Гістологічна будова та методи дослідження очного яблука

4. Різка, або мікротомування, являє собою виготовлення тонких зрізів на спеціальному приладі - мікротомі. Товщина зрізів, призначених для світлової мікроскопії, не повинна перевищувати 4 - 5 мкм, для електронної - 50 - 60 нм.

5. Фарбування зрізів дозволяє виявити структуру тканини за рахунок неоднакового хімічної спорідненості різних елементів тканини до гістологічних барвників. Перед фарбуванням виконується монтування зрізу на предметне скло. Для уникнення формування складок зріз після мікротомірованія поміщають на поверхню підігрітої води, де він розправляється, а потім вже на скло. Використовуються такі методики фарбування ока:

1) фарбування ока целоїдних зрізів ока залізним гематоксилін-пікрофуксином за Ганзеном, в результаті ядра чорні, а колагенова сполучна тканина червона;

2) фарбування квасцовим карміном-світло зеленим, в результаті ядра яскраво-червоного кольору;

3) фарбування гематоксилін-еозином, дає можливість чітко спостерігати ядро та ядерця клітин та робить фон в цитоплазмі дещо синюватого відтінку.

РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ГІСТОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА МАЛЮНКІВ ОЧНОГО ЯБЛУКА

Одним з найголовніших методів вивчення в гістології - метод вивчення гістологічних препаратів, тому що на основі взятого і вивченого матеріалу тканин побудована гістологія як наука. При вивченні даної теми, за допомогою атласів мікрофотографій та практикумів, було розглянута більш детальна будова тканин очного яблука. Найголовніші фотографії та малюнки розглядаються далі в розділі.

Малюнок 1. Ембріогенез ока

На малюнку (1) зображено та позначено А, Б, В - сагітальні розрізи ока ембріонів на різних стадіях розвитку: 1 - ектодерма, яка прилягає до очного пухирця; 2 - кришталикова плакода, тобто майбутній кришталик; 3 - очний пухирець, який є вип'ячуванням нервової трубки; 4 - судинна виїмка;

5 - зовнішня стінка очного келиху, яка є майбутнім пігментним шаром сітківки;

6 - внутрішня стінка очного келиху, яка згодом перетвориться на сітківку;

7 - стеблинка, який є майбутнім зоровим нервом; 8 - кришталиковий пухирець.

Із оточуючої мезенхіми очне яблуко утвориться склера та судинна оболонка, а з мезенхіми, що проникає в очне яблуко - райдужка та скловидне тіло.

Малюнок 2. Загальний вигляд очного яблука (А) та кут ока (Б)

(А) (Б)

На малюнках зображено головні тканини і частини очного яблука в загальному вигляді, та збільшений кут ока. Як ми вже знаємо, око складається з трьох оболонок та внутрішнього ядра. Більше детальна будова:

Перша оболонка зовнішня або фіброзна складається з таких частин:

1 - склера; 2 - рогівка; 3 - лімб (місце переходу рогівки в склеру).

Друга оболонка середня або судинна і має такий склад: 4 - судина оболонка; 5 - ціліарне тіло; 6 - циліарні відростки; 7 - кришталик; 8 - цинова зв'язка;

9 - райдужка; 10 - зіниця.

Третя оболонка внутрішня або сенсорна, яка складається з: 11 - сітківка;

12 - сліпа пляма з (13) місцем виходу зорового нерву.

Внутрішнє ядро очного яблука складається з: 14 - передня камера ока (між рогівкою і райдужкою); 15 - задня камера (за райдужкою); 16 - скловидне тіло.

Малюнок 3. Будова кришталика (забарвлено гематоксилін-оезином)

На малюнку зображено та позначено кришталик, який знаходиться в середній або судинній оболонці очного яблука і складається з: І - кришталик і його внутрішня будова: 1 - капсула; 2 - одношаровий епітелій; 3 - кришталикові волокна які утворюються з епітеліоцитів і виглядають як прозорі призми. В областях близьких до поверхні, вони містять ядра. ІІ - волокна цинової зв'язки.

Малюнок 4. Циліарне тіло (забарвлено гематоксилін-еозином)

На малюнку зображено та позначено циліарне тіло, яке знаходиться в середній або судинній оболонці очного яблука і має такий склад: 1 - склера; 2 - циліарне тіло;

3- циліарні відростки;

4 - пігментний епітелій; 5 - гладенькі міоцити;

6 - судини; 7 - пігменті клітини.

Малюнок 5. Перехід райдужки в ціліарне тіло (забарвлено гематоксилін-еозином)

На малюнку зображено і позначено три компоненти: райдужка, циліарне тіло та рогівка. Забарвлено гематоксиліном й еозином.

І - райдужка, до неї відносять такі позначення: 1 - передній епітелій (одношаровий плоский); 2 - задній епітелій (двошаровий пігментний);

ІІ - циліарне тіло і в ньому:

3- пучки гладеньких міоцитів, які розташовані тангенціально; 4 - циліарні відростки, які покриті двошаровим пігментним епітелієм; 5 - волокна цинової зв'язки; ІІІ - рогівка з позначеннями: 6 - гребінчаста зв'язка, яка заповнює кут між райдужкою та рогівкою; 7 - передня і 8 - задня камери ока.

Малюнок 6. Райдужка (забарвлено гематоксилін-еозином)

На малюнку зображено та позначено райдужку ока, яка розташована в середній болонці ока. 1 - передній епітелій райдужки (одношаровий плоский); 2 - зовнішній пограничний шар, який складається з пухкої сполучної тканини з великою кількістю пігментоцитів; 3 - судинний шар;

4 - внутрішній пограничний шар, в якому знаходиться багато пігментних клітин; 5 - епітелій задньої поверхні райдужки (двошаровий пігментий).

Малюнок 7. Рогівка (забарвлено гематоксилін-еозином)

На малюнку зображено рогівка ока при малому збільшенні. Рогівка розташована в зовнішній оболонці ока. 1 - передній епітелій рогівки, який складається з багатошарового плоского неороговіваючого епітелію;

2 - передня погранична мембрана, яка складається з колагенових волокон та аморфної речовини; 3 - власна речовина рогівки, яка утворена щільною оформленою волокнистою сполучною тканиною; 4 - задня погранична мембрана; 5 - задній епітелій рогівки, який складається з одношарового плоского епітелію.

На малюнку зображена рогівка та її передній епітелій при великому збільшенні: 1 - базальний шар клітин;

2 - шипуватий шар; 3 - шар плоских клітин; 4 - базальна (передня погранична мембрана).

Малюнок 8. Задня стінка ока (забарвлено гематоксиліном-еозином)

Задня стінка ока

(середнє збільшення)

ІІ - Судинна оболонка, яка утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, в якій багато пігментоцитів та судин і вона має таки шари:

1 - надсудинна пластинка; 2 - судинна пластинка (містить багато судин);

3 - судинно-капілярна пластинка (містить капіляри, які сполучають судини шару верхніх судин); 4 - базальний комплекс (мембрана Бруха) - це тонка колагеново-еластична пластинка, яка розташовується на кордоні з сітківкою; ІІІ - сітківка.

Малюнок 9. Сітківка (забарвлено гематоксилін-еозином)

На малюнку зображено і позначено сітківку, яка складається з таких шарів: 1 - шар пігментного епітелію сітківки, який розташован на базальній мембрані; 2 - шар палочок та колобочок (переферичні відростки (дендритів) світлочутливих нейронів);

3 - зовнішній пограничний шар, який утворений за рахунок гліоцитів; 4 - зовнішній ядерний шар; 5 - зовнішній сітчастий шар: область контакту аксонів світлочутливих нейронів, а також гліоцитів; 6 - внутрішній ядерний шар: асоціативних нейронів з ядрами та гліоцитів;

7 - внутрішній сітчастий шар: область контакт асоціативних нейронів з гангліонарними нейронами; 8 - гангліонарний шар, складається з тіл гангліонарних нейронів; 9 - шар нервових волокон: аксони гангліонарних нейронів, які направляються до сліпої плями; 10 - внутрішній пограничний шар, який знаходиться на межі сітківки з скловидним тіло і утворений відростками гліоцитів.

Малюнок 10. Будова сітківки (забарвлено гематоксилін-еозином)

А - рисунок з препарату

Б - схема розташування клітин

1 - пігментний шар сітківки; 4 - світлочутливі нейрони 4А - паличкові (чорно-білий зір)

4Б - колбочкові (кольоровий зір); 6 - асоціативні нейрони: 6А - біполярні, які зв'язують світлочутливі нейрони з гангліонариними, 6Б - горизонтальний нейрон, зв'язує між собою аксони світлочутливих нейронів; 8 - гангліонарні нейрони, кожний з яких контактує одразу з декількома біполярними нейронами, а кожний з останніх - з декількома паличковими нейронами, тому гангліонарних клітин значно менше, ніж клітин попередніх рівнів; 9 - аксони гангліонарних нейронів; 11 - сліпа пляма;

12 - зоровий нерв; 13 - гліальні клітини, які мають волокно подібний вид і створюють своїми відростками каркас, які підтримують нейроцити.

Малюнок 11. Вихід зорового нерва (сліпа пляма) (забарвлено гематоксилін-еозином)

На малюнку зображено і позначено сліпу пляму:

1 - нервові волокна, які містять аксони гангліонарних нейронів;

2 - зоровий нерв, утворений нервовими волокнами; 3 - судина, яка виходить в області «сліпої плями» на внутрішню поверхню сітківки; 4 - сітківка, яка межує зі сліпою плямою.

Малюнок 12. Центральна ямка (жовта пляма) (забарвлено гематоксилін-еозином) а-б) мале та велике збільшення

На малюнку зображено і позначено жовту пляму ока, яка має такі складові:

ІІІ - жовта пляма. 1 - пігментний епітелій;

2 - шар колбочок потовщений (паличкові нейрони відсутні); 3 - зовнішня погранична мембрана, яка добре виявляється на фоні потовщеного шару колбочок.

Інші шари сітківки значно потоншені:

4- зовнішній ядерний шар;

5 - зовнішній сітчастий шар; 6 - внутрішній ядерний шар; 7 - внутрішній сітчастий шар.

Малюнок 13. Будова світлочутливих нейронів сітківки

ВИСНОВОК

Розвиток органу зору починається з третього тижня ембріонального розвитку з різних зародкових листків. Сітківка й зоровий нерв розвиваються з випуклої стінки переднього мозкової борозни, який має вигляд очних пухирців. Ці пухирців шляхом вгинання перетворюються в очні келихи. З зовнішньої стінки очного келиха розвивається пігментний епітелій сітківки, а з внутрішньої ? власне сітківка. Краї очного келиха слугують джерелом розвитку гладких м'язів райдужки й війчастого тіла. Кришталик розвивається з ектодерми, яка утворює спочатку потовщення ? кришталикову плакоду, яка потім перетворюється в кришталиковий пухирець. Кришталиковий пухирець відбруньковується від решти ектодерми й поступово зміщується в порожнину очного келиха. Зросла над ним ектодерма бере участь в утворенні переднього епітелія рогівки. Склера, судинна оболонка та її похідні (райдужна оболонка, війчасте тіло) розвиваються з мезенхіми. Епітелій кон'юнктиви ока, сльозові залози розвиваються з шкірної ектодерми.

Орган зору являє собою периферійну частину зорового аналізатору. Він складається з очного яблука й допоміжного апарату (кон'юктиви, слізні залози, окорухові м'язи). Очне яблуко з морфологічної точки зору є органом шаруватого типу. Очне яблуко складається з трьох оболонок:

1) зовнішня оболонка або фіброзна - складається зі склери, яка на більшому протязі непрозора, але в передньому відділі очного яблука переходить в прозору рогівку, яка в свою чергу складається з п'яти шарів: переднього багатошарового плоского неороговіваючого, передньої пограничної мембрани, власна речовина рогівки, задня погранична мембрана та задній епітелій або ендотелій;

2) середня оболонка ? судинна. Вона, в свою чергу, поділяється на три частини: власне судинну оболонку, війчасте тіло й райдужку. Власне судинна в свою чергу поділяється на: надсудинну, судинну, судинно-капілярну пластинку і базальний комплекс. Райдужка складається з п'яти шарів: переднього епітелію, зовнішнього пограничного шару, судинного шару, внутрішнього пограничного шару та заднього пігментного епітелію.

3) внутрішня оболонка ? сітчаста, або сітківка, яка складається з 10 шарів і до її складу входять три типи нейронів: біполярні, мультиполярні та шар паличок та колбочок.

Окрім того, до складу очного яблука входять: кришталик, склисте тіло, рідина передньої й задньої камер ока.

Виділяють такі методи гістологічних досліджень: світлова мікроскопія (ґрунтується на тому, що пучок світла від джерела світла збирається в конденсорі і спрямовується на досліджуваний об'єкт), електронна мікроскопія (в цьому методі замість світлових променів для побудови зображення використовується потік електронів у глибокому вакуумі), біомікроскопія (метод візуального дослідження оптичних середовищ і тканин ока, який заснований на створенні різкого контрасту між освітленими і неосвітленими ділянками ока.), офтальмоскопія (огляд ока та його оптичних середовищ за допомогою офтальмоскопа).

При приготуванні гістологічних препаратів виділяють такі етапи: фіксація (фрагмент тканини обробляють за допомогою рідини - фіксатора), проводка (процес дегідратації (зневоднення) фрагмента тканини і просочення його парафіном), заливання (процес створення блоку, достатньо твердого, щоб бути придатним для різання), мікротомування (являє собою виготовлення тонких зрізів на спеціальному приладі - мікротомі), фарбування зрізів (дозволяє виявити структуру тканини за рахунок неоднакового хімічної спорідненості різних елементів тканини до гістологічних барвників.)

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Гистология, цитология и эмбриология: Учеб. литература для студентов медицинских вузов/ Под ред. Афанасьев Ю. И., Юрина Н. А. - 5-те издание, доп. - М.: Медицина, 2002. - с. 333-355

Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С., Чайковський Ю. Б. Гістологія людини. - К.: Книга плюс, 2003. - с. 493-507

Быков В. Л. Цитология и общая гистология: Учеб. Пособие для медицинских ин-тов. - С.-Петербург: СОТИС, 2002. - с. 12-26

Гістологія з основами гістологічної техніки / За ред. Пішака В. П. Підручник. - К.: КОНДОР, 2008. - с. 14-44

Мяделец О. Д. Гистология, цитология и эмбриология. - Витебск: Изд-во Витебского государственного медицинского университета, 2001. - с. 59-69

Заварзин А. А. Сравнительная гистология: Учебник. - С.-Петербург: Изд-во С.-Петербургского университета, 2000. - с. 16-26

Данилов Р. К., Климов А. А., Боровая Т.Г. Гистология человека в мультимедиа: Учеб. Литература для студентов медицинских вузов. -

С.-Петербург: Элби-СПБ, 2003. - с.269-276

Гистология: Учебник для вузов / Под ред. Улумбекова Э. Г.,

Челышева Ю. А. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. - с. 244-253

Юрина Н.А., Радостина А.И. Гистология: Учебник. - М.: Медицина, 1995. - 256 с.

Шульпина Н.Б. Биомикроскопия глаза. - М.: Медицина, 1996 - 282 с.

В.Г.Елисеев, Ю.И.Афанасьев, Е.Ф.Котовский. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток тканей и органов. - М.: Медицина, 1970. - 448 с.

Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека - Том 2 - М.: Медицина, 1968. - 227 с.

Кузнецов С.Л. Атлас по гистологии, цитологии и эмбриологии /

С.Л.Кузнецов, Н.Н.Мушкамбаров, В.Л.Горячкина - М.: Медицинское информационное агентство, 2002. - 374 с.

1. Размещено на www.allbest.ru