Крокодили: життя на волі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему: Крокодили

Виконала:

Учениця 8А класу

Павлій Елизавета

Крокодилові або крокодили (Crocodylidae) -- родина великих за розміром зауропсидів (за традиційною класифікацією плазунів), єдина сучасна родина надряду крокодилоподібних, що разом із птахами формує кладу архозаврів. Група сформувалася близько 84 мільйонів років тому протягом пізнього крейдового періоду. Слово «крокодил» походить від грец. кспкьдейлпт -- «галечний черв'як», через бугристу шкіру цих тварин.

Будова

Крокодили майже не змінилися з доісторичних часів, коли вони населяли землю разом зі своїми близькими родичами -- динозаврами.

У крокодила плоске видовжене тіло, вкрите роговою лускою, під якою є міцні кісткові пластини. У кайманів черевце панцирне. Очі в нього розміщені зверху на голові, ніздрі -- високо на кінці видовженої морди. У крокодила довгий мускулистий хвіст, стиснутий з боків, короткі могутні ноги. Задні кінцівки -- чотирипалі, на передніх -- по п'ять пальців. Молоді крокодили мають інші, ніж дорослі, пропорції тіла: довгі ноги, великі очі і невелику морду. Але вони уже вправні мисливці. У старих самців на верхній щелепі іноді утворюються грудкоподібні вирости. Основна зовнішня відмінність між алігаторами і крокодилами в особливостях морди. У крокодилів навіть із закритої пащі виглядають з кожного боку по чотири зуби нижньої щелепи. В алігаторів при закритій пащі зубів не видно. Гавіали мають вузьку довгу морду.

Зуби

Гострі міцні зуби у крокодилів служать для того, щоб хапати і подрібнювати їжу. Вони не прирослі до щелеп, як у інших плазунів, а розміщені в особливих щелепних «кишеньках». Старі зуби випадають і на їх місці виростають нові. У пащі «веселого» алігатора майже непомітні дрібні зуби конічної форми. Якщо тварині жарко, вона лежить широко роззявивши пащу. Випаровування із слизової оболонки ротової порожнини охолоджує рептилію. У гавіала дуже довгі щелепи, оснащені сотнею дрібних гострих зубів. Більшу частину життя він проводить у воді, швидко плаває і вправно ловить рибу.

Ареал

Крокодили поширені в тропічних і субтропічних регіонах. Живуть у жарких районах Центральної і Південної Америки, Африки, Азії та Австралії. Алігатори і каймани поширені у тропічних і субтропічних регіонах Америки і тільки китайські алігатори -- у Східній Азії.

Ці сильні хижі рептилії активні переважно вночі, живуть як у воді, так і на суші. Нільські крокодили під загрозою зникнення внаслідок осушення рік і боліт, розвитку індустріалізації і туризму. Найбільша рептилія у світі -- солоноводний гребінчастий крокодил -- живе біля узбереж Індійського і Тихого океанів, виростає завдовжки до 6 м, масою до 1 тонни. Гребінчасті крокодили мешкають у затоках і гирлах річок, іноді запливають у відкрите море. Гавіали живуть на півночі Індії.

Полювання

Вдень крокодили мляві. Переважну частину дня вони гріються на сонці на піщаних пляжах і мілинах. Надвечір вони стають більш активні і вночі полюють на рибу, черепах і навіть на великих ссавців. Як і всі великі хижаки, крокодили чатують на здобич. Лежачи у мулистій засідці або повільно плаваючи біля берега подібно до старої колоди, у цей час рептилія вистежує, а потім стрімко атакує жертву. Схопивши здобич дужими щелепами, крокодил затягує її під воду, де тримає поки вона не задихнеться.

Рухи

Крокодили повільно пересуваються берегом, звиваючись по-"зміїному" усім тілом. У разі потреби тварина підіймає на напружених ногах тіло над землею і навіть незграбно біжить «риссю» (швидкість до 4 км/год). Невеликі крокодили при небезпеці переходять на галоп -- і як спринтери «мчать» зі швидкістю до 20 км/год. У воді крокодил швидко пливе завдяки сильним рухам дужого хвоста, звиваючись усім тілом. Він притискає ноги до тіла, щоб знизити опір води. Під час полювання тварина може робити стрімкі кидки й майже вистрибувати з води, кидаючись на здобич.

Раціон

Крокодили й алігатори -- хижаки. З віком їх раціон змінюється. Наприклад молодий півметровий нільський крокодил харчується комахами, павуками, жабами. Коли він досягає завдовжки 1 м., то полює на риб, птахів, ящірок, дрібних ссавців. Доросла рептилія додає до свого раціону вже і великих ссавців (зебри) та плазунів.

Розмноження

Іноді здається, що крокодил -- це такий собі жорстокий біоробот-убивця. Але, хоч як це дивно, у цих плазунів складна поведінка і стосунки, особливо в шлюбний період. Вони спілкуються за допомогою різноманітних рухів. Усі крокодили здатні утворювати різні сигнальні звуки -- від шипіння до хрипкого реву. Але алігатори -- особливі вокалісти. Ще маленькими, голодні алігатори тоненько похрюкують, спілкуючись між собою. У разі небезпеки той, хто її помітив, подає сигнал тривоги: попереджає інших, привертає увагу матері. На відміну від інших рептилій, самки охороняють свою кладку і доглядають за малятами. Крокодили -- полігамні тварини. Це означає, що самець парується з кількома самками. Проте спочатку самець повинен завоювати територію, яку він захищає від самців-суперників. Потім приваблює партнерку, випускаючи мускусний запах і плаваючи довкола неї, демонструє своє тіло. Роззявляючи пащу, він голосно реве. Ця вистава привертає увагу конкурентів, які, атакуючи ударами голови, намагаються перемогти у бою. Самки терпляче чекають закінчення поєдинків. Відповідаючи на залицяння самця, вони пускають бульки під водою і труться об його голову. Запліднення у них внутрішнє.

Крокодиляче гніздо

Після парування самка починає будувати гніздо. Хоча цей процес трохи відрізняється у різних видів, найбільш типово робить кладку самка нільського крокодила. На піщаному сонячному пляжі, десь за 50 метрів від води, самка вибирає місце, іноді розганяючи конкуренток. Дужими задніми ногами вона вириває яму, розміщується над нею і відкладає залежно від свого віку і розміру від 20 до 80 яєць. Процес кладки триває з годину. Потім прикопує яйця і лежить зверху, відганяючи ворогів. Весь цей період вона не їсть і тільки інколи відповзає, щоб напитися. Але й цього буває достатньо, аби спритні хижаки, такі як мангусти, лисиці, варани, поцупили 1-2 яйця.

Гнізда алігаторів

Алігатори і каймани не риють ям у піску. Вони відкладають свої яйця у гнізда, які будують, нагрібаючи гілки, листя, ґрунт і рештки рослин, траву. Таке гніздо заввишки до 1 м, ширина основи -- до 2 м. Самка охороняє кладку і молодь.

Народження

Розвиток зародків крокодилячих яєць триває 60-100 днів -- залежно від нагрівання. Коли крокодильчики вже дозріли, вони, почувши тупотіння своєї матері, починають пронизливо пищати. Самка викопує яйця і допомагає малятам вибратися з них, розчавлюючи шкаралупу щелепами. Тільки-но кілька крокодильчиків виходять з яєць назовні, вона обережно збирає їх своїми щелепами і в пащі дбайливо переносить до води. Потім вона швидко повертається до гнізда і забирає наступну групу малят, доки уся сімейка не збереться у безпечному болоті.

Загроза вимирання

крокодил рептилія алігатор

Із прадавніх часів люди смертельно боялися та поважали крокодилів і алігаторів, подекуди навіть поклонялись їм як богам. У Стародавньому Єгипті одним з найголовніших богів був Себек - бог в образі крокодила. Мумії рептилій ховали в гробницях разом з високопоставленими чиновниками. В інших частинах світу - Африці, Індії, на Філіппінах і Борнео - крокодил був не у меншій повазі. Зокрема австралійські аборигени вірили, що одна з найбільших рік континенту була створена крокодилом, який вигриз щелепами її русло.

З часом люди ополчились проти крокодилів та алігаторів, їх почали масово винищувати - почасти просто намагаючись уберегти домашню худобу, а в багатьох регіонах заради їжі. Але коли увесь світ охопила мода на вироби із крокодилячої шкіри (сумочки, паски, взуття), що збіглася за часом з винаходом вогнепальної зброї, популяція цих тварин почала стрімко скорочуватись. Цифри просто вражаючі: щорічно в Південній Америці вбивали до 1 млн. кайманів; у 1929 р. було продано 190 000 шкір американського алігатора; в 1950 р. у Танзанії було підготовлено до продажу 12 500 крокодилячих шкір. Якби у 1944 році не були прийняті спеціальні закони про захист американського алігатора, цей вид був би вже давно винищений. В Африці нільський крокодил зник з багатьох традиційних місць проживання на півночі континенту. В 1970-х рр. індійського гавіала стали розмножувати у неволі й тільки так врятували від повного вимирання. Сьогодні в заказниках налічується близько 1500 цих тварин.

Размещено на Allbest.ru