Судинні рослини долини річки Малий Ромен

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУУКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. А. С. МАКАРЕНКА

Природничо-географічний факультет

Кафедра ботаніки

СУДИННІ РОСЛИНИ ДОЛИНИ РІЧКИ МАЛИЙ РОМЕН

Дипломна робота

Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

Науковий керівник:

кандидат біол. наук,

доцент Карпенко

Катерина Кіндратівна

СУМИ - 2011р.

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Розділ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Розділ 3. СУДИННІ РОСЛИНИДОЛИНИ РІЧКИ МАЛИЙ РОМЕН

3.1 Конспект флори судинних рослин

3.2 Систематичний аналіз флори судинних рослин

3.3 Екологічний аналіз флори судинних рослин

3.4 Господарське значення та охорона судинних рослини долини річки Малий Ромен

Розділ 4. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК КАРТИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства, в умовах небувалого до цього антропогенного пресингу на природне середовище невідкладної важливості набувають проблеми збереження природних ландшафтів, ценотичного та видового біорізноманіття. Особливе місце в цьому належить вивченню стану збереженості, раціональному використанню, охороні та відтворенню видового й ценотичного фіто різноманіття - основи життєзабезпечення всього живого на Землі, включаючи й людину, нормального функціонування й розвитку всіх екосистем нашої планети.

Внаслідок прямої дії людини, її інтенсивної неконтрольованої господарської діяльності, що включають знищення природних біотопів і пряме знищення та надмірне вилучення окремих видів, а також опосередкованого впливу (через зміни параметрів навколишнього середовища, погіршення його стану)все більше видів рослин і рослинних угруповань опиняються під загрозою зникнення. До таких чинників відносяться: вирубування лісів, розорювання цілинних земель, осушувальна меліорація, знищення чагарникової рослинності, добування корисних копалин відкритими способами, випрямлення русел річок і господарське освоєння їх заплав, надмірне рекреаційне навантаження поблизу населених пунктів, випалювання відмерлих решток трав на луках і в степах, надмірне вилучення природних ресурсів лікарських рослин, промислових тварин, промислове та інше будівництво тощо.

Особливо небезпечного, критичного, розмаху все це набуло в останні десятиріччя ХХ ст. та на початку ХХІ ст. Ми стали свідками того, як на Землі дуже прискореними темпами відбувається знищення природних ландшафтів і екосистем, зникнення багатьох видів рослин, збіднення ценотичної різноманітності, спрощення структури рослинних угруповань, їх деградація, що і є одним із найнебезпечніших проявів сучасної, небувалої за масштабами й глибиною розвитку глобальної екологічної кризи, яку ми переживаємо в нинішні часи. Саме це спонукало світову громадськість світу до прийняття рішучих дій щодо збереження біорізноманіття нашої планети, основи її існування, функціонування та життєзабезпечення й розвитку людського суспільства.

Так, у 1992 році в Ріо-де-Жанейро на конференції ООН була прийнята Міжнародна Конвенція про біорізноманіття, широке розгортання вивчення стану його збереженості, збалансоване використання та збереження, яку в червні 1992 року підписала й Україна, в 1994 році ратифікувала Верховна рада України, а з травня 1995 року дана Конвенція вступила в дію на території нашої країни [17].

Тому нині дуже важливим є всебічне вивчення у кожному регіоні та куточку Землі дикоростучих рослин, їх видового складу, стану рослинних угруповань і популяцій окремих видів, передусім цінних у господарському відношенні, що широко використовуються, виявлення рідкісних і зникаючих видів, які потребують першочергової охорони, аби перейти на шлях раціонального природокористування, охорони й відтворення природних рослинних ресурсів. Все це неможливо зробити без попередньої оцінки сучасного стану, виявлення змін та прогнозування їх на флористичному, фітоценотичному та екологічному рівнях. Відомості про фітогенофонд кожного регіону є невід'ємною ланкою у вирішенні й проблем інтродукції, селекції та інших напрямків розвитку народного господарства.

У зв'язку з зазначеним вище нас зацікавила проблема збереження видового фіторізноманіття й рослинності долини р. Малий Ромен- правої притоки р. Ромен, де розташовані села Малий Самбір, Великий Самбір Конотопського району Сумської області, де пройшло дитинство й юнацькі роки мого батька, тобто, сучасного стану природи краю, з яким пов'язана історія мого роду.

Як показав аналіз опублікованих матеріалів про флору й рослинність Сумщини, відомості про судинні рослини обраної нами для дослідження території, зокрема долини річки Малий Ромен, у них повністю відсутн.

У той же час на основі аналізу картографічного матеріалу, огляду місцевості та розповідей місцевого населення стало відомо, що долина Ромену у місці впадіння в неї притоки Малий Ромен і поблизу (до села Карабутове) була дуже заболоченою, зі значними запасами відкладів низинного торфу [1, 3]. Саме тут ще в довоєнні роки минулого сторіччя проведена великомасштабна осушувальна меліорація, добували торф, у зв'язку з чим природний рослинний покрив долини Ромену дуже порушений і понині перебуває в деградованому стані, відзначається пануванням бур'янів.

Як же збереглася за таких обставин господарського впливу флора судинних рослин у долині Малого Ромену - правої притоки р. Ромен? Таке питання й зацікавило нас і спонукало до проведення дослідження.

Виходячи з вище сказаного, нами була обрана тема дипломної роботи «Судинні рослини долини річки Малий Ромен», визначені об'єкт, предмет, мета та завдання дослідження.

Інтерес наш до проведення даного дослідження проявився також у зв'язку з нашою майбутньою професією - вчителя біології загальноосвітньої школи. Для успішного виконання професійних завдань учителю необхідні конкретні й поглиблені знання про флору й рослинність рідного краю. Без цього неможливими є реалізація краєзнавчого принципу навчання при вивченні біології, розвиток інтересу до вивчення природи рідного краю, екологічна освіта та природоохоронне виховання на належному рівні, а також формування життєво активної позиції й поведінки майбутніх громадян своєї країни, які мають дбати про збереження природи.

Об'єкт нашого дослідження - судинні рослини.

Предмет дослідження - флора судинних рослин долини річки Малий Ромен.

Мета дослідження - вивчення судинних рослин долини річки Малий Ромен, встановлення особливостей їх видового складу на таксономічному, екологічному та фітоценотичному рівнях.

Основні завдання дослідження:

1. проаналізувати картографічні та опубліковані матеріали з інформацією про фізико-геграфічні умови, флору та рослинність району нашого дослідження;

2. провести польові дослідження на обраній території по вивченню флори судинних рослин, зібрати й оформити гербарій рослин району дослідження;

3. провести камеральну обробку зібраних матеріалів;

4. скласти конспект флори судинних рослин району дослідження, зробити систематичний, екологічний і господарський аналіз флори;

5. дати рекомендації щодо можливості використання матеріалів дослідження в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи.

Методи дослідження. При виконанні дипломної роботи використовувалися методи бібліографічного та історичного аналізу літератури, власні польові дослідження, камеральна обробка результатів.

Наукова новизна проведеного дослідження: у даній дипломній роботі вперше наведено відомості про флору судинних рослин долини річки Малий Ромен, про її таксономічні та екологічні особливості, господарське значення.

Дипломна робота написана на матеріалах власних польових досліджень, які проводились протягом 2010-2011 рр.

Розділ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Район нашого дослідження -долина р. Малий Ромен. Це права притока р. Ромен, яка впадає в р. Сула на території м. Ромни. Малий Ромен відноситься до малих річок України, є притокою третього порядку Дніпра і знаходиться в північно-східній частині Лівобережного Лісостепу України (в межах географічних координат 51?північної широти та 33? східної довготи). Долина Малого Ромену розташована на території Конотопського району Сумської області, поряд із західною межею з Чернігівською областю (Додаток, рис. 1).

Річка Малий Ромен бере початок у північно-західній околиці с. Малий Самбір, тече в південно-східному напрямку через с. Великий Самбір і впадає в р. Ромен у північно-західній околиці с. Дептівка. Далі русло Ромену в межах с. Голенка входить у територію Чернігівської області, протікаючи по Чернігівщині, і знову входить в територію Сумщини в південно-західній околиці с. Галка Роменського району.

Витік річки Малий Ромен знаходиться у відносно великій заболоченій депресії поблизу с. Малий Самбір, а гирло -між селами Великий Самбір і Дептівка. Протяжність русла становить біля 18 км. Русло мандруюче, зокрема на відрізку течії від Малого Самбору до Дептівки. У північній частині села Великий Самбір русло зарегульоване дамбою. Тут створений великий став завдовжки в 4 км і завширшки до 250-300 м.

На правому березі долини річки знаходиться хутір Броди. Лише в нижній частині течії річки (біля гирла) долина зазнала впливу осушувальної меліорації та торфорозробок. Проте у великій мірі зміни відбулися в долині р. Ромен вище впадіння в неї Малого Ромену, зокрема між селами Великий Самбір та Карабутове. Проте ця місцевість не входить у територію нашого дослідження (Додаток, рис. 1).

За фізико-географічним районуванням України [3] обстежувана нами територія входить до складу фізико-географічної області Північний Полтавський Лісостеп Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції, розташованої на просторах Придніпровської (Полтавської) рівнини, приуроченої до великої тектонічної структури докембрійського періоду - Дніпровсько-Донецької западини [1, 3].Глибина залягання поверхні кристалічного фундаменту знаходиться в межах 1600-2000 м. Четвертинні відклади представлені лесами та лесоподібними породами на четвертинних алювіальних відкладах. Малий Ромен відноситься до рівнинних річок. Їй характерне живлення ґрунтовими водами, але велику роль також відіграють опади, зокрема танення снігу. Ширина долини Малого Ромену біля сіл. Малий Самбір і Великий Самбір досягає 1 км., нижче - збільшується. У долині річки переважають лучні і лучно-болотні ґрунти[3].

За фізико географічним районуванням Сумського Придніпров'я, запропонованим Б.М. Нешатаєвим[21], обстежувана нами територія знаходиться в межах Сульського ландшафтного району Роменсько-Конотопського округу Лівобережно-Дніпровської провінції лісостепової зони. Це низинна лесова рівнина з середніми висотними відмітками 150-160 м, з улоговинними зниженнями, прохідними балками та ярами. Це льодовикова слабко розчленована лесова рівнина.

Клімат району помірно континентальний. Найтеплішим місяцем року є липень (середня температура повітря становить плюс 20°С). Найхолоднішим місяцем є січень (середня температура повітря становить мінус 7°С). Середньорічна кількість опадів становить 580 мм. Холодний період року починається у листопадіі закінчується у березні. Кількість опадів за цей період досягаєдо 200 мм. Кількість днів зі стійкими морозами сягає 90 днів. Середня найбільша декадна висота снігового покриву сягає 20 см. За багаторічними спостереженнями утворення стійкого снігового покриву в середньому починається 13. ХІІ і руйнується всередньому 2. IV.

Теплий період року триває з квітня по жовтень. Кількість опадів за цей період сягає приблизно 375 мм. Суми активних температур повітря у цей період складає 10°С. За багаторічними спостереженнями дата останнього заморозку 25.IV і першого заморозку 4.Х. Число днів з відносною вологість 30% складає 18.3. Дати переходу середньої добової температури повітря через 0°С навесні відбувається в середньому 20.ІІІ, восени - 23.ХІ. Число днів за рік із середньою добовою температурою повітря вище 0°С складає між 245 та 250 днів. Дата переходу середньо добової температури повітря через 5°С навесні відбувається всередньому 10. IV, восени - 25.Х. Кількість днів з середньою добовою температурою більше 5°С складає понад 200 днів.

За геоботанічним районуванням України обстежувана нами територія входить до складу Прилуцько-Лохвицького району Роменсько-Полтавського округу Середньоросійської лісостепової підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області [6, 12]. Рослинність району представлена такими типами: лісова, лучна, болотна, чагарникова, водна [2, 5, 12]. Вздовж берегів русла річки простягаються неширокі смуги вільшняків і біло вербників, чагарникових угруповань із верби попелястої та трьохтичинкової. Лучну рослинність представляють справжні, остепнені, болотисті та торф'янисті луки, серед яких переважають за зайнятими площами болотисті та торф'янисті. Остепнені луки мало представлені й зосереджені на вершинах схилів корінного берега. Повітряно-водна прибережна рослинність представлена угрупуваннями очерету звичайного, осоки прибережної, рогозу широколистого, схеноплекта Табернемонтана, хвоща річкового тощо, справжньої водної - угрупуванням ряски малої, триборозенчатої, кушира та ін. Серед боліт переважають трав'яні (осокові, очеретяні, рогозові). Менше представлені лісові (угруповання вільхи клейкої) та чагарникові (угруповання верби попелястої)

Розділ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріалами для написання бакалаврської роботи стали результати власних польових досліджень, які проводилися нами протягом 2010-2011 років за загальноприйнятими в ботаніці методиками в долині р. Малий Ромен в околицях сіл Малий Самбір, Великий Самбір і Дептівка Конотопського району Сумської області. Виконання даної роботи було розпочате з пошуку й аналізу літератури, яка б могла містити інформацію про флору та рослинність даного краю, фізико-географічне районування території нашого дослідження, господарське значення зростаючих тут судинних рослин. Також були проаналізовані картографічні матеріали: фізичні та топографічні карти місцевості, куди входить обрана нами для дослідження територія.

Збір матеріалу проводили під час польових досліджень із використанням маршрутно-діагностичного методу. Маршрути пролягали вздовж долини річки по правобережжю та лівобережжю, а також впоперек долини через кожні 500 м протяжності долини. Дослідженнями були охоплені характерні біотопи й рослинні угрупування - угрупування водної рослинності, прибережної повітряно-водної, чагарникової, лучної, болотної, лісової. Спостереження проводились протягом всього періоду вегетації (із квітня до жовтня). Під час польових досліджень результати спостережень заносилися до щоденника, гербарні зразки висушували в ботанічному пресі, Визначення рослин проводили в лабораторії кафедри ботаніки СумДПУ з використанням визначника вищих рослин України[25]. Відомості про поширення, екологію та значення виявлених видів подані в «Конспекті флори». При його написанні взята за основу класифікаційна схема А. Тахтаджяна. При характеристиці рослинності користувались еколого-ценотичною класифікацією, побудованою на домінантній основі [12, 24, 26, 32 ].Гербарні зразки та фотографії рослин і рослинного покриву долини р. Малий Ромен передані на кафедру ботаніки СумДПУ ім. А.С. Макаренка.

Розділ 3 СУДИННІ РОСЛИНИ ДОЛИНИ РІЧКИ МАЛИЙ РОМЕН

3.1 Конспект флори

У конспекті флори наведено 223 види судинних рослин. Їх список поданий за системою А. Тахтаджяна, яка була прийнята при написанні останнього видання Визначника вищих рослин України[23]. У відповідності з даним визначником подаються назви всіх таксонів, скорочення прізвищ їх авторів. По кожному виду наведені відомості про ценотичну приуроченість, належність до екологічних груп стосовно вологості, життєвих форм [4, 19, 20, 33], господарських табл. тощо [8, 9, 10, 22, 23, 25, 31 ]. Вказані раритетні види [18, 27, 28, 30].

У тексті конспекту прийняті такі умовні позначення та скорочення слів: д. - дерево, кщ. - кущ, нкщ. - напівкущ, бт. - багаторічна трав'яниста рослина, еф. - весняний ефемероїд, одн. - однорічник, дв. - дворічник, гідр. - гідрофіт, гігр. - гігрофіт, мез.-мезофіт, ксер. - ксерофіт, лік. - лікарська, мед. - медонос, дек. - декоративна, корм. - кормова, техн. -технічна, фарб. - фарбувальна, харч. - харчова, ефіроол. - ефіроолійна, ол. - олійна, отр. - отруйна, бур. - бур'ян, адв. - адвентивна, дуб. - дубильна, ЄЧС - Європейський Червоний список, ОЧС - Обласний Червоний список, ЧКУ - Червона книга України

Відділ Equisetophyta - Хвощеподібні

Клас Equisetopsida - Хвощевидні

Порядок Equisetales - Хвощі

Родина Equisetaceae - Хвощові

1. EquisetumarvenseL. Хвощ польовий. Луки, агроценози; бт., мез., отр., лік., бур.

2. EquisetumfluviatileL. Хвощ річковий. Русло (мілководдя поблизу витоку) р. Малий Ромен; бт., гідр.

3. EquisetumpalustreL. Хвощ болотний. Болота, болотисті луки; бт., гігр., бур.

Відділ Polypodiophyta - Папоротеподібні

Клас Polypodiopsida - Папоротевидні

4. Dryopteriscarthusiana (Vill.)H.P. Fuchs. Щитник шартрський. Діброва біля с. Великий Самбір; отр., лік., дек., мез.

Відділ Magnoliophyta - Покритонасінні

Клас Magnoliopsida - Дводольні

ПорядокAristolochiaceae - Хвилівникоцвіті

Родина Aristolochiaceae - Хвилівникові

5. AsarumeuropaeumL. Копитняк європейський.Діброва; бт, мез., отр., лік.

Порядок Nymphaeales - Лататтецвіті

Родина Nymphaeales - Лататтєві

6. Nupharlutea (L.)Smith.Глечики жовт. Русло річки Малий Ромен; бт., гідат., дек., лік. Угруповання цього виду занесене до Зеленої книги України.

Родина Ceratophyllaceae - Куширові

7. Ceratophyllum demersum L. Кушир темно-зелений. По руслу; гідат.

Порядок Ranunculales - Жовтевоцвіті

Родина Ranunculales - Жовтцеві

8. CalthapalustrisL. Калюжниця болотна. Болотисті луки, болота, прибережні повітряно-водні угрупування; бт., гігр., дек., лік., отр.

9. Ficaria verna Huds. Пшінка весняна. Листяні ліси; весняний ефемероїд; бт., еф., мез., отр., харч., корм.

10. RanuculusarisL. Жовтець їдкий. Луки; отр., мез.

11. RanuculusflammulaL. Жовтець вогнистий. Болотисті луки; бт.,отр., гігр., дек.

12. RanuculuspolyanthemosL. Жовтець багатоквітковий. Луки; бт., ксер., дек., отр.

13. RanuculusrepensL. Жовтець повзучий. Вологі справжні луки; бт., гігр., отр.,дек., лік.

ПорядокPapaverales - Макоцвіті

Родина Papaveraceae - Макові

14. Chelidonium majus L. Чистотіл великий. Ліс, агроценози, рудеральні місця; бт., мез., отр., лік., бур.

Родина Fumariaceae - Руткові

15. Corydalis solida (L.) Clairv. Ряст ущільнений. Діброви; бт., мез., еф., дек.

Порядок Urticales - Кропивоцвіті

Родина Ulmaceae - В'язові

16. Ulmus laevis Pall. В'яз гладкий. Діброви, схили; д., мез.,фарб., лік., дуб.

Родина Cannabaceae - Коноплеві

17. HumulutuslupulusL. Хміль звичайний. Діброви, вільхові ліси, вербники; кщ (ліана), мез., лік., харч.

Родина Urticaceae - Кропивові

18. UrticadioicaL. Кропива дводомна. Ліси, луки, рудеральні місця, агроценози, населений пункт; бт, мез., лік., корм., харч., абл..

19. UrticagaleopsifoliaWierzb.еxOpiz. Кропива жабрійолиста. Вільховий ліс, болота, серед чагарників; бт, гігр., корм., техн.

ПорядокFagales - Букоцвіті

Родина Fagaceae - Букові

20. Quercus robur L. Дуб звичайний. Діброви; д., мез., дуб., лік., корм.

Порядок Betulales - Березоцвіті

Родина Betulaceae - Березові

21. Alnusglutinosa(L.) Gaerth. Вільха чорна. Вільхові ліси та болота; д., гігр., лік.

22. BetulapendulaRoth. Береза повисла або бородавчаста. Діброва;д., мез.

Родина Corylaceae - Ліщинові

23. Corylus avellana L. Ліщина звичайна. Діброва; кщ., мез., харч., лік., дуб., ефіроол., дек.

Порядок Caryophyllales - Гвоздикоцвіті

Родина Caryophyllaceae - Гвоздичні

24. CerastiumarvenseL. Роговик польовий. Луки; бт., мез., дек.

25. CerastiumholosteoidesFries. Роговик ланцетовидний. Луки; бт., мез.

26. Coronariaflos-cuculi(L.) A.Br. Коронарія зозуляча. Луки; бт., мез., дек., лік.

27. DianthusdeltoidsL. Гвоздика дельтовидна. Луки; бт., мез., дек.

28. Melandrium album (Mill.) Garcke. Куколиця біла. Луки; бт., мез., дек., бур.

29. Myosoton aquaticum (L.) Moench. Слабник водяний. Болотисті луки; бт., бур., гігр.

30. Stellaria graminea L. Зірочник злаковидний. Луки; бт., ксер., дек., лік.

31. StellariaholosteaL. Зірочник ланцетовидний. Діброва; бт., мез., еф., дек.

32.Silene vulgaris (Moench) Garcke Смілка звичайна. Луки; бт., мез., дек.,лік.

Родина Chenopodiaceae - Лободові

33. Chenopodium urbicum L. Лобода міська. Рудеральні місця; бур, мез.

Порядок Polygonales - Гречкоцвіті

Родина Polygonaceae - Гречкові

34. Polygonym hydropiperL. Гірчак перцевий. Береги річки, вологі луки, вільшняки, вербники; гігр., лік., харч., бур.

35. Rumex acetosa L. Щавель кислий. Луки; бт., харч., мез.

36. RumexconfertusWilld. Щавель кінський. Луки; бт., мез., корм., лік.

37. RumexcrispusL. Щавель кучерявий. Луки; бур.

38. RumexhudrolapathumHuds. Щавель прибережний. На березі річки; бт., гідр.

Порядок Theales - Чайоцвіті

Родина Hypericaceae - Звіробійні

39. HypericumperforatumL. Звіробійник звичайний. Луки; бт., мез., дек., лік.

Порядок Violales - Фіалкоцвіті

Родина Violaceae - Фіалкові

40. ViolaarvensisMurr. Фіалка польова. Поля, городи, узбіччя доріг, луки; дв., мез., дек., лік., бур.

41. ViolamatulinaKlok. Фіалка ранкова Луки; дв., мез.

Порядок Capparales - Каперцевоцвіті

Родина Brassicaceae - Хрестоцвіті

42. Barbarea vulgaris R. Br. Суріпиця звичайна. Луки, поля, схили; дв., мез., бур., мед.

43. Berteroa incana (L.) Dc. Гикавка сіра. Луки, вздовж доріг; бт., ксер., дек., лік.

44. Capselabursa-pastoris(L.)Medic. Грицики звичайні. Луки, вздовж доріг, агроценози; дв., мез., лік., бур.

45. Descurainia Sophia (L.) Webb. еx Prantl. Кудрявець Софії. Пустирі, вздовж доріг; бур., ксер., харч., отр.

46. Lepidium ruderale L. Хрінниця смердюча. Рудеральні місця; одн., мез., лік., бур.

47. Rorippa austriaca (Crantz.) Bess. Водяний хрін австрійський. Луки; бт., ксер.

48. Rorippa sylvestris (L.) Bess. Водяний хрін лісовий. Луки, узлісся листяних лісів, галявини; бт., гігр., бур.

49. Sisymbrium altissimum L. Сухоребрик високий. Вздовж доріг, поля, поблизу жител; ксер., харч., корм.

50. Sisymbrium loeselii L. Сухоребрик Льозеліїв. Узбіччя доріг; одн., бур.

Порядок Salicales - Вербоцвіті

Родина Salicaceae - Вербові

51. Populus alba L. Тополя біла. Переліски; д., дек., техн.

52. Populus nigra L. Тополя чорна, осокір. Ліс; д, мед., дуб., ефіроол., лік., дек., мез.

53. SalixalbaL. Верба біла. Берег річки; д., мез., лік.

54. SalixsinercaL. Верба попеляста. Чагарники, болота; кщ, гігр., дуб.

55. SalixtriandaL. Верба тритичинкова. Заплава, береги річки; кщ., гігр., дуб.

Порядок Primulales - Первоцвіті

Родина Primulaceae - Первоцвіті

56. Lysimachia nummularia L.Вербозілля лучне. Чагарники, луки та ліси; гігр., харч., мед., лік., дек.

57. LysimachiavulgarisL. Вербозілля звичайне. Болота, болотисті луки; гідр., мед., лік., дек.

ПорядокMalvales - Мальвоцвіті

Родина Tiliaceae- Липові

58. Tilia cordata Mill. Липа серцелиста. Діброви; д., мез., мед., дек., лік., техн.

Порядок Euphorbiales - Молочаєцвіті

Родина Euphorbiaceae - Молочайні

59. EuphorbiavirgultosaKlok. Молочай прутовидний. Луки; бт., мез., бур.

Порядок Saxifragales - Ломикаменевоцвіті

Родина Saxifragaceae - Ломикаменеві

60. Chysosplenium alternifolium L. Жовтяниця черговолиста. Вільхові ліси та болота; гігр.

Порядок Rosales - Розоцвіті

Родина Rosaceae - Розові

61.Agrimonia eupatoria L. Парило звичайне. Луки, узлісся; бт., мез., дек., лік., мед., фарб., бур.

62. Filipenduladenudate (J. еt C. Presl.) Fritsch. Гадючник оголений. Болотисті луки, болота, береги водойм; бт., гігр., дек., мед., дуб., лік.

63. Filipendula vulgaris Moench. Гадючник звичайний. На луках; бт., корм., мед., лік., дуб., мез.

64. GeumrivaleL. Гравілат річковий. Вологі ліси, чагарники, вологі луки; бт., гігр., дек., мед., лік.

65. Padus avium Mill. Черемха звичайна. Вільхові ліси, діброви; кщ., мез., дек., лік., харч.

66. PotentillaanserinaL. Перстач гусячий. Луки, чагарники, вологі ліси; бт., гігр., дек., корм., харч., лік., техн., бур.

67. RubuscaesiusL. Ожина сиза. Ліс, чагарники, діброви; кщ., мез., харч., лік.

68. Potentilla impolita Wahlenb. Перстач неблискучий. Луки; бур., мез.

69. Potentilla reptans L. Перстач повзучий. Луки; бт., мез., дек.

Порядок Fabales - Бобоцвіті

Родина Fabaceae - Бобові

70. AstragalusglycyphyllosL. Астрагал солодколистий. Діброви; бт., мез.

71. Coronilla varia L. В'язіль барвистий. Луки; бт., мез., дек.

72. Lotus ucrainica Klok. Лядвенець український. Луки; бт., мез., дек., мед.

73. MedicagolupulinaL. Люцерна хмелевидна. Луки; одн., корм., мез.

74. MedicagoprocumbensBess. Люцерна лежача.Ліс, схили, луки; бт., мез., мед., корм.

75. Melilotus albus Medik. Буркун білий. Луки; бт., мез., дек., лік., корм., мед.

76. Melilotus officinalis ( L.) Pall. Буркун лікарський. Луки; бт., мез., дек., мед., лік., корм.

77. OnobrychisvicifoliaScop. Еспарцет виколистий. Луки; бт., мез., мед., дек., корм.

78. TrifoliumfragiferumL. Конюшина суницевидна. Луки; бт., корм., мез.

79. Trifolium hybridum L. Конюшина гібридна .Луки, лісові галявини; бт., мез., корм.

80. TrifoliumpretenseL. Конюшина лучна. Луки; бт., мез., мед., дек. Лік., корм.

81. TrifoliumrepensL. Конюшина біла. Луки; бт., мез., корм., лік., мед.

82. ViciacraccaRoth. Горошок мишачий. Луки; бт., мез., дек., мед., корм., лік.

Порядок Myrtales - Миртоцвіті

Родина Lythraceae - Плакунові

83. LythrumsollcariaL. Плакун верболистий. Болотисті луки, болота, береги; бт., гідр., дек., мед., лік., харч.

Родина Myrtaceae - Онагрові

84. Epilobium hirsutum L. Зніт шорсткий. Заболочені береги водойм, болотисті луги, чагарникові вербники; бт., мез., дек.

85. EpilobiumparviflorumSchreb. Зніт дрібноквітковий. Болотисті й торф'я-нисті вологі луки, болота, береги; бт., гігр, дек.

Порядок Sapindales - Сапіндоцвіті

Родина Aceraceae - Кленові

86. AcercampestreL. Клен польовий. Діброви; д., мез., дек.,техн., мед.

87. Acer negundo L. Клен ясенелистий. Населені пункти, лісосмуги; д., мез. Діброви; д., мез., мед., дек., дуб., харч.

89. AcertataricumL. Клен татарський. Діброви (узлісся); д., мез., дек., мед.,техн.

Порядок Geraniales - Геранієцвіті

Родина Geraniaceae - Геранієві

90. GeraniumpalustreL.Герань болотна. Болота; дв., гігр., дек., лік., мед.

91. GeraniumpretenseL.Герань лучна. Луки, узлісся; бт., гігр., дек., лік., мед

Порядок Polygalales - Китяткоцвіті

Родина Polygalaceae - Китяткові

92. Polygala comosa Schkuhr. Китятки чубаті. Луки; бт., мез., дек.

Порядок Araliales - Аралієцвіті

Родина Apiaceae - Зонтичні

93. Anthriscussylvestris(L.)Hoffm. Бугила лісова. Узлісся; мед., віт., фарб., бт.

94. CarumcarvL. Кмин звичайний. Луки; бт., мез., харч., лік.

95. DaucuscaroyaL. Морква дика. Луки; мез., ефіроол., лік., бур.

96.HeracleumsibiricumL.Борщівник сибірський. Ліси, чагарники; бт., мез., ефіроол., харч.

97. Ostericumpalustre(Bess.) Маточник болотний. Болотисті луки, болота, в північно-західнійОколиці с. Малий Самбір; гігр., бт. Вид, занесений до Списку-додатку до Бернської конвенції[18].

98. PastinakasylvestrisMill.Пастернак дикий. Луки, рудеральні місця; бт., лік., ефірол., бур., мез.

99. SiumlatifoliumL. Вех широколистий. Вологі луки; бт.

Порядок Celastrales - Бруслиноцвіті

Родина Celastraceae - Бруслинові

100. Evonimus europaea L. Бруслина європейська. Діброви; кщ., мез., дек., лік., техн.

101. Evonimus verrucosa L. Бруслина бородавчаста. Діброви; кщ., мез., дек., лік., техн.

Порядок Rhamnales - Жостероцвіті

Родина Rhamnaceae - Жостерові

102. FrangulaalnusMill. Крушина ламка. Вільшняки; кщ., гігр., лік., дуб., мед.

Порядок Dipsacales - Черсакоцвіті

Родина Caprifoliaceae - Жимолостеві

103. Sambucus nigra L. Бузина чорна. Рудеральні місця; кщ., мез., дек., харч., мед., техн.

104. Viburnum opulus L. Калина звичайна. Вільшняки; кщ., гігр., харч., дек., мед., лік.

Родина Valerianaceae - Валеріанові

105.Valerianaexaltata Валеріана болотна. Болота, болотисті луки; бт., гігр., лік.

Порядок Gentianales - Тирличецвіті

Родина Asclepiadaceae - Ластівневі

106.Vincetoxicum hirundinaria Medik. Ластовень лікарський Луки; бт., лік., мез.

Родина Gentianaceae - Тирличеві

107.Сentauriumpulchellum (Sw.) Druse.Золототисячник гарний. На вологих луках; лікар., од., мез.

Родина Rubiaceae - Маренові

108.GaliumaparineL. Підморенник чіпкий. Узлісся; бур., мез.

109.GaliummollugoL. Підморенник мякий. Луки; бт., ксер., дек., фарб., лік.

110.GaliumverumL. Підморенник справжній. Луки; бт., ксер., дек., лік.

Порядок Polemoniales - Синюхоцвіті

Родина Convolvulaceae - Березкові

111.Convolvulus arvensis L. Березка польова. Агроценози, луки; бт., мез., бур.

112.Calystegia sepium (L.) R. Br. Плетуха звичайна. Чагарникові вербники; бт., гігр.

Родина Boraginaceae - Шорстколисті

113.EchiumvulgareL.Синяк звичайний. Агроценози, луки; дв., ксер., лік., мед.

114.Myosotispalustris (L.) L. Незабудка болотна. Болотисті луки; гігр., бт.

115.SymphytumofficinaleL.Живокіст лікарський. Болотисті та вологі справжні луки, береги водойм; бт., гігр., лік., мед., отр.

116.PulmonariaobscuraDumort.Медунка темна. Діброви; бт., мез., дек., лік., мед.

Порядок Serophulariales - Ранникоцвіті

Родина Solanaceae - Пасльонові

117.SolanumdulcamaraL. Паслін солодко-гіркий. Болота; нкщ., гігр., лік., техн., отр.

Родина Scropulariaceae - Ранникові

118.VerbacumlychnitisL. Дивина борошниста. Луки; бт., ксер., бур.

119.VerbacumnigrumL. Дивина чорна. Луки; бт., мез.

120.VeronicachamaedrysL.Вероніка дібровна. Луки, узлісся; бт., мез., дек.

121.VeronicalongifoliaL.Вероніка довголиста. Луки, ліс; бт., лік., мез.

122.VeronicateucriumL. Вероніка широколиста. Узлісся, чагарники; бт., мез.

123.LinariavulgarisMill.Льонок звичайний. Луки; бт., мез., техн., дек., отр., лік., бур.

124.OdonatitesvulgarisMoench. Кравник звичайний. Луки; одн., мез., дек.

Родина Lentibulariaceae - Пухирникові

125.UrticulariavulgarisL. Пухирник звичайний. У воді; бт., гідат., комахоїдна рослина. Вид занесений до Обласного червоного списку [28].

Родина Plantaginaceae - Подорожникові

126.PlantagolanceolataL. Подорожник ланцетолистий. Луки, узлісся, галявини; бт., мез.

127.PlantagomajorL. Подорожник великий. Луки, узбіччя доріг, узлісся; дв., мез., лік.

Порядок Lamiales - Губоцвіті

Родина Lamiaceae - Губоцвіті

128.AjugagenevensisL. Горлянка женевська. Луки, узлісся; бт., мез.

129.BetonicaofficinalisL.s.l. Буквицялікарська. Луки;бт., мез., дек., лік.

130.GlechomahederaceaL. Розхідник звичайний. Луки, узлісся, галявини; бт., мез., бур., лік

131.LeonurusvillosusDesf.exD'Urv. Собача кропива п'ятилопатева. Узлісся, рудеральні місця; мез., лік., дуб., мед.

132.Lycopus europaeusL. Вовконіг європейський. Болота, болотисті луки: бт., гігр.

133.MenthaarvensisL.М'ята польова. Болотисті луки; гігр., лік.

134.PrunellavulgarisL. Суховершки звичайні. Луки, узлісся, ліси; бт., мез., лік.

135.SalviapratensisL. Шавлія лучна. Луки; бт., дек., мез.

136.ScutellariagalericulataL. Шоломниця звичайна. Луки, берег водойм, вільшняки; бт., гігр.

137.StachyspolustrisL. Чистець болотний.Болотисті луки; бт., гігр., мед.

138.ThymysmarsсhallianusWilld. Чебрець Маршалів. На остепнених луках біля північної околиці с. Великий Самбір; ксер., дек., лік., нкщ.

Родина Campanulaceae - Дзвоникові

139.CampanulapatulaL. Дзвоники розлогі Луки; дв., мез., дек.

140.CampanularapunculoidesL. Дзвоники ріпчастовидні. Луки; мез., дек.

Порядок Asterales - Айстроцвіті

Родина Asteraceae - Айстрові

141.AchilleasubmillefoliumKlok.etKrytzka. Деревій майже звичайний Луки, узбіччя доріг, бт., мез., лік.

142.ArctiumtomentosumMill. Лопух павутинистий. Узлісся, рудеральні місця; одн., мез., бур.

143.ArtemisiaabsinthiumL. Полин гіркий.Рудеральні місця; лікар., ефіроол., харч., віт., інсект., бт.

144.ArtemisiaaustriacaJacq. Полин австрійський. Луки; бт, ксер., мед., лік., бур.

145.ArtemisiavulgarisL. Полин звичайний. Луки, рудеральні місця,бур., лікар., харч., ефіроол., фб., бт.

146.BidenscernuaL. Череда поникла. Береги водойм, краї боліт; одн.,гігр., бур.

147.BidenstripartiteL. Череда трироздільна. Вологі луки, краї боліт, береги водойм; одн., гігр., лік., фб., бур.

148.CarduusacanthoidesL. Будяк акантовидний. Рудеральні місця; бт, ксер., бур., харч., смол., мед.

149.Chamomillasuaveolens(Pursh.)Rydb. Хамоміла запашна. Луки, узбіччя доріг; одн., мез., бур., адв., лік

150.Cirsiumarvense (L.)Scop. Осот польовий. Агроценози, рудеральні місця, бт., мез., бур.

151.Cirsiumesculentum(Siev.)C.A. May.Осот їстівний Засолені луки; бт, гігр. Біля с. Великий Самбір.

152.Cirsiumsetosum(Willd.)Bess.Осот щетинистий. Рудеральні місця; бур., бт.

153.EupatoriumcannabinumL. Сідач конопляний. Береги водойм, вільшняки, чагарники,; бт, гігр., дек., ол., абл.. (волокниста), отр.

154.ErigeronacrisL. Злинка гостра. Луки; дв, мез.,бур.

155.E.canadensisL. Злинка канадська. Рудеральні місця; одн., бур., лік.

156.InnulabritanicaL. Оман британський. Луки; бт, мез., дек., лік.

157.LeucanthemumvulgareLam. Королиця звичайна. На луках, дек., кр., харч., бт.

158.LeontodonautumnalisL. Любочки осінні. На луках; бт., мез.

159.Matricariaperforatа Merat.Ромашка непахуча. Агроценози, рудеральні місця; дв., мез, бур.

160.Tessilagofarfara Мати-мачуха звичайна. Луки; лікар., віт., мед., бт., мез.

161.SonchusarvensisL. Жовтий осот польовий. Поля, городи, рудеральні місця; бт., мез., мед., ол., корм., бур.

162.StenactisannulaNees. Стенактис однорічний. Узлісся, рудеральні місця; одн., бур., мез.

163.XanthiumstrumariumL. Нетреба звичайна. Рудеральні місця, узбіччя доріг, береги водойм; бур., мез.

Клас Liliopsida - Однодольні

Порядок Alismatales - Чистухоцвіті

Родина Alismataceae - Частухові

164.Alismaplantago-aquaticaL. Частуха подорожникова. Береги; бт., гідр.

165.SagittariasagittifoliaL. Стрілолист стрілолистий. Береги; бт., гідр., корм., харч., дек.

Родина Hydrocharitaceae - Жабурникові

166.Hydrocharismorsus-ranaeL. Жабурник звичайний. По руслу; бт., гідат.

Порядок Najadales - Наядоцвіті

Родина Juncaginaceae - Тризубцеві

167.TriglochinmaritimumL. Тризубець морський. На солончакових луках; бт., гігр.

168.TriglochinpolustreL. Тризубець болотний. Луки, болотисті місця; бт., гігр., корм.

Родина Potamogetonaceae - Рдесникові

169.PotamogetonpectinatusL. Рдесник гребінчастий. Русло; бт., гідат.

Порядок Liliales - Лілієцвіті

Родина Liliaceae - Лілійні

170.Gagealutea(L). Ker - Gawl. Зірочки жовті. Діброва; бт., мез., еф.

171.Polygonatummultiflorum(L.)All. Купина багатоквіткова. Діброви; бт., мез., лік.

172.ScillasibiricaHaw. Проліска сибірська. Діброви; бт., мез., дек., еф, мед., дек.

Порядок Iridales - Півникоцвіті

Родина Iridaceae - Півникові

173.IrispseudocorusL. Півники болотні. Болота, береги, болотисті луки; бт., гідр., дек., лік.

Порядок Orchidales - Зозуленцецвіті

Родина Orchidaceae - Зозуленцеві

174.Dactylorhizaincarnata(L.)Soo. Пальчатокорінник м'ясочервоний. На сирих справжніх і торф'янистих луках; гігр., декор., бт. Біля с. Малий Самбір (територія Малосамбірського орнітологічного заказника). Вид занесений до Червоної книги України [27, 30].

Порядок Juncales - Ситникоцвіті

Родина Juncaceae - Ситникові

175.JuncusarticulatesL. Ситник членистий. Вологі місця, луки; бт., мез.

176.JuncuscompressusJacq. Ситник стиснутий. Болотисті луки, болота; бт., гідр.

177.JuncuseffususL. Ситник розлогий. Болотисті луки, болота; бт., гідр.

Порядок Cyperales - Осокоцвіті

Родина Cyperaceae - Осокові

178.Blysmuscompressus(L.)Panz.exLink.Блімус стиснутий. На вологих лугах, бт., гігр.

179.Bolboschoenusmaritimus (L.)Palla Бульбокомиш морський.Болотисті луки;бт., гігр.

180.CarexacutaL. Осока гостра.Береги, болотисті луки; бт., гідр.

181.CarexacutiformisEhrh. Осока гостровидна. Болота, болотисті луки; бт., гідр.

182.CarexhirtaL. Осока шершава. На луках; бт., ксер.

183.CarexpilosaScop. Осока волосиста. Діброва; бт., мез.

184.CarexpraecoxSchreb. Осока рання. Остепнені луки; бт., ксер., корм.

185.CarexpseudocyperusL. Осока несправжньосмикавцева. Болота, береги водойм; бт., гідр.

186.CarexripariaCurt. Осока пробережна. На березі водойми, бт., гідр.

187.CarexrostrataStoker. Осока здута Береги, болота; бт., гідр.,

188.Carexnigra(L.)Reichard. Осока чорна. Торфянисті луки; бт., гігр.

189.CarexvulpinaL. Осока лисяча. Болотисті луки; бт., гігр.

190.Schoenoplectuslacustris (L.)Palla Схеноплект озерний. На березі водойми;

191.ShoenoplectustabernaemontaniL. Схеноплект Табернемотана. Біля берега; мед., лікар., фб., дек., бт.

Порядок Poales - Тонконогоцвіті

Родина Poaceae - Злакові

192.AgrostisstoloniferaL. Мітлиця повзуча. Вологі луки; бт., гігр., корм.

193.AgrostistenuisSibth. Мітлиця тонка. На луках; бт., ксер., корм.

194.AgrostisvinealisSchreb. Мітлиця виноградниковa. На луках, бт., корм., мез.

195.AlopecurusgeniculatusL. Китник колінчастий. Болотисті луки; бт., гігр., корм.

196.AlopecuruspratensisL. Китник лучний. На луках; корм., бт., мез., корм.

197.Beckmanniaeruciformis(L.) Host.Бекманія звичайна. Болотисті засолені луки; бт., гігр., корм.

198.BrizamediaL.Трясучка середня. Луки; бт., мез., корм.

199.Bromopsisinermis(Leyss) Holub.Стоколос безостий. Луки,; бт., мез., корм.

200.BromusmollisL. Бромус м'який. Рудеральні місця; одн., корм., ксер.

201.Calamagrostiscanescens (Web.)Roth. Куничник сіруватий. Болотисті луки, болота; бт., гігр., корм.

202.DactylisglomerataL. Грястиця збірна. Луки; бт., мез., корм.

203.Deschampsiacaespitosa(L.)Beauv. Щучник дернистий. На вологих луках; бт., мез., корм.

204.Echinochloacrusgalli(L.)Beauv.Плоскуха звичайна. Рудеральні місця, поля, городи; бур., мез.

205.Elytrigiarepens(L.) Nevski. Пирій повзучий. На луках, бт., мез., корм, лікар.

206.FestucapratensisHuds. Костриця лучна. Луки;корм., бт., мез.

207.FestucarubraL. Костриця червона. Луки; бт., мез., корм.

208.FestucarupicolaHeuff. Костриця борозниста. Луки; бт., ксер., корм.

209.Glyceriafluitans(L.)R. Br. Лепешняк плаваючий. Болотисті луки, прибережні угруповання повітряно-водної рослинності; бт., гідр., корм.

210.GlyceriamaximaHartm.Лепешняк великий. Болота, прибережні угруповання, болотисті луки; бт., гідр., корм.

211.PoaannuaL. Тонконіг однорічний. Луки; одн., мез., корм.

212.PoacompressaL. Тонконіг стиснутий. Луки, рудеральні місця; бт., мез., корм.

213.PoapalustrisL. Тонконіг болотний.Болото; бт., гігр., корм.

214.PoapratensisL. Тонконіг лучний. На луках, бт., мез., корм.

215.PhleumprаtenseL. Тимофіївка лучна. Луки; бт., мез., корм.

216.Phragmitesaustralis(Cav.) Trin.еxSteua. Очерет звичайний На березі річки, болоті; корм.,техн., бт., гідр.

217.Setariaglauca(L.)Beauv. Мишій сизий.Рудеральні місця; бур., ксер.

Порядок Arales - Ароїдоцвіті

Родина Araceae - Ароїдні

218.AcoruscalamusL. Лепеха звичайна. Болотисті луки, болота, угруповання прибережної повітряно-водної рослинності; бт., гігр., лік., ефіроол.

Родина Lemnaceae - Ряскові

219.LemnaminorL. Ряска мала. По руслу, меліоративних каналах; гідат., корм., лікар.

220.LemnatrisulcaL. Ряска триборозенчаста. По руслу, меліоративних каналах; гідат., корм., лікар.

221.Spirodelapolyrrhiza (L.)Schlieid. Спіродела багатокоренева. По руслу, меліоративних каналах; гідат., корм., лікар.

Порядок Typhales - Рогозоцвіті

Родина Typhaceae - Рогозові

222.TyphaangustifoliaL. Рогіз вузьколистий. По берегах русла, болотах; бт., гідр., корм., дек., техн.

223.TyphalatifoliaL. Рогіз широколистий. На березі річки, болотах; дек., корм., харч., бт., гідр.

3.2 Систематичний аналіз флори судинних рослин

У результаті проведеного протягом 2010-2011 років дослідження у долині річки Малий Ромен нами виявлено 223 види судинних рослин із 3 відділів4 класів, 44 порядків, 62 родин, 152 родів (табл.3. 1).

98,2% видового складу судинних рослин (219 видів) становлять представники відділу Покритонасінних (Magnoliophyta). У його складі знаходиться також 98,68% виявлених родів (150 видів), 96,77% виявлених родин (60 абс. число), 95,45 виявлених порядків (42 абс. число).

Серед класів провідне місце за кількістю виявлених видів займає клас Дводольних. До нього відноситься 159 видів із 116 родів, 47 родин і 32 порядків. У межах цього класу знаходиться 71,3% всього видового складу судинних рослин обстеженої нами території. На другому місці за кількістю видів знаходиться клас Однодольних (60 видів із 34 родів, 13 родин, 10 порядків).

Таблиця 3.1

Систематична структура судинних рослин долини річки Малий Ромен

Відділи	Кількість (абсолютне число)
	класів	порядків	родини	родів	видів
Хвощеподібні	1	1	1	1	3
Папоротеподібні	1	1	1	1	1
Покритонасінні	2	42	60	150	219
Всього:	4	44	62	152	223

Із 44 порядків 9 (табл. 3.2) займають провідне положення за кількістю виявлених видів (129 види; 57,84 % від загального числа) і родів (86; 56,57 % від загального числа).

флора річка судинна рослина

Таблиця 3.2 Провідні порядки за кількістю виявлених видів і родів

Порядки	Кількість
	видів	родів	родин
Гвоздикоцвіті	10	8	2
Каперцевоцвіті	9	7	1
Розоцвіті	9	7	1
Бобовоцвіті	13	8	1
Ранникоцвіті	11	7	4
Губоцвіті	13	12	2
Айстроцвіті	24	18	1
Осоковоцвіті	14	3	1
Тонконогоцвіті	26	16	1
Раазом: 9	129	86	14

У складі 8 провідних родин (табл. 3.3) знаходиться 51,56 % всього видового складу судинних рослин ( 115 - абсолютне число видів) і всіх родів (77 - абсолютне число родів).Серед родів найбільшою кількістю представлена осока (гостровидна, шершава, волосиста, рання, несправжньосмикавцева, пробережна, здута, чорна, лисяча). По 4 види виявлено із родів: жовтець ( їдкий, вогнистий, багатоквітковий, повзучий), щавель (кінський, кислий, кучерявий, прибережний), конюшина (Суницевидна, гібридна, лучна, біла), клен (польовий, ясенолистий,гостролистий, татарський), тонконіг (однорічний, стиснутий, болотний, лучний). По 3 види виявлено із родів: верба (біла, попеляста, тритичинкова), перстач (гусячий, неблискучий, повзучий), підморенник (чіпкий, мякий, справжній), вероніка (дібровна, довголиста, широколиста), полин (гіркий, австрійський, звичайний), осот (їстівний, польовий, щетинистий), ситник (членистий, стиснутий, розлогий), мітлиця (повзуча, тонка, виноградникова), костриця (лучна, червона, борозниста), хвощ (польовий, річковий, болотний).

Табл. 3.3 Провідні родини за кількістю виявлених родів і видів

№	Родини	Кількість родів	Кількість видів
			абсолютне число	%
1.	Гвоздичні	7	9	4,03%
2.	Хрестоцвіті	7	9	4,03%
3.	Розові	7	9	4,03%
4.	Бобові	8	13	5,82%
5.	Губоцвіті	11	11	4,93%
6.	Айстрові	18	24	10,76%
7.	Осокові	3	14	6,27%
8.	Злакові	16	26	11,65%
	Всього:	77	115	51,52%

У 24 родів виявлено по 2 види. Це кропива (дводомна, жабрійолиста), роговик (польовий, ланцетовидний), зірочник (злаковидний, ланцетовидний), фіалка (польова, ранкова), водяний хрін (австрійський, лісовий), сухоребрик (високий, Лозелів), тополя (біла, чорна), вербозілля (лучне, звичайне), гадючник (оголений, звичайний), люцерна (хмелевидна, лежача), буркун (білий, лікарський), зніт (шорсткий, дрібноквітковий), герань (болотна, лучна), бруслина (європейська, бородавчаста), дивина (борошниста, чорна), подорожник (ланцетолистий, великий), дзвоники (розлогі, ріпчастовидні), череда (поникла, трироздільна), тризубець (морський, болотний), схеноплект (озерний, Табернемонтана), китник (колінчастий, лучний), лепешняк (плаваючий, великий), ряска (мала, триборозенчаста), рогіз (вузьколистий, широколистий).

3.3 Екологічний аналіз флорисудинних рослин

Аналіз видового складу судинних рослин стосовно вимог до вологи показав, що за кількістю зростаючих у долині р. Малий Ромен видів переважають представники екологічної групи мезофітів (125 видів; 56,05%). 20 видами (8,96%) представлені ксерофіти (жовтець багатоквітковий, зірочник злаковидний, гикавка сіра, кудрявець Софії, водяний хрін австрійський, сухоребрик високий, підмаренник м'який, підмаренник справжній, синяк звичайний, дивина борошниста, чебрець Маршалів, полин австрійський, будяк акантовидний, осока шершава, осока рання та інші).

49 видів (21,97%) виявлено гігрофітів (хвощ болотний, калюжниця болотна, жовтець вогнистий, жовтець повзучий, кропива жабрійолиста, слабник водяний, гірчак перцевий, водяний хрін лісовий, вербозілля лучне,жовтяниця черговолиста,гравілат річковий, гадючник оголений, зніт дрібноквітковий,крушина ламка, калина, плетуха звичайна, живокіст лікарський, чистець болотний, м'ята польова, череда трироздільна, вовконіг європейський,сідач конопляний,тонконіг болотний та інші).

21 вид (9,41%) відносять до екологічної групи гідрофітів (хвощ річковий, щавель прибережний, вербозілля звичайне, плакун верболистий, частуха подорожникова,стрілолист стрілолистий, півники болотні, ситник стиснутий та розлогий,осоки побережна, гостра, гостровидна, несправжньосмикавцева, здута, лепешняки плаваючийі великий,рогози вузьколистий та широколистий, очерет звичайний). 8 видів (3,58%) виявлено гідатофітів (глечики жовті, кушир темно-зелений, пухирник звичайний, жабурник звичайний, рдесник гребінчастий, ряска мала та триборозенчаста, спіродела багатокоренева).

За життєвими формами (згідно класифікації І.Г. Серебрякова) виявлені види розподіляються таким чином:

– деревні рослини (23 види, серед яких 13 видів дерев і 10 видів кущів);

– напівдеревні (1 вид напівкущика - чебрець Маршалів);

– наземні трави (199 видів, із них - 167 видів полікарпічних наземних трав і 32 види монокарпічних наземних трав, у т. ч. 20 видів однорічників і 12 видів дворічників);

– водні трави (29 видів, із них - 8 видів справжніх водних трав і 21 вид земноводних трав).

Особливості ценотичної приуроченості видів виявилися наступними.

Найбільша кількість видів рослин була знайдена на луках (134 види). Це такі рослини як хвощ польовий, жовтець багатоквітковий, жовтець їдкий, роговик польовий та ланцетовидний, коронація зозуляча, гвоздика дельтовидна, куколиця біла, зірочник злаковидний, смілка звичайна, щавель кислий та кінський, звіробійник звичайний, фіалка ранкова,гикавка сіра, вербозілля лучне, молочай прутовидний, парило звичайне, перстач гусячий та повзучий, люцерна хмелевидна, лядвинець український, буркун білий, еспарцет виколистий, конюшина сунице видна та лучна, горошок мишачий, герань лучна, китятки чубаті, кмин звичайний, підмаренник мякий та інші. 55 видів виявлено в лісах (чистотіл великий, ряст ущільнений, 'гладкий, хміль звичайний, кропива жабрійолиста,дуб звичайний, вільха чорна, зірочник ланцетовидний, гірчак перцевий, тополя біла та чорна, жовтяниця черговолиста, ожина сиза, клен польовий та гостролистий, бугила лісова, борщівник сибірський, бруслина європейська та бородавчаста, калина звичайна, підмаренник чіпкий, медунка темна, вероніка дібровна, вероніка широколиста, подорожник великий, зірочки жовті та інші). У болотних угрупуваннях виявлено 26 видів рослин.В угрупованнях водної рослинності виявлено 37 видів (гідатофіти та гідрофіти). В рудеральних синантропних угрупованнях виявлено 39 видів.

3.4 ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ОХОРОНА СУДИННИХ РОСЛИН ДОЛИНИ РІЧКИ МАЛИЙ РОМЕН

Зростаючі в долині р. Малий Ромен судинні рослини відносяться до 9 основних господарських груп (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Розподіл видів судинних рослин за деякими господарськими групами

Відділи рослин	Господарські групи рослин і кількість виявлених видів
	Декоративні	Лікарські	Фарбувальні	Отруйні	Бур'яни	Кормові	Тенічні	Харчові	Медоноси
Хвощеподібні	-	1	-	1	2	-	-	-	-
Папоротеподібні	1	1	-	1	-	-	-	-	-
Покритонасінні	67	82	6	13	37	52	14	22	37
Разом:	68	84	6	14	39	52	14	22	37

Дуже цінну деревину має дуб звичайний. Його міцна і стійка деревина використовується у будівництві житла та гідротехнічних споруд, для оздоблення цінних меблів. Деревина берези використовується для виготовлення меблів, токарних виробів, для виробництва фанери. Мяка деревина липи серцелистої знаходить основне застосування у виробництві предметів широкого вжитку, сувенірів, а також у будівництві. Деревина вільхи широко використовується у столярному виробництві, імітує червоне дерево, з неї виготовляють фанеру тощо.

Велика кількість знайдених рослин мають лікувальні якості. Це такі рослини як глечики жовті, півники болотні, лепеха звичайна, звіробій звичайний, золототисячник звичайний. Здавна місцеве населення займається заготівлею назиму бруньок такої лікарських рослин як берези, суплідь вільхи, кори дуба, калини, суцвіть липи серцелистої.

Серед знайдених нами рослин багато медоносів. Це такі як липа серце листа, клен польовий, герань лучна, бузина чорна, гравілат річковий та інші.Проте в районі дослідження промислових масивів їх немає, і використання їх має бути дуже обмеженим. Щодо лісових дерев та чагарників, то заготівля лікарської сировини їх може бути лише плановою, регламентованою в термінах, методах і об'ємах, на спеціально відведених ділянках, за дозволом лісництв.

До декоративних рослин відносяться передусім пальчатокорінник м'ясочервоний, занесений до Червоної книги України, глечики жовті, ряст ущільнений, проліска сибірська та багато інших [8, 9, 10, 22, 25, 31].

Охорона судинних рослин здійснюється лише на території новоствореного Малосамбірського орнітологічного заказника місцевого значення. Вона полягає передусім у збереженні природних біотопів і екосистем долинного комплексу, які за діючим в Україні законодавством не можуть бути знищені на заповідній території. Під охороною передусім знаходяться водні, болотні та лучні угруповання. Із раритетних видів саме на території заказника зростають пальчатокорінник м'ясочервоний, занесений до Червоної книги України, маточник болотний, занесений до Списку-Додатку до Бернської конвенції, а також пухирник звичайний, занесений до Червоного списку Сумської області. Угруповання формації глечиків жовтих занесене до зеленої книги України [17, 18, 27, 28, 30].

Популяції раритетних видів з охоронним статусом у долині річки невеликі за чисельністю та зайнятими площами, тому відносяться до особливо вразливих, потребують заходів по відтворенню їх природних ресурсів. Місцеве населення поки-що залишається необізнаним з даними видами та проблемами щодо їх збереження. Таку інформацію слід передати до місцевих загальноосвітніх шкіл.

Розділ 4 ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

Біологічна освіта передусім покликана сприяти вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі, формуванню екологічної культури, формуванню цілісного уявлення про наукову картину світу, роль і місце людини в природі, розвитку умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою, формуванню емоційно-ціннісного ставлення до природи.

Природоохоронне виховання - одне з найважливіших завдань сучасної школи. У сучасний період загальновизнано, що одним із найважливіших заходів по збереженню природи Землі є формування природоохоронної поведінки кожної людини. У підготовці вчителя біології загальноосвітньої школи такі дослідження є також надзвичайно важливими не лише з точки зору формування його власної екологічної свідомості та грамотності, але й для реалізації визначених державою та сучасними проблемами завдань екологічної освіти та природоохоронного виховання підростаючої молоді, що навчається в школі. Природоохоронна тематика та формування основних екологічних понять передбачені програмами шкільних курсів з ботаніки та загальної біології, в яких виділений спеціальний розділ з екології, крім того рекомендуються спецкурси з екології, її поглиблене вивчення як на уроках, так і в позаурочний час. У навчальні програми включені питання, які передбачають роз'яснення учням значення державних заходів, спрямованих на охорону природи, зокрема створення заповідних об'єктів - природних заповідників, національних природних парків, заказників тощо.