Роль монетарної політики та банківського сектору в системі антикризового фінансового управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль монетарної політики та банківського сектору в системі антикризового фінансового управління

Заїчко Ірина Володимирівна

кандидат економічних наук, доцент, Національна академія статистики, обліку та аудиту

Мигович Тетяна Михайлівна

кандидат економічних наук, доцент, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Криховецька Зоряна Миколаївна

кандидат економічних наук, доцент, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

У статті досліджується роль монетарної політики та банківського сектору в системі антикризового фінансового управління. Доведено, що антикризове управління визначається як складний і комплексний процес, що вимагає застосування диференційованого арсеналу інструментів, нестандартних управлінських рішень, досвіду й знань. З'ясовано, що під антикризовим управлінням слід розуміти мікроекономічну категорію, яка визначає відносини на рівні конкретного банку під час його оздоровлення, а під поняттям антикризове регулювання слід розуміти дії уряду та центрального банку, які скеровані на захист банківських установ від кризових ситуацій. Підкреслено тісний зв'язок антикризових заходів з вибором інструментів підтримки фінансової стабільності та налагодженням взаємозв'язків між регуляторами різних рівнів у прийнятті необхідних рішень. В результаті проведеного дослідження основних аспектів «монетарного трансмісійного механізму» доведено, що він слугує процесом, через який відбувається передача змін при використанні центральним банком диференційованих інструментів монетарної політики, з метою їхнього впливу на фінансову ситуацію в країні, котра у свою чергу здійснює вплив на макроекономічний стан. Встановлено, що результативність монетарної політики знаходиться в залежності від наступних ключових аспектів таких як: цінова стабільність, кредитна та інвестиційна активність, сукупний попит, економічне зростання, а також спроможність економіки протистояти ендогенним та екзогенним викликам, суверенітет та національна незалежність. На основі проведеного аналізу, визначено, що питання функціонування систем антикризового управління фінансовою стабільністю полягає у виділенні інституційної підтримки на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях антикризового управління, де кожна організація є системою управління і повинна виконувати чітко регламентовані функції. З'ясувавши, що монетарна політика є ключовим інструментом антикризового фінансового регулювання, визначено можливості її використання центральним банком для досягнення стратегічних цілей забезпечення стабільності та економічного розвитку.

Ключові слова: монетарна політика, грошово-кредитна політика, банківський сектор, грошовий ринок, кредитний ринок, валютний ринок, антикризове управління, антикризове регулювання.

THE ROLE OF MONETARY POLICY AND THE BANKING SECTOR IN THE ANTI-CRISIS FINANCIAL MANAGEMENT SYSTEM

Zaichko Iryna

National Academy of Statistics, Accounting and Audit

Myhovych Tetiana, Krykhovetska Zoriana Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

The paper studies the role of monetary policy and the banking sector within the framework of the anti-crisis financial management system. It was established that anti-crisis management is defined as a complex and complex process that requires the use of a differentiated arsenal of tools, non-standard management solutions, experience and knowledge. It was established that anti-crisis management should be understood as a microeconomic category that determines relations at the level of a specific bank during its recovery, and the concept of anti-crisis regulation should be understood as the actions of the government and the central bank aimed at protecting banking institutions from crisis situations. It was found that anti-crisis measures are closely related to the choice of financial stability support tools and the establishment of relationships between regulators of different levels in making appropriate decisions. It was found out that the concept of «monetary transmission mechanism» should be understood as the relationship between the transfer of changes in the use of differentiated monetary policy instruments by the central bank, with the aim of their impact on the financial situation in the country, which in turn influences the macroeconomic state. It has been established that the effectiveness of monetary policy depends on the following key aspects, such as: price stability, credit and investment activity, aggregate demand, economic growth, as well as the economy's ability to withstand endogenous and exogenous challenges, sovereignty and national independence. On the basis of the conducted analysis, it was determined that the issue of functioning of anti-crisis management systems of financial stability is divided into strategic, tactical and operational levels of organizational support of anticrisis management, in which each subject is a management system and must perform clearly regulated functions, where only due to such conditions the banking sector will be able to carry out effective anti-crisis management. As a result of the research, it was found that monetary policy is a key tool of anti-crisis financial regulation, which is used by the central bank to achieve strategic goals of stability and economic development.

Key words: monetary policy, banking sector, anti-crisis management, anti-crisis regulation.

Постановка проблеми

У зв'язку з ескалацією глобальної кризи, зокрема в фінансовому секторі, існує значний ризик дезорганізації світового економічного простору. Історія показує, що регіональні кризи призводили до розробки цілеспрямованих антикризових заходів в сфері фінансового управління, проте існуючі наразі глобальні дисбаланси набувають нових характерних ознак та глобальний масштабів, тим самим ускладнюючи можливість визначення їх глибини, наслідків, тривалості та відсутності сформованого механізму для їхнього подолання. Але варто зауважити про необхідність проведення аналізу впливу різних фінансових інструментів, які використовує НБУ, на економічну та фінансову сферу в цілому та на конкретні макроекономічні виклики, такі як інфляція, безробіття, стагнація та фінансова криза, що загрожують економічній безпеці країни.

У кризовий та післякризовий період стає актуальним розгляд питань взаємозв'язку компонентів фінансової системи та розвитку фінансового сектору, що у свою чергу призводить до переосмислення ролі та завдань центральних банків. Вони змушені відступити від традиційного підходу в діяльності, де головний акцент робиться на формування стану стабільності цін, переходячи до забезпечення фінансової стабільності у своїй політиці.

Варто зазначити, що за сучасних кондицій центральні банки країн світу виконують функції, які скеровані не тільки на досягнення макроекономічної стабільності, але й на підтримку економічного росту, структурних перетворень та забезпечення стабільності фінансової системи в цілому. Оскільки банківське та монетарне регулювання покликане мінімізувати ймовірність появи фінансової неста-більності, у тому числі банківських криз, які мають довготривалі та руйнівні наслідки для економіки країни, використання нетрадиційних монетарних інструментів у кризовий та післякризовий період для вирішення проблем державного боргу, дефляції та економічного спаду зробило це питання досить актуальним і необхідним в умовах воєнного стану для дослідження ролі монетарної політики та банківського сектору в системі антикризового фінансового управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

монетарна політика банківський фінансовий

Незважаючи на велику та зростаючу кількість літератури, яка досліджує роль банківського та монетарного регулювання в забезпеченні антикризового фінансового управління, лише деякі з них досліджують вплив інструментів банківського та монетарного регулювання на ймовірність розвитку фінансової кризи. В працях вітчизняних та зарубіжних науковців приділяється значна увага різним аспектам монетарної політики та банківського сектору в системі антикризового фінансового управління. Вагомий внесок в розробку теоретичних та практичних основ антикризового управління здійснили Р. О. Галустян, Н. Стукало, М. Литвин, В. В. Коваленко, Ю. М. Мельник, О. О. Шапуров, В. Дергачова, М. Савельєв, B. О. Джулай, С. В. Бєлай, В. Ю. Дудченко, C. Рибальченко, О. Лук'янихіна, Ч. Алама- нова, В. Саєнко, Т. Сундук, які досліджують роль монетарної політики та банківського сектору в рамках системи антикризового фінансового управління.

Постановка завдання

Мета дослідження полягає в аналізі ролі монетарної політики та банківського сектору в рамках системи анти- кризового фінансового управління. Для досягнення мети визначено наступні завдання: визначити сутність антикризового фінансового управління; охарактеризувати вплив монетарної політики та банківського сектору на систему антикризового фінансового управління. У дослідженні використано загальнона- укові та спеціальні методи дослідження, такі як аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системний і структурний аналіз.

Виклад основного матеріалу дослідження

Важливим компонентом стратегії економічного керівництва Національного банку України (далі - НБУ) являється монетарна політика, яка у свою чергу скерована на підвищення рівня зайнятості населення, досягнення цінової стабільності та формування сприятливих кондицій для економічного зростання країни, шляхом забезпечення стабільності фінансово-економічного сектору країни. Основною метою монетарної політики є впровадження комплексу заходів, які акцептуються державою через центральний банк у грошово-кре-дитній та фінансовій сферах для досягнення стратегічних цілей економічного розвитку, до яких належать досягнення відповідного рівня інфляції, стабілізація національної валюти та платіжного балансу, а також забезпечення повноцінного рівня зайнятості населення.

Монетарне регулювання реалізується в грошово-кредитній сфері за допомогою застосування диференційованих каналів та інструментів, які в комплексі формують структуру трансмісійного механізму. Варто відзначити, що під поняттям «монетарний трансмісійний механізм» необхідно розуміти взаємозв'язок між передачею змін у використанні центральним банком диференційованих інструментів монетарної політики, з метою їхнього впливу на фінансову ситуацію в країні, яка у свою чергу здійснює вплив на макроекономічний стан. Вважаємо необхідним відзначити, що результативність монетарної політики знаходиться в залежності від певних ключових аспектів (рис. 1).

Однак нагромадження дисбалансів у розвитку національної економіки у свою чергу може обмежити результативність фінансових трансмісійних механізмів, що може призвести до дисбалансів на грошовому, кредитному та валютному ринках. В залежності від етапу ділового циклу та конкретних фінансових інструментів, які застосовувались у відповідний час для стабілізації економічного та фінансового стану, на основі цього можемо виокремити два основних типи монетарної політики - рестрикційну та експансіоністську. У зв'язку з цим вважаємо за необхідність відзначити, що у періоди економічного підйому, коли необхідно стабілізувати ціни та покращити платіжний баланс, застосовуються обмежувальні заходи (наприклад, скорочення кредитування та підвищення відсоткових ставок) з метою сповільнення ділової активності.

Рис. 1. Аспекти впливу на результативність монетарної політики

Джерело: побудовано авторами

Проте з іншої сторони, з-за кондицій погіршення економічних показників, процентні ставки знижуються для забезпечення стимулювання кредитування, інвестицій, економічного зростання та зменшення безробіття [1; 2].

Діяльність банківського сектору та застосування монетарної політики в системі анти- кризового фінансового управління відіграють ключові ролі в боротьбі з економічними кризами та для забезпеченням фінансової стабільності. Антикризове управління можна розглядати як багатофункціональну та дивер- сифіковану систему, що включає велику кількість диференційованих елементів, які певним чином взаємопов'язані та утворюють єдине ціле. Загалом, можемо відзначити, що антикризове управління спрямоване на опти- мізацію фінансової діяльності банківського сектору, подолання дисбалансів у розподілі фінансових ресурсів, оцінку та врахування операційного ризику банків, оптимізацію розрахунків з кредиторами та дебіторами в реальному секторі економіки [3].

Антикризове управління визначається як процес запобігання чи подолання кризи, який поєднує наступні дві складові: запобігання, тобто завдяки застосуванню диференційованих механізмів не виникнув кризовий стан та подолання кризи в посткризовий період. Одним із головних завдань державного анти- кризового управління є застосування результативних заходів та механізмів для передбачення та попередження складних проблем. Крім того, однією з найважливіших функцій апарату антикризового управління є розробка планів антикризового управління, а також особливу увагу слід приділити організації процесу застосування диференційованих ресурсів [4; 5].

Важливо розрізняти два ключові терміни: «антикризове регулювання» та «антикризове управління». Антикризове регулювання описує дії уряду та центрального банку, які скеровані на захист банківських установ від кризових ситуацій. Основна мета антикризо- вого регулювання полягає в підтриманні стабільності банківської системи протягом всього періоду її існування. А під антикризовим управлінням слід розуміти мікроекономічну категорію, яка визначає відносини на рівні конкретного банку під час його оздоровлення [6; 7].

Для забезпечення стабільності та стійкості фінансової системи необхідно розробити чітку концепцію антикризового управління, і першочерговим завданням є регуляторна реформа. Це пов'язано з тим, що основою для побудови ефективної системи антикризового управління фінансовою стабільністю є нормативно- правова база, якою користуються фінансові суб'єкти при прийнятті стратегічних і тактичних рішень [8]. Правові норми антикризового управління мають бути невід'ємною властивістю «ефекту передбачення», оскільки якість норм і правил регулювання залежить від рівня (випереджаючого, відстаючого чи деструктивного) впливу на розвиток діяльності суб'єктів фінансових відносин.

Слід зазначити, що антикризові заходи тісно пов'язані з вибором інструментів підтримки фінансової стабільності та встановленням взаємних зв'язків між регуляторами різних рівнів у процесі прийняття відповідних рішень. Що стосується функціонування системи антикризового управління фінансовою стабільністю, то існує інституційне забезпечення антикризового управління на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях; кожна інституція є системою управління і має виконувати чітко регламентовану функцію. Лише за таких умов банківський сектор може ефективно управляти кризою. З точки зору інформаційного забезпечення, банківський сектор здійснює антикризове управління на основі внутрішньої та зовнішньої інформації відповідно до методичних рекомендацій Національного банку України.

Перш за все, система антикризового регулювання має базуватися на діагностиці ситуації в банківському секторі. Діагностика стійкості банківської системи означає аналіз та оцінку стану банківської системи в країні та виявлення позитивних і негативних факторів, які можуть призвести до змін у банківській системі в майбутньому. Під стабільністю банківської системи в загальному розумінні поняття слід розуміти здатність протистояти перешкодам її функціонування, для того, щоб вона могла виконувати роль фінансового посередника в економіці. Діагностику стійкості банківської системи, вважаємо, необхідно проводити під час моніторингу стабільності банківської системи. Крім того, існуюча система моніторингу фінансової стійкості банківської системи має бути зорієнтована на її основні домінанти, а саме систему комплексного аналізу фінансової стійкості та систему аналізу й оцінки банківських ризиків [5].

Отже, економічний механізм антикризо- вого фінансового управління повинен стати важливим структурним компонентом управління банком і включати три ключові підсистеми (рис. 2).

Рис. 2. Економічний механізм антикризового фінансового управління банком

Джерело: побудовано авторами за даними [9]

Дана система антикризового фінансового управління повинна базуватися на діагностиці стану банківської сфери, включаючи аналіз та оцінку національної банківської системи та виявлення факторів, які можуть здійснювати вплив на неї в майбутньому.

У цьому контексті, ефективне антикризове фінансове управління передбачає вжиття конкретних заходів, таких як створення спеціальних фондів, системна банківська реструктуризація, націоналізація банків, надання фінансових стимулів, а також важливо забезпечити захист інтересів вкладників та кредиторів, адже це сприятиме стабільності і довірі до банківської системи в цілому [10]. Враховуючи сучасні кондиції, технологія антикри- зового фінансового управління є важливим питанням, яке має базуватися на діагностиці та реагуванні на кризову ситуацію в країні. Діагностика стійкості банківського сектору передбачає аналіз та оцінку ситуації в системі, виявлення чинників, що можуть впливати на нього в майбутньому, та розробку методів управлінської реакції [11].

Монетарна політика є ключовим інструментом антикризового фінансового регулювання, яка використовується центральним банком для досягнення стратегічних цілей стабільності та економічного розвитку. Дана політика оперує різними інструментами, які здійснюють вплив на грошово-кредитну сферу та фінансову систему країни. У даному контексті важливо розглянути різноманітність та ефективність монетарних інструментів, які використовуються для досягнення різних цілей, таких як забезпечення стабільності банків, регулювання ліквідності та впливу на фінансову активність тощо (табл. 1).

Вважаємо необхідним відзначити, що раціональне використання монетарних інструментів дозволяє досягти балансу між стабільністю фінансової системи та підтримкою росту економіки, з метою досягнення макрое- кономічної рівноваги та витіснення можливих загроз для економіки країни.

Оскільки фінансовий моніторинг є складовою частиною контрольних обов'язків центрального банку, то варто відзначити, що він спрямований на надання органам державного регулювання та самій банківській системі інформації, що відображає результати функціонування банківського сектору та вплив факторів, що визначають її стійкість.

Таким чином, проведення аналізу стійкості банківського сектору встановлюється під час моніторингу фінансового стану цієї системи. Загалом, антикризове фінансове управління має системний характер, який уникатиме упередженості та суб'єктивізму, тому у цьому контексті передбачається, що банки повинні бути спроможними самостійно ефективно управляти кризовими ситуаціями. І тільки з-за кондицій виникнення серйозної загрози уряд втручається в функціонування конкретного банку чи банківської системи загалом.

Таблиця 1