Страхування в системі ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Страхування в системі ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників

Приказюк Наталія Валентинівна д.е.н., доцент,

Стубер Аліна Сергіївна магістрфінансів,

банківської справи та страхування

Анотація

Запропоновано авторський підхід до розкриття сутності системи ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників та її компонентного складу. Наведено наочне представлення системи ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників, що відображає основні її елементи. Встановлено, що дієвим та перспективним інструментом в системі ризик-менеджменту може бути страхування сільськогосподарських товаровиробників.

Проведена оцінка сучасного стану страхування як елементу в системі ризик-менеджменту сільськогосподарських товаро-виробників в Україні та виявлено проблеми у даній сфері. Запропоновано шляхи вирішення проблем, що стримують використання страхування в системі ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників в Україні.

Ключові слова: система ризик-менеджменту, страхування, сільськогосподарські ризики, страхування врожаю сільськогосподарських культур, сільськогосподарські товаровиробники.

Аннотация

СТРАХОВАНИЕ В СИСТЕМЕ РИСКМЕНЕДЖМЕНТА СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ ТОВАРОПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ

ПРИКАЗЮК Наталия Валентиновна

д.э.н., доцент,

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

СТУБЕР Алина Сергеевна

магистр финансов, банковского дела и страхования, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

Предложен авторский подход к раскрытию сущности системы риск-менеджмента сельскохозяйственных товаропроизводителей и ее компонентного состава. Приведены наглядное представление системы риск-менеджмента сельскохозяйственных товаропроизводителей, отражающий основные ее элементы. Установлено, что действенным и перспективным инструментом в системе риск-менеджмента может быть страхование сельскохозяйственных товаропроизводителей. Проведена оценка современного состояния страхования как элемента в системе риск-менеджмента сельскохозяйственных товаропроизводителей в Украине и выявлены проблемы в данной сфере. Предложены пути решения проблем, сдерживающих использование страхования в системе риск-менеджмента сельскохозяйственных товаропроизводителей в Украине.

Ключевые слова: система риск-менеджмента, страхования, сельскохозяйственные риски, страхование урожая сельскохозяйственных культур, сельскохозяйственные товаропроизводители.

Abstract

INSURANCE IN THE RISK-MANAGEMENT SYSTEM OF AGRICULTURAL PRODUCERS

PRYKAZIUK Nataliia

Doctor in Economics, Associate Professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv

STUBER Alina

Master in Finance, Banking and Insurance, Taras Shevchenko National University of Kyiv

It is suggested the author's approach to defining the essence of the risk management system of agricultural producers and explanation of this system's structure. A visual representation of the risk management system of agricultural producers, which reflects its main components, is showed. It is found out that insurance of agricultural producers can be an effective and promising tool in the risk management system. The current state of insurance as a component of the risk management system of agricultural producers in Ukraine is researched and problems in this area are identified. The ways of solving the problems, restraining the use of insurance in the risk management system of agricultural producers in Ukraine, are offered.

Risk management system, insurance, agricultural risks, cropinsurance, agricultural producers.

Вступ

Однією з провідних галузей економіки України є сільське господарство. Однак дана сфера виробництва вирізняється високим ступенем ризиків. Це пов'язане з тим, що сільське господарство є сферою діяльності, на успішність якої значною мірою впливають різноманітні фактори, зокрема погодні та кліматичні, дію яких у багатьох випадках контролювати неможливо. Досить надійним і ефективним інструментом в системі ризик-менеджменту у світі визнане страхування сільськогосподарських товаровиробників. Проте в Україні таке страхування знаходиться на початковому етапі свого розвитку і характеризується низкою проблем, пов'язаних з відсутністю страхового покриття по значній кількості ризиків. Отже, використання страхування задля управління сільськогосподарськими ризиками є важливою передумовою ефективного розвитку аграрного сектору економіки України.

1. Огляд літератури

Теоретичним та практичним аспектам страхування сільськогосподарських ризиків присвячені роботи таких вчених, як А. Агібалов [1], І. Глотова [2], С. Навроцький [5], О. Сахно [11], С.Сокол [12],Е. Томіліна [2],І. Фісун [13] та ін. Однак існує потреба у подальшому дослідженні проблем страхування в системі ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників в Україні.

Мета та завдання статті

Мета статті полягає у дослідженні ролі страхування у системі ризик-менеджменту виявленні факторів, що стримують розвиток аграрного страхування в Україні, та шляхів їх нейтралізації. Завдання статті: уточнити сутність та дати характеристику компонентному складу системи ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників; виявити особливості розвитку страхування вітчизняних аграріїв; запропонувати шляхи вирішення проблем, що стримують використання страхування в системі ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників в Україні.

2. Виклад основного матеріалу дослідження

Аграрний сектор вирізняється високим ступенем ризиків, які впливають на зміну доходів з року в рік. Так, аграрне виробництво безпосередньо залежить від впливу стихійних лих і надзвичайних ситуацій, загибель врожаю або його пошкодження трапляються в результаті бурь, ураганів, вимокання, зайвого зволоження, заморозків, вимерзання, посухи, нестачі тепла, граду, злив, повеней, селів, випрівання, безводдя або маловоддя в джерелах зрошення і в результаті інших незвичайних для окремої місцевості метеорологічні або інших природних умов, а також від хвороб, шкідників рослин і пожежі. Значна кількість ризиків зумовлює необхідність функціонування ефективної системи ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників.

З огляду на відсутність усталеного визначення поняття «система ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників» вважаємо за доцільне навести авторське бачення даної дефініції.

На нашу думку, доцільно наводити загальне та деталізоване визначення системи ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників. Так, у загальному розумінні систему ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників можна розглядати як сукупність взаємопов'язаних елементів, що перебувають у взаємодії задля ефективного управління ризиками.

При деталізованому підході систему ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників можна розглядати двояко. По-перше, як набір методів та інструментів, які застосовують суб'єкти ризик-менеджменту щодо певного об'єкта, базуючись на визначених принципах задля досягнення встановленої мети. По-друге, систему ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників можна розглядати з позиції єдності двох підсистем, а саме підсистеми, яка управляє, та підсистеми, якою управляють, тобто об'єкта та суб'єкта управління. Наочне представлення системи ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників наведено на рисунку 1.

Рис. 1 Система ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників

Джерело: розроблено авторами

Будь-яка система у будь-якій сфері функціонує для досягнення певної мети. Погоджуємося з думкою І. Фисун щодо того, що метою організації системи ризик-менеджменту є оптимізація рівня ризику сільськогосподарської структури, приведення у відповідність рівня ризику і прибутку, яку отримує товаровиробник [13]. Чому саме оптимізацію, а не зменшення рівня ризику, тому що зниження ризику веде до зниження рівня прибутку і кожен товаровиробник повинен самостійно прийняти рішення про те, яке співвідношення ризику і прибутковості його влаштує. Співвідношення рівня ризику і одержуваного доходу багато в чому є індивідуальним і залежить від схильності окремо взятого товаровиробника до ризику. Мета розробляється службою ризик-менеджменту чи іншими структурними підрозділами / особами і крім усього іншого містить інформацію про толерантність сільськогосподарської організації до того чи іншого виду і рівня ризику.

При цьому важливим елементом системи ризик менеджменту сільськогосподарських товаровиробників виступають ресурси (фінансові, матеріальні, людські тощо), на основі яких будуть формуватися реакції на ризики.

Методи управління ризиками, алгоритм їх застосування також є важливими елементами системи ризик-менеджменту. Серед них можна виокремити наступні: оцінка ризику; зниження ризику; прийняття ризику; передача ризику[7, с. 145].

Оцінка ризику є процесом визначення ступеня небезпеки, її характеристик, а також ймовірного впливу ризику на сільськогосподарську діяльність. До інструментів оцінки ризику належать метод Монте-Карло, методи на основі статистичних показників (коефіцієнт варіації, кореляції, коефіцієнт рівня ризику та ін.).

Метод зниження ризику полягає в ефективній запобіжній діяльності, коли негативних наслідків реалізації ризику уникнути неможливо. Він потребує значних фінансових витрат на проведення організаційно-технічних заходів, які б дозволили зменшити і кількість, і величину ризиків. Основними інструментами, що використовуються для зниження сільськогосподарського ризику є хеджування та диверсифікація.

Таблиця 1 Показники розвитку агрострахування в Україні

Джерело: [9].

Прийняття сільськогосподарського ризику полягає у тому, що страхова компанія бере на себе відповідальність по самостійному запобіганню й ліквідації наслідків ризиків. Основним інструментом прийняття ризику є створення резервного фонду. Резервний фонд може бути сформований як резерв капіталу (запас грошових коштів) для покриття втрат, так і матеріальний резерв (накопичення запасів). Щодо передачі ризику, то це метод нейтралізації ризику, що передбачає використання таких інструментів як страхування і перестрахування.

Страхування як елемент системи ризик-менеджменту в Україні розвивається досить повільно і нестабільно. На це перш за все впливає ступінь державної зацікавленості в просуванні цього питання, оскільки ні страховики, ні сільськогосподарські виробники не прагнуть до збільшення обсягів страхування. Якщо перших відлякує висока ризикованість обслуговування аграрних ризиків, то останніх висока вартість страхових продуктів і небажання відволікати свої оборотні кошти на оплату таких продуктів. У той же час кожна сторона розуміє і вигоди, які несе сектор страхування аграрних ризиків[1, с. 310].

Проведемо оцінку використання страхування при управлінні ризиком у сільськогосподарському виробництві в Україні.

В цілому на сьогоднішній день на здійснення страхування ризиків в сільському господарстві в Україні отримали ліцензії 13 компаній[6]. На кінець 2017 року структура ринку агрострахування України виглядала наступним чином: 84% ринку України обслуговують компанії члени Аграрного страхового Пулу (СК «Універсальна», СК «Країна», СК «Брокбізнес», «Українська аграрно-страхова компанія» «УАСК»), а 16% ринку України компанії, що розвивають добровільне і банківське (заставне) агрострахування (ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»», СК «АСКА», СК «Рги УКРАЇНА», СК «Країна», СК «АХА»), Крім того, існує певна кількість компаній, які мають ліцензії на ведення агрострахової діяльності, але які не виявляють активності на ринку [7].

Таблиця 2 Динаміка страхування площі сільськогосподарських культур в 2011-2017 роках

У 2017році кількість договорів зі страхування сільськогосподарських товаровиробників уклали наступні страхові компанії:

• СК «Р7и Україна», в якій кількість договорів страхування, укладених з аграріями, склала 306 договори, (32,0% від загальної кількості);

• СК «Універсальна», яка уклала 152 договори (15,9% від загальної кількості);

• СК «Інго Україна» зі 137 договорами (14,3% від загальної кількості);

• СК «Аска» зі 108 договорами (11,3% від загальної кількості);

• СК «Країна», яка уклала 84 договори (8,8% від загальної кількості);

• СК «АХА» з 82 договорами (8,6% від загальної кількості) [6, 9].

Загальні технічні показники розвитку аграрного страхування в Україні наведені в таблиці 1.

У 2017 році кількість укладених договорів страхування зросла на 21% до 957, обсяг страхових премій зріс на 30% в гривні до 204,4 млн грн і на 28% в доларовому еквіваленті до $ 7,7 млн. Середня ставка премії в 2017 році зросла на 10 процентних пункти до 3,5%, а рівень виплат, за попередніми даними, за період перезимівлі перевищує показник 2016 року у 8,5 процентних пункти. Застрахована площа з кожним роком зменшувалась, що вказує на зменшення об'єму страхування.

Розглянувши відношення застрахованих посівних площ до їх загального обсягу (табл. 2), можна стверджувати, що рівень страхування сільськогосподарської продукції в Україні є досить низьким.

Як бачимо, за останні 5 років було застраховано не більше 4% посівних площ. Дещо вище цей показник за посівними площами сільськогосподарських підприємств, оскільки, як зазначалося вище, страхування сільськогосподарських культур, що вирощуються населенням, сьогодні не відбувається. Однак навіть таке співвідношення не перевищує в останні роки 5%.

Найбільш вдалим з точки зору обсягів страхування сільськогосподарських культур в Україні були 2013 і 2017 роки, коли застрахованими були більш 3% загальних посівних площ і більше 4% посівної площі сільськогосподарських підприємств. З 2014 року обсяги страхування дещо скоротилися, спричинені нестабільною політичною і економічною ситуацією в країні.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що потенційно можливі обсяги страхування сільськогосподарських ризиків не задовольняють потреб у страховому захисті, оскільки значна частина виробників сільськогосподарської продукції у вигляді особистих селянських господарств взагалі не охоплена даним страхуванням [6]. Відповідно, страховим захистом не охоплені й ті види сільськогосподарської продукції, які в Україні більш ніж на 90% виробляються населенням і особистими селянськими господарствами картопля, овочі, а також плодово-ягідні культури. Основна частина ризиків, пов'язаних з виробництвом тваринницької продукції, сьогодні також припадає на особисті селянські господарства. Тому страхування сільськогосподарських тварин і птиці на сьогодні перш за все повинно бути направлено на індивідуальний сектор виробництва[8].

Необхідність здійснення державної підтримки є сьогодні однією з особливостей аграрного страхування в Україні через високу збитковість страхових продуктів, високого рівня ризику виробництва та низької платоспроможності сільськогосподарських підприємств і населення. Страхування посівів та врожаю сільськогосподарських культур в Україні, в основному, проводиться за програмами мультиризикового страхування, а навіть у світовій практиці такі програми зазвичай не розвиваються без державної підтримки. Державна підтримка може надаватися шляхом субсидування вартості страхування, компенсації адміністративних витрат, наданням перестрахування катастрофічних ризиків державою і т.д. [5].

Позитивним прикладом державної підтримки є розробка єдиних умов страхування врожаю озимих зернових від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, умов страхування посівів і майбутнього врожаю, стандартних страхових тарифів, форми стандартного договору страхування, акту огляду посівів озимих, інструкції щодо заповнення такого акту. Страхові тарифи будуть однаковими для всіх ділянок з посівами застрахованої культури в межах одного регіону.

З 2012 року в Україні діє Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який передбачає надання сільськогосподарському товаровиробнику з Державного бюджету коштів у вигляді субсидій для оплати частини страхового платежу (страхової премії), нарахованого за договором страхування в порядку, встановленому цим законом [3].

При цьому страховка повинна забезпечити підтримку стабільності фінансового становища і кредитоспроможності товаровиробників у разі загибелі, знищення, втрати або пошкодження застрахованого майна внаслідок будь-яких несприятливих подій.

Таким чином, державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції є досить обмеженою вже умовами законодавства, оскільки не передбачає субсидій сільськогосподарським товаровиробникам, які не є юридичними особами. Відповідно, за межами страхування і його державної підтримки відповідно до закону виявляється практично вся продукція тваринництва, а в рослинництві картопля, овочі та інші культури, які виробляються індивідуальними господарствами. І зміни, які були прийняті не змінили ситуації по відношенню товаровиробників [2].

Нині можна виділити кілька основних проблем, які стримують розвиток страхування та його використання в системі ризик менеджменту сільськогосподарських товаровиробників:

• недосконалість законодавства в сфері агрострахування та відсутність державної підтримки;

• висока вартість такої страхової послуги для сільськогосподарських товаровиробників;

• відсутність страхових інструментів для системи перерозподілу ризиків і покриття великомасштабних збитків, що призводить до високої ймовірності невиплати страхових платежів постраждалим сільгоспвиробникам і банкрутства окремих страхових компаній у разі виникнення збитків;

• низька страхова культура страхувальників;

• недостатній рівень кваліфікації працівників страхових компаній;

• недовіра потенційних страхувальників до страхових компаній;

• відсутність доступної і прозорої інформації про діяльність страхових компаній, що здійснюють страхову діяльність в аграрній сфері;

• відсутність єдиної системи незалежної експертизи завданих збитків і порядку відшкодування збитків за договорами страхування, забезпечених державною підтримкою;

• існування різних «сірих» схем, що застосовуються в агрострахуванні з метою отримання коштів державної підтримки без реального страхування сільськогосподарських ризиків.

Для вирішення виявлених проблем розвитку страхування в Україні та активізації його використання в системі ризикменеджменту сільськогосподарських товаровиробників, на наш погляд, необхідно проводити комплекс заходів, спрямованих на:

• вдосконалення законодавства, спрямованого на регулювання страхових відносин і надання державної підтримки агрострахування у вигляді субсидій;

• фінансове наповнення державної підтримки і спрощення її адміністрування через перерахування державою певної суми на спеціальні рахунки страховиків, а останні зобов'язані створювати спеціалізовані резерви під ризики страхування сільськогосподарської продукції;

• підготовку спеціалізованих страхових кадрів для обслуговування аграрної галузі, в тому числі, на базі аграрних вузів країни;

• популяризацію агрострахування як основного методу захисту від аграрних ризиків;

• розробку страхових продуктів, що забезпечують захист індивідуальних товаровиробників;

• методичне та нормативне забезпечення впровадження методів взаємного страхування, в тому числі на основі кооперації.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, сільське господарство є сферою виробництва, яка вирізняється високим ступенем ризиків, що зумовлює необхідність функціонування ефективної системи ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників.

У загальному під системою ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників розуміємо сукупність взаємопов'язаних елементів, що перебувають у взаємодії задля ефективного управління ризиками.

При деталізованому підході систему ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників можна розглядати двояко: по-перше, як набір методів та інструментів, які застосовують суб'єкти ризик-менеджменту щодо певного об'єкта, базуючись на визначених принципах задля досягнення встановленої мети; по-друге, як сукупність двох підсистем, а саме підсистеми, яка управляє, та підсистеми, якою управляють, тобто об'єкта та суб'єкта управління.

Наведено авторське наочне представлення системи ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників, що відображає основні її елементи: мету, суб'єкт і його функції, об'єкт і його функції, ресурси, методи та інструменти. Встановлено, що дієвим та перспективним інструментом в системі ризик-менеджменту може бути страхування сільськогосподарських товаровиробників.

Страхування як елемент системи ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників в Україні ще знаходиться на початковому рівні свого розвитку і має ряд системних проблем, які потребують вирішення для виходу на нові якісні рівні, зокрема таких, як недосконалість законодавства в сфері агрострахування та відсутність державної підтримки, висока вартість такої страхової послуги для сільськогосподарських товаровиробників, низька страхова культура страхувальників, недостатній рівень кваліфікації працівників страхових компаній, недовіра потенційних страхувальників до страхових компаній тощо. Запропоновано шляхи покращення розвитку страхування в системі ризик-менеджменту сільськогосподарських товаровиробників.

ризик менеджмент сільськогосподарський страхування

Список літератури

1. Агибалов А.В. Индексное страхование урожайности сельскохозяйственных культур /А.В. Агибалов, О.А. Образцова //Вестник Воронежского государственного аграрного университета. 2013.Вып. 2 (37). С.305-312.

2. Глотова И. И., Томилина Е. П. Проблемы развития сельскохозяйственного страхования с государственной поддержкой: сб. научи, трудов по матеріалам межд. науч.-практ. конф. 2012. Т. 30. № 4.

3. Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» від 09.02.2012 № 4391-УІ.

4. Закон України «Про внесення змін до Закону України Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

5. Навроцький С. А. Концепція розвитку страхової системи сільського господарства підтримкою в Україні [Електронний ресурс] / С. А. Навроцький // Економіка АПК. 2011. № 2 С. 102.

6. Портал про сільськогосподарське страхування.

7. Приказюк Н.В. Теоретичне упорядкування методів та інструментів фінансового ризик-менеджменту страхових компаній [Текст] / Н.В. Приказюк, Л.О. Білокінь // Економічний аналіз: зб.наук. праць / Тернопільський національний економічний університет Тернопіль, 2017. Том 27. №1.-С. 139-149

8. Рейтинг страхових компаній [Електронний ресурс]

9. Рослинництво України 2017. Статистичний збірник. Державна служба статистики України. Київ, 2017. 180 с.

10. Ринок Агрострахування України в 2017 р. Аналітичне дослідження

11. Сахно О. В. Агрострахування як інструмент управління ризиками в агропромисловому комплексі України / О.В. Сахно/Агросвіт.2010.№ 10-С.12-15.

12. Сокол С. В. Змішане страхування сільськогосподарських ризиків: держава та аграрний страховий пул / С. В. Сокол // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. -- 2014. -- № 40. С. 260-265.

13. Фисун І. Зарубіжний досвід страхування аграрних ризиків та доцільність його застосування в Україні /1. Фисун

References

1. Ahybalov, A.V. (2013). Index insurance of crop yields. Vestnyk Voronezhskoho hosudarstvennoho ahrarnoho unyversyteta. Iss. 2 (37), 305-312 (in Russian).

2. Hlotova, Y. Y., Tomylyna E. P. (2012). Problems of development of agricultural insurance with state support [The collection of scientific papers on the materials of the international scientific-practical conference], Vol. 30, no. 4 (in R.).

3. ZakonUkrainy (2012). Pro osoblyvosti strakhuvannia silskohospodarskoi produktsii z derzhavnoiu pidtrymkoiu no. 4391-VI.

4. ZakonUkrainy (2017). Pro vnesennia zmin do Zakonu Ukrainy Pro osoblyvosti strakhuvannia silskohospodarskoi produktsii z derzhavnoiu pidtrymkoiu.

5. Navrotskyi, S. A. (2011). Kontseptsiia rozvytku strakhovoi systemy silskohohospodarstva pidtrymkoiu v Ukraini. Ekonomika APK. No. 2.

6. Portal pro silskohospodarske strakhuvannia.

7. Prykaziuk, N.V. (2017). Teoretychne uporiadkuvannia metodiv ta instrumentiv finansovo horyzyk-menedzhmentu strakhovykh kompanii. Ekonomichnyi analiz.Ternopilskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet, Ternopil. Vol. 27, No.l, 139-149(in Ukrainian).

8. Reitynh strakhovykh kompanii.

9. Roslynnytstvo Ukrainy. (2017). Statystychnyi zbirnyk. Derzhavna sluzh bastatystyky Ukrainy, Kyiv (in Ukrainian).

10. Rynok Ahrostrakhuvannia Ukrainy. (2017). Analitychne doslidzhennia.

Размещено на Allbest.ru