Шляхи підвищення конкурентоспроможності банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шляхи підвищення конкурентоспроможності банку

Марковська Тетяна

Останнім часом можна часто почути, що головним економічним ресурсом банку є конкурентоспроможність. Дійсно, конкуренція серед банків дуже велика і для того, щоб утримуватися на високому щаблі потрібно вміти правильно використовувати отримані раніше навички, а так само знати методи по досягненню поставленої задачі. У даній статті розповідається про поняття «конкуренція», про те що це і як за рахунок цього фактора можна вийти на новий рівень. Саме про методи підвищення конкурентоспроможності і йде мова в даній статті. На даний час над цим питанням працювала велика кількість людей. Приміром, на думку Мірзаєва М.Р. банківська конкуренція являє собою динамічний процес змагальності комерційних банків та других кредитних інститутів, в рамках якого, вони прагнуть забезпечити собі міцне становище на ринку банківських послуг. Функціонування банківської діяльності необхідно для людей, а також економіки в цілому, тому питання конкурентоспроможності стає все більш актуальним.

Ключові слова: економіка, банк, банківська система, конкурентоспроможність, конкуренція, ринок.

В последнее время можно часто услышать, что главным экономическим ресурсом банка является конкурентоспособность. Действительно, конкуренция среди банков очень велика и для того, чтоб удерживаться на высокой ступени нужно уметь правильно использовать полученные ранее навыки, а так же знать методы по достижению поставленной задачи. В данной статье рассказывается о понятии «конкуренция», о том что это и как за счет этого фактора можно выйти на новый уровень. Именно о методах повышения конкурентоспособности и идет речь в данной статье. На данное время над этим вопросом работало большое колличество людей. К примеру, по мнению Мирзаева М.Р. банковская конкуренция представляет собой динамичный процесс состязательности коммерческих банков и других кред итных, в рамках которого они стремятся обеспечить себе прочное положение на рынке банковских услуг. Фунционирование банковской деятельности необходимо людей, а также экономики в целом,поэтому вопрос конкурентоспособности становиться все болем актуальным.

Ключевые слова: экономика, банк, банковская система, конкурентоспособность, конкуренція, рынок.

Lately, you can often hear that the main economic resource of the bank is competitive. Indeed, competition among banks is very high and in order to be kept at high level should be able to properly use the previously obtained skills, as well as to know the methods for achieving the objective. This article describes the concept of «competition», about what it is and how due to this factor can reach a new level. It's about ways to increase competitiveness and referred to in this article. At this time, on this issue worked huge amount of people. For example, according to MR Mirzaeva banking competition is a dynamic process of competition from commercial banks and other credit, in which they seek to secure a strong position in the market for banking services. Banking activities must operate correctly people, as well as the economy as a whole, so the question of competitiveness is be coming urgent Bol.

Keywords: economy, the bank, the banking system, competitiveness, competition market.

конкуренція банківський фінансовий продукт

Постановка проблеми. Банківська сфера нашого століття - це система, на якій тримається весь світ. Це одна цілісна концепція, яка включає в себе різні чинники та принципи роботи. Ефективність і успішність даної галузі полягає в тому, що для підтримки роботи необхідно мати здатність конкурувати на міжнародному ринку, впроваджувати нові технології, підвищувати ефективність діяльності працівників і т.д. У даній статті, мова буде йти саме про те, як підвищити конкурентоспроможність в банківській сфері.

Актуальність питань та перспектив підвищення конкурентоспроможності економіки набуває особливого звучання у зв'язку з тим, що, досягнувши певної економічної стабільності, банк прагне перейти на якісно новий рівень розвитку.

Метою є розкриття всіх факторів підвищення конкурентоспроможності банківської діяльності.

Аналіз досліджень і публікацій останніх років. Над проблемою працювало багато визначних людей. На думку Мірзаєва М.Р . банківська конкуренція являє собою динамічний процес змагальності комерційних банків та інших кредитних інститутів, в рамках якого, вони прагнуть забезпечити собі міцне становище на ринку банківських послуг[1]. Дараган А.В. визначає конкуренцію як здійснившись в динаміці процес суперництва комерційних банків і інших кредитних інститутів, в ході якого вони прагнуть забезпечити собі міцне становище на ринку банківських послуг [2]. Очевидно, що ці два визначення практично ідентичні. Дещо інше визначення даному процесу дає Є.К. Самсонова: «Під банківською конкуренцією слід розуміти економічний процес взаємодії, взаємозв'язку і суперництва між кредитними організаціями з метою забезпечення кращих можливостей реалізації банківських продуктів і послуг, максимально більш повного задоволення різноманітних потреб клієнтів та отримання найбільшого прибутку в даних умовах» [3]. Як бачимо, цей погляд на конкуренцію більш широкий, тому що включає розгляд більшої кількості форм взаємодії між кредитними організаціями в процесі конкуренції, в той же час необхідно відзначити, що перелік конкурентів банків не обмежується кредитними організаціями, він включає в себе інших фінансових посередників, таких як страхові компанії, інвестиційні та пенсійні фонди, і навіть торгові і промислові підприємства.

Постановка завдання. Одним з основних завдань, що стоять перед банківською системою на сучасному етапі розвитку, є підвищення її конкурентоспроможності. Збільшення ресурсної бази банку, зростання його капіталізації як шляхом розміщення нових випусків акцій, так і шляхом злиття з іншими ведуть не тільки до підвищення масштабів його діяльності, але і до можливості реалізації більш великих проектів, до якнайшвидшої матеріалізації конкурентних переваг. Саме тому сьогодні в банківській системі відбуваються настільки явно виражені інтеграційні процеси - банки укрупнюються, відбувається їх об'єднання або поглинання .

Ці процеси сприяють і підвищенню ролі інформаційних технологій у банківській сфері. Для будь-якого банку одним з ключових факторів успіху на ринку є використання сучасних інформаційних технологій, які роблять безпосередній вплив на його бізнес.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Виділяють два види конкуренції: досконалу і недосконалу [4]. При досконалої конкуренції учасники ринку не можуть впливати на ціни, а здатні лише пристосовувати свої обсяги до усталених на ринку цінами, максимізуючи прибуток. При недосконалій конкуренції в галузі, приймаючої форму монополії, різних видів олігополії, фірми здатні впливати на встановлювані ціни в галузі, пропонуючи різний обсяг продуктів і послуг.

Конкурентні відносини на ринку банківських послуг різноманітні і включають такі рівні: конкуренцію між комерційними банками; конкуренцію банків з небанківськими кредитними організаціями; конкуренцію банків з іншими фінансовими посередниками; конкуренцію з не фінансовими організаціями.

Специфіка конкурентних відношень на ринку банківських послуг пов'язана з тим, що банки, як суб'єкти цих відносин мають ряд особливостей:

по-перше, банк є фінансовим посередником. На відміну від звичайних підприємств банк здійснює генерацію банківських продуктів як на стадії залучення ресурсів, так і на стадії їх розміщення, вступаючи в обох випадках в конкурентну боротьбу;

по-друге, комерційні банки є елементами системи державного регулювання економіки;

по-третє, банки за родом своєї діяльності вступають у конкуренцію не тільки з іншими банками, але і з багатьма іншими групами ринкових суб'єктів.

У сформованому банківському секторі ситуація принципового значення має вирішення питань формування конкурентного середовища на ринку банківських послуг, що забезпечує ефективний розподіл ресурсів, максимальне задоволення економічних потреб суспільства.

Під конкурентним середовищем на ринку банківських послуг слід розуміти сукупність діючих ззовні і всередині банківської системи суб'єктів і сил (факторів), які обумовлюють включення механізмів саморегуляції відносин на банківському ринку між кредитними організаціями. Ринкова конкурентна середовище -- це середовище найбільш адекватна даному стану суспільного виробництва і його ринковим механізмам. Вона служить основою для реалізації конкурентних відносин на ринку банківських послуг, та її розвиток пов'язаний з наявністю великої кількості контрагентів на ринку. В даний час конкурентне середовище в банківській сфері є недостатньо сформованою, що не дозволяє повною мірою реалізувати потенціал економічного зростання країни, не забезпечує якісного банківського обслуговування населення, стримує технічне переозброєння підприємств, обмежує залучення коштів від інвесторів.

У процесі аналізу конкурентного середовища фінансового ринку можна виділити наступні групи конкурентів:

дрібні і середні банки, що здійснюють інновації або створені для обслуговування вузької групи клієнтів;

спеціалізовані та галузеві банки, що обслуговують вузькі сегменти ринку;

великі універсальні банки, що мають широке коло клієнтів.

Існує безліч факторів підвищення конкурентоспроможності

банківської діяльності. Одним з них є маркетинг. Маркетинг - комплексна система організації послуг, орієнтована на задоволення потреб конкретних споживачів і отримання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку, вивчення внутрішнього і зовнішнього середовища банку, розробки стратегії і тактики поведінки на ринку за допомогою маркетингових програм. У цих програмах закладені заходи щодо поліпшення послуг та його асортименту, вивчення споживачів, конкурентів і конкуренції, по забезпеченню цінової політики, формуванню попиту, стимулюванню збуту і рекламі, розширення асортименту послуг [5].

Маркетинг в банківській сфері виконує ті ж функції і будується на тих же, що і маркетинг в інших сферах економіки. Маркетинг, як цілісна концепція, склався в банківській сфері наприкінці 80 -х років у США. Основна причина переходу банків до маркетингової стратегії полягає в посиленні конкурентоспроможності, як між самими банками, так і між банківськими та небанківськими кредитними організаціями. Специфіка банківського маркетингу полягає в орієнтації системи управління в банку на процеси, що відбуваються в кредитно-фінансовій сфері. Об'єктом маркетингових зусиль є гроші, тому маркетинг в банківській сфері спрямований в першу чергу на прискорення грошового обороту [6].

Маркетингове дослідження клієнтів має визначити, яку важливість клієнти надають таким факторам, як: імідж позиковика, здатність до прогресу, стабільність, доступність кредиту без спеціального забезпечення, термін боргового зобов'язання, досвід попередніх взаємовідносин, плата за послуги, швидкість обслуговування, доступність банку з урахуванням його філій.

За даними маркетингових досліджень, на ринку споживачів банківських послуг основним критерієм є надійність. Поряд з суперництвом між комерційними банками все більш серйозну конкуренцію вони зазнають з боку небанківських кредитно-фінансових інститутів (страхові компанії, фінансові брокери, пенсійні фонди, інвестиційні фонди, компанії з випуску кредитних карток тощо), а також з боку не фінансових організацій (пошта, торгові будинки, підприємства автомобільної промисловості та ін.). Слід виділити: індивідуальну конкуренцію, при якій конкурентами є окремі кредитні інститути, і групову конкуренцію, коли в якості конкурентів виступають групи споріднених кредитних інститутів.

Для банківського бізнесу особливе значення має конкуренція продавців і конкуренція покупців. Конкуренція продавців -- їх суперництво за найбільш вигідні умови збуту товарів (банківських послуг). Конкуренція покупців -- змагання між ними за доступ до цих товарів. Обидві ці форми зазвичай співіснують поруч. Їх співвідношення на кожному конкретному ринку визначається ринковою позицією продавців і покупців. Так, на ринку продавця, де прод авці можуть диктувати покупцям свої умови (внаслідок не насиченості ринку, його монополізації і т.д.), переважає конкуренція покупців. На ринку покупця, на якому останні володіють ринковою сило ю, більш значною, ніж продавці (наприклад, через перенасичення ринку товарами), основною формою є конкуренція продавців. Банківський ринок не є чимось єдиним, а представляє безліч приватних ринків. Будь-який банк може виступати як в ролі продавця, так і в ролі покупця.

Керівникам банку все частіше доводиться замислюватися про вироблення конкурентної стратегії, освоєнні маркетингових можливостей, перебудові банківської структури і перепідготовки персоналу. З точки зору окремого кредитного інституту банківські галузі виступають в якості ринків збуту. Серед них: ринок кредитів (кредитування); ринок вкладів (ощадна справа, інвестиційне посередництво); ринок послуг (розрахунково-касове обслуговування, трастові операції, інші послуги).

Пропоную розглянути внутрігалузеву банківську конкуренцію. Внутрішньогалузева конкуренція як відомо існує в двох основних формах: предметна і видова. Перша виникає між банками, що використовують ідентичні продукти. Видова ж конкуренція має місце між банками, що використовують банківські продукти одного виду (тобто призначені для однієї і тієї ж мети), але розрізняються по якимось суттєво важливим параметрам [7]. Предметна банківська конкуренція розвинена в області надання послуг масового асортименту, що є в основі однорідними.

Разом з тим не всі банківські послуги є стандартизованими. Багато хто з них носять індивідуальний характер, орієнтовані на вирішення фінансових проблем конкретного клієнта, зокрема -- це кредитування підприємств, де в кожному випадку умови визначаються кредитним договором. Тут з'являється видова конкуренція.

Отже, внутрішньогалузева конкуренція в банківській справі існує в основному в формі видової конкуренції . Це означає, що розробка нових асортиментних одиниць в рамках існуючого виду ще не гарантує конкурентної переваги, якщо вона не підкріплюється заходами щодо формування споживчих переваг. Міжгалузева конкуренція розгортається між банками, інтереси яких раніше не перетиналися. Вона може здійснюватися, наприклад, у формі переливу капіталу. Конкуренція методом переливу капіталу виникає при зміні банком профілю своєї діяльності чи його диверсифікації. У банківській справі перелив капіталу відбувається при проникненні новачків на споконвічно банківські ринки, а також при спробі банків завоювати собі місце в нових для них галузях. Що ж до міжгалузевої функціональної конкуренції, то в банківському бізнесі вона фактично не зустрічається [7]. Залежно від використовуваних методів конкуренції розрізняють цінову і нецінову конкуренцію. Цінова здійснюється шляхом зміни цін. Нецінова заснована на поліпшенні якісних характеристик продукту та проведенні цілеспрямованої політики його диференціації (включаючи рекламу і міри по стимулюванню збуту).

Особливістю цінової конкуренції в банківському секторі економіки є відсутність чіткого взаємозв'язку споживчої вартості товару (банківської послуги) і його ціни. Але рамки, в яких банк має можливість значного маневрування процентними ставками, рівнем комісійних винагород і тарифів на послуги, досить еластичні.

До переваг банку при проведенні цінової конкуренції належать:

прискорена підготовка до надання нових послуг при одночасному зниженні їх собівартості;

контроль над великою кількістю ринкових сегментів або клієнтів;

швидкість і доступність придбання послуги, супутнього їй сервісу, надання яких-то додаткових послуг чи консультацій;

скорочення життєвого циклу конкретних послуг.

Водночас у банківській справі діють внутрішні і зовнішні сили,

що звужують можливості цінової конкуренції.

Для банку якісний рівень його функціонування визначають: швидкість внутрішніх робочих процесів, рівень витрат, пов'язаних з виправленням помилок, ефективність процесів життєдіяльності, характер мотивації працівників, продуктивність праці, ступінь кредитного ризику та ін., співвідносні з рівнем витрат на виробництво банківських послуг. Крім загальної орієнтації на покращення якості обслуговування, банками все ширше використовується диференціація якості однотипних послуг залежно від ціни (звичайні та ексклюзивні рахунки), цільової клієнтури (масові і індивідуальні послуги), каналів збуту (послуги, що реалізуються за допомогою банківських автоматів, в відділенні банку, в консультаційному центрі) і т.д.

Важлива умова збереження конкурентоспроможності банку полягає в тому, що на стабільність роботи, прибутковість, послідовний розвиток можуть розраховувати тільки ті банки, які не протиставляють кількість продуктів їх якості, не бачать в якості і ціні дві непримиренні категорії. Звідси простежується стратегічна лінія поведінки банку в ринкових умовах -- гарна якість послуги з прийнятною для клієнта ціною. Щоб споживачі банківських продуктів могли ставитися до банків з довірою, їм потрібен легко здійсненний і не необхідний великих витрат доступ до надійної інформації, особливо до даних про величину чистих активів і про мінливість доходів.

У сфері банківських послуг життєздатними в конкурентній боротьбі виявляться три категорії банків. До першої відносяться великі колишні банків, мало сприйнятливі до новаторства, але мають високий рівень обслуговування і персонал, що пройшов певну «школу». До другої категорії слід зарахувати банки, які невпинно експериментують у сфері банківських послуг і мають свої пріоритети. До третьої відносяться банки, які розробляють послуги не за замовленням елітних клієнтів, найчастіше засновників, а орієнтуючись на індивідуального клієнта, на потреби ринку. В даний час в практиці банківського бізнесу особливого значення набула не тільки конкурентоспроможність кредитних установ, а й банківських продуктів.

Поняття «конкурентоспроможність» є частиною більш широкого поняття «конкуренція». Якщо банк безуспішно конкурує на ринку, його продукція неконкурентоспроможна. Ринкові перспективи банківських продуктів пов'язані не тільки з їх якістю і витратами. Причинами успіху або невдач появи на ринку конкретного продукту можуть бути й інші фактори: рекламна діяльність банку, його імідж , пропонований рівень обслуговування і т.д. Однак, як не важливі зазначені аспекти діяльності банку щодо забезпечення конкурентоспроможності, основою є якість і ціна банківських продуктів. Впевненість створює і рівень обслуговування клієнтів.

Отже, формула конкурентоспроможності має вигляд:

Конкурентоспроможність = якість + ціна + рівень обслуговування.

Банківський бізнес є венчурним, тобто ризиковим. За своєю природою, банки самі крихкі і найбільш залежні від ставлення ділової публіки підприємницькі структури.

Важливим є забезпечення взаємодії банку та його партнерів. З точки зору збереження іміджу банку в очах партнерів важливо, щоб вони розуміли, що в ньому відбувається: які проблеми він відчуває, і які способи їх вирішення збирається використовувати. Це часто працює на імідж банку в очах партнерів і допомагає залучити їх до вирішення виникаючих проблем. Зміцнює довіру партнерів, і надання їм знаходиться в розпорядженні банку інформації, так чи інакше зачіпає їхні інтереси. Витвережували на конкурентів і сприятливо на партнерів діють спільні з партнерами акції по зміцненню їхнього іміджу та іміджу їх банку.

У кризу слід змінити стратегію роботи банків з клієнтами: потрібно виявляти очікування в клієнтській середовищі і «вкидати» інформацію, відповідну цим очікуванням. Один з головних елементів системної безпеки банку -- збереження іміджу банку в очах його співробітників. В умовах кризи керівництво має обговорювати з ними проблеми банку, роз'яснювати, які кроки робляться, щоб вивести його з кризи, чесно пояснювати, що банку доведеться розлучитися з таким-то числом співробітників. Природно, не слід ділитися ніякими серйозними відомостями, які могли б бути використані на шкоду банку або конфіденційні з інших причин.

Багато комерційних банків вже давно прийшли до розуміння того, що наявність власної системи збору та аналізу ділової інформації сприяє успішному веденню бізнесу. Відповідні підрозділи до кризи існували практично у всіх досить серйозних банках [4].

У період кризи будь-яке рішення є важливим, а отже, різко зростає роль служб, які готують інформацію, на підставі якої будуть прийматися рішення. Відмінність банківського PR від PR в інших областях обумовлено специфікою самої банківської послуги. Банк або конкретна банківська послуга не викликає ніяких візуальних, слухових, нюхових, тактильних, травних і гормональних рефлексів і асоціацій; сенс послуги або переваги банку можна сприйняти тільки розумом, а не підсвідомістю. Банки виробляють специфічний товар у вигляді послуг, що не мають натурально -- речового виразу. Банківські послуги стандартні для масового споживача, їх гама однакова, і в умовах розвиненої ринкової економіки існує насичена дистриб'юторська мережа. Очевидно, що такі елементи комплексу маркетингу як ціна і розподіл не відіграють значної ролі в комплексі банківського маркетингу при просуванні масових послуг населенню.

У банківському бізнесі володіння найсвіжішою інформацією, оперативна обробка величезної кількості даних, що надходять та своєчасне надання необхідних відомостей клієнтам є ключовим фактором успіху. Сучасний банк немислимий без використання передових інформаційних технологій, таких як комп'ютерні системи взаєморозрахунків, системи авторизації кредитних карт і так далі. Розміщуючи на web-сторінках інформацію про свої послуги, банки фактично продовжують свій робочий день до 24 годин на добу, оскільки вона доступна для користувачів Інтернет в будь-який час. Багато банків вже давно з успіхом користуються всім спектром функціональних можливостей Інтернет. Кількість банківських сторінок в world wide web перевищило 700 тисяч. Сьогодні індивідуальні та корпоративні користувачі Інтернет можуть за допомогою цієї системи відкрити корпоративний або приватний рахунок, керувати ним, здійснювати платежі по кредитній карті або з рахунку, купити або продати цінні папери, надати величезну кількість інформації про себе і свої послуги і багато, багато іншого.

Однією з найбільш перспективних можливостей Інтернету є електронна система розрахунків (On-line Banking ). Відкривши клієнту рахунок (корпоративний або приватний), банк присвоює йому ім'я і пароль для доступу до системи. При цьому клієнт отримує можливість управляти своїм рахунком в будь-який час, перебуваючи вдома, на роботі або навіть в іншій країні. Це особливо зручно для здійснення комунальних платежів, платежів за телефон, штрафів за дорожні порушення і т.д. Клієнт позбавлений від необхідності особисто приїжджати в банк, стояти в черзі. Подібна система підвищує задоволеність клієнтів, покращує якість банківського сервісу.

Висновок

Отже, функціонування і конкурентоспроможність банківської системи -- це довга процедура виходу на високий рівень. Тому ті банки які зараз ми можемо бачити на перших місцях рейтингу, всього лише доказ того, що їх система побудована правильним чином.

Література

Банківська справа: Довідковий посібник: Банківський і біржовий науково-консультативний центр, 2008.

Дараган А.В. Економічний аналіз діяльності комерційного банку: Логос , 2009.

Самсонова Є.К. Фактори, що впливають на ефективність російських банків, 2010.

Миколаєва І.П. Економічна теорія: підручник. - К., 2013.

Горобин Є.В. Шляхи підвищення конкурентоспроможності банків // Фінанси і Статистика. - 2008.

Тавасієв А.М., Ребельській Н.М. Конкурентоспроможність в банківському секторі. - 2011.

Банківська справа / За ред. О.І. Лаврушина // Фінанси і статистика. - 2011. - 262 с.

BanHvs'ka sprava: Dov^^y!) posftnik : Вапкт'ку і bnzhovy naukovo - konsul'tativnij centr , 2008r.

Daragan A.V. ЕкопотіЛпу anaHz dyaknosti komercynogo banku : Logos , 2009r.

Samsonova Є.К. Faktori, shho vplivajut' na efektivrnst' rosys'kih bankrv, 2010 r.

Miko^va I.P. Ekonomkhna teorija: PMruchnik , K, 2013r.

Gorobin Є^. Shljahi pMvishhennja konkurentospromozhnosti bankw // Fmansi і Statistika. 2008.

Tavas^ А.М., N.M. Rebel'sky Konkurentospromozhrnst' v bankrvs'komu sektori, 2011.

Bankivs'ka sprava / Za red. O.I. Lavrushina : Finansi і statistika , - 262 s. , 2011.

Размещено на Allbest.ru