Етапи формування вищої нервової діяльності у дитини

Є дані, що діти у віці від 8 до 12 років отримували вперше напої від батьків в 65 % випадків, у віці 12-14 років - в 40 %, у віці 15-16 років - в 32%.

3.3. Патологічні зміни вищої нервової діяльності у дітей і підлітків

До патологічних змін вищої нервової діяльності слід відносити тривалі хронічні її порушення, які можуть бути пов'язані як з органічними структурними пошкодженнями нервових клітин, так і з функціональними розладами їх діяльності. Функціональні розлади вищої нервової діяльності називають неврозами. Тривалі функціональні порушення вищої нервової діяльності можуть потім переходити в органічні, структурні.

Вчитель або вихователь нерідко зустрічаються в своїй роботі з різними проявами невротичних реакцій у дітей і підлітків і тому повинні мати уявлення про природу неврозів і особливостях їх протікання у дітей різного віку. Ці знання допоможуть їм вчасно відмітити появу невротичних розладів вищої нервової діяльності у дитини, і після консультації з лікарем організувати оптимальну педагогічну корекцію цих порушень.

У сучасній патології вищої нервової діяльності і психіатрії розрізняють три основні форми неврозів:

· неврастенію

· невроз нав'язливих станів

· істерію.

· психастенію.

Неврастенія - характеризується перенапруженням гальмівного або збудливого процесу в корі головного мозку. Особливо часто при неврастенії страждають процеси умовного гальмування. Причиною цих порушень можуть бути надмірні розумові і фізичні навантаження і різні ситуації, що травмують психіку. Прояв неврастенії буває різним: спостерігається розлад сну, втрата апетиту, пітливість, серцебиття, головні болі, низька працездатність і ін. Хворі стають дратівливими, їм властива зайва метушливість і незручність рухів.

Неврози нав'язливих станів - характеризуються нав'язливими думками, страхами або вабленнями. Причина цих неврозів буває пов'язана з перевтомою, хворобами і особливостями вищої нервової діяльності.

Істерія - пов'язана з патологічним переважанням першої сигнальної системи над другою, підкірки над корою головного мозку, що виражається в значному ослабленні другої сигнальної системи. Цей невроз характеризується підвищеною чутливістю до зовнішніх подразнень, надзвичайною лабільністю настрою і підвищеною навіюваністю. Відомі випадки істеричної сліпоти, глухоти, паралічів і т.д. Широко зустрічаються істеричні припадки.

Психастенія - характеризується переважанням другої сигнальної системи і слабкістю підкірки, тому хворі відрізняються бідністю ваблень і емоцій. У них часто можна спостерігати схильність до безглуздого мудрування.

Слід зазначити, що для підлітків і особливо для дівчаток з 12 до 15 років характерний невроз, специфічний тільки для цього віку. Це нервова анорексія, що пов'язана з ідеєю схуднення і виявляється в різкому обмеженні себе в їжі. Цей невроз виникає зазвичай у підлітків, що мають високий інтелектуальний розвиток, але страждаючих підвищеною самооцінкою.

Особливо часто невротичні розлади і різні психічні захворювання виявляються у дітей у віці від 2 до 3,5 років і в пубертатний період (від 12 до 15 років). У зв'язку з цим в такі періоди, звані кризовими, учбово-виховна робота повинна проводитися особливо обережно, оскільки неадекватне відношення до дітей в кризові або критичні періоди може провокувати розвиток психічного захворювання.

Висновок

З вищевикладеного видно, що організм не являється простою сумою міліардів клітинних елементів. Окремі тканини, органи та системи тісно пов'язані між собою і складають єдине ціле, зумовлюючи відважену роботу організму. Більш того, кожний організм для свого росту, розвитку та життєдіяльності потребує в певних умовах існування. Таким чином, організм людини являє собою єдине ціле з оточуючим середовищем.

Роботи І.П. Павлова показали, що у вищих тварин та людини в узгодженій праці всіх систем та органів, а також в здійсненні зв'язку з оточуючим середовищем першу, керуючу роль грає центральна нервова система. Всякі зміни в зовнішньому середовищі впливають на весь організм через центральну нервову систему, в результаті чого відповідно змінюються реакції організму, що пристосовує його до умов існування.

Ми, як майбутні педагоги, повинні знати які зміни відбуваються в дитячому організмі в тих чи інших умовах.

Наприклад, при неправильній організації режиму дітей різних вікових груп виникає загроза нервового перенапруження, стомлення та неврозу внаслідок недостатньої «зрілості», а тому і підвищеній втомлюваності нервової системи. В зв'язку з цим край важливо в організації різних видів діяльності дітей, суворо враховувати гігієнічні вимоги, продиктовані їх віковими особливостями. Важливо також забезпечити дітям у відповідності з вимогами гігієни, визначені умови життя. Лише при цьому ріст та розвиток організму дитини перебігають нормально, і вони без проблем можуть засвоїти придбані знання, навики та уміння.

Список використаної літератури

1. Л.Р. Воронін « Фізіологія ВНД « - Вища школа 1979

2. Ф. Блум, А. Лейзерсон, Л. Хофстедтер «Мозг, разум, поведение», М., 1988

3. Енциклопедия «Физиология Человека» Т 1, Л., 1986 г.

4. Ю.А. Єрмалаєв «Вікова фізіологія» - М.:. 1985. 384 з.,

5. Захаров А.І. «Предупреждение отклонений в поведении ребенка». С-Пб., 1997.

6. Під. ред. Н.У. Зімкина « Фізіологія людини» - 3-е видавництво - Вища школа, 1964.

7. Ф. Клікс «Мислення, що будить» - М.: Прогрес. 1983.

8. Під. ред. Р.І. Косицкого «Фізіологія людини» - 3-е видавництво, перероблене та доповнене - М.: Медицина, 1985. 544с., мул.

9. Лисина М.И. «Общение и его влияние на развитие психики дошкольника. М., 1974 г.

10. А.С. Солодков, Е.Б. Сологуб «Физиология Человека» М., 2001г.

11. Привес М.Г. «Анатомия человека», М: «Медицина», 1985 г.

12. Флейк-Хобсон К. «Развитие ребенка и его отношений с окружающими» М., 1993 г.