Логічна схема наукового дослідження

ь Метод -- це підхід, прийом, засіб теоретичного дослідження або практичного втілення явища (процесу).

ь Метод науки -- це організація пізнавального процесу в структурі наукової та пізнавальної діяльності, що передбачає конкретний науковий пошук: формулювання проблеми, побудова гіпотези, емпірична, теоретична та експериментальна перевірка гіпотези, висновки та прогноз подальших розробок.

Науковий метод повинен обиратися відповідно до галузі, у якій відбувається науковий пошук.

Під час наукового дослідження має бути визначена програма наукового пошуку, в якій відображені:

Ш досліджуване явище (проблема);

Ш показники та критерії його дослідження;

Ш методи, що використовуються;

Ш порядок застосування тих чи інших методів.

ь Методика дослідження, незважаючи на свою індивідуальність при вирішенні конкретного завдання, має сталу структуру, основними компонентами якої є:

1) теоретико-методологічна частина, на основі якої будується методика дослідження;

2) історико-теоретична, що передбачає дослідження явищ, процесів з урахуванням зв'язків та взаємозалежностей між ними;

3) практична, тобто узагальнення результатів дослідження як логічне завершення наукового пошуку, їх аргументація.

Всі методи можна об'єднати в єдину групу із загальною назвою „методи пізнавальної діяльності”, що вказує на активний процес у плануванні та проведенні навчально-дослідної роботи.

Таким чином, класифікація методів наукових досліджень за характером пізнавальної діяльності може бути представлена схемою, наведеною нижче.

На Мал.4 наведена класифікація методів наукових досліджень за способом їх організації. Основні з них такі:

Ш комплексний метод дослідження;

Ш метод експертних оцінок;

Ш метод комісії;

Ш метод мозкового штурму;

Ш метод евристичного прогнозування;

Ш метод узагальнення та інші.

Комплексні методи дослідження розкривають структурно-функціональні зв'язки складного цілісного об'єкта.

Метод експертних оцінок -- отримання прогностичної інформації на основі виявлення та обробки думок групи експертів.

Метод комісії полягає в тому, що на базі сукупності особистих думок експертів обираються найбільш об'єктивні та обґрунтовані.

Метод мозкового штурму -- творча генерація нових ідей групою експертів, їх аналіз, оцінка групою аналітиків та вибір найбільш раціональних.

До теоретичних методів наукового дослідження відносять: індукцію, дедукцію, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизацію, екстраполяцію, моделювання, порівняння та класифікацію (Мал..5).

ь Емпіричні методи наукових досліджень є визначальними в навчально-дослідній справі, що пов'язана з практикою, зокрема педагогічною, та забезпечують накопичення, фіксацію та узагальнення вихідного дослідного матеріалу. Отримані за допомогою цих методів дані є основою для подальшого теоретичного осмислення пізнавальних процесів та створюють цілісну єдність наукового пізнання.

Існують такі емпіричні методи: експеримент, спостереження, порівняння, вимірювання, евристичний метод.

Основою емпіричних методів дослідження є експеримент.

Ш Експеримент (від лат. experimentum -- проба, досвід) -- метод пізнання, цілеспрямоване вивчення об'єкту з метою виявлення раніше невідомих його властивостей (якостей) або перевірки правильності теоретичних положень, що визначається певною пошуковою ідеєю і має чітко виражену мету.

Ш Спостереження -- систематичне цілеспрямоване сприйняття окремих сторін об'єкта або об'єкта в цілому, за якого дослідник не втручається в його поведінку, а лише фіксує його якості, характеристики тощо.

Ш Порівняння -- встановлення схожості або несхожості об'єктів безпосередньо або опосередковано (через проміжні об'єкти). Порівняння проводиться при наявності певних спільних ознак об'єктів за найбільш суттєвими ознаками.

Ш Вимірювання -- операція, яка дозволяє виявити співвідношення однієї величини до іншої, яка приймається за одиницю (еталон). Вимірювання може бути статистичним, коли вимірювана величина не змінюється, та динамічним, коли вимірювана величина змінюється. Теорію і практику вимірювання вивчає спеціальна наука -- метрологія.

Особливу увагу слід звернути на евристичні та креативні методи пізнавальної діяльності.

Ш Евристика -- наука, що вивчає творче мислення. Філософія вважає евристичними ті судження, що сприяють новим відкриттям. Евристична діяльність хоча і включає в себе розумові операції як важливі компоненти, але разом із тим має специфіку, завдяки чому її слід розглядати як такий різновид мислення, що створює нову систему дій або відкриває невідомі раніше закономірності явищ, об'єктів науки.

Під евристичним методом розуміють такий спосіб вирішення завдань, який або обмежує вибір варіантів рішення, або звужує їх до мінімальної кількості. Відповідно до цього евристичний метод можна розуміти і як діяльність, що призводить до вирішення складного, нестандартного завдання, і як специфічні прийоми, які дослідник виробив під час вирішення тих чи інших завдань, та свідомо переносять набуті прийоми на близькі за метою завдання. Саме евристика спроможна зробити сам процес навчання цікавим і результативним.

Ш Креативність охоплює певну сукупність розумових якостей, що визначають здібність до творчості, одним із компонентів якої є здатність особистості дивергентно мислити.

Креативність визначається інтегральним показником, що характеризується поєднанням інтелектуальних та мотиваційних факторів, процесуальних та особистісних компонентів мислення.

ЛОГІКА ПРОЦЕСУ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Третій етап включає відпрацювання гіпотези та теоретичних передумов дослідження, визначення наукової задачі.

Четвертий етап передбачає вибір методів дослідження, які складають інструмент в добуванні фактичного матеріалу і виступають необхідною умовою досягнення поставленої в науковій роботі мети.

П'ятий етап включає обробку та аналіз результатів експериментального дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою.

Шостий етап - написання тексту роботи оформлення вступу і висновків, опис використаних джерел і створення додатків.

Сьомий етап - підготовка до захисту і захист наукового дослідження.

При виборі теми основними критеріями повинні бути актуальність, новизна і перспективність.

Стадії дослідження:

Ш ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ Вибір теми дослідження

Ш ВИЗНАЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ Ознайомлення з існуючими дослідженнями за обраною темою

Ш ФОРМУВАННЯ ГІПОТЕЗ Що ви маєте намір перевірити? Який взаємозв'язок між змінними?

Ш ВИБІР МЕТОДУ ДОСЛІДЖЕННЯ Вибір одного чи більше методів дослідження: експеримент; опитування; спостереження; використання існуючих джерел

Ш ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Збір даних, занотування інформації

Ш ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ Оцінка значення зібраних даних

Ш ОПРИЛЮДНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ Яка їхня значимість? Як вони співвідносяться з попередніми результатами

Логічна схема наукового дослідження

Ш робочою функцією впроваджуваних результатів

8. Оцінювання значущості результатів дослідження. Наслідки упровадження результатів дослідження у практику можуть бути найрізноманітнішими, і при цьому забезпечувати економічний (скорочення витрат на виробництво продукції) чи соціальний ефект (зростання продуктивності праці, підвищення рівня освіченості, покращення умов навчання чи праці, підвищення працездатності і збереження здоров'я людей). Оцінюють ефективність результатів наукових досліджень на основі спеціальних методик, які дають можливість визначати існуючі для цього показники.

ВИСНОВОК