Форми і види кредиту: теоретичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Форми і види кредиту: теоретичний аспект

Немкович О.Б.

Анотації

В статті розглянуто проблеми класифікації кредиту та запропоновано підходи щодо її побудови та впорядкованості.

The problems of credit classification and approaches to its construction and regulation are considered in the article.

Вступ

Теоретичні засади сучасної системи кредитування формувалися впродовж багатьох століть. Разом з тим, удосконалення кредитних відносин, зумовлене розвитком суспільства, зміною умов господарювання вимагає періодичного повернення науки до їх переосмислення. При цьому особливої актуальності набувають питання класифікації кредиту, яка дозволяє досягти необхідної структурно-логічної впорядкованості, виробити методологію наукових досліджень, побудувати навчальний процес.

Аналіз останніх досліджень. Основні погляди щодо класифікації кредиту знайшли відображення в працях М.І. Савлука, В.Д. Лагутіна, Р.І. Тиркало, А.М. Мороза, А.О. Афанасьєва, О.П. Павлишин, В.Б. Ісмаілова, С.М. Лепех, В.С. Пашковського, Є.В. Вітковської та ін. Водночас дослідження свідчать, що в науковій теорії і практиці не сформований єдиний підхід до проблеми класифікації кредиту, адекватний сучасному стану розвитку кредитних відносин.

Постановка завдання. В процесі дослідження необхідно дослідити основні підходи щодо побудови класифікації кредиту; обґрунтувати виділення форм кредиту; висвітлити основні логічні правила поділу кредиту на види; визначити найістотніші ознаки, за якими здійснюється класифікація кредиту.

Результати дослідження. Розглядаючи кредит в контексті вирішення питання його класифікації, варто відмітити, що ліберальне трактування форм і видів кредиту вносить певну невизначеність при формуванні уявлення про кредит. Важко не погодитись з думкою Савлука М.І., що нерідко одне й те саме поняття одні автори називають формами кредиту, інші - видами, і навпаки; деякі автори говорять лише про форми кредиту і зовсім не згадують про види [1, 394]. Ця обставина має істотний вплив як на особливості застосування класифікації кредиту, так і на методологічні й організаційні засади самої системи кредитування. Крім того, ми вважаємо, що така невизначеність заважає процесу пізнання при засвоєнні відповідних дисциплін у вищих навчальних закладах, що є досить суттєвим при підготовці майбутніх фахівців.

Аналіз сучасної економічної думки щодо зазначеної проблеми свідчить, що при осмисленні форм і видів кредиту в ці поняття нерідко вкладається різний зміст. Так, наприклад, М.І. Савлук стверджує, що з певною умовністю формою кредиту можна вважати загальний вигляд, якого він може набувати в процесі руху і який не розкриває його внутрішньої сутності та структури. З цієї причини критеріїв для вичленення форм кредиту не може бути багато. В свою чергу видова характеристика застосовується щодо внутрішньої структури кредиту. А оскільки кредит має значну кількість структурних проявів, то може застосовуватися багато критеріїв його класифікації та виділятися багато його видів. Проте всі вони "вписуються" в одну з двох форм кредиту, конкретизуючи їх внутрішній зміст [1, 395].

На думку В.Д. Лагутіна кредит здійснюється у конкретних формах, які виступають способами існування процесу кредитування. При цьому форма кредиту відображає зовнішній прояв та організацію кредитних відносин. За його переконанням у ринковій економіці мають місце різні форми кредиту, кожна з яких має свої різновидності (види). Форма кредиту відрізняється одна від одної суб'єктами та об'єктом позики, джерелом сплати відсотка, конкретним змістом кредитної угоди тощо [2, 25]. Таким чином В.Д. Лагутін, на відміну від М.І. Савлука не лімітує кількість форм кредиту.

Інша позиція полягає в тому, що форма кредиту представлена як економічні відносини між кредитором та позичальником, - суб'єктами кредитної угоди, з приводу зворотного руху позиченої вартості - об'єкта кредиту. В свою чергу види кредиту відображають економіко-правову специфіку організації кредитних відносин [3].

В економічних словниках форма кредиту представлена як спосіб надання кредиту, товарна чи грошова форма кредитування [4, 5, 6, 7].

Як бачимо, економічна думка щодо понять форм і видів кредиту має певні відмінності. кредит позичальник економічний

Спробуємо з'ясувати, чи достатньо обґрунтовані позиції науковців, розглянувши найбільш поширені точки зору щодо виділення форм кредиту.

На думку ряду дослідників існує декілька форм кредиту, а саме: комерційний кредит, банківський кредит, державний кредит, споживчий кредит, іпотечний кредит, лізинговий кредит, міжнародний кредит тощо. Слід зазначити, що ці форми були визначені і в Положенні про кредитування, яке нині втратило свою чинність.

Проте, при характеристиці зазначених форм кредиту спостерігається суперечність, що міститься у їх визначенні. Наприклад, зазначається, що комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних ресурсів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності [2, с. 26]. З вищенаведеної інформації випливає, що комерційна форма кредиту - це товарна форма кредиту.

Теж саме спостерігаємо, у випадку з лізингом, який визначається як кредитні відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. При цьому зазначається, що лізинг є специфічною формою майнового, тобто товарного кредиту [2, с. 110].

Як бачимо, характеризуючи одну форму кредиту, зазначається, що вона здійснюється у іншій формі, тобто існує "форма у формі".

Відслідковується певна неузгодженість і щодо таких двох вищезазначених форм кредиту як банківський та лізинговий кредит. Однією з важливих ознак банківського кредиту є те, що він надається банком. Проте, якщо вважати, що лізинг є досить поширеною банківською операцією, то можна стверджувати, що лізинг - це банківський кредит. З цього випливає, що лізингова форма кредиту є одночасно і банківською формою кредиту.

Очевидно, що таке трактування порушує основні формально-логічні правила поділу понять. На цій підставі можна зробити висновок, що дана класифікація форм кредиту не є досконалою, оскільки не містить диференціації за однією з найбільш істотних ознак, що, в свою чергу, не забезпечує взаємовиключення об'єктів класифікації.

Досить поширеною є концепція, відповідно до якої найбільш загальним проявом кредиту є форма позиченої вартості, в якій вона рухається між кредитором і позичальником. В цьому аспекті дослідники виділяють дві форми кредиту: грошову і товарну [1, 394].

Зазначимо, що у стародавньому світі кредит існував у товарній формі, для якої характерним було те, що об'єктом позики виступали різні матеріальні цінності, наприклад худоба, зерно тощо. Повернення кредиту передбачало отримання кредитором додаткового доходу у вигляді проценту за кредит. При цьому саме слово "процент" переводилось як телятко (у шумерів), або потомство худоби (у стародавніх греків). Тобто товарна форма кредиту передбачала надання кредиту, його повернення і сплату відсотків матеріальними цінностями.

З виникненням товарно-грошових відносин з'явилася нова форма кредиту - грошова.

Проте, на сучасному етапі розвитку кредитних відносин виділення двох форм кредиту: товарної і грошової, на наш погляд, є неактуальним. Для підтвердження даної гіпотези розглянемо комерційний кредит, який здійснюється, так би мовити, у товарній формі. Нагадаємо, що комерційний кредит надається продавцем (виробником) покупцеві (споживачеві) у вигляді відстрочки оплати за продані товари (виконані роботи, надані послуги) [2, с. 26]. По суті, у момент передачі права власності на товар покупцю кредитування не відбувається. Це є звичайним актом реалізації. Кредитні відносини виникають саме тоді, коли продавець погоджується відкласти платіж на певний строк. Фактично продавець дає покупцю у борг гроші, який той платить йому ж (продавцю) за товар. І повертаються кредитору саме гроші, а не товар. І винагорода за відстрочку платежу здійснюється теж у грошовій формі. Таким чином, можна стверджувати, що об'єктом кредитування при комерційному кредиті є вартість у грошовій, а не в товарній формі. Відповідну аналогію можна відслідкувати і на прикладі таких видів кредиту як споживчий кредит, чи лізинговий кредит тощо.

Тобто ми вважаємо, що на сучасному етапі розвитку кредитних відносин вартість, яка кредитується, має грошову природу. Щодо товарної форми кредиту, то на нашу думку, вона є історичною формою кредиту, яка на сьогодні втратила свою актуальність. Це, доречі, підкреслюють і автори, що вивчають юридичний аспект зазначеної проблеми, вважаючи товарну форму кредиту фікцією [8].

Таким чином ми доходимо висновку, що виділення двох форм кредиту: товарної і грошової не відповідає сучасному стану кредитних відносин.

Навіть якщо заперечити зазначеним аргументам щодо надання комерційного кредиту у грошовій, а не в товарній формі, то чи можемо ми говорити про форму кредиту, беручи до уваги лише форму вартості, яка рухається від кредитора до позичальника. На цей рахунок дослідники застосовують таке поняття як змішана форма кредиту. Існує також думка, що чистих форм кредиту, ізольованих одна від одної взагалі не існує.

Проте, ми вважаємо, що форма не може бути двоякою, оскільки це вже буде нова форма. Наприклад, якщо плоска фігура складається з трьох сторін - вона має форму трикутника, а якщо цих сторін чотири, то це не чотирьохсторонній трикутник, а чотирикутник.

Крім зазначених є і інші пропозиції авторів, що ґрунтуються на визначенні форм кредиту з урахуванням характеру кредитних відносин, сфери кредитування, цільових потреб позичальника тощо. Проте аналіз даних підходів дає підстави зробити висновок, що в даному випадку між формами та видами кредиту ставиться знак рівності.

Враховуючи вищевикладене, ми схиляємося до думки, що існує лише одна форма кредиту - грошова. Між іншим М. І. Савлук, що є прихильником товарної і грошової форми кредиту, які на його думку є "рівноправними і рівнозначними" врешті-решт доходить висновку, що по суті, вони є двома проявами єдиної форми кредиту - вартісної [1, 395].

Продовжуючи дослідження, зосередимо увагу на класифікації кредиту, яка передбачає застосування логічної операції поділу кредиту на види.

Такий поділ повинен здійснюватися з дотриманням наступних логічних правил: 1) взаємовиключення - елементи поділу повинні виключати один одного; 2) безперервність поділу - перехід на конкретному етапі класифікації до поняття іншого (більш високого чи низького) порядку; 3) домірність елементів поділу - сума обсягів елементів поділу повинна бути рівна обсягу подільного поняття; 4) єдність підстави розподілу - весь обсяг поняття поділу повинен бути розділений за однією з ознак. Останнє правило є найважливішим з перерахованих. Оскільки кредит має багато таких ознак, то обсяг поняття повинен поділятися кожного разу на новій підставі.

Отже, в основі класифікації кредиту лежить їх поділ на види шляхом диференціації за однією з найбільш істотних ознак. Кожний вид кредиту, в свою чергу, може поділятися на видові підмножини на підставі обраних критеріїв. Таким чином класифікація кредиту є багатоетапною.

Як відомо, кредит характеризується багатьма ознаками. Найістотніші з них, за якими здійснюють класифікацію кредиту, і які мають найбільше значення як у теоретичному, так і у практичному аспектах, представлено в таблиці.

Таблиця

Класифікація кредиту

Можна класифікувати кредит і за іншими критеріями (за розмірами, за ступенем ризику, за методами надання, за строками погашення, за терміном сплати відсотків, за цільовим призначенням тощо).

Безперечно, розвиток кредитних відносин передбачає впровадження більш ефективних технологій кредитування, що, в свою чергу, зумовлює виникнення нових видів кредиту. Тому класифікація кредиту потребує постійного розширення та впорядкування.

Висновки

В економічній науці існують різні підходи до тлумачення форм та видів кредиту. Їх аналіз доводить: однозначної відповіді, яка б мала вичерпний характер, на запитання, які є форми і види кредиту, поки що немає.

На наш погляд, ця обставина є певним обмеженням розвитку теорії і практики кредитування, а тому має бути усунена сумісними зусиллями науковців, які повинні виробити єдиний методологічний підхід до побудови класифікації кредиту.

Вважаємо, що однією з основних проблем класифікації кредиту є ототожнення форм і видів кредиту. Виходячи з того, що форма - це спосіб існування і вираження змісту, вважаємо, що сучасний кредит здійснюється лише у грошовій формі.

При побудові класифікації кредиту необхідно строго дотримуватись правил логіки, основним з яких є єдність підстави розподілу. В основу класифікації кредиту найбільш доцільно покласти поділ на види за певними класифікаційними ознаками, з можливою деталізацією за деякими параметрами та створенням різновидів.

Наукові дослідження доводять невичерпність зазначеної проблеми і вимагають подальших доробок.

Література

1. Гроші та кредит: Підручник / М. І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2001. - 599 с.

2. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. - 215 с. - (Вища освіта XXI ст.).

3. Павлишин О.П. Механізми стимулюючого впливу кредиту на розвиток економіки регіону: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.04.01 / Терноп. акад. нар.о госп-ва. - Т., 2005. http://disser.com.ua/contents/35580.html.

4. Економічна енциклопедія. http://enbv.narod.ru/text/Econom/encyclo/str/E-861.html.

5. Словарь экономических терминов. http://glossary.bank24.ru/glossary/page.1/char.%D4/word.5108/.

6. Б.Райзберг, Л.Лозовский, Е.Стародубцева. Современный экономический словарь. http://vocable.ru/dictionary/88/word/%D4%CE%D0%CC%DB+%CA%D0%C5%C4%C8%D2%C0/.

7. Экономический словарь. http://mirslovarei.com/content_eco/FRANK-18145.html.

8. Лепех С.М. Кредитний договір: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2004. http://www.lawbook.by.ru/aref/12.00.03/120.shtml.

Размещено на Allbest.ru