Товарні біржі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка

Кваліфікаційна робота

з дисципліни “Інфраструктура товарного ринку”

на тему : “Товарні біржі”

Виконала

студентка групи 46М 3/9

Коченко А.В

Керівник

Омельяненко О.П.

КИЇВ 2018



ТОВАРНА БІРЖА

Мета і функції товарної біржі

Ефективне функціонування сучасного ринку знаходиться в прямої залежності від постійно відтвореного ринкового середовища. Важливим його елементом є ринкова інфраструктура, що представляє собою систему підприємств і організацій, що забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. До таких установ належать товарні і фондові біржі.

У сучасній економічній літературі товарна біржа розглядається, по-перше, як економічна категорія, що відображає складову частину ринку, специфікою якого є особлива оптова форма торгівлі товарами з визначеними характеристиками: масовість, стандартності, взаємозамінність.

По-друге, це господарське об'єднання (суспільство) продавців, покупців і торговців-посередників з метою створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення і здешевлення торгових угод і операцій.

Такі об'єднання організовуються для поліпшення торгівлі, швидкого забезпечення товаровиробників необхідними товарами, прискорення обороту капіталу. Члени біржі виграють не від її функціонування, а від своєї участі в торгах. Члени товарної біржі, якими можуть бути як посередницькі (брокерські, торгові і т. п.), виробничі фірми, так і банківські установи, інвестиційні компанії, окремі громадяни, відповідно до встановлених біржових правил укладають угоди купівлі-продажу товарів за цінами, що складається безпосередньо в ході торгівлі в залежності від співвідношення попиту і їхньої пропозиції. Це свідчить про те, що біржа являє собою особливий ціноутворюючий механізм. У вільному ціноутворенні також укладається мета біржі.



Типи товарних бірж, їхні суб'єкти і здійснювані ними операції

Охарактеризувавши різні сторони діяльності товарної біржі, можна дати їй наступне узагальнююче визначення. Товарна біржа - це асоціація юридичних і фізичних осіб, що здійснює оптові торгові операції на основі стандартів, зразків у спеціальному місці, де ціни на товари визначаються шляхом вільної конкуренції. Біржа як сегмент загального ринку виконує функції збалансування попиту та пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.

На початку 90-х років у країнах, де функціонує ринок, нараховувалося близько 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трлн. долари, що складає 25% їхнього валового національного продукту. На них реалізується продукція понад 60-ти найменування.

У країнах з розвитий ринковою економікою товарні біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Головними статтями їхнього доходу є: засновницькі і пайові внески і відрахування організацій, що утворять біржу; доходи від надання послуг членам біржі й інших організацій; виторг від інших надходжень. Аналогічні цілі прагнуть ставити перед собою і вітчизняними засновниками бірж. Так, у статті 1 Закону України "Про товарну біржу" говоритися, що товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Однак на практиці біржі одержують прибутку, джерелом яких є відрахування із сум комісійної винагороди, що надходить від брокерських контор. Надходження від біржових операцій, визначені ст. 13 згаданого Закону, є одним із джерел формування майна біржі. Як правило, відрахування на користь бірж складають 0.1 - 0.5% від суми укладених брокерами угод.



Товарні біржі на Україні

У 1993 році в Україні функціонувало понад 60-ти товарних бірж. Така велика їхня кількість обумовлена низьким рівнем розвитку оптової торгівлі. Згодом, з розвитком економіки, кількість бірж зменшиться.

Особливостями українських бірж є в порівнянні з західними малий статутний капітал і універсальність, низький рівень спеціалізації. У залежності від об'єкта продажу і біржі підрозділяються на універсальні і спеціалізовані. Об'єктом продажу Київської універсальної товарної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори й огірки, яловичина, свинина і худоба.

В умовах скорочення виробництва закономірним є прискорення біржових процесів, розширення асортименту біржових товарів - і навпаки. От чому для нашої країни характерний ріст універсальних товарних бірж.

Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі чи товари їхні групи, називаються спеціалізованими. У свою чергу, вони підрозділяються на спеціалізовані широкого профілю й вузькоспеціалізовані.

В Україні значно частіше зустрічаються спеціалізовані широкого профілю біржі. Серед них виділяється "Украгропромбіржа", у яку входять центральна біржова структура і кілька регіональних. Через "Украгропромбіржу" реалізується сільськогосподарська і промислова продукція для задоволення потреб АПК України. У перспективі передбачається проведення як національних, так і міжнародних торгів цукром, зерном, металовиробами, сільгосптехнікою і транспортними засобами.

Біржі можна класифікувати по суб'єктах утворення. В Україні більшість товарних бірж організовуються державними установами, наприклад, органами постачання, міністерством сільського господарства і продовольства, іншими міністерствами і відомствами. Так були утворені Українська універсальна товарна біржа і "Украгропромбіржа". У теж час існують біржі, організовані вільними підприємцями, наприклад, одеська приватна біржа "Світлана і ДО". Визначені плюси мають кожний зі способів організації бірж. Перевагою перших є те, що вони мають відносно розвиту інфраструктуру, а інших - їхня приступність для більшої кількості суб'єктів.

Біржі можна підрозділити також на національні і міжнародні. Членами біржі варто вважати її акціонерів. Вони мають право відвідувати біржу, користатися її технічними коштами й укладати угоди. Крім членів біржі в торгах можуть брати участь відвідувачі, як постійні, так і разові. Статус постійного відвідувача біржі суб'єкт може одержати придбання відповідний абонемент (чи облігацію), як правило, на рік участі в біржових торгах. По цьому абонементі суб'єкт може відвідувати кожні біржові торги і приймати в них участь. Статус разового відвідувача суб'єкт може мати, купити разовий вхідний квиток, що дає йому право брати участь у торгах у день присутності на біржі.

Участь підприємств у біржовій торгівлі на постійній чи разовій основі може здійснюватися за визначену плату через брокерські контори і брокерів (маклерів).

Біржовий маклер є висококваліфікованим фахівцем і має особливий статус, що дозволяє йому виконувати наступні функції: а) посередництво при висновку угод у результаті прийняття доручень (наказів) членів і відвідувачів біржі і перебуванні відповідних контрагентів; б) представництво інтересів клієнтів шляхом ведення біржових операцій від свого імені; в) консультування торговців з питань якості і властивостей продаваних товарів; г) документальне оформлення угод і передача їхній на реєстрацію; д) експертні оцінки і висновок по різних питаннях біржових угод, торгової кон'юнктури й ін.

Біржова угода, здійснена за участю маклера, набирає сили з моменту підписання маклерської записки сторонами і маклером, а при наявності в маклера пропозиції (оферта) однієї зі сторін і письмової згоди (акцепту) від іншої - лише маклером. Воно являє собою письмово оформлений документ купівлі чи продажу постачання двох видів: на реальний товар і термінові (ф'ючерсні). При першому - товар переходить від продавця до покупця, тобто це реальний товарообіг. Товар повинний знаходитися в приміщенні біржі (її складах) чи, у крайньому випадку, повинний бути поставлений у термін 1-15 днів після висновку угоди.

Товар, щоб стати біржовим, повинний відповідати цілому ряду вимог. Насамперед необхідно, щоб він був масовим, отже, не монопольним. Кількість товару повинна бути визначена в угоді в кубічних метрах, штуках, вагонах, чи тоннах інших одиницях виміру. Якщо кількість проданого товару зазначено у вагонах, повинна бути відзначена і повна нормальна місткість вагона (платформи). Фактична величина продажу називається лотами, тобто партіями, що повинні бути числом, кратним біржовій одиниці. Це означає, що більша кількість товарів повинна поділятися на кожну таку одиницю без залишку.

Якість, що є також одним з вимог до біржового товару, в угоді визначається: по стандарті і технічних умовах, по договірних умовах, при попередньому огляді і по зразках. Визначальним фактором при стандартизації якості біржового товару є введення базового сорту як єдиної міри. Вона є тим критерієм. по який дається якісна характеристика аналогічного товару. Як базовий сорт приймається найбільш розповсюджений вид продукції даного ринку.

Особливістю біржового товару є те, що його завжди можна і купити, і продати - він цілком ліквідний. Біржовий товар, перш ніж потрапити до споживача, багато разів переходить з рук у руки. Це обумовлено тим, що на біржі обертається не сам товар, а титул власності на нього чи контракт на його постачання.

Котирувальна ціна - типова біржова ціна, установлювана біржею на основі реальної оцінки кон'юнктури ринку. Вона є ціною рівноваги попиту та пропозиції даного товару, встановлюється експертним шляхом на певний строк чи дату і є орієнтиром для продавців і покупців при висновку угод. Котирувальні ціни визначаються виборним органом біржі (котирувальною комісією). Причому комісія встановлює їх по характері ціни, а також ціни проведення операцій, ціни продавців і ціни покупців по моменті здійснення операцій, тобто до моменту відкриття біржі, у середині біржових торгів і наприкінці дня, перед закриттям біржі.

Котирування цін здійснюється двома способами:

· шляхом реєстрації фактичних цін попиту, пропозиції й угод,

· шляхом виведення типовий, тобто власне котирувальної чи ціни довідкової ціни котирувальної комісії.

Робиться це в такий спосіб. Виходячи з кон'юнктури ринку даного дня по визначеному товарі, при великій кількості угод типова ціна обчислюється як середня ціна угод, оскільки відповідно до закону великих чисел відхилення будуть взаємно компенсуватися. Кон'юнктура ринку встановлюється на основі трьох його характеристик: співвідношення попиту та пропозиції, тенденції руху цін протягом біржового дня, кількості здійснених угод. Визначення типової ціни при малій кількості угод - складний процес і вимагає великої компетенції котирувальної комісії. Довідкова (котирувальна) ціна не є офіційною чи твердою ціною біржі, а являє собою лише думка котирувальної комісії про те, який саме є найбільш типова ціна.

Особливістю ф'ючерсних угод є постачання товару відповідно до попередньо укладених контрактів за цінами, що складається на ринку реального товару, чи за котирувальною ціною. До терміну виконання угоди біржа бере визначену суму застави (депозит, маржа). Ф'ючерсні угоди укладаються між продавцями і покупцями, як правило не з метою чи продажу покупки товару, а з метою страхування від можливих змін ціни на нього на реальному ринку. Тобто при термінових операціях ф'ючерсного типу рух товару необов'язково, оскільки це - продаж права на товар. Стандартний біржовий контракт, ставши об'єктом такої торгівлі, може реалізуватися за різними цінами (у момент купівлі і продажу ціни на ринку реальних товарів змінилися). Якщо ціна підвищилася, різницю виплачує продавець, і навпаки, - якщо вона знизилася - покупець.

Для того, щоб застрахуватися від можливих утрат унаслідок змін цін при виконанні контрактів на реальний товар, у біржових операціях застосовується хеджирування (огородження, захист). У найбільш загальному виді хеджирування визначається як страхування ціни товару від чи ризику небажаного для виробника спаду, чи невигідного для споживача збільшення. І продавець, і покупець однаково зацікавлені в усуненні значних коливань і в остаточному підсумку - у стабілізації руху цін. На практиці це робиться в такий спосіб.

Суб'єкт, що продає реальний товар на біржі з постачанням у майбутньому, спираючи на існуючий рівень цін, у той же час купує ф'ючерсні контракти на такі ж термін і кількість товару. А суб'єкт, що купує реальний товар з постачанням у майбутньому, у той же час продає на біржі ф'ючерсні контракти. Вони виступають як страхові гаранти - коли в операції одна сторона втрачає як продавець реального товару, у теж час вона виграє як покупець ф'ючерсних контрактів на таку ж кількість товару, і навпаки.

Зменшення ризику, зв'язаного з торгівлею ф'ючерсними контрактами, сприяють опціонні угоди, що представляють собою торгівлю попередніми контрактами. Джерелом доходу для покриття фактичної ціни в порівнянні з ціною при висновку опціонної угоди виступає премія. Вона є величиною ризику, що дозволяє покупцю опціону завчасно знати, що він може втратити, якщо відмовиться від його придбання. А це може бути при наступних обставинах. Суб'єкт, що займається сільськогосподарським виробництвом, у березні хоче купити трактор, що коштує кілька мільйонів карбованців.

Але в цей час у нього немає грошей, вони будуть лише у вересні, після реалізації його товару. За зазначений час ціни на трактор можуть змінитися. Щоб реалізувати свої інтереси, покупець (хоче придбати трактор, а грошей немає) і продавець (хоче реалізувати трактор і за відстрочку платежу одержати відсоток) беруть контракт, що називається опціоном, відповідно до якого покупець зобов'язується заплатити за трактор установлену суму і визначену суму за опціон. Продавши опціон, суб'єкт, що має трактор, зобов'язаний його продати. Суб'єкт, що купив опціон, одержує право придбати трактор, але може від нього і відмовитися. При цьому він утрачає відсоток за опціон, а продавець його одержує.

На біржі реального товару існують також і термінові угоди, що не супроводжуються випуском ф'ючерсних контрактів. Вони укладаються на обумовлене раніше кількість товару, тобто лот, угода про постачання якого оформляється у виді біржового документа, що вказує точно визначені обов'язки сторін. Їх називають варратом. Це уніфікована складська записка, свідчення біржі про гарантію наявності товару в її розподільній сфері.

Формування товарних бірж в Україні створить умови для концентрації у визначених місцях великої кількості товарів, що буде сприяти утворенню ціни рівноваги, усуненню дефіциту і затоварення.



ДОСЛІДЖЕННЯ

Виклад основного матеріалу дослідження.

Рівень розвитку біржової торгівлі є важливим індикатором конкурентоспроможності економіки країни. Саме біржі, у силу притаманної їм регулярності здійснення операцій, є постійними місцями проведення торгів, що ґрунтуються на принципах рівноправності учасників і публічності. За умови стабілізації економіки та накопичення досвіду біржі можуть і мають стати повноцінними індикаторами ринкових цін, оскільки саме біржі займають провідну позицію на товари та сировину на основі співвідношень фактичних попиту і пропозиції. Завдяки біржам починають відбуватися процеси самоліквідації тіньового ринку через прозорість товарних потоків .

Для сучасного етапу розвитку світової біржової торгівлі характерні такі основні тенденції:

1) зростання обсягу біржової діяльності, що характеризується зростанням кількості укладених угод;

2) постійне скорочення асортименту, що реалізується, та кількості операцій із реальним товаром;

3) підвищення рівня концентрації біржової торгівлі в окремих країнах;

4) переважне розміщення товарних бірж у місцях концентрації споживання товарів -основні операції, пов'язані з купівлею-продажем ф'ючерсних і опційних контрактів;

5) вирівнювання рівня біржових цін на товари на різних біржах - це пов'язано з тим, що основна частка операцій здійснюється не з реальними товарами, а із ф'ючерсними й опційними контрактами;

6) зростання технічного оснащення бірж та вдосконалення техніки біржових операцій.

На українському біржовому ринку кожна товарна біржа має свою класифікацію товарів. Товари, що реалізуються на товарних біржах України, класифікуються за такими ознаками:

1) за функціональним призначенням: товари виробничого призначення, товари споживчого призначення;

2) за предметною спеціалізацією: товари виробничого призначення (сировина, матеріали, машини і обладнання), споживчі товари (продовольчі, непродовольчі товари, медикаменти);

3) за виробничим складом: сировина та матеріали (сільськогосподарська сировина, хімічна сировина та матеріали, нафта та нафтопродукти, ліс і лісоматеріали, будівельні матеріали, інше) продовольчі товари (продукти тваринництва, продукти рослинництва, алкогольні напої, інше);

4) за групами, наприклад продуктами тваринництва ( м'ясо, молочні продукти, тваринні жири, інші);

5) за найменуваннями, наприклад м'ясо (яловичина, свинина, інше);

6) за ґатунками або іншими якісними параметрами товару.

В Україні особливості розвитку складу товарів, що реалізуються, пов'язані з відсутністю єдиної класифікації товарів із перевагою у структурі біржового обороту небіржових товарів. Станом на 1.01.2015 в Україні зареєстровано 555 бірж, із них 391 товарно-сировинна,104 універсальних, 24 агропромислових та 36 інших (табл. 1). У структурному розрізі станом на 1.01.2015 найбільша кількість припадає на товарні та товарно-сировинні біржі, які займають 70% щодо загальної кількості; універсальні біржі займають 19%, агропромислові - 4%, інші - 6%.

Кількість бірж в Україні (без урахування фондових бірж та їх філій)

Роки (станом на 1.01)	Всього зареєстровано	Універсальні	Товарні та товарносировинн	Агропромислові	Інші
1995	77	23	24	8	22
1996	74	19	25	9	21
1997	167	46	54	23	44
1998	199	46	75	25	53
1999	273	62	111	29	71
2000	339	88	146	28	77
2001	359	97	157	31	74
2002	402	113	176	32	81
2003	432	118	201	31	82
2004	464	119	227	34	84
2005	439	115	244	30	50
2006	448	114	258	29	47
2007	461	114	272	30	45
2008	482	118	293	30	41
2009	484	103	318	26	37
2010	510	106	341	25	38
2011	537	106	368	25	38
2012	562	107	391	25	39
2013	574	108	400	24	42
2014	586	107	415	23	41
2015	555	104	391	24	36

За даними Державної служби статистики України, у 2014 р. на біржах працювало 472 особи. Статутний капітал бірж становив 181,8 млн. грн. Порівняно з 2013р. кількість проведених торгів на біржах зросла у два рази і становила 17,1 тис. торгів. Для продажу було запропоновано товарів та послуг на 26,6 млрд. грн., що на 20,7% менше, ніж у 2013 р., і укладено 60,7 тис. угод на суму 25,7 млрд. грн. (у 2013 р. - 52,2 тис. угод на суму 28,8 млрд. грн.).

Біржі	Обсяги укладених угод	Кількість укладених угод	Середня кількість укладених млн. угод, тис. грн
	млн. грн	у % до підсумку
Усього	25680,4	100	60733	422,8
Аграрна біржа	11769,5	45,8	3606	3263,9
Українська універсальна біржа	6441,1	25,1	3865	1666,5
Товарна біржа “Капітал-контракт”	1404,0	5,5	25	56160,0
Товарна біржа “Перспективакоммодіті”	1402,1	5,5	5550	252,6
Товарна біржа “Київська агропромислова біржа”	779,2	3,0	14040	55,5

Середній обсяг одного торгу на біржах України становив 1,5 млн. грн. проти 3,4 млн. грн. у 2013 р. Найбільший обсяг угод (51,1% від загальної вартості укладених угод) було укладено на агропромислових біржах, 26,8% - на універсальних і 22% - на товарно-сировинних та товарних біржах. Коефіцієнт ліквідності укладених угод (співвідношення обсягів укладених угод до обсягів пропозицій) у 2014 р. на біржах країни становив 96,5%. Найліквіднішими були торги, проведені на біржах нерухомості (100%), універсальних біржах (97,8%), агропромислових (97,4%) та товарно-сировинних й товарних біржах (93,1%).

Біржова торгівля продукцією і товарами впродовж 2014 р. представлена переважно спотовим ринком (укладання угод на реальний товар із негайною поставкою). На умовах споту було укладено 65% усіх біржових угод.

У структурі спотових угод переважну більшість становили угоди з продажу культур зернових, бобових та насіння олійних культур (37,3%), тварин живих та продукції тваринництва (12%), лісоматеріалів (8,1%) та палива (6,2%). Форвардні контракти (угоди на реальний товар із відстроченою поставкою) становили 35% від усіх біржових угод. Найбільшу частку становили угоди на продукцію культур зернових, бобових та насіння олійних культур (63,3%) та угоди на продаж інших продовольчих товарів (11,8%). Порівняно з 2013 р. обсяги укладених угод із продовольчих товарів зросли у сім разів, операції з нерухомим майном - у чотири рази, тоді як обсяги укладених угод із палива зменшилися в 11 разів. У 2014 р. відбулися зміни у структурі вартості укладених угод із продажу продукції культур зернових, бобових та насіння олійних культур. Так, зменшилася питома вага угод із продажу кукурудзи на 7,6 в. п., яка становила 15,1%, тоді як збільшилася питома вага угод із продажу ячменю - на 7,7 в. п. та насіння ріпаку й кользи - на 7 в. п. і становила відповідно 12,3% та 10,5% (від загального продажу зазначених культур). У структурі вартості укладених угод із палива збільшилася частка продажу вугілля кам'яного - на 41,5 в. п. і становила 61,1%та пропану і бутану скраплених - на 36,8 в. п. (38,9%), водночас не здійснювався продаж бензину моторного та нафти сирої. Біржова діяльність здійснювалася в усіх регіонах України.

Найбільша частка біржових угод (90,8%) припадала на біржі, що діють у чотирьох регіонах України: м. Київ (52,6%), Полтавській (25,1%), Рівненській (6,6%) та Дніпропетровській (6,5%) областях.

За даними Державної служби статистики, до числа найбільших бірж в Україні належать Аграрна біржа, Українська універсальна біржа, товарні біржі “Капітал-контракт”, “Перспектива-коммодіті” та “Київська агропромислова біржа” (табл. 2). За даними табл. 2, найбільший обсяг укладених угод припадає на аграрну біржу - 45,8% до загального обсягу укладених угод. На другому місці за обсягом угод знаходиться товарна біржа “Капітал-контракт”, на яку припадає 25,1% від загального обсягу угод. Питома вага угод укладених на товарній біржі “Капіталконтракт” та на товарній біржі “Перспективакоммодіті” є однаковим і становить 5,5%. За останні роки в Україні спостерігається ситуація з переважанням позабіржового ринку. За критеріями обсягу виробництва Україна володіє певним біржовим потенціалом ринків зерна, цукру, насіння олійних культур, але сировинний товар потребує специфічних механізмів для формування прогнозних ринкових цін.

У складі основних факторів, що впливають на процес становлення біржового товарного ринку в Україні, можна відзначити рівень розвитку виробництва та споживання товарів в Україні; обсяги експорту та імпорту товарів; ступінь інтегрованості біржових структур в єдину мережу; рівень поінформованості суб'єктів господарювання про можливості інструментів біржового ринку.

Розвиток біржової торгівлі в Україні підпорядкований впливу факторів макроекономічного характеру, що мають переважно негативний вплив та зумовлюють існування низки проблем у функціонуванні бірж: недосконалість нормативно-правової бази; відсутність конкурентного біржового середовища; недостатньо високий стан розвитку біржової інфраструктури тощо. Сучасний стан біржової торгівлі в Україні свідчить про необхідність її структурної перебудови, суттєвої технічної модернізації, застосування сучасних біржових технологій.

Проблеми та напрями розвитку

Біржовий товарний ринок посідає чільне місце у сучасній ринковій економіці. Нині товарні біржі обслуговують потреби товарних ринків, забезпечуючи прозоре ціноутворення і віддзеркалюючи усі процеси, що відбуваються у суспільстві. У нинішніх реаліях стан розвитку економічної системи визначається рівнем функціонування біржового ринку [2].

Біржові механізми, на перший погляд, прості але вони забезпечують передбачене ціноутворення, демонополізацію, “деолігархізацію” ринків і, основне, ефективне управління, організацію виробництва, реалізації, зберігання промислової сировини і сільськогосподарської продукції, забезпечуючи достатній і максимально прогнозований рівень прибутковості для усіх учасників і стабільний розвиток економіки на макро- та макрорівнях у цілому. Успішне функціонування цієї системи, як показує світова практика, досягається розумним поєднанням зусиль держави та громадськості, передусім біржової спільноти, шляхом вироблення чіткої довгострокової програми розвитку біржового ринку та створення відповідного законодавчо-правового поля, що забезпечує ефективність діяльності цього ринку. При цьому, стратегія його розбудови в кожній країні формувалась у залежності від традицій, ментальності та готовності спільноти сприйняти її, а головне старанно виконувати (рис. 1).



Рис. 1. Основні функції біржового ринку в країнах з ринковою економікою

Основні засади функціонування біржового товарного ринку в країнах з ринковою економікою відображено (табл. 1). Як бачимо, не дивлячись на національні відмінності всі стратегії розвитку біржового товарного ринку побудовані на провідній ролі держави у цьому процесі.

Сьогодні, не зважаючи на позитивний світовий досвід, у практиці побудови вітчизняного біржового товарного ринку домінує напрям мінімального втручання держави у цей процес.

Відомий у світі фінансист, біржовик та філантроп Дж. Сорос, який накопичив багатомільярдний капітал на біржовому ринку зазначив, що не можливо збудувати цивілізований біржовий ринок без втручання держави, функції якої зводяться, перед усім, до створення законодавчо-правового поля і контролю за його втіленням. Наглядові і контролюючі функції в демократичному суспільстві розподіляються між громадськими організаціями і державним апаратом.



Таблиця 1.

Основні засади функціонування міжнародного біржового товарного ринку

Країна	Основні засади
США	Наявність деталізованого законодавства, яке переглядається кожні п'ять років; - чітка система управління; - підкомісія товарного біржового ринку в Конгресі США; - спеціальний державний орган регулювання КТФТ; - асоціація учасників біржового ринку НАФТ; - високі фінансові та моральні вимоги до організаторів та професійних учасників ринку; - обов'язкове ліцензування всіх учасників біржового ринку. - Довідково. До 1980р. відповідальність за розвиток цього ринку несло Міністерство с.г. США
Країни ЄС	- Кожна країна має своє законодавство з регулювання біржового ринку, як правило єдине для товарного і фондового; - єдиний орган державного регулювання, переважно Мінфін; - ліберальні вимоги до учасників ринку.
Китай, Індія, Бразилія, Аргентина, Туреччина	- Жорстке регулювання біржового товарного ринку; - високі вимоги до учасників ринку, обов'язкове ліцензування; - з метою державного контролю механізмів ціноутворення, визначені важливі для економіки держави товари, угоди, на які обов'язково укладаються на біржовому ринку; - встановлені стимулюючі засоби для виробників, переробників за участь у біржових торгах (пільгове оподаткування, безкоштовне навчання та ін.).

На превеликий жаль вітчизняний товарний біржовий ринок практично не виконує жодної з функцій, які він забезпечує в країнах з розвиненою ринковою економікою. Він створений і діє без наявності цілісної державної стратегії його розвитку та відсутності досконалого законодавчо-правового поля. Чітко розуміючи природу астрономічної кількості товарних бірж, їх примітивний рівень розвитку, законодавці та чиновники не поспішають внести зміни до основного Закону України “Про товарну біржу”, який регулює цю діяльність і прийнятий ще в далеких 90-х роках минулого століття.

Координацію та управління розвитком біржового товарного ринку в країні протягом багатьох років здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України разом з профільними міністерствами і відомствами. Недооцінка з їхнього боку важливості його розбудови призвела до занепаду, дискредитації та повної деградації цього ринку. Обсяги торгівлі за останні роки різко скоротились. У товарній структурі біржового обігу домінує продукція агропромислового комплексу, питома вага якої коливається від 41 до 88 відсотків (табл. 2).

Таблиця 2.

Характеристика стану біржового товарного ринку України

Роки	Біржовий обіг, млрд грн	У т.ч. с.г. продук-ція, млрд грн	Питома вага с.г. продук-ції, %	Середній розмір статутного капіталу біржі, тис. грн	Середньорічний дохід на одну біржу, тис. грн
2008	59,8	40,2	67	294	45,8
2014	25,6	21,7	84	310	98,4

За 2014 рік 582 вітчизняні товарні біржі забезпечили торгівельний обіг в розмірі 25,6 млрд гривень, що дорівнює місячному обсягу торгівлі сільськогосподарською продукцією на Чиказькій товарній біржі. До речі, світовий товарний біржовий обіг, який вимірюється сотнями трильйонів доларів забезпечують близько 80 товарних бірж.

Практично всі вітчизняні біржі не мають сучасної матеріально-технічної бази, електронних систем торгівлі та клірингу, малопотужні, середній розмір статутного капіталу кожної із них не перевищує 300 тис. грн, а сума щорічних надходжень ледь досягає 100 тис. грн, вони і надалі залишаються інвестиційно непривабливими, укомплектовані фахівцями, що недосконало володіють знаннями сучасних біржових технологій і надалі залишаються інвестиційно непривабливими, торгують лише спотовими та форвардними контрактами.

В останні роки намагання активних прихильників біржового товарного ринку не призвели до покращення його розвитку. Розроблений і прийнятий ще в 2004 р. Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України”, в якому був врахований досвід країн з перехідною економікою щодо розбудови біржового ринку, визначив основи державної політики в бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах розвитку аграрного біржового ринку. Для вирішення вказаних цілей було передбачено створення Аграрного фонду, Аграрної біржі, Державного інтервенційного фонду та обґрунтовано організаційні механізми створення організованого аграрного ринку. Проте, цей закон і до цього часу існує без чіткої стратегії розбудови, в ньому не розроблений ефективно діючий механізм товарних і фінансових інтервенцій для підтримання рівноваги ціноутворення, що призвело до монополізації аграрного ринку трейдерами і поставщиками матеріально-технічних ресурсів. До цього часу на Аграрній біржі не впроваджена торгівля ф'ючерсами та опціонами на сільськогосподарську продукцію, не створена відповідна інфраструктура. Практично більшість позицій цього закону, що передбачали розбудову біржового товарного ринку не виконані.

На вітчизняному ринку зерна, олійних та інших культур сьогодні від імені держави продовжують приймати участь чотири державні установи. Не дивлячись на їх чітко визначені функції директивними документами, особливо ПАТ Аграрного фонду, їхня присутність не впливає на стабілізацію та регулювання ціноутворення, підвищення конкуренто спроможності на вітчизняному і світовому ринках, ефективність управління накопиченими товарними запасами, а відзначаються вони лише кількістю порушених кримінальних справ. Відсутність наполегливості у впровадженні біржових механізмів ціноутворення, монополізація ринків продовольчих товарів створює умови для постійного виникнення інфляційних процесів, необґрунтованого підвищення споживчих цін і призводить до дестабілізації економіки у цілому.

Про негативні наслідки відсутності біржового ринку свідчать факти монопольного ціноутворення на ринку зерна. Нині ціни на внутрішньому ринку, особливо в перші місяці збору урожаю, диктуються провідними зернотрейдерами внаслідок чого, як показують дослідження зарубіжних фахівців, вітчизняний товаровиробник одержує близько 66 % від кінцевої ціни реалізації, щорічно не доотримуючи мільярди гривень (рис. 2).

Рис. 2. Порівняльна структура розподілу доходів від реалізації зерна на вітчизняному та американському ринках

Безплідні дискусії щодо ефективності функціонування державної Аграрної біржі та інших бірж, що постійно провокуються прихильниками “вільної економіки” привели до повного занепаду біржового ринку і більшість бірж, незалежно від їх форми власності, перестали функціонувати. Досвід Індії, Китаю та інших країн свідчить про високу ефективність функціонування бірж, де одним із засновників виступає держава. Ці біржі протягом останніх років постійно входять в топ-десять провідних бірж світу. Не до кінця сприймаючи, а можливо навіть не розуміючи, що відбувається в країні на фізичних ринках газу, металів, нафтопродуктів, валюти сучасні “реформатори”, на превеликий жаль, направляють на такий же шлях розвитку і аграрний ринок, за мовчазної згоди Мінагрополітики України. Тому, вимагає особливої уваги розбудова інфраструктури для функціонування біржового товарного ринку, передусім, таких його елементів, як клірингово-розрахункова система, біржові склади, електронні платформи. Не менш важливе значення відіграє робота з підготовки і перепідготовки фахівців та охоплення інформацією виробників, переробників, трейдерів та інших верств суспільства щодо переваг біржової торгівлі.

Як показують дослідження фахівців USAID (табл. 3) серед учасників зайнятих у зерновому бізнесі країни понад 90 % серед опитаних респондентів лише чули про можливості і переваги біржових механізмів при розробці стратегій виробництва, зберігання та реалізації продукції.

Рис. 3. Основні причини, вказані респондентами щодо відмови у використанні послуг вітчизняних бірж

Відповіді опитаних респондентів свідчать про повне нерозуміння принципів функціонування біржового товарного ринку і за своїм змістом вони відповідають рівню розуміння 50-60-х років минулого століття, характерного на той час для учасників сучасних країн з ринковою економікою.

Одна із важливих функцій біржового ринку - забезпечення стабільності податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, за наявності прозорого ціноутворення. Відсутність останнього у нашій країні на ринку енергоносіїв, металів породжує новітні схеми ціноутворення і, відповідно, оподаткування, по типу на вугілля - за формулою “Роттердам плюс”, на газ - “Дюссельдорф плюс”, тощо.

Можна лише прогнозувати, що при такому стані розвитку біржового аграрного ринку в нашій країні, що займає провідне місце у світі за експортом агропродовольчої продукції, найближчим часом можуть з'явитись і інші вище вказані схеми ціноутворення для фуражної кукурудзи, пшениці, ячменю і т.д. Отже, така перспектива уже сьогодні змушує нас задуматись.

Для негайного виправлення стану щодо подальшого розвитку біржового товарного ринку в країні необхідно:

- включити в програму діяльності Уряду питання розвитку біржового товарного ринку, з одночасним затвердженням Концепції його розвитку до 2025 р.;

- розроблену Концепцію розвитку біржового товарного ринку до 2025 р. винести на суспільне обговорення з подальшим затвердженням її Урядом. У рамках цієї концепції розробити та подати на розгляд до Верховної Ради проекти Законів “Про товарний біржовий ринок”, “Про товарні деривативи”, “Про кліринг та біржову розрахункову діяльність”, в яких передбачити механізм державного регулювання біржового товарного ринку та створення спеціального державного органу його регулювання;

- внести зміни і доповнення до Податкового, Господарського та Кримінального кодексів України, кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України “Про ліцензування видів господарської діяльності”, “Про державну підтримку сільського господарства України”, “Про ціни і ціноутворення”, “Про банки і банківську діяльність”;

- після прийняття закону України “Про товарний біржовий ринок” провести сертифікацію (відповідності) усіх бірж та прийняти відповідне урядове розпорядження, яким передбачити створення у країні 3-4 спеціалізованих товарних бірж (металу, газу, нафтопродуктів, енергоносіїв), за обов'язкової участі держави, як одного із засновників.

Стосовно функціонування біржового ринку продукції агропромислового комплексу, який найбільше потерпає від відсутності в країні чітко діючої системи ринкових взаємовідносин, то тут необхідно зробити наступні кроки:

- прийняти в новій редакції Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України”, де кардинально змінити підходи до розбудови організованого аграрного ринку, підвищення ролі держави в цьому процесі, а головне передбачити фундаментальне реформування ринку сільськогосподарської продукції;

- реорганізувати та об'єднати державні структури, що працюють на агропродовольчому ринку в єдину структуру, головними функціями якої повинно стати виконання міждержавних торгівельних угод з продажу агропродукції, активна торгова позиція на внутрішньому ринку, товарні та фінансові інтервенції, фундаментальна робота по впровадженню форвардної закупівлі агропродукції через біржовий ринок;

- враховуючи позитивний досвід багатьох країн світу, де за активної участі держави створений високоефективний біржовий ринок, вважаємо за необхідне реорганізувати діючу Аграрну біржу, залучивши до її засновників провідних вітчизняних зернотрейдерів, керівників аграрних холдингів, інвесторів, одну із провідних бірж світу, інформаційні агентства, професійні об'єднання. При цьому, залишивши за державою (50 +1 акція);

- забезпечити у короткий термін на реорганізованій Аграрній біржі функціонування єдиної національної торгової електронної системи та клірингово-розрахункового центру, що дасть можливість здійснювати біржову торгівлю одночасно в усіх регіонах країни за всіма видами біржових товарів та організовувати товарні і фінансові інтервенції на цьому ринку.

Враховуючи національну важливість ринків зерна та олійних культур, для забезпечення їх стабільності функціонування необхідно розробити систему законодавчо-правових актів якими передбачити:

- експорт зерна зарубіжними та вітчизняними зернотрейдерами дозволяється здійснювати лише за умов формування цін на організованому біржовому ринку;

- купівля і продаж товарного зерна, насіння олійних культур на внутрішньому ринку в обсязі понад 400 тонн здійснюється виключно через електронну платформу та клірингово-розрахунковий центр Аграрної біржі;

- на угоди купівлі-продажу товарного зерна, насіння олійних культур в обсязі понад 100 тонн, що не зареєстровані на біржі, встановлюється акциз;

- здійснювати першочергову фінансову підтримку (пільгове кредитування та ін.) лише тих виробників сільськогосподарської продукції, які здійснюють реалізацію її через біржовий ринок;

- преференції з відшкодування ПДВ мають лише ті суб'єкти ринку, що провели розрахунки своїх угод через клірингово-розрахункову систему Аграрної біржі;

- сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, що спеціалізуються на виробництві зерна, олійних культур, мають право оподатковуватись єдиним податком IV групи за умови реалізації на біржовому ринку не менше 70 відсотків задекларованих обсягів виробництва цієї продукції.



Висновки

товарний бірж котирування ціна

Комплексний підхід до виконання перелічених заходів стане ефективним у розбудові вітчизняного біржового товарного ринку лише за умов спільних зусиль з боку держави, біржової спільноти, учасників аграрного ринку, що дозволить наблизити біржовий товарний ринок до цивілізованих засад його розвитку і забезпечить прискорення формування ринкових засад економіки в нашій країні.



Джерела

1. Мокляк М.В. Організація біржової торгівлі агропродовольчими ресурсами і вдосконалення механізмів її функціонування / М.В. Мокляк // Економіка і регіон. - 2009. - № 2(21). - С. 139-142.

2. Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку : [навч. посіб.] / А.С. Савощенко. - К. :, 2004. - С. 205.

3. Бевз О.П. Економіко-організаційні основи біржової торгівлі :[навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] : Ч. 1 / О.П. Бевз, М.М. Скотнікова, Т.Б. Кушнір. - Київ :, 2009.

4. Державна служба статистики / Статистична інформація. Внутрішня торгівля. Кількість бірж [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.

5. Державна служба статистики / Публікації. Внутрішня торгівля. Діяльність бірж [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.

6. Маслак О.М. Розвиток біржового ринку зерна / О.М. Маслак// - 2008. - Вип. 1. - С. 202-206.

7. Яворська В.О. Біржовий товарний ринок: навч. посіб.// В.О. Яворська, М.О.Солодкий, - К.: ЦП КОМПРИНТ, 2015. - 576 с.

8. Яворська В.О. Світовий біржовий ринок: сучасний стан та тенденції розвитку [Електронний ресурс]/ В.О. Яворська, М.О. Солодкий// Агросвіт. - 2013. - № 13. - Режим доступу:http://www.agrosvit.info/pdf/13_2013/9.pdf.

9. Яворська В.О. Етапи розвитку ф'ючерсної торгівлі на світовому біржовому ринку [Електронний ресурс]/ В.О. Яворська// Приазовський економічний вісник. - 2017. - № 3. - Режим доступу: http//pev.kpu.zp.ua/journals/2017/3_03_uk/4.pdf.

Размещено на Allbest.ru