,

старший науковий співробітник

Клименко Зінаїда Костянтинівна,

Нікітський ботанічний сад -

Національний науковий центр УААН,

головний науковий співробітник;

кандидат біологічних наук, доцент

Бірюльова Емма Григорівна,

Таврійський національний університет

ім. В.І.Вернадського МОН України,

доцент кафедри ботаніки.

Захист відбудеться "17" квітня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.369.01 у Нікітському ботанічному саду - Національному науковому центрі УААН за адресою: 98648, Україна, АР Крим, м. Ялта, Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН.

Факс: (0654) 33-65-50,

E-mail: ssadogurskij@yandex.ru

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру УААН за адресою: 98648, Україна, АР Крим, м. Ялта, Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН.

Автореферат розіслано "12" березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук С.Ю.Садогурський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСКТИКА РОБОТИ

lіlіum hybrіdum сорт розмноження

Актуальність теми. Інтродукція перспективних видів і сортів декоративних рослин, ретельне вивчення їх еколого-біологічних особливостей і стійкості в культурі є одним з найбільш ефективних методів вирішення питання розширення асортименту квітково-декоративних рослин для озеленення промислових міст південного сходу України.

Лілії є однією з провідних квітково-декоративних культур світу. Висока екологічна пластичність, значна декоративність культури й велика різноманітність видів і гібридних форм дозволяють використовувати лілії в озелененні, для зрізу у відкритому ґрунті й вигонки в оранжереях. Особливо зросло значення гібридних лілій (Lіlіum hybrіdum hort.) в останні роки у зв'язку з появою великої кількості високодекоративних міжгрупових сортів: ЛА-, ОТ-, ЛО-, ОА-гібридів.

Однак, використання лілій в озелененні міст України обмежено. Основною причиною цього є недостатня вивченість особливостей агротехнічного догляду за новими сортами, питань їх розмноження в зв'язку з еколого-біологічними особливостями в районах інтродукції та напрямів практичного використання культури, а також обмежений асортимент видів і сортів роду Lіlіum L. На південному сході України гібридні лілії представлені в основному Азіатськими гібридами, сорти інших семи розділів, у тому числі нові групи ЛА- та ОТ- гібридів, що посідають провідні позиції на світовому ринку лілій, представлені поодинокими сортами й залишаються практично невивченими.

Тому комплексне інтродукційне дослідження сортів різних гібридних груп роду Lіlіum L. світової селекції, розроблення прийомів їх вирощування й розмноження є актуальним завданням для розширення асортименту квітково-декоративних рослин в озелененні міст південного сходу України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відділі дендрології та квітникарства Донецького ботанічного саду НАН України (ДБС) під час навчання в аспірантурі за період 2003-2006 рр. Вона пов'язана із плановими дослідженнями ДБС за бюджетними темами: «Інтродукція, вивчення й використання біологічного потенціалу нових рослин у природньо-кліматичних і екологічних умовах Донбасу» (2001-2005 рр.), № ДР 0101U001038 і «Інтродукція, акліматизація й вивчення рослин світової флори в техногенних умовах південного сходу України» (2006-2010 рр.), № ДР 0106U004516.

Мета й завдання досліджень. Мета роботи - виявити біоморфологічні особливості та адаптаційні можливості сортів Lіlіum hybrіdum hort. різних гібридних груп при інтродукції на південний схід України та на їх основі здійснити відбір найбільш перспективних сортів для використання в озелененні.

Для досягнення цієї мети передбачалося вирішення таких завдань:

· формування колекції та інтродукційне вивчення сортів роду Lіlіum L. різних гібридних груп у Донецькому ботанічному саду;

· досліджнення сезонної динаміки росту й розвитку сортів Lіlіum hybrіdum hort.;

· вивчення біоморфологічних характеристик і розроблення схеми біоморфологічних та декоративних ознак сортів L. hybrіdum hort.;

· розроблення кодової класифікації сортів L. hybrіdum hort.;

· вивчення тератологічних змін у сортів L. hybrіdum hort.;

· дослідження палінологічних характеристик сортів L. hybrіdum hort.;

· дослідження особливостей вегетативного розмноження L. hybrіdum hort.;

· вивчення жаро- та посухостійкості сортів L. hybrіdum hort.;

· вивчення впливу умов освітленості на ріст та розвиток L. hybrіdum hort.;

· розроблення системи оцінки сортів L. hybrіdum hort. за декоративними та господарсько-біологічними ознаками. Оцінка успішності інтродукції сортів L. hybrіdum hort.

Об'єкт дослідження - інтродуковані в Донецькому ботанічному саду сорти L. hybridum hort. п'яти гібридних груп (Азіатські, Трубчасті й Орлеанські, Східні, ЛА- та ОТ-гібриди).

Предмет дослідження - адаптаційні можливості, біоморфологічні, анатомо-морфологічні, господарсько-біологічні й декоративні особливості сортів L. hybrіdum hort.

Методи дослідження - методика фенологічних спостережень, методи вивчення регенераційної здатності й впливу стимуляторів росту, методи визначення посухо- та жаростійкості, анатомо-морфологічні методи, методи інтродукційного сортовивчення, а також статистичні методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах південного сходу України проведено комплексне інтродукційне дослідження сортів Азіатських, Трубчастих і Орлеанских, Східних, ЛА- і ОТ- гібридів L. hybridum hort. Визначено строки проходження й тривалість основних фенофаз. Виявлено особливості морфології пилкових зерен і досліджено життєздатність пилку сортів L. hybrida hort. різних гібридних груп. Розкрито особливості вегетативного розмноження сортів різних гібридних груп при різних строках відокремлення лусок й використанні фізіологічно активних речовин: визначено оптимальні строки відокремлення лусок, встановлено їх зв'язок зі строками цвітіння, визначено найбільш результативні стимулятори росту та їх концентрації. Розроблено схему біоморфологічних і декоративних ознак і класифікацію сортів L. hybridum hort. Розроблено систему оцінки сортів Lilium hybridum hort. за сумою декоративних і господарсько-біологічних ознак для різних сфер застосування: для використання в озелененні, для вирощування на зріз в умовах відкритого й захищеного ґрунту.

Практичне значення одержаних результатів. Колекцію ДБС поповнено 49 сортами L. hybridum hort. п'яти гібридних груп. Встановлено перспективність використання сортів L. hybridum hort. Азіатських, Трубчастих і Орлеанських, ЛА- та ОТ- гібридів в озелененні Донбасу. Розроблені схема біоморфологічних і декоративних ознак і кодова класифікація сортів L. hybridum hort. можуть бути використані для систематизації відомостей про декоративні особливості сортів L. hybridum hort. і більш повного використання їх у декоративному садівництві. Виділено сорти з високим вмістом життєздатного пилку, які можуть бути використані як донори пилкового матеріалу при гібридизації, визначено оптимальні строки збору пилку для використання в селекційних роботах. Виділено сорти Lilium hybridum hort., найбільш стійкі до впливу несприятливих кліматичних умов району інтродукції. Визначено найбільш результативні стимулятори росту й оптимальні строки вегетативного розмноження сортів L. hybridum hort. різних гібридних груп. Встановлено оптимальні умови освітленості при вирощуванні посадкового матеріалу. Розроблені прийоми розмноження й вирощування посадкового матеріалу будуть використані для впровадження нового сортименту L. hybridaum hort., рекомендованих на основі проведеної сортооцінки, в зелене будівництво Донбасу. Перспективні сорти було передано для впровадження в зелене будівництво (акти ... від 20.09.2007 та 24.09.2007).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором і є самостійним завершеним дослідженням. Автором розроблено програму, проведено роботи з мобілізації й вирощування колекційних рослин, виконано експериментальні дослідження, камеральну обробку матеріалу, узагальнено результати досліджень, зроблено теоретичні висновки. З колективно опублікованих робіт у дисертації використано матеріали, що отримані автором самостійно. Права співавторів не порушені.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідали на засіданнях відділу дендрології та квітникарства та Вченої ради ДБС, на науково-практичній конференції «Збереження біорізноманітності на південному сході України» (м. Донецьк, 2004), VІІІ молодіжній конференції ботаніків (Санкт-Петербург, 2004), ІІ Міжнародній науковій конференції «Відновлення порушених природних екосистем» (Донецьк, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті академіка М.М. Гришка “Наукова спадщина академіка М.М. Гришка” (Глухів, 2005), Міжнародній науковій конференції „Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища” (Кривий Ріг, 2005). V Міжнародній науковій конференції аспірантів і студентів «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» (Донецьк, 2006), V Міжнародній науковій конференції «Цветоводство без границ» (Харків, 2006), Міжнародній науковій конференції «Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках» (Донецьк, 2006), V Міжнародній науковій конференції„Старовинні парки і ботанічні сади - наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини” (Київ, 2006), V Міжнародній науковій конференції, присвяченій 165-літтю Сухумського ботанічного саду і 110-літтю Сухумського дендропарку Інституту ботаніки АНА „Сохранение биоразнообразия растений в природе и при интродукции (Сухум, 2006), XII з'їзді Українського ботанічного товариства (Одесса, 2006), V Міжнародній науковій конференції „Промышленная ботаника - состояние и перспективы развития” (Донецк, 2007).

Публікації. Результати досліджень опубліковано в 19 роботах, у тому числі рекомендації - 1, статті в періодичних спеціальних виданнях України, що входять до переліку, затвердженого ВАК України - 6, у матеріалах конференцій - 12, з них 3 у співавторстві.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, переліку умовних скорочень, 7 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (245 найменувань, у тому числі 20 - іноземних), трьох додатків. Дисертація представлена на 228 сторінках комп'ютерного тексту, містить 33 таблиці, 43 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ, СИСТЕМАТИЧНА НАЛЕЖНІСТЬ І БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДУ LІLІUM L. (огляд літератури)

Наведено огляд вітчизняної та іноземної літератури, присвяченої систематизації, поширенню, біології, історії вивчення й введення в культуру видів і сортів роду Lіlіum L. На основі аналізу наведених даних розроблено програму досліджень за темою дисертації.

УМОВИ, ОБ'ЄКТИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Характеристика природно-кліматичних умов району дослідження. Наведено коротку характеристику природно-кліматичних умов південного сходу України. Виявлено, що лімітуючими факторами для інтродукованих сортів L. hybrіdum hort. є пізні весняні приморозки, дефіцит вологості в літній період, різкі перепади температури й промерзання ґрунту в зимовий період.

Об'єкти й методи досліджень. Об'єктом досліджень був 61 сорт L. hybrіdum hort. колекції ДБС, що належать за міжнародною класифікацією до груп Азіатських (40 сортів), Трубчастих і Орлеанських (6 сортів), Східних (3 сортів), ЛА- (9 сортів) і ОТ-гібридів (3 сорти).

Фенологічні спостереження проводили за загальноприйнятими методиками (Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР, 1975 и 1987). Пилковий матеріал обробляли з використанням водно-спиртового методу (Смольянинова, Голубкова, 1950) з наступним фарбуванням фуксином (Паушева, 1988). Опис пилкових зерен наведено за загальноприйнятою схемою (Эрдман Г., 1956). Життєздатність пилку визначали шляхом пророщування пилкових зерен на штучному середовищі (Голубинский, 1974. Паушева, 1988). Вивчення особливостей вегетативного розмноження гібридних лілій проводили відповідно до рекомендацій В.К. Негробова (1970, 1969). Обробляння лусок стимуляторами росту проводили за методикою Р.Х. Турецької (1968). Посухостійкість оцінювали за візуальною шкалою Г.Н. Шестаченко, Т.В. Фалькової (1974), методом «зав'ядання листків» І.І. Туманова (1929) і методом визначення відносної тургоресцентності листків Уїзерлі в модифікації М.Д. Кушніренка, Е.А. Гончарової, Г.П. Курчатової та ін. (1976). Анатомічні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками (Паушева, 1988, Фурст, 1979) з використанням рекомендацій В.К. Василевської (1954), Г.І. Маргайлик (1965) і класифікацій С.Ф. Захаревича (1954), М.А. Баранової (1985). Жаростійкість виявляли методом Ф.Ф. Мацкова (19760. Визначення зимостійкості інтродуцентів проводили за шкалою С.Я. Соколова (1957).

Порівняльне сортовивчення проводили за розробленою нами системою оцінки сортів L. hybrіdum hort. Статистичну обробку результатів проведено за загальноприйнятими методиками (Плохінський, 1970, Приседський, 1999).

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТРОДУКОВАНИХ СОРТІВ LІLІUM HYBRІDUM HORT

Особливості біоморфологічних і декоративних ознак, кодова класифікація сортів L. hybrіdum hort. В результаті вивчення гібридних лілій колекції ДБС та з урахуванням літературних даних за біоморфологічними та декоративними ознаками сучасного сортименту гібридних лілій (Киреева, 1988, 2004; Баранова, 1990; Чучин, 2004 та ін.) розроблено схему біоморфологічних і декоративних ознак сортов L. hybridum hort. (рис. 1).

Було виділено групи сортів за висотою рослин: карликові - менше 50 см (11,86% колекції ДБС), низькі - 50 - 69 см (33,89 %), середні - 70 - 99 см (49,15 %), високі - 100 - 130 см (5,08 %), дуже високі - більше 130 см (у колекції ДБС відсутні); за ступенем облисненості пагона: слабка (до 13 листків/10 см; 44,07%), середня (13,1 - 20 листків/10 см; 37,29%), сильна (більше 20 листків/10 см; 18,64%); за строком цвітіння: дуже ранні (до 10. 06; 4,35 %), ранні (11. 06 - 31. 06; 43,48 %), середні (1. 07 - 21. 07; 52,17%), пізні (22. 07 - 19. 08, у колекції ДБС відсутні), дуже пізні (після 20.08, у колекції ДБС відсутні); за кількістю квіток у суцвітті: малоквіткове (1 - 3 квітки, 37,29%), середньоквіткове (4 - 10 квіток, 62,71 %), багатоквіткове (більше 10 квіток, у колекції ДБС відсутні); за розміром оцвітини: мініатюрні (до 9 см; у колекції ДБС 1 сорт), дрібні (4 - 10 квітків, 62,71 %), середні (13,1 - 18 см; 40,68 %), великі (18,1 - 25 см, у колекції ДБС відсутні) і дуже великі (більше 25 см, у колекції ДБС відсутні); за формою часток оцвітини: ланцетні, еліптичні, яйцеподібні; за формою основи часток оцвітини: без відтягнутої основи - «нігтика», зі слабко вираженим і з вираженим «нігтиком»; за формою верхівки часток оцвітини: загострена, тупа. Форма зовнішніх і внутрішніх часток оцвітини в цілому, а також їх частин можуть як збігатися, так і не збігатися. Найбільша кількість у колекції ДБС сортів із таким поєднанням: внутрішні частки оцвітини яйцеподібні, з тупою верхівкою, з відтягнутою основою «нігтиком» і рівним краєм; зовнішні - ланцетні, із загостреною верхівкою, рівним краєм і без «нігтика».

Виділено 6 типів розподілу забарвлення оцвітини. До загальноприйнятних додано один тип крапу. Виділено 16 основних типів малюнка оцвітини (рис. 2), наведено характеристику основних і проміжних форм оцвітини (рис. 3).

Запропонований нами варіант схеми біоморфологічних і декоративних ознак гібридних лілій може слугувати основою для роботи щодо узагальнення сортоописів, порівняння й групування сортів за декоративними ознаками, при складанні визначників сортів гібридних лілій.

На підставі схеми біоморфологічних і декоративних ознак сортів L. hybrіdum hort. розроблено модифіковану кодову класифікацію сортів гібридних лілій. Така класифікація має перевагу в тому, що до основи розподілу сортів покладено групу істотних ознак, сукупність яких є описом сорту, але водночас вона лаконічна, зручна для практичного застосування й не тільки охоплює існуючий гібридний фонд, але й дає можливість врахувати нові гібридні групи і сорти, які ще не залучені до сучасного сортименту.

Тератологічні зміни L. hybrіdum hort. Вперше в умовах південного сходу України було описано 8 типів елементарних морфологічних аномалій у 36 сортів гібридних лілій. Серед аномалій вегетативних органів виявлено: спіральну й стрічкоподібну фасціації, зміни листорозміщення й метаморфоз стеблових цибулинок у квітки. З аномалій генеративних органів відзначено: зрощення часток оцвітини між собою й андроцеєм, гіпогенезія, олігомеризація й полімеризація окремих елементів квітки, петалізація, дистопія, хориза, зміна забарвлення оцвітини й різні їх комбінації.

Сезоний ритм розвитку. За строками відростання сорти L. hybrіdum hort. колекції ДБС об'єднано в три групи: ранньовегетуючі (1.04 - 17.04) - 14 сортів, середньовегетуючі (18.04 - 24.04) - 19 сорти, пізньовегетуючі (25.04 - 27.05) - 13 сортів. Найбільш широко в колекції ДБС представлена середньовегетуюча група, що об'єднує сорти різних гібридних груп. Встановлено, що найбільш ранніми строками весняного відростання відрізняються Азіатські й ЛА- гібриди, пізніше починається відростання Трубчастих і Орлеанських, Східних гібридів, пізніше за всіх відростання спостерігається у ОТ-гібридів. Азіатські гібриди характеризуються найбільш розтягнутим терміном весняного відростання.

За строками початку цвітіння виділено групи: дуже ранні (до 10.06), ранні (11.06 - 30.06) і середні (1.07 - 21.07). Значна частина Азіатських гібридів, а також Трубчасті й Орлеанські, Східні, ОТ-гібриди складають групу середніх за строком цвітіння сортів. Цвітіння дуже ранніх сортів настає при накопиченні суми ефективних температур 799 - 946?С, ранніх - 1001 - 1116?С, середніх - 1375 - 1507?С. Послідовність цвітіння більшою мірою залежить від біологічних особливостей сортів, строки й тривалість - від погодних умов.

Цвітіння лілій відзначено з 27 травня до 6 серпня. За тривалістю цвітіння виділено три групи: короткоквітучі, період цвітіння яких не перевищує 14 днів (15 сортів); середньоквітучі з періодом цвітіння 15 - 20 днів (24 сорти) і довгоквітучі, період цвітіння яких понад 20 днів (18 сортів). Група довгоквітучих сортів найбільш перспективна та становить 31,6% колекції. Вона представлена переважно ранніми за строками цвітіння сортами. Найбільшою тривалістю цвітіння характеризуються сорти ЛА- гібридів, найменшою - Східних гібридів (20,5 і 13 днів відповідно).

За тривалістю вегетаційного періоду сорти були об'єднані нами в три групи: з нетривалим вегетаційним періодом (менше 125 днів), із середньою тривалістю періоду вегетації (125 - 160 днів) та з тривалим вегетаційним періодом (більше 160 днів). Найбільш широко в колекції ДБС представлена група сортів із тривалим періодом вегетації- 45,7%.

Палінологічна характеристика сортів L. hybrіdum hort. Проведений аналіз морфометричних ознак пилкових зерен показав велику їх різноманітність у сортів L. hybrіdum hort. Серед пилкових зерен досліджених сортів можна виділити групи за розміром: дуже великі (екваторіальний діаметр більше 100 мкм) і великі (екваторіальний діаметр 73,40 - 92,66 мкм); за формою пилкового зерна: з вузькоеліптичними пилковими зернами (співвідношення екваторіального діаметра до полярної осі (ед\по) - 1,19 - 1,34) і з округло-еліптичними пилковими зернами (ед\по 1,37 - 1,51); за особливостями скульптури оболонки пилкових зерен: із широкою та вузькою зоною дрібнокомірчастої екзини; за формою борозни: веретеноподібна з заокругленими або загостреними кінцями, краї апертури близькі до паралельного.

Виявлено, що сорти груп ЛА- та ОТ - гібридів відрізняються низьким рівнем вмісту фертильних пилкових зерен. Досліджені сорти нами були розділені на три умовні групи за фертильністю: І - з високим вмістом життєздатних пилкових зерен (від 70 до 100%), що характеризує їх як найбільш стійкі до умов регіону, і які можна рекомендувати як батьківські рослини в селекційних роботах (19 сортів: 10 Азіатських ('Staccato', 'Волхова', 'Катерина', 'Orange Mounting', 'Apeldoorn', 'Ночное Танго', 'Розовая Чайка', 'Ночка', 'Рябинка', 'Болгария'), 4 Трубчастих ('Royal Gold', 'Golden Splendor', 'African Queen', 'Bright Star'), 4 Східних ('Star Gazer', 'Etude', 'Sorbonne', 'Con Amore'), 1 ЛА- гибридів ('Money Maker')), ІІ - від 50 до 70% життєздатних пилкових зерен (14 сортів: 11 Азіатських, 2 Східних, 1 Трубчастий гибридів), ІІІ - до 50% (25 сортов: 15 Азіатських, 3 Східних, 2 ОТ-, 5 Ла- гибридів). Встановлено оптимальні строки збору пилку для запилення - для більшості Трубчастих, Східних і ЛА- гібридів - перший день цвітіння, для Азіатських гібридів - другий день цвітіння. Виявлено, що втрата здатності до проростання пилкових зерен при цвітінні у гібридних лілій відбувається на 2-ий (ЛА- гібриди) - 6-и (Трубчасті гібриди) день і (за винятком Азіатських гібридів) не збігається зі зміною забарвлення пиляка.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ LІLІUM HYBRІDUM HORT

Визначення оптимальних строків вегетативного розмноження гібридних лілій. Проведені дослідження показали, що здатність до утворення цибулинок на лусках різних сортів лілій при різних строках розмноження значно коливається навіть у межах однієї гібридної групи (рис. 4).

зимове розмноження весняне розмноження літнє розмноження



оптимальні строки розмноження сортів

Рис. 4. Розподіл сортів Lіlіum hybrіdum hort. за групами з різним значенням коефіцієнта утворення цибулинок при різних строках розмноження:

І група - з низьким,

ІІ группа - з відносно високим,

ІІІ группа - з високим значенням коефіцієнта утворення цибулинок

Залежно від коефіцієнта утворення цибулинок (середня кількість цибулинок, що утворюється на одній лусці) сорти умовно об'єднали в 3 групи: І - з низьким (не більше 1 цибулинки/луску), ІІ - з відносно високим і ІІІ - з високим коефіцієнтом утворення цибулинок (більше 2,5 цибулинки/луску). За оптимальним терміном розмноження до ІІІ групи віднесено сорти (табл. 1): 'Roma', 'Gran Cru', 'Apeldoorn' (Азіатські гібриди), 'Oranіa', 'Shockіng' (ОТ- гібриди), 'Cornelіan', 'Menorca', 'Ercolano', 'Danі Arіfіn', 'Amerіcan Classіc', 'Modern Style' (ЛА- гібриди), 'Pіnk Perfectіon', 'Golden Splendor' (Трубчасті гібриди).

Таблиця 1

Коефіцієнт утворення цибулинок на лусках деяких сортів Lіlіum hybrіdum hort. При різних строках відокремлення лусок

Сорт	Коефіцієнт утворення цибулинок, цибулинок/луску
	взимку	навесні	влітку
Азіатські гібриди
Cordelіa	1,8±0,2	0,35 ± 0,22**	0,6±0,31**
Vermer	1,7±0,44	0,9 ± 0,28	1,7±0,15
Roma	3,2±0,42	0,6±0,16***	1±0,29***
Gran Cru	4±0,51	2,36±0,15**	1,2±0,2***
Apeldoorn	3±0,33	2,43±0,48	1,27±0,14***
Chіantі	0,6±0,3	0**	1,75±0,18***
Lanzerrotha	0,3±0,21	1 ± 0,18	1,36±0,15***
Brunelo	0,4±0,24	1,9 ± 0,35*	--
Fata Morgana	1,4±0,29	2 ± 0,33*	--
Fіre Kіng	1,6±0,22	2,1 ± 0,28	0,8±0,25*
Трубчасті й Орлеанські гібриди
Brіght Star	0,4±0,24	1,1 ± 0,34**	1,4±0,31*
Afrіcan Queen	1,33±0,35	0,6±0,26	0***
Pіnk Perfectіon	0,5±0,3	2,8±0,46***	1,2±0,29
Bolero	0	--	0
Golden Splendor	2,56±0,37	2,8 ± 0,49	0***
ОТ- гібриди
Oranіa	3,8±0,67	1,8 ± 0,51*	1,85±0,14**
Shockіng	0	3,4 ± 0,32***	1,72±0,18***
ЛА- гібриди
Cornelіan	2,7±0,21	1,9 ± 0,33	0***
Fangіo	2,2±0,64	2 ± 0,19	1±0,67
Samur	1,7±0,3	2,3 ± 0,35	1,8±0,37
Money Maker	0	2,3 ± 0,29***	1,7±0,21***
Menorca	1,7±0,39	2,8 ± 0,17*	1,2±0,29
Ercolano	1,3±0,26	3,1 ± 0,2***	0,8±0,16
Danі Arіfіn	0,9±0,27	3,6 ± 0,34***	1,36±0,15
Amerіcan Classіc	2,11±0.31	2,9±0,26	1,25±0,25***
Modern Style	1,1±0,34	4,3 ± 0,22***	0***

Примітка: розходження достовірні при Р? 0,95 (*), Р? 0,99 (**), Р? 0,999 (***).

Для більшості вивчених сортів оптимальним є весняне відокремлення лусок. Однак, виявлено групи сортів, що мають більший коефіцієнт утворення цибулинок при зимовому й літньому відокремленні лусок.

В Азіатських гібридів відзначено зв'язок оптимального строку відокремлення лусок з датою початку цвітіння сорту (коефіцієнт кореляції 0,71) - ранні сорти мають максимальний коефіцієнт утворення цибулинок при зимовому розмноженні, середні - при літньому (при цьому більш залежним є зимове розмноження - коефіцієнт кореляції початку цвітіння з коефіцієнтом утворення цибулинок зимового розмноження склав 0,77, літнього - 0,42). Результати літнього розмноження Трубчастих і Орлеанських, ОТ- гібридів також залежать від строків початку цвітіння сортів (коефіцієнт кореляції 0,81).

Отже, відокремлення лусок в оптимальні строки забезпечує повніше використання потенційної регенераційної здатності й високу ефективність розмноження сортів гібридних лілій.

Вплив фізіологічно активних речовин на вегетативне розмноження L. hybrіdum hort. Встановлено, що обробляння лусок розчинами фізіологічно активних речовин стимулює процес утворення цибулинок на лусках гібридних лілій (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив стимуляторів росту на коефіцієнт утворення цибулинок на лусках сортів Lіlіum hybrіdum hort.

Сорт	Чаркор	Биокорчар	Контроль
	Коефіцієнт утворення цибулинок, цибулинок/луску
Азіатські гібриди
Roma	3,4±0,3*	3,4±0,26*	2,5±0,16
Gran Cru	4±0,39	4,7±0,57	3,6±0,45
Stacatto	3,6±0,42	4,3±0,3	4,5±0,47
Apeldoorn	4,1±0,38	4±0,29	4,5±0,3
Yellow Star	4,8±0,38 ***	3±0,53	2,33±0,28
Lanzerrotha	0	0,2±0,13	0
Трубчасті й Орлеанські гібриди
Bolero	0,8±0,29*	1±0,29*	2,1±0,37
Brіght star	1,4±0,24*	0,78±0,27	0,33±0,33
Golden Splender	2,1±0,37 **	3±0,28***	0,7±0,36
Східні гібриди
Akapulko	2,2±0,38	2,4±0,58*	1,4±0,4
ЛА- гібриди
Modern Style	0	0,3±0,15	0
Amerіcan Classіc	3±0,25 ***	3,6±0,33 ***	1,3±0,29
Fangіo	1,5±0,34	2±0,35	1,3±0,33
Danі Arіfіn	2,27±0,19	2,4±0,31	2±0,36
Ercolano	3,1±0,23 ***	2,8±0,32 **	0,8±0,6
ОТ- гібриди
Oranіa	5,3±0,84 *	4,7±0,73 *	3,1±0,62

Примітка: розходження достовірні при Р?0,95 (*), Р?0,99 (**), Р?0,999 (***).

Обробляння цими стимуляторами росту впливає не тільки на кількість утворення цибулинок, але й на якість посадкового матеріалу: відбувається збільшення розміру цибулинок, утворення більш розвиненої кореневої системи, закладання коренів другого порядку, контрактильних коренів. Відзначено вибірковість дії стимуляторів росту, залежність коефіцієнта утворення цибулинок і їх розмірів від виду стимулятора і його концентрації. Найбільш результативною для більшості вивчених сортів є обробляння лусок препаратом «Біокорчар» (1 мл/л). Для сортів 'Yellow Star', 'Brіght Star', 'Ercolano', 'Oranіa' більш ефективним є оброблення препаратом «Чаркор» (1 мл/л).

Вплив фізіологічно активних речовин на розмноження післявигоночних цибулин гібридних лілій. Виявлено сортоспецифічність реакції післявигоночних цибулин гібридних лілій на дію різних концентрацій стимуляторів росту. Для досліджених сортів рекомендовано використання стимуляторів росту в таких концентраціях: 100 мг/л бурштинової кислоти для сорту 'Sіberіa', 2 мл/л препарату «Циркон» для сорту 'Sіmplar', 1 мл/л препарату «Циркон» для сорту 'Marco Polo', 0,5 мл/л препарату «Єпін» для сорту 'Sorbonna'. Отримані дані щодо вегетативного розмноження післявигоночних цибулин гібридних лілій із застосуванням стимуляторів росту дають можливість рекомендувати їх використання для одержання посадкового матеріалу.

ПОСУХО- І ЖАРОСТІЙКІСТЬ СОРТІВ LІLІUM HYBRІDUM HORT. В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ

Посухостійкість сортів гібридних лілій. На підставі вивчення ряду фізіологічних та анатомічних показників (табл. 3 та 4) встановлено тенденцію до адаптації сортів L. hybrіdum hort. до посушливих умов південного сходу України.

Встановлено, що сорти груп Східних, Трубчастих й Орлеанських, ЛА- і ОТ- гібридів за більшістю фізіологічних і анатомічних показників посухостійкості не поступаються Азіатським гібридам. Анатомічна будова досліджених сортів має ознаки, характерні як для мезофітних, так і для ксерофітних видів лілій. Характерні для мезофітних видів дорсовентральність листка та відсутність продихів на адаксіальній поверхні компенсуються збільшенням кількості клітин та продихів на 1 мм2 та зменшенням їх розмірів, добре розвиненою кутикулою, витягнутими клітинами стовпчастого мезофілу, невеликими міжклітинниками.

Виділено сорти найбільш стійкі до впливу посухи: 5 Трубчастих ('Golden Splendor', 'Royal Gold', 'Afrіcan Queen', 'Pіnk Perfectіon', 'Bolero'), 2 Східних ('Sіberіa', 'Sorbonna'), 5 Азіатських ('Lollypop', 'Fata Morgana', 'Аэлита', 'Ночное танго', 'Monte Negro'), 6 ЛА- гібридів ('Ercolano', 'Amerіcan Classіc', 'Drіm', 'Fangіo', 'Danі Arіfіn', 'Suncrest'), 1 ОТ- гібрид ('Oranіa').

Таблиця 3

Деякі фізіологічні показники посухостійкості гібридних лілій

Група гібридів	Оводне-ність	Водний дефіцит	Відносний тургор	Зниження тургору	Водоутри-муюча здатність	Відновлення тургору
			Контроль	Після зав'ядання
	М±m, %
Азіатські гібриди	81,42±0,73	7,10±1,40	91,94±1,48	65,47±3,62	26,59±3,31	35,94±4,01	88,13±2,80
Трубчасті й Орлеанські гібриди	82,14±0,62	4,01±0,96	95,99±0,96	78,54±2,65	17,45±2,43	21,57±2,65	98,33±1,67
Східні гібриди	85,31±0,41	6,59±0,03***	93,41±0,03***	78,62±2,96	14,79±2,94	21,55±3,02	99,84±0,16
ЛА - гібриди	86,27±0,97	4,58±0,83	95,51±0,79	80,60±1,39	14,91±1,31	19,54±1,41	98,78±1,09
ОТ-гібрид	86,91±2,50	2,78±0,77	97,22±0,77	81,50±3,81	15,67±4,05	18,56±3,80	97,67

Примітка: розходження достовірні при Р?0,95 (*), Р?0,99 (**), Р?0,999 (***); M±m- середнє арифметичне значення параметра ± помилка.

Таблиця 4

Деякі анатомічні показники посухостійкості гібридних лілій

Група гібридів	Товщина кутикули верхнього епідермісу	Товщина стовпчас-того мезофілу	Товщина кутикули нижнього епідермісу	Товщина листкової пластинки	Довжина клітини верхнього епідермісу	Кількість клітин у мм2	Кількість продихів у мм2	Довжина продихів
	М±m, мкм
Азіатські гібриди	10,47±0,76	113,94±9,06	7,63±0,55	446,69±31,21	447,16±27,01	56,33±3,63	34,04±2,31	97,25±6,18
Трубчасті й Орлеанські гібриди	10,03±0,15*	83,24±3,67 *	8,35±0,15	323,13±27,92 *	262,40±33,58*	85,84±10,93	47,20±3,51	82,47±2,64
Східні гібриди	9,24±0,43*	85,34±3,26 *	6,94±0,93	307,78±10,43 *	236,99±6,60 ***	91,11±10,05 *	54,02±9,91	70,17±3,07*
ЛА - гібриди	10,58±1,04	122,63±37,71	6,85±0,80	439,32±44,75	649,55±122,45	46,63±4,71*	23,97±1,90 *	130,72±17,74

Примітка: розходження достовірні при Р?0,95 (*), Р?0,99 (**), Р?0,999 (***); M±m- середнє арифметичне значення параметра ± помилка.

Жаростійкість сортів гібридних лілій. За результатами досліджень нами виділено сорти з найбільш високими показниками жаростійкості, перспективні для застосування в практиці зеленого будівництва в умовах Донбасу. До групи з високими показниками жаростійкості (порогова температура 50 - 55єС, критична - 60 - 65?С, летальна - 65?С) віднесено 4 Азіатські ('Fata Morgana', 'Ночное танго', 'Аэлита', 'Butter Pіxіe'), 2 Трубчасті ('Bolero', 'Brіght Star'), 2 Східні ('Sorbonna' і 'Sіberіa') і 5 ЛА- гібриди ('Suncrest', 'Amerіcan Classіc', 'Fangіo', 'Drіm', 'Ercolano').

У результаті комплексної оцінки посухо- і жаростійкості за фізіологічними та анатомічними показниками 32 сортів гібридних лілій досліджуваних розділів встановлено, що вони в умовах південного сходу України є мезофітами із середньо вираженими ксероморфними ознаками. Сорти об'єднано в 5 умовних груп: І) жаропосухостійкі (мають високі показники як жаро-, так і посухостійкості) - 8 сортів: 'Bolero' (Трубчастий гібрид), 'Аэлита', 'Ночное Танго', 'Lollypop' (Азіатські гібриди), 'Sorbonne' (Східний гібрид), 'Amerіcan Classіc', 'Drіm', 'Suncrest' (ЛА- гібриди); ІІ) жаростійкі (мають високі показники жаростійкості, але середньопосухостійкі за фізіологічними або анатомічними показниками) - 7 сортів (1 Східний, 2 Азіатські, 1 Орлеанський, 3 ЛА- гібриди); ІІІ) посухостійкі (характеризуються високими показниками посухостійкості за більшістю вивчених параметрів, але недостатньо жаростійкі) - 6 сортів (4 Трубчасті, 1 Азіатський, 1 ОТ- гібриди); ІV) середньожаропосухостійкі (об'єднує сорти середньопосухо- і жаростійкі) - 6 сортів (Азіатські гібриди); V) низькожаропосухостійкі (об'єднує сорти з низькою посухо- й/або жаростійкістю) - 5 сортів (Азіатські гібриди).

ВПЛИВ УМОВ ОСВІТЛЕНОСТІ НА РІСТ І РОЗВИТОК СОРТІВ LІLІUM HYBRІDUM HORT

Експериментальні дослідження біоморфологічних і анатомічних показників виявили, що гібридні лілії розрізняються за пристосованістю до зростання в різних умовах освітленості. Для вирощування посадкового матеріалу більшості вивчених сортів оптимальною умовою освітленості є півтінь.

Зменшення освітленості (з 50 000 люкс на освітленій ділянці до 30 000 люкс у півтіні) викликає адекватне зміні екологічних умов збільшення фотосинтезуючого апарата - збільшення висоти пагона й лінійних розмірів листкової пластинки, ряд змін анатомічної структури листка (зменшення товщини кутикули, стовпчастого мезофілу, коефіцієнта палісадності й листкової пластинки в цілому, пухкіше розміщення його клітин, зменшення кількості продихів). У результаті в умовах часткового затінення спостерігається максимальне збільшення розмірів цибулин і/або збільшення їх кількості за рахунок утворення стеблових цибулинок, а також зростання швидкості проходження ранніх стадій онтогенезу - в півтіні перехід особин у молоду репродуктивну стадію розвитку відбувається вже на другий вегетаційний період.

Анатомічна будова листкових пластинок сортів 'Fata Morgana' і 'Fangіo' вказує на найменшу пластичність цих сортів та низьку пристосованість до зміни умов освітленості. В умовах півтіні у даних сортів спостерігаються ознаки пригнічення - зменшення висоти стебла, довжини і ширини листкових пластинок, приросту цибулин. Дані сорти є найбільш чутливими до зміни умов освітленості - у несприятливих для даних сортів умовах вирощування середній розмір цибулини наприкінці дослідження становить лише 58 - 55% від можливого. Для вирощування посадкового матеріалу даних сортів можна рекомендувати тільки відкриті освітлені ділянки. Зменшення освітленості до 10 000 люкс призводить до пригнічення всіх вивчених сортів.

СОРТООЦІНКА СОРТІВ LІLІUM HYBRІDUM HORT., ЇХ ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ОЗЕЛЕНЕННІ

Взявши за основу систему державної сортооцінки лілій, розроблену в 60-ті роки, і роботи з порівняльної сортооцінки декоративних рослин В.Н. Билова (1971,1978), нами була розроблена 150-бальна шкала оцінки гібридних лілій, що враховує декоративні й господарсько-біологічні ознаки сортів залежно від їх використання (табл. 5).

При оцінюванні декоративних якостей гібридних лілій було додано такі ознаки як «якість пелюсток», «кількість квіток у суцвітті» і «кількість одночасно розкритих квіток», «стійкість забарвлення до вигоряння». Ознаку «форма квітки» змінено на ознаку «форма й спрямованість оцвітини». При оцінюванні господарсько-біологічних властивостей, ознаку «здатність до вегетативного розмноження» розділено на дві ознаки «коефіцієнт розмноження цибулинами» і «коефіцієнт утворення цибулинок на лусках», додано ознаку «тривалість сприятливого періоду вигонки, необхідність додаткового освітлення».

Змінено кількісну оцінку ознак. Декоративні ознаки й господарсько-біологічні особливості сортів оцінювали з використанням переводних коефіцієнтів значущості ознак (h1 - h3), що мають різне значення в системі оцінки спеціалізованих груп (h1 - для використання в озеленені, h2 - для вирощування на зріз в умовах відкритого ґрунту і h3 - для позасезонного зрізу в умовах захищеного ґрунту).

Модифікована методика сортооцінки гібридних лілій найповніше враховує декоративні й господарсько-біологічні ознаки сучасних сортів лілій, забезпечуючи повніше формування перспективних асортиментів з урахуванням їх призначення, що відповідає сучасним вимогам виробництва.

Сорти гібридних лілій колекції ДБС оцінювали для використання в зеленому будівництві й на зріз в умовах відкритого ґрунту. До малоперспективних для використання як в зеленому будівництві, так і для одержання зрізу (отримали менше 90 балів), віднесено чотири сорти: 'Lanzerrotha' (Азіатський гібрид), 'Sіberіa', 'Sorbonna', 'Marco Polo' (Східні гібриди). Сорти останнього розділу в умовах ДБС показали високу ураженість грибковими захворюваннями й низьку зимостійкість (4 бали за шкалою С.Я. Соколова, 1957). Більшість сортів колекції ДБС можна віднести до сортів універсального призначення, перспективних як для використання в озелененні, так і на зріз.

До дуже перспективних для одержання зрізу віднесено 2 сорти: 'Drim' (ЛА- гібрид) й 'Monte Negro' (Азіатський гібрид); для використання в зеленому будівництві - 11 сортів: 'Болгария', 'Восточная Сказка', 'Виринея', 'Жизель', 'Новинка', 'Веста', 'Gran Cru', 'Apeldoorn', 'Sweet Kiss' (Азіатські гібриди), 'Golden Splendor', 'Pink Perfection' (Трубчасті гібриди). До дуже перспективних для використання як у зеленому будівництві, так і для одержання зрізу віднесено 6 сортів: 'Suncrest', 'Ercolano', 'Dani Arifin' (ЛА- гібриди), 'Orania', 'Shocking' (ОТ- гібрид), 'Мичуринская Ода' (Азіатский гібрид).

Таблиця 5

Шкала оцінки декоративних і господарсько-біологічних ознак гібридних лілій

Ознака	Оцінка за 5-бальною шкалою	Перевідний коефіцієнт значущості ознак	Оцінка за 150-бальною шкалою
		h1	h2	h3	S1,	S2	S3
Декоративні ознаки
Забарвлення квітки	5	3	2	2	15	10	10
Стійкість квітки до вигоряння	5	1	0	0	5	0	0
Форма та направленість оцвітини	5	1	3	3	5	15	15
Розмір квітки	5	2	3	3	10	15	15
Якість пелюсток	5	2	2	2	10	10	10
Суцвіття (форма, щільність, розмір)	5	1	1	1	5	5	5
Кількість квіток у суцвітті	5	2	1	1	10	5	5
Кількість одночасно розкритих квіток	5	2	2	2	10	10	10
Генеративний пагін (довжина, міцність)	5	1	2	2	5	5	10
Тривалість цвітіння	5	1	0	0	5	0	0
Аромат	5	1	1	1	5	5	5
Оригінальність	5	2	2	2	10	10	10
Загальний стан	5	1	1	1	5	5	5
Загальна оцінка декоративних ознак	100	100	100
Господарсько-біологічні ознаки
Стійкість до природнокліматичних умов (посухо-, зимостійкість, стійкість до вимокання)	5	3	3	1	15	15	5
Стійкість до захворювань	5	3	3	3	15	15	15
Коефіцієнт розмноження цибулинами	5	1	1	0	5	5	0
Коефіцієнт утворення цибулинок на лусках	5	3	3	3	15	15	15
Тривалість сприятливого періоду вигонки, необхідність додаткового освітлення	5	0	0	3	0	0	15
Загальна оцінка господарсько-біологічніих ознак	50	50	50
Загальна оцінка сорту	150	150	150

Примітка: перевідний коефіцієнт: h1 - для використання в озелененні, h2 - для вирощування на зріз в умовах відкритого ґрунту й h3 - для позасезонного зрізу в умовах захищеного ґрунту; оцінка за 150-бальною шкалою: S1 - для використання в озелененні, S2 - для вирощування на зріз в умовах відкритого ґрунту й S3 - позасезонного зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Дуже перспективні сорти різноманітні за основними декоративними особливостями, що дозволяє за їх участю створювати високо декоративні квіткові композиції різних типів.

Таким чином, у результаті комплексного дослідження біологічних і екологічних особливостей сортів L. hybrіdum hort. в умовах Донбасу, встановлено, що для збагачення асортименту декоративних рослин доцільним є подальше залучення сортів Азіатських, Трубчастих і Орлеанських, ЛА- гібридів, стійких до природнокліматичних умов Донбасу.

ВИСНОВКИ

1. В результаті проведеного комплексного вивчення біоморфологічних особливостей та адаптаційних можливостей 61 сорту Lіlіum hybrіdum hort. колекції Донецького ботанічного саду НАН України встановлено особливості їх вегетативного розмноження й вирощування, виділено сорти з високим адаптаційним потенціалом та встановлено їх перспективність для використання в озелененні. Колекцію гібридних лілій поповнено 49 сортами і на сьогодні вона налічує 61 сорт.

2. Вперше розроблено схему для описання біоморфологічних і декоративних ознак, а також модифіковано кодову класифікацію сортів Lіlіum hybrіdum hort., які необхідні для узагальнення сортописів, коректного групування та порівняння сортів.

3. Виділено та описано 8 типів морфологічних аномалій генеративних і вегетативних органів рослин Lіlіum hybrіdum hort. при інтродукції в Донбас: зрощення, гіпогенезія, олігомеризація й полімеризація, метаморфоз, дистопія, хориза, зміна забарвлення оцвітини й різні їх комбінації.

4. Встановлено, що фенологічні ритми розвитку розвитку Lіlіum hybrіdum hort. в цілому відповідають кліматичним умовам південного сходу України. Виділено групи сортів в залежності від строків початку й тривалості періодів вегетації та цвітіння, що мають найбільше значення при використанні рослин в озелененні.

5. Палінологічний аналіз показав велику різноманітність морфометричних ознак пилкових зерен у сортів Lіlіum hybrіdum hort. Виділено 19 сортів з високим вмістом життєздатних пилкових зерен, які можуть бути використані як донори пилкового матеріалу в селекційних роботах. Показано, що оптимальними строками збору пилку Азіатських гібридів є другий день цвітіння, для більшості сортів інших гібридних груп - перший день.

6. Встановлено прямий зв'язок оптимальних строків відокремлення лусок Азіатських гібридів зі строками цвітіння сортів: ранньоквітучі сорти утворюють максимальну кількість цибулинок при зимовому відокремленні лусок, середньоквітучі - при літньому. Встановлено оптимальні строки вегетативного розмноження 26 сортів Lіlіum hybrіdum hort., що забезпечує високу ефективність розмноження сортів.

7. Встановлено позитивний вплив фізіологічно активних речовин - «Біокорчар» (1 мл/л), «Чаркор» (1 мл/л), «Циркон» (0,6 мл/л, 1 мл/л, 2 мл/л), «Епін» (0,25 мл/л, 0,3 мл/л, 0,5 мл/л), бурштинової кислоти (150 мг/л, 100 мг/л, 50 мг/л) на вегетативне розмноження сортів Lіlіum hybrіdum hort. Визначено найбільш результативні стимулятори росту і їх концентрації для обробляння цибулинних лусок. Для більшості вивчених сортів оптимальним є застосування препарату «Біокорчар» (1 мл/л).

8. Встановлено тенденцію до адаптації сортів L. hybrіdum hort. до посушливих умов південного сходу України. Сорти груп Східних, Трубчастих й Орлеанських, ЛА- і ОТ- гібридів за фізіологічними та анатомічними показниками посухо- та жаростійкості не поступаються Азіатським гібридам і є мезофітами із середньо вираженими ксероморфними ознаками.

9. Визначено, що оптимальними умовами освітленості для вирощування посадкового матеріалу більшості вивчених сортів Lіlіum hybrіdum hort. у відкритому ґрунті є 30 000 люкс (півтінь).

10. Розроблено систему оцінки сортів Lіlіum hybrіdum hort. за сумою декоративних і господарсько-біологічних ознак для різних сфер застосування: для використання в озелененні, для вирощування на зріз в умовах відкритого й захищеного ґрунту.

11. В результаті проведення комплексної сортооцінки виділено 17 перспективних сортів для впровадження в сучасне зелене будівництво Донбасу. Показано доцільність подальшої інтродукції сортів Lilium hybridum hort. груп Азіатських, Трубчастих і Орлеанських, ЛА- гібридів для вирощування на південному сході України.

СПИСОК НАУКОВИХ Праць, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Пугачева А.Ю Рекомендации по вегетативному размножению гибридных лилий на юго-востоке Украины. - Донецк, 2007. - 20с.

Шурыгина А.Ю. (Пугачева А.Ю.) Влияние диэтилсульфата на образование луковичек у гибридных лилий // Промышленная ботаника. - 2005. - Вып. 5. - С. 200-203.

Пугачева А.Ю. Анатомическое строение листа некоторых сортов Lilium hybrida hort. // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона. - 2007. - Вып. 6. - С. 68-73.

Пугачева А.Ю. Засухоустойчивость лилий при интродукции в Донбассе // Інтродукція рослин. - 2006. - № 4. - С. 95-100.

Пугачева А.Ю. Влияние регуляторов роста на размножение луковиц лилий после выгонки // Биологический вестник. - 2006. - Т. 10, № 2. - С. 62-64.

Пугачева А.Ю. К сортооценке гибридных лилий // Промышленная ботаника. -2006. - Вып. 6. - С. 130-135.

Пугачева А.Ю. Схема декоративных признаков цветка гибридных лилий // Сборник научных трудов Луганского НАУ. - 2007. - № 79(102). - С. 65-75.

Пугачова А.Ю. Вивчення фертильності пилкових зерен гібридних лілій // Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках: Матер. міжнар. наук. конф. (5 - 7 вересня 2006 р., Донецьк). - Донецьк: ООО „Юго-Восток, Лтд”, 2006. - С 131-136.

Пугачева А.Ю. Интродукционное изучение сортов Lilium hybridum hort. // Промышленная ботаника - состояние и перспективы развития: Матер. V междун. нуч. конф. (Донецк, 24-26 сентября 2007). - Донецк, 2007. - С. 359-363.

Пугачова А.Ю., Мазіна С.О. Життєздатність пилку гібридних лілій // V міжнар. наук. конф. аспірантів та студентів “Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів” (Донецьк, 2006). - Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2006. - С. 255-256. (Здобувачка провела камеральну обробку, критичний аналіз і опис одержаних даних; написала текст статті і сформулювала висновки. Співавтор брав участь у зборі фактичного матеріалу.)

Пугачева А.Ю. Определение водоудерживающей способности гибридных лилий, как признака засухоустойчивости // Цветоводство без границ: Матер. V Междунар. науч. конф. (17 - 20 июля 2006 г.). - Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 2006. - С. 137-139.

Пугачева А.Ю. Особенности зимнего размножения гибридных лилий // Старовинні парки і ботанічні сади - наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини: Матер. міжнар. наук. конф. - К.: Академперіодика, 2006. - С. 277-279.

Пугачева А.Ю. Оценка жароустойчивости гибридных лилий // Сохранение биоразнообразия растений в природе и при интродукции: Матер. междун. науч. конф., посвященной 165-летию Сухумского ботанического сада и 110-летию Сухумского дендропарка Института ботаники АНА (15 - 20 октября 2006 г.). - Сухум: Б. и., 2006. - С. 485-488.

Пугачова А.Ю., Пельтіхіна Р.І. Вплив стимуляторів росту на вегетативне розмноження гібридних лілій // Матер. XII з'їзду Укр. ботан. т-ва. - Одесса: Б. и., 2006. - С. 364. (Здобувачем виконано планування досліджень, проведено експериментальну роботу та проведено їх інтерпретацію, співавтором надано консультаційну допомогу при написанні тексту статті.)

Шурыгина А.Ю. Биоморфологическая характеристика пыльцы гибридных лилий в условиях юго-востока Украины // Збереження біорізноманітності на південному сході України: Матер. наук.-практ. конф. (Донецьк, вересень 2004 р.). - Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2004. - С. 147-148.

Шурыгина А.Ю. Влияние регуляторов роста на вегетативное размножение гибридных лилий // Матер. VIII молодежной конф. ботаников в Санкт-Петербурге (Санкт-Петербург, 17 - 21 мая 2004). - Санкт-Петербург: СПГУТД, 2004. - С. 235.

Шурыгина А.Ю. Листовое размножение гибридных лилий // Наукова спадщина академіка М.М. Гришка: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої пам'яті М.М. Гришка - видатного селекціонера, генетика, ботаніка та громадського діяча. - Глухів: ГДПУ, 2005. - С. 192-193.

Шурыгина А.Ю. Пельтихина Р.И. Особенности весеннего размножения лилий // Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища: Матер. міжнар. наук. конф. (Кривий Ріг, 16-19 травня 2005 р.). - Кривий Ріг: Проспект, 2005.- С. 330-332. (Здобувачем виконано планування досліджень, проведено експериментальну роботу та проведено їх інтерпретацію, співавтором надано консультаційну допомогу при написанні тексту статті.)

Шурыгина А.Ю. Тератологические изменения гибридных лилий // Відновлення порушенних природних екосистем: Матер. Другої міжнар. наук. конф. - Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2005. - С.305-307.

АНОТАЦІЯ

Пугачова А.Ю. Біоморфологічні особливості Lilium hybridum hort. при інтродукції на південний схід України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр, Ялта, 2007.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню біоморфологічних особливостей 61 сорту L. hybridum hort. в умовах південного сходу України. Встановлено строки й тривалість основних фенофаз. Розроблено схему та кодову класифікацію біоморфологичних і декоративних ознак сортів L. hybridum hort. Досліджено життєздатність та особливості морфології пилкових зерен сортів L. hybridum hort. Встановлено оптимальні строки збору пилку для запилення. Виявлено оптимальні строки відокремлення лусок вiд цибулин у сортів L. hybridum hort. Встановлено зв'язок оптимального строку відокремлення лусок Азіатських гібридів з датою початку цвітіння сортів. Визначено найбільш результативні стимулятори росту для вегетативного розмноження гібридних лілій. Виділено сорти, найбільш стійкі до несприятливих кліматичних умов району інтродукції. Встановлено оптимальні умови освітленості для вирощування посадкового матеріалу сортів L. hybridum hort. Розроблено систему оцінки сортів L. hybridum hort. за сумою декоративних і господарсько-біологічних ознак для різних сфер застосування. Виділено перспективні 17 сортів для впровадження в сучасне зелене будівництво Донбасу.

Ключові слова: Lilium hybridum hort., інтродукція, південний схід України, біоморфологія, фенологія, класифікація, посухостійкість, вегетативне розмноження, сортооцінка.

АННОТАЦИЯ

Пугачева А.Ю. Биоморфологические особенности Lilium hybridum hort. при интродукции на юго-восток Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. Никитский ботанический сад - Национальный научный центр, Ялта, 2007.

Диссертация посвящена изучению биоэкологических особенностей 61 сортов L. hybridum hort. в условиях юго-востока Украины. Установлены сроки и продолжительность основных фенологических фаз развития. Выделены группы сортов по срокам и продолжительности периодов вегетации и цветения. Разработана схема и кодовая классификация биоморфологических и декоративных признаков сортов L. hybridum hort. Описаны 8 типов тератологических отклонений вегетативных и генеративных органов гибридных лилий, а также их комбинации. Проведен анализ морфометрических признаков пыльцевых зерен L. hybridum hort., выделены группы по размеру, форме пыльцевого зерна, скульптуре оболочки пыльцевых зёрен и форме борозды. Исследована жизнеспособность пыльцы сортов L. hybridum hort. Установлен низкий уровень фертильности пыльцы у сортов ЛА- и ОТ- гибридов, выделены 19 сортов с высоким содержанием жизнеспособной пыльцы. Установлены оптимальные сроки сбора пыльцы для опыления. Изучены особенности вегетативного размножения сортов L. hybridum hort. при разных сроках отделения чешуй. Сорта условно объединены в 3 группы с разным коэффициентом образования луковичек. Установлены оптимальные сроки отделения чешуй 26 сортов гибридных лилий. Установлена зависимость оптимального срока отделения чешуй Азиатских гибридов от даты начала цветения сортов. Определены наиболее результативные стимуляторы вегетативного размножения сортов и их концентрации. Выделены сорта, наиболее устойчивые к неблагоприятным климатическим условиям района интродукции. Установлено, что оптимальными условиями освещенности для выращивания посадочного материала большинства изученных сортов L. hybridum hort. является 30 000 люкс (полутень). Разработана система оценки сортов L. hybridum hort. по сумме декоративных и хозяйственно-биологических признаков для различных сфер применения: для использования в озеленении, для выращивания на срез в условиях открытого и защищенного грунта. Выделены перспективные сорта для внедрения в современное зеленое строительство Донбасса (17 сортов).