Мета грошово-кредитної політики центральних банків країн-учасниць ЄС

The article is devoted to the study of the monetary policy objective of the Central Banks of the EU member states. The law of the European Union, the member states of the European Union, modern approaches in the science of constitutional and administrative law concerning the definition of the monetary policy objective of the Central Banks of the EU member states has been analyzed. The concept of the purpose of monetary policy of the Central Banks of the EU Member States, the activities and instruments of monetary policy, and the functions of the central bank of the EU member state are delimited. The purpose of the monetary policy of the Central Banks of the EU member states is set.

Key words: central bank of the EU member state, monetary policy, monetary policy objective, central bank functions of the Eu member state, monetary policy instruments, price stability.

Постановка проблеми. Очолюючи банківську систему, центральний банк покликаний здійснювати ефективне управління банківською системою, але одночасно він є банком банків, кредитором останньої інстанції, виконує роль емісійного банку та органу державного управління, який забезпечує стабільність у монетарній сфері [1, с. 11]. Як емісійні банки країни центральні банки беруть безпосередню участь у формуванні пропозиції грошей як готівкових, так і безготівкових [2]. Центральні банками здійснюють основні функції (регулюючі, контрольні та обслуговуючі) і додаткові [3, с. 18]. Водночас, як слушно зазначає М. Щеглюк «.. .під впливом процесів транснаціоналізації та фінансової інтеграції змінюються функціональні повноваження центральних банків і з'являються нові напрями їх діяльності, що зумовлює необхідність виділення такої групи функція, як специфічні. .До таких функцій можна віднести нагляд за фінансовими конгломератами і нагляд на консолідованій основі, що обумовлено інтегрованим характером (або новою якістю) фінансового посередництва, розвитком процесів транснаціоналі-зації та глобалізації. З поглибленням інтеграційних процесів перелік цих функцій розширюватиметься» [4, с. 21-22].

Разом з тим, мета діяльності центральних банків країн-учасниць ЄС, України та країн-учасниць СНД концептуально відрізняється. Хоча загальновідомо: саме інфляційний нахил фінансової політики визнаний найбільш ефективним [5; 6; 7; 8; 9; 10].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В юридичній науці питання мети грошово-кредитної політики центральни банків держав досліджували такі науковці як М. Агарков, Л. Воронова, Д. Гетманцев, Д. Задихайло, А. Олефір, О. Орлюк, В. Пашков, О.Подцерковний та інші. Водночас, питання мети грошово-кредитної політики центрального банку держави залишається одним з найбільш дискусійних.

Вище викладене свідчить про актуальність комплексного дослідження мети грошово-кредитної політики центральних банків країн-учасниць ЄС, необхідність розмежування її поняття та інструментів грошово-кредитної політики, функцій центрального банку країни-учасниці ЄС.

Мета статті - встановлення мети грошово-кредитної політики центральних банків країн-учасниць ЄС.

Виклад основного матеріалу. У науковій літературі виділяють такі регулюючі функції центральних банків: 1) управління сукупним грошовим оборотом; 2) регулювання грошово-кредитної сфери; 3) регулювання попиту та пропозиції на кредит [11, с. 26]. Як підкреслює О. Грищенко, «... така регулююча функція, як розробка і проведення грошово-кредитної політики притаманна всім центральним банкам. Характер запровадженої центральними банками грошово-кредитної політики багато в чому залежить від рівня його незалежності від уряду, яка може бути більшою чи меншою, але не абсолютною. Наприклад, цільові орієнтири зміни агрегатів грошової маси зазвичай визначаються безпосередньо центральними банками, але центральні банки не можуть самостійно, без участі держави, встановити валютний режим» [11, с. 27].

М. Щеглюк підкреслює, що «грошово-кредитна політика центральних банків значної частини країн базується на принципі компенсаційного регулювання, який поєднує два комплекси заходів на різних фазах економічного циклу:

- політику грошово-кредитної експансії - політику «дешевих грошей»;

- політику грошово-кредитної рестрикції - політику «дорогих грошей» [3].

В науковому дослідженні «Правові статуси центральних банків у країнах Європи: порівняльний аналіз» М. Сідак виосновує: «Обидва напрями заходів на різних фазах економічного циклу застосовують однакові інструменти, однак протилежного спрямування. Перший комплекс заходів впроваджують для підвищення попиту на гроші під час кризової фази економічного циклу, а другий - з ціллю зменшення попиту на гроші під час етапу підйому» [12]. М. Щеглюк доводить, що «.саме комплексність згаданих заходів і є основним недоліком грошово-кредитної політики загалом» [3].

Н. Білоглазова в дисертації «Адміністративно- правовий статус центральних банків країн-учасниць ЄС» зазначає, що метою діяльності центрального банку країни-учасниці ЄС є «здійсненні правового регулювання обігу валюти в державі-члені ЄС» [13, с. 29]. Дискусійним вбачається зведення мети діяльності центральних банків країн-учасниць ЄС виключно до здійсненні правового регулювання лише обігу валюти в державі.

Так, німецьку банківську систему очолює та виконує функції центрального банку Німецький Федеральний банк - Deutsche Bundesbank, який має широкі повноваження у валютно-грошовій політиці та банківській системі Німеччини, фактично відповідає за стан грошового обігу та цінову стабільність у країні [12, с. 352]. Отже, центральний банк Федеративної Республіки Німеччини здійснює не лише правове регулювання обігу валюти в державі.

З моменту створення Європейської системи центральних банків у «Законі про Бундесбанк» так визначаються його завдання: «Бундесбанк як Центральний банк Федеративної Республіки Німеччини є складовою Європейської системи центральних банків. Він бере участь у цій системі, забезпечує цінову стабільність євро та здійснює платежі в країні та за її межами. Бундесбанк як центральний банк проводить спільну монетарну політику ЄСЦБ в Німеччині» [12, с. 352].

Отже, основною метою Бундесбанку є забезпечення цінової стабільності.

Центральною ланкою фінансової системи Франції, що створює сприятливі умови для її функціонування, забезпечуючи незмінність цін, грошей і гарантуючи надійність банківського сектору є Банк Франції [14, с. 151].

Основною метою Національного банку Польщі згідно зі ст. 3 Закону Польщі «Про Національний банк Польщі» є збереження стабільного рівня цін і одночасна підтримка економічної політики уряду. Для досягнення цієї мети Національний банк Польщі сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також стійкості грошової одиниці [15, с. 352].

Метою Центрального банку Іспанії є підтримання цінової стабільності [16].

Цілями діяльності Банку Англії є підтримка стабільності, цілісності і вартості грошей; забезпечення стабільності фінансової системи; підвищення ефективного та конкурентоспроможності Британського фінансового сервісу. Є. Огородня підкреслює, що мета грошово-кредитної політики Банку Англії - забезпечення цінової стабільності на підтримку економічних цілей уряду, зокрема, зростання економіки та рівня зайнятості [17].

Отже, центральні банки країн-учасниць ЄС підтримують купівельну спроможність. Загальновідомо: саме такий - інфляційний - нахил фінансової політики визнаний в економічній теорії найбільш ефективним.

М. Щеглюк виділяє 2 складові мети діяльності центрального банку держави: «... забезпечують стійкість національної грошової одиниці, проводять грошово-кредитну політику: експансію в кризовій фазі економічного циклу з метою підвищення попиту на гроші, рестрикцію - у фазі підйому з метою зниження попиту на гроші» [3, с. 22]. Водночас, стійкість національної одиниці є функцією центрального банку держави. Як слушно зазначає А. Мороз «... їх головним завданням є гарантування стійкості національної грошової одиниці» [18, с. 84].

Не можна погодитись з науковцями, які зазначають, що основна мета центральних банків таких країн учасниць ЄС як Чехія, Польща, Угорщина полягає суто в забезпеченні стабільності валюти. Так, посилаючись на ст. 98 Конституції Чеської республіки [19] Н. Златіна та І. Целиковський зазначають, що головна мета Чеського національного банку полягає в забезпеченні стабільності валюти [20; 21]. Згідно зі ст. 32^ Конституції Угорщини [22] метою Угорського національного банку є випуск законних платіжних засобів, захист ціннісної стійкості національного платіжного засобу, регулювання грошового оберту.

Аналізуючи ст. 227 Конституції Польщі [23], вчені одностайні у думці, що Польський національний банк має виключне право емісії грошей, встановлення і реалізації грошової політики. Бундесбанк Федеративної республіки Німеччини повинен сприяти проведенню загальної економічної політики федерального уряду та забезпечувати стабільність валюти [24, с. 56-59].

Бачиться, що вище зазначені вчені ототожнюють мету і функції центральних банків країн-учасниць ЄС. Забезпечення стабільноті валюти, як, наприклад, проведення операцій на відкритому ринку або встановлення політики обмінного курсу чи резервних вимог і т.д. є функцією центрального банку держави, а не метою його діяльності.

Висновки

1. Встановлено, що основною метою грошово- кредитної політики центральних банків країн-учасниць ЄС є забезпечення цінової стабільності. Додатково аргументовано, що саме такий - інфляційний - нахил фінансової політики є найбільш ефективним.

2. Облікова політика, процентна політика, регулювання норм обов'язкового резервування, обсягу грошової маси, операції на відкритому ринку та операції з кредитними ресурсами, розмір процентних ставок, процентні ставки обов'язкового резерву банків є діяльністю та інструментами грошово-кредитної політики центральних банків країн-учасниць ЄС, а не метою грошово-кредитної політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: