Особливості функціонування банківських офшорних центрів (на прикладі Люксембургу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості функціонування банківських офшорних центрів (на прикладі Люксембургу)

Карлін Микола Іванович,

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри

фінансів та оподаткування

Кучерук Мар'яна Володимирівна,

інститут економіки та менеджменту Східноєвропейського

національного університету імені Лесі Українки

Розглянуто особливості функціонування банківських офшорних зон: надання податкових пільг, відсутність регулювання руху капіталу, міжнародний характер угод, розвинена інфраструктура, збереження таємниці угод, ефективно функціонуюча банківська система, використання англійської мови, висококваліфікований персонал. Подано головні мотиви заснування комерційних установ у фінансових офшорних центрах, серед яких: лояльність державного регулювання, високий рівень банківської та комерційної секретності та анонімність реальних власників компаній, легкість доступу до зарубіжної фінансової системи. Наведено дві категорії офшорних юрисдикцій: країни, які дозволяють законні розслідування в належних випадках, і країни, які відмовляють у послабленні своєї секретності. Зазначено, що головними мотивами заснування банку в офшорних зонах є відкриття та ведення банківських рахунків для вкладників із країн з високими податками та жорстким валютним контролем, а також здійснення операцій на ринку євровалют. Охарактеризовано Люксембург як один із основних світових офшорних банківських центрів, на який припадає 6-8% світового офшорного капіталу. У Люксембурзі представлено всі основні європейські й міжнародні фінансові установи, до того ж на 147 зареєстрованих комерційних банків припадає лише 5 люксембурзького походження. Створення філій європейських банків заохочується усуненням всіх видів примусу щодо грошових потоків: відсутність вимог до мінімальних резервів, виключення будь-якої регламентації відносно процентних ставок або переміщень капіталу, безумовне дотриманням банківської таємниці в поєднанні з гнучким і суворим банківським контролем при однакових і вигідних для всіх клієнтів норм оподаткування.

Ключові слова: банківський офшорний центр, банківські установи, банківська таємниця, Люксембург.

Карлин Николай Иванович, доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой финансов и налогообложения Института экономики и менеджмента Восточноевропейского национального университета имени Леси Украинки,

Кучерук Мариана Владимировна, Институт экономики и менеджмента Восточноевропейского национального университета имени Леси Украинки

ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ БАНКОВСКИХ ОФФШОРНЫХ ЦЕНТРОВ (НА ПРИМЕРЕ ЛЮКСЕМБУРГА)

Рассмотрены особенности функционирования банковских оффшорных зон: предоставление налоговых льгот, отсутствие регулирования движения капитала, международный характер сделок, развитая инфраструктура, сохранения тайны соглашений, эффективно функционирующая банковская система, использование английского языка, высококвалифицированный персонал. Приведены главные мотивы основания коммерческих учреждений в финансовых оффшорных центрах, среди которых: лояльность государственного регулирования, высокий уровень банковской и коммерческой секретности и анонимность реальных владельцев компаний, легкость доступа к зарубежной финансовой системе. Приведены две категории оффшорных юрисдикций: страны, которые позволяют законные расследования в надлежащих случаях, и страны, которые отказывают в ослаблении своей секретности. Отмечено, что главными мотивами основания банка в оффшорных зонах является открытие и ведение банковских счетов для вкладчиков из стран с высокими налогами и жестким валютным контролем, а также осуществление операций на рынке евровалют. Охарактеризован Люксембург как один из основных мировых оффшорных банковских центров, на который приходится 6-8% мирового оффшорного капитала. В Люксембурге представлены все основные европейские и международные финансовые учреждения, к тому же на 147 зарегистрированных коммерческих банков приходится только 5 являются люксембургского происхождения. Создание филиалов европейских банков поощряется устранением всех видов принуждения по отношению к денежным потокам: отсутствие требований к минимальным резервам, исключения любой регламентации в отношении процентных ставок или перемещений капитала, безусловное соблюдением банковской тайны в сочетании с гибким и строгим банковским контролем при одинаковых и выгодных для всех клиентов нормах налогообложения.

Ключевые слова: банковский оффшорный центр, банковские учреждения, банковская тайна, Люксембург.

Mykola Karlin, Doctor of Economics, Professor, Head of Department of Finance and Taxation of Institute of Economics and Management of Lesya Ukrainka Eastern European National University,

Mariana Kucheruk, Institute of Economics and Management of Lesya Ukrainka Eastern European National University

THE FEATURES OF THE BANKING OFFSHORES ACTIVITY: A CASE STUDY OF LUXEMBOURG

The article is devoted to the features of the banking offshores activity: tax benefits, absence of capital movement regulation, international basis of agreements, effective infrastructure, well-functioning banking system, use of English, high- qualified staff. The author shows the main reasons for establishing business entities in offshore financial centers: the loyalty of government regulation, high banking and commercial secrecy and anonymity of beneficial owners of the companies, easy access to the foreign financial system. There are two categories of the offshore jurisdictions: countries that allow legal investigation as appropriate and countries that refuse to weaken its secrecy. It is indicated that the main motive of the establishment of banks in offshore areas is to open and maintain bank accounts for investors from countries with high taxes and strict currency controls and for transactions in Eurocurrency market. Luxembourg is characterized as one of the world's major offshore banking centers accounting for 6.8 % of global offshore capital. There are all main European and international financial institutions In Luxembourg, only 5 are Luxembourg origin among 147 commercial banks registered in Luxembourg. Creation branches of European banks is encouraged by the elimination of all kinds of coercion in relation to cash flow, such as No minimum reserves, excluding any regulation with respect to interest rates or capital movements and the unconditional observance of banking secrecy, combined with a flexible and rigorous bank control and under the same favorable tax rate of all customers.

Key words: offshore banking center, banks, banking secrecy, Luxembourg.

Постановка проблеми

Сьогодні процеси інтернаціоналізації та глобалізації економічних відносин характеризуються значним рухом капіталів. Однією з характерних особливостей сучасного світового господарства є акумуляція фінансових ресурсів у офшорних зонах по всьому світу. Особливе місце потрібно відвести банківським офшорним центрам, на які, за деякими оцінками, припадає близько 20% усіх банківських операцій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Особливості функціонування офшорних юрисдикцій та тенденції здійснення фінансових операцій у них висвітлили у своїх працях такі вітчизняні науковці, як Н. Власова, Я. Говорун, І. Кобушко, Д. Кушнір, Н. Рязанова, В. Удодова й ін. Технологію реєстрації та управління офшорним банком досліджено Н. Різник. Офшорні банківські зони у контексті світового господарства розглядають О. Баула, А. Сачук. Недослідженим залишається питання особливостей функціонування банківських офшорних центрів.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей функціонування банківських офшорних центрів. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: охарактеризувати офшорні банківські центри, виділити головні мотиви заснування компанії у фінансовій офшорній юрисдикції, розглянути Люксембург як один із основних світових офшорних банківських центрів.

Виклад основного матеріалу

Офшорні центри загалом характеризуються такими особливостями: податкові пільгові режими, фінансова секретність, валютний контроль, комунікації, легкий доступ до зарубіжної банківської системи. Банківським офшорним центрам притаманні, в першу чергу, високий рівень фінансової секретності та легкий доступ до зарубіжної банківської системи. Тому зупинимося на цьому детальніше.

Основними характеристиками офшорних банківських центрів є:

1) надання податкових пільг або звільнення від оподаткування діяльності нерезидентів на території офшорного банківського центру;

2) рух капіталів практично не регулюється;

3) угоди, що здійснюються в цих центрах, мають міжнародну основу й залишаються поза впливом економічної або фінансової політики держави;

4) офшорні центри мають високоефективні місцеві та міжнародні засоби зв'язку і транспортну інфраструктуру;

5) офшорні центри існують в умовах внутрішньої політичної стабільності й забезпечують таємницю угод;

6) обов'язкова наявність ефективно функціонуючої банківської системи та стабільних центральних банків;

7) основною мовою на цих територіях є англійська;

8) офшорні центри легкодоступні, розташовуються в часових поясах, де знаходяться найважливіші фінансові та товарні ринки світу;

9) центри мають висококваліфіковану робочу силу;

10) офшорні центри повинні мати добрі стосунки з фінансовою владою промислово розвинутих країн [2].

До головних мотивів заснування офшорної компанії у фінансовій юрисдикції можна зарахувати: лояльність державного регулювання, високий рівень банківської та комерційної секретності й анонімність реальних власників компаній, легкість доступу до зарубіжної фінансової системи.

Певний рівень секретності характерний для різних країн: як для офшорних юрисдикцій, так і для інших. Однак більшість країн не захищають банківську та комерційну інформацію, дані про справжніх власників від розслідування правоохоронними органами іноземної держави, особливо коли розслідування здійснюється відповідно до міжнародних договорів. Особливістю офшорних юрисдикцій є наявність надмірно жорстких правил захисту банківської і комерційної таємниці. Вони відмовляють у порушенні своїх бар'єрів секретності навіть тоді, коли є серйозне порушення законів іншої країни. З цієї точки зору розрізняють дві категорії офшорних юрисдикцій:

- країни, які відмовляють у послабленні своєї секретності, незважаючи на використання режиму секретності в злочинних цілях;

- країни, які дозволяють законні розслідування в належних випадках.

Ступінь секретності і масштаб цих обмежень різні в різних країнах. Наприклад, Бермуди розмежовують ухилення від сплати податків та інші злочинні діяння. Вони сприяють правоохоронним органам інших країн у розслідуванні неподаткових злочинів, але відмовляють у співпраці у випадках ухилення від сплати податків. У багатьох країнах, зокрема на Багамських та Кайманових островах, ступінь гарантованої секретності безпосередньо пов'язаний із типом статуту придбаної або ліцензованої корпорації.

Секретність особливо забезпечується в країнах, які були або все ще є британськими колоніями. Багато юрисдикцій підтвердили або посилили кримінальні санкції за порушення секретності. Наприклад, у 1976 році Кайманові острови, які вже мали систему суворої банківської секретності, посилили свої закони, додавши значні санкції проти осіб, які розкривають велику частину банківської та комерційної інформації.

Використання офшорних юридичних осіб дає можливість розміщувати капітал у твердій валюті в надійних банках у країні зі стабільною економічною та політичною ситуацією. Офшорній фірмі може бути відкритий валютний банківський рахунок у закордонному банку. Такий рахунок може використовуватися для безготівкових розрахунків, здійснення інших операцій (акредитиви, банківські гарантії) або для акумуляції неформальних фондів грошових коштів [5].

Щодо заснування банків у офшорних зонах, то головними мотивами є відкриття та ведення банківських рахунків для вкладників із країн з високими податками та жорстким валютним контролем, а також здійснення операцій на ринку євровалют. Тому багато подібних фінансово-кредитних інституцій зареєстровані у головних центрах євровалютного ринку - перш за все у Люксембурзі, Швейцарії та Ліхтенштейні, а також - у Сінгапурі, Бахрейні, на Кіпрі, на Кайманових та Багамських островах. Часто офшорні банки створюють під конкретні проекти та фінансові схеми [4].

Одним із головних світових офшорних банківських центрів є Люксембург, адже на його частку припадає 6-8% усього світового офшорного капіталу. У країну залучені великі капітали інвестиційних фондів, і за сумою чистих активів, що перебувають в управлінні, Люксембург уважається одним із трьох світових лідерів.

У Люксембурзі представлені всі основні європейські й міжнародні фінансові установи. Варто зазначити, що станом на 30.10.2013 р., у Люксембурзі серед зареєстрованих 147 комерційних банків лише 5 є люксембурзького походження. Подамо більш детальні дані про країни походження комерційних банків, зареєстрованих у Люксембурзі в таблиці 1.

банківський офшорний центр