Психологія собаки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологія собаки

План

Що таке психологія

Ієрархія

Територія

Закарбування - імпринтинг - сенсибілізація

Види поведінки

структуральні основи,

природжені види поведінки,

набуті види поведінки

Положення тіла (або вияв поведінки)

Пози

Звукові сигнали

Мова

I. Що таке психологія ?

Це вчення про характер і поведінку виду (тема дуже широка 1 складна, яка датується початком 19-го століття).

Розрізняють два типи вчення, які довго були предметом дискусії..

Вивчення в природному середовищі

Етологія - це вчення, що досліджує як внутрішні (фізіологічні) причини, так і вплив середовища, а також аналізує спадковість і розвиток дій тварин, а ще - їх застосування до поведінки людини.

Відомі етологи: К. Лоренц (австрієць), Н. Тінберген (голландець), Едесфельд .

Вивчення в лабораторії

Біхевіоризм. Згідно з цим вченням тварина, що виростає в своєму середовищі, володіє на початку лише кількома рефлексами новонародженого, а набуття програм поведінки відбувається в процесі навчання.

Вщом1 біхевіористи: Дж. Б. Уатсон (американець), Морган (американець), Скіннер (американець), Павлов (росіянин).

Нині, сучасна етологія бере до уваги всі ці вчення, бо ці обидві форми дослідження більше взаємодоповнюючі, ніж протилежні, як це є до речі також з теоріями про природжене і набуте..

Фізіологія. Це наука, що вивчає органічні функції життя.

II. Ієрархія

Самотнє життя рідко зустрічається серед тварин (напр, цвіркун) і з досвіду спостережень відомо, що собака є суспільна тварина (поняття суспільства), входить до складу групи особнів одного виду, що живуть спільно і розподіляють завдання залежно від їх суспільного рангу, завдяки чому і існує принцип ієрархії.

Зазначимо, що необхідне притягування особнів між собою. Не плутати соціальне явище скупчення, що об'єднує тварин навколо фізико-хімічного зовнішнього фактора (напр, таргани біля джерела тепла, нічні метелики навколо світла).

Це соціальне співіснування грає значну роль у збереженні виду і дозволяє передавати шляхом традиції індивідуально набуту інформацію.

Організаційні форми - різноманітні і вони змінюються залежно від специфічності виду. Розрізняють три головних типи.

Вертикальна або лінійна ієрархія (тип вовка, собак). Є вожак, за яким ідуть інші тварини в низхідному порядку 2, 3, 4, 5, б ...Кожний особень виявляє повагу до свого попередника (боротьба, пози і звукові знаки ...).

Горизонтальна або монархічна ієрархія (шакал ...). Є вожак, що має привілеї ( продовольчі, статеві ...) і панує над усіма своїми особнями,які знаходяться в одному ряду рівноправності. Це малоагресивний тип ієрархії, без суперництва ..

Пірамідальна або олігархічна ієрархія (павіани ...).

Об'єднання кількох особнів, які в результаті згуртування утворюють домінуючу підгрупу (як правила, це старі самці, що індивідуально не змогли панувати, але які наймудріші і найдосвідченіші).

Монархія

Уряд, в якому влада належить одній особі або одній сім'ї.

III. Територія

Собака - це суспільна тварина, яка живе в зграї на певній території. Така територія життєвою зоною особня або групи і має задовольняти різним потребам:

територія полювання => можливість харчування,

територія парування => можливість розмноження,

територія гніздування => схованка або лігво.

Біотоп

Цей тип територій, який залежно від видів може відповідати всім трьом функціям, має спільним те, що їх власники не терплять інших особнів того ж виду (хіба що тимчасово - полювання або парування).

Такі території є особливими зонами, кордони яких ретельно охороняються. Тварини, що там мешкають, тримаються в центрі цих зон і позначають їх межі характерними знаками:

-запаховпміі/ольфакторними : сеча, кал, секреція залоз

собака, вовк, антилопа ... ведмідь

Зоровими: жирафа, краб ..

слуховими: мавпа, тюлень, сойка ...

Розмежування території - це найголовніший фактор, бо йдеться про приватну власність. Необхідно знати, що найпотужнішим стимулом до боротьби для собаки є саме захист своєї території і що ця бойовитість зменшується в міру того як тварина віддаляється від центру своєї території.

Схованка: місце, де можна знайти захист. Лігво: місце, де живуть і де можна спати.

Біотоп: географічний простір, що відповідає групі живих істот ,які співіснують за умови однорідності їх головних рис.

Критичні лінії

Собака позначає свою територію запаховими мітками (сеча). Ці невидимі межі утворюють критичні лінії. Як тільки особень його виду їх перетинає, тварина на своїй території стає агресивною і нападає на нього (інстинкт власності). Але для захисту від решти хижаків їй треба певна відстань безпеки. Коли мисливець перетинає таку критичну лінію, собака тікає і спішить її відтворити. Якщо у тварини нема можливості утворити таку перепону між нею і мисливцем, вона стає агресивною, потайною, боязкою і дуже нервує.

IV. Закарбування - імпринтинг - сенсибілізація

До того як торкнутися відносної важливості уродженого і набутого і навіть до того, як аналізувати долю навчання в поведінці тварини, корисно ознайомитися з вкрай особливою формою навчання, тому що вона здається дуже пов'язана з самим розвитком інстинктів.

Мова йде про закарбування або імпринтинг чи сенсибілізацію.

Енрот : досліди з сірими гусьми, народженими в інкубаторі, які беруть за батьків перший-ліпший предмет, який їм впадає у вічі зразу після народження.

Це форма навчання, але вона відрізняється від нього як такого, тому що вона дієва особливо на початку життя тварини і впливає суттєво на її майбутню соціальну і статеву поведінку.

Закарбування відбувається в перші дні життя і воно вкрай короткотривале. Це критичний період чи період сприйняття. Це закарбування незворотне (4-8-тижнева собака - сенсорна здатність).

Предмет закарбування має відповідати низці факторів:

рухливий (подушка),

текстура (лялька, решітка),

колір (чорний),

зріст властивий кожному особню (уроджений кут),

звук (снігур).

Лоренц вважає, що саме завдяки цьому процесу тварини узнають особнів свого виду.

Відстань втечі

Саме відстань необхідна тварині для власного спокою. Така відстань залежить від сили характеру тварини і стану її збудливості.

Тварина, на яку полюють, потребує більшої відстані безпеки, ніж тварина в стані спокою. Наприклад, газель Томсона тікає за 500 м від гієнових собак. Гепард - за 200 м. Розглянемо приклад території.

Межі території

Види поведінки

Ніж висвітлювати точку зору щодо численних теорій, що протиставляють ще сьогодні психологів, натуралістів і собаківників в їх оцінках частки раціонального або інстинктивного, уродженого або набутого, які властиві собакам під час виконання своїх дій, варто розпочати цю тему про поведінку простим аналізом процесів, що викликають зміни поведінки, тому що останні необхідні для пристосування до середовища.

1.Визначення поведінки і етології

Поведінка - це сукупність реакцій особня, що спостерігаються об'єктивно. Етологія - це наука, що їх вивчає.

2.Головні структуральні засади поведінки

Спочатку треба знати, що різні види поведінки собаки спричиняються (між іншим) певними імпульсами - "подразниками", що сприймаються і передаються завдяки її сенсорним здібностям.

Отже, кожний сенсорний орган виробляє після подразнення "сенсорну картину", яка після обробки мозком викликає рухові дії, що називаються "поведінковими послідовностями".

ПОДРАЗНЕННЯ

СЕНСОРНІ РЕЦЕПТОРИ« ------ сенсорна картина явище трансдукції

1-й рівень аналізу

ЕЛЕКТРИЧНІ СИГНАЛИ <-------- мова мозку

НЕРВОВА СИСТЕМА< носій

2-й рівень аналізу МОЗОК< обробка інформації

Приклад : бджола, у якої трикольоровий зір (ультрафіолетовий, синій і зелений), в польоті до квітів керується ультрафіолетовим кольором, який випромінюють канали соку.

У більшості комах найрецептивнішим є слух. Так, метелики сприймають високі частоти кажанів (хижаки).

У собак слух теж дуже розвинутий і поєднується з іншими органами почуття; зорова і звукова загроза викличуть або втечу, або агресивність.

Та процеси, що ми щойно розглянули, не є єдиними серед тих, що впливають на поведінку тварини. На неї діють також механізми спадковості, харчування, ліки або хвороба ... До того ж, такі внутрішні фактори як гормони (які найвідоміші) обумовлюють також поведінку.

Приклад : гніздові птахи, які позбавлені статевих гормонів, не будують більше гнізда. Нарешті, часткове чи повне поєднання цих процесів також може спричинити зміни в поведінці.

Тепер ми знаємо, в загальних рисах, як собака отримує інформацію, що дозволяє їй . пристосовуватися до умов свого середовища.

Отже, зараз необхідно вивчити два найважливіші типи поведінки: уроджені та набуті види поведінки.

3. Уроджені типи поведінки

Вони цілковито залежать від генотипу вида і передаються генетичним шляхом.

Вони зумовлені природною спонукою, що називається інстинктом.

Вони розпізнаються тим, що відповідь на дану ситуацію не завчена і її характер є спільним для виду.

Вони проявляються у собаки у схильності, що штовхає її поводитися специфічно в конкретній ситуації.

3.1.Схильність до об'єднання

Породжена ще стадним інстинктом, який рухав "первісною зграєю", від неї залишилося сьогодні емоційність - природне почуття у собаки, що виявляється у любові до хазяїна.

3.2.Схильність до користування своїм нюхом

Породжена інстинктом розшуку, вона штовхає собаку до користування нюхом, щоб знайти сліди. Будучи дуже розвинутою у мисливських собак, вона така ж і у робочих собак, але більш індивідуальна.

3.3.Схильність до ласування м'ясом

Породжений м'ясоїдною природою, цей рефлексогенний подразник часто використовується у дресируванні, але його застосування мас бути обмеженим у часі і користуватися ним треба в дуже специфічних випадках (винагорода або мотивація).

3.4.Схильність бути завжди напоготові.

Породжений інстинктом недовіри і пам'яттю про первісні бійки, цей рефлексогенний подразник штовхає собаку бути напоготові за найменшої сенсорної потреби.

3.5.Схильність до привласнення території мешкання

Породжена інстинктом власності, вона налаштовує собаку до оволодіння територією, де вона проживає регулярно, і мітити її своєю сечою або калом.

3.6.Схильність до переслідування дичини

Це один з фундаментальних інстинктів собаки. Характерний для її природи, цей інстинкт переслідування, що йде від інстинкту хижацтва, являє собою сам тип успадкованої і уродженої поведінки.

3.7.Схильність ходити навколо живих істот

Породжена одночасно зграйним інстинктом і мисливським інстинктом, її можна приписати соціальній поведінці (охорона стада) або пошуку легкої жертви.

3.8.Схильність до втечі або до боротьби

Зумовлені інстинктом збереження виду, втеча і бій належать до його головних домінант і залежать від дозволяючего подразника.

Існує значна кількість вторинних інстинктивних поведінок, але ті, що ми щойно розглянули є найважливішими у дресируванні.

Існують також протилежні види поведінки, які шкідливі для дресирування, а саме: страх або злість, що. роблять деяких особнів небезпечними або непридатними для роботи з ними.

4. Види набутої поведінки

Науково доведено, що крім уроджених реакцій всі тварини можуть придбати нові, ще невідомі реакції залежно від різних видів стимулювання.

Отже, впродовж всього свого життя собака набуває різних типів поведінки, завдяки чому вона адаптується до свого середовища.

В багатьох випадках ці реакції можуть бути зумовлені систематичним навчанням.

Поняття навчання: поняття навчання є підґрунтям будь-якої форми виховання і дресирування.

Дослід Павлова :

Шматок м'яса, якого показують собаці (на вид або запах), викликає у неї активне слиновиділення.

Отже, м'ясо є рефлексогенним подразником, що спричиняє вироблення слини.

Вчений провів такий дослід.

Продукування точно вимірного подразника (звук певної висоти, інтенсивності і тривалості), але який не спричиняє будь-якого утворення слини. Це нейтральний подразник.

Потім, поєднання цього нейтрального подразника з подразником, що викликає слиновиділення (безумовний подразник ¦=> м'ясо); подразник і реакція стають вимірними, бо Павлов завдяки хірургічному втручанню відвів один з каналів, що виливає слину до градуйованої склянки.

Він повторив цей дослід раз десять (дзвоник, а потім через ЗО секунд показ м'яса). Після кількох повторів досліду він побачив, що собака починає виділяти слину не лише при виді м'яса, а також як тільки почує дзвоник.

Через деякий час, що мінявся залежно від особнів, скоро стало досить одного дзвоника, щоб спричинити слиновиділення за відсутності будь-якого зорового чи запахового сприйняття м'яса.

Нейтральний подразник став умовним подразником.

Народився умовний рефлекс.

Рис. А. : Зображення пристрою Павлова. Бачимо прив'язану ремінцями собаку і систему, що дозволяє міряти кількість слини, яка виділяється завдяки показу умовного подразника, та миску з їжею.

4.2. Навчання шляхом проб і помилок (досягненння умовного рефлексу за допомогою знарядь)

Під час навчання шляхом проб і помилок тварина вибирає серед операцій, які вона виконує спонтанно, ті, що їй сприятливі, отже, вона діє безпосередньо завдяки своїм зусиллям

ЇЇ навчають давати відповідь на наказ або реагувати на певну ситуацію залежно від винагороди, примусу або покарання, що можуть додаватися до цього.

Цю форму навчання розробив психолог Скіннер завдяки своїй "коробці з завданнями". Для своїх дослідів він використав пацюка, якого він ставив перед невідомою ситуацією. Зголоднілий пацюк, якого клали всередину, бачив і чув запах їжі, що була зовні. Щоб добратися до неї, йому необхідно було натиснути на важіль, що відчиняв дверці. Він знаходив механізм дії шляхом проб і помилок, натрапивши випадково на правильне рішення. Потім, чим більше клали пацюка до його клітки, тим швидше він відчиняв її. Після цього завдання йому ускладнили, вимагаючи від нього натиснути 1, 2, 3, 4 рази ...

Щоразу швидкість відповідей прискорювалась.

За цією методикою собака може навчатися сама.

Поняття підсилення. Це поняття (пацюк ¦=> їжа, собака ¦=> знайти свого хазяїна) з'являється в інструментальному продукуванні умовного рефлексу.

Розрізняються два типи підсилення:

позитивне (винагорода),

негативне (покарання чи примус).

Торкаючись поняття підсилення, треба знати, що:

тварина чутлива до якості і також до кількості підсилення;

умовний рефлекс зникає, якщо забувають надавати підсилення після того, як була отримана певна кількість правильних відповідей (гасіння);

для досягнення поведінки, підсилення необхідно надати зразу після реакції (4-5/10 сек мінімум);

для отримання стійкої реакції до гасіння, необхідно перейти до переривчастого підсилення (чим триваліший і мінливіший інтервал між підсиленнями, тим тривкіший умовний рефлекс).

4.4. Навчання шляхом імітації

Тлумачення цього навчання вкрай складне і існує серйозна загроза скотитися до антропоморфічного пояснення.

Імітація, коли вона має місце у тварин, часто розглядалася як вища форма психічної діяльності. На практиці справжні випадки імітації серед тварин - явище досить рідкісне. Певні види поведінки собак були описані як імітація, але професор Уайтне вважає, що йдеться про "поведінку за компанією", яка є частим явищем серед тварин, що живуть зграєю, і яка полягає в тому, щоб наслідувати лідера.

Та все-таки, деякі види птахів здатні асимілювати мелодичні елементи, характерні для других видів (снігурі, майни тощо). Шимпанзе починають вивчати шляхом імітації американську систему спілкування глухонімих ...

Але сучасні знання в цій галузі обмежені і не дозволяють нам поглибити цю тему.

Висновок. Види набутої чи уродженої поведінки - широка і складна тема, якої ми лише торкнулися. Проте, необхідно знати її основи для найкращого пізнання того, що можна вимагати від наших супутників, і як це робити.

VI. Положення тіла (або вияв поведінки)

Положення тіла - це засоби вираження, через які собака спілкується з подібними до себе, з іншими видами, з людиною або з оточуючим середовищем.

Такими знаками спілкування можуть бути також пози тіла, залишені запахи та різноманітні звукові сигнали.

Вони дуже різняться залежно від раси і особнів.

Вони подібні до наріжного каменю будь-якої сукупності соціальних відносин. етологія собака поведінка поза

Ієрархія, територія, їжа і статеві стосунки - це ті фактори, що впливають на вияви поведінки тварин взагалі.

Наприклад, вияви підкорення.

Нижченаведені таблиці дають уяву про численність знаків спілкування і їх значення. Тепер залишається вияснити, чи ці вияви є набутими або уродженими. У більшості випадків такі вияви поведінки - це результат поєднання набутого і уродженого і визначити практично долю обох факторів неможливо.

Проте, Курад Лоренц спостерігав, що коли вони "розмовляють" з подібними, то собаки, які індивідуально засвоїли найбільше набутих засобів вираження, повертаються до уродженої міміки, притаманній дикому стану. Взагалі, він вказує, що чим більша здатність собаки до засвоєння вільно придуманих чи набутих особистих засобів вираження, тим менше у неї залишається міміки притаманній виду у дикому стані.

Положення покори у вовків:

- заспокоєння у проханні їжі,

- пасивна покора, перевертаючись на спину

Пози

Знаки Значення

- хвіст піднятий, глухе гарчання Пануюча собака, ліпше відійти

Вуха опущені Страх, непевність

Опускає хвіст, підгинає його між ноги. Не перетинати свою лінію втечі

Крутить хвостом В доброму гуморі

Облизує, штовхає мордою, дає лапу Проявляє симпатію

Лягає на передні лапи Запрошує до гри

Лягає на спину і лишає незахищеним Вияв покори або запрошення - до гри ( у дорослих)

Скритне наближення. Агресивні наміри до цієї жертви

Зіщулена поза тіла,

Голова опущена,

Вуха підняті і направлені з притиском в точному напрямку можливої жертви

Хвіст піднятий,

Шерсть наїжена.

Стрибає вперед, головою у Дружні наміри продовження тіла, вуха назад.

-- Різні рухи хвоста серед собак Важко розтлумачити (дуже неоднозначні)

Звукові сигнали

Знаки Значення

Сильне Попередження

високого звуку гавкання, що дратує тварину в якомусь напрямку

Гавкання того ж характеру, але ще Знак того, що її території загрожують, сильніше; несамовите гавкання, але це не обов'язково ознака нападу

Гарчання, ричання Часто прелюдія до сутички (з - людиною чи іншою собакою

--Шалене гавкання Якщо собака розлючена, то нападає або тікає

-- Виття (зокрема вночі чи під час їди) Роздратування продовжується, - десь звучать інші гавкання буває також у самців, коли він. знаходиться біля самки у статевому збудженні.

--Різні крики і гавкання, які дуже важко Запрошення до гри класифікувати, бо кожний передає всі відтінки численних мотивацій тварини.

Виття носить дуже комунікативний характер і може бути підтримане собаками, що знаходяться за кілька кілометрів (соціальне явище, запрошення до зграї, до об'єднання).

Висновок

Ці таблиці мають лише вказівний характер. Існує багато проявів поведінки, які самі по собі могли б бути темою такого заняття, як відносини домінування і підкорення.

Прояви поведінки собаки

На цьому рисунку показані різні пози і вирази морди, які застосовує собака для спілкування. Він дозволяє нам прослідкувати її поведінку, починаючи з нормального стану і закінчуючи попередженням.

Під час гри собака приймає різні пози - від звичайного запрошення до гри і завершуючи найвідвертішими знаками покірності.



Запрошення стає наполегливим

- пропонується до гри м'яч

Щоб змусити Меншу собаку гратися з нею, більш сильна собака перевертається на спину, чим демонструє свої мирні наміри.

Тягнучи за хвіст можливого партнера, цим його підбурюють

Мова

Нам відомо, що тварина відповідає "поведінковими наслідками" на різні подразники (клінічні, механічні, електричні, фізичні).

Крім цих реакцій, тварина чутлива до більш специфічних стимулювань, що йдуть від інших живих організмів.

Йдеться про комунікативні знаки, які широкий загал називає "мовою". Це за допомогою цих знаків створюються відносини тварини з особнями інших видів і також з особнями свого власного виду.

Є два типи комунікації:

міжвидовий з відносинами між особнями одної екосистеми (напр., бджола),

внутрішньовидовий з відносинами між особнями одного виду.

Нас цікавить другий тип. Знаки, що забезпечують контакт, передаються завжди через фізичний медіатор. До найважливіших медіаторів належать чотири головних органів почуття (зір, дотикання, слух і хімічні почуття: смак і нюх). Ці знаки мусять виконувати три умови:

бути вловимими, доступними (чутними, коли мова йде про звукові знаки);

бути розпізнавальними, тобто мати значення лише для відповідного рецептора (цвіркун, що кличе корову тощо);

відповідати стану пригожої мотивації з боку рецептора (цвіркун), що міняється залежно від періоду року і інших численних факторів (взагалі = синхронізація).

Розмежування території Вираз морди

У зв'язку з тим, що виття чути дуже далеко, Манера дивитися на вовки виють частіше, ніж гавкають. решту членів зграї є засобом Вони володіють іншими засобами спілкування для вожака. Відсторонити чужих вовків; вожак і інші Нижче ми бачимо вирази морди домінуючі особні мітять територію, вожака, що означають: виділяючи сечу на скелях, деревах рішучість, 2/нетерпіння, 3/ і на інших предметах природи їх запах підозру, 4/ загрозу - знак власності,

Захист території

Домашні собаки гавкають і гарчать, коли незнайомі входять на їх територію, в їх будинок, сад. Завдяки ньому територіальному інстинкт}' собаки - відмінні охоронні. Домашні собаки поводяться також як вовки: вони піднімають ногу і мітять територію навколо свого будинку. Інша собака мітить то позначку струменем сечі.



Самець мітить свою територію, виділяючи сечу на дерева Молода собака не піднімає ногу. Самка присідає.

Коли собака шкребе землю, він залишає запах, що виділяють потові залози вух і підошовні подушечки.	Собаки люблять перевертатися в речовинах, що виділяють сильний запах. Для них це засіб викликати повагу до собі подібних.
Огляд під час першої зустрічі: собаки дивляться одна на одну, хвіст напружений і піднятий, губи втягнені, а вуха нахилені.	Слабша собака лягає, потім опускає хвіст і притискує вуха.

Присівши до землі собака, що підкоряється, буде намагалися облизувати морду іншої Панівна собака продовжу стояти, хвіст (далі відсутні решта слів -	Якщо панівна собака продовжу* бути агресивною. слабша лягає на спину, виділяє сеч_\ і відкриває свої статеві органи, що означає ( покірність

Размещено на Allbest.ru