Синергетичний ефект у поєднанні діяльності банківського сектору та соціально-економічного розвитку країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Синергетичний ефект у поєднанні діяльності банківського сектору та соціально-економічного розвитку країни

Г.О. Кришталь

У статті розглянуто трактування різних науковців поняття «синергія» та з'ясовано, що в основі даного терміну закладений системний підхід. Розглянуто дію синергетичного ефекту, спрямовану на якісні зміни всієї системи, зміни умов, структури й механізму взаємодії її елементів, у результаті яких відбувається зростання кількісних показників функціонування системи. Доведено, що об'єктом дослідження синергетики є кооперативний ефект, що виникає у відкритих самоорганізованих системах і супроводжується утворенням якісно нових часових, просторових та функціональних структур. Охарактеризовано компоненти методології синергії державного регулювання діяльності банківського сектора та соціально-економічного розвитку країни, а саме: одночасний облік інтересів взаємодіючих суб'єктів з метою їх гармонізації, взаємний вплив суб'єктів державного регулювання діяльності банківського сектора та соціально- економічного розвитку на стан і можливості розвитку один одного, що дозволило розглянути синергію банківського сектора та соціально-економічного розвитку як динамічного процесу, який включає в себе набір елементів методологічного базису дослідження.

Запропоновано розглядати синергетичний ефект діяльності банківського сектору, як взаємодоповнюючу дію активів двох чи кількох банків, сукупний результат діяльності яких значно перевищує суму результатів діяльності окремих банків. З'ясовано, що передумови синергетичної теорії для консолідації банків відповідають потребам раціоналізації банківського сектору, проте принцип економії на масштабах не можна поширювати на всі види діяльності банків, оскільки деякі банківські послуги і продукти неможливо проаналізувати з точки зору рівня витратності. Важливою умовою успішного проведення злиття банків в Україні має бути вдосконалення корпоративного законодавства і нормативної бази щодо регламентації таких процесів. Доведено, що синергетичний ефект діяльності банківського сектору прямо та опосередковано впливає на соціально-економічний розвиток країни.

Ключові слова: державний регулятор, банківський сектор, методологія, синергія, соціально-економічний розвиток.

The article explores interpretation of the concept of «synergy» by different scientists and presents a systematic approach based on this term. The effect of synergistic effect is focused on qualitative changes of the whole system, changes of conditions, structure and mechanism of interaction of its elements, resulting in increase of quantitative indicators of system functioning. It has been proved that the object of synergetic research is the cooperative effect, occurring in open self-organized systems and is accompanied by the qualitatively new temporal, spatial and functional structures formation. The components of the synergy of state regulation of banking sector activity and socio-economic development of the country have been characterized, namely: simultaneous consideration of interests of interacting entities for their harmonization, mutual influence of subjects of state regulation of banking sector activity and socio-economic development on the state and opportunities development of each other, allowing to consider the synergy of the banking sector and socio-economic development as a dynamic process that includes a set of elements methodological basis of the study.

It has been suggested to consider the synergistic effect of banking sector activity as a complementary effect of assets of two or more banks whose aggregate operating result is much greater than the sum of individual banks performance. It has been found that the prerequisites of synergistic theory for bank consolidation are in line with the needs of the rationalization of the banking sector, but the principle of economies of scale cannot be extended to all types of banking activities, since some banking services and products cannot be analyzed in terms of cost. An important condition for a successful merger of banks in Ukraine should be the improvement of corporate legislation and the regulatory framework for regulating such processes. It has been proved that the synergistic effect of the banking sector activity directly and indirectly influences the socio-economic development of the country.

Keywords: state regulator, banking sector, methodology, synergy, socio-economic development.

Вступ

Практичне виявлення синергетичного ефекту в результаті взаємодії елементів (підсистем) системи відбувається у формі виникнення нових властивостей, функцій або механізмів функціонування новоствореної об'єднаної структури. Саме тому поява нових властивостей і якостей дає змогу досягти значно більшого ефекту від спільної дії підсистем, ніж просто механічна сума результатів їхньої незалежної роботи. Вивчення синергії в якості філософської категорії зумовило її сприйняття багатьма авторами, як процесу, динамічна зміна стану якого (або рух його складових елементів) визначає його внутрішню цілісність і стимулює загальний розвиток (причина існування системи може стати власним її наслідком).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В умовах сьогодення існує значний науковий доробок таких вчених у сфері державного регулювання та банківської справи, як Адамовська В. С., Дідківська Л. І., Головко Л. С., Міненко В. Л., Чугунов І.Я., Павелко А.В. Враховуючи значимість існуючих наукових розробок вчених з різних аспектів функціонування системи державного регулювання банківського сектору, варто відзначити, що наразі практично відсутні дослідження щодо синергії державного регулювання діяльності банківського сектора та соціально-економічного розвитку країни.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Недостатньо розробленими залишаються питання взаємодії «банківський сектор -- державний регулятор», «банківський сектор -- соціально-економічний розвиток» та впливу державного регулювання діяльності банківського сектора на соціально-економічний розвиток країни, як в теоретичному, так і методично-практичному аспектах.

Мета статті полягає у визначенні синергії державного регулювання діяльності банківського сектора та соціально-економічного розвитку країни.

синергетичний банківський

Виклад основного матеріалу дослідження

У енциклопедичному словнику синергія розкривається, як «філософська категорія, що відображає процеси впливу об'єктів один на одного, їх взаємну обумовленість і найбільш загальну і універсальну форму розвитку і зміни їх стану, а також породження одним об'єктом іншого». Ефект синергетичний -- ефект примноження результату функціонування системи, що перевищує суму результатів функціонування її окремих складових. Використовується в державному управління при визначенні основних завдань управління, прийнятті управлінських рішень, що забезпечує примноження результату [1].

Дія синергетичного ефекту, насамперед, спрямована на якісні зміни всієї системи, зміни умов, структури й механізму взаємодії її елементів, у результаті яких відбувається зростання кількісних показників функціонування системи [2]. Як випливає з вищевикладеного, об'єктом дослідження синергетики є кооперативний ефект, що виникає у відкритих самоорганізованих системах і супроводжується утворенням якісно нових часових, просторових та функціональних структур.

Для системи, в межах якої відбувається синергетична взаємодія підсистем, ефект виражається у зростанні ефективності функціонування та появі додаткових особливостей, які були не властиві аналогічним неінтегрованим системам. Узагальнюючи короткий огляд праць науковців із синергетики, яку вони розглядають, як теорію самоорганізації нелінійних систем, можемо визначити певні особливості виникнення й виявлення синергетичного ефекту, зокрема:

- синергетичний ефект спостерігається лише у складних системах, які не перебувають у системі стійкої рівноваги;

- для виникнення синергетичного ефекту необхідна кооперативна взаємодія багатьох елементів системи, що потребує витрат ресурсів, тому ймовірність виникнення синергії буде вищою саме у великих системах;

- поява синергетичного ефекту можлива лише у системах, які самоорганізуються, тобто, які здатні до встановлення узгодженої внутрішньої взаємодії без зовнішнього керівного впливу;

- для виникнення синергії необхідними є: тісна взаємодія між елементами системи, об'єднувальні фактори їхньої успішної взаємодії, наявність унікальних властивостей і функцій, поєднання яких розширює можливості елементів системи.

Наведені вище точки зору дозволяють зробити висновок, що синергія виступає, як об'єктивна і універсальна форма руху і саморозвитку, що визначає формування, функціонування та структурну організацію будь-якої системи. Наше уявлення про «синергію», як про систему, базується на її трактуванні, як певної абстракції, що відображає комплекс процесів, явищ і зв'язків, що виникають між суб'єктами і існуючих незалежно від спостерігача. Розвиток проявляється в процесі синергії елементів, який слід охарактеризувати, як системний процес, що пояснюється особливостями і неоднорідністю взаємодіючих елементів, функціями суб'єктів взаємин, їх інтересами, регламентом функціонування і регулювання, ролі і місця в економіці [3; 5].

Одночасно, кожен із суб'єктів синергії виступає самостійною підсистемою, яка має характерні риси (властивостями). Відповідно, методологія синергії державного регулювання діяльності банківського сектора та соціально-економічного розвитку є вченням про організацію виду управлінської діяльності, представленням його, як цілісної системи з чітко визначеною логічною структурою, методичним інструментарієм і описом конкретних процесів реалізації на практиці.

Охарактеризуємо більш детально компоненти методології синергії державного регулювання діяльності банківського сектора та соціально-економічного розвитку країни. Аналіз і узагальнення сформованих в науковій літературі і експертному співтоваристві думок щодо взаємодії державного регулювання діяльності банківського сектора та соціально-економічного розвитку, на жаль, свідчать, що єдності уявлень з ключових питань складної системи взаємовідносин між банками, соціумом і суб'єктами виробничої сфери до цих пір не склалося.

В першу чергу, це вимагає звернення до змісту таких фундаментальних понять, як: синергія, банківський сектор, соціально-економічний розвиток, які є базисом формування концептуальних підходів розвитку взаємодії та впливу державного регулювання діяльності банківського сектора та соціально-економічного розвитку країни.

Наразі в економічній теорії і практиці все частіше піднімаються питання про взаємозв'язок банківського сектору та соціально-економічного розвитку на макро- рівні, про посилення асиметрії в їх відносинах, а також про необхідність їх зближення з точки зору досягнення позитивних макроекономічних ефектів. Пропонуємо більш детально розглянути зміст поняття «синергія банківського сектора та соціально-економічного розвитку» з урахуванням сучасних умов, що роблять істотний вплив на даний процес, обґрунтування відповідності механізму взаємодії потребам забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, а також розкриття його змісту через дослідження сукупності однорідних елементів.

У зв'язку з цим ключовими компонентами, що визначають зміст поняття, на наш погляд, повинні стати: одночасний облік інтересів взаємодіючих суб'єктів з метою їх гармонізації, взаємний вплив суб'єктів державного регулювання діяльності банківського сектора та соціально-економічного розвитку на стан і можливості розвитку один одного [4; 6]. Це дозволяє нам розглянути синергію банківського сектора та соціально-економічного розвитку, як динамічного процесу, що включає в себе набір елементів методологічного базису нашого дослідження.

Елементами системного процесу синергії банківського сектора та соціально-економічного розвитку країни виступають: суб'єкти відносин, в ролі яких виступають банки, підприємства та соціум, їх діяльність та взаємодія, функції; принципи, що представляють собою фундаментальні основи формування, підтримки та розвитку процесу синергії; механізм, що визначається, як організаційно-економічний устрій системи і процесу синергії; форми, генезис яких визначається еволюцією умов синергії під впливом сформованих формальних та неформальних інститутів і чинників; ефекти, як результати процесу синергії на мікро, мезо- і макрорівнях економіки.

Беручи до уваги актуальність застосування динамічного та комунікаційного аспекту, суть яких полягає в більш жорсткому регулюванню в роки соціально-економічного зростання і, навпаки, пом'якшення вимог в кризові роки, вважаємо за доцільне розглядати даний підхід не з позиції посилення і ослаблення регулятивних норм, а з точки зору впливу регулятора на рівень ділової та інноваційної активності банківського сектору в забезпеченні соціально-економічного розвитку [9]. У зв'язку з цим, виходячи з особливостей поведінки суб'єктів банківського сектору та соціально- економічного розвитку на різних стадіях економічного циклу, НБУ на основі інструментів регулювання повинен стимулювати одночасну генерацію інноваційних технологій в банківському секторі в періоди соціально-економічного зростання з метою формування надійної основи їх функціонування в роки кризи. Джерелами фінансової синергії можуть бути: переваги в оподаткуванні, нові можливості залучення ресурсів та ін. Об'єднання компаній із замороженими грошовими ресурсами й обмеженими проектними можливостями і компаній з високодохідними проектами, але обмеженими грошовими ресурсами може призвести до формування переваг у формі зростання вартості об'єднаної структури.

Звичайно, що за певних обставин будь-яка компанія чи банк можуть опинитися в умовах загрози банкрутства, але якщо об'єднання двох компаній (банків) відбувається до настання фінансових проблем, то грошові потоки платоспроможної компанії (банку), які перевищують її потреби з обслуговування власних боргів, можуть пом'якшити падіння грошових потоків іншої компанії (банку). Отже, компенсуючих доходів виявиться достатньо, щоб не допустити банкрутства об'єднаної корпорації чи банку. Саме у цьому й виявляється взаємне страхування боргу при злитті чи поглинанні підприємств (такий ефект не створює ніякої доданої вартості, а лише перерозподіляє вигоди між учасниками злиття чи поглинання [7; 8].

Таким чином, фінансовою синергією є вплив злиття чи поглинання компаній (банків) на процес залучення капіталу поглинаючою компанією, тому в межах існування фінансової синергії в об'єднаних структурах необхідно зменшувати витрати на капітал. Варто зауважити, що питання реально існуючої фінансової синергії у корпоративних фінансах залишається суперечливим і потребує додаткових, детальних наукових досліджень.

Варто зазначити, що процедура злиття банків вимагає дотримання вимог законодавчих норм і є неоднозначною, оскільки результатом має бути створення нового банку й отримання ним ліцензії на здійснення банківської діяльності. Слід враховувати також високу ймовірність виникнення психологічних труднощів, зумовлених конфліктами інтересів топ-менеджерів і власників банків, їхньою боротьбою за право управляти бізнесом, за власну частку в новому банку. Крім адміністративно-правових проблем, існують певні технічні питання, пов'язані з досягненням згоди між управлінськими підрозділами банків -- учасників злиття, насамперед, щодо взаємовідносин з клієнтами у системі управління ризиками, ведення бухгалтерського обліку та здійснення внутрішнього контролю.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, можемо стверджувати, що синергетика -- це вчення про взаємодію, кооперацію, співпрацю та нелінійний синтез простих елементів у складному цілому; за суттю -- це теорія самоорганізації складних, нелінійних систем. Щодо банківського сектору синергетичний ефект слід розглядати, як взаємодоповнюючу дію активів двох чи кількох банків, сукупний результат діяльності яких значно перевищує суму результатів діяльності окремих банків. На нашу думку, важливою умовою успішного проведення злиття банків в Україні має бути вдосконалення корпоративного законодавства і нормативної бази щодо регламентації таких процесів. Доведено вплив синергетичного ефекту діяльності банківського сектору на соціально-економічний розвиток країни в частині: фінансовою синергією є вплив злиття чи поглинання компаній (банків) на процес залучення капіталу поглинаючою компанією, тому в межах існування фінансової синергії в об'єднаних структурах необхідно зменшувати витрати на капітал.

Література

1. Адамовська В.С. Механізм державного регулювання економіки та вибір напряму економічної політики в сучасних умовах господарювання. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2017. № 4. С. 112-114;

2. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. К: Знання-Прес. 2008. С. 205-208;

3. Міненко В.Л. Теоретико-методологічні засади узгодження взаємодії механізмів державного регулювання і саморегулювання ринку праці. Теорія та практика державного управління. 2013. Вип. 3 (42). С. 87-96;

4. Мочерний С.В. Економічна теорія. Київ: ВЦ «Академія». 2009. С. 312-326;

5. Чугунов І.Я, Павелко А.В., Канева Т.В. Державне фінансове регулювання економічних перетворень. [Монографія]. К: Київський національний торговельно-економічний університет. 2015. 376 с.;

6. Deidda L. Non-linearity between Finance and Growth. Economics Letters. 2005. V.74. N. 3. P. 339-345;

7. Osborne D. Reinventing government: how the entrepreneurial spirit is transforming the public sector. Reading, Mass. Addison-Wesley Pub. 1992. 405 p.; 8. O'Toole L. The Implications for Democracy in a Networked Bureaucratic World. Journal of Public Administration Research and Theory. 1997. Vol. 7. P. 443-459; 9. Rioja F. Does One Size Fit All: a Reexamination of the Finance and Growth relationship. Journal of Development Economics. 2014. V.74. №2. P. 429 -447.

1. Adamovskaya V.S. The mechanism of state regulation of the economy and the choice of direction of economic policy in modern conditions of management. Public Administration: Improvement and Development. 2017. № 4. P.112-114;

2. Didkivska L.I., Golovko L.S. State regulation of the economy. K: Knowledge-Press. 2008. P. 205-208;

3. Minenko V.L. Theoretical and methodological principles of harmonization of interaction of mechanisms of state regulation and self-regulation of the labor market. Theory and Practice of Public Administration, 2013. Vol. 3 (42). P. 87-96;

4. Mocherniy S.V. Economic theory. K: Academy of Sciences, 2009. P. 312-326;

5. Chugunov I.Y., Pavelko A.V., Kaneva T.V. State financial regulation of economic transformations // Monography. Kiev: Kyiv National University of Trade and Economic. 2015. 376 p.;

6. Deidda L. Non-linearity between Finance and Growth. Economics Letters. 2005. V.74. N. 3. P. 339-345;

7. Osborne D. Reinventing government: how the entrepreneurial spirit is transforming the public sector. Reading, Mass. Addison-Wesley Pub. 1992. 405 p.;

8. O'Toole L. The Implications for Democracy in a Networked Bureaucratic World. Journal of Public Administration Research and Theory. 1997. Vol. 7. P. 443-459;

9. Rioja F. Does One Size Fit All: a Reexamination of the Finance and Growth relationship. Journal of Development Economics. 2014. V.74. №2. P. 429 -447.

Размещено на Allbest.ru