Шкідлива ентомофауна зелених насаджень Ленінського району міста Харкова

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Видовий склад дендрофільних комах парку «Юність» Ленінського району м. Харкова

Різноманіття видового складу шкідливих комах в міських насадженнях залежить від складу кормових деревних та кущових порід у зв'язку з чітко вираженою у комах кормовою спеціалізацією.

Розповсюдження комах в насадженнях парку «Юність» Ленінського району м. Харкова

У зв'язку із специфічними умовами в міських зелених насадженнях створюється і своєрідна фауна шкідників, яка по-різному розповсюджується на зелених насадженнях міста.

За кормовою спеціалізацією комахи, які відмічені в зелених насадженнях Ленінського району, дуже різноманітні. Серед них є монофаги, олігофаги, поліфаги. З монофагів зустрічаються види молей роду Stigmella Complanela, дубова листокрутка, які пошкоджує тільки листя дуба. З оліфагів відмічена бузкова міль, яка пошкоджує бузок, бирючину, ясен. Поліфаги представлені широко, до них відносяться кільчастий шовкопряд, деревниця в'їдлива, вербова волинянка.

Всеїдні шкідники не в однаковій мірі пошкоджували деревні і кущові породи в місті. Так, деревниця в'їдлива відмічена на багатьох породах (береза, клен, липа), але особливо віддавала перевагу липі, наносячи цим деревам велику шкоду; такий всеїдний шкідник, як кільчастий шовкопряд, який пошкоджує в місті більше ніж 100 порід, особливо сильно шкодив та розмножувався на яблуні та тополі. Вибір кормової рослини залежить від місць мешкання комахи, від специфічних умов зовнішнього середовища, а також від чисельності шкідника. Розмножуючись в масі на глоді в невеликому сквері, злато гузка майже в такій же мірі пошкоджувала поруч ростучий клен татарський і розвивалася на ньому (відкладала яйця, формувала зимові гнізда). Як відомо, деревні та кущові породи мають неоднакову стійкість до пошкоджень комахами та кліщами, тому на кожній породі формується своя специфічна фауна.

Найбільше видове різноманіття серед комах відмічено на тополі, на дубі, яблуні, вербах, в'язі, кленах, липі. Більш бідною виявилась фауна на бузку, глоді, на ясені та жимолості, на груші, вишні, на каштані, на терені, шипшині, спіреї, смородині та горобині звичайній, на абрикосі, на лосі, бересклеті, калині, черемсі, тамариксі, на вільсі, барбарисі, аморфі, ліщині, свидині, крушині. Не виявлені комахи на гледичії. туї, можжевельнику, дубі червоному, сафорі японській, скумпії, катальпе. Це, в основному, рослини - екзоти і види місцевої флори мало розповсюджені в Україні. Шкідлива фауна таких рослин не сформована, для них, мабуть, відсутні джерела заселення. Велика кількість шкідливих комах і кліщів, які зареєстровані в міських насадженнях, пов'язана з рослинами місцевої дендрофлори.

На молодих зелених насадженнях тополі, верби, ясеня, бузку, жовтої акації, вишні харчувалися жуки, ти пічні мешканці трав'янистої рослинності. Це Chaetocnema concinna, Omophlus proteus, Pachybrachys probus, Phyllotreta vittula, Apion flavipes, A. malvae, A. radiolus, A. nigritarse, Sitona lineatus, Euspermophagus - і деякі інші. Для багатьох цих видів відомо факультативне харчування на сіянцях і саджанцях деревинно-кущових порід, але за даними ряду авторів (Б.А. Вайнштейн, 1949; Б.В. Добровольський, 1951) ці види наносять іноді немалу шкоду насадженням. Шкода, яка наноситься всеїдними і спеціалізованими польовими шкідниками молодим насадженням і росткам в розсадниках, відмічав в своїй праці С.І. Медвєдєв (1959). Ними вияснено, що серед жуків мешканців надземних частин рослин переважають дендрофільні форми, але всеїдні і спеціалізовані польові шкідники також доволі багато численні. Аналогічні явища пошкодження насаджень клена ясенелистого, черемхи, акації городніми блішками Phyllotreta nemorum Ph. vittata - і рапсовим клопом - Eurydema oleraceae відмічають автори. Вони пояснюють такі переходи комах на деревинно-кущову рослинність пошуками їжі в певні періоди життя.

На склад шкідливої фауни комах та кліщів міських насаджень впливають деякі елементи зональності. Широко розповсюджені в межах міста і наносіть значну шкоду види, які характерні для степових та лісостепових районів - Haltica querce torum, Luperux xanthopoda. В 1963 році в зелених насадженнях в масі розмножувалися Luperux xanthopoda (від 21 до 62 екземплярів на 1 пробу) і пошкоджував листя багатьох деревних порід, а на черемсі пошкоджував плоди, вигризаючи на них ямки.

Величезну шкоду міським насадженням липи наносить деревниця в'їдлива - Zeuzera pyrina, хоча її шкідлива діяльність проявляється, в основному, в степовій зоні. (М.А. Анфінніков, 1962).

Таким чином, шкідлива фауна зелених насаджень міста Харкова, який знаходиться на межі лісостепу та степу, зобов'язана своїм походженням фауні дібрав лісостепу та байрачних лісів степової зони; види шкідливих комах та кліщів, які проникають, знаходять в міських насадженнях оптимальні умови і часто розмножуються в масі.

У зв'язку із специфічними умовами в міських зелених насадженнях (парках, скверах, насадженнях по вилицях) створюється і своєрідна фауна шкідників, яка по-різному розповсюджується на зелених насадженнях міста.

Нерівномірний розподіл комах в насадженнях залежить від ряду екологічних факторів: від виду рослини і характеру посадок, складу і віку насаджень, віддаленості від природних джерел, а також від інших специфічних міських умов.

Фауна парку «Юність» виявляє велику схожість з видовим складом лісових масивів, які примикають до цього парку (Залютинське лісництво). Бідніше видовий склад комах насаджень вулиць, однак, ті види, які проникли і ці насадження, розмножуються часто у великій кількості.

На видовий склад фауни значно впливає вік насаджень, планування парку та способи формування крони. Молоді насадження особливо сильно пошкоджуються різними видами попелиці, так молоді посадки сосни звичайної та лиственниці європейської в роки спостережень сильно постраждали від пошкоджень попелиці роду Cinara. Хвоя, внаслідок ссання попелиці на молодих пагонах, до кінця літа повністю обсипалась. Молоді насадження липи та берези в парках сильно були пошкоджені лункою сріблястою Phalera bucephala, часто верхівкові гілки були зовсім об'їдені, залишались помітними тільки жилки листків.

Велику шкоду молодим насадженням липи спричиняла деревниця в'їдлива - Zeuzera pyrina, на деревах 7-8 річного віку нараховувалось до 14-15 отворів з зануреними гусеницями. В результаті пошкоджень стебла обламувались, а пізніше рослини гинули. Видовий склад шкідливих комах молодих насаджень в парках набагато бідніший, ніж в старих насадженнях, проте чисельність та шкодочинність окремих видів набагато вища, ніж в старих парках.

Планування парків та різні типи посадки зелених насаджень безпосередньо впливають на розповсюдження шкідливих видів комах. Групові та лінійні зелені насадження в усіх місцях дослідження були сильніше уражені попелицею, ніж одиноко ростучі породи. Пояснюється це тим, що попелиці знаходять для себе кращі умови існування на монокультурах, де мається надлишок їжі. Іншими шкідливими видами комах, такими як Tortrix viridana, Agrilus viridis сильніше пошкоджувались одиноко ростучі дерева. Зелена вузько тіла златка - Agrilus viridis населяє максимально освітлені та прогріті дерева, які ростуть поодиноко або в паркових алеях при умові, що їх стовбури не закриті густою опушкою з кущів, в таких насадженнях парку «Юність» пошкодження клена гостролистого доходило до 60% та більше.

Способи формування крони дерев та кущів мають серйозне значення в зміні чисельності та розповсюдженні шкідливих комах. Незначні пошкодження різними видами попелиць були відмічені на кущах, які використовують в топіарному мистецтві (бордюри, шпалери, живі паркани та інші види пострижки). Наприклад, на жимолості татарській були відмічені дуже незначні або зовсім відсутні пошкодження верхівковою жимолостевою попелицею - Semiaphis tataricae - в місцях, де кущ цей служить парканом. У звичайних групових посадках, де немає стрижки, жимолость татарська сильно пошкоджується цією ж попелицею. В окремих випадках пошкодження досягли 100%. Аналогічні явища відмічені у відношенні магалебської вишні, яка у звичайних насадженнях сильно пошкодились попелицею - Macrosiphum Sp., в насадженнях з будь-яким видом стрижки пошкодження відсутні.

Деревні та кущові породи мають неоднакову стійкість до пошкоджень шкідниками. Бідніший видовий склад комах насаджень по вулицях, де дуже великий рух транспорту, більш сильна запиленість та задимленість повітря, де дерева посаджені в окремі котловани, навколо яких асфальт і залишена лише невелика площа навколо стовбура (1-2 м²) і те іноді зверху вкрита залізною плитою. Проте ті види, які проникли в такі насадження, розмножуються в масі і наносять величезну шкоду, наприклад, деревниця в'їдлива - Zeuzera pyrina - щорічно знищує липи.

Ступінь зараженості попелицями порід сильніше на вулицях. Приклади масових розмножень лісових шкідників в насадженнях індустріальних районів, які ослаблені забрудненням повітря димом та газами, наводяться в працях Максимової Ю.П., 1971 р. Вона відмічає, що щільність залягання коконів шихтового пилильщика в лісі повністю співпадала із ступенем задимленості, при чому зараженість коконів паразитами була найменшою в задимленій частині лісу.

Вище ми відмічали, що видовий склад шкідливих комах міських насаджень дуже різноманітний. Пошкодження, які наносяться ними, такі різноманітні, як за характером, так і за пошкодженими органами рослин. Шкідливі комахи та кліщі наносять зеленим насадженням найрізноманітніші пошкодження - утворюють гали, надгризи на листках, скелетують та мінують листя, викликають викривлення, згортання листків та пагонів, проробляють ходи в деревині. За характером пошкоджень та харчування представники шкідливої ентомофауни представлені наступним чином:

фауна парк комаха насадження

Таблиця 3. Характер харчування представників шкідливої ентомофауни

Аналізуючи таблицю видно, що найбільше шкідливих комах з тих, які ми досліджували, сисних видів - 20, листогризучих - 10 видів, галоутворюючих шкідників та мінерів по 4 види, шкідників стовбурів та пагонів - 2 види і найменша кількість видів шкідників квіткових бруньок, квітів та плодів, їх лише 2 види.

З всієї шкідливої фауни комах та кліщів більша частина видів веде напівзакритий спосіб життя. Скоріш за все, ці види являються найбільш стійкими, оскільки вони краще за інших захищені від несприятливих умов навколишнього середовища і розповсюджені в міських насадженнях дуже широко.

З комах, які ведуть відкритий спосіб життя, зареєстрована група листогризучих шкідників та шкідників саджанців, які складають 30% фауни. Листогризучі шкідники в роки спостережень неодноразово спричиняли шкоду зеленим насадженням, особливо такі види, як Tortrix viridana, Hyponomeuta malinella, Lycia hirtaria. Malacosoma neustria, Stilphotia salicis, Haltica quercetorum, Luperux xanthopoda та інші.

В міських зелених насадженнях відмічено 20 видів сисних шкідників, з них ведуть відкритий спосіб життя 17 видів, т.т. близько 20% всієї шкідливої фауни. Шкода, яка наноситься сисними шкідниками в зелених насадженнях міста, перевищує шкоду, яку наносять листогризучі та хвоєгризучі первинні шкідники. Більшість видів сисних шкідників складають попелиці, павутинні та войлочні кліщі, істотну шкоду наносять листоблішки, щитівки, цикади та клопи.

Ряд авторів, серед них Л.Л. Ломакіна (1963), відмічали, що сисні шкідники в міських насадженнях розповсюджуються широко і за шкодою, яку вони наносять, і за шкодочинністю, являються одним з головних ланцюгів, які впливають на довговічність зелених насаджень. При пошкодженні сисними шкідниками відбувається згортання листків, змінюється окраса та розміри листків, забруднюються виділеннями попелиць та листоблішок листки та квіти, на них осідає пил - все це різко знижує декоративну цінність зелених насаджень. Крім того, у пошкоджених дерев і кущів порушуються нормальні процеси росту та розвитку, а також різко знижується зимостійкість.

Розповсюджені сисні шкідники в міських насадженнях дуже широко: в старих парках відмічена велике видове різноманіття сисних шкідників, проте, чисельність їх та шкодочинність незначна. В молодих насадженнях нових парків, а також в насадженнях парків, які розташовані в промислових районах, видове різноманіття незначне, але чисельність окремих видів дуже висока. Особливо серйозні пошкодження сисними шкідниками відмічені на деревах та кущах в районах із забрудненим газами та пилом повітрям, а також на деревах та кущах, які ростуть по вулицях.

В зниженні чисельності багатьох видів попелиць, як відомо, значну роль відіграють хижаки з ряду жосткокрилих, сітчастокрилих, двокрилих і паразити з ряду перетинчастокрилих. На різних кормових породах в колонії попелиць були виявлені личинки Syrphidae, переважно Sphaerophoria vulgaris Schr. Жуки-корівки зустрічалися Coccinella sepempunctata L., Halyzia sedecimguttata., Scymnus frontalis Fabr., S. Rubromaculatus Goeze, Adalia bipunctata L. в невеликій кількості.

Невелика чисельність або відсутність жуків-корівок в міських насадженнях пояснюється, мабуть, тим, що на зимівлю жуків в умовах міста негативно впливають специфічні умови - відсутність підстилки, щільний ґрунтовий покрив, шум, дим, пил, освітлення.

Відсутність хижих комах, в даному випадку жуків-корівок, в насадженнях центральних районів міста і по вулицях призводить до підвищеної чисельності в цих районах, як відмічалося вище, різних видів попелиць.

З щитівок самим розповсюдженим видом являються яблунева кома видна щитівка - Lepidosaphes ulmi, яка в масі заселяє стовбури та пагони тополь, призводячи їх до гибелі.

З напівжосткокрилих дуже істотну шкоду надає березам - Kleidocerys resedae. Ті, що вийшли із зимівлі весною, клопи харчуються листками та сережками берези. В 1963 році в парках на березах відмічали клопів в такій великій кількості, що листя дерев від пошкодження набували червонуватий відтінок.

Із сисних шкідників завдавали зеленим насадженням велику шкоду тетранихові кліщі.

Із галоутворюючих шкідників, які складають значну частину шкідників фауни, велике негативне значення мають галові попелиці і в меншій мірі горіхотворки.

Галові попелиці - Pemphigus protospirae, P. spirothecae, P. bursarius - в скверах і насадженнях по вулицях сильно пошкоджували тополю пірамідальну та осокорь, черешки листків були щільно вкриті галами перших двох видів. Пошкоджені листки мають бліду окрасу, маленький розмір листової пластинки, завчасно опадають.

На стовбурах та пагонах тополі пірамідальної в масі була відмічена Phloeomyzus redelei, які поселяються в галах, які викликані, мабуть, кліщами з групи Eriophiinae. Галові кліщі розповсюджені в міських насадженнях (парк «Юність» та в лісопарку, навіть в парку ім. Шевченко вони майже відсутні. Виключення складає комплекс мікроскопічних кліщів Triophyes triradiatus, E. salicinus, Phyllocoptes magnirostris, які викликають на вербі утворення крупних галів, які нагадують гроно винограду. Ці види кліщів пошкоджують верби, які ростуть у скверах і насадженнях по вулицях.

Горіхотворки зустрічалися тільки в старих паркових насадженнях. З комах-мінерів, які складають 8% шкідливої фауни, визначену шкоду зеленим насадженням наносять молі-малютки роду Nepticula, Tischeria complanella, молі-пестрянки з двокрилих - Liriomyza, з перетинчастокрилих - Fenusa та інші.

З цієї групи серйозну шкоду зеленим насадженням щорічно наносить бузкова міль - Gracilaria syringella, яка утворює на листках крупні міни. При масовому розмноженні у 2005-2006 роках майже все листя бузку було пошкоджені, завчасно осипались. Бузкова міль розповсюджена в усіх міських насадженнях, особливо страждає бузок, яка росте по вулицях, алеях, в скверах. Скрізь в міських насадженнях розповсюджений шкідник жовтої акації Liriomyza conjesta, яка на листках утворює доволі крупні хвилясті міни. Дуже істотно пошкоджував листки в'язу мінуючий пилильщик - Fenusa ulmi, який на листках утворює міни, які займають майже всю листову пластинку. Листки згортаються, засихають і відпадають.

Група стовбурових шкідників, яка складає 9% шкідливої фауни, сильно пошкоджує зелені насадження, особливо такі види як Zeurera pyrina, Agrilus viridis, Cossus cossus, Scolytus ratzeburgi, Tremex fuscicornis та інші. Дерев ниця в'їдлива - Zeurera pyrina - віддають перевагу в міських насадженнях липу і трохи пошкоджувала березу, клен, горобину, яблуню. На молодих деревах липи 8-10 річного віку, які ростуть по вулицям, нараховувалось до 14-15 отворів з гусеницями, які до них занурилися, в результаті гілки обламуються, а пізніше рослина гине зовсім. Великому розселенню стовбурових шкідників в міських насадженнях, мабуть, сприяють фактори, які послаблюють ріст та розвиток насаджень, а саме, підвищена температура, знижена вологість, запиленість та загазованість повітря, погана аерація ґрунту. Тому стовбурові шкідники заселяють послаблені дерева в насадженнях по вулицях, в алейних посадках, в скверах. В старих парках ці види були відмічені в незначній кількості.

Список літератури

1. Анфинников М.А. О географическом распространении древесницы въедливой и зонах ее вреда // Зоол. журнал. - 1962. - Т. XVI. - Вып. 12. - С. 1831-1837.

2. Белецкий Н. Перечень видов перепончатокрылых насекомых окрестностей г. Харькова // Труды общества испытателей природы, - 1873. - Т. 7. - С. 46-51

3. Биология / Под ред. М.С. Гилмерова // БЭС - 3-е изд. - М.: Большая Рос. энциклопедия, 1999. - 864 с.

4. Божко М.П. Тли - вредители древесных и кустарниковых пород полезащитных лесных полос и питомников юга Украины // Труды республиканской конференции по вопросу развития степного лесоразведения в УССР. - К.: Изд-во АН УССР, - 1952. - С. 80-96

5. Боченко В.Є. Робота з ентомології в школі. - К.: Рад. школа, 1965. - 41 с.

6. Вайнштейн Б.А. Энтомофауна вредителей листьев дуба в полезащитных насаждениях юга УССР и ее зависимость от лесоэкологических факторов // Зоол. журнал. - 1949. - Т. XXVII. - Вып.6. - С. 860-868

7. Воронцов А.М. Лесная энтомология. - М.: Высшая школа, 1982. - 384 с.

8. Гусев В.М. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников. - М.: Лесная пром-сть, 1984. - 472 с.

9. Дендробионтные насекомые зеленых насаждений г. Москвы // Российская академия наук. Институт эволюционной морфологии и экологии животных им. А.И. Северцева. - М.: Наука, 1992. - 119 с.

Размещено на Allbest.ru