Банківський інструментарій стимулювання інвестиційної активності суб’єктів господарювання

Джерело: систематизовано авторами на основі [7, 8, 16]

Розглядаючи детально описані аспекти суспільно-економічного життя України першочергово вважаємо за доцільне провести аналіз обсягів банківського кредитування суб'єктів господарювання та його впливу на національну економіку зокрема у розрізі часової зміни коефіцієнту фінансової глибини (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка відношення обсягів банківського кредитування суб'єктів господарювання до ВВП України у 2013 - 2021 рр., млн грн

Джерело: побудовано авторами на основі даних [17, 18]

Аналізуючи тенденції представлені на графіку варто в першу чергу зазначити, що зростання обсягу банківського кредитування суб'єктів господарювання є одним з внутрішніх драйверів зростання ВВП. Особливо даний аспект можемо спостерігати у 2013 - 2014 рр., коли збільшення обсягів залучених підприємствами ресурсів банківської сфери на 86 938 млн грн призвело до наступного зростання ВВП у 2015 році на 25,3 % порівняно з попереднім роком.

Водночас у наступних періодах присутнє суттєве зниження обсягів банківського кредитування суб'єктів підприємництва. Особливо низькими показниками відзначились 2019 та 2020 роки, коли темпи приросту банківського кредитування підприємств були від'ємними: -13,4 % та -2,8% відповідно.

Явище зниження темпів приросту у цих роках також характерне і для ВВП, що підтверджує наявність взаємозв'язку аналізованих показників суспільно- економічного життя України.

Розглядаючи даний аспект вважаємо також за потрібне зазначити наявність часового лагу в розрізі впливу зміни обсягу залучених банківських кредитів суб'єктами господарювання на створення ними доданої вартості та, як наслідок, обсягу внутрішнього валового продукту.

Особливо чітко дане явище можемо постежити у 2014 - 2015 рр. та 2019 - 2020 рр., коли зростання/зниження першого показника призвело до відповідної ж зміни другого більшими темпами у наступному періоді.

Розглядаючи дану тематику варто особливо чітко розуміти взаємозв'язок кредитної активності банківської сфери та інвестиційної активності суб'єктів господарювання.

В першу чергу це пояснюється тим, що основними інвестиційними ресурсами залученими ззовні для підприємств України на сучасному етапі розвитку є банківські кредити, а отже їх залучення являється вагомим фактором впливу на обсяги інвестицій та загальні показники рівня інвестиційної активності.

Для більш детального розуміння проаналізуємо структуру капітальних інвестицій у розрізі джерел залучення (рис. 2).

Рис. 2. Структура капітальних інвестицій в економіку України за джерелами фінансування за 2013 - 2021 рр., %

Джерело: побудовано авторами на основі [18]

Аналізуючи дані діаграми в першу чергу варто звернути увагу, що головним джерелом капітальних інвестицій для підприємств України протягом усього аналізованого періоду залишаються власні вкладення, до складу яких можемо віднести внески засновників, прибуток, амортизаційні відрахування та інші.

Так, протягом аналізованого періоду в середньому 68,7 % інвестиційних ресурсів підприємств припадало на дане джерело. Тобто, для реального сектору країни досить актуальним є явище самофінансування власного розширеного відтворення.

Серед зовнішніх по відношенню до суб'єкта господарювання джерел інвестицій головну роль відіграє банківське кредитування. В середньому за аналізований період 7,5 % капітальних інвестицій підприємці залучали з банківського сектору. Разом з тим, можемо спост ерігати тенденцію до зниження обсягів банківського кредитування у даному аспекті: протягом 2013 - 2021 року відбулось зниження показника на 3 904,4 млн грн або на 12,8 % за період.

Такі явища, на нашу думку, є наслідком в першу чергу різких змін у зовнішньому середовищі та загальної нестабільності як суспільно-політичного, так і економічного життя. Напрочуд негативний вплив на кредитну активність банківського сектору України, а отже і на обсяги залучених підприємствами позикових коштів, чинили зокрема високі процентні ставки центрального банку, зростання проблемної заборгованості банків, зниження платоспроможності позичальників тощо. З огляду на ці фактори прозорими стають описані вище тенденції.

Аналізуючи капітальні інвестиції у розрізі джерел фінансування слід також зазначити, що останні роки зростає значення коштів державного та місцевих бюджетів у структурі. Це зокрема є наслідком активного інвестування держави у вітчизняний реальний сектор економіки з метою його підтримки у складних зовнішніх умовах функціонування. Разом з тим, за доцільне зі сторони держави вважаємо саме стимулювання інвестиційної активності підприємств з використанням інструментарію банківської системи, оскільки саме банківське кредитування збільшує обсяги угод в економіці, а отже й виступає потужним драйвером інноваційного розвитку та економічного зростання.

Загалом, однією з основних причин хронічної нестачі коштів на розширене суспільне відтворення та загальне економічне зростання є орієнтація фінансової політики держави на іноземні інвестиції та наявні можливості бюджетів різних рівнів. Така ситуація обмежу є можливості одночасного вирішення завдання підтримки поточної соціально-економічної стабільності і структурно-технологічної модернізації виробництва, ефективним рішенням для якого є інноваційний розвиток підприємств промисловості.

Водночас, на сучасному етапі суспільно-економічного розвитку України характерним є явище зниженої можливості впливу банківської системи на інвестиційну активність підприємств та розвиток економіки загалом. Так, основним стримуючим фактором цілком правомірно можемо вважати сучасний рівень процентних ставок, що, на фоні складних зовнішніх умов діяльності суб'єктів господарювання, досить часто робить умови банківського кредитування неприйнятними (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка процентних ставок за кредитами та рентабельності діяльності підприємств України у 2013 - 2021 рр., %

Джерело: побудовано авторами на основі даних [17, 18]

Аналізуючи дані рисунку 3, в першу чергу варто розуміти взаємозв'язок показників рентабельності діяльності підприємств України та процентних ставок за кредитами, що їм надають банки. За умови низького значення першого виникає ризик неплатоспроможності, а отже і неможливості залучити фінансові ресурси з банківської сфери на вигідних умовах. Разом з тим, можемо бачити, що лише у 2021 році рентабельність діяльності суб'єктів господарювання була вищою за значення процентних ставок.

Дане явище має і інший бік - низька рентабельність підприємств України та різка необхідність реального сектору економіки у додаткових фінансових ресурсів ведуть до збільшення банками процентних ставок за кредитами з метою нейтралізації високого ризику неплатоспроможності позичальника. Особливо така ситуація була характерна для періоду 2013 - 2015 рр., коли банки не маючи альтернативних напрямів розміщення коштів активно кредитували суб'єктів господарювання під вищу процентну ставку, але нижчі вимоги до платоспроможності. Це зокрема стало важливим фактором як для розвитку кредитування банківської сфери, так і для загального економічного відновлення країни після спаду у 2013 році.

Якщо говорити про подальший розвиток аналізованого аспекту то важливо розуміти суттєві зміни, що відбулись у даній сфері - у банків з'явились альтернативні напрями розміщення активів, зокрема депозитні сертифікати центрального банку, які є безризиковими, а отже і більш привабливими інструментами. Сьогодні існуючі ставки за ними забезпечують достатній рівень прибутковості для банків і, як наслідок, дестимулюють кредитування підприємств в умовах економічних шоків.

Визначальною ж тенденцією для динаміки процентних ставок банківського кредитування є те, що протягом майже усього аналізованого періоду ставки за кредитами рефінансування НБУ значно перевищувала ставки за кредитами, наданими суб'єктам господарювання. Це зокрема являється стримуючим фактором для нарощення як рівня кредитної активності банківської сфери, так і рівня інвестиційної активності підприємств. Водночас, розуміючи важливість банківських ресурсів у процесі розширеного відтворення реального сектору та економічного зростання загалом, Національний банк знизив ставку рефінансування у 2020 році до рівня 7,9 % в той час як за кредитами суб'єктам господарювання процентна ставка сягала 10,3 %. Схожі тенденції характерні і для 2021 року, коли ставки сягали 7,7 % та 8,9 %.

Варто зазначити про позитивні наслідки даних змін, а саме зростання рентабельності діяльності суб'єктів господарювання з 0,9 % у 2020 році до 10,1 % у 2021 році. Водночас, рівень рентабельності діяльності вітчизняних підприємств все ще залишається занизьким, що не дозволяє їм, навіть за середніх ставок банківського кредитування на рівні 8,9 %, залучити позикові ресурси під вигідні умови.

Говорячи про інструментарій банківської системи, а особливо інструментарій центрального банку щодо стимулювання інвестиційної активності вітчизняних підприємств варто також розглянути рівень ліквідності банківської системи, який чинить найсильніший вплив на відсоткову політику, а отже і доступність кредитних ресурсів для суб'єктів господарювання (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка рівня ліквідності банківської системи України за період 2018 - 2021 рр., % Джерело: побудовано авторами на основі даних [15, 18]

Підвищивши рівень ліквідності Національний банк України може суттєво здешевити гривневі кредити тим самим підвищивши обсяги залучення інвестиційних ресурсів реальним сектором економіки. Підтвердженням цьому є дані рисунку 2.4, де ми можемо бачити поступове зростання обсягів банківського кредитування суб'єктів господарювання до 2018 року з одночасним зростанням рівня банківської ліквідності. Крім того, різке підвищення банківської ліквідності разом зі зниженням процентних ставок за новими кредитами у 2021 році про яке вже говорилось раніше стало підґрунтям позитивної тенденції до зростання обсягу кредитування підприємств України.

Тобто можемо говорити про певну залежність рівня інвестиційної активності суб'єктів господарювання від рівня ліквідності банків, що є одним з інструментів регулювання національної економіки центральним банком.

Варто також зазначити, що зміна рівня ліквідності банківських установ здебільшого пожвавлює короткострокове кредитування суб'єктів господарювання, хоча ставки за довгостроковими позиками також в основному реагують зниженням на збільшення ліквідності. Таким чином, проводячи свою монетарну політику Національний банк України має зважати що насиченням ліквідності банківської системи можна здешевити кредитні ресурси для суб'єктів господарювання, стимулюючи тим самим їхню інвестиційну активність та можливості економічного зростання країни загалом.

Беручи до уваги все вище викладене, вважаємо за доцільне впровадження певних заходів з оптимізації банківського кредитування суб'єктів господарювання. Для цього в першу чергу необхідним є виявлення основних факторів впливу на його обсяги за допомогою інструментарію кореляційно-регресійного аналізу.

В таблиці 4 представлені факторні ознаки, які за нашою гіпотезою, справляють найбільший вплив на результуючий критерій - обсяг банківського кредитування суб'єктів господарювання, та, як наслідок, на їх інвестиційну активність.

Переважна більшість запропонованих до аналізу факторних ознак знаходиться в прямому управлінні держави, а саме - уповноваженому органі формування та імплементації грошово- кредитної політики - НБУ. В MS Excel проведено специфікацію економетричної моделі, проаналізовано визначені показники в горизонті 2013 - 2021 рр.,що дозволило виділити фактори, доцільні для включення в підсумкову модель.

Таблиця 4. Зведені дані для кореляційно-регресійного аналізу впливу факторів на обсяги банківського кредитування підприємств України за 2013 - 2021 рр.