Деякі аспекти забезпечення фінансово-правових механізмів відбудови України через механізм співпраці з Банком Розвитку Ради Європи

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія внутрішніх справ

Деякі аспекти забезпечення фінансово-правових механізмів відбудови України через механізм співпраці з Банком Розвитку Ради Європи

Комнатний Сергій Олександрович кандидат педагогічних наук

Київ

Анотація

На тлі військової агресії Росії проти України, масштабних руйнувань житлових об'єктів і об'єктів соціальної інфраструктури відбувається стрімке падіння економіки нашої держави. Жахлива і підступна війна позбавила житла мільйонів українців. Виходячи з парадигми сприйняття права на житло як одного з природніх прав людини, наша держава, довівши свою належність до правових держав, що в тому числі підтверджується набуттям статусу кандидата на членство у Європейському Союзі, - має вжити всіх доступних заходів для формування нової фінансово-правової політики з метою залучення інвестиційних коштів на проєкти відбудови зруйнованого житла та інфраструктурних об'єктів.

Однією з фінансових установ, які спеціалізуються на фінансуванні проектів, пов'язаних з відбудовою територій, що постраждали внаслідок воєнних дій або стихійних лих, є Банк Розвитку Ради Європи (далі БРРЄ або Банк). БРРЄ є багатосторонньою фінансовою установою, яка має виключно соціальну спрямованість. Банк створений 1956 року вісьмома країнами (Бельгія, Греція, Італія, Ісландія, Німеччина, Туреччина, Франція, Люксембург) з метою вирішення питань, пов'язаних із соціально-спрямованою реінтеграцією мігрантів, біженців і переміщених осіб у межах країн Європи. За роки активної діяльності БРРЄ реалізував сотні проєктів у галузі житлового та інфраструктурного будівництва у 22-ох державах. Однією з унікальних особливостей БРРЄ є те, що він реалізовує проєкти винятково у країнах-членах Банку. Членами БРРЄ можуть бути держави-члени Ради Європи. Україна, яка входить до Ради Європи, не є членом БРРЄ, а відтак не може претендувати на розробку і реалізацію фінансово-кредитних механізмів від зазначеного Банку. Парламентська Асамблея Ради Європи ще 2018 року закликала нашу державу до членства і співпраці з фінансовою установою Ради Європи. Але на той момент Уряд України не відреагував належно на цю пропозицію і не ініціював початок процедури приєднання. Після початку повномасштабної війни, тотального руйнування українських міст і сіл проблема пошуку джерел фінансування для відновлення нашої країни стала ще більш актуальною. Враховуючи позитивний досвід БРРЄ у Балканських державах, Молдові, Грузії, - Україні надзвичайно важливо приєднатися до цієї фінансової установи.

У березні 2022 року Уряд України здійснив перший крок у цьому напрямку: створено міжвідомчу робочу групу з питань членства України в БРРЄ. Якою є процедура членства, фінансовий внесок і які перспективи відкриються перед Україною у зв'язку з набуттям членства в БРРЄ, спробуємо розглянути в цій статті.

Ключові слова. Зруйноване житло, зруйновані об'єкти інфраструктури, житлова політика, фінансово-кредитні механізми, Банк Розвитку Ради Європи, внутрішньо переміщені особи.

Abstract

Some aspects of providing financial and legal mechanisms for the reconstruction of Ukraine through the cooperation with the council of Europe Development Bank

Komnatnyi Serhii Oleksandrovych PhD in Pedagogical Sciences, National Academy of Internal Affairs, Kyiv,

On the background of Russia's military aggression against Ukraine, large-scale destruction of residential objects, and social infrastructure, there is a rapid decline in our state's economy. A terrible and insidious war deprived millions of Ukrainians of their homes. Based on the paradigm of perceiving the right to housing as one of the natural human rights, our state, having proved its belonging to the rule of law, which is also confirmed by gaining the status of a candidate for membership in the European Union, must take all available measures to form a new financial and legal policy in order to attract investment funds for projects to restore destroyed housing and infrastructure facilities.

One of the financial institutions specializing in financing projects related to the restoration of territories affected by hostilities or natural disasters is the Council of Europe Development Bank (hereinafter - referred to as the CEB or the Bank). The Bank is a multilateral financial institution with a purely social focus. The bank was established in 1956 by eight countries (Belgium, Greece, Italy, Iceland, Germany, Turkey, France, and Luxembourg) to address issues related to the socially oriented reintegration of migrants, refugees, and displaced persons within European countries. Over the years of activity, the CEB has implemented hundreds of projects in the housing and infrastructure construction field in 22 countries. One of the unique features of the CEB is that it implements projects exclusively in the Bank's member countries. The Member States of the Council of Europe may be members of the CEB. Ukraine, a member of the Council of Europe, is not a member of the CEB and therefore cannot apply to develop and implement financial and credit mechanisms from the specified Bank. In 2018, the Parliamentary Assembly of the Council of Europe called on our state for membership and cooperation with the financial institution of the Council of Europe. However, at that time, the Government of Ukraine did not respond to this proposal and did not initiate the start of the accession procedure. After the beginning of a full-scale war and the destruction of Ukrainian cities and villages, the problem of finding sources of funding for the restoration of our country has become even more urgent. Considering the positive experience of the CEB in the Balkans, Moldova, and Georgia, it is of utmost significance for Ukraine to join this financial institution.

In March 2022, the Government of Ukraine took the first step in this direction: an interdepartmental working group on Ukraine's membership in the CEB was created. In this article, we will try to consider the membership procedure, financial contribution, and prospects for Ukraine in connection with gaining membership in the CEB.

Keywords. Destroyed housing, destroyed infrastructure objects, housing policy, financial and credit mechanisms, Council of Europe Development Bank, internally displaced persons.

Вступ

Постановка проблеми. Майже кожна країна світу більше чи менше зіштовхується з проблемами фінансування об'єктів інфраструктури і житла. Україна не виключення. Навіть до початку повномасштабного вторгнення Росії ми мали певні складнощі з достатнім обсягом житла і об'єктів соціальної інфраструктури. Відповідно - недостатню кількість власних фінансових ресурсів для вирішення цих питань. Спричинені війною руйнування поглибили проблему, вивели її на загальноєвропейський рівень, маючи на увазі кількість вимушено переміщених громадян.

Враховуючи обсяги пошкоджень і вплив війни на економіку України, вкрай важливим є питання пошуку джерел фінансування через механізми співпраці зі світовими фінансовими установами. Україна як член Ради Європи і кандидат у члени Європейського Союзу має право приєднатися до фінансових можливостей, які пропонує БРРЄ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням у галузі фінансово-правових механізмів останніми роками займались Є. Попко, А. Федорова, Л. Мельничук, Н. Мушак.

Метою статті є аналіз діяльності БРРЄ, правові підстави і механізми співпраці України з БРРЄ з подальшою можливістю напрацювання фінансово-кредитних механізмів, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків війни в Україні, відновлення зруйнованих і пошкоджених об'єктів соціальної й житлової інфраструктури.

Методологічний інструментарій обрано з урахуванням поставленої мети, специфіки предмета і об'єкта дослідження через системний порівняльно-правовий аналіз практики країн-членів БРРЄ і правових можливостей України.

Виклад основного матеріалу

Повномасштабна воєнна агресія Російської Федерації проти України, що почалася 24 лютого 2022 р., призводить до численних втрат серед мирного населення, зумовлює значні руйнування соціальної інфраструктури (лікарень, шкіл, дитячих садків тощо) і житлових будинків. Постійні атаки на міста, села та інші населені пункти України уже призвели до найбільш масштабного масового переміщення в Європі від часів Другої світової війни. У ці, найважчі у своїй сучасній історії, часи Україна потребує допомоги міжнародної спільноти і має використати усі можливі механізми для швидкої відбудови та повернення наших громадян за умов відновлення безпеки.

За даними Київської школи економіки, станом на липень 2022 року агресор зруйнував в Україні майже 130 тисяч житлових будинків, понад 2 тисячі закладів освіти, майже 2 тисячі об'єктів охорони здоров'я, культури, спорту і туризму, 511 адміністративних будівель.

Парламентська асамблея Ради Європи у своїй Резолюції 2198 (2018) «Гуманітарні наслідки війни в Україні» звернулася до Банку розвитку Ради Європи з проханням створити доступні кредитні програми, які можна буде використовувати для підтримки житлових проектів для вразливих верств населення України, у тому числі внутрішньо переміщених осіб, які потребують постійного житла, проєктів реконструкції, а також медичних і освітніх закладів у найбільш зруйнованих районах.

Асамблея закликає уряд України розглянути можливість приєднання до Банку розвитку Ради Європи, а до цього - співпрацювати з іншими державами-членами Банку під час розробки проектів допомоги для підтримки житлових потреб ВПО в Україні [1]. На сьогодні членами Банку є 40 держав-членів РЄ, Святий Престол і Косово. Основна діяльність Банку спрямована на 22 держави Центральної, Східної і Південно-східної Європи, які є членами БРРЄ і цільовими країнами реалізації проєктів банку. Держави можуть одночасно бути донорами і отримувачами позик. Україна як член Ради Європи має право на приєднання до Банку. Як ключовий інструмент реалізації політики соціальної солідарності і згуртованості в Європі ця фінансова установа бере участь у фінансуванні соціальних проєктів, спрямованих на подолання наслідків надзвичайних ситуацій, покриття потреб найбільш уразливих верств населення. БРРЄ сприяє впровадженню соціально орієнтованих інвестиційних проєктів із високим соціальним впливом у державах-членах через три галузеві напрями діяльності:

· стале інклюзивне зростання;

· інтеграція біженців, переміщених осіб і мігрантів;

· діяльність щодо клімату: розробка заходів адаптації і пом'якшення.

Поточна діяльність Банку розподілена на такі сектори: біженці й мігранти, будівництво соціального житла, покращення умов життя у депресивних містах або регіонах, подолання наслідків і запобігання природним катастрофам, освіта, охорона здоров'я, захист довкілля, відновлення культурної спадщини, державне управління, підтримка малого і середнього бізнесу. банк кредитний фінансовий інвестиційний

БРРЄ відрізняється від інших банків неприбутковим характером своєї діяльності, що дає змогу надавати позики державам-учасницям на умовах, що є значно більш вигідними за ринкові. БРРЄ має експертний потенціал не лише у фінансово-економічних галузях, а й у будівництві об'єктів цивільної інфраструктури, житловому будівництві, освіті й охороні здоров'я. Наявність експертизи дає змогу створювати в рамках стратегічних напрямків Банку проєкти, які найкраще відповідають потребам держав-бенефіціарів.

Співпраця України з Банком розвитку Ради Європи відкриє можливості реалізації міжнародних інвестиційних проєктів, залучення іноземних інвестицій, в тому числі кредитів, для подальшого кредитування сімей і одиноких громадян для будівництва (реконструкції) і придбання житла. Управління Банком здійснюють Правління, що складається з Голови і представників від кожної держави-учасниці (зазвичай постійні представники при РЄ), а також Адміністративна рада, яка теж складається з Голови і представників від кожної держави-учасниці (зазвичай представники міністерств фінансів). Проєкти і заявки на кредити затверджує Адміністративна рада. БРРЄ активно співпрацює з ЄС, який є одним з основних партнерів Банку, зокрема, у рамках взаємодії з Єврокомісією та Європейським інвестиційним банком. Розвивається співробітництво Банку з міжнародними фінансовими інституціями - МВФ, Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Інвестиційним банком північних країн, з агенціями ООН - Управлінням Верховного комісара у справах біженців, Дитячим фондом ООН, Програмою розвитку ООН.

Підтримка мігрантів і біженців є пріоритетним напрямом роботи Банку у рамках його мандату. Банк набув значного досвіду у цій сфері: з 1990-их років через конфлікти у колишній Югославії програму із забезпечення житлом цієї категорії населення (Regional Housing Program - RHP) спільно здійснювалася завдяки фінансуванню Банком у Боснії та Герцеговині, Хорватії, Чорногорії, Сербії (станом на кінець 2021 року завдяки зазначеній програмі нове житло отримали 26 500 осіб із цільової групи у 35 000 осіб).

Загалом від 1956 року загальний обсяг затверджених Банком проєктів із забезпечення житлом сягнув 11 млрд. євро. На червень 2022 року БРРЄ реалізує 13 таких проєктів у Албанії, Боснії та Герцеговині, Республіці Молдова, Чорногорії, Румунії, Сербії і Македонії.

Із офіційної звітної інформації, розміщеній на інформаційних ресурсах БРРЄ, відомо, що лише за підсумками 2021 року затверджено 57 проєктів на занальну суму 4,2 млрд євро у 30 країнах [2].

Деякі затверджені за 2021 рік проєкти:

Франція - 300 мільйонів євро у вигляді двох міжсекторальних кредитів Caisse des Dйpфts et Consignations (CDC) частково фінансуватимуть будівництво і реконструкцію житлових і приймальних споруд для вразливих груп населення;

Португалія - 158,7 млн. євро автономному регіону Мадейра будуть співфінансувати будівництво й обладнання нової центральної лікарні на 565 ліжок;

Фінляндія - 80 млн. євро кредиту для міста Еспоо частково профінансує поточні інвестиції програми у сфері освіти в місті, а саме будівництво, реставрація, реконструкція або розширення існуючих об'єктів;

Словенія - кредит у 70 млн. євро житловому фонду для будівництва 900 нових житлових будинків у семи регіонах країни. Безпосередніми бенефіціарами проєкту будуть особи з низьким і середнім рівнем доходу, включно з молоддю, сім'ями, людьми похилого віку і конкретними соціально вразливими групами;

Німеччина - 100 млн. євро кредиту Лейпцигер Wohnungs und Baugesellschaft mbH (LWB) (одна з найбільших комунальних житлових компаній Німеччини) для будівництва нового житла і оновлення існуючого для неблагополучних і малозабезпечених верств населення, включно з молодими сім'ями, одинокими батьками, людьми похилого віку, студентами, мігрантами і біженцями;

Польща - кредит 150 млн. Євро на підтримку створення і збереження робочих місць через полегшення доступу до фінансових ресурсів для мікро-, малого і середнього бізнесу, допомога у збереженні робочих місць під час пандемії і фінансуванні відновлення після COVID-19.

Банк розвитку Ради Європи випустив семирічну облігацію соціального впливу на 1 мільярд євро, щоб допомогти державам-членам у підтримці біженців. Кошти можуть бути використані для підтримки довгострокових потреб біженців і громад, що їх приймають.

Попри те, що Україна не є членом БРРЄ, громадяни, які знайшли прихисток у державах Європи, які є членами Банку, вже користуються програмами БРРЄ. Банк виділив ґранти країнам-членам, щоб задовольнити безпосередні потреби українських біженців: транспорт, житло, харчування, медичне обслуговування. Загальна сума ґрантів, затверджених як відповідь на кризу через війну Україні, склала 5,1 мільйона євро. БРРЄ підписав з Польщею рекордний кредит у 450 мільйонів євро для допомоги переселенцям з України і затвердив майже 1,2 мільярда євро нових кредитів для інших країн-членів з акцентом на допомогу українським біженцям. У квітні та червні 2022 року БРРЄ випустив дві облігації соціальної інтеграції, кошти від яких частково або повністю будуть спрямовані на підтримку українських біженців, яких приймають країни- члени [3].

Кожна держава-член РЄ має право стати членом Банку, надіславши заявку на ім'я Генерального секретаря РЄ. Умови, зокрема фінансові, на яких держава-член РЄ стає членом Банку, визначає Адміністративна рада БРРЄ. Фактично процедура вступу складається з двох етапів. На першому міністр закордонних справ (або постійний представник держави при Раді Європи) інформує Голову Адміністративної ради Банку про намір свого уряду приєднатися до БРРЄ і просить офіційно повідомити умови вступу. Голова Ради директорів повідомляє письмово умови вступу країні-апліканту, на виконання яких відводиться рік.

На другому етапі міністр закордонних справ (або постійний представник при Раді Європи) після виконання усіх необхідних внутрішніх процедур, передбачених конституційним правом своєї держави, подає адресовану Генеральному секретарю РЄ заявку про вступ. У заявці має бути наголошено на готовності прийняття Урядом Статуту Банку і низки фінансових умов щодо участі, визначених спільно з Адміністративною радою БРРЄ. Кожна держава, що стає членом БРРЄ, підтверджує у заявці про прийняття Статуту свій намір приєднатися, як тільки це стане можливим, до Третього додаткового Протоколу Генеральної угоди про привілеї та імунітети РЄ, а також, в очікуванні на таке приєднання, свій намір надати майну, авуарам і операціям Банку юридичний режим, а органам і агентам Банку - юридичний статус, передбачені згаданим Протоколом. Одразу після отримання згаданої заявки країна стає повноправним членом Банку. Щодо фінансових умов. Для вступу до БРРЄ, окрім приєднання до часткової угоди РЄ про заснування Банку, слід здійснити внесок до капіталу і резервів Банку, розмір якого розраховується відповідно до частки внеску країни до бюджету РЄ. За неофіційними розрахунками, за нинішнього обсягу капіталу і резервів банку, сума такого внеску у разі приєднання України складатиме орієнтовно 59 млн євро. Ці кошти можуть бути сплачені чотирма рівними долями (приблизно по 14,9 млн. євро) протягом чотирьох років. Перший внесок має бути сплачений протягом 30 днів від дати набуття членства в Банку.

Питання набуття Україною членства у БРРЄ стало на порядку денному з 2017 року. Проте, переважно через значну суму внеску України у зв'язку з членством, воно не знаходило логічного завершення. Особливої актуальності це питання набуло, коли постала нагальна потреба залучення коштів для відбудови інфраструктури, перш за все соціального спрямування, зруйнованої чи пошкодженої через розв'язану Росією повномасштабну війну в Україні. 13 березня 2022 року постановою Кабінету Міністрів України №270 утворено Міжвідомчу робочу групу з питань членства України в Банку розвитку Ради Європи як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України і затверджено Положення про Міжвідомчу робочу групу з питань членства України в Банку розвитку Ради Європи [4].

Основним завданням, яке стоїть перед Робочою групою, є:

1) сприяння забезпеченню координації діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної з організацією початку офіційних перемовин із Банком розвитку Ради Європи;

2) підготовка матеріалів щодо: умов членства України в Банку розвитку Ради Європи та розміру членських внесків для України за умови членства в Банку розвитку Ради Європи; формування економічно та фінансово обґрунтованих проектних пропозицій, на основі яких буде прийматися рішення про приєднання України до Банку розвитку Ради Європи та щодо розвитку співпраці на першому етапі.

13 квітня 2022 року відбулася перша координаційна зустріч представників Міжвідомчої групи з питань членства України в Банку з представниками Банку на рівні керівних органів. За результатами зустрічі учасники домовилися підготувати офіційний лист від Уряду України до Голови Правління Банку щодо умов вступу для нашої держави, при цьому робочу комунікацію щодо підготовки і передання листа здійснити через Постійного представника України в Раді Європи і заступника керівника БРРЄ по роботі з потенційними країнами-членами. Також домовилися продовжити комунікацію з представниками Адміністративної Ради Банку щодо оптимізації фінансового внеску України, який є частиною умов членства і який необхідно сплатити для приєднання до нього України на правах повноправного учасника.

За результатами комунікації представників Міжвідомчої робочої групи і Постійного представника України в Раді Європи з представниками БРРЄ, керівні органи Банку схвалили безпрецедентне рішення надати Україні пільгові умови набуття членства в Банку [5]. Після засідання керівних органів Банку розвитку Ради Європи 8-9 липня в м. Дублін Адміністративна рада рекомендувала Керівній раді схвалити спеціальні і виняткові фінансові умови, які дадуть змогу Україні приєднатися до БРРЄ з часткою у розмірі 1.8605% для підписки на капітал БРРЄ без сплати буд-якого внеску.

Після вивчення й обговорення рекомендації Адміністративної ради Керівна рада визначила такі спеціальні і виняткові фінансові умови, за яких Україна може стати членом БРРЄ:

• Загальний капітал, на який може підписатися Україна, становитиме €101,902,000.

• Сума у розмірі €58,954,000, що складається з оплачуваного капіталу (€11,311,000) і внеску до загальних резервів БРРЄ (€47,643,000), буде безоплатною для України.

• Сума в розмірі €11,311,000 буде переведена із загальних резервів БРРЄ до оплачуваного капіталу після того, як приєднання набуде чинності.

Зазначені умови є дійсними протягом року, щоб країна мала змогу завершити внутрішні процедури для вступу. Крім того, не вимагається акумулювання будь-якої суми у бюджеті України, пов'язаної з членством в Банку розвитку Ради Європи. Отже, питання співпраці нашої держави з БРРЄ вже розглядалося, але не вийшло на етап реальних кроків отримання умов. І тільки зараз ми отримали не лише підтримку Банком наших громадян, які вимушено переселилися до безпечних країн Європи, а й безпрецедентно вигідні умови набуття Україною офіційного статусу країни-учасниці Банку.

Є. Попко та А. Федорова в одному зі своїх досліджень про часткові угоди Ради Європи визначають БРРЄ як «фінансовий інструмент політики солідарності Ради Європи» [6]. Враховуючи аналіз реалізованих проєктів і статутні цілі цієї установи, можна цілком погодитися з тим, що БРРЄ є соціальною фінансовою інституцією, яка реалізовує не стільки бізнес-проєкти як соціально орієнтовані проєкти збереження і захисту прав людей.

Висновки

За більш ніж 65 років існування Банк розвитку Ради Європи зарекомендував себе як надійний, авторитетний і успішний фінансовий партнер державних і приватних установ, діяльність якого високо оцінюється провідними рейтинговими і аудиторськими аґенціями. Значний досвід технічної і фінансової експертизи у сфері соціальних інвестицій, поєднаний з гнучкими й ефективними фінансовими механізмами, підтверджений здатністю адаптуватися до мінливого міжнародного середовища, нових викликів і потреб позичальників дають змогу БРРЄ робити значний внесок у зміцнення соціальної згуртованості у країнах-членах, зокрема, для підтримки найбільш уразливих осіб. З першого дня російської збройної агресії проти України Банк демонстрував готовність долучатися до практичної допомоги жертвам війни, зокрема, особам, які були змушені покинути Україну.

У березні Банк виділив зі свого Фонду мігрантів і біженців 3,1 млн. євро на підтримку офісів Міжнародної організації міграції в Угорщині, Молдові, Польщі, Румунії і Словаччині, а також Адміністрації із розміщення біженців Чехії. У травні Банк виділив 2,1 млн. євро з Фонду мігрантів і біженців для підтримки переміщених осіб з України у Болгарії (400 тис. євро офісу Міжнародної організації міграції), Молдові (900 тис. євро міністерству охорони здоров'я), Естонії (200 тис. раді з питань біженців) і Литві (500 тис. міністерству соціальних питань і праці). Беручи до уваги соціальну спрямованість БРРЄ, приклад успішної реалізації низки житлових та інфраструктурних проєктів, а також кількість зруйнованих війною об'єктів в Україні, вбачаємо необхідність термінового подання Урядом України Заяви про приєднання до Банку. Очікуваним результатом такого кроку стане отримання доступу до фінансових інструментів Ради Європи.

Література

1. Банк розвитку Ради Європи. БРРЄ та українські біженці. Вилучено з: https://coebank.org/en/project-financing/ukraine/

2. Банк розвитку Ради Європи. Головний веб-сайт. Вилучено з: https://coebank.org/en/

3. Кабінет Міністрів України. Постанова КМУ «Про утворення Міжвідомчої робочої групи з питань членства України в Банку розвитку Ради Європи» № 270 від 13.03. 2022р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.uaЛaws/show/270-2022-%D0%BF#Text

4. Міністерство розвитку громад та територій України. Олексій Чернишов: Банк розвитку Ради Європи дав «зелене» світло на приєднання та виділив кошти на підтримку українських біженців в Європі. www.minregion.gov.ua 09.07.2022 р. Вилучено з: https://www.minregion.gov.ua/ press/news/oleksij-chernyshov-bank-rozvytku-rady-yevropy-dav-ukrayini-zelene-svШo-na- pryyednannya- ta-vydilyv-koshty-na-pidtrymku-ukrayinskyh-bizhencziv-v-yevropi/

5. Попко, Є., Федорова, А. Правова природа часткових активів Ради Європи. Розбудова держави і права: питання теорії та конституційної практики. C. 17-23. № 5-2 частина 3, 2015 р. Вилучено з: http://pravoisuspilstYO.org.Ua/archive/2015/5_2_2015/part_3/5.pdf

6. Рада Європи. Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи «Гуманітарні наслідки війни в Україні» 2198 від 23.01.2018 р. ПАРЄ ухвалила Резолюцію 2198 23 січня 2018 року. Вилучено з: https://rm.coe.int/-2198-2018-/1680785d74

References

1. Bank rozvitku Radi Єvropi. БКЯЄ ta ukra'ins'^ Mzhend [Development Bank of the Council of Europe. BRYE and Ukrainian refugees]. coebank.org Retrieved from https://coebank.org/ en/project-financing/ukraine/ [in Ukrainian].

2. Bank rozvitku Radi Єvropi [Development Bank of the Council of Europe]. coebank.org Retrieved from https://coebank.org/en/ [in Ukrainian].

3. Postanova KMU «Pro utvorennja Mіzhvіdomchoї robochoi grupi z pitan' chlenstva Ukraini v Banku rozvitku Radi Єvropi» [Resolution of the CMU "On the Formation of the Interdepartmental Working Group on Ukraine's Membership in the Development Bank of the Council of Europe"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/270-2022-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

4. M^sters^ rozvitku gromad ta teritorij Ukraini. Oleksy Chernishov: Bank rozvitku Radi Єvropi dav «zelene» svhlo na prmdnannja ta viddiv koshti na pMtrimku ukrains'kih Mzhendv v Єvropі [Ministry of Development of Communities and Territories of Ukraine. Oleksiy Chernyshov: The Development Bank of the Council of Europe gave the "green" light to accession and allocated funds to support Ukrainian refugees in Europe.]. www.minregion.gov.ua Retrievedfrom https://www.minregion.gov.ua/press/news/oleksij-chernyshov- bank-rozvytku-rady-yevropy-dav-ukrayini-zelene-svitlo-na-pryyednannya-ta-vydilyv-koshty-na- pidtrymku-ukrayinskyh-bizhencziv-v-yevropi/ [in Ukrainian].

5. Popko, Є., Fedorova, A. (2015). Pravova priroda chastkovih aktivrv Radi Єvropi [Legal nature of partial assets of the Council of Europe]. Rozbudova derzhavi іprava: pitannja teom ta konstitucіjno'їpraktiki - Development of the state and law: issues of theory and constitutional practice, 5-2, 17-23. Retrieved from http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/ 2015/5_2_2015/part_3/5.pdf [in Ukrainian].

6. Rada Єvropi. Rezoljudja Parlaments'koi Asamblei Radi Єvropi «Gumanіtarnі nashdki vyni v Ukra'i'm» [Council of Europe. Resolution 2198 of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe "Humanitarian Consequences of the War in Ukraine"]. rm.coe.int Retrieved from https://rm.coe.int/-2198-2018-/1680785d74 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru