Удосконалення інституціональних основ діяльності кредитних спілок в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення інституціональних основ діяльності кредитних спілок в Україні

Ключові слова: система кредитної кооперації, кредитна спілка, стабілізаційний фонд, страхування депозитів.

гарантування вклад кредитний спілка

Законодавство, що регулює діяльність кредитних спілок, у кожній країні істотно відрізняється. У деяких державах діяльність кредитних кооперативів чітко регламентується законами, що визначають їхні повноваження, функції, сферу діяльності тощо. Проте у багатьох країнах законодавство не пристосоване до потреб кредитних спілок, у зв'язку з чим у більшості випадків воно є слабким та неефективним.

В Україні проблема недосконалості законодавчо-нормативного середовища, де діють кредитні кооперативи, залишається однією з найактуальніших. Це викликає занепокоєння, оскільки відсутність адекватної законодавчої бази стає на заваді безпеці та надійності роботи вітчизняних кредитних спілок. Одним із шляхів розв'язання цієї проблеми є внесення змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів та закріплення кооперативної природи за кредитними установами.

Проблеми функціонування кредитних спілок вивчали такі вітчизняні науковці, як О. Г. Волкова, В. В. Гончаренко, О. М. Іваницька, Б. М. Комарницький, В. Л. Пластун, Г. М. Терещенко, В. П. Унинець-Ходаківська, В. П. Хомутенко, Ю. Ю. Чабан та ін. Водночас питання недосконалої законодавчої бази залишається актуальним, а отже, необхідне подальше опрацювання змін до чинних нормативних документів та затвердження їх на державному рівні.

Метою статті є дослідження організаційно-економічних проблем функціонування кредитних спілок в Україні та обґрунтування рекомендацій щодо способів їх вирішення шляхом унесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють їхню діяльність.

На сучасному етапі розвитку кредитні спілки провадять діяльність відповідно до таких нормативно-правових актів:

- Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 № 2664-III;

- Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ;

- Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 02.12.2003 № 146;

- Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 16.01.2004 № 7;

- Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 13.07.2004 № 1590;

- Переліку внутрішніх положень та процедур кредитної спілки, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 11.11.2003 № 116;

- Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003 № 177;

- Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 22.06.2004 № 1099;

- Вимог до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов'язаного з наданням фінансових послуг, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 03.06.2005 № 4122;

- Правил здійснення депозитних операцій для кредитних спілок, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 30.12.2011 № 821.

Основним документом, який регулює діяльність кредитних спілок на сучасному етапі, є Закон України "Про кредитні спілки" Усі нормативні документи, затверджені Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (сьогодні - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг), є підзаконними актами і стосуються різних сфер діяльності кредитних спілок: ліцензування діяльності, вимог до внутрішніх положень, керівництва, програмного забезпечення, дотримання фінансових нормативів та надання фінансових послуг загалом.

Незважаючи на наявність широкої нормативної бази, якою керуються кредитні кооперативи, їхня діяльність залишається проблемною. Якщо в інших країнах, де діють кредитні спілки, світова криза практично не торкнулася цього сегмента фінансового ринку, то в Україні вона завдала серйозного удару та призвела до погіршення фінансового стану більшості спілок.

До основних проблем, на які слід звернути увагу, належать: можливість кредитних спілок залучати до своїх членів осіб із різних регіонів України - наявність всеукраїнської ознаки членства; недосконалість професійних вимог, які висуваються до правління кредитних спілок; недостатнє розкриття інформації про діяльність та фінансовий стан кредитних спілок; невідповідність вітчизняної системи кредитної кооперації сучасним реаліям і потребам споживачів фінансових послуг, зокрема у сфері гарантування вкладів; обмеження продуктового ряду кредитних спілок тощо.

Для покращання функціонування кредитних спілок пропонуємо внести зміни до чинного законодавства.

Частину першу ст. 6 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) викласти у такій редакції:

Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше 50 фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, громадської чи релігійної організації місцевого статусу або проживають в одному селі, селищі, місті, районі"

Внесення змін до цієї статті дасть змогу скасувати всеукраїнську ознаку членства та підвищить рівень менеджменту. Ті кредитні спілки, які на момент внесення зазначених змін мають відокремлені підрозділи, повинні ліквідувати їх або провести реорганізацію спілки шляхом поділу.

Разом з тим, відповідно до методичних рекомендацій Всесвітньої ради кредитних спілок, встановлення максимальної кількості членів однієї кредитної спілки можливе залежно від виду адміністративно-територіальної одиниці, що сприятиме забезпеченню якісного управління кредитною спілкою. Наприклад, для сіл та селищ цей показник варто визначити на рівні до однієї тисячі осіб, для міста та району - до п'яти тисяч.

Для того щоб кредитна спілка могла надавати свої послуги всім бажаючим особам, які відповідають визначеній ознаці членства, але не порушувала кількісного складу, необхідно частину шосту ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) доповнити новими абзацами такого змісту:

"У разі, коли член кредитної спілки протягом двох років з дня вступу не бере участі у формуванні капіталу кредитної спілки та не користується її послугами, загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки приймається рішення про припинення членства такої особи у порядку, визначеному законодавством та статутом.

Повідомлення члена кредитної спілки про припинення його членства здійснюється протягом 30 календарних днів з дня прийняття такого рішення шляхом надсилання письмового повідомлення та із зазначенням дати отримання всіх внесків, які належать йому на праві власності”.

Тривалість та ефективність функціонування кредитної спілки значною мірою залежать від рівня менеджменту та усвідомлення її керівництвом відповідальності за результати діяльності. Для уникнення зловживань і запобігання ризикам, пов'язаним із управлінськими кадрами, необхідно частину першу ст. 13 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) доповнити після абзацу першого новим абзацом другим:

"Забороняється формування складу спостережної ради, правління, кредитного комітету, ревізійної комісії кредитної спілки особами, які пов'язані ознаками першого-другого ступеня споріднення”.

Частину четверту ст. 16 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) слід доповнити після абзацу восьмого новим абзацом дев'ятим:

"Забороняється призначення на посаду голови правління кредитної спілки осіб, основним місце роботи яких є інша фінансова установа, у тому числі інша кредитна спілка, а також осіб, які працюють за сумісництвом в іншій фінансовій установі, у тому числі іншій кредитній спілці”.

Водночас підпункт "д” Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 13.07.2004 № 1590, варто викласти у такій редакції:

"д) мати бездоганну ділову репутацію (не входити до списку осіб, які обвинувачені судом у кримінальній діяльності та проти яких висунуті обвинувачення у кримінальній діяльності, але суд ще не виніс рішення [1]; не бути у керівництві (органах управління) установ, що раніше були виключені з Державного реєстру фінансових установ та/або мали суттєві порушення вимог законодавства)”.

Аналогічні професійні вимоги слід застосовувати і до головних бухгалтерів кредитних спілок.

Крім того, Уповноваженому органу, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, необхідно запровадити процедуру ідентифікації осіб, котрі входять до складу органів управління, та головного бухгалтера кредитної спілки під час внесення інформації до Державного реєстру фінансових установ при реєстрації та внесенні змін до інформації, яка подавалася кредитною спілкою для внесення до цього реєстру.

У чинному законодавстві, що регулює діяльність кредитних спілок, є певні обмеження щодо обсягів наданого кредиту одному членові кредитної спілки та розміру зобов'язань перед одним своїм членом.

Так, відповідно до Закону України "Про кредитні спілки” розмір кредиту, наданого одному членові кредитної спілки, не може перевищувати 20 % капіталу кредитної спілки, а зобов'язання кредитної спілки перед одним членом не можуть бути більше 10 % загальних зобов'язань спілки [2].

Щодо розмірів пайових внесків, які кредитна спілка може отримати від одного свого члена, то обмежень на ці внески немає. Якщо, наприклад, кредитна спілка не володіє ліцензією на провадження діяльності із залучення внесків (вкладів) її членів на депозитні рахунки і кредити надаються виключно за рахунок пайового капіталу, то доцільно встановити певні обмеження також на такий показник.

З цією метою абзац другий частини першої ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) потрібно викласти у такій редакції: "приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки. Жоден член кредитної спілки та особи, які пов'язані з ним ознаками першого-другого ступеня споріднення, не можуть володіти більше ніж 10 відсотками всіх пайових внесків (пайового капіталу)”

Водночас ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) необхідно доповнити абзацом у такій редакції:

"Володіння пайовими внесками повинно бути оформлене у вигляді сертифікату і/або ощадною книжкою” [3].

У розвинутих країнах кредитні спілки надають досить широкий перелік фінансових послуг. Продуктовий ряд вітчизняних кредитних спілок обмежений. Проаналізувавши попит на певні фінансові послуги, які натепер надаються іншими фінансовими установами (банками, установами зв'язку та ін.), але реально могли б надаватися й кредитними спілками на сучасному етапі їх розвитку, пропонуємо частину першу ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) доповнити після абзацу десятого абзацом одинадцятим: "здійснює прийом грошових переказів у національній валюті”; абзацом дванадцятим: "проводить оплату комунальних послуг”; абзацом тринадцятим: "здійснює перерахування зарплат та пенсій на особисті рахунки”.

Статтю 21 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) слід доповнити абзацом такого змісту:

"Кредитні спілки мають право надати фінансові послуги членам кредитної спілки - фізичним особам, а також від імені членів кредитної спілки фермерським господарствам, приватним підприємствам, які знаходяться у їх власності”.

Внесення зазначених змін актуальне для жителів сільської місцевості, що дасть змогу кредитним спілкам розширити власну базу за рахунок нових споживачів фінансових послуг.

Для надання членам кредитної спілки у період тимчасової неплатоспроможності (наприклад, втрати роботи) права погасити отриманий раніше кредит за рахунок пайових внесків та уникнути нарахування "штрафних” процентів, пропонуємо ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) доповнити абзацом такого змісту:

"Пайові внески членів кредитної спілки не можуть використовуватися як застава для отримання кредиту, але можуть бути використані, якщо член кредитної спілки має поточну заборгованість перед кредитною спілкою. Рішення про погашення поточної заборгованості здійснюється на підставі письмової заяви члена кредитної спілки та у порядку, визначеному статутом”

На сьогодні інформація про функціонування кредитних спілок, яку можуть отримати споживачі ринку кредитної операції, обмежена. Не всі кредитні установи мають сторінки в мережі Інтернет, де розміщується загальна інформація про їхню діяльність (склад органів управління, місцезнаходження, перелік послуг та ціни (процентні ставки) за користування ними).

З метою вирішення цієї проблеми необхідно створити загальнодоступну інформаційну базу, через яку споживачі фінансових послуг зможуть переглядати не лише основну інформацію про будь-яку кредитну спілку, а й агреговані показники (фінансові нормативи) її діяльності, статистичні дані тощо. Заповнення/редагування такої інформаційної системи має здійснюватися як Уповноваженим органом, так і самими кредитними спілками.

З огляду на викладене Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 № 2664-III (зі змінами) необхідно доповнити статтею "Розкриття інформації про фінансові установи”:

"З метою забезпечення споживачів фінансових послуг інформацією про діяльність фінансових установ Уповноваженим органом створюється загальнодоступна інформаційна система, що заповнюється на підставі документів, поданих фінансовою установою для внесення інформації до Державного реєстру фінансових установ, а також фінансової звітності та інших даних.

У разі виникнення змін у такій інформації фінансова установа у строки, встановлені законодавством, зобов'язана внести зміни, а також письмово повідомити Уповноважений орган та надати відповідні підтвердні документи"

Закон України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) варто доповнити статтею "Розкриття інформації про кредитні спілки”:

"Розкриття інформації про кредитні спілки здійснюється відповідно до законів України та виданих на їх основі нормативно-правових актів"

Одним із найактуальніших питань, що стосуються діяльності кредитних спілок на сучасному етапі, є створення системи гарантування внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, яка сприяла б розвитку ринку фінансових послуг в Україні, мобілізації тимчасово вільних фінансових ресурсів та загальнонаціональному економічному зростанню.

У 2010 р. у Верховній Раді України був зареєстрований проект Закону України "Про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок', яким передбачалося створити Загальнодержавний фонд гарантування вкладів фізичних осіб, які є членами кредитних спілок [4]. Але, на жаль, цей законопроект не прийнято.

Також пропонувалося створити єдиний Загальнодержавний фонд гарантування вкладів фізичних осіб - вкладників банків та небанківських фінансових установ. Однак оскільки етапи розвитку програми гарантування вкладів фізичних осіб, що є вкладниками кредитних спілок, та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб різні, їх об'єднання на сучасному етапі не видається можливим.

Є кілька варіантів розв'язання цієї проблеми. Перший - створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що є вкладниками кредитних спілок, шляхом побудови трирівневої системи кредитної кооперації. Другий, що враховує зарубіжний досвід, - страхування внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

При застосуванні першого варіанта необхідно внести зміни до чинних нормативно-правових актів, а також ухвалити Закон України "Про Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок”.

Так, Закон України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) слід доповнити такою статтею:

"Система кредитної кооперації є трирівневою: до першого рівня належать кредитні спілки, до другого - об'єднані кредитні спілки, до третього державна спеціалізована установа”.

Статтю 5 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) слід викласти у такій редакції:

"Кредитні спілки та об'єднані кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших законів України та виданих на їх основі нормативно- правових актів”.

Статтю 25 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) потрібно викласти у такій редакції:

"1. Об'єднана кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована кредитними спілками в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (області) на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об'єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємокредитування.

У межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (області) може бути створена лише одна об'єднана кредитна спілка.

Кожна кредитна спілка в обов'язковому порядку має бути членом об'єднаної кредитної спілки.

Кредитна спілка, що є членом об'єднаної кредитної спілки, у строки, визначені законодавством, резервує на окремому рахунку об'єднаної кредитної спілки кошти у розмірі 5 відсотків від суми резервного капіталу кредитної спілки.

Кошти стабілізаційного фонду не належать до власних коштів об'єднаної кредитної спілки і використовуються виключно для фінансового оздоровлення такої спілки, в яку вводиться тимчасова адміністрація.

Об'єднана кредитна спілка має право розміщувати кошти стабілізаційного фонду на депозитних рахунках в установах банків, а також придбавати державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Норми цього Закону поширюються на створення, державну реєстрацію, ліцензування та діяльність об'єднаної кредитної спілки з урахуванням особливостей цієї статті, інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Термін "об'єднана кредитна спілка” може використовуватися лише у назвах організацій, створених згідно з цією статтею”.

Разом з тим об'єднана кредитна спілка може здійснювати моніторинг дотримання правил надання фінансових послуг кредитними спілками, що є її членами, шляхом періодичних перевірок внутрішних положень; аналізувати фінансову звітність кредитних спілок-учасниць (оцінювання кредитного портфеля, ризиків, розроблення спеціальних методик) тощо. Також на законодавчому рівні можна закріпити норму обов'язкового періодичного надання кредитними спілками об'єданій кредитній спілці, членами якої вони є, інформації щодо позичальників. Це дасть змогу сформувати єдину базу позичальників у межах однієї області, у тому числі недобросовісних, та зменшити ризики неповернення коштів за наданими кредитами.

Для первинного формулювання поняття й основних положень, що стосуються створення та функціонування третього рівня системи кредитної кооперації, Закон України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) необхідно доповнити статтею "Гарантування внесків (вкладів) членів кредитної спілки”:

Гарантування внесків (вкладів) членів кредитної спілки здійснюється відповідно до законодавства.

Спеціальні функції у сфері обов'язкового гарантування вкладів членів кредитних спілок та виведення неплатоспроможних кредитних спілок із ринку фінансових послуг виконує державна спеціалізована установа, через яку можуть здійснюватися фінансування, рефінансування, організація розрахунків, доступ до міжбанківської системи розрахунків та інші операції, не заборонені законодавством.

Правові, фінансові та організаційні основи функціонування системи обов'язкового гарантування вкладів членів кредитних спілок, засади функціонування Фонду гарантування вкладів членів кредитних спілок, порядок виплати відшкодування за вкладами членів кредитних спілок визначаються Законом України "Про Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок”, а також виданими відповідно до нього нормативно-правовими актами”

За умови використання другого варіанта кредитна кооперативна система вдається до послуг зарубіжного чи вітчизняного комерційного страхування або утворює власну страхову компанію, що може мати форму як комерційної структури, так і кооперативу.

Для вітчизняної системи кредитної кооперації на теперішньому етапі її розвитку є співпраця кредитних спілок з комерційними страхувальниками, які мають досвід роботи з кооперативними організаціями, готові враховувати специфіку страхування кредитних кооперативів, а також оплачувати послуги асоціацій кредитних спілок як страхового агента [5].

Так, Закон України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) необхідно доповнити статтею "Страхування внесків (вкладів) членів кредитної спілки”:

Страхування внесків членів кредитної спілки на депозитні рахунки - це спосіб захисту коштів членів кредитної спілки, внесених на депозитні рахунки, у випадку неплатоспроможності кредитної спілки.

Страхування внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки є обов'язковою умовою діяльності кредитних спілок, що мають відповідну ліцензію.

Кожна кредитна спілка повинна повідомити своїх членів про наявність страхування внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також про максимальну суму страхового відшкодування за кожним із видів внесків (вкладів).

Інформація про страхування внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки повинна бути зазначена у депозитному договорі.

Протягом 30 календарних днів з моменту ліквідації кредитної спілки страхова компанія зобов'язана здійснити страхове відшкодування членам кредитної спілки, які на момент ліквідації мали чинні договори внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки”.

На початковому етапі впровадження зазначених змін кредитним спілкам можна надати певні пільги, які компенсуватимуться приватним страховим компаніям за рахунок державної підтримки.

Оскільки і за кредитними спілками, і за страховими компаніями здійснює нагляд єдиний державний колегіальний орган, урегулювання правовідносин між ними, розроблення необхідних методичних рекомендацій та нормативно-правових актів, а також виконання функцій гаранта буде покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Зазначені вимоги можуть бути тимчасовими і діяти на період, поки не буде створено Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок. Але якщо система страхування вкладів від фінансових ризиків виявиться дієвою, то її можна буде закріпити на постійній основі.

Аналіз фінансової звітності, поданої кредитними спілками до Уповноваженого органу, а також проведення незалежного аудиту не завжди допомагають завчасно попередити виникнення кризових процесів. З урахуванням світового досвіду можна встановити можливість Уповноваженого органу призначати примусовий аудит за рахунок кредитних спілок.

Для цього ст. 22 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) слід доповнити абзацом:

"У разі виникнення підозр подання кредитною спілкою недостовірної та неповної фінансової звітності Уповноваженим органом може бути прийнято рішення про проведення додаткової аудиторської перевірки за рахунок коштів кредитної спілки”

Згідно з абзацом п'ятим частини четвертої ст. 9 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) у разі ліквідації кредитної спілки "комісія поміщає у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої спілки...”

Аналіз нормативних актів, затверджених Уповноваженим органом, а також документів рекомендаційного характеру довів, що конкретний перелік цих друкованих засобів масової інформації, де публікуються дані про державну реєстрацію, не визначений.

Це питання потребує вирішення, адже дуже часто члени кредитної спілки дізнаються про її ліквідацію лише після письмового звернення до Уповноваженого органу.

Пропонуємо абзац п'ятий частини четвертої ст. 9 Закону України "Про кредитні спілки” від 20.12.2001 № 2908-ІІІ (зі змінами) викласти у такій редакції:

“Комісія розміщує на своєму офіційному сайті, а також у відповідних засобах масової інформації, в яких публікувалися повідомлення про проведення загальних зборів кредитної спілки, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої спілки та про порядок, строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим 30 календарних днів з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності кредитної спілки”. На сучасному етапі розвитку система кредитної кооперації має багато проблемних питань, вирішення яких дасть змогу розкрити її економічний та соціальний потенціал, а також захистити законні права та інтереси членів кредитних спілок. Удосконалення законодавства та захист інтересів їх вкладників повинні стати пріоритетними напрямами державної політики. Для удосконалення діяльності кредитних спілок, з урахуванням зазначених змін, необхідно провести додаткові дослідження та вирішити низку важливих питань: розробити основні положення нормативного документа, в якому буде наведено конкретний механізм ліквідації'/реорганізації відокремлених підрозділів, розташованих поза межами визначеної законодавством адміністративно-територіальної одиниці; розробити порядок і методику здійснення процедури ідентифікації Нацкомфінпослуг осіб, що входять до органів управління кредитної спілки, до моменту внесення інформації про кредитну спілку в Державний реєстр фінансових установ (за необхідності із залученням органів внутрішніх справ); із розширенням продуктового ряду кредитних спілок розглянути можливість запровадження обмежень для готівкових операцій кредитних спілок; з урахуванням світового досвіду створити систему та порядок передання інформації про недобросовісних позичальників до Бюро кредитних історій (зробити таку процедуру обов'язковою) тощо. Крім того, необхідно приділити увагу спрощенню процедури проведення загальних зборів у кредитних спілках та запровадженню державного пруденційного нагляду за ними на підставі оцінювання ризиків.

Список використаних джерел

1. Про кредитні спілки : закон України від 20.12.2001 № 2908-ІІІ // Урядовий кур'єр. - 2002. - № 14. - С. 1-8.

2. Терещенко Г. М. Перспективи розвитку кредитних спілок в Україні / Г. М. Терещенко // Фінанси України. - 2009. - № 5. - С. 87-94.

Размещено на Allbest.ru