Соціальне страхування в Союзі Радянських Соціалістичних Республік (1922-1933 роки): історіографічний огляд

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК [94:364.3]“1922/1933”(47+57)

Вінницький державний педагогічний університет

ім. М. Коцюбинського

Соціальне страхування в СРСР (1922-1933 рр.): історіографічний ОГЛЯД

Вальчук О.І.

На сучасному етапі інтерес до вивчення соціального страхування викликаний необхідністю знайомства з його минулим для розуміння теперішнього і прогнозування перспектив на майбутнє. Високий рівень розвитку соцстраху краще за будь-які політичні заяви та декларації підтверджує соціальну спрямованість державної політики, він є показником зацікавленості провлад- них сил у підтримці заходів спрямованих на покращення добробуту населення. Глибокий і всебічний аналіз попереднього досвіду, за умови ефективного використання отриманих знань, дозволить уникнути низки про- рахунків, які мали місце в інший час, але в подібній ситуації.

Сьогодні, у зв'язку з існуючими дискусіями щодо необхідності реформування системи соцстраху, особливу увагу істориків привертає процес становлення та розвитку соціального страхування в СРСР у 20-30-х роках ХХ століття.

Метою означеної статті є короткий огляд праць, присвячених дослідженню радянського соцстраху 1922- 1933-х рр. Автор аналізує доступні йому матеріали орієнтуючись виключно на їх тематичну спрямованість, що передбачає залучення надбань як радянського, так і сучасного періоду представленого роботами українських, романо-германських та російськомовних авторів.

Першими дослідниками соціального страхування були інженери, лікарі, економісти, юристи - практики, яких цікавило вирішення проблем і суперечностей для якомога ефективнішого використання переваг цього інституту. За часів існування СРСР усі зусилля були спрямовані на формування особливої, з огляду на об'єктивні і суб'єктивні фактори, радянської моделі соцстраху, що, безперечно, знайшло відображення в працях присвячених або ж певною мірою пов' язаних із цим питанням.

Система соціального страхування, яка могла б ефективно працювати в складних умовах відбудови, відновлення промисловості, вимагала кваліфікованого теоретичного обґрунтування. Саме тому до цієї справи були залучені спеціалісти, які уже мали досвід роботи у цій сфері: М. Вигдорчик [4; 5], Л. Забєлін [11; 12], З. Теттенборн [27]. Їхній науковий доробок став фундаментом, з якого розпочалася розбудова соцстраху в радянській державі. Фактично це було ознайомлення з термінологією, основними принципами соціального страхування, його метою і завданнями.

Практична реалізація теоретичних постулатів супроводжувалася низкою ускладнень, пошук шляхів подолання яких входив до кола професійних обов' язків керівних та відповідальних працівників у системі управління державним соціальним страхуванням на загальносоюзному рівні та в окремих радянських республіках. Начальник Центрального управління соціального страхування НКП СРСР Л. Немченко був автором одних із перших брошур і книг, присвячених розвитку соцстраху в СРСР [23; 24]. В. Гутцайт як провідний спеціаліст з питань, пов' язаних із організацією фінансової системи, свої рекомендації і висновки неодноразово викладав на сторінках періодичних видань та у формі популярних нарисів [6; 7; 8]. Аналогічним чином, висвітлюючи найбільш актуальні для практичної діяльності страхових органів моменти, діяли В. Догадов [10] і І. Фрейман [29] (начальник Головсоцстраху УСРР).

У реконструктивний період зміна завдань радянського соцстраху у соціалістичному будівництві вимагала перегляду його теоретичних положень на основі постулатів марксизму-ленінізму. Теоретики намагалися розмежовувати обсяг та зміст цього інституту в капіталістичному та соціалістичному суспільствах. Зазначені питання знайшли широке висвітлення у статтях і виступах А. Баріта [2], Б. Любімова [17], М. Петрова [25] та ін.

Зважаючи на значну кількість публікацій 1920-1930х років, що стосувалися найрізноманітніших проявів функціонування системи соціального страхування, навряд чи виправдано буде говорити про їх високий науково-теоретичний рівень. У своїй більшості вони носили прикладний характер. Ця обставина ускладнює їх використання для реконструкції організаційної побудови соцстраху в СРСР в означений період. Оскільки для того, щоб отримати достовірні уявлення, необхідно об'єднати в єдине ціле чимало опосередкованих свідчень. Виняток становлять праці Б. Файнгольда [28] та

В. Караваєва і Я. Тідемана [14], в яких автори зосередили увагу саме на структурі мережі органів соціального страхування. Особливо цінним є те, що шляхом їх детального аналізу, можна простежити зміну позицій, функцій та призначення соцстраху за часів існування НЕПу та в реконструктивний період. Однак інформацію подано в напрочуд стислому вигляді, для загального ознайомлення, а вступні статті й авторські відступи позначені потужним ідеологічним навантаженням.

Переваги системи соціального страхування в СРСР, її особливості у зв'язку з пристосуванням до якісно іншого суспільного укладу, відображені в працях Б. Данського [9], Б. Любімова [18]. Автори застосовували історичні екскурси в дореволюційний період і порівняння із зарубіжним досвідом.

Враховуючи специфіку робіт сучасників досліджуваного періоду, зазначимо, що 1920-1930-ті рр. були найбільш сприятливим часом в радянській історії для появи праць, що стосувалися широкого кола питань, пов'язаних із функціонуванням інституту соціального страхування.

Про зниження наукового інтересу у 1940-1950-х рр. до проблем соцстраху свідчить разюче зменшення кількості праць з цієї тематики.

У 1960-1980-х роках у радянській історіографії з' являються багатотомні фундаментальні видання, в яких висвітлено фрагменти з історії соціального страхування. Однак соцстрах продовжував зберігати статус неактуальної теми, залишаючись на периферії історії робітничого класу.

Переоцінка значення і необхідності вивчення радянської моделі соціального страхування відбулася лише після розпаду СРСР, що зумовило появу низки наукових розвідок з означеної теми.

В сучасній українській та російській історіографії окремі аспекти становлення та розвитку радянського соцстраху вивчено в працях С. Ашмаріної [1], М. Латипова [16], О. Мельничука [19], О. Мовчан [20], А. Морозова [21; 22], В.Шарпатого [30] переважно в регіональному вимірі. Автори опираються на документальні матеріали обласних архівів Російської Федерації або ж центральних та обласних архівів колишніх союзних республік. Наприклад, М. Латипов зосереджує увагу на історії розвитку соціального страхування в Башкортостані, встановлюючи тісні спадкові зв'язки між попереднім історичним досвідом і сучасними реаліями. О. Мельничук вивчає історію соціального страхування в радянській Україні. О. Мовчан зупиняється на проблемах соціального страхування українських робітників в добу нової економічної політики. В. Шарпатий у межах дослідження радянської соціальної політики висвітлив початковий етап становлення соцстраху в УСРР. Базові праці російських дослідників С. Ашмаріної та А. Морозова стосуються дореволюційного етапу розвитку соцстраху. Їхні статті, присвячені періоду 19201930-х років носять оглядовий характер і відображають лише загальні тенденції.

Лише дотично, в контексті історичної ретроспекти- ви, до історії соцстраху в СРСР зверталися у своїх дослідженнях російські економісти і соціологи - О. Бурдигіна [3], Ю. Косарєв [15], В. Яметов [31].

Крім одноосібних досліджень з історії соціального страхування в Росії, з 90-х років минулого століття значного поширення набула практика публікації матеріалів, зібраних у межах діяльності цільових проектів і науково-практичних конференцій. У 2001 р. вийшла друком перероблена і представлена в авторській редакції Г. Дегтярьова аналітична доповідь, підготовлена групою дослідників у 1998-1999 рр. у межах Проекту сприяння структурній перебудові системи соціального захисту населення [26]. У 2012 р. для широкого загалу стала доступною монографія, присвячена розвитку соціального страхування в Росії у 1912-2012 рр., яка стала підсумком проведення Всеросійської заочної науково- практичної конференції “100 років обов'язковому соціальному страхуванню в Росії: історичні традиції і сучасні новації" [13]. В обох випадках було застосовано комплексний підхід, що передбачає аналіз нормативно- правової бази і статистичних даних, висвітлення теоретичних і практичних аспектів питання. Охоплення значного часового проміжку не дозволило авторам детально зупинитися на кожному з етапів розвитку соцстраху, однак дало змогу простежити його еволюцію і динаміку змін, зосередити увагу на ключових моментах вписаних в єдину струнку систему.

Останні кілька десятиліть англо-американськими радянологами активно розробляються такі проблеми, як історія радянської культури, НЕП, соціальна та економічна політика радянської держави. Статті, присвячені зазначеній тематиці неодноразово з'являлися на сторінках американських журналів “The Russian Review” та “Foreign Affairs”.

Власне ключові питання розвитку соціального страхування в СРСР досліджували А. Абрамсон [32], Д. Кеннет [33], Ґ. Рімлінґер [34; 35; 36] та ін.

А. Абрамсон звертає увагу на той факт, що з 1917 р. по 1935 р. кожен новий етап розвитку радянської держави - громадянська війна і період “воєнного комунізму”, нова економічна політика, перший п'ятирічний план, початок другої п' ятирічки - позначився реформами системи соціального страхування як в загальних межах, так і щодо конкретних питань, таких як фінансові ресурси, грошові допомоги і особливо система управління. Дослідник детально розглядає останній аспект, аналізуючи інституційні зміни соцстраху після 1933 р., оскільки саме в цей час, в результаті реорганізації, НКП СРСР був ліквідований, а його функції передані Всесоюзній центральній раді професійних спілок (ВЦРПС) [32, р. 62].

Принципи побудови радянської системи соціального страхування, особливості організації та функціонування її апарату управління в період НЕПу досліджує Д. Кеннет.

Ґ. Рімлінґер у книзі “Політика соціального забезпечення та індустріалізація в Європі, Америці та Росії” окремий розділ присвятив ідеологічним питанням соціального страхування. Автор зазначає, що офіційно, всі соціальні виплати розглядалися як односторонні подарунки держави, на які всі громадяни мають право за законом. Радянські делегати ніколи не пропускали нагоди наголосити на тому, що, на відміну від систем страхових внесків капіталістичних країн, їхня є яскравим прикладом “соціалістичного гуманізму” і глибокої турботи держави про добробут людини [36, р. 254].

Аналізуючи зміну ролі соцстраху після згортання НЕПу, він дотримується думки, що радянське керівництво максимально використало досягнення і можливості соціального страхування для зміцнення планової економіки. Перш за все це стосувалося регулювання рівня заробітної плати працівників окремих професій і галузей промисловості. Страхові допомоги використовувалися у якості заохочення для підвищення продуктивності праці. Не менш важливим фактором був радянський метод фінансування соцстраху, який робив систему більш гнучкою і піддатливою для маніпулювання з метою підвищення продуктивності праці і дисципліни в порівнянні, наприклад, з американською. Крім того, проблема стимулу в американській системі ускладнювалася тим, що одна частина податку на соціальне страхування вираховувалася із заробітної плати працівника, інша, яку сплачував роботодавець, також в певній мірі відображалася на матеріальному становищі застрахованого у вигляді підвищення цін. В СРСР внески на соціальне страхування з працівників не стягувалися, держава щороку виділяла необхідні на потреби соцстраху кошти без прив'язки до цільових джерел доходу. Такий метод фінансування залишав державі більше свободи для зміни рівня і структури страхової допомоги, а також право на обрання умов для задоволення своєї мети залежно від потреб часу [34, р. 53-54].

Розширення культурного та освітнього обміну між Сходом та Заходом сприяло накопиченню знань про соціальні інститути в Радянському Союзі. Завдяки цьому з'явилася стаття Ґ. Рімлінґера, в якій він простежує зміну функцій профспілок у сфері соціального страхування, описує зв'язок системи соцстраху та профспілкової структури, визначає масштаби і значення діяльності професійних спілок в галузі соцстраху для радянської промисловості.

Автор зазначає, що з початку 1930-х років соціальне страхування почало поступово переходити під контроль професійних спілок. Такий стан речей дозволяв одночасно вирішити кілька важливих завдань. У зв'язку з тим, що профспілки втратили можливість захищати інтереси працівників, особливо в питаннях регулювання заробітної плати та умов праці, активне залучення у сферу соціального страхування сприяло підвищенню їх авторитету в суспільстві. З іншого боку, передача управління засобами соцстраху профспілкам була більш природною, ніж державним органам [35, р. 401]. радянський соціальний страховий

Відзначимо, що проаналізовані вище праці англо- американських дослідників написані з якісно інших концептуальних позицій. Вони позбавлені впливу радянської ідеології і пропаганди, однак не можуть претендувати на завершеність та всебічність висвітлення проблеми у зв'язку з відсутністю доступу до значного масиву джерел.

Таким чином, проведений історіографічний огляд дозволяє стверджувати, що вивчення соціального страхування в СРСР періоду 1920-1930-х рр., зважаючи на суспільну значущість цього інституту, особливо на сучасному етапі історичного розвитку, потребує подальшого розширення і поглиблення з врахуванням досвіду і напрацювань попередників через використання нових методологічних підходів і шляхом залучення усіх доступних груп джерел, документальних матеріалів із фо- ндосховищ архівних установ Російської Федерації та інших колишніх радянських республік.

Список використаних джерел

1. Ашмарина С. В. Социальное страхование в условиях новой экономической политики 20-х гг. ХХ века / С. В. Ашмарина // Рабочие в России: исторический опыт и современное положение: материалы ІУ научно-практической конференции, 3-5 ноября 2003 г. - Москва: Эдиториал, 2004. - С. 200-202.

2. Барит А. Борьба против меньшевиков / А. Барит // Вопросы страхования. - 1933. - № 11. - С. 27-31.

3. Бурдыгина Е. А. Развитие социального страхования в России в период трансформации социально-экономической системы (на материалах Оренбургской области): автореф. дис. ... канд. эконом. наук : 08.00.01 - Экономическая теория / Е. А. Бурдыги- на. - Самара, 2007. - 23 с.

4. Вигдорчик H. А. Социальное страхование в общедоступном изложении / H. А. Вигдорчик. - М. : Вопросы труда, 1927. - 190 с.

5. Вигдорчик Н. А. Теория и практика социального страхования. Вып.1. - Теоретические основы социального страхования / H. А. Вигдорчик. - М.-Петроград: Книга, 1919. - 139 с.

6. Гутцайт В. На что живут страховые органы (популярное изложение финансовой системы советского социального страхования) / В. Гутцайт. Изд. 2-е. - М. : Вопросы труда, 1926. - 64 с.

7. Гутцайт В. Роль и значение запасного фонда / В. Гутцайт // Вопросы страхования. - 1923. - № 26. - С. 4-7.

8. Гутцайт В. Страховой тариф. Нужно ли отказаться от системы дифференциальных ставок? / В. Гутцайт // Вопросы страхования. - 1927. - № 2. - С. 2-4.

9. Данский Б. Г. Социальное страхование раньше и теперь / Б. Г. Данский. Изд. 2-е. - М. : Вопросы труда, 1928. - 251 с.

10. Догадов В. М. Социальное страхование. Основы советского законодательства о социальном страховании / В. М. Догадов. - М. : Гострудиздат, 1930. - 114 с.

11. Забелин Л. В. Пути и судьбы социального страхования. Краткий очерк экономических основ социального страхования / Л. В. Забелин. Изд. 2-е. - М. : Гострудиздат, 1929. - 112 с.

12. Забелин Л. Теоретические основы социального страхования / Л. Забелин. - М. : Вопросы труда, 1926. - 223 с.

13. Испытано временем: 100 лет обязательному социальному страхованию в России (1912-2012) / Под научной редакцией А. В. Морозова. - Казань: Изд-во КНИТУ, 2012. - 216 с.

14. Караваев В. В., Тидеман Я. Г. Организационная система социального страхования / В. В. Караваев, Я. Г. Тидеман. - М.-Л.: Государственное социально-экономическое издательство, 1932. - 86 с.

15. Косарев Ю. А. Концептуальные модели государственного социального страхования как форма социальной защиты и национальной безопасности общества в пореформенный период: авто- реф. дис. ... док. социолог. наук : 22.00.04 - Социальная структура, социальные институты и процессы / Ю. А. Косарев. - М., 1999. - 34 с.

16. Латыпов М. М. Социальное страхование в Башкортостане: история и современность / М. М. Латыпов. - Уфа: Гамгиль, 2005. 400 с.

17. Любимов Б. Против извращения основ советского соцстраха / Б. Любимов. - М. : Профиздат, 1934. - 133 с.

18. Любимов Б. Социальное страхование в прошлом и настоящем / Б. Любимов. Изд. 3-е. - М. : Вопросы труда, 1925. - 128 с.

19. Мельничук О. А. Соціальне страхування в радянській Україні (20-30-ті рр. ХХ ст.) / О. А. Мельничук. - Вінниця: “Едельвейс і К”, 2009. - 372 с.

20. Мовчан О. М. Соціальне страхування робітників УСРР в добу нової економічної політики (1921-1928 рр.) / О. М. Мовчан // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Історія. - 2009. - Вип. 2. - С. 105-116.

21. Морозов А. В. Социальное страхование в СССР в 20-30-е гг. ХХ века: Достижения и провалы / А. В. Морозов // Церковь, государство и общество в истории России ХХ века: Материалы V международной конференции, Иваново, 8-9 декабря 2005 г. (к 10- летию духовного образования в Иваново-Вознесенской и Кине- шемской епархии). - Иваново, 2005. - С. 180-183.

22. Морозов А. В. Социальное страхование в России: Исторический опыт 1903-1933 гг. // Социальная политика и социология.

23. Немченко Л. П. Социальное страхование в Союзе ССР. 1924-1926. Диаграммы с пояснительным текстом / Л. П. Немченко. - М. : Вопросы труда, 1927. - 103 с.

24. Немченко Л. П. Финансовые вопросы социального страхования в 1923 г. / Л. П. Немченко. - М. : Вопросы труда, 1923. - 48 с.

25. Петров Н. М. Научная работа Цусстраха на новых путях / Н. М. Петров // Вопросы страхования. - 1931. - № 26. - С. 8.

26. Развитие социального страхования в России. Роль фонда социального страхования в социальной защите граждан. - М. : “Визави”, 2001. - 321 с.

27. Теттенборн З. Советское социальное страхование / З. Теттенборн. Изд. 3-е. - М. : Вопросы труда, 1929. - 139 с.

28. Файнгольд Б. М. Как строятся органы социального страхования / Б. М. Файнгольд. - М. : Вопросы труда, 1926. - 48 с.

29. Фрейман И. И. Финансовая система социального страхования. Сводка правил, регулирующих финансовые взаимоотношения органов соцстраха со страхователями / И. И. Фрейман. - Харьков: Вопросы труда, 1927. - 108 с.

30. Шарпатий В. Г. Соціальне забезпечення в УРСР (20- 30-ті рр. ХХ ст.) / В. Г. Шарпатий. - К. : Ніка-Центр, 2006. - 268 с.

31. Яметов В. М. Система социального страхования как социальный институт: автореф. дис. . канд. социолог. наук : 22.00.04

32. Социальная структура, социальные институты и процессы / В. М. Яметов. - С-Пб., 2005. - 24 с.

33. Abramson A. The Reorganization of Social Insurance Institutions in the U.S.S.R. / A.Abramson // 31 Int'l Lab. Rev. 364 (1935). - P. 56-64.

34. Kenneth D. Social Insurance in the Soviet Union / D.Kenneth // Annals of the American Academy of Political and Social Science Vol. 178, Increasing Government Control in Economic Life (Mar., 1935). - P. 181-189.

35. Rimlinger G. Social insurance and manpower policy in the Soviet Union / G.Rimlinger // The Rice University Studies. July 1962, Vol. 48 Issue 2. - P. 51-61.

36. Rimlinger G. The Trade Union in Soviet Social Insurance: Historical Development and Present Functions / G.Rimlinger // Industrial and Labor Relations Review, April 1961, Vol. 14, No. 3. - P. 397-418.

37. Rimlinger G. Welfare policy and industrialization in Europe, America, and Russia / G.Rimlinger. - New York, Wiley, 1971. - 362 p.

Анотація

Запровадження інституту соціального страхування в СРСР мало політичне, економічне й ідеологічне підґрунтя, що, безперечно, знайшло відображення у виборі підходів до висвітлення процесу його розвитку. Метою статті є короткий огляд праць, присвячених вивченню радянського соцстраху. Хоча історіографія проблеми охоплює достатньо велику кількість робіт, у жодній з них організаційна система соціального страхування в період з 1922 по 1933 р. не розглядалася, як цілісне історичне явище з низкою власних особливостей, внутрішніх та зовнішніх взаємозв 'язків. Історики радянської доби, виходячи з позицій офіційної ідеології, основний акцент робили на висвітлення провідних тенденцій радянської соціальної політики, що втілювалися у життя через інститут соціального забезпечення, уникаючи оцінки власне страхових принципів, їх переваг і недоліків. Впродовж останніх двадцяти років в історичній науці відбувся перегляд значимості вивчення попереднього досвіду функціонування соцстраху в СРСР. Але, на даний час, територіальні рамки досліджень обмежені окремими областями та регіонами.

Ключові слова: соціальне страхування, нова економічна політика, реконструктивний період, ідеологія, вітчизняна за зарубіжна історіографія, англо- американські радянологи.

In the introduction of social insurance in the USSR was a political, economic and ideological basis that is certainly reflected in the choice of approaches to explain the process of its development. The aim of the paper is a brief overview of works devoted to the study of Soviet social insurance. Although the historiography of the problem covers a sufficiently large number of papers in any one organizational system social insurance in the period from 1922 to 1933 were not considered as an integral historical phenomenon with a number of its own features, internal and external relationships. Historians Soviet era focused on highlighting key trends Soviet social policies are translated into practice via the Social Security Institute. They avoided the assessment of insurance principles, their advantages and disadvantages. Over the last twenty years in history been revised importance of studying the previous experience of the social insurance in the USSR. However, currently, the territorial scope of studies limited to specific areas and regions.

Keywords: social insurance, new economic policy, the reconstruction period, ideology, domestic and foreign historiography, the Anglo-American sovietologists.

Введение института социального страхования в СССР имело политическую, экономическую и идеологическую подоплеку, что, безусловно, нашло отражение в выборе подходов к освещению процесса его развития. Целью статьи является краткий обзор работ, посвященных изучению советского соцстраха. Хотя историография проблемы охватывает достаточно большое количество работ, ни в одной из них организационная система социального страхования в период с 1922 по 1933 г. не рассматривалась, как целостное историческое явление с рядом собственных особенностей, внутренних и внешних взаимосвязей. Историки советской эпохи, исходя из позиций официальной идеологии, основной акцент делали на освещение ведущих тенденций советской социальной политики, которые воплощались в жизнь через институт социального обеспечения, избегая оценки собственно страховых принципов, их преимуществ и недостатков. За последние двадцать лет в исторической науке произошел пересмотр значимости изучения предыдущего опыта функционирования соцстраха в СССР. Но, в настоящее время, территориальные рамки исследований ограничены отдельными областями и регионами.

Ключевые слова: социальное страхование, новая экономическая политика, реконструктивный период, идеология, отечественная и зарубежная историография, англо-американские советологи.

Размещено на Allbest.ru