Проблеми інтеграції банків та небанківських фінансових посередників в умовах створення ефективної моделі фінансового ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

202

Проблеми інтеграції банків та небанківських фінансових посередників в умовах створення ефективної моделі фінансового ринку

Конарівська О.Б.

Розглянуто ефективні форми взаємодії банків і небанківських фінансових посередників. Визначені проблеми регулювання діяльності небанківських фінансових посередників та запропоновані заходи щодо оптимізації і врегулювання інтеграційних процесів у сфері фінансових послуг.

Фінансова система України в умовах інтеграції у Світову економіку зазнає значних трансформацій, що зумовлює необхідність детального розгляду питань, пов'язаних з формуванням її ефективної моделі. Значний вплив на подальший розвиток фінансової системи в Україні мають небанківські фінансові посередники. Посилення їх ролі спостерігається починаючи з сімдесятих років минулого століття в усьому світі [4, С. 28].

На необхідність посилення конкурентних переваг вітчизняних учасників фінансових ринків в умовах активізації процесів інтернаціоналізації і глобалізації останніх вказують Л. Альошина та Л. Петик [3, С. 106-109].

Питанням розвитку інтеграційних процесів банків та небанківських фінансових посередників приділяли увагу П.Буряк, Я.Бродякін, А.Лукінов, Н.Ткаченко, К.Черкашина, К.Турбіна, В.Фурман та інші. Вони розглядають ефективні форми взаємодії банків і страхових організацій, заснованих на інтеграційних стратегіях їхнього розвитку.

Важливим є визначення перспектив такої взаємодії на підставі знань і даних про кон'юнктуру ринку банківських та страхових послуг. Тому головною управлінською ідеєю, що заслуговує на особливу увагу менеджерів банків і страхових організацій, має стати, на наш погляд, розробка й реалізація їхньої взаємоузгодженої стратегії як комплексу заходів щодо зміцнення життєздатності та конкурентоспроможності цих фінансових інститутів. Особливо актуальна ця проблема з огляду на наявність загальних та специфічних функцій банків і страхових організацій, які можуть слугувати економічною основою як їхньої спільної діяльності й співробітництва, так і конкуренції.

Складність регулювання діяльності небанківських фінансових посередників визначається такими обставинами:

- система небанківських фінансових посередників розгалужена за напрямками мобілізації фінансових ресурсів та за видами діяльності, що ускладнює розробку єдиних нормативів для контролю та аналізу;

- відбувається зростання кількості послуг, що надаються небанківськими фінансовими посередниками;

- має місце диверсифікація діяльності банківських установ, які створюють страхові, лізингові, інвестиційні компанії, що посилює їх взаємозалежність і одночасно зумовлює конкурентну боротьбу на ринку банківських послуг.

Розглянемо ситуацію, яка склалась на ринку небанківських фінансових посередників. Наприкінці вересня 2006 року вступила в силу Постанова НБУ № 337, згідно якої «Укрпошті» дозволяється надавати послуги готівкового обміну валют. «Укрпошта» стала першою небанківською структурою, яка отримала право на операції, пов'язані з обміном валют. У цьому ж місяці між НБУ та «Укрпоштою» був заключний договір про еквайрінг і участь в національній системі масових електронних платежів (НСМЕП). Згідно з умовами договору, на «Укрпошту» покладаються завдання забезпечення доступу населення до НСМЕП через мережу поштових відділень. НБУ видав у травні 2006 року постанову № 171, в якій окремим пунктом до списку небанківських фінансових установ (НФУ) було внесене державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» (табл. 1).

Таблиця 1

Зростання послуг «Укрпошти» на фінансовому ринку

На сьогоднішній день генеральна ліцензія дозволяє «Укрпошті» «відкривати і вести поточні рахунки клієнтів і банків - кореспондентів, розміщувати залучені кошти від свого імені і на власний ризик, а також вести діяльність по наданню будь-яких фінансових послуг, які передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб» [5, С. 10.]. Нові вимоги передбачають, що для отримання ліцензії на вищезгадані операції розмір капіталу небанківської фінансової установи (зокрема "Укрпошти") повинен становити як мінімум 1 млн. євро (в еквіваленті); для здійснення операцій з торгівлі цінними паперами й обміну валют -- не менше 0,2 млн. євро; для здійснення інших операцій -- не менше 0,5 млн. євро [1].

У табл. 2 представлено передумови розвитку національного поштового оператора.

Таблиця 2

Передумови розвитку національного поштового оператора

Одним із шляхів оптимізації фінансової системи України у світлі вищевказаних тенденцій може бути об'єднання банківської і парабанківської системи в єдиному правовому та нормативному полі. Для банківських установ це буде означати вихід з жорстко регламентованої сфери банківської діяльності, що заважає розвитку.

Про інтенсифікацію процесів концентрації капіталу в банківському секторі свідчить те, що у США з початку 90-х років кількість комерційних банків скоротилась майже на третину, при одночасному зростанні активів. У Великобританії, Угорщині, Кореї, скандинавських країнах, відбуваються процеси об'єднання підходів до регулювання ринку банківських установ та небанківських фінансових посередників.

Міжнародний досвід свідчить, що в більшості розвинених країн пошту обслуговують спеціальні поштові банки, які інколи входять до її складу [5, С. 10]. Але, наприклад, у Казахстані після злиття «Сбербанку» та пошти через деякий час поштові послуги надаватись перестали, фактично виник новий банк, який використав відділення зв'язку для створення своїх відділень.

Зі схеми, представленої на рисунку, видно, що існує зацікавленість клієнтів фінансового ринку у розвитку як банків, так і небанківських фінансових посередників. Національний банк України, у свою чергу, зацікавлений у збільшенні свого впливу на всіх учасників фінансового ринку через встановлення певних вимог і нормативів. Комерційні банки не зацікавлені у появі конкурентів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

202

Рис.1.Учасники фінансового ринку та їх інтереси.

небанківський фінансовий посередник

Експерти вважають, що не виключено, що вже у найближчі 2-3 роки «Укрпошта» перетвориться у поштово-ощадний банк, який зможе конкурувати з вітчизняними фінансовими інститутами. Законодавчі документи створюють для розвитку даного оператора більш м'які умови. Ця тенденція не повинна посилюватись, адже сприяння розвитку небанківських фінансових установ не повинно відбуватись шляхом пригнічення вже працюючих в даній сфері фінансових інститутів. Згідно з Постановою НБУ № 337, НБУ має право встановлювати для нового оператора граничні розміри маржі за операціями з готівковою валютою. Тобто, Укрпошта може стати мережею продажі валюти по більш низьким цінам, ніж в банках. Одночасно виникають нові можливості для співпраці, наприклад Укрпошта та Дельта Банк підписали угоду про надання кредитів через відділення поштового зв'язку. З 1 серпня 2006 року такі кредити надають 50 поштових відділень міста Київ. Загальна їх сума на початок вересня 2006 року становила більше 1 млн грн. Одночасно Ощадбанк лобіює ідею об'єднання з Укрпоштою зі створенням холдингу і залучає для цього експертів.

Процеси розширення вільної конкуренції, стабілізації економіки, поступової лібералізації фінансового ринку, що відбуваються на сучасному етапі розвитку економіки України, надають додаткові можливості для виявлення причин підвищеного взаємного інтересу між вітчизняними страховими компаніями і банками, потребуючи подальших досліджень у напрямі активізації інтеграційних процесів у цій сфері.

Відомо, що формування національного страхового ринку та банківської системи України відбувалося у тісному взаємозв'язку, що підтверджується як практично одночасним виникненням досліджуваних фінансових інститутів, так і їхнім паралельним становленням. Основою їхнього подальшого взаємного розвитку є наявність спільних функцій та значної клієнтури, яка одночасно потребує фінансових послуг, що надаються обома сторонами. Не протиставляючи банківські послуги й послуги небанківських фінансових посередників, а доповнюючи їх, співпраця страхових і банківських структур сприятиме розширенню клієнтської бази та обміну клієнтами, що отримуватимуть повний спектр фінансових послуг, підвищенню конкурентоспроможності і зростанню інвестиційного потенціалу учасників інтеграції. При цьому не обов'язкові взаємні вкладення у капітал -- основою інтеграції можуть бути лише партнерські стосунки.

Отже, взаємовигідні стосунки страхових організацій і банків ґрунтуються на спільності їх інтересів при здійсненні своєї діяльності й можуть сприяти створенню спільних фінансових продуктів.

Партнерські відносини банків і небанківських фінансових посередників виникають за наявності численної клієнтури з обох сторін, коли відбувається обмін клієнтами, просування небанківських фінансових посередників і банківських продуктів за допомогою партнерів, а також, коли зазначені установи виступають взаємними гарантами за фінансовими зобов'язаннями своїх партнерів. Ефект співпраці за такої форми відносин зростає при використанні мережі філій банків і небанківських фінансових посередників, адже загальним принципом організації банківської й небанківської справи є принцип територіальності, тобто необхідності організації бізнесу на значній території за допомогою відкриття філій та представництв. Спільне використання матеріальної бази й кадрових ресурсів партнерів дає змогу, з одного боку, розширити клієнтську базу, а з іншого, скоротити витрати банків і небанківських фінансових посередників на розвиток мережі філій та представництв, а відтак -- підвищити ефективність банківської діяльності та діяльності небанківських фінансових посередників.

Інтеграція передбачає ще тісніше співробітництво банків і небанківських фінансових посередників та виявляється як через створення спільних фінансових продуктів і надання спільними зусиллями різноманітних видів послуг, так і через влаштування так званих фінансових супермаркетів і банкострахових груп.

Висновки. У світлі вищезазначених тенденцій, для оптимізації і врегулювання інтеграційних процесів у сфері фінансових послуг вважаємо необхідним:

вдосконалити діяльність регулятивних органів банківської системи та небанківських фінансових посередників на основі їх гармонізації;

розпочати запровадження спільних стандартів діяльності небанківських фінансових посередників і банків;

забезпечити прозорість цін на фінансові послуги небанківських фінансових посередників і банків України.

Впровадження запропонованих заходів дозволить зменшити ризики втрат від конкурентної боротьби учасників сфери фінансових послуг, забезпечить однакові підходи до контролю і формування стандартів, зменшить необхідність переливання капіталу у структурі фінансового ринку, сприятиме здоровій конкуренції, збільшить прозорість діяльності всіх фінансових операторів та зменшить потребу лобіювання законів для небанківських фінансових посередників чи банківських установ що дозволить створити ефективну модель фінансового ринку.

Література

1. Постанова «Про затвердження положення про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валових операцій» від 09.08.2002, № 297 із змінами та доповненнями, внесеними згідно з Постановами Національного банку від 05.05.2006 р., № 171.

2. Постанова НБУ від 05.05.2006 р. №171 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку".

3. Альошина Л.Є., Петик Л.О. Активізація інтеграційних процесів у взаємовідносинах банків і страхових організацій. // Фінанси України. - 2006. - № 6. - С. 106-109.

4. Науменкова С., Міщенко С. Особливості формування сучасної моделі фінансової системи // Вісник НБУ. -2006. -№11. - С.28.

5. Святенко А. «Укрпочта» хочет стать банком // Зеркало недели № 47, 9 декабря 2006 г. - С. 10.

6. http: // dfp. gov. ua - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

7. Версаль Н.І. Фінансове посередництво в Україні: теоретичні та практичні аспекти. // Фінанси України. - 2005. - № 9. - С. 99-100.

Размещено на Allbest.ru