Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності

1. Працівникам, які відпрацювали на підприємстві або установі менше ніж 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

2. Якщо працівник не відпрацював жодного робочого дня, розрахунок здійснюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Проілюструємо зазначене вище на числових прикладах.

Приклад 1. Працівник підприємства хворів з 18 по 27 серпня 2009 року, про що свідчить поданий ним листок непрацездатності. Страховий стаж -- 6 років.

У розрахунковому періоді (лютий -- липень 2009 року) нараховано працівникові такі суми доходу:

-- у лютому -- зарплата в розмірі 2009 грн.;

-- у березні -- зарплата в розмірі 2009 грн.;

-- у квітні -- відпускні (з 1 по 24 квітня включно) у розмірі 1618,08 грн., зарплата за відпрацьовані дні квітня (25, 29, 30 квітня) у розмірі 285,71 грн.; матеріальна допомога до відпустки в розмірі 500 грн.;

-- у травні -- зарплата в розмірі 2000 грн.;

-- у червні -- зарплата в розмірі 2000 грн.;

-- у липні -- зарплата в розмірі 2000 грн.

Перш ніж розрахувати суму лікарняних, зазначимо, що в розрахунковому періоді (лютий -- липень 2009 року) є місяць (квітень), який відпрацьовано не повністю. Разом з тим, причина, з якої такий місяць повністю не відпрацьовано, не включена до переліку причин, при настанні яких, разова виплата (у цьому випадку -- матеріальна допомога до відпустки) має включатися до розрахунку середньої зарплати пропорційно до відпрацьованих цього місяця днів. У зв'язку з цим, сума матеріальної допомоги до відпустки повністю включається до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних.

Сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності становитиме:

102,72 х 5 х 0,8 = 410,88 (грн.),

де 5 -- кількість робочих днів, що припадають на перші п'ять календарних днів тимчасової непрацездатності;

0,8 -- відсоток оплати лікарняного листка становить 80 %, оскільки згідно зі ст. 37 Закону № 2240 страховий стаж працівника більше п'яти років, але менше 8 років.

Сума допомоги з тимчасової непрацездатності становитиме: 102,72 х 2 х 0,8 = 164,35 (грн.), де 2 -- кількість робочих днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності та підлягають оплаті за рахунок коштів Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таблиця 2 - Визначення середньоденної заробітної плати

Місяці розрахункового періоду	Нараховано виплати	Сума виплат, які включаються до розрахунку середньої зарплати	Кількість відпрацьованих робочих днів	Середньоденна зарплата
Лютий	2000,00	2000,00	21	10785,71 : 105 = 102,72
Березень	2000,00	2000,00	20
Квітень	2403,79	785,71	3
Травень	2000,00	2000,00	19
Червень	2000,00	2000,00	19
Липень	2000,00	2000,00	23
Разом	12403,79	10785,71	105

Загальна сума лікарняних склала: 410,88 + 164,35 = 575,23 (грн.)

Приклад 2. Працівник підприємства хворів з 11 по 21 серпня 2009 року, про що свідчить поданий ним листок непрацездатності. Страховий стаж -- 9 років.

У розрахунковому періоді (лютий -- липень 2009 року) працівникові нараховано такі суми доходу:

-- у лютому -- зарплата в розмірі 2700 грн.;

-- у березні -- зарплата в розмірі 2700 грн.;

-- у квітні -- зарплата в розмірі 2700 грн.;

-- у травні -- зарплата в розмірі 2700 грн.:

-- у червні -- зарплата в розмірі 2700 грн.

-- у липні -- зарплата за відпрацьовані дні липня в розмірі 1056,52 грн., відпускні -- 1274,14 грн. (відпустка з 7 по 20 липня), лікарняні -- 535,52 грн. (хворів з 21 по 24 липня 2009 року), матеріальна допомога до відпустки -- 1000 грн.

У цій ситуації суму матеріальної допомоги до відпустки має бути включено до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних пропорційно до відпрацьованих у липні робочих днів. Сума матеріальної допомоги, що підлягає включенню до розрахунку середньої зарплати, становитиме: 1000 : 23 х 9 = 391,30 (грн.), де 23 -- кількість робочих днів за графіком роботи підприємства за липень 2009 року; 9 -- кількість фактично відпрацьованих працівником днів у липні 2009 року.

Нагадаємо, що листок непрацездатності в цьому випадку оплачується в розмірі 100 %, оскільки страховий стаж у працівника склав більше 8 років.

Сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності становитиме:

137,14 х 5 = 685,70 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності становитиме: 137,14 х 4 = 548,56 (грн.).

Таблиця 3 - Визначення середньоденної заробітної плати

Місяці розрахункового періоду	Нараховано виплати	Сума виплат, які включаються до розрахунку середньої зарплати	Кількість відпрацьованих робочих днів	Середньоденна зарплата
Лютий	2700,00	2700,00	21	14947,82 : 109 = 137,14
Березень	2700,00	2700,00	20
Квітень	2700,00	2700,00	21
Травень	2700,00	2700,00	19
Червень	2700,00	2700,00	19
Липень	3866,18	1447,82	9
Разом	17366,18	14947,82	109

Загальна сума лікарняних становитиме: 685,70 + 548,56 = 1234,26 (грн.).

При обчисленні середньої заробітної плати у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до розрахунку включаються:

основна заробітна плата;

доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення у праці - високу професійну майстерність, умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років тощо);

виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються у заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої зарплати за останні 6 календарних місяці включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

У разі коли робочі дні у розрахунковому періоді відпрацьовані не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні 6 календарних місяці враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого у розрахунковому періоді. Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. Усі виплати беруться до уваги під час розрахунку середньої заробітної плати без виключення сум відрахувань на податки і збори, стягнення аліментів, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю відображається в бухгалтерському обліку записом по дебету рахунка 652 "Розрахунки з соціального страхування" та кредиту рахунка 70 "Розрахунки з оплати праці".

Виплата допомоги у разі тимчасової непрацездатності здійснюється в строки, встановлені для виплати зарплати. Відповідно до Закону “Про оподаткування доходів фізичних осіб”, допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівника включається до його сукупного доходу і оподатковується податком з громадян на загальних підставах.

Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Мінстату України від 11.12.95 р. №323 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №465/1001, визначено, що допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не входить до складу Фонду оплати праці, а тому збори до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування не зараховуються на суми виплат у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

3.3 Порядок нарахування та виплати допомоги з вагітності та пологів

Жінкам, що перебувають в трудових відносинах з підприємством (тобто є застрахованими особами в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування), у випадку вагітності надається допомога по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами. Основним законодавчим документом, що регулює право на одержання соціальної відпустки з цього приводу, є Закон України “Про відпустки” від 15.11.96 р. № 504/96-ВР зі змінами і доповненнями.

Допомога по вагітності і пологах застрахованій особі надається за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої залежить від особливості протікання вагітності та інших факторів (табл. 4).

Таблиця 4 - Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами

№ п/п	Випадки надання допомоги	Строк з якого виникає право на одержання допомоги	Тривалість відпустки по вагітності та пологах, календарних днів
1	Загальний випадок	З 30 тижнів вагітності	126: - 70 до пологів; - 56 після пологів
2	Жінкам,які відносяться до I - IV категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС	з 27 тижнів вагітності	180: - 90 до пологів; - 90 після пологів
3	Передчасні, багатоплідні пологи, виникнення ускладнень при пологах чи в післяродовому періоді	з 30 тижнів вагітності	140: - 70 до пологів; - 70 після пологів
4	Вагітна не спостерігалась в лікувальному закладі з приводу вагітності до дня пологів	з дня пологів	56
5	Передчасні пологи до 30 тижнів вагітності, якщо жінка виписується з живою дитиною	з дня пологів	140
6	Передчасні пологи до 30 тижнів вагітності у випадку смерті дитини	з дня пологів	70
7	Усиновлення дитини протягом 2 місяців з дня його народження	від дня усиновлення	до 56-го з дня народження
8	Усиновлення двох і більше дітей протягом 2 місяців від дня їх народження	від дня усиновлення	до 70-го з дня їх народження
9	Усиновлення дитини протягом 2 місяців з дня його народження жінкою, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС	від дня усиновлення	до 90-го з дня народження

Листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами видається за місцем спостереження за вагітною жінкою відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455.

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (декретна відпустка) працюючій жінці надається згідно ст. 20 Закону України “Про відпустки” повністю, незалежно від кількості фактично використаних до пологів днів, і оформляється вся одночасно.

Якщо жінка бажає приєднати щорічну відпустку до відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, то керівник підприємства зобов'язаний надати таку відпустку за заявою жінки незалежно від тривалості її роботи у поточному робочому році.

Таблиця 5 - Порядок надання листка непрацездатності по вагітності та пологах

Випадки надання відпустки	Порядок надання листка по вагітності та пологах
1) У період тимчасової непрацездатності жінки	листок тимчасової непрацездатності закривається з дня надання відпустки і видається інший листок непрацездатності - по вагітності та пологах*
2) У період простою підприємства не з вини застрахованої особи та у період відпусток	лікарняний листок по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітності та пологами не враховуючи ці відпустки **
3) У період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку	лікарняний листок по вагітності та пологам надається з дня виникнення права на декретну відпустку незалежно від допомоги по догляду за дитиною

* Лікарняний листок, що передував відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, обчислюється на загальних підставах (з урахуванням стажу роботи, оплатою перших 5 днів за рахунок підприємства і т.п.).

** Якщо жінці надається декретна відпустка, коли вона знаходиться в щорічній, додатковій, іншій відпустці, то сума відпускних невикористаної частини відпустки підлягає перерахунку й утриманню з зарплати як зайво виплачена. Недовикористані дні відпустки надаються пізніше.

Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах (згідно ст. 51 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-III із змінами і доповненнями) є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Документи для призначення допомоги по вагітності та пологах розглядаються не пізніше 10 днів із дня їх надходження на підприємство (у відділення Фонду - від добровільно застрахованих осіб).

Повідомлення про відмову у призначенні допомоги з вказівкою причин відмови і порядку оскарження видається заявнику не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Виплата допомоги здійснюється за рахунок коштів Фонду. Умови та терміни виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами наведені у табл.

Згідно ст. 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням” допомога надається в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від стажу роботи.

Сума допомоги по вагітності та пологах не обкладається податком з доходів фізичних осіб, з її не утримуються і на неї не нараховуються збори і внески в соціальні фонди.

Таблиця 6 - Умови та терміни виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами

Отримувач допомоги	Платник допомоги	Термін виплати
Жінкам, які підлягають обов`язковому соціальному страхуванню (працюють на підприємстві, у приватного підприємця)	Підприємство (приватний підприємець) за основним місцем роботи	В найближчий після дня призначення допомоги строк, встановлений для виплати заробітної плати
Жінкам, у випадку ліквідації (реорганізації) підприємства, якщо право на отримання допомоги настало до його ліквідації (реорганізації)	Правонаступник ліквідованого підприємства	В найближчий після дня призначення допомоги термін, встановлений для виплати заробітної плати
	При його відсутності - виконавча дирекція відділення Фонду за місцем реєстрації ліквідованого підприємства	Протягом 10 днів після призначення допомоги
Добровільно застрахованим жінкам	Виконавча дирекція відділення Фонду за місцем їх реєстрації	Протягом 10 днів після призначення допомоги

Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 209.2001 № 126

Відповідно до цього Порядку середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати по видах виплат, що включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати (у т.ч. у натуральній формі), які підлягають оподаткуванню, і з яких виплачувалися страхові внески.

Згідно п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (доход), є період роботи з останнього основного місця роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески чи за нього виплачувалися страхові внески. Він дорівнює 6 календарним місяцям.

Якщо застрахована особа відпрацювала менш ніж 6 календарних місяців, то числення середньої заробітної плати провадиться виходячи з фактично відпрацьованого часу. Якщо за розрахунковий період застрахована особа не мала заробітку - виходячи з тарифної ставки (місячного окладу).

Відпустка в зв'язку з вагітністю та пологами надається в календарних днях, а сума допомоги нараховується за робочі дні (аналогічно звичайному лікарняному) відповідно до графіка роботи за цей період.

Підставою для призначення допомоги в зв'язку з вагітністю та пологами є наступні документи:

довідка лікувальної установи встановленого зразка (пп. 6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455);

довідка з основного місця роботи (служби, навчання);

довідка ліквідаційної комісії для жінок, звільнених з роботи в зв'язку з ліквідацією підприємства;

довідка державної служби зайнятості для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні;

довідка з місця проживання для непрацюючих жінок про те, що вони не працюють (не служать, не навчаються);

рішення про усиновлення чи встановлення опіки (для осіб, що усиновили чи взяли під опіку дитину протягом 2 місяців із дня його народження).

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше 6 місяців із дня надання відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки.

Тривалість і порядок надання декретної відпустки для непрацюючих жінок такі ж, як і для працюючих.

За період відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами, що збігаються з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Приклад. Згідно з листком непрацездатності працівниці має бути надано відпустку по вагітності та пологах з 22 вересня 2008 року по 25 січня 2009 року. Ця працівниця за основним місцем роботи на початок відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, посадовий оклад на початок відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами становив 1500 грн. Працівниця також станом на початок відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами працювала на умовах неповного робочого часу (0,75 ставки) на іншому підприємстві за сумісництвом.

Спочатку розрахуємо допомогу по вагітності та пологах, яку працівниці повинні нарахувати та виплатити за основним місцем роботи.

Визначимо середньомісячну кількість робочих днів.

Загальна кількість робочих днів за балансом робочого часу підрозділу підприємства, на якому значиться працівниця за основним місцем роботи, у розрахунковому періоді (березень -- серпень 2008 року) склала:

20 + 21 + 19 + 19 + 23 + 20 = 122 (робочі дні).

Середньомісячна кількість робочих днів:

122 : 6 = 20,33.

Середньоденна заробітна плата:

1500 : 20,33 = 73,78 (грн.).

Допомога по вагітності та пологах за основним місцем роботи становитиме:

73,78 х 88 = 6492,64 (грн.),

де 88 -- кількість робочих днів, що припадають на період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Розрахуємо суму допомоги по вагітності та пологах, яку працівниці повинні нарахувати та виплатити за сумісництвом. Припустимо, що посадовий оклад за сумісництвом становив 2500 грн. на місяць.

Оклад за місяць у розрахунку 0,75 ставки становив: 2500 х 0,75 = 1875 (грн.)

Визначимо загальну суму заробітної плати за розрахунковий період (березень - серпень 2008 року):

1875 х 6 = 11250 (грн.)

Визначимо середньоденну зарплату:

11250 : (20+21+19+19+23+20) = 11250 : 122 = 92,21 (грн.)

Сума допомоги по вагітності та пологах на підприємстві, де працівниця працює за сумісництвом, складе:

92,21 х 88 = 8114,48 (грн.).

3.4 Порядок нарахування та виплати одноразової допомоги при народженні дитини

Одноразова допомога при народженні дитини надається одному з батьків (усиновителю, опікуну), не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі коли непрацююча особа, яка отримує одноразову допомогу при народженні дитини в органі праці та соціального захисту населення, виявила бажання працювати, виплата цієї допомоги продовжується зазначеним органом до закінчення строку її призначення. Для призначення одноразової допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу подаються такі документи:

1) заява одного з батьків (усиновителя, опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці

2) копія свідоцтва про народження дитини;

3) копії трудових книжок обох батьків (усиновителя, опікуна);

4) довідка з місця служби (навчання) заявника;

5) довідка про склад сім'ї батьків (усиновителя, опікуна);

6) довідка, видана державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення одноразової допомоги при народженні дитини. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають документи компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини, легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Усиновителі та опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

Жінки, які до народження дитини займалися підприємницькою діяльністю, сплачували фіксований податок, але не були застраховані у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, подають також довідку органів державної податкової служби про припинення підприємницької діяльності.

Одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через шість календарних місяців з дня народження дитини, а у разі усиновлення дитини - не пізніше ніж через шість календарних місяців з дня набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Динаміку розміру допомоги при народженні дитини наведено у табл. 7.

Таблиця 7 - Динаміка виплат допомоги при народженні дитини у 2001-2010 рр.

Період	Розмір, грн.
З 1.01.2001 р. до 20.09.2001 р.	176,95 (64% прожиткового мінімуму для дітей до 6 років)
З 20.09.2001 р. до 01.10.2001 р.	177
З 1.10.2001 р. до 01.01.2002 р.	180
З 01.01.2002 р. до 01.04.2002 р.	200
З 01.04.2002 р. до 01.10.2002 р.	300
З 01.10.2002 р. до 01.01.2004 р.	320
З 01.01.2004 р. до 01.05.2004 р.	684
З 01.05.2004 р. до 01.01.2005 р.	725
З 01.01.2005 р. до 21.04.2005 р.	1550
З 21.04.2005 р. до 1.01.2008 р.	8500
З 1.01.2008 р. до 1.01.2011 р.	12240 - на першу дитину; 25000 - на другу дитину; 50000 - на третю і наступну дитину.
З 1.01.2011 р.	Кратній 22 розмірам прожиткового мінімуму - на першу дитину; кратній 45 розмірам прожиткового мінімуму - на другу дитину; кратній 90 розмірам прожиткового мінімуму - на третю і кожну наступну дитину*.

* Допомога при народженні дитини нараховується у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановлених на день народження дитини.

З 1.01.2008 р. до 1.01.2011 р. допомога при народженні дитини надавалася у розмірі 12 240 гривень на першу дитину, 25 000 гривень - на другу дитину, 50 000 гривень - на третю і наступну дитину (табл. 8).

Таблиця 8 - Строки та розміри виплат допомоги при народженні дитини

Строки виплати	Розміри виплат, грн.
	на першу дитину	на другу дитину	на третю і наступну дитину
Загальна сума до отримання	12240	25000	50000
Одноразова виплата при народженні	4800	4840	5000
Решта виплат (протягом наступних місяців):
перший - дванадцятий місяці	по 620	по 840	по 1250
тринадцятий - двадцять четвертий місяці	-	по 840	по 1250
двадцять п'ятий - тридцять шостий місяці	-	-	по 1250

Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини - 4840 гривень, третьої та наступної дитини - 5000 гривень. Решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (по 620 грн. щомісячно), на другу дитину - 24 місяців (по 840 грн. щомісячно), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 грн. щомісячно) рівними частинами.

З 1 січня 2011 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо виплати допомоги при народженні дитини» від 17 листопада 2009 року № 1723-VI допомога при народженні дитини нараховується у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановлених на день народження дитини. Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22 розмірам прожиткового мінімуму - на першу дитину; кратній 45 розмірам прожиткового мінімуму - на другу дитину; кратній 90 розмірам прожиткового мінімуму - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину - 24 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 36 місяців рівними частинами.

В разі влаштування дитини віком до одного року для утримання та виховання до дитячого закладу (будинку дитини) на повне державне утримання, допомога при народженні дитини виплачується шляхом перерахування на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.

У дод. В2 наведені приклади надання допомоги при народженні дитини.

Виплата допомоги припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення

батьківських прав;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень

щодо конкретної дитини;

настання інших обставин, передбачених законодавством.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Контроль за цільовим використанням допомоги та створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами та державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім'ї, дітей та молоді і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Державні органи реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів з дня реєстрації смерті дитини подають органам праці та соціального захисту населення відповідні відомості за формою, встановленою відповідно до законодавства.

Одноразова допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну, усиновителю) за умови звернення за нею не пізніше ніж через шість місяців після смерті отримувача допомоги

Особам, не застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, одноразова допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

У разі коли один з батьків (усиновитель, опікун) на день народження дитини застрахований в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, допомога виплачується за місцем роботи застрахованої особи.

Покриття витрат на виплату одноразової допомоги при народженні дитини (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

3.5 Порядок нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич), не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку органам праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява матері (батька, усиновителя, опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) виписка з наказу за місцем служби про надання відпустки;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка з місця проживання заявника про те, що з ним проживає дитина;

5) копія трудової книжки матері (батька, усиновителя, опікуна), яка (який) здійснює догляд за дитиною;

6) довідка з місця навчання - для осіб, які навчаються;

7) непрацюючі особи подають довідку, видану органом, який здійснює державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, про те, що вони не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, а у разі перебування на обліку в центрі зайнятості - довідку про те, що виплата допомоги по безробіттю або матеріальна допомога по безробіттю не проводиться;

8) особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності і сплачують фіксований податок та які не застраховані у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, подають довідку органів державної податкової служби про припинення підприємницької діяльності.

Усиновителі та опікуни подають також копію рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Особи, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації подають відповідну довідку ліквідаційної комісії.

Переоформлення допомоги на іншу працездатну особу, яка не отримує пенсії і не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснюється згідно з письмовою заявою на підставі довідки з місця роботи, служби, навчання особи, яка одержувала допомогу, про те, що вона вийшла на роботу, службу, навчання до закінчення терміну відпустки по догляду за дитиною і виплату зазначеної допомоги їй припинено (із зазначенням дати припинення виплати).

Особам, які доглядають дітей віком до трьох років і одночасно продовжують навчатися з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в повному розмірі.

Особам, не застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Якщо непрацююча особа, яка отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виявила бажання працювати і звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, орган праці та соціального захисту населення продовжує виплату зазначеної допомоги до дня призначення їй допомоги із безробіття чи матеріальної допомоги по безробіттю. Центр зайнятості повідомляє орган праці та соціального захисту населення про те, що жінці призначено допомогу по безробіттю чи матеріальну допомогу по безробіттю або що термін виплати хоча б однієї з цих двох видів допомоги закінчився.

Якщо непрацююча особа, яка отримує в органах праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виявила бажання працювати, виплата цієї допомоги припиняється з дня працевлаштування.

Покриття витрат на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зокрема військовослужбовцям здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Динаміка розміру допомоги по догляду за дитиною до трьох років наведено у табл. 9.

Допомога по догляду за дитиною надаватиметься у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Допомога по догляду за дитиною призначається незастрахованим особам з дня звернення за її призначенням, застрахованим - з дня настання відпустки по догляду за дитиною.

Таблиця 9 - Динаміка виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2001-2010 рр.

Період	Розмір, грн.
З 1.01.2002 р. до 01.04.2002 р.	40
З 01.04.2002 р. до 01.10.2002 р.	45 (на кожну дитину)
З 1.10.2002 р. до 01.01.2003 р.	58 (на кожну дитину)
З 01.01.2003 р. до 01.04.2004 р.	80 (на кожну дитину)
З 01.04.2004 р. до 01.05.2004 р.	85 (на кожну дитину)
З 01.05.2004 р. до 01.01.2005 р.	91 (на кожну дитину)
З 01.01.2005 р. до 01.02.2005 р.	102 (на кожну дитину)
З 01.02.2005 р. до 01.01.2006 р.	у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З 01.01.2006 р. до 01.01.2007 р.	різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень
З 01.01.2007 р. до 1.01.2008 р.	різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш ніж 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, - для застрахованих осіб
З 01.01.2008 р. до 01.01.2009 р.	різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
З 01.01.2009 р. до 01.01.2010 р.	Різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
З 01.01.2010 р.	різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Особам, які доглядають дітей віком до трьох років і одночасно продовжують навчатися з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в повному розмірі.

У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на кожну дитину.

У разі виходу на роботу застрахованої особи до закінчення строку відпустки по догляду за дитиною виплата допомоги припиняється з дня її виходу на роботу. Виплата допомоги може бути продовжена за умови виходу на роботу на умовах неповного робочого часу.

Приклад. Сім'я складається з чотирьох осіб: жінка, чоловік та їх двоє дітей (6 років та 2 роки). Жінка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку і отримує у мінімальному розмірі допомогу у щомісячному розмірі 130 гривень, чоловік працює, отримує заробітну плату 800 гривень.

У квітні 2009 року жінка звертається за державною допомогою з урахуванням доходів сім'ї.

Розрахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів сім'ї:

1. Визначаємо середньомісячний сукупний дохід сім'ї за останні 6 місяців в розрахунку на одну особу:

(800 грн. Ч 6 міс.) / 6 міс. / 4 особи = 200,0 гривень.

2 Визначаємо розмір допомоги для сім'ї:

501,75 грн. - 200,0 грн. = 301,75 гривень.

Отже, сім'я щомісячно впродовж квітня - вересня буде отримувати:

301,75 гривень.

3.6 Порядок нарахування та виплати допомоги на поховання

Допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні:

1) дружини (чоловіка);

2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання - до 23 років;

3) батька, матері;

4) діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).

Допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У таблиці 10 наведені розміри допомоги за періодами їх зміни.

Таблиця 10 - Динаміка зміни розміру допомоги на поховання

Період	Розмір (грн.)
01.01.2002 р. - 31.03.2002 р.	200,00
01.04.2002 р. - 30.09.2002 р.	300,00
01.10.2002 р. - 31.03.2004 р.	380,00
З 01.04.2004 р. - 01.05.2004 р.	400,00
З 01.05.2004 р. - 01.01.2005 р.	700,00
З 01.01.2005 р. - 01.01.2006 р.	1000,00
З 01.01.2006 р. - 01.01.2008 р.	1200,00
З 01.01.2008 р. - 01.01.2011	1400,00

Звернутися за призначенням допомоги на поховання можна в будь-який час (оскільки терміни давності для звернення за допомогою не встановлені). При цьому розмір допомоги визначатиметься виходячи з дати смерті, а не на дату звернення за нею. Підставою для призначення допомоги є:

- свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадянського стану;

- довідка з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи.

Допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснюють поховання, не пізніше дня, наступного за днем звернення і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду.

Що стосується оподаткування допомоги на поховання, яка виплачується за рахунок коштів Фонду, то, відповідно до пп. 4.3.1 Закону про доходи, не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податків (не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) суми страхових виплат, що отримуються з Фонду соціального страхування. Також, на підставі п. 3.2 Інструкції №5 не входять до фонду оплати праці допомоги й інші виплати, які здійснюються за рахунок коштів фондів соціального страхування (у т. ч. допомога на поховання). Тому підстав для нарахування або утримання внесків підприємством у фонду немає.

3.7 Порядок організації видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення

Для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї, а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

За поданням відділень Фонду правління Фонду щорічно розглядає та затверджує програми (у розрізі районів) щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей, які включають санаторно-курортне лікування, оздоровлення в санаторіях-профілакторіях, пансіонатах, дитячих оздоровчих таборах, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, позашкільне обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків, та їх кошторис.

Витрати коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на зазначені цілі мають на меті покращання здоров'я працюючих і членів їх сімей та надалі на економію коштів Фонду на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності. При цьому постановою Правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 р. № 12 (зареєстровано в Мін'юсті України 14.04.2009 р. за № 339/16355, за текстом - Порядок № 12) було затверджено новий Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду.

Згідно із зазначеним Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортних послуг передбачає комплексне лікування, медичну реабілітацію та профілактику захворювань з максимальним використанням природних лікувальних ресурсів, фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та забезпечення належних культурно-побутових умов на базі санаторно-курортних закладів, розташованих на територіях курортів державного та місцевого значення або в лікувально-оздоровчих місцевостях, за пред'явленням путівки на санаторно-курортне лікування та санаторно-курортної карти (форма № 072/о - для дорослого, форма № 76/о - для дітей та підлітків, що затверджені наказом Мінохорони здоров'я України «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» від 27.12.99 р. № 302 (зі змінами та доповненнями)).

На путівці зазначаються профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до її вартості, умови проживання та в обов'язковому порядку проставляється відповідна відмітка «Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності». Путівку, не оформлену належним чином, видавати забороняється.

Роботодавець-страхувальник отримує путівки за місцем своєї реєстрації у виконавчій дирекції районного відділення Фонду соцстраху. Для отримання підприємством путівок у наступному році слід у період з травня до червня включно подати заявки на їх отримання до виконавчої дирекції Фонду соцстраху за місцем реєстрації (рис. 5).



Рис. 5. Зразок заявки для отримання підприємством путівок

Виконавча дирекція Фонду соцстраху (їхні відділення, робочі органи) при розсиланні путівок виписують накладну у двох примірниках, один з яких спрямовується адресату. У накладній вказуються найменування оздоровниць, номери путівок, їхня кількість, терміни заїзду, ціна путівки та їхня загальна вартість. Путівки передаються страхувальникам за довіреністю, що оформляється у встановленому порядку, разом із накладною.

Відповідно до п. 3.3 Порядку № 12 путівки, отримані страхувальниками, обліковуються ними на позабалансовому рахунку з обов'язковим веденням журналу обліку путівок до санаторно-курортних закладів за формою Ф13-ФСС з ТВП, який повинен пронумеровуватися, прошнуровуватися, підписуватися відповідальною за видачу путівок особою та скріплятися печаткою підприємства. Накладні по путівках, рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування, копії квитанцій щодо часткової оплати вартості путівок, здійсненої через установи банків, журнал обліку путівок до санаторно-курортних закладів, а також зворотні талони або довідки про факт перебування в санаторно-курортному закладі зберігаються у фінансовому підрозділі страхувальника.

Слід зазначити, що рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації на підставі особистої заяви та медичної довідки для одержання путівки (форма № 070/о). Порядок створення комісії (обрання уповноваженого), механізм їх роботи регламентовано Положенням про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженим постановою Правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.02008 р. № 25 (зареєстровано в Мін'юсті України 14.07.2008 р. за № 636/15327).

Згідно з рішенням комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація, що є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки. Застрахованій особі протягом календарного року може виділятися лише одна путівка для санаторно-курортного лікування з урахуванням путівки, отриманої до санаторію-профілакторію або до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу, за винятком отриманої путівки для самостійного санаторно-курортного лікування дитини. Путівки застрахованим особам мають надаватися з частковою оплатою та в окремих випадках - безкоштовно

Розглянемо особливості видачі путівок застрахованим особам та членам їх сімей (табл. 11).



Таблиця 11 - Особливості видачі путівок застрахованим особам та членам їх сімей

№ п/п	Отримувач путівки; її вид	Умови отримання путівки	Розмір часткової оплати путівки	Примітка
				Часткова оплата вартості путівки: до санаторію - вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника; до санаторію-профілакторію - вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій. За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається
1	Застраховані особи; путівка для санаторно-курортного лікування	Наявність медичної довідки за формою № 070/о	Двомісний номер - 20 %, одномісний номер - 50 %
2	Застраховані особи, студенти ВНЗ, учні ПТУ; путівка до санаторію-профілакторію		10 %
	Студенти (учні) сироти		Безкоштовно
3	Один із застрахованих батьків або опікун, піклувальник; путівка на лікування дитини в супроводі дорослого	Наявність у дитини медичних показань на санаторно-курортне лікування	10 %
	двоє дітей у супроводі дорослого		Безкоштовно
4	Один із застрахованих батьків або опікун, піклувальник; путівка для самостійного лікування дитини, яка є членом сім'ї застрахованої особи, у санаторно-курортному закладі для дітей	Те саме	10 %
5	Путівка для спільного санаторно-курортного лікування для членів сім'ї (чоловік, дружина, неповнолітні діти)	Наявність довідки з місця основної роботи (навчання) члена сім'ї про те, що він не користувався цією соціальною послугою протягом календарного року	10 %, 20 %, 50 %
6	Путівка до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу	Наявність довідки з основного місця роботи, що дійсна протягом одного місяця	Безкоштовно	Видається лікувальним закладом за висновком відбіркової комісії лікувального закладу

До компетенції комісії (уповноваженого) із соціального страхування належить також прийняття рішення щодо поділу путівок для спільного санаторно-курортного лікування застрахованої особи та членів її сім'ї. Розглянемо, в яких випадках путівка підлягає поділу і за яких умов, а також випадки, при яких поділ путівок забороняється (табл. 12).

Таблиця 12 - Умови поділу путівок, виданих ФСС з ТВП

Можливість поділу	Вид путівки
Підлягають поділу	Путівки для спільного санаторно-курортного лікування застрахованої особи та члена її сім'ї, що працює (дружини або чоловіка, які перебувають у шлюбі), у тому числі на іншому підприємстві (застрахованої особи), або її дитини віком від 4 до 18 років, застрахованої особи та члена її сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання, а також для двох застрахованих осіб, що працюють на одному підприємстві. Обов'язкова умова поділу: попереднє отримання письмового погодження адміністрації санаторно-курортного закладу і термін лікування кожної особи не менше 12 діб
Не підлягають поділу	Путівки для лікування дитини або двох дітей в супроводі дорослого - для спільного санаторно-курортного лікування двох дорослих або двох дорослих та дитини
	Путівки до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу

Застрахована особа, яка отримала від страхувальника путівку, зобов'язана повернути йому заповнений зворотний талон путівки або довідку про факт перебування в санаторно-курортному закладі, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою даного закладу. У свою чергу, страхувальник після отримання такого талона робить відмітку в журналі обліку путівок до санаторно-курортних закладів. Крім того, страхувальник (підприємство) за місцем обліку щокварталу зобов'язаний звітувати за формою Ф14 (додаток до форми Ф 4-ФСС з ТВП) перед органами Фонду про видані ним путівки.

Передавати путівку, що видана застрахованій особі або члену її сім'ї за рахунок коштів Фонду, іншій особі забороняється.



4. Управління соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені чинним законодавством, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також символіку, що затверджується правлінням Фонду. Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади. Фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної в Законі, та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням.