Страхування як метод фінансової безпеки аграрних виробників: сучасні тенденції та світовий досвід

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро, Україна

Страхування як метод фінансової безпеки аграрних виробників: сучасні тенденції та світовий досвід

Павленко О.П., кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри фінансів та банківської справи

Анотація

В статті досліджено основні проблеми діяльності аграрних виробників, проаналізовано посівні площі, обсяги їх товарного виробництва, фінансові результати та рентабельність від здійснення операційної діяльності в сільському господарстві, а також проведено аналіз основних показників страхового ринку. Автором наведено законодавче регулювання страхування в сільському господарстві України, економічний механізм та особливості страхування сільськогосподарського виробництва. Розглянуто системи створення страхових фондів та порядок гарантійного страхового захисту в зарубіжних країнах, які пропонують програми страхування за участю та підтримкою держави. Встановлено методи страхування за групами майна аграрних виробників, при яких відбуватиметься надійне страхове покриття непередбачених ризиків. Проведене дослідження показало необхідність створення ефективної системи страхового захисту аграрних виробників для забезпечення їх фінансової надійності в умовах інтеграційного розвитку страхового ринку.

Ключові слова: страхування, страховий захист, страхові ризики, страховий ринок, фінансова безпека, аграрні виробники, сільське господарство.

страхування аграрний сільський рентабельність

Аннотация

Павленко О. П., кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов и банковского дела, Днепровский государственный аграрно-экономический университет, г. Днепр, Украина

СТРАХОВАНИЕ КАК МЕТОД ФИНАНСОВОЙ БЕЗОПАСНОСТИ АГРАРНЫХ ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ: СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ И МИРОВОЙ ОПЫТ

В статье исследованы основные проблемы деятельности аграрных производителей, проанализированы посевные площади, объемы их товарного производства, финансовые результаты и рентабельность от осуществления операционной деятельности в сельском хозяйстве, а также проведен анализ основных показателей страхового рынка. Автором приведено законодательное регулирование страхования в сельском хозяйстве Украины, экономический механизм и особенности страхования сельскохозяйственного производства. Рассмотрены системы создания страховых фондов и порядок гарантийной страховой защиты в зарубежных странах, которые предлагают программы страхования за участием и поддержкой государства. Установлены методы страхования по группам имущества аграрных производителей, при которых будет происходить надежное страховое покрытие непредвиденных рисков. Проведенное исследование показало необходимость создания эффективной системы страховой защиты аграрных производителей для обеспечения их финансовой надежности в условиях интеграционного развития страхового рынка.

Ключевые слова: страхование, страховая защита, страховые риски, страховой рынок, финансовая безопасность, аграрные производители, сельское хозяйство.

Annotation

Pavlenko О., PhD, Associate Professor, Associate Professor of Finance and Banking, Dnipro State Agrarian and Economic University, Dnipro, Ukraine

INSURANCE AS A METHOD OF FINANCIAL SECURITY OF AGRICULTURAL PRODUCERS:

CURRENT TRENDS AND WORLD EXPERIENCE

Introduction. The main problems of agrarian producers activity are investigated in the article, it is analyzed the crop area, the volume of their commodity production, financial results, and profitability from operating activities, the main indicators of the insurance market.

Purpose. The aim of the article is determination of insurance as a method of support of financial security of agrarian commodity producers and also providing of them break-even activity by insurance defence of risks that arise up in agriculture.

Results. The author presents the legislative regulation of insurance in agriculture of Ukraine, the economic mechanism and peculiarities of insurance of agricultural production. In the economic mechanism of insurance coverage of agrarian production in Ukraine, the main constituent element is the creation and use of an insurance fund at the expense of voluntary or mandatory insurance premiums of insurers in order to recover unforeseen losses in the economic mechanism of insurance coverage of agrarian production in Ukraine. The role of the state with the support of insurers, insurance associations are determined, establishment of strengthened control and supervision of insurance activities in the agrarian sector, since this particular fate of the economy has advantages over other spheres of production. The systems of creation of insurance funds and the order of guarantee insurance coverage in foreign countries, which offer insurance programs with participation and state support, are reviewed. The methods of insurance for groups of property of agrarian producers, in which there will be a reliable insurance coverage of unforeseen risks, are established.

Conclusions. The conducted research has shown the necessity of creation of an effective system of insurance coverage of agrarian producers in order to ensure their financial reliability in the conditions of integration development of the insurance market.

Keywords: insurance, insurance coverage, insurance risks, insurance market, financial security, farming, agriculture.

JEL Classification: G22, Q14, Q18, R20, R51.

Постановка проблеми. Необхідність фінансового захисту українських сільськогосподарських виробників обумовлена численними ризиками, які виникають в діяльності підприємств аграрної сфери. Тому детальнішу увагу подальшого дослідження слід приділити саме страхуванню як ефективного методу фінансової безпеки аграрних виробників, оскільки за умов ринкового господарювання аграрна сфера є головною галуззю забезпечення продовольчої безпеки країни.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Огляд наукових досліджень свідчить, що проблеми формування та розвитку систем і моделей страхування ризиків сільськогосподарських виробників, розробки страхових програм та використання досвіду функціонування таких систем в країнах світу на макро- та мікрорівні досліджували багато відомих вчених й практиків, серед яких Базилевич, В. Бігдаш, В. Борисова, О. Ботвиновська, Є. Бридун, О. Васюренко, Н. Внукова, В. Галасюк, М. Дем'яненко, Л. Горбач, А. Залєтов, Т. Калашнікова, Г. Кірейцев, Р. Колібаба, С. Михалев, Навроцький, С. Осадець, А. Папцов, Н. Прокопенко, П. Саблук, В. Серебровський, Є. Сосенко, А. Таркуцяк, Т. Терновской, Л. Худолій, В. Шахов, Р. Шинкаренко, А. Шолойко, Р. Юлдашев та інші [1-4; 7-12]. Аналіз наукових публікацій наведених вище вчених дозволяє відзначити, що проблема фінансової безпеки аграрних виробників залишається доволі гострою та потребує подальшого дослідження в сфері страхового захисту.

Формулювання цілей дослідження.

Метою статті є визначення страхування як методу підтримки фінансової безпеки аграрних товаровиробників, а також забезпечення їх беззбиткової діяльності шляхом страхового захисту ризиків, що виникають в сільському господарстві.

Викладення основного матеріалу дослідження. У країнах з розвинутою ринковою економікою страхові компанії є основними акумуляторами створення капіталу, а також певною мірою приймають участь у захисті ризиків при забезпеченні беззбиткової діяльності. Суми, які витрачаються на страхування протягом року, істотно перевищують розміри щорічних банківських вкладів. Разом з тим, частка страхових платежів країн ЄС у вигляді основного джерела інвестицій в економіку країн складає 8,53 % всього виробленого ВВП [1-2].

В сільському господарстві західних країн системи страхового захисту виступають основним інструментарієм забезпечення мінімізації майнових ризиків та забезпечення їх фінансової безпеки. При формуванні страхового ринку залишається незахищеною сфера аграрного бізнесу. В агропромисловому комплексі України існують дві основні форми страхування: обов'язкове та добровільне. До прийняття нової редакції Закону України «Про страхування» в обов'язковому порядку страхувався тільки урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у державних сільськогосподарських підприємствах. Для відшкодування збитків за даною формою страхування створюється державний страховий фонд за рахунок обов'язкових страхових платежів [5]. Однак недовіра сільськогосподарських підприємств до системи виплат страховиків та відсутність коштів призвели до того, що страхування ризиків здійснюється в обмеженому обсязі

аграрними виробниками. З метою розширення страхового ринку, необхідності відшкодування збитку за основними видами сільськогосподарської продукції до обов'язкових видів страхування було віднесено також страхування врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, а також страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків, згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України. За іншими ризиками страхування в аграрному секторі економіки проводиться у добровільній формі. Основною метою сільськогосподарського майнового страхування та заходів, запроваджених у Законі України «Про страхування» [5] є комплексний страховий захист сільськогосподарських підприємств від можливих втрат у непередбачених обставинах при виробництві та реалізації продукції, а також від зривів у комерційній діяльності та прийнятих зобов'язаннях з повернення товарних кредитів тощо. У концепції управління ризиками поряд зі страхуванням важливу роль відіграє самострахування [7].

В економічному механізмі страхового захисту аграрного виробництва складові елементи характеризується створенням і використанням страхового фонду за рахунок добровільних чи обов'язкових страхових внесків страхувальників з метою відшкодування непередбачених збитків, заподіяних цим підприємствам стихійними лихами, іншими несприятливими подіями, що порушують процес фондообігу і виробництва, або перешкоджають отриманню очікуваного прибутку. При страхуванні майна агровиробників застосовується комплексний підхід та методи пропорційного розподілу відшкодування збитків. Особливості страхування ризиків аграрних виробників представлені на рисунку 1.

Рисунок 1 Страхування ризиків аграрних виробників

Джерело: [5]

Об'єктами страхування майна аграрних підприємств традиційно поділяють на такі основні групи: врожаї сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку, крім природних сінокосів та пасовищ, культур, посіяних на зелене добриво, культур, які господарство висівало протягом 3-5 років, але жодного разу не отримувало врожаю; дерева і плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники, крім зношених або зріджених на 70%, і тих що списують з балансу; сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, бджолосім'ї, крім господарств, де щодо тварин установлено карантин або інші обмеження у зв'язку з інфекційними захворюваннями; будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція (тобто основні та оборотні активи), для рибних господарстві - судна та засоби лову [6]. Світовий досвід доводить, що значні інвестиції в агропромисловий комплекс, а також дедалі складніші сучасні технології сільськогосподарського виробництва ставлять країни світу перед необхідністю створення національних систем страхування ризиків аграрних підприємств. Тому правильно організована система страхового захисту створює потенціал для розвитку сільськогосподарського виробництва, а також державних і приватних страхових компаній у будь-якій країні світу. Для різноманітних об'єктів страхування характерні ризики, які враховуються страховими компаніями при розробці конкретних умов і правил страхування. Найбільш ризикованим вважаються вирощування тварин, врожаї сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Створення страхових фондів, яке здійснюється за рахунок добровільних та обов'язкових внесків страхувальників, направлені на цільові виплати агровиробникам. Таким чином, страхування може задовольняти потреби фінансової безпеки не тільки приватних комерційних та промислових підприємств, а й аграрних виробників. В Україні площі посіву зернових культур сільськогосподарських підприємств збільшуються щороку. Якщо проаналізувати структуру посівних площ озимих культур, ми побачимо, що серед зернових культур в питомій вазі переважає пшениця (табл. 1).

Таблиця 1 Посівні площі сільськогосподарських культур в Дніпропетровській області за 2013-2017 рр.

Джерело: [9]

1Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях

Таблиця 2 Кількість сільськогосподарських тварин в підприємствах Дніпропетровської області