Вплив гострого голодування та одноразового навантаження глюкозою на глікемію, вміст цинку та інсуліну в панкреатичних острівцях у мишей

4.3 Вимоги безпеки під час роботи

У лабораторії я ніколи не працювала самотньо, так як наявність другої особи необхідна для надання допомоги при нещасних випадках. У лабораторії я використовувала при роботі як колективні так і індивідуальні засоби та заходи. Працювала у лабораторії у зручному одязі, який не стримува0036в рухів, мала свій окремий рушник для витирання рук, індивідуальні окуляри для захисту попадання різного хімічного матеріалу в очі. Уся апаратура, хімічні матеріали та посуд у якому ми проводили дослідження використовувалась усіма працівниками нашої лабораторії та являлося колективним засобами. Лабораторія - це окреме приміщення, в ньому формується свій мікроклімат, який впливає на здоров'я людини. Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють такі сполучення характеристик мікроклімату, які забезпечують при систематичній дії нормальне функціонування організму не напружуючи механізми терморегуляції. Показники, які характеризують мікроклімат: відносна вологість повітря, температура повітря, швидкість руху повітря, атмосферний тиск.

Температура повітря була оптимальною (18-20^оС). Відхилення температури може приводити до порушень роботи організму людини. Відносна вологість повітря була така як в навколишньому середовищі. При підвищенні відносної вологості існує ймовірність порушення тепловіддачі і зниження працездатності людини. Оптимальна швидкість руху повітря у приміщенні - 0,25 - 0,3 м/с.

Атмосферний тиск в лабораторії такий, як і в навколишньому середовищі. Оптимальним вважають атмосферний тиск - 760 мм. рт. ст. Людина же може виконувати роботу в інтервалі 550 - 950 мм. рт. ст.

Важливу роль при роботі в лабораторії має провітрювання. Склад повітря: кисень-20,93%; вуглекислий газ - 0,04%; азот - 78%; інертні гази - 0,94%. Провітрювання необхідно для відновлення концентрації кисню в повітрі закритого приміщення та для зниження концентрації вуглекислого газу. Щоб запобігти переохолодженню та пов'язаних з цим захворювань надмірних протягів не влаштовувала.

Освітлення - використання світлової енергії сонця та штучного освітлення для забезпечення нормального здорового сприйняття. Світло необхідно для збереження здоров'я та для підтримки високої продуктивності праці. При виконанні своєї роботи я використовувала природне та штучне освітлення. Природне - створюється природними джерелами - сонячними променями і світлом небозводу. Штучне - створюється електроприладами. Відповідно до норми освітлення повинно бути 400 лк., але можуть бути зміни цього показника в залежності від роботи. Припустимі мікрокліматичні умови не повинні порушувати стан здоров'я людини. Я працювала в лабораторії в комфортних умовах.

Правила роботи з електроприладами були вивішені на видному місці. Згідно з цими правилами я ніколи не розкривала електрообладнання та не робила в ньому ремонт, не використовувала електроприлади з ушкодженою ізоляцією, а також не працювала з незаземленим обладнанням.

Перед початком роботи прилади перевірялися на справність, перевірялася цілісність дротів та електропилки, проводилася перевірка заземлення (занурення) приладів, для яких це передбачене інструкцією. З усіма приладами я працювала у присутності лаборанта та чітко дотримуючись їх інструкцій та паспортів заводу виробника. Після закінчення дослідів, а також коли прилад був тимчасово не потрібен він був відключений від електромережі. Використовувалися лише діючі прилади, що пройшли обов'язків профілактичний огляд та перевірку.

Дотримувалась правил протипожежної безпеки. При виникненні пожежі, в першу чергу, дії повинні бути спрямованні на забезпечення безпеки та евакуації людей. При виявленні пожежі необхідно вимкнути від енергопостачання прилади та обладнання; приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння, а при можливості здійснення даних дій, вийти з приміщення,щільно зачинити за собою двері та вікна щоб запобігти приливу свіжого повітря, що сприятиме швидкому поширенню вогню. Негайно викликати пожежну охорону.

У разі виникнення непередбаченої ситуації змогла б застосувати знання, отримані при вивченні охорони праці, надати медичну допомогу у разі потреби, знаючи, що перша медична допомога потерпілим повинна надаватись негайно та правильно. У всіх випадках потерпілому забезпечується спокій, приток свіжого повітря. При роботі в лабораторії можуть виникати травми різного характеру внаслідок невмілого використання приладів та ін. Будь-яку рану очищують від забруднення, змазують краї настойкою йоду (рану промивати водою не можна), її дезінфікують 3% розчином перекису водню, накладають стерильну пов'язку. При роботі в лабораторії можуть виникати термічні опіки 1-го, 2-го і навіть 3-го та 4-го ступенів. Допомога при термічних опіках 1-го, 2-го ступеня: зняти обгорілі куски одягу, обробити обпечену поверхню 96% спиртом та накласти пов'язку з протиоопіковою маззю.

При роботі з хімічними реактивами обов'язковий спецодяг (халат з бавовняної тканини) згідно ст. 163 кодексу законів про працю України і ДНАОП 0.00-4.26-96.

У тканині не повинно бути добавок синтетичних волокон, тому що у випадку займання оплавлені частини халату важко видалити з одягу.

При проведенні дослідів у лабораторії застосовується хімічний посуд: загального і спеціального призначення, і мірний. Дуже часто використовуються пробірки. Неприпустимо, щоб пробірка була наповнена до країв, щоб уникнути вихлюпування і попадання рідин на шкіру експериментатора. Зовсім неприпустимо закривати пробірку пальцем і струшувати її в такому виді, оскільки можна зашкодити шкіру пальця чи одержати опік. При нагріванні відкритий кінець пробірки повинен бути звернений убік від працюючого і від сусідів по столу, щоб уникнути попадання на шкіру чи в очі випадково виплеснутої рідини. При митті посуду треба стежити за тим, щоб йорж не вдарявся об дно і стінки посуду, тому що так можна вибити дно чи проломити стінку і поранитися. У раковини не можна виливати і викидати концентровані розчини кислот і лугів, що дурно пахнуть, та отруйні речовини і т.п. При виливані в раковини таких речовин можливе їхнє випаровування й отруєння повітря лабораторії. Концентровані кислоти і луги необхідно попередньо сильно розбавити чи нейтралізувати, щоб уникнути руйнування каналізаційної мережі.

Всі легкозаймисті й пожежонебеспечні реактиви та матеріали зберігаються у герметичній шафі; луги й кислоти знаходяться окремо одне від одного. Легкі рідини містяться у хімічному посуді, що щільно закривається.

При проведенні дослідження працювала у гумових рукавичках, мила руки після проведення експерименту.

При проведені досліджень я використовувала світловий мікроскоп. З метою уникнення перевантаження очей, що може привести до погіршення гостроти зору, я уникала тривалого контакту з мікроскопом. Після оцінки кожної реакції робила короткочасні перерви для відпочинку й зорової гімнастики.

4.4 Вимоги безпеки по закінченню робіт

Кожен студент після виконання роботи здає реактиви та скляний посуд лаборанту. Після закінчення заняття або експерименту викладач, що його проводив, обов'язково оглядає приміщення, перевіряє чи всі реактиви на своїх місцях, вимикає електроживлення і тільки після цього зачиняє його.

4.5 Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях

У разі виникнення екстремальної ситуації треба негайно повідомити керівника робіт. При попаданні їдких та отруйних речовин на шкіру, обличчя, в очі необхідно мати в лабораторії в постійній готовності речовини для нейтралізації речовин, що потрапили на частини тіла уражену ділянку промити великою кількістю проточної води. При цьому потрібно пам'ятати, що мають у своєму складі алюміній органічні речовини при з'єднанні з водою запалюються. Тому їх змивати водою не можна. Після того як ми промили уражену ділянку приступаємо до нейтралізації: при опіках кислотою використовують 4 %-ий розчин соди, а при опіках лугом - слабким розчином оцтової або лимонної кислоти, котрими змочують серветки, які накладають на опікову поверхню.

При роботі з сироваткою крові можливе її потрапляння на шкіру, одяг, слизові оболонки. Всі біологічні рідини треба сприймати як потенційно заражені ВІЛ-інфекцію, тому згідно приказу № 120 МОЗ України від 20.05.2000 р., розроблена перша допомога при цих випадках.

Так при потраплянні сироватки на халат, його негайно потрібно зняти і замочити у дезінфікуючому розчині на 1 годину. Таким дез., розчином може бути 0,5% р-н дезактину, 0,05% р-н бактоліну.

Якщо ж сироватка потрапила на шкіру, то потрібно обробити уражену ділянку одним із дезинфікатом - це може бути 70^о спирт, 3 % р-н перекисі водню, 5 % р-н йоду. Потім промити шкіру двократно під проточною водою з милом, висушити стерильним рушником і знову обробити дезинфікатом.

При потраплянні сироватки на слизові оболонки очей потрібно промити очі великою кількістю води і закапати 30 % р-н альбуциду, якщо ж сироватка потрапила на слизові оболонки ротової порожнини, потрібно прополоскати рот 70 % спиртом. Про всі випадки аварій потрібно повідомляти керівництву підприємства.

У разі виникнення напруги на корпусах на обладнання, яке використовується, треба вимкнути мережу чи прилад. При попаданні під дію електричного струму працюючого студента, треба негайно вимкнути напругу, звільнити його з-під дії струму та надати першу долікарську допомогу. При виникненні пожежі, знати місце знаходження засобів пожежогасіння, вміти використовувати вуглекислотний або порошковий вогнегасник та різні підручні засоби. У всіх випадках виникнення екстремальних ситуацій треба вміти надати першу долікарську допомогу.

4.6 Вимоги пожежної безпеки

В учбових аудиторіях, лабораторіях та кабінетах необхідно розміщати тільки необхідні для забезпечення учбового процесу меблі, а також прилади, обладнання, речі та інше, які повинні зберігатись та стаціонарно установлених стійках. Після закінчення занять всі пожежовибухонебеспечні матеріали і обладнання повинні бути прибрані із учбових приміщень в спеціально відведені і обладнані приміщення. Число робочих (парт) місць в учбових приміщень не повинно перевищувати граничної нормативної наповнюваності груп, яка встановлена нормами проектування вищих навчальних закладів. Приміщення повинні підтримуватись в чистоті. Електричні світильники повинні бути обладнані захисними прозорими розсіювачами світла. Настільні лампи, радіоприймачі, обчислювальні машини і т.п. дозволяється вмикати в мережу за допомогою штепсельних з'єднань промислового виробництва. Всі електроустановки повинні мати захист від струму короткого замикання та інших відхилень від нормальних режимів роботи, що можуть привести до виникнення пожежі. Переносні електросвітильники повинні бути напругою не вище 36 В, виконані з дотриманням правил електробезпечності. Співробітники повинні знати пожежну безпеку хімічних речовин та матеріалів, які використовуються в навчальному та науковому процесах, способи їх гасіння і дотримуватись правил безпеки при роботі з ними. Всі роботи , пов'язані з можливістю виділення токсичних і пожежовибухонебеспечних пару і газу, повинні проводитись тільки в витяжних шафах, обладнаних вентиляцією. Відпрацьовані ЛЗР і ГР необхідно збирати в спеціальну герметичну тару, яка в кінці роботи видаляється з приміщення для утилізації. Посуд з під ЛЗР і ГР, після закінчення дослідів, повинен терміново промиватися пожежобезпечними розчинами. Виходячи з приміщення не забувайте: виключати освітлення, електроприлади і електроустаткування, перевіряти відсутність диму чи запаху горілого, закривати приміщення на замок.

ВИСНОВКИ

1. При гострому голодуванні спостерігали зниження рівня глюкози в периферичній крові мишей на 37%, а інтенсивність цитохімічної реакції альдегідфуксину при цьому підвищилася, що свідчить про наявність в панкреатичних клітинах секреторного матеріалу.

2. При одноразовому навантажені глюкозою рівень глюкози в периферичній крові мишей підвищився на 118%, а інтенсивність цитохімічної реакції альдегідфуксину зменшилася, що свідчить про вивільнення секреторного матеріалу з панкреатичних клітин.

3. При гострому голодуванні інтенсивність цитохімічних дитизону та 8-ТСХ підвищилася, що свідчить про наявність в панкреатичних клітинах секреторного матеріалу.

4. При одноразовому навантажені глюкозою інтенсивність цитохімічної реакції дитизону та 8-ТСХ зменшилася, що свідчить про вивільнення секреторного матеріалу з панкреатичних клітин.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Використані у роботі методи можуть бути рекомендовані для оцінки функціонального стану клітин в умовах норми і патології. Отримані дані відкривають шляхи до використання розроблених методів при вивченні впливу екстремальних факторів на організм людини.

Розроблені методи дають можливість встановлювати вміст цинку та секреторного матеріалу в панкреатичних клітинах в нормі та патології. Методика визначення рівню глюкози в крові також дає можливість отримати дані про роботу ендокринної частини підшлункової залози.

Отримані дані свідчать про нормальну роботу острівцевого апарату підшлункової залози.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Физиология человека: учебник для мед. вузов / [Авдеев С.Н., Айсонов З. Р., Водолажская М.Г., Гурфингель В.С., Дегтярев В.П., Кобрин В.И. и др]; под. ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько.- [2-е изд.].- М.: Медицина, 2003.- 656 с.

2. Држевецкая И.А. Основы физиологии обмена веществ и эндокринной системы: пособие для биологических специальностей университетов и институтов / Држевецкая И.А. - М.: Высшая школа, 1983. - 272 с.

3. Физиология человека / [Е.Б. Бабский, В.Д. Глебовский, А.Б. Когант, Г.Ф. Коротько и др.]; под ред. Г.И. Косицкого. - [3-е изд.]. - М.: Медицина, 1985.-544 с.

4. Нормальна фізіологія / [В.І. Філімонов, В.С. Райцев, В.Г. Шевчук, Д.Г. Наливайко]; під ред. В.І. Філімонова.-К.: Здоров'я, 1994.-608 с.

5. Тепермен Дж. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. Вводный курс / Дж. Тепермен, Дж. Тепермен ; пер. с анг. В. И. Кандрора; под ред. Я.И. Ажипы.- М.: Мир, 1989.-656 с.

6. Основы физиологии человека: учебник для высших учебних заведений, в 2-х томах / [В.Б. Брин, И.А. Вартанян, С.Б. Даниярова, Ю.М. Захарова и др.]; под ред. Б.И. Ткаченко.- Санкт-Петербург: Международный фонд истории наук, 1994. Т.1-567 с..

7. Брин В.Б. Физиология человека в схемах і таблицях / Брин В. Б. - [2-е изд.]. - Ростов н/Д.: Феникс, 1999. -352 с.

8. Рафф. Г. Секреты физиологии / Рафф. Г. - [пер. с анг. Д. Абдурохманов, Г. Азбиль, Ю. Бородина, Д. Газизова, В. Деньгин, В. Ромаив].- М.: «Бином»- «Невский диалект», 2001.-448 с.

9. Губський Ю.І. Біологічна хімія: підручник / Губський Ю. І. - Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - 508 с.

10. Эндокринология / [Айзенберт Д., Близард Р., Блюминг А., Брикман А., Брикс С., Бхасинг Ш., и др. ]; пер с анг., В. И. Кандрор, Э.А. Антух, Т.Г. Горлина; под ред., Н. Лавин. - М.: «Практика», 1999. - 830 с.

11. Комов В.П. Биохимия: учебник для вузов / В.П. Комов, В.Н. Шведов. - М.: Дрофа, 2004. - 638 с.

12. Ефимов А.С. Сахарный диабет: проблемы наших дней / А.С. Ефиров, Ю.В. Щербак - К.: Наукова думка, 1991. - 153 с.

13. Балуш Л.В., Ковалишин В.І., Ященко А.М. Гістохімічні та електронномікроскопічні дослідження підшлункової залози на тлі експериментального цукрового діабету // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Т. 8, № 1 - 2009.- С. 37-42.

14. Кот Л. Сучасні уявлення про біохімічні механізми патогенезу інсулінонезалежного цукрового діабету / Л. Кот, О. Богданова, Л. Остапенко // Вісн. НАН України. - 2008.- № 9. - С. 18-26.

15. Міськів І.Ф. Морфофункціональні зміни ендокринної частини підшлункової залози у щурів старечого віку при стрептозотоциновому діабеті / І.Ф. Міськів // Прикл. асп. морфології експер. і клін. досліджень: тези доп. наук.-прак. конф. - Тернопіль, 2008. - С. 85-86.

16. Иннервация поджелудочной железы // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - Т.6. - № 1. - 1996. - С. 35-39.

17. Berger A. What does zinc do ? // BMJ. - 2002. - Vol. 325, № 7372. - P. 1059.

18. Chausmer A.B. Zinc, insulin and diabetes // J.Am.Coll.Nutr. - 1998. - Vol. 17, № 2. - P. 109-115.

19. Лабораторные методы исследования в клинике: справочник / [Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П. и др.]; под ред., В.В. Меньшикова. - М.: Медицина, 1987, - 368 с.

20. Brocardo P.S., Pandolfo P., Taikahashi R.H., Rodrigues A.L., Dafre A.L. Antioxidant defenses and lipid peroxidation in the cerebral cortex and hippocampus following acute exposure to malathion and / or zinc chloride // Toxicology. - 2005. - Vol. 207, N2. - P. 283-291.

21. Григорова Н.В. Стан панкреатичних острівців мишей i щypiв при введені сульфату міді тваринам, отримавшим алоксан // Питання біоіндикації та екології. - Запорiжжя: ЗНУ, 2008. - Вип. 13, № 2. - С. 163-169.

22. Григорова Н. В. Клітинний метаболізм цинку при уведені тваринам солей важких металів на фоні іммобілізованого стресу // Вісник ЗДУ. - 2000. - № 2. - С. 194-196.

23. Миргородська К.П., Григорова Н.В. Вплив фізичного навантаження на вміст цинку та секреторного матеріалу в клітинах Панета та В-інсулоцитах старих мишей // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2008. - № 22. - С.114-117.

24. Міськів В.А.,Левицький В.А. Особливості будови панкреатичних острівців на різних етапах онтогенезу // Світ медицини та біології. - 2009.- № 4. - С. 36-40.

25. Вивчення вмісту цинку та інсуліну в острівцевих клітинах при різному функціональному станіінсулярного апарату / Т.В. Берегова, Н.В. Григорова, Ю.В. Єщенко [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2007. - Т.53, №4. - С. 100-104.

26. Діабетогенна активність дитизону у тварин різних видів / Н. В. Григорова, Ю.В. Єщенко, Є.Ю. Гороховський [та ін.] // Вісник Запорізького національного університету. - 2009.- № 2.- С. 85-89.

27. Рівень АКТГ й інсуліну в крові при різному функціональному стані кортикотрофів аденогіпофізу та бета - клітин панкреатичних острівців / Т.В. Берегова , Ю.В. Єщенко, В.Д. Бовт, В.А. Єщенко // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохіміяю - 2010.- № 2. - С. 7-11.

28. Mechanisims of stabilization of the insulin hexamer allosteric ligand interactions / S. Rahuel-Clermont, C.A. French, N.C. Kaarsholm [at al.] // Biochemistry. - 1997. - Vol. 36, N 19. - P.5837-5845.

29. Mutation of active site residues of insulin degrading enzyme alters allosteric interactions / E.S. Song, A.Daily, M.G. Fried [at al.] // J.Biol. Chem. - 2005. - №3. - P. 175-179.

30. Rosenfeld L. Insulin: discovery and controversy / L. Rosenfeld // Clin. Chem. - 2002. - Vol.48, №12. -Р. 2270-2288.

31. СНІП 2.04.85-86 “Опалювання, вентиляція, кондиціонування”.

32. ГОСТ 12.4.021-75 “Системи вентиляційні. Загальні вимоги безпеки”.

33. ГОСТ 22360-86 “Шафи демонстраційні, витяжні”.

34. СНІП 11-4-79 “Природне й штучне освітлення. Норми проектування”.

35. ПУЕ -86 “Правила пристрою електроустановок”.

36. ДНАОП 1.1.10-1.01.97 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

37. ГОСТ 12.1.019-79 “Електробезпека. Загальні вимоги й номенклатура видів захисту”.

38. ГОСТ 12.2.007.0-75 “Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки”.

39. НАОП 9.2.10.-1.01-89 Правила безпечної роботи із хімічними речовинами у вищих й середніх учбових закладах, на підприємствах й в установах системи Держосвіти СРСР, затверджені наказом Держосвіти СРСР від 13.10.89.

40. ДНАОП 9.2.30-1.06-98 Правила безпеки при проведенні учбово-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх учбових закладів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.11.98 № 222.

41. Правила пожежної безпеки в Україні. Державній реєстр нормативних актів з питань пожежної безпеки (Реєстр НАПБ) - Київ: Пожінформтехніка, 2001. - 328с.

42. Правила пожежної безпеки в Україні. Державний реєстр нормативних актів з питань пожежної безпеки (Реєстр НАПБ). - К.: Пожежінформтехніка, 2001.- 238 с.

43. Савчук О.М. Основи охорони праці / О.М. Савчук // Конспект лекцій 2-х ч. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 124с.

44. Шевченка А.М. Гігієна праці / А.М. Шевченка, О.П. Яворівського. - Вінниця: Нова книга, 2005. - 840 с.

45. Лакин Г.Ф. Биометрия / Лакин Г.Ф. - М.: Высшая школа, 1992. - 352с.

Размещено на Allbest.ru