Будова нервової системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нервова система відіграє найважливішу роль у регуляції функцій організму. Вона узгоджує функціонування клітин, тканин, органів та систем, що дозволяє організму діяти, як єдине ціле, забезпечує взаємозв'язок організму з навколишнім середовищем. У цілому функції нервової системи полягають в інтеграції цілісного організму (включаючи координацію та регуляцію функцій усіх його органів) та доцільній реакції на зовнішні впливи.

У Нервовій системі виділяється: Центральна нервова система(головний і спинний мозок) та Перефирична нервова система (12 пар черепномозкових нервів і 31 пара спинномозкових нервів).

Центральна нервова система (ЦНС) - система органів побудована з нервових клітин, яка координує функціонування та взаємозв'язок всіх інших органів та систем органів організму.

Загалом ЦНС поділяється на наступні сім частин: півкулі мозку (ліва та права), проміжний мозок, середній мозок, мозочок, довгастий мозок, спинний мозок; при цьому перші шість частин об'єднуються під назвою головного мозку. Через всі ці структури проходить система порожнин, заповнених мозковою рідиною, або ліквором - мозкових шлуночків. Довгастий мозок, міст та середній мозок разом називаються стволом головного мозку та оточують 4-й мозковий шлуночок (довгастий мозок та міст) та мозковий водогін (середній мозок). Проміжний мозок та півкулі разом називаються переднім мозком і включають в себе третій та бокові (лівий та правий) шлуночки відповідно. До 4-го шлуночку головного мозку приєднаний заповнений такою самою рідиною спинномозковий канал, що йде по всій довжині спинного мозку.

Функціонально Переферична нервова система(ПНС) поділяється на соматичну нервову систему, якій підпорядковуються скелетні м'язи та органи чуття, та вегетативну (автономну), якій підпорядковуються внутрішні органи. Соматична підпорядковується вищими кірковими нервовими центрами, а тому більше ніж інші відділи нервової системи контролюється свідомістю. Вегетативна нервова система(автономна) вона керує обміном речовин, диханням, кровообігом, виділенням, розмноженням, підтриманням сталої температури тіла. У цій системі є наявність двох досить самостійних відділів: симпатичного та парасимпатичного.

Симпатична бере початок у середній частині спинного мозку. Парасимпатична утворена нервами тіла яких знаходяться в середньому і довгастому мозку та в 2-4 сегментах крижового відділу спинного мозку. Симпатичний відділ збільшує ритм і силу скорочень серця, розширює судини серця, звужує судини шкіри, органів черевної порожнини, підвищує артеріальний тиск, обмін речовин, розширює зіницю ока, зменшує виділення слини і травного соку, уповільнює перистальтику кишок, розширює бронхи, збільшує легеневу вентиляцію. Парасимпатичний відділ уповільнює ритм і зменшує силу скорочень серця, розширює судини і знижує тиск у них, звужує судини серця, бронхи, звужує зіницю ока, збільшує виділення слини, травного соку, підсилює перистальтику кишок.

Основна функція вегетативної нервової системи: забезпечувати сталість внутрішнього середовища організму (гомеостаз), забезпечують регуляцію всіх фізіологічних функцій організму і пристосування діяльності окремих органів і систем до його потреб. Рефлекторними процесами підтримується сталість внутрішнього середовища організму (гомеостаз).

Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина - нейрон, що складається з тіла, кількох коротких відростків (дендрити) та одного довгого (аксон). Незважаючи на базову організацію, ідентичну з іншими клітинами, у нейронів яскраво виявлені риси, спричинені їхнєю адаптацією для передачі електричних сигналів. Найбільш помітною адаптацією нейронів до сигнальної та провідної функціі є їхнє інтенсивне розгалуження; найбільше це проявляється в розгалуженні дендритів. Дендрити є першочерговим приймачем синаптичних сигналів з синапсів, утворених відростками інших нейронів (також невелика частина синапсів може бути локалізованою і на тілі нейрона).Аксон - це нервове волокно тобто нейрит. Синапс - щілиноподібний контакт аксона нейрона з будь-якою ділянкою іншого нейрона, або м'язовою чи секреторною клітиною. Передача збудження в синапсі відбувається за допомогою хімічних речовин - медіаторів, які містяться в пухирцях. В процесі збудження та передачі імпульсів, велику роль відіграють іони Са, К, Na. Через синапси нервові імпульси проходять тільки в одному напрямку, збудження надто малої сили не пройде через синапс. У синапсі збудження накопичується, сумується і тільки тоді, коли воно досягне певної величини - синапс його пропустить. (Розумова діяльність залежить від кількості синапсів).

За структурою і функцією розрізняють нейрони:

1. Аферентні (чутливі) несуть інформацію у ЦНС.

2. Еферентні (рухові) посилають нервові імпульси до робочих органів.

3. Вставні (проміжні) передають інформацію від одного нейрона до іншого, здійснюючи попередній аналіз, складають основну масу ЦНС.

Вся нервова система являє собою сукупність нейронів, які контактують один з одним за допомогою синапсів.

Також однією із складових в нервовій системі є нерви. Пучки нервових волокон (нерви) зв'язують відділи головного і спинного мозку з іншими і виконують провідникову функцію - ними передаються нервові імпульси. Багато нервів і їх розгалужень на периферії окрім нервових волокон мають нервові вузли, які складаються з нейронів, відростки яких входять до складу нервів.

Основна форма діяльності нервової системи - рефлекс, тобто реакція-відповідь організму на будь-який сигнал, що поступає із зовнішнього середовища або від внутрішніх органів. Шлях, по якому проходять нервові імпульси, називається рефлекторною дугою. Рефлекторна дуга складається з п'яти частин: рецептора (сприймання подразнення і перетворення його на нервові імпульси), чутливого шляху (надходять імпульси по чутливих нейронах до центральної нервової системи), ділянки центральної нервової системи, рухового шляху (передача імпульсів від ділянки центральної нервової системи до робочого органа) і робочого органа(м'язи, залози та ін.). До складу більшості рефлекторних дуг входять також вставні нейрони, що містяться як у спинному, так і в головному мозку. Вони є безумовні та умовні.

Безумовні рефлекси поділяються на: Орієнтувальні; Захисні; Травні; Статеві.

Рефлекс називають умовним, якщо він викликається стимулом, відмінним від первісного (або від уродженого). Це відбувається, коли другий подразник неодноразово повторюється разом із природнім стимулом.

Час рефлексу залежить від складності рефлекторної дуги, сили подразнення та рівня збудливості.

Одним зі складових рефлекторної дуги є рецептор. Рецептори - спеціалізовані клітини, які при отриманні подразнень перетворюють їх на нервові імпульси, які надсилаються до ЦНР, або кінцева структура чутливих нервових клітин.

За розташуванням вони поділяються на: зовнішні (шкіри, ока, вуха), внутрішні (внутрішніх органів та опорно-рухової системи).

За характером подразнень: фоторецептори, механорецептори, хеморецептори, терморецептори.

нервова система нейрон рефлекс

Размещено на Allbest.ru