Оцінка сучасного стану страхування ризиків виробництва зернових культур в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка сучасного стану страхування ризиків виробництва зернових культур в Україні

Рубцова Н.М., к.е.н., доцент

Вовк І.В., слухач магістратури Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

В даній статті розглянуто основні показники роботи ринку страхування сільськогосподарської продукції. Встановлено, що рівень охоплення страхуванням сільськогосподарських площ в Україні не перевищує 5%, в той час, як у країнах Європи цей показник перевищує 60-70 %. Визначено перелік страхових компаній, які активно працюють в даній сфері та співпрацюють з Аграрним фондом за програмою форвардних закупівель зерна. Проаналізовано безпосередньо ринок страхування зернових культур, де найбільшу частку за основними показниками страхування займає озима пшениця. Виявлено основні проблеми, що стримують подальший розвиток агрострахування та визначено напрями їх вирішення.

Ключові слова. виробництво зернових культур, сільськогосподарські ризики, ризики виробництва зернових культур, мінімізація ризиків, агрострахування, договори страхування, застраховані площі, страхові премії, зібрані площі, страхове відшкодування.

Rubtsova N.M., PhD, Ass. Prof.

Vovk I.V., student of Master Program " Marketing" Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University

INSURANCE OF RISKS OF CEREAL PRODUCTION BY SMALL AND MEDIUM-SIZED BUSINESSES

Постановка проблеми

Український сільгоспвиробник демонструє стійкі темпи зростання обсягів виробництва та збільшення експорту аграрної продукції, основною часткою якої є зернові культури. Проте в останні роки спостерігається зростанні залежності результатів господарської діяльності від по- годних умов і як наслідок у підвищенні рівнів варіації показників економічного розвитку. Але дана галузь є найбільш схильною до впливу зовнішніх факторів, які можуть завдати суттєвих, а інколи, й фатальних збитків фермеру. Саме щоб забезпечити стабільний рівень доходу сільгоспвиробників, зокрема підприємств малого та середнього бізнесу, які найбільше підпадають під вплив природно-кліматичних факторів, у світовій практиці застосовується механізм агростра- хування. Адже аграрне страхування забезпечує стабільність розвитку сільського господарства через механізми відшкодування заподіяних збитків.

Проте в Україні залишається ще багато проблем, які стримують ефективний розвиток ринку агрострахування, що й стало причиною детального вивчення даної теми та написання наукової статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемою функціонування та розвитку страхування ризиків аграрного виробництва в Україні займаються такі вітчизняні учені як А.В. Гордійчук, О. Залєтов, І. Фисун, Р. Шинкаренко, Р.О. Колібаба, О.В. Марценюк- Розарьонова, О.В. Олійник, Л. Сорока тощо. Разом з тим, потребують подальшого розгляду питання, пов'язані з пошуком оптимальних шляхів страхового захисту агровироб- ників сільськогосподарської продукції, зокрема зернових культур.

Формулювання цілей статті

Метою статті є вивчення особливостей страхування ризиків виробництва зернових культур сільськогосподарськими підприємствами та розробка пропозицій щодо ефективної діяльності страхових організацій з представниками аграрного сектору.

Виклад основного матеріалу

Агропромисловий комплекс України - один із найпотужніших секторів економіки, який значною мірою впливає на розвиток соціально- економічних процесів суспільства, його рівень життя та продовольчу безпеку країни. Вагому роль у розвитку аграрної сфери України відіграє виробництво сільськогосподарських культур, зокрема зернових та олійних, адже дана продукція дозволяє здійснювати вихід на світові ринки, забезпечуючи надходження фінансових потоків від її експорту.

Валовий збір зернових культур в Україні постійно зростає (рис. 1), проте динаміка посівних та зібраних площ протягом 20142018 рр. мала негативну тенденцію порівняно з 2009-2013 рр. За період з 2014 по 2018 рр. зернові втратили близько 12% посівних площ, тобто Україна повторює світовий тренд скорочення посівних площ під зерновими культурами.

Рис. 1. Динаміка посівних / зібраних площ і валового збору зернових культур в Україні за 2009-2019 рр.

Джерело: складено автором на основі [1]

Поряд зі зменшенням посівних площ зернових культур, зменшуються і зібрані площі, що пояснюється впливом негативних факторів на їх вирощування. Основні ризики, що спостерігаються при виробництві сільськогосподарської продукції - природно- кліматичні, а це означає, що вони перебувають поза межами людського впливу. Основні види ризиків у діяльності АПК, які пов'язані з проявом різноманітних небезпек в сільському господарстві, відображені в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні ризики діяльності сільськогосподарського виробництва

Джерело: доповнено автором [2]

У природи немає поганої погоди, але такий вислів для аграріїв не підходить, адже кожен хоче зібрати гарний урожай із мінімальними втратами. Спрогнозувати погодні умови можна, але не на 100%. Зменшити ж їх негативні наслідки практично неможливо. Особливо в аграрному секторі, кліматичні показники, які є найбільш непередбачувани- ми, можуть призвести навіть до повної втрати врожаю. Саме ці ризики для аграріїв зростають, бо останніми роками погодні умови в Україні змінюються динамічно. У сільському господарстві України раз на чотири-п'ять років спостерігається певна схема часткової або повної втрати врожаю зернових. Раз на 20-30 років трапляються катастрофічні ситуації, що можуть призвести до повної втрати врожаю. [3] Отже, у багатьох аграрних країнах світу страхування для фермерів відіграє важливу роль у мінімізації ризиків

Саме агрострахування повинно відігравати важливу роль та сприяти сталому розвитку агробізнесу. Проте, при порівнянні українського ринку з міжнародним, визначено, що лідером в агрострахуванні є США, де 90% господарств застраховані. Активно користуються цими послугами і в країнах Європи. Натомість в Україні послугою агрострахування користуються близько 5% сільгоспвиробників [4].

Рівень розвитку страхування в Україні значно поступається аналогічному рівню розвинутих країн світу, зокрема, спостерігається низький рівень страхування сільськогосподарських культур, що стає причиною зменшення ефективності всього агропромислового комплексу, адже страхування дозволяє знижувати ризики та витрати, а також оптимізувати вплив держави на вирішення основних проблем аграрного сектору України [5].

На страховому ринку України пропонуються класичні та індексні страхові продукти. Класичні страхові продукти включають в себе як страхування окремих ризиків так і мультиризикове страхування, тобто комплексне. На сьогодні вітчизняні страховики пропонують аграріям декілька класичних продуктів. Так, програма комплексного страхування посівів сільськогосподарських культур на період перезимівлі передбачає страхування витрат, понесених господарством на посів та вирощування озимих культур. Страхування проводиться на випадок загибелі та пошкодження озимих культур внаслідок настання несприятливих погодних умов перезимівлі. Під загибеллю розуміється знищення 50% (та більше) рослин від їхньої первісної щільності. Страховка покриває, зокрема, такі ризики, як посуха, пожежа, буря, злива, поводь, паводок, град, приморозок тощо. [3] ринок страхування сільськогосподарський площа

Для захисту найпоширеніших в Україні озимих та ярих культур на весняно-літній період передбачається програма страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур на період весна-літо. Страхування проводиться на випадок неотримання або недоотримання урожаю внаслідок настання відповідних страхових ризиків. Розмір страхового внеску, який має сплатити агровиро- бник залежить від страхового тарифу, який коливається в межах від 1,7% до 7%, розміру франшизи, регіону та культури.

Індексне страхування відрізняється від класичного тим, що страховим випадком стає не загибель посівів або недобір урожаю нижче обумовленого рівня, а несприятливі метеорологічні умови, які виступають причиною неврожаїв. Індексні страхові продукти базуються на регіональному індексі врожайності або погоди. Страхування за індексом врожайності передбачає виплату страхового відшкодування в тому випадку, якщо рівень середньої врожайності за поточний рік по визначеному регіону знижується на обумовлену величину нижче середнього багаторічного рівня. Врегулювання збитків за договором індексу врожайності відбувається не за результатами збору врожаю в господарстві, а за даними державних органів статистики. Проте, якщо підприємство матиме збитки, а середня врожайність по району буде в межах звичайного, то воно не отримає страхового відшкодування.

Страхування врожаю із використанням погодного індексу базується на відхиленні кількості температурних або погодних даних від середнього багаторічного рівня за період, найбільш відповідальний для вегетації рослин. Ці відхилення обов'язково реєструються місцевими станціями метеорологічного спостереження і з'являються оперативніше, ніж офіційні дані по врожайності культур, а відтак оперативніше виплачуються і страхові відшкодування страховими компаніями. Підприємство отримує страхові виплати відразу після того, як прилегла до даної території метеостанція українського Гідрометцентру зафіксує настання страхової події. Проте велика розкиданості та недостатньої кількості метеостанцій не сприяє здійсненню об'єктивної оцінки даних.

Страхування на основі погодних індексів, на нашу думку, є найбільш придатним для сільськогосподарського виробництва в регіонах України, де поширені втрати врожаю внаслідок посухи, надмірного зволоження та вимерзання. При цьому витрати на моніторинг страхування на основі погодних індексів є меншими, оскільки немає необхідності у визначенні обсягу збитків на рівні окремого господарства. [6]

Спираючись на опитування, проведене експертами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу" стосовно вивчення ринку страхових послуг в рамках дослідження «UCAB Metrics 2018», можна зауважити, що основна маса агровиробників у процесі своєї діяльності не використовує послугу страхування посівів та врожаю. З числа опитаних лише 15% сільськогосподарських підприємств користуються даним видом страхування, 85% респондентів взагалі не користуються страховими послугами посівів та врожаю. Ті фермери, які користуються страховими послугами повідомили, що в залежності від виду страхування, у разі настання страхового випадку, страхове покриття завданих збитків коливається у межах від 20% до 60%. [7]

За проведеним аналізом основних основних показників роботи ринку агрострахуван- ня встановлено, що у 2018 році агропідпри- ємство при укладанні договору страхування ризиків виробництва сільськогосподарської продукції сплачувало лише 208,8 грн на 1 га застрахованої площі, при обсязі страхового захисту - 6852,16 грн на 1 га. Дані показники мають сприяти популяризації агростраху- вання сільськогосподарських ризиків в середовищі українських аграріїв, незважаючи на все ще наявну недовіру до страховиків у фермерів і недостатнє бажання останніх закладати кошти в бюджети своїх господарств на дану послугу. Тим більше, що стрімка зміна кліматичних умов на території України, дедалі частіші аномальні смерчі з градом, потужні буревії, які спричиняють пошкодження сільськогосподарських рослин безпосередньо перед початком збору врожаю мають спонукати фермерів звернутися до даної послуги мінімізації ризиків.

У 2017-2018 рр. аграрії стали більш активно приймати участь у державних програмах фінансування агровиробників, зокрема програмі форвардних закупівель [8], що дало змогу частково активізувати роботу ринку агрострахування та підвищити кількість укладених договорів на 20,7% та 25,9 % відповідно, порівняно з попередніми роками. Участь у державних програмах також збільшило рівень охоплення страхуванням сільськогосподарських площ (до 5,04% у 2018 р.), який протягом 2009-2017 рр. був доволі низьким - близько 2,5 %, в той час, як у країнах Європи цей показник перевищує 60-70 %, а, наприклад, на Кіпрі та в Ізраїлі складає 100 % [9].

З огляду на те, що страхування, пов'язане з програмами фінансування сільгоспвиробників, зокрема програмою форвардних закупівель зерна, складає приблизно третину від усіх укладених на ринку договорів та усіх застрахованих площ, ПАТ «Аграрний фонд» ретельно підходить до вибору страховиків.

Основними критеріями, якими керувався ПАТ «Аграрний фонд» при виборі партнерів по страхуванню стали:

- відкрита фінансова звітність даних компаній;

- прозорість бізнес процесів, досвід в агрострахуванні та беззаперечна репутація;

- основні показники компаній по добровільному страхуванню сільгосппродукції.

Враховуючи це, ПАТ «Аграрний фонд» виокремив для співпраці на весняну форвардну компанію 2020 року на умовах співстра- хування такі компанії як ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ПрАТ СК «ARX» (раніше АХА Страхування») [10].

Аналізуючи безпосередньо показники страхування зернових культур (таблиця 3) бачимо, що кількість договорів страхування зернових культур з кожним роком зростає з 577 од. у 2016 р. до 795 од. у 2018 р. Найбільший обсяг зібраних страхових премій за даними страховими культурами було зібрано у 2017 році - 177,4 млн грн., на що вплинула найбільша середня ставка страхової премії за досліджуваний період - 3,5%.

Помітним є те, що договори страхування зернових культур займають суттєву частку у загальних показниках роботи ринку агро- страхування. Так, за період з 2016 по 2018 рр. частка договорів страхування зернових культур у загальному обсязі становила 63,772,8%, застрахованих площ - 76,3-81,0%, страхових премій - 70,1-86,8%. Найбільшу частку у структурі зернових культур як за кількістю укладених договорів, обсягом застрахованих площ, так і за обсягом зібраних премій займає озима пшениця. Також суттєву частку у структурі зернових культур за основними показниками страхування займає кукурудза.

Таблиця 3

Основні показники страхування зернових культур за 2016-2018 рр.

в Україні

Джерело: складено автором на основі [11],[12],[13]

Незважаючи на пільгові умови зі страхування кукурудзи, які надаються з осені 2017 р. в рамках програми «Ваш урожай-наша турбота», до реалізації якої долучилися Проект Міжнародної фінансової корпорації «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії», КредіАгріколь Банк, компанія Syngenta та СК «АХА Страхування», розміри страхових платежів продовжують залишатися на невисокому рівні у порівнянні з озимою пшеницею [14].

Сільгоспвиробники звертають особливу увагу на суми відшкодувань страховими компаніями збитків, яких аграрії зазнали в результаті страхових випадків. На переконання сільгоспвиробників, розмір відшкодувань показує серйозність намірів страховиків у повному обсязі виконувати взяті на себе зобов'язання. Дані щодо страхових виплат у розрізі зернових культур наведені у таблиці

4. Найбільшу частку у загальних виплатах по ринку зернових культур складають договори страхування озимої пшениці (від 66,0% у 2016 р. до 17,1% у 2018 р.). Другою культурою, за якою протягом останніх двох років сільськогосподарські підприємства отримували страхове відшкодування є озиме жито.

Таблиця 4

Джерело: складено автором на основі [11],[12],[13]

За умов, що вирощування зернових культур є дуже ризиковим видом діяльності, а природно-кліматичні умови за останні роки різко змінюються в несприятливий бік для аграріїв, варто відмітити дуже низький рівень виплат за договорами страхування зернових культур - 1,1% у 2018 році.

Звісно, що рівень виплат залежить й від кількості страхових випадків, що сталися протягом строку дії договору. Але зазвичай даний показник у розвинутих європейських країнах знаходиться у межах 40-60%, а при катастрофічних подіях (наприклад буревій, повені, заморозки, засуха) може перевищувати й 100%. Природно-кліматичні умови вітчизняного сьогодення дуже ризикові, але укладені формальні договори страхування, з високим рівнем франшизи, не дають можливість отримати якісне страхове покриття. Звідси виникає одна з основних проблем, яка стримує розвиток ринку агрострахування - недовіра аграріїв. Поліпшення ситуації можливо за рахунок постійних комунікацій страховика з агровиробниками, проведення роз'яснювальних робіт та науково- практичних семінарів щодо існуючих страхових продуктів, переліку ризиків, які підпадають під покриття, поняття франшиза и коефіцієнт покриття і як вони вливають на розмір страхового відшкодування, визначення розміру збитку та як себе поводити при його настанні тощо. Ці питання дуже актуальні для аграріїв, зокрема підприємств малого та середнього бізнесу і потребують негайного вирішення. Великі агрохолдинги убезпечують свій бізнес за рахунок розташування посівних площ у різних регіонах і, що особливо важливо, в різних кліматичних зонах, використовуючи різну спеціалізацію. За таких умов великі агропідприємства «легше сприймають» збитки отримані від несприятливих погодних умов в сільському господарстві, що не можна сказати про невеликі агропідприємства.

Висновки

Отже, у період стрімких змін природно-кліматичних умов на території України стратегічно важливо підтримувати сферу виробництва зернових культур. Найдієвішим способом захисту від ризиків для сільгоспвиробників є страхування. Сучасний стан ринку страхування зернових культур має повільний темп розвитку та порівняно з іншими країнами надзвичайно низьку частку застрахованих сільськогосподарських посівів. Останні роки спостерігається позитивна тенденція укладення договорів страхування сільськогосподарської продукції, зокрема зернових культур. Важливу роль в пожвавлені ринку агрострахування зіграли державні програми фінансування сільгоспвиробників такі як форвардні закупівлі зерна. Лідерами на ринку агрострахування є ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ПрАТ СК «ARX», які на умовах співстрахування співпрацюють з ПАТ «Аграрний фонд».

Проте подальший розвиток агростраху- вання супроводжується низкою проблем, зокрема, низький рівень довіри аграріїв до страховиків, недостатнє інформування сільгоспвиробників, недостатній рівень застосування інноваційних розробок при укладанні та веденні договорів страхування сільськогосподарських культур, зокрема огляду посівів та визначення збитку при настанні страхового випадку. Для вирішення наведених недоліків варто почати використовувати інновації в системі страхування зернових культур, зокрема робототехніки, індексного страхування, точного землеробства та інноваційних страхових продуктів. Агрострахування за правильного підходу вже сьогодні може стати надійним захистом для агробізнесу й вигідним для страхових компаній. Потенціал цього виду страхування доволі значний, оскільки сам агробізнес стрімко розвивається й містить багато ризиків.

Розвиток агрострахування на ринку зернових культур в свою чергу сприятиме стабільному розвитку малих та середніх форм бізнесу завдяки мінімізації можливих ризиків. Позитивними наслідками інноваційного агрострахування стане безперервний, збалансований та стабільний розвиток аграрного ринку, фінансова стабільність суб'єктів господарської діяльності та гідна позиція України у світовій економіці.

Список літератури:

1. Державна служба статистики України. URL: http://ukrstat.gov.ua

2. Вовчак О.Д. Страхова справа: підручник. Київ: Знання, 2011, 391. URL:

https://pidruchniki.com/1079031755491/strahova_sprava/silskogospodarske_strahuvannya

3. Страхування аграріїв: страхують всі і всіх? URL: https://business.ua/finances/9276-strakhuvannia-ahrariiv-strakhuiut-vsi-i- vsikh

4. Перспективи агрострахування в Україні. Агробізнес сьогодні, 2019. URL:_ http://agro-

business.com.ua/agro/ahrostrakhuvannia/item/12688-perspektyvy-ahrostrakhuvannia-v-ukraini.html

5. Шолойко А. Класичні та індексні страхові продукти для галузі рослинництва. Облік і фінанси АПК: бухгалтерський портал. URL: http://magazine.faaf.org.ua/klasichni-ta-indeksni-strahovi-produkti-dlya-galuzi-roslinnictva.html

6. Рубцова Н.М. Сучасний стан та перспективи розвитку діючої системи агрострахування в Україні. Збірник наукових праць ТДАТУ (економічні науки). 2014. № 4 (28). С. 237-240. URL:http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/7604/1/17-1-8.pdf

7. 85% аграріїв не користуються страхуванням посівів та врожаю. Український клуб аграрного бізнесу. URL: http://ucab.ua/ua/pres_sluzhba/novosti/85_agrariiv_ne_koristuyutsya_strakhuvannyam_posiviv_ta_vrozhayu/

8. Рубцова Н.М. Оптимізації вартості договорів страхування сільськогосподарської продукції за форвардними контрактами. Збірник наукових праць ТДАТУ (економічні науки). 2018. № 2 (37). С. 221-228.

URL:http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/7604/1/17-1-8.pdf

9. Ринок агрострахування: підводячи підсумки. Фінансові послуги. 2016. №3-4 (117-118) http://irbis-nbuv.gov.ua/

10. Співпраця зі страховиками. Аграрний фонд. 2019. URL: http://agrofond.gov.ua/activity/insurances/

11. Портал про сільськогосподарське страхування. URL: http://www.agroinsurance.com/

12. Електронний журнал «Про страхування» URL: http://forinsurer.com

13. Ринок агрострахування України у 2018-му андеррайтинговому році. 2019. URL: https://agro.me.gov.ua/

14. Виробники кукурудзи тепер можуть страхувати її на пільгових умовах. 2017. URL: https://tusovka.kr.ua/news/2017/02/12/-virobniki-kukurudzi-teper-mozhut-strahuvati-ii-na-pilgovih-umovah

Reference:

1. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. URL: http://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

2. Vovchak O.D. (2011) Strakhova sprava: pidruchnyk. Kyiv: Znannia, 391 p. URL:

https://pidruchniki.com/1079031755491/strahova_sprava/silskogospodarske_strahuvannya [in Ukrainian].

3. Strakhuvannia ahrariiv: strakhuiut vsi i vsikh? URL: https://business.ua/finances/9276-strakhuvannia-ahrariiv-strakhuiut-vsi-i- vsikh [in Ukrainian].

4. Perspektyvy ahrostrakhuvannia v Ukraini. Ahrobiznes sohodni (2019). URL: http://agro-

business.com.ua/agro/ahrostrakhuvannia/item/12688-perspektyvy-ahrostrakhuvannia-v-ukraini.html [in Ukrainian].

5. Sholoiko A. Klasychni ta indeksni strakhovi produkty dlia haluzi roslynnytstva. Oblik i finansy APK: bukhhalterskyi portal. URL: http://magazine.faaf.org.ua/klasichni-ta-indeksni-strahovi-produkti-dlya-galuzi-roslinnictva.html [in Ukrainian].

6. Rubtsova N.M. (2014) Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku diiuchoi systemy ahrostrakhuvannia v Ukraini. Zbirnyk naukovykh prats TDATU (ekonomichni nauky). № 4 (28), pp. 237-240. URL:http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/7604/1/17- 1-8.pdf [in Ukrainian].

7. 85% ahrariiv ne korystuiutsia strakhuvanniam posiviv ta vrozhaiu. Ukrainskyi klub ahrarnoho biznesu. URL: http://ucab.ua/ua/pres_sluzhba/novosti/85_agrariiv_ne_koristuyutsya_strakhuvannyam_posiviv_ta_vrozhayu/ [in Ukrainian].

8. Rubtsova N.M. (2018) Optymizatsii vartosti dohovoriv strakhuvannia silskohospodarskoi produktsii za fo-rvardnymy

kontraktamy. Zbirnyk naukovykh prats TDATU (ekonomichni nauky). № 2 (37), pp. 221-228.

URL:http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/7604/1/17-1-8.pdf [in Ukrainian].

9. Rynok ahrostrakhuvannia: pidvodiachy pidsumky. Finansovi posluhy (2016) №3-4, pp. 117-118. URL: http://irbis-

nbuv.gov.ua/ [in Ukrainian].

10. Spivpratsia zi strakhovykamy. Ahrarnyi fond (2019) URL: http://agrofond.gov.ua/activity/insurances/ [in Ukrainian].

11. Portal pro silskohospodarske strakhuvannia. URL: http://www.agroinsurance.com/ [in Ukrainian].

12. Elektronnyi zhurnal «Pro strakhuvannia» URL: http://forinsurer.com [in Ukrainian].

13. Rynok ahrostrakhuvannia Ukrainy u 2018-mu anderraitynhovomu rotsi (2019) URL: https://agro.me.gov.ua/ [in Ukrainian].

14. Vyrobnyky kukurudzy teper mozhut strakhuvaty yii na pilhovykh umovakh (2017) URL:

https://tusovka.kr.ua/news/2017/02/12/-virobniki-kukurudzi-teper-mozhut-strahuvati-ii-na-pilgovih-umovah [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru